Версія для друку
П'ятниця, 10 червня 2016 17:48

Осип Назарук. "Роксоляна". Цикл уроків з української літератури . Автор - учитель ТУГ Гарматюк Л.І.

Тема  уроку: О. Назарук. «Роксоляна». Події історичної доби XVI століття.

Мета:

  • стисло ознайомити школярів із життєвим і творчим шляхом О. Назарука; дослідити, як події історичної доби XVI ст. зображені в його програмовій повісті «Роксоляна»; осмислити різницю створення у творі історичних фактів та художнього вимислу; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, спостережливість, пам’ять; вміння узагальнювати, робити висновки; виразно читати та переказувати сюжет повісті; формувати кругозір; світогляд школярів; виховувати почуття пошани до творчості О. Назарука, національну свідомість у школярів.

Тип уроку:

  • урок повторення та узагальнення вивченого матеріалу.

Форма уроку:

  • урок-подорож.

Міжпредметні зв’язки:

  • художня культура, мистецтво, етнографія, українська література.

Формування надпредметних компетенцій:

  • ціннісно-смислової, пізнавальної, пошукової, дослідницької, комунікативної, соціальної, творчої.

Здоров’язбережувальний аспект уроку:

  • активізація різних органів чуттів (зорового, слухового, нюхового), навчальна зона комфортного мислення, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку.

Дизайн уроку:

  • проектор та комп’ютер, аудіозапис музики (на вибір учителя), аромалампа, мультимедійна презентація за темою уроку

Обладнання:

  • портрет О. Назарука, міні-виставка його художніх творів, ілюстрація «Роксоляна» невідомого художника; дидактичний матеріал

                                     Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.

І етап – організаційний. Синхронізація роботи правої та лівої півкуль головного мозку, мотивація сприйняття навчального матеріалу, актуалізація різних каналів сприйняття інформації (сенсорне, чуттєве налаштування).

Доброго дня, друзі. Мені дуже приємно вас бачити усміхненими. Перед тим, як ми розпочнемо роботу, пропоную вам налаштувати мозок на хвилю пізнання та творчості. Перегляньмо  невеликий відеофільм, який нам у цьому допоможе.

(Учні переглядають фільм на синхронізацію півкуль головного мозку)

Мотивація вивчення нового матеріалу.

Учитель.

Чи любите ви мандрувати?

Чи є на нашій земній кулі місця, де ви не були, але дуже хотіли б потрапити? Назвіть їх.

Інтелектуальна розминка
1.У яких творах, що вивчали на уроках української літератури, автори зверталися до історичної тематики? («Захар Беркут» І.Франко, «За сестрою» А.Чайковський).
2. Які історичні події найчастіше висвітлюють письменники у своїх творах? (Боротьба українського народу проти татаро-монгальського, турецького поневолення).
3.Якими рисами повинен бути наділений митець, що звертається до історичної тематики? (Ерудований, начитаний, повинен опрацювати історичні джерела, факти, вміти їх співставити та проаналізувати).
4. Чи доречний творчий домисел автора у творах на історичну тематику? (Обов’язково, бо без нього це не буде художній твір).

Кожен письменник своєрідно моделює різні життєві явища. В історичних творах слід розрізняти поняття історична правда та художня правда (художній вимисел).

Історична правда – це відтворення реальних фактів; те що є чи було насправді.

Художня правда – це вимисел письменника, узагальнення ним історичних матеріалів за допомогою фантазії чи творчої уяви.

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

Вступне слово вчителя.

(Звучить тиха спокійна музика, використовується аромалампа.)

ІІ етап  – символьний: здобуття нових знань, формування мислеобразу безмежного моря, подорож

б) основна частина (проектування віртуальної моделі інформації, що вивчається).

Уявіть, що вилежите на ніжному теплому пісочку на березі океану і дивитеся на хвилі, що граються із вітром. Придивіться, прислухайтесь...

2.     а) Підготовча частина (проектування віртуальної моделі комфортної зони мислення).

3.     Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого тіла…

4.     Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, як ви виглядаєте, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.

6.     Уявіть себе на березі океану, на тропічному острові, де Ви почуваєте себе спокійно, де Ви абсолютний господар…

Історія нашої землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу, здатність знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Як тут не згадати слова відомого українського письменника: «...яка біда, яка чума мене косила, а сила знову розцвіла!»Ми можемо втішатися та гордитись, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. Сьогодні ми розпочнемо знайомство з історичним твором О. Назарука «Роксоляна», у якому зображуються події XVI століття — розквіт Османської імперії за рахунок поневолення не тільки українців, а й багатьох держав світу.

ІІІ етап – логічний і лінгвістичний: «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення.

Обмін думками:

- Чи вдалося вам розслабитись, знайти своє місце спокою?

- Яким постав перед вами берег океану? Це був океан з вашого особистого досвіду чи зі світу фантазії?

- Опишіть його. Які фарби, запахи, рухи були в ньому присутні?

- Чи сподобалось вам бути мандрівником?

- Скільки хвиль ви побачили в океані морфології? Символом чого вони є?

- Пригадайте, що символізувала перша хвиля? Друга? Третя?

- Які слова залишила на піску перша хвиля?

- Що вам найбільше сподобалось під час мандрівки?

- Чим наповнився ваш внутрішній світ?

ІV етап – моторно-кінестетичний: робота з навчальним образоном, нанесення в зошиті мислеобразу інформації, отриманої під час навчання у зоні комфортного мислення, у вигляді «малюнку-згортання».

― Хто ж він – Осип Назарук?

ІІІ. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.

        Зараз ми проведемо невеличку прес – конференцію на тему: «Біографія Осипа Назарука». Деякі учні отримали випереджувальне завдання. Наші дослідники повинні були підготувати відомості про Осипа Назарука.

Рольова гра. Прес - конференція: біографія Осипа Назарука

Дослідник 1: Розпочинаємо прес-конференцію.

Дослідник 2: Запрошуємо всіх до співпраці.

Дослідник 3: Ми готувалися до зустрічі з вами і будемо давати вичерпні відповіді.

Кореспондент   газети   «Літературна   Україна»:  

― Хотілося б   дізнатися   про життя та творчість письменника. Дякую.

Дослідник 1:

Осип Назарук народився 31 серпня 1883 р. в містечку Бучачі нагалицькому Поділлі, в селянсько – міщанській родині, його батько був кушнірським майстром. Юнак вивчав право у Львівському та Віденськомууніверситетах, в останньому здобув звання доктора юридичних наук. Вже зістудентських років стало зрозуміло, що його природньою стихією єполітика. Він розпочав писати ще зовсім молодим, його першим публікаційним твором був допис у місячнику “МолодаУкраїна” 1901 р. Після вибуху Першої світової війни О. Назарук тісно пов’язав свою долю з Українськими Січовими Стрільцями і став їхнім літописцем. 1916 р. у Львові вийшла праця О. Назарука “Слідами Українських Січових Стрільців”, а у Відні побачила світ його ж книжка “Над Золотою Липою”. Донині ці видання залишаються одними з найважливіших і найавторитетніших джерел вивчення історії УСС.

Письменника постійно вабила історична тематика. Його погляд зупинився зокрема на двох яскравих постатях минулого - князя Ярослава Осмомисла та знаменитої Роксолани, а також помандрував у часи монгольських набігів.Першою вийшла до читачів у 1918 р. “українська повість з 12-го століття у двох частинах” - “Князь Ярослав Осмомисл”. Товариство “Просвіта” нагородило цей твір престижною “Михайловою премією”. Літературні критики відгукнулися на книгу О. Назарука по-різному. Полеміка між ними не припинялася кілька років. А читачі тим часом дуже активно розкуповували повість, її почали вивчати у школах.У цей період О. Назарук написав ще дві повісті - “Проти орд Чингісхана” і “Роксолана”, однак видати їх не вдалося: на заваді став буревій політичних і воєнних подій, що охопив Україну.Коли Галичина опинилась під гнітом панської Польщі, Осип Назарук у 1920 році емігрував до Відня, а влітку 1922 року виїхав до Канади, через рік — до СІЛА і змушений був залишитися жити за океаном упродовж деякого часу.Повернувшись до Львова, Осип Назарук з 1928 року почав редагувати газету «Нова зоря», друкував статті у львівських журналах.
1930 року побачила світ його доопрацьована історична повість «Роксоляна: Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця».Помер Осип Назарук 31 березня 1940 року в Кракові, куди виїхав перед вступом радянських військ до Львова. Чимало з того, що він написав, залишилося в рукописах... Але й твори, що побачили світ, чекала сумна доля. 1939 року книги письменника були вилучені з усіх радянських бібліотек і зараховані до категорії націоналістичних, а ім'я його зникло з історії літератури. Нині твори Осипа Назарука друкуються на Батьківщині митця і повертаються до українського читача.

― Які події історичної доби XVI століття знайшли своє відображення у творчості письменника?

Дослідник 2:

У другій половині XV століття турки підкорили Крим. Татари, які там жили, за підтримки турецького султана здійснювали спустошливі напади на українські, польські і російські землі. В Азії турки завоювали Месопотамію, Вірменію і західну частину Грузії, захопили Сирію й Аравію з давнім містом арабів Меккою. В Африці турки завоювали Єгипет та узбережжя Північної Африки. Султан мав великий флот. При султані Сулеймані I турецькі загарбники проникли у глиб Центральної Європи, захопили більшу частину Угорщини, яка на 150 років потрапила під гноблення турків. У результаті турецьких завоювань утворилась Османська імперія — держава, до якої входило багато країн і народів. Володіння турок-османів розташовувалося в трьох частинах світу: Азії, Африці, Європі.Письменник, якому боліла доля рідного народу, шукав відповідь на питання: чому історія України є найтрагічнішою. Він почав вивчати Біблію і став глибоко віруючою людиною, а власні висновки про причини трагедії українського народу виклав у повісті «Роксоляна».
 В основу повісті Осипа Назарука «Роксоляна» лягли історичні події першої половини XVI століття, пов'язані з Діяльністю Сулеймана II Великого-Пишного (1520—1566), одного з наймогутніших правителів Османської імперії, та української дівчини Насті Лісовської з Рогатина, яка, потрапивши у 1520 році в полон до татар, стала дружиною турецького султана. Настя відома у всьому світі як Роксолана — жінка з Русі. Протягом сорока років вона брала активну участь у політичному житті Османської імперії, прагнула захистити український народ.

― Якими джерелами користувався О. Назарук під час написання свого твору?

Дослідник 3:

Осип Назорук  «Величезний і дуже докладний твір німецького ученого про Туреччину. Історики інформували мене, що, хоч тому творові вже сто літ, то він все ще належить до найлучших»;
- «Із белетристичних опрацювань теми відома історична повість «Роксоляна, или Анастасія Лисовская», печатана в «Подольских Епархиальных Ведомостях» з 1880 р. мала поета Старицької, печатана в Києві, й лібрето до опери Д. Січинського, печатане в Станіславові»;
- «…користав я ще з ріжних інших історій східних держав, з описів подорожників, з докладних мап Стамбула. А шлях, котрим татари гнали Роксоляну в ясир, відбув я в деякій частині возом в часі війни і приглядався, очевидно зміненій тепер природі тих околиць. Кромі того, мав я в часі війни нагоду докладно оглянути Рогатин, церковцю Св. Духа й околицю, бо недалеко відтам стояв довгий час кіш українських січових стрільців, у якім я працював при його пресовій кватирці. Народне передання про Роксоляну, писана історія про неї й особисті вражіння з місць, на котрих вона перебувала, зложилися в моїм умі й уяві на сю працю»;

- «Розуміється, уживав я також повного перекладу Св. Письма мусульман — Корану й особливо цікавих турецьких приповідок, котрих назбирав значну кількість з різних творів»;

- «З українських праць користав я з великої історії професора М. Грушевського, зі студій про старий Львів д-ра І. Крип’якевича, з історії Туреччини Кримського».

- «Святоафонські легенди взяв я з російських творів про монастирі на Св. Афоні».


- «Повість сю писав в часі великої війни і революції, на Україні й на еміграції, у Львові, в Кам’янці на Поділлі, у Благодатній, чи Херсонщині, у Відні й Філадельфії в Америці, в рр. 1918–1926, у значних відступах бурхливого часу».

― Кому Осип Назорук присвятив повість «Роксоляна»?

Дослідник 1: Повість «Роксоляна» (1929 р.) О. Назарук присвятив українським дівчатам. У післямові до твору він писав: «Присвячую українським дівчатам всю працю про велику Україну, що блистіла умом і веселістю безоглядністю й милосердям, кров’ю і перлами. Присвячую на те, щоб вони навіть у найтяжчі хвилях свого народу не тратили бодрості духа і були підпорою своїх мужів, опанувавши якусь працю і полюбивши її… Я тільки стверджую сей правдивий факт, ілюстрований дивним життям великої султанни, котра своїм гріхом розпочала розвал могутньої світової держави».

― Яка тема твору?

Дослідник 2:

Достовірне зображення історичних подій XVI ст., відтворення поетичного образу Роксоляни, її тяжких переживань, викликаних спогадами про страждання України, рідний Рогатин, навалу татар.
Твір складається з 18 частин, які поділяються на окремі розділи.
Кожна з частин має підзаголовок:
- «Страшне весілля»;
- «Ой битим шляхом килиїмським, ой диким полем ординським»;
- «В області татарських аулів»;
- «У Криму»;
- «В школі невольниць в страшнім городі Кафі»;
- «В невідому будучність»;
- «В Царгороді на Авретбазарі»;
- «Служниця в султанській палаті»;
- «І зачалася боротьба невольниці з паном трьох частей світу»;
- «В парку Ільдіз-Кіоску»;
- «Перша подорож на прощу Роксоляни»;
- «І два весілля, а одного мужа…»;
- «Уродини первородного сина Роксоляни»;
- «…А червона кровця на рученьках твоїх…»;
- «Султанка Місафір»;
- «Бог всемогучий»;
- «Джігад»;
- «Гаддж Роксоляни».

2.Слово вчителя.

Під час нападу татар (влітку, 1518 р.) на прикарпатському селі Рогатин була захоплена і продана в султанський гарем Настя, дочка місцевого священика Лісовського. Незабаром із наложниці-рабині вона стала улюбленою дружиною Сулеймана I І Пишного — одного з наймогутніших представників грізної Османської імперії.
Дівчина, як свідчать сучасники, була невеличка на зріст, граціозна, з ніжними лініями тіла і одухотвореним поглядом променистих карих очей. Полонила ж вона Сулеймана непересічним розумом, духовним багатством, незалежним характером української дівчини, вмінням дати добру і мудру пораду. Султан розпустив свій гарем і не хотів нікого знати, окрім своєї Гуррем (чарівна). Він надав Насті титул великої султанші Стамбула. Наша співвітчизниця стала високоосвіченою жінкою, читала і писал багатьма мовами Європи і Сходу, любила творчість поета-єретика Назімі з його гуманістичною закоханістю в людину та принади життя. Її власні вірші позначені рисами ренесансного стилю, плетіння словес ренесансної європейської поезії. Роксоляна уявляла світ значною мірою як мусульманка, про це свідчать її листи, вірші. Проте, Настя не забувала і свій рідний край. Сулейман дав слово не грабувати Україну і 41 рік войовнича Порта не чинила нападів.

У далекій Україні,                                     
У містечку Рогатині
Проживала там дівчина,
Її врода була дивна:

Очі мала сині-сині,
Як волошки в Рогатині.
Погляд тих очей прекрасних
Був неначе небо ясне.

Довгі коси кучеряві,
Рудуваті та яскраві.
По траві ходила боса,
Розпустивши дивні коси.

У батьків була одна
І улюблена вона.
Їй весілля готували
Та придане відкладали.

Перед днем весілля Насті
Хтось із подруг на нещастя
Запросив стару циганку,
Погадати наостанку.

Та карга поворожила,
Коли дівчину узріла:
Два весілля їй одній,
Довгий путь і край чужий.

 Збиті  ніжки  у  дорозі,
 Майже  смерть  і  тихі  сльози.
 Потім  щастя  і  багатство
 Й  невідоме  досі  царство.

 Вже зодягнена Настуня
В білосніжну гарну сукню.
Черевички дорогі
Їй прийшлися до ноги.

Гості в церкву поспішають,
Але хтось їх сповіщає,
Що вже турки на дорозі.
Гості всі біжать в тривозі.

Всі мерщій порозбігались,
А Настусенька осталась,
Бідна втратила свідомість
І прокинулась...в полоні.
V етап. Співвіднесення мислеобразу з теоретичним матеріалом. Виконання вправ на закріплення розглянутого матеріалу. Архівування інформації

3.Робота з підручником

1. Бесіда за змістом І частини:

— Чому перша частина має назву «Страшне весілля»?

— Зачитайте пейзаж літнього вечора на Поділлі. Яка його роль?

— Що надавало тривоги, неспокою? (Небо із загравою.)

— Де знайшов молодий Стефан Дропан свою наречену? (У садку з подружками за розмовою.)

— Зачитайте уривок, в якому ворожка «голосила свою ворожбу». Для чого автор використовує архаїзми?

— Чим закінчується І частина?

— Поясніть епілог І частини: «Не знаєш ранком, що буде вечерком».

— Чи подає автор портрет героїні? (Ні.) Яка художня деталь вказує на те, що Настя тяжко не працювала, батьки її берегли? («Біленька рученька».)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
I частина
1. Події на початку твору відбуваються влітку у:
а) 1438 році; б) 1683 році; в) 1386 році; г) 1518 році.
2. Яким шляхом їхали весільні гості?
а) Львів — Рогатин; б) Рогатин — Чернівці; в) Ужгород — Львів; г) Івано-Франківськ — Рогатин.
3. Прислів’я, яке використав старий Дропан, звертаючись до сина під час подорожі:
а) «При добрій годині всі друзі й побратими»; б) «Не спішися, бо й так не знати ранком, що буде вечером»;в) «Хто гостю радий, той і собаку нагодує»; г) «Хоч з перцем, та з щирим серцем»,
4. Художній засіб, який використав автор твору у фразі: «А в його серці цвіла й пахла любов»?
а) Порівняння; б) метафору; в) епітет; г) гіперболу.
5. Батько Стефана Дропана був:
а) крамарем; б) гончарем; в) вчителем; г) чиновником-канцеляристом.
6. Родом героїня була з:
а) Полині; б) Поділля; в) Полісся; г) Галичини.

7. Кого вирішила запросити на весілля Ірина?
а) Козаків; б) співаків із церковного хору; в) циганку-ворожку; г) танцюристів.
8. Циганка наворожила Насті, що у неї буде:
а) нещасне життя із Стефаном; б) тяжка хвороба; в) два весілля і один чоловік; г) п’ятеро дітей.

9. Після весілля Настя мала виїхати до:
а) Києва; б) Тернополя; в) Ужгорода; г) Львова.
10. Татари напали на Рогатин, коли:
а) о. Лука спілкувався з ігуменом Теодозієм у нього вдома; б) циганка танцювала у дворі Лісовських; в) весільне застілля щойно розпочалося; г) перед початком вінчання молодих.
11. Анастасія татар називала:
а) півдикунами; б) чудовиськами з палаючими вузькими очима; в) дияволами; г) людьми з неординарною поведінкою.
12. Після нападу ворога весілля героїні:
а) згоріло наче папір; б) розбилося, як скло; в) розлетілося, мов пір’я;

г) розсипалося, наче старе ганчір’я.
Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

VІ етап – заключний: підбиття підсумків уроку, оцінювання учнів, рефлексія, домашнє завдання.

Вправа "Незакінчене речення"
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності
VII. Домашнє завдання

Читати історичну повість «Роксоляна»  VІІІ, ІХ, Х, ХІ. ХVІІІ розділи повісті

(скорочено з підручника)

Виписати цитати з твору, де як найяскравіше висвітлено проблему кохання та служіння народу.

Тема: О. Назарук. «Роксоляна». Проблема кохання і служіння народові у повісті.

Мета:

  • продовжити знайомити школярів з твором О. Назарука «Роксоляна», звертаючи увагу на розв’язанні в повісті проблеми кохання і служіння народові на прикладі героїні твору; розвивати вміння переказувати свої судження про вміння і почуття людей, описаних в повісті; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати любов до рідного краю, почуття національної гідності, шанобливе ставлення до минувшини.

Обладнання:

  • портрет О. Назарука, текст твору, мультимедійна презентація, аудіозапис пісні «Україночка» у виконанні О. Білозір, кадри з фільму «Величне століття. Роксолана»,  картини невідомого художника «Роксоляна», «Сулейман Пишний», випереджувальні завдання.

Епіграф:
Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне.
П. Тичина

                                                Перебіг уроку

І. Організаційний момент
1. Вступне слово вчителя

Як за часів турецької навали

Iз України гнали в степ ясу,

Моїх дівчат на ринках продавали,

В гаремах марнували їх красу.

Ридала Україна безталанна,

Сміявся хижо місяць-ятаган,

Тоді повстала горда Роксолана

I склав життя до ніг їй Сулейман.

Вона оберігала Україну

Від зла і рабства цілих сорок літ

I цю її життя найвищу ціну

Забуть не сміє український рід.

Цей образ із далекого туману

До мене промінцем надії йде.

О, де ти, де ти, панно Роксолано?

Тебе так довго Україна жде

2. Міні-дискусія. Обговорення питань

-  Чи можна вважати постать Роксоляни історичною? Наведіть переконливі аргументи.(В українській історії та культурі Роксолана є легендарною історичною постаттю. Вона не просто українка, яка потрапила в полон. Доля посміхнулася їй, і Роксолана стала відомою дружиною падишаха Сулеймана Пишного, яка після багатьох сліз та журби знайшла щастя. Через те, напевно, вона символізує долю своєї країни.

Анастасія Лісовська, Рушен, Роксоляна або Роксолана, Хасекі, Хуррем Султан – ось той перелік імен, якими називали українку під час її нелегкого життя. У Туреччині вона знана як Хуррем Султан, що означає Радісна султанша.)

- Роксоляна підлягає критиці у зв’язку з прийняттям нею мусульманської віри?Відповідь вмотивуйте.

( Чи маємо ми право, з точки зору сьогодення, хоча б якимось чином засуджувати дії Хасеке-Ель-Хуррем-Хатун (ще одне ім'я Роксоляни)?

Чи могла вона в умовах середньовічного мусульманського світу чинити по-іншому? Можливо, вона просто намагалася вижити, захистити своїх дітей?

У будь-якому випадку Роксоляна заслуговує на пошану і пам'ять нащадків, адже її життя є яскравою ілюстрацією, як в умовах невідомого чужого світу людина не тільки не втратила оптимізму, але й досягла певних висот. Напевно, хтось скаже: «Фатум! Доля!» Можливо, але згадаймо, скільки зусиль доклала Настя, приміром, щоб здобути освіту, як виявила кмітливість у найскладніших розмовах (хоча б із монахом-відступником чи з мусульманськими мудрецями), скільки сміливості показала перед підданими падишаха, йдучи до його палат, скільки патріотизму виявила, відстоюючи своє право на віру тощо.
Тож пам'ятаймо історію й учімося з неї найкращого. А історія Роксоляни учить нас бути цілеспрямованими, одначе, зважати, що не завжди мета виправдовує засоби.)

- Можна вважати героїню твору щасливою, коли вона із рабинь стала султаншею? Свої міркування обґрунтуйте.

(Я сприймаю історію Роксолани не стільки як історію про силу духу, скільки історію про справжнє людське страждання. Те, що пройшовши крізь усі випробування, Роксолана вижила в моральному розумінні, досягла чогось, стала жінко: матір’ю і, мабуть, була-таки щасливою - усе це гідне захоплення, але ж, захоплючись,  мало хто думає про те, якою ціною все це було здобуто. Я гадаю, не раз у житті цієї жінки крізь самовпевнену, розважливу, мудру сильну Роксолану пробивалась Настя Лісовська, яка хотіла щастя без боротьби. Це не означає щастя задарма, але щастя без надриву, без перебування у постійному напруженні, без шаленого супротивлянню обставинам. Напевно, у другій половині свого життя, піклуючись про долю своїх синів, будуючи мечеті й шпиталі, присвятивши себе тій діяльності, яка дійсно характеризує її як людину з добрим і - що головне - живим серцем, Роксолана була майже щасливою. Та все ж чи насправді це було те життя, про яке вона мріяла?  Звісно, усе це припущення, бо ніхто ніколи не дізнається, а мабуть, ніхто і не знав ніколи, що на справді діялося в душі цієї жінки.

II. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності уроку

1.Вступне слово вчителя

Прикарпаття у давні й середні віки виростило двох славних жінок, більше відомих із художніх творів ніж за історичними хроніками: Ярославну — доньку галицького князя Осмомисла, ту саму, яка плакала в Путивлі-граді на валу, виглядаючи з походу на половців мужа Ігоря, та султаншу Роксоляну — уродженку містечка Рогатин, знану українцями ще як Настю Лісовську. Сьогодні ми продовжимо знайомитися з чудовим твором О. Назарука «Роксоляна», головною героїнею якого є весела, чудова, розумна, красива, приваблива та мудра жінка — Анастасія Лісовська, Хуррем, Роксоляна.

Настя — символ України, а дівчачі співанки, які припливали до неї з рогатинських вечорів у Стамбул, — символ чистоти її душі, ніким не вбитої пам’яті про рідну землю.

 

2. Постановка виконавських завдань
1. Визначити найголовніші проблеми повісті.
2. Узагальнити відомості про Роксоляну як патріотку рідного краю.
3. Прокоментувати доречність епіграфа уроку.

ІІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу
1. Слово вчителя.

Юна українська бранка, потрапивши вперше на очі могутнього і жорстокого Сулеймана ІІ, не впала до ніг повелителя 30-ти держав, як то мала робити кожна наложниця султанського гарему, а гордо, сміливо, нескорено глянула у вічі тому, перед ким тремтіло півсвіту.  І це вразило, загіпнотизувало Сулеймана. Очевидно, на жорстокого повелителя, який відправляв своїх підданих на смерть за найменшу необачність, справила сильне враження не стільки краса дівчини — в султанському гаремі не було негарних — скільки її людська гідність, дівоча гордість, що в султанському палаці нічого не вартували і могли дорого обійтися тим, хто ці якості не втратив.  Далеко від рідної землі Настуся виявила риси характеру, притаманні українцям. На недосяжну, здається, висоту вона зійшла завдяки винятковій силі волі, мудрості, знанням, набутим наполегливою працею, бо працьовитість — одна з найвиразніших рис українців.  Сулейман Пишний – владний і непідступний султан, «силі його не було рівня в цілім тодішнім світі».  Мав твердий характер, був відважний, розумний і справедливий, богобоязливий, завжди дотримував слова. Після вступу на престол зарекомендував себе як талановитий правитель і жорстокий ворог християнського світу. Та серце його тануло поруч з українкою Роксоляною-Хуррем, яку він щиро кохав і змінив багато своїх поглядів під її впливом.

2.     Кадри з кінофільму «Величне століття. Роксолана»

Читання віршів Сулеймана і Хуррем, які вони писали один одному.

 Мій султане, - писала
Роксолана, - який
безмежний і пекучий біль
розставання. Рятуй мене,
нещасну, і не затримуй
своїх прекрасних листів.
Нехай душа моя отримає
хоч краплину радості від
твоїх послань. Коли нам їх
читають, твій слуга і син
Мехмед і твоя рабиня і
донька Мігріма плачуть,
сумуючи за тобою. Їх
сльози зводять мене з
розуму ".

"Моя дорога богиня, моя
дивовижна краса, -
відповідав Сулейман - пані
мого серця, мій
найяскравіший місяцю,
моїх бажань глибинних
супутниця, моя єдина, ти
мені миліше всіх красунь
світу!"

Лист Роксолани до Сулеймана
Hi суму, нi печалей не
збагне ніколи те серце, що
зросло на вільній волі. Xi6a
про пташку в клітці згадує
хоч раз той, хто гарцюе на
коні у чистім полі? Мій
володарю! Пишу Вам, i
серце мое розривається від
туги й розпачу. Що я
наробила, i чим стало життя
моє без Вас, володарю мій,
світло очей моїх, ароматне
дихання моє, солодке биття
серця мого? Xi6a не наші
закохані голоси
розлунювалися ще недавно
в пахучому noвітpi
священних палаців ixi6a не
заздрили нашим обіймам
навіть безтілесні привиди?
А тепер любов наша
задихаеться без повітря,
умирає від спраги, лежить у
знемозі, її терзають хижі
звіpii чорні птиці смерті
кружляють над нею.
Відженіть ix, мій володарю,
моя надіє, мій найбільший
захиснику на цім i на тім
світі! Пожалійте малу
Хуррем, сховайте її у свої
могутні обійми!

3. Випереджувальне завдання (Виписати цитати з твору, де як найяскравіше висвітлено проблему кохання та служіння народу)

1.Проблема кохання у повісті
Слово вчителя.  Венеціанський посол Бернардо Наваджеро у 1553 році зазначав, що Сулейман Пишний по-справжньому кохав Роксолану, охоче радився з нею про державні справи і, мабуть, надавав її розумним словам більше віри і уваги, ніж словам досвідчених державних мужів. Роксоляна полонила Сулеймана Пишного якимись особливостями своєї краси, великим розумом, ніжністю та веселою вдачею, за що удостоїлася імення Радісної (Веселої) Султанші. Вірогідно, що її поради у непростих хитросплетіннях придворних інтриг та вдалі від імперії зовнішньополітичні «підказки» давали добрі результати. І роль Роксоляни возвеличилась до другої, після самого Сулеймана, в державі. І підданим великого падишаха, й іноземцям було невтямки, як колишня бранка всупереч священним традиціям Османської імперії, духові ісламської філософії та релігії піднялася на вершину влади в державі, яка споконвіку не бачила жінку в такій величавій ролі. Справді, сталося диво дивне: Сулейман при Роксоляні ліквідував султанський гарем, поодружував своїх численних жінок з офіцерами турецької армії та чиновниками, а сам залишився з єдиною дружиною Роксоляною.

― Як проблему кохання розкрито у повісті?

1.Перша зустріч Роксоляни з Сулейманом; сила враження «від першого погляду». («Мимохіть підвела вії та благальним поглядом показала Султанові двері своєї пані, немов прохаючи, щоби скорше йшов туди. І знов спустила свої сині очі. Але чи султана Сулеймана задержав білий квіт ясмину, що заглядав у вікно, чи білолиций місяць, що пронизував пахучі листочки ясмину, чи біле, як ясмин, личечко Настуні, чи її переляк – досить, що султан не відходив, стояв вдивляючись у неї, як в образ».)
(VІІІ. Служниця в султанській палаті).

2.Невимушене перше спілкування, зацікавленість, взаємна симпатія.

«Любов перша – чаша запахучих квітів,
Любов друга – чаша з червоним вином,
Любов третя – чаша чорної отруї...
Сказала те напівспівучим тоном, причім як могла, так перекладала сербську пісню на турецьку мову.
По хвилі докинула: «Але я гадаю, що і перша, і друга любов може стати отруєю, коли не поблагословить її Бог Всемогучий.» Став як вкопаний. Був переконаний, що вона думає, що він уже перебув і третю любов...» (VІІІ. Служниця в султанській палаті).

3.Приязна багатообіцяюча розмова Роксоляни та Сулеймана на Афоні.

«Ти не служниця, ти будеш найлюбіша жінка моя!..»
(ХІ. Перша подорож на прощу Роксоляни).

4.Довіра і велика любов до Роксоляни змусили султана піти на страшний вчинок – страту великого візира Агмед-баші та Гассана, за начебто образу султанки (без з’ясування обставин).

«Обидва злочинці повинні вмерти! Тільки справедливість вимагає, щоб їх переслухати!»
(ХVІ. «...А червоніла крівця на рученьках твоїх...»).

5.Любов, турбота і переживання за долю чоловіка Сулеймана.

«Серце в ній тьохнуло. Несподіваним і для себе рухом схопила обома руками за узду коня свого мужа... Султанка Ель Хуррем клякла на розмоклій землі і, зложивши руки, як до молитви, залебеділа до свого мужа:
– Ти не підеш у вир сеї боротьби! Тут може померкнути твоя зоря! А ще жоден твій син не годен сам усісти на престолі султанів, не піднести меча до бунту!»
(ХVІІ. Джігад).

 О, Роксолана, Роксолана –
Дружина грізного султана!
В неволі ти зуміла полюбить,
Могутнього султана підкорить!
“Ти будеш називать мене своєю
І легко править долею моєю…
Але навік, султане, без проблем,
Для мене, ти забудеш свій гарем.
Лишé мені ти будеш довірятись
Лишé зі мною будеш милуватись
Тепер ти лúше мною будеш жить,
Лишé мені одній, султан, служить.”
Співала так прекрасна Роксолана
В обіймах у турецького султана…
І пісня ця дійшла до наших днів,
Бо все збулося, як співалось в ній.

2.Проблема служіння рідному народові
Слово вчителя. Юрій Колесниченко у творі «Султанка з Рогатина» наголошує на унікальній рисі характеру Роксоляни як щирої патріотки свого краю: «...хиба це не подвиг переконати султана і його уряд утриматися не лише від походів на Україну, а навіть і від думок про них?» Спокій в Україні зменшував шанси московського напору на південь, якого боялася Польща. Зате спокій в Україні сприяв новій силі, Запорозькій Січі.

― Як проблему служіння рідному народові розкрито у повісті?
1.Щира розмова Роксоляни з монахом Іваном. Роздуми про допомогу рідному краєві.
«До кімнати Хуррем зайшов монах літ понад п’ятдесят. Поблагословив її знаком хреста і заговорив рідною мовою про справу, близьку рідній (український) землі! Молода дівчина знітилася: «Як вона, бідна невольниця, може помогти рідному краєві, з котрого вийшла, й народові, котрий мучився там. Слухала уважно Івана, а в голові снувалися думки. Сулейман, якого так щиро покохала, володар трьох світів, є ворогом правовірного люду, його пращури руйнували українські церкви… Чи можна це прощати? Важко, дуже важко! Адже часто бачить окровавлені голови людські. Дівчина згадала Спасителя, який дав душі людини свобідну волю вибору між добром і злом, між вірністю і ламанням її. І тим зробив ту душу подібною до себе. Якщо Спаситель своє життя «во ім’я царствування добра» поклав на вівтар, то, може вона, Настя, дочка о. Луки Лісовського – пароха при церкві св. Духа – теж зможе віддати своє життя заради спасіння народу, припинення воєн, збереження православ’я?! Монах сказав, що Мати Божа Воротарниця прощає всі гріхи, окрім одного гріха супротив мужа, а цей гріх прощає церква Божа «по словам Христовим».
2. Діалог Роксоляни з Сулейманом.
На запитання Сулеймана, що вона зробила б, якби стала володаркою всіх його земель, дівчина-невільниця відповіла: «Я б будувала, багато будувала б!» Відповідала поважно, але так переконливо, ніби він уже обіцяв гроші на ті будови. Що ж мріяла залишити тут, на далекій від України землі, полонянка? Кухню для убогих, лічницю, купелевий дім, школи для хлопців, бібліотеку, дім для божевільних, мечеть.
Сулейман був вражений. Вона виростала в його очах на дійсну султанку, і він заговорив: «Ти маєш не тільки великий розум, але й дуже добре серце, що не забуваєш людей з країни, з якої походиш».

ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1.Бесіда.
1.Якою постає Роксоляна з даних уривків?
2.Які риси характеру чітко виражені?
3. Чому султан був вражений?
4. Чи поділяв султан її мрії та бажання?
5.Чи можна стверджувати про патріотичні почуття Роколяни, чи це лише спроба поспівчувати рідному краєві?
6.Коментар епіграфа уроку. (Нерідко трапляється так, що людина має залишити рідну землю. До цього може привести будь-що. Деякі з лю­дей залишають Батьківщину назавжди, деякі повертають­ся. Але в будь-якому випадку вони не повинні забувати рідний край, своє коріння. Бо людина без коріння — люди­на без душі. А чи зможе вона жити без душі?)

2. Дискусія. Проблемне питання.
― Що керувало Роксоляною, коли вона вийшла заміж за Сулеймана: чисте і світле кохання, холодний розрахунок чи бажання помститися за рідний край?

3.Асоціативний самодиктант.

Звучить аудіозапис пісні «Україночка» у виконанні О. Білозір. Учні самостійно записують слова, що асоціюються з образом Роксоляни — жінки, що служила своєму народові.

4.Узагальнювальне слово вчителя.
Постать Роксоляни – неоднозначна. Деякі її вчинки підлягають осуду, деякими ми щиро захоплюємося. Роксоляна поважала звичаї народу, долю якого приречена була розділити, щиро шанувала свого чоловіка. Щоб забезпечити своїм дітям право спадку, вона приймає іслам і мусить змиритися із другорядною роллю жінки в мусульманському суспільстві. Саме тому вона вдовольняється тим, що стає радником та ідеологічним надхненником свого чоловіка-падишаха.

V. Підсумок уроку та оголошення результатів навчальної діяльності

Збіг урок наш, як коротка мить,
Дуже швидко час біжить,
Ще попереду багато кроків,
І цікавих важких уроків,
Завдання покличе в майбутнє,
Найскладніше завдання – життя!
Намагайтесь вправно все вивчати!
Пам’ятайте! Учня скарб – знання!

VI. Домашнє завдання

1.Опрацювати матеріал підручника.
2. Вибрати цитати, які підкреслюють найважливіші риси характеру Роксоляни.

 ( За бажанням)Намалювати портрет Роксолани «Якою я уявляю цю жінку-правительку»

 

ТЕМА УРОКУ:  «ОСИП НАЗАРУК. «РОКСОЛЯНА». НЕЗАЛЕЖНА ВДАЧА, ЩИРІСТЬ У СТОСУНКАХ З ЛЮДЬМИ, ПРИРОДНИЙ РОЗУМ І ВРОДА РОКСОЛЯНИ».

Мета: 

  • опрацьовуючи ідейно-художній зміст твору О. Назарука «Роксоляна», зосередити увагу на окремих деталях характеристики героїні твору (вдача, щирість, розум, врода); розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, логічне мислення; вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, враження, спостереження; аналізувати, сприяти розвитку творчих здібностей учнів, виховувати вольові якості характеру, повагу до видатних особистостей України.

Тип уроку:

  • засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання:

  • портрет О. Назарука і учнівські портрети Роксоляни, текст твору

                                        ПЕРЕБІГ  УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Виставка учнівських малюнків-портретів Роксоляни «Якою я уявляю цю жінку-правительку».

Міні-коментар школярів до своїх творів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

* Проблемно-пошукове дослідження. Робота з картками ( заповнити рядки)

Назва  
Автор  
Жанр  
Тема  
Ідея  
Історична основа  
Образи  
Художні прийоми  

* Бесіда з учнями.

- Хто ж така Роксоляна?

         (Українська дівчина-бранка Анастасія Лісовська з Рогатина, яка потрапила в полон до турецького султана Сулеймана Пишного, згодом стала його дружиною і понад сорок років успішно правила Османською імперією, не забуваючи про Україну та допомагаючи їй).

- Чому дівчину назвали Роксоляна?

(У стародавню добу вважали, що Роксолянія - це Русь, або Рутенія, територія між Доном та Дністром. А мешканців її, азовсько-чорноморських сарматів, називали Роксолянами (рокс - аланами), тобто українцями).

ІV Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

Роксоляна! Як багато вже про неї сказано і написано! З кожної прочитаної сторінки твору ви все більше пізнаєте про ті далекі часи минувшини, про ту жінку, яка стала символом гордості, мужності, високого розуму і краси українок. Сьогодні ми спробуймо дослідити, якої вдачі була героїня, в чому полягали її стосунки з людьми, як її природний розум і врода сприяли збереженню життя тим, хто потрапив до турецької неволі.

Записати дату і тему уроку.

V. Основний зміст уроку

 1. Вступне слово вчителя

Отже, подорожуємо далі...

У коментарях до повісті «Роксоляна» О.Назарук писав: «Жила вона на переломі Середньовіччя і Нових часів... Український народ переживав тоді якраз найглибший упадок. Державність його зруйнована... Божа воля якраз в тім часі видвигнула одну жінку як найбільшу жіночу постать світової історії тієї епохи. Тією жінкою стала Анастасія Лісовська, дочка священика... Присвячую українським дівчатам сю працю про велику українку, що сяяла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров'ю і перлами. Присвячую на те, щоб вони у найтяжчих хвилях свого народу і своїх не тратили бодрості духу і були опорою своїх мужів і синів та діяльними одиницями свого народу».

Отже, спробуємо дослідити, якою ж була ця загадкова жінка, яка стала символом мужності, надзвичайного розуму і краси українок.

VІ. Робота над твором.

Вдача, щирість, розум і врода — основні ознаки, які притаманні головній героїні твору.

Ви отримали завдання: відшукати цитати з твору, які характеризують Роксолану.

І група «Незалежна вдача Роксоляни».

ІІ група «Стосунки Роксоляни з людьми».

 ІІІ група «Природний розум і врода Роксоляни».

Завдання І «експертної» групи. Незалежна вдача Роксоляни.


з/п
Змістове наповнення  Цитатне вираження
1. Гордість і непідкупність у спілкуванні з Сулейманом на Афоні; відмова від його турботи.  «Ти володар великої держави, а я никла квітка... Таких, як я багато, таких, як ти, нема... Бог не знає, що буде з нашої любові».
2. Сміливість дій та вчинків: таємно охрестила сина. «Втомлена до краю, впала на шовкові подушки, бліда, але вдоволена».
3. Незалежність у вчинках. «...Йшла прямо до залі Великої Ради Ридвану». «...в сні не снилося, щоб вона могла відважитися прийти аж тут, незаповіджена, з дитиною й цілим почотом!..»
4. Біль душі, непокірність вдачі. «... вибухнуло бунтом серце Роксоляни». «Я вам поломлю старі закони ваші так, як ви ломите серце моє!»


Завдання ІІ «експертної» групи. Стосунки Роксоляни з людьми.


з/п 
Змістове наповнення Цитатне вираження
1. Поважне ставлення до турецького вчителя Абдуллага. «... він сам був їй симпатичний, бо відчувала в нім чесного чоловіка».
2. Жорстокість у ставленні до людей, яким не могла довіряти: великого візира Агмед-баші та чорного євнуха Ібрагіма.
Просьба Сулеймана покарати їх.

«Наперед кажи його ув’язнити. Бо я боюся, щоб не втік з палати!.. І ще накажи ув’язнити його спільника, чорного єввнуха Гассана...»

«Роби судейське діло своє!»

3. Люб’язне ставлення султанки до простого старця під час Гадджу. «Не знаю, чим нагородити тебе, Старче Божий...»

Завдання ІІІ «експертної» групи. Природний розум і врода Роксоляни.


з/п
Змістове наповнення
      Цитатне вираження
1. Далекоглядність Роксоляни, віра у зміни на краще, у міцну «підвалину її дальшої долі». «Збентежено вибиралася Настуня до школи невольниць. Але ум її працював живо. Розуміла ясно, що в сій школі може бути побудована підвалина її дальшої долі – доброї або злої. Чи до життя і те, чого воно вимагає. Розуміла се так ясно, як «Отче наш», котрий раз у раз повторяла».
2. Багатство внутрішнього світу; широта кругозору, освіченість простої дівчини-полонянки. «Перша грядка була та, котру засадили в душу ще вдома... Друга грядка була та, яку засаджував у ній турецький учитель Абдуллаг... А третя грядка була та, яку засаджував у ній італійський учитель Річчі. Інстинктом відчувала, що він гірший за турка».
3. Врода Роксоляни – об’єкт захоплення султана Сулеймана Пишного. «Засоромилася від того, що її невільницький одяг закривав красу її тіла». «...біле, як ясмин, личенько Настусі...». «...улюблена жінка завойовника, прегарна Роксолана Хуррем, «серденько серця Селеймана».

2. Створення літературного портрета Роксолани.

(На дошці портрет Роксолани; в кожного учня на парті три смужки паперу: жовтого, голубого, червоного кольорів. Діти записують на одній із смужок паперу рису характеру Роксолани і прикріплюють її до дошки. Вчитель наголошує на символічному значенні жовтого та синього кольорів українського прапора.)

VІІ. Закрілення вивченого матеріалу.

Настя була ерудованою, кмітливою, розумною і духовно багатою жінкою. А коли цього вимагали обставини, то і нещадно жорстокою зі своїми суперниками-ворогами. За намовою Роксолани султан стратив спочатку великого візира Ібрагім-пашу, до речі, свого великого друга ще з дитинства, а згодом — і рідного сина й онука від першої дружини. Таким чином намісником царя царів на землі став Роксоланин син Селім. Сулейман настільки любив свою «українську квітку», що коли в 1540 році довідався про її намір його отруїти і таким чином посадити на престол Селіма, то наказав стратити всіх змовників, а на Роксолану не підняв руки. Коли через двадцять "років невблаганна смерть забирала від нього кохану дружину, султан стояв біля її ліжка навколішки і плакав.

Бесіда за питаннями

• У чому виявилась щирість Роксоляни? Далеко від рідної землі Настуся виявила риси характеру, притаманні українцям. На недосяжну, здається, висоту вона зійшла завдяки винятковій силі волі, мудрості, знанням, набутим наполегливою працею (працьовитість — одна з найвиразніших рис українців!), літературному й музичному обдарованню.

• Як бранка з України намагалася використати свій розум, талант, обдарованість, кмітливість, винахідливість служінню на благо свого рідного краю? ( Розумом, усіма можливими силами й засобами вона вела щоденну багатолітню, духовно виснажену боротьбу, звертаючи свої погляди в бік України, з постійною думою про допомогу їй. Образ Роксолани став символом  нескореності української жінки, її любові до рідної землі в екстремальних умовах, коли, здається, що саме небо відхилилося від неї. Крізь золотий блиск султанового палацу вона завжди бачила рідну Україну, марила нею все життя і допомагала, чим тільки могла. А могла султана Стамбула багато. Сорок один рік турки не чинили нападу на Україну, не палили її міста і села, не забирали в ясир людей. Не дозволяв цього робити Сулейман І Пишний і кримським татарам.)

• Якою вродою наділила природа Роксоляну?

• Чому татари, а потім і падишах називали Настю Хуррем?

• Де брала сили героїня для того, щоб у складніші хвилини свого життя бути веселою? Як це її характеризує?

 • Хто любив, а хто ненавидів Роксоляну? Чим це зумовлено?

• Як поводила себе Настя-Хуррем у стосунках з людьми? Від кого і від чого це залежало?

 • Чи варта Роксоляна на повагу і визнання українців? Відповідь вмотивуйте. (Вічна пам’ять цій фізично й морально сильній жінці, яка намагалася своїми діями та вчинками довести, що українці — це сильна самобутня нація, яка має майбутнє, її патріотизм не був підробленим, він був справжнім. У нутрі серця свого вона мала завзяту певність, що осягне свою ціль, хоч би довелося їй прибити на хрест два народи: свій і мужа свого.)

VІІІ. Підсумок уроку.

Світло очей великого султана

Прекрасна, ніжна, дика Роксолана

Єдине кохання, цариця османів

Українська  квітка серед турецьких ланів.

Чарує красою й розумом грає

Велику владу Роксолана має

Усі їй коряться, усі поважають

І де межа її влади не знають

За спиною ненависть, чвари  й змови

Й особливості тяжкої турецької мови,

Попереду велич, гідність , визнання

Змінити на краще світ - Її бажання.

Гюрем- Хатун – Величная Султана,

Золотом твоя доля ткана

Через терні ти побачиш свій зоряний путь,

Тож сильною та нескореною будь!

ІХ Оцінювання учнів.

Х. Домашнє завдання 

Підготуватись до написання твору на тему: «Життя дається один лиш раз» добираючи приклади з історичної повісті О. Назарука.

Прочитано 2288 разів