5 КЛАС. ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ.
ОБРАЗ РІДНОЇ ЗЕМЛІ У ПОЕЗІЯХ С.БУДНОГО «ЗЕМЛЯ», В.ВИХРУЩА «РІДНА ХАТА», Г.КОСТІВ-ГУСКИ «ВІЛІЯ», Я.БЕНЗИ «КРИНИЦЯ».
МЕТА: ознайомити учнів із творами поетів-тернополян,
формувати навички самостійно знаходити інформацію з різних джерел,
розвивати уміння аналізувати ліричні твори, висловлювати власну думку,
виховувати естетичні смаки , почуття любові до рідного краю, почуття гордості за своїх земляків.
ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.
ОБЛАДНАННЯ : мультимедійна дошка , літературна карта Тернопільщини (на карті Тернопільщини до назв с. Струсів, с.Августівка Козівського району, с.Бабинці Борщівського району, с.Бариш Бучацького району прикріплено сердечка), світлини із зображенням мальовничої природи Тернопільщини, книжкова виставка «Поетичний дивограй» (збірки поезій С.Будного «Людина до сонця йде», «Поезії», «Син землі», В.Вихруща «Барви сонця», «Веління серця», « З висоти літа», «Мамина світлиця», «Серпень моєї душі», Г.Костів-Гуски «Нічлава», «Цвіте біля хати калина», «Страсна дорога», «Це тихий сум вечірнього вікна», «Червоні кетяги калини», Б.Бензи «Чарунки» ), тексти поезій, пам’ятки «Критерії оцінювання презентації проекту».
ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ : клас поділити на 4 групи, кожна група повинна створити і презентувати проект за однією із поезій: «Земля» С.Будного ( 1 гр.), « Рідна хата» В.Вихруща ( 2 гр.) , « Вілія» Г.Костів-Гуски ( 3 гр.) , «Криниця» Я.Бензи ( 4 гр.).
Завдання проекту:
1.Повідомлення учнів про життєвий, творчий шлях поета.
2.Декламування напам’ять поезії.
3.Визначення теми, актуальності ідеї вірша.
4.Створення усних малюнків до твору.
4.Аналіз художніх засобів.
МЕТОДИ, ПРИЙОМИ ТА ФОРМИ РОБОТИ : стратегія «Одне слово», «Асоціативна сітка», «Незакінчене речення» , озвучення випереджувальних завдань, «Щоденник подвійних нотаток» , « Сенкан», «Мікрофон», акродиктант, «Рефлексія».
Епіграф: Ти намагайся серцем все почути
І все побачити. Тоді пізнаєш світ.
Б.Демків
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП.
Вступне слово вчителя.Доброго дня, діти! Уявіть, як теплі промінчики весняного сонечка торкаються ваших пальців, піднесіть долоньки до ваших сердець.Уявіть, що у ваших грудях пульсує золота куля - це справжнє сонце . Відчуйте, як воно випромінює радість, поділіться нею, подаруйте усмішку однокласнику. Сьогодні на уроці ми спробуємо «почути» серцем поезії наших земляків.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ.
Стратегія «Одне слово».Учні уважно слухають притчу В.Сухомлинського , останнє речення завершують одним словом, яке пропущено у тексті.
Був у матері син. Поїхав він у далекий край. Жив там довго, але великий сум був у його серці. Написав син матері листа: «Надішли , матінко, з дому щось найдорожче для мене.» Послала ненька жменьку рідної землі. Приклав син землю до серця, одразу ж перед його очима постали сади, уквітчані рожевим цвітом, Дніпро велично ніс води, посміхалася матуся, вдалині біліла рідна хата. Зрозумів юнак, що біля серця тримає те, що найважливіше для людини. Це… (Батьківщина).
«Асоціативна сітка». Діти добирають асоціації до лексеми «Батьківщина» та до слів-опор.
БАТЬКІВЩИНА
/ \
ЗЕМЛЯ РІДНИЙ ДІМ СИМВОЛИ-ОБЕРЕГИ
/ / / / \ \ \
Мати , природа затишок, спокій рушник, калина, верба
СЛОВО ВЧИТЕЛЯ. Саме про вплив рідної землі на формування світогляду поетів- краян буде мова на уроці.
Учні записують у зошити тему уроку, визначають мету.
«Незакінчене речення». На уроці хочу дізнатись про…
Цікаво було б простежити…
Для мене важливо переконатися…
ІІІ.ОСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Презентація випереджувальних завдань. Під час їх прослуховувань учні заповнюють «ЩОДЕННИК ПОДВІЙНИХ МІРКУВАНЬ» .
| Висловлювання учня | Мої міркування |
ПРЕЗЕНТАЦІЯ І ПРОЕКТУ « Вічні істини у поезії «Земля» С.Будного».
1 учень.С.Будний – поет, учитель, публіцист. Народився 23 серпня 1933 року у селі Струсів Теребовлянського району. Після закінчення середньої школи вступив на філологічний факультет Чернівецького університету. У студентські роки публікував твори у Чернівецькій обласній газеті «Радянська Буковина» , у тернопільській газеті «Вільне життя». По закінченні навчання Степану Будному пропонували роботу в одній із чернівецьких шкіл та в редакції обласної газети, але юнак відмовився, бо вдома його чекала самотня матір. Учителював у Кровинківській семирічці, працював у районній газеті «Червоні зорі». Степан Франкович спішив жити, творити. Напевно, відчував, що роки спливають, тому писав:
…запалю багаття над землею,
Своїх пісень роз’ятрений вогонь.
Я- молодий нащадок Прометея,
Я- дух його.
Підступна невиліковна хвороба обірвала життя С.Будного 22 червня 1958 року. Похований у рідному с.Струсів. Поетичні збірки було видано уже після смерті поета: «Людина до сонця йде» (1961 р.), «Поезії» (1972 р.), «Син землі» (1997 р.). Поет збагатив нашу лірику новими темами, створив цікавий тип ліричного героя, яскраво виразивши дух його гуманізму, волелюбності.
2 учень .Ліричний герой поезії «Земля» - це син-патріот, який відчуває свій зв’язок із рідною землею, усвідомлює, що його щастя полягає у відданості своїй Батьківщині.
Учень декламує напам’ять вірш «Земля» С.Будного.
3 учень аналізує поезію. «Земля» - це життєдайне джерело краси і радості людини, котра живиться соками рідної землі. С.Будний утверджує думку про невмирущість людини-патріота, оспівує духовну красу ратая, хлібороба. Для автора земля і мати - синоніми ніжності, любові, символи життя, святості , вічності. Саме тому її, Батьківщину , «не можна трошки» любити. Патріотизм є тим сильним почуттям, яке дає змогу людині пережити найскладніші випробування.
4 учень створює словесний малюнок. Можливий такий варіант. Мені здається, що я знаходжуся у безкрайому полі . Чую , як сміється ,співає земля, як ведуть тиху розмову діброви, як шумлять могутні дуби. Мазками проглядаються і «світло-синій вогник волошки» , і «молоде гречане молоко». Поезія мовби насичена яскравими барвами : золотисто-жовтими, небесними , блаватними, зеленими – кольорами радості, молодості та життя. Тільки оптиміст міг створити цю поезію. Учень називає художні засоби, характеризує їх значення: метафори допомагають «оживити» землю ( «забринить, заквітне, засміється» земля, «чистою росою враз заб’ється», «вона, кохана, не мовчить», «дише в серце за селом»), епітети виділяють яскраві ознаки, акцентують увагу на них ( «рідна і пахуча» земля).
НАПИСАННЯ СЕНКАНУ (за поезією «Земля» ).
1 рядок – слово-тема (іменник),
2 рядок - 2 прикметники (епітети , вжиті у поезії ),
3 рядок - 3 дієслова (метафори , використані у вірші ),
4 рядок - фраза із 4 слів (розуміння теми, ставлення до неї ),
5 рядок - слово-висновок (іменник- синонім).
Наприклад,
ЗЕМЛЯ
Рідна , пахуча
Забринить, заквітне , засміється
Із нею вічно буду жити
МАТИ
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ІІ ПРОЕКТУ « Образ батьківської хати у поезії В.Вихруща». 1 учень повідомляє про життєвий і творчий шлях В.Вихруща. Народився 4 березня 1934 року в с.Августівка Козівського району. Навчався у Конхівській восьмирічній школі, Львівському фінансово-кредитному технікумі, Одеському кредитно-економічному інституті, аспірантурі. Працював у районній газеті, головою колгоспу. Захистивши докторську дисертацію, був деканом фінансово-кредитного інституту, заступником голови Тернопільського облвиконкому. Володимир Павлович - автор понад 100 наукових праць, багатьох монографій, навчальних посібників. Лауреат літературно- мистецької премії імені братів Лепких та премії І.Блажкевич. Його життєве кредо: Велике щастя - це любов до Бога, Любов до України, до людей. Помер В.Вихрущ 23 червня 1999 року, похований у місті Тернополі. Видано такі збірки поезій : «Барви сонця» ( 1972 р. ), « Веління серця» ( 1979 р.), «З висоти літа» ( 1997 р. ), «Серпень моєї душі» ( 1990 р. ), «Поезії» ( 2007 р.) та інші.
2 учень.Секрет В.Вихруща криється у світлі домашнього вогнища, у якому причащалася його юна душа. Декламує напам’ять поезію «Рідна хата». 3 учень аналізує вірш. Українська хата не лише витвір мистецтва, а й колиска духу народу: «красива квітами і людьми». Поезія пройнята повагою до батьківської хати , у якій закладалися морально-етичні цінності. Душу ліричного героя наповнює спокій, тепло, адже поряд з ним добрі ангели-охоронці - його батьки.Смисл їхнього буття- невтомна праця на рідній землі.
А хіба ми можемо уявити українську оселю без рушників, образів- вічних оберегів, символів незрадливості? Безумовно, ні. Стежки любові, добра неодмінно починаються з батьківського дому.
4 учень створює словесний малюнок.Перш за все, відчуваю золоту м’якість тепла, любові ,світла краси.Тому на картині домінують ніжні, чисті відтінки.Хата наче писанка.Сонячне проміння ллється крізь вікно, і від того світла виграють яскравими барвами рушники. Весь простір наповнює неповторний аромат свіжоспеченого хліба. Учень визначає роль художніх засобів у поезії («найкраща в світі - рідна хата / Під ясеновими крильми», «хліб домашній на обрусі- неначе сонце весняне», «йдемо додому, як на свято»).
СТРАТЕГІЯ «МІКРОФОН».Діти дають відповідь на запитання: наскільки актуальним є вірш «Рідна хата» сьогодні?
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ІІІ ПРОЕКТУ «Значущість маленької річечки у поезії «Вілія» Г.Костів-Гуски».
1 учень подає відомості про Г.Костів-Гуску. Ганна Михайлівна народилася 18 квітня 1947 року в с.Бабинці Борщівського району.Закінчила Бабинецьку восьмирічну школу, Чортківське медичне училище. Працювала в сільських медичних закладах Заліщицького, Борщівського районів. Після навчання у Тернопільському медичному інституті працювала психіатром-наркологом у районних лікарнях Шумського та Борщівського районів.Була власним кореспондентом обласної газети «Свобода» у Борщівському районі. Г.Костів-Гуска виконувала обов’язки депутата Тернопільської обласної ради ІІІ , ІV скликань. Член товариства «Просвіта», очолює Конгрес української інтелігенції Борщівщини. Поетичні збірки : «Автограф вірності» ( 1978 р.) , «Нічлава» ( 1985 р.), «Цвіте біля хати калина» ( 1993 р. ), «Зона» ( 1996 р.) , «Голгофа» (2001 р.), «Жоржиновий вогонь» ( 2004 р. ), « Червоні кетяги калини. Вибране» ( 2006 р.) та інші.
2 учень декламує напам’ять вірш «Вілія» Г.Костів-Гуски.
3 учень аналізує поезію. Відчути гармонію у природі може лише людина з чистою , ніжною , сповненою любові душею .Дивовижна незаймана краса рідного краю викликає почуття радості, гордості. Поетеса говорить про значущість маленької річечки як символу малої батьківщини.
4 учень створює уявний малюнок : Г.Костів- Гуска так зворушливо змальовує , що ми чітко уявляємо кожну деталь.Ось річка стрічечкою звивається поміж зеленої соковитої трави, ось річечка виграє хвилями, несе свої води « до батечка, до Дніпра».На березі сумна красуня-верба похилилась , виводить тужливу мелодію. Від споглядання цієї краси і думки стають чистішими, а душевні поривання - благородніші. Тому поезія насичена пестливими словами,які передають поетичність україн- ськї душі. Учень з’ясовує роль художніх засобів (пестливі слова, порівняння, авторський неологізм ) у створенні образу ріки.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ІV ПРОЕКТУ «Життєдайна сила води з отчої криниці у вірші Я.Бензи».
1 учень розповідає про життя і творчість Я.Бензи. Ярослав Антонович народився 20 лютого 1950 року в с.Бариш Бучацького району.Після закінчення школи вступив до Львівського університету на факультет журналістики. З 1974 року працював у Тернопільській обласній телерадіокомпанії. Я.Бенза - автор збірки для дітей «Чарунки» ( 1995 р.). Друкував твори у журналах «Україна», «Барвінок», «Тернопіль».
2 учень декламує поезію «Криниця» Я.Бензи.
3 учень аналізує вірш : загляньмо у криницю творчості Я.Бензи. У поезії описано, на перший погляд, звичайнісіньку криницю : «стара, на зрубі - мох».Та, ні. На запрошення «журавля» скуштувати води відгукуються усі .Вип’ють ковток прохолодної води і відчують, як по тілу розтікається живлюща сила. Автор стверджує : криниця з чистою водою - невичерпне джерело здоров’я. А старі криниці, «на зрубах яких мох», ще й акумулюють історичну пам’ять.Тому наш обов’язок- дбати про кожну криницю.
4 учень створює уявний малюнок : у затінку ясена - старенька криниця, обплетена мереживом стежин. Те, що діється, нагадує казку .З дубової діжки п’ють воду орли, півні та навіть зоря втамовує спрагу. Метафори допомагають «оживити» малюнок ( «кланяється низько сусідам журавель», «з криниці п’є зоря» ). Особливістю поетичної мови є вживання діалектизмів ( кректати, цебер ).
«ЩОДЕННИК ПОДВІЙНИХ МІРКУВАНЬ». Діти зачитують власні думки з приводу певних висловлювань однокласників.
АКРОДИКТАНТ. Учні записують відповіді у стовпчик , підкреслюють першу букву кожного відгаданого слова , зачитують утворене слово. 1.Яке слово пропущено: «опівдні з криниці п’є …».
2.Який художній засіб вжито у словосполученні «барвисті рушники».
3.Який художній засіб використано у рядку «забринить, заквітне, засміється» земля.
4.Як називається один із трьох родів літератури , у якому навколишня дійсність зображена шляхом передачі почуттів.
5.Під якими крильми найкраща хата в світі?
Відповіді : 1.Зоря.
2.Епітет.
3.Метафора.
4.Лірика.
5.Ясеновими.
ІV. РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП. «МІКРОФОН».Яким постає образ рідної землі у прочитаних поезіях? Які « уроки серця» ви пізнали на уроці?
ОЦІНЮВАННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ ПРОЕКТІВ за такими критеріями : чіткість , доступність виступів , змістовність відповідей, артистизм, уміння зацікавити аудиторію, використання наочності ( світлин , відеоматеріалів ), дотримання мовних норм , оригінальність.
«РЕФЛЕКСІЯ» : Чи справдились ваші очікування щодо змісту уроку ? Чий проект найбільше сподобався? Чи хотіли б ви прочитати інші твори поетів-краян? Кого саме?
V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Скласти рекламу улюбленого твору, прочитаного у 5 класі.