Фільтрувати матеріали за датою: грудня 2020

     Майстер-клас учителя української мови й літератури Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Галини Семенець

      В умовах модернізації сучасного освітнього простору важливо, щоб знання, які здобувають учні, стали інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, гарантом конкурентоспроможності на ринку праці. Здобувши шкільну освіту, кожен випускник має усвідомлювати себе, свої властивості, схильності, орієнтуватися в сучасних інформаційних потоках, уміти оцінювати інформацію і на основі системного критичного мислення формувати систему ставлень. Показниками рівня сформованості компетентного мовця вважають чотири фактори: мотиваційний (зміни в мотивах, потребах, інтересах, установках); когнітивний(зміни в якості знань); поведінковий (зміни в поведінці, стосунках); оцінно-рефлексивний (зміни в оцінці, самоаналізі, аргументації). У період зростання обсягів інформації, яку має опрацювати мовець, за умов активного використання електронних засобів спілкування, постає проблема формування компетентного мовця інформаційної доби, розв’язати яку можна шляхом медіаосвіти.

       Упровадження елементів медіаосвіти з метою формування компетентної мовної особистості на уроках української мови та літератури потребує належного матеріально-технічного й науково-методичного забезпечення; доцільного використання інноваційних педагогічних технологій; дотримання принципів системності та черговості використання елементів медіаграмотності; проведення рефлексії та корекції здобутих знань і навичок, моніторингу й самоаналізу досягнень і прогалин в освітній діяльності.

      На уроках словесності використовую технології критичного читання і письма, технологію ефективного читання «INSERT», застосовую дотекстові, текстові та післятекстові стратегії читання. З метою формування усної комунікативної компетентності практикую такі методи: навчальні діалоги (імітації), рольові та ділові ігри, обговорення, дискусії.  Щоб формувати писемну комунікативну компетентність, пропоную дітям створювати тексти з урахуванням цільової аудиторії, виконувати навчальні проєкти, які потребують проведення опитування, бесід, інтерв’ю.  Для формування інформаційної компетентності використовую методи пошуку й систематизації інформації з різних джерел; завдання, пов’язані з інтерпретацією, аналізом, узагальненням зібраної інформації; підготовку творів різних жанрів.

      На уроках української словесності вмотивовано використовую такі методи та прийоми, спрямовані на формування медіаграмотності:

  • на етапі мотивації – постановку проблемних питань;
  • на етапі цілепокладання – прийоми: «Дерево цілей», «Незакінчене речення»;
  • на етапі цілереалізації – інструктаж з медіаграмотності, метод «Асоціативний кущ», вправи: «Експерти проти журналістів», «Декодування тексту»;
  • на етапі рефлексії – рефлексійні вправи;
  • на етапі контролю – вправи: «Встановіть відповідність», «Згоден / не згоден...».

       Визначальними засобами формування медіаграмотної мовної особистості на уроках мови й літератури вважаю аналіз, створення, використання і презентацію медіатекстів.

       Учням старших класів на уроках української мови в контексті вивчення програмового матеріалу пропоную такі види роботи:

  • здійснити компресію медійного повідомлення згідно з особливостями представлення тексту;
  • підготувати медіатексти рекламного характеру з урахуванням різної цільової аудиторії (наприклад: «Екотуризм для молоді», «Екотуризм для людей похилого віку», «Екотуризм для бізнесменів», «Екотуризм для молодих сімей із дітьми» тощо);
  • здійснити «інтерактивне включення» в запропонований медіаконтекст і представити тему з погляду очевидця, учасника інформаційної події .

     Для презентації авторських медіатекстів та зворотного зв’язку використовую інтерактивні платформи «Padlett» і «GoogleСlassroom». Мотивую учнів писати лаконічні повідомлення на сторінках мереж «Instagram», «Twitter», «Facebook», створювати короткі відео, фотоколажі з коментарями, які пояснюють значення світлин для дописувачів спільноти тощо. Заохочую популяризувати українську мову й літературу в соцмережах, зокрема створювати ескізи сторінок літературних героїв, галереї крилатих висловів українських майстрів слова, мовні плакати тощо.

         Освітній результат визначається способами й досвідом діяльності, ціннісних орієнтацій учня. У процесі впровадження елементів медіаосвіти на уроках української мови й літератури зростає зацікавленість здобувачів освіти, розвиваються їхні творчі здібності, збагачується тезаурус. Працюючи в компетентнісному просторі, виконуючи завдання, спрямовані на формування медіаграмотності, учень поетапно змінює свою роль – від споживача, свідка, спостерігача до активного учасника й автора медіапроцесу; у нього формується система цілей, мотивів, установок, інтенцій, пов’язаних з правилами, тактикою комунікації в медіапросторі; а головне – він вчиться комунікативно виправдано користуватися мовними засобами української мови (стилями, типами, жанрами) в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) в умовах побутування електронних засобів комунікації для досягнення життєвого успіху, тобто формується як компетентний мовець інформаційної доби.

Опубліковано в Досвід i інновації

Додаток 6. Форма спостереження за навчальним заняттям

  • Дата проведення ________________
  • Клас__________
  • Кількість учнів у класі / з них присутні ______/_______
  • Кількість дітей з особливими освітніми потребами _________/ з них присутні ______/_______
  • Предмет (курс) ________________________________________________________________
  • Тема навчального заняття ___________________________________________________________________________

*Інструктаж з питань безпеки життєдіяльності (у разі необхідності):
• так;
• ні.

 Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування ключових компетентностей: питань безпеки життєдіяльності (у разі необхідності):
• так;
• ні.

1. Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування ключових компетентностей:

№ з/п Ключова компетентність Так Примітки
1. Спілкування державною мовою    
2. Спілкування іноземними мовами    
3. Математична грамотність    
4. Компетентності у галузі природничих наук    
5. Екологічна компетентність    
6. Інформаційно-комунікаційна
компетентність
   
7. Навчання впродовж життя    
8. Громадянська компетентність    
9. Культурна компетентність    
10. Ініціативність і підприємливість    


2. Робота учнів під час проведення навчального заняття

• всі учні працювали під час проведення навчального заняття із зацікавленням, співпрацювали між собою;
• більшість учнів працювала під час проведення навчального заняття;
• переважна більшість учнів були пасивними під час проведення заняття;
• усі учні були пасивні під час проведення заняття, не залучались до роботи.

3. Оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття

Діяльність учителя Так Примітки
1. Оцінює навчальні досягнення учнів, спираючись на розроблені критерії  
2. Оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень учнів  
3. Надає учням час на обдумування відповіді  
4. Супроводжує відповідь учня уточнюючими запитаннями  
5. Забезпечує зворотний зв’язок щодо якості
виконання/виконаного завдання
 
6. Спрямовує оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня  
7. Використовує методики самооцінювання і
взаємооцінювання учнів
 
8. Відзначає досягнення учнів, підтримує у них бажання навчатися  
9. Добирає домашнє завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями, озвучує критерії його оцінювання  

4. Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей

Діяльність вчителя Так Примітка
1. Спрямовує зміст навчального матеріалу на виховання в учнів: патріотизму, поваги до державної мови, культури, закону  
2. Реалізує наскрізні змістові лінії  
3. Розвиває в учнів громадянську активність івідповідальність  
4. Розвиває в учнів загальнолюдські цінності (соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру тощо)  
5. Розвиває в учнів навички співпраці та культуру командної роботи  

5. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання

№з/п Діяльність вчителя Так Примітка
1. Використовує інформаційно-комунікаційні технології, що сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями    
2. Використовує електронні освітні ресурси    
3. Використовує медіаресурси з навчальною метою    
4. Використовує мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань тощо    
5. Використовує обладнання та засоби навчання для
активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів
   

6. Комунікація з учнями

№з/п Діяльність вчителя Так Примітка
1. Співпрацює з учнями на засадах партнерства    
2. Вислуховує та сприймає думки учнів, їх власну точку зору    
3. Застосовує особистісно орієнтований підхід    
4. Дотримується принципів академічної доброчесності    

7. Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами (у разі наявності таких)

№з/п Діяльність вчителя Так Примітка
1. Планує роботу під час проведення навчального
заняття із урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами
   
2. Адаптує/модифікує зміст навчального матеріалу до індивідуальних освітніх можливостей учнів з
особливими освітніми потребами
   
3. Використовує спеціально розроблені завдання та
залучає до спільної роботи учнів з особливими
освітніми потребами
   
4. Дотримується відповідності темпу навчального
заняття індивідуальним навчальним можливостям учнів з особливими освітніми потребами
   
5. Забезпечує корекційну спрямованості освітнього
процесу
   
6. Конструктивно співпрацює з асистентом
вчителя/асистентом дитини
   

8. Досягнення мети, реалізація завдань та очікуваних результатів навчального заняття, мотивація до навчання

  • мета чітко простежується протягом навчального заняття; заняття спрямоване на розвиток ключових компетентностей, набуття життєвого досвіду та/або вміння його застосувати в різних ситуаціях, формулювати завдання, самостійно приймати рішення; учні вмотивовані до навчально-пізнавальної діяльності;
  •  мета чітко простежується протягом навчального заняття; заняття спрямоване на розвиток ключових компетентностей, містить прикладне спрямування; учитель мотивує учнів до навчально-пізнавальної діяльності;
  • мета і завдання навчального заняття спрямовані на відтворення знань учнів, заучування матеріалу підручника; учитель не мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями;
  • мета навчального заняття не простежується, зміст навчального заняття не відповідає навчальній програмі та календарно-тематичному плану учителя.

9. Самоаналіз  проведеного навчального заняття (бесіда з учителем):

1. Чи досягнуті мета, завдання та очікувані результати навчального заняття? Якщо так, то які чинники цьому сприяли? Якщо ні, то які причини не дозволили досягнути мети?
2. Що найкраще вдалося під час проведення навчального заняття?
3. Що не вдалося? З яких причин? Що потрібно зробити, щоб у подальшому уникати подібних ситуацій?

Висновки:

• учитель робить всебічний аналіз проведеного заняття, вміє визначити рівень досягнення мети навчального заняття, відзначає досягнення і слабкі сторони у своїй роботі, вміє визначати напрями вдосконалення проведеного навчального заняття;
• учитель робить всебічний аналіз проведеного заняття, бачить досягнення і слабкі сторони у своїй роботі, але потребує допомоги у визначенні напрямів вдосконалення проведеного навчального заняття;
• учитель може зробити аналіз тільки окремих фрагментів навчального заняття і не може визначити напрямів вдосконалення проведеного навчального заняття;
• учитель не може зробити аналіз проведеного навчального заняття.

10. Планування роботи (календарно-тематичний план):

1. Які джерела вчитель використовує при розробленні календарно-тематичного планування (КТП)?
2. Чи враховується при розробленні КТП специфіка класів (кількість учнів, профільність або поглиблене вивчення, місце розташування населеного пункту), умови роботи закладу, освітня програма?
3. Яким чином учитель користується правом самостійно визначати обсяг годин на вивчення тем, чи змінює послідовність вивчення тем?
4. Чи здійснюється аналіз результативності планування роботи вчителя?

Висновки:

• помітна системність роботи вчителя при складанні календарно-тематичного плану (навчально-тематичної програми), вчитель самостійно складає календарно-тематичний план, враховуючи умови роботи і специфіку класів, у яких він викладає. Вчитель самостійно визначає послідовність вивчення тем та кількість годин на їх вивчення. Тема навчального заняття відповідає календарно-тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування відповідає освітній програмі закладу освіти;
• учитель самостійно складає календарно-тематичний план і визначає послідовність вивчення тем та кількість годин на їх вивчення. Тема навчального заняття відповідає календарно- тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування відповідає освітній програм і закладу освіти;
• учитель потребує методичної допомоги у складанні календарно-тематичного плану, догматично підходить до використання навчальної (модельної) програми. При складанні календарно-тематичного плану не враховуються умови роботи та специфіка класу, у якому він викладає. Тема навчального заняття не відповідає календарно-тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування не відповідає освітній програмі закладу освіти;
• у вчителя відсутній календарно-тематичний план.

11. Використання інформаційно-комунікаційних технологій та медіаресурсів в освітній діяльності вчителя:

1. Чи використовує вчитель ІКТ у процесі підготовки до проведення навчальних занять, розроблення завдань, створення освітніх ресурсів?
2. Які доречні форми використання ІКТ вчитель застосовує під час проведення навчальних занять?
3. Чи використовує вчитель ІКТ для зворотного зв’язку з учнями?
4. Яким чином використовуються медіаресурси в освітньому процесі?

Висновки:

  1. інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем на різних етапах педагогічної діяльності – при підготовці до навчального заняття, проведенні навчального заняття, оцінюванні навчальних досягнень, зворотного зв’язку, інформуванні учнів.Вчитель розробляє та використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.
  2. інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем на різних етапах педагогічної діяльності – при підготовці до навчального заняття, проведенні навчального заняття, оцінюванні навчальних досягнень, зворотного зв’язку, інформуванні учнів.Вчитель використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.
  3. інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем тільки на етапі підготовки до проведення навчальних занять. Вчитель використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.
  4.  учитель не має навичок з використання інформаційно–комунікаційних технологій у власній діяльності.

12. Система оцінювання

1. Які критерії оцінювання навчальних досягнень учнів використовує вчитель в освітньому процесі: (розроблені Міністерством освіти і науки, розроблені особисто, використовує критерії запозичені з інших джерел)?
2. Чи застосовує вчитель формувальне оцінювання під час проведення навчальних занять? Які аспекти формувального оцінювання використовуються найчастіше?
3. Якими способами оприлюднюються критерії оцінювання?

  • Учитель розробляє критерії оцінювання під час обов’язкових видів робіт, організаційних форм проведення навчальних занять.
  • За допомогою питань перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання уроку, наскільки успішно учні досягають того, що заявлено в меті уроку.
  • Надає учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання завдання: пояснює, що виконано правильно, а що потрібно вдосконалити, пропонує способи поліпшення, а не просто констатує виконання відміткою або словами «добре - погано».
  • Спостерігає за тим, як учні справляються із завданнями.
  • Використовує методики самооцінювання і взаємооцінювання учнів.
  • Учитель за допомогою питань перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання навчального заняття, наскільки успішно учні досягають того, що заявлено в меті заняття.
  • Вчитель оцінює роботи або відповіді учнів, спираючись на розроблені критерії оцінювання.
  • Надає учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання завдання: пояснює, що виконано правильно, а що потрібно вдосконалити.
  • Спостерігає за тим, як учні справляються із завданнями
  • Учитель під час проведення навчального заняття не перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання навчального заняття.
  • Не оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень, але використовує критерії при оцінювання роботи або відповідей учнів.
  • Вчитель надає учням час на обдумування відповіді, перш ніж отримати відповідь.
  • Учитель не оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень.
  • Під час перевірки робіт та відповідей учнів не простежується чіткості у критеріях оцінювання.
  • Учням не надається час на обдумування відповідей.
  • Оцінка використовується як засіб покарання.
  • Система оцінювання вчителя не спрямована на відстежування індивідуального прогресу.

______________________________________________________________________________________________

Опубліковано в Матеріали МОНУ

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» та Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів» у 2021 році проводитимуть Всеукраїнський відкритий марафон з української мови імені Петра Яцика з метою розвитку в учнівської та студентської молоді стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови. Технічним партнером марафону є товариство з обмеженою відповідальністю «Еволюшн Груп», яке надає доступ учасникам до платформи HUMAN.

Для участі в марафоні учасникам необхідно у період з 01 до 14 лютого 2021 року:

  1.  Заповнити анкету,  режим доступу : https://cutt.ly/GhYhvnu 
  2. Зареєструватися на платформі HUMAN, режим доступу : https://id.ev.systems/auth/registration 

Ознайомитися з правилами участі можна тут: 

Опубліковано в Петра Яцика

16 грудня  2020 року відбувся вебінар для вчителів-словесників з теми "ДИДАКТИЧНА ТРІАДА І ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ." Спікерка - Гапон Л.О., PhD. На вебінарі йшлося про урок літератури як урок формування компетентностей Нової української школи. Висвітлено роль ігрових прийомів для формування компетентностей, наведено приклади використання низки інноваційних прийомів:  «психодрама», зміна наративної позиції, рольове розповідання, інсценізація,  «фокфікшн»,  метальна карта. Значну увагу спікерка приділила  прийомам біографічного педагогічного сторителінгу та формам згорнутих дискусій на уроках літератури.

 

Опубліковано в МАТЕРІАЛИ ВЕБІНАРІВ

На сучасному етапі  існує три основних підходи до розвитку освіти:

  •  з точки зору змісту освіти – знаннєвий підхід, для якого важливими є знання, які учні здобувають в школі
  • з точки зору особливостей процесу навчання – процесуальний підхід, для якого важливими є питання організації навчання, як учні вчаться, яку інформацію засвоюють, як їх вчать учителі, як побудована пізнавальна діяльність
  • з точки зору отриманих результатів – компетентнісний підхід, який націлює освіту на формування та розвиток базових і предметних компетентностей (знань, умінь, навичок, ставлень тощо) якими мають володіти учні після закінчення школи. Результатом такого процесу буде формування загальної компетентності людини в тих, чи інших питаннях.

Згідно з нормативними вимогами НУШ, на усіх уроках слід працювати над формуванням таких ключових компетентностей, як:

  • спілкування державною мовою
  • спілкування іноземними мовами
  • математична компетентність
  • компетентності в природничих науках і технологіях
  • інформаційно-цифрова компетентність
  • уміння вчитися впродовж життя
  • ініціативність і підприємливість
  • соціальна та громадянська компетентності
  • обізнаність і самовираження у сфері культури
  • екологічна грамотність і здорове життя

Як зауважує літературознавець Дмитро Дроздовський у вступі до книги "Компетентності літератури":

  • Література може бути важкою, у ній можуть бути поставлені екзистенційно складні питання, проте після сприйняття й такого досвіду настає момент просвітління. А в літературі немає нічого неправильного: є просто досвід.
  • На уроці літератури не може бути болю, а лише щастя
  • Урок літератури має готувати нас до того, що світ змінний і складний. У світі немає чорно-білих істин, а сьогодні може розпочатися нова історія, якої учора ми не мали в наших помислах • Урок літератури – це як сеанс психоаналізу, під час якого відбувається оприявнення нашої генетичної пам’яті.
  • Література – це досвід усіх можливих протистоянь і імперій.
  • Урок літератури – це урок життя. Тільки ми проживаємо його, одягаючи тіла інших. Літературні герої, можливо, живіші не менше од нас. Хто заперечить, що наш світ часто нагадує рольову гру, у якій нам постійно потрібно обирати ті чи ті ролі?

З метою формування предметної читацької та ключових компетентностей  рекомендуємо застосовувати метод проєктів, портфоліо, дебати, ігрові, інтерактивні технології, програму «Читання і письмо для розвитку критичного мислення», а також компетентнісно орієнтовані завдання. У таких завданнях вказано на кінцевий результат роботи (есе, малюнок, повідомлення тощо), передбачено заохочення до обміну здобутими результатами; спонукання до самооцінювання учнем власної діяльності та її сприймання іншими суб’єктами навчання.

Важливим для осягнення ключових компетентностей є прийом "психодрама". Психодрама - це  рольова гра з імпровізованим сюжетом. Мета психодрами — допомогти людині вирішити актуальні для неї проблеми. Ролями може служити будь-що, починаючи від людей і тварин, і до абстрактних понять та почуттів. Та ці ролі є важливими для людини в реальному житті. В дечому психодрама подібна до аматорського театру, «акторам» психодрами необов'язково мати акторський талант. Грати ролі може бути будь-хто, без винятків Психодрама в освіті — синтез психодрами і педагогіки, використання імпровізаційних рольових ігор у навчальному процесі. Воно підходить для всіх вікових груп, починаючи з дитячого садка і закінчуючи післявузівським навчанням.

Методичний коментар  використання прийому "психодрама " на уроці Кецмур-Лев

Мета: допомогти учням здобути цінний досвід, який у певні кризові моменти їхнього подальшого життя до-поможе обрати правильну модель поведінки й уникнути фатальних наслідків.

  • Ціль: вивести внутрішні монологи або уявні діалоги Мані та Массіно назовні для кращого розуміння чинників, що призвели до трагедії двох доль, виявити приховані конфлікти, проговорити їх та змоделювати оптимальні рішення.
  • Завдання: протагоністам – головним героям психодрами – перевтілитись у головних героїв Марію-Маню та Хому-Массіно, відповідаючи на запитання, зануритись у їхній мікросвіт у той переломний момент, коли Маня наважилася на втечу з лісового дому.
  • Очікувані результати: перевтілюючись у героїв, учні розвивають емпатію й емоційний інтелект, усвідомлюють, що спілкування, конструктивний діалог, уміння керувати емоціями й адекватно виражати їх веде до порозуміння і зближення, що забезпечує той позитивний емоційний фон, який сприяє успішній самореалізації

 Уліщенко Андрій Борисович стверджує, що  відповідно до принципів гуманістичної парадигми освіти, з метою формування предметних та життєвих (ключових) компетентностей, опрацювання творів  передбачає такі етапи: рефлексивний, рецептивний, аналітичний, емпативний, контрольно-оцінювальний.

  • На першому етапі – рефлексивному – актуалізуємо національну самосвідомість старшокласників та створюємо психологічну установку до творчого читання твору. На цьому етапі перевага надається прийому рефлексив­ної бесіди, спрямованої на заглиблення у світ власних ціннісних орієнтацій з метою пізнання специфіки особистісного усвідомлення приналежності до рідного народу та його історії.  Рефлексивна бесіда орієнтує школярів на заглиблення у власний внутрішній світ, створює комфортні умови для невимушеного спілкування, спонукає учнів до актуалізації внутрішніх, прихованих у глибині їхньої підсвідомості орієнтирів. Ефективності такого виду навчаль­ної діяльності сприяє застосування заздалегідь спланованої системи завдань і запитань, що налаштовує на особистісно значущі для кожного висновки, пов’язані з екзистенційним вибором власної моральної позиції.
  • Рецептивний етап передбачає з’ясування особистої реакції старшоклас­ників на художній твір.
  • Аналітичний етап має на меті окреслити коло запитань, важливих для з’ясування специфіки авторського задуму. Застосування логічних завдань активізує мисленнєву діяльність учнів, спрямовану на структурування раніше здобутих знань, узагальнення окре­мих фактів, встановлення зв’язків між знайомим матеріалом і новим. Учень має не тільки відтворити прочитану або почуту інформацію, а дійти певних висновків шляхом логічно вибудуваного алгоритму дій. Вагому роль  відіграє звернення до проблемних зав­дань, застосування яких допомагає учням з’ясувати особливості індивідуального розуміння авторської концепції художнього твору. Одним із способів створення проблемних ситуацій було використання інформативних карток.
  • Емпативний етап дає поштовх до розвитку у старшокласників здатності співпереживати, входити в емоційний стан літературного героя, “вживатися” у створений письменником образ.
  • На контрольно-оцінювальному етапі важливого значення набуває участь школярів в аналізі результатів навчальної діяльності. Це сприяє усвідом­ленню того, як і чим збагатився їхній досвід під час вивчення твору. Високу ефективність продемонстрував аналіз записів у рефлексивних щоденниках, де учні занотовували мірку­вання про своє сприйняття художнього твору.
Опубліковано в Методичні рекомендації
Вітаємо переможців ІІІ етапу ХI Міжнародного мовно-літературного конкурсу
учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка!
Диплом І ступеня
Бартіш Олена, учениця 8 класу Тернопільського НВК „Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого”
Гаврись Софія, учениця 10 класу Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 імені Віктора Гурняка
Гербут Уляна, учениця 6 класу Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка Тернопільської міської ради
Олійник Ірина, учениця ДНЗ „Тернопільський центр професійно-технічної освіти”
Диплом ІІ ступеня
Жаровська Юлія, учениця 7 класу Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка
Диплом III ступеня
Закордонець Соломія, учениця 9 класу Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 імені Володимира Левицького Тернопільської міської ради
Лобас Денис, учень 5 класу Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка Тернопільської міської ради
Малюта Олена, учениця 11 класу Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №29 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради
 
Опубліковано в Тараса Шевченка

У сучасному світі практично не залишилося жодної сфери діяльності людського суспільства, яка не була б охоплена інтернетом.  З появою комп'ютера і глобальної мережі, традиційні методи навчання поступово стали відходити на другий план, поступаючись місцем новим комп'ютерним технологіям, а саме – як мультимедійним технологіям.Тож 11 грудня 2020 року для вчителів української мови й літератури проведено вебінар з теми "Особливості мовно-літературної освіти в епоху дигіталізації". Учителі онайомилися з інтернет-ресурсами, які дозволяють тренувати різні види мовної діяльності і поєднувати їх у різних комбінаціях, допомагають глибше усвідомити мовні явища, сформувати лінгвістичні здібності, створити комунікативні ситуації, автоматизувати мовні дії, а також забезпечують можливість обліку провідної репрезентативної системи, реалізацію індивідуального підходу й інтенсифікацію самостійної роботи учня.

Опубліковано в МАТЕРІАЛИ ВЕБІНАРІВ

Успішно завершила навчання група ФФМ_16_2  з теми  "Актуальні проблеми методики викладання української літератури в Новій українській школі".

Викладачі - Ольга Зарихта, Леся Гапон.

Слухачі курсу навчилися:

–      планувати та організовувати працю на інноваційних засадах;

–      моделювати і проводити уроки літератури з урахуванням сучасних тенденцій розвитку методики викладання літератури в школі;

–      формувати літературну предметну компетентність учнів;

–      раціонально використовувати інноваційні методи та прийоми викладання літератури, зокрема аналізу художнього твору на уроках літератури;

–      інтегрувати процес викладання української літератури в системі міжпредметних зв’язків дисциплін гуманітарного циклу.

Опубліковано в ФІДБЕК

Завершено роботу трьох груп ФФМ17 з теми "МОВНО-РИТОРИЧНА ОСВІТА В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ЛІНГВОМЕТОДИКИ"

Слухачі курсу навчилися планувати та організовувати працю на інноваційних засадах; моделювати і проводити урокиз урахуванням сучасних тенденцій розвитку методики викладання мови в школі;–       формувати комунікативну компетентність учнів; формувати ключові компетентності шляхом реалізації змістових лінії, зокрема наскрізних;володіти технологією інноваційних методів і прийомів навчання мови, оптимально використовувати засоби навчання, елементи програмування, алгоритмізацію та комп’ютеризацію на уроках мови, виходячи із специфіки матеріалу, що вивчається;вести позакласну роботу з предмета, удало поєднувати її форми з програмним вивченням мови.

ДЯКУЮ ВСІМ ЗА СПІВПРАЦЮ! ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ!

Опубліковано в ФІДБЕК
П'ятниця, 04 грудня 2020 09:50

Функційна грамотність педагога

Програма спецкурсу

Функційна грамотність педагога (10 год)

Освітня програма

Функційна грамотність як вітальна потреба людини ХХІ ст. Складники функційної грамотності. Загальна грамотність. Комунікативна грамотність. Інформаційна грамотність. Комунікативна грамотність.

Мовно-стилістичний аспект функційної грамотності. Нова редакція Українського правопису. Ділові папери. Мовний режим. Культура мовлення.

Науково-методичний аспект функційної грамотності вчителя. Методичні розробки, статті, опис досвіду, есе, рецензії, відгуки. Цитування, бібліографія, академічна доброчесність. Діагностика, моніторинг, експеримент у роботі вчителя.

Комунікативний та інформаційний аспекти функційної грамотності вчителя. Ораторська майстерність. Педагогічне мовлення. Ситуативне і підготовлене мовлення. Фахове інтернет-спілкування.

Навчально-тематичний план

№ п/п

Змiст курсу Розподіл годин
всього лекц. прак.
1. Функційна грамотність як вітальна потреба людини ХХІ ст. Складники функційної грамотності. Загальна грамотність. Комунікативна грамотність. Інформаційна грамотність. 2 2 -
2. Мовно-стилістичний аспект функційної грамотності вчителя. Нова редакція Українського правопису. Ділові папери. Мовний режим. Культура мовлення. 2 0,5 1,5
3. Науково-методичний аспект функційної грамотності вчителя. Методичні розробки, статті, опис досвіду, есе, рецензії, відгуки. Цитування, бібліографія, академічна доброчесність. Діагностика, моніторинг, експеримент у роботі вчителя. 4 1 3
4 Комунікативний та інформаційний аспекти функційної грамотності вчителя. Ораторська майстерність. Педагогічне мовлення. Ситуативне і підготовлене мовлення. Фахове інтернет-спілкування. 2 0,5 1,5
  Усього 10 4 6

Навчальний контент

  1. Воронович Е. В. Функциональная грамотность – один из способов социализации личности. URL: https://docs.google.com/document/d/19LacntuRAxA.
  2. ГуйванюкН.В.Мовна толерантність як соціолінгвістична категорія // Вісник Львівського ун-ту. Вип. 38. Ч. ІІ. Львів, 2006.  С. 37‒46.
  3. Дерпак О.В.Конфронтативні мовленнєві жанри:комунікативно- прагматичний та мовний аспекти (на матеріалі української, англійської та польської мов). – К., 2005. – 196 с.
  4. Дроздова І.П. Формування українськомовної риторичної компетентності майбутніх викладачів нефілологічних дисциплін // Актуальні проблеми формування риторичної особистості вчителя в україномовному просторі.  Житомир, 2015. С. 43–49.
  5. Доній Н. Є. Функціональна грамотність як вітальна потреба соціального простору ХХІ ст. // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2012. № 22(257). Ч. VII. С. 73−79.
  6. Курінна А.Ф.Розвиток риторичних можливостей особистості в професійній педагогічній діяльності // Шляхи формування професійної компетентності вчителя-словесника в процесі викладання філологічних дисциплін. Запоріжжя, 2014. С. 30–55.
  7. Мацкевич В., Крупник С. Функциональная грамотность // Всемирная энциклопедия: Философия / Главн.науч.ред. и сост. А.А. Грицанов, 2011. С.1172– 1173.
  8. Неформальна освіта. Бюро інформації громадськості. URL: http://www.unesco.org/education
  9. Онушкин В.Г., Огарев Е.И. Проблема грамотности в контексте социальных перемен // Человек и образование. 2006. № 8, 9. С.44–49.
  10. Тоффлер Э. Шок будущего / пер.с англ. Москва, 2004. 557 с.
  11. Освіта дорослих: енциклопедичний словник / за ред. В. Г. Кременя, Ю. В. Ковбасюка; Нац. акад. пед. Наук України, Нац. акад. держ. упр. при Президентові України [та ін.]. Київ : Основа, 2014. 496 с.

Форми контролю

Теми для самостійного опрацювання

  1. «Грамотності» ХХІ століття: особливості формування.
  2. Етапи формування фунцкційної грамотності учнів.
  3. Роль і місце вчителя в процесі формування фунцкційної грамотності учнів.
  4. Чому «в розвинених країнах рівень функціональної грамотності індивіда пропорційний рівню доходів громадян»? (Н. Є. Доній).
  5. Проблемний метод формування фунцкційної грамотності учнів на уроках УМЛ.

Форми практичних робіт : тренінги, воркшопи, інтерактивні заняття.

Форми підсумкового контролю успішності навчання : тести, творчі роботи.

Засоби діагностики успішності навчання : анкетування, інтерв’ю, спостереження за роботою в групах.

Опубліковано в ПРОГРАМИ КУРСІВ
Сторінка 2 із 3