19 жовтня 2021 року для вчителів УМЛ проведено вебінар з теми "Контрольно-оцінювальна діяльність у 5-тих класах Нової української школи". Спікер - Гапон Л.О.Презентації у вкладенні.

Ресурсні матеріали 

• Лист МОН від 06.08.2021 №4.5/2303-21 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ПЕРШОМУ (АДАПТИВНОМУ) ЦИКЛІ / 5 КЛАСАХ ЗЗСО ЗА ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ "НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА"
• https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/83419/
• НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: ПОРАДНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
• https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/NUSH-poradnyk-dlya-vchytelya.pdf
• ЯК УЧИТЕЛЯМ ОЦІНЮВАТИ УЧНІВ У 5 КЛАСАХ НУШ 
• https://education.24tv.ua/yak-vchitelyam-otsinyuvati-uchniv-vesti-zhurnal-pereviryati-zoshiti_n1762908?fbclid=IwAR2knggGmwuvZg4MHwH4K4N9AQdt7a1kqqMRm4S-FU5nB-Du-XYMPL8YwAw
• ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ І ВЕДЕННЯ ЖУРНАЛІВ У 5-Х ПІЛОТНИХ КЛАСАХ НУШ 
• https://mon.gov.ua/ua/news/mon-spilno-z-komandoyu-pidtrimki-reform-ministerstva-rozyasnili-osoblivosti-ocinyuvannya-i-vedennya-zhurnaliv-u-5-h-pilotnih-klasah-nush

•  Визначити інтереси, вміння і потреби кожної дитини. За допомогою спостережень педагоги дізнаються про індивідуальні особливості розвитку дітей, що потрібно, щоб мотивувати та ефективно включати дітей у навчальну програму.
•  Оцінити процес розвитку дітей протягом певного періоду часу. За допомогою спостережень педагоги можуть оцінити прогрес у розвитку дітей протягом навчального року в усіх сферах – соціально-емоційний, пізнавальний, фізичний, розвитку мови та мовлення, розвитку творчих здібностей дітей.
•   Визначити необхідність здійснення змін у навчальному середовищі. Спостерігаючи за діяльністю дітей у класі, педагоги можуть визначити чи потрібні додаткові матеріали, іграшки; чи задовольняють вони теперішній рівень розвитку дітей; чи потрібні зміни в фізичному середовищі.
• З’ясувати проблеми. За допомогою спостережень педагоги можуть визначити чи потребують деякі діти додаткової допомоги. Це можуть бути різні потреби – додаткове освітлення, додатковий догляд, додаткові спеціалісти тощо.
•  Визначити оптимальні шляхи вирішення проблемних ситуацій. Спостереження дають змогу педагогам передбачити поведінку дитини в тій чи іншій ситуації. Наприклад, в ситуації розлуки з батьками, труднощами ділитися іграшками тощо. такі знання допомагають педагогам попереджувати проблемні ситуації і знаходити шляхи їх вирішення.
• Оцінити необхідність внесення змін до навчальної програми. На основі результатів спостережень педагоги можуть робити висновки щодо необхідних змін у навчальній програмі чи розкладу дітей.
• Зібрати інформацію про дитину, яка може бути корисною для батьків чи інших фахівців. Спостереження дають змогу більше дізнатися про інтереси та досягнення дітей, їхні соціальні навички та проблеми в поведінці. Така інформація є корисною як для батьків, так і для інших фахівців, а обмін інформацією може сприяти партнерським стосункам.
• Допомогти батькам краще розуміти своїх дітей. Інформація про дитину, зібрана в результаті спостережень, може допомогти батькам краще дізнатися про сильні сторони своєї дитини, а також сфери, що потребують додаткової підтримки.

Цілі навчання

Загальноприйнята міжнародною освітянською спільнотою система цілей навчання є основою вибору цілей оцінювання, а отже методів педагогічної діагностики.

Система класифікації цілей навчання у 3-х сферах:

• Пізнавальна (Bloom,1956)

Когнітивний домен або пізнавальна сфера містить цілі, що описують знання та інтелектуальні здібності учнів. Класифікація пізнавальної сфери містить 6 класів цілей, розміщених відповідно до складності: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання знань.

В 1956 році Бенджамін Блум, професор Чикагського Університету, запропонував теорію «Систематика освітніх цілей». Блум визначив шість рівнів мислення, які використовуються освітянами впродовж останніх сорока п’яти років, для визначення розвитку в учнів навичок мислення високого рівня.

• Емоційна (Krathwoll, 1964)

Особистісна або емоційна сфера має цілі, що стосуються емоцій, почуттів, цінностей, позицій та пов’язані зі змінами, які відбуваються в них. Ця сфера поділяється на п’ять основних класів:

• 1 – сприймання (здатність учня бути уважним);
• 2 – реагування (ступінь активності учня);
• 3 – переконаність (готовність відстоювати власну точку зору, вміння вибирати цінності та ідеї);
• 4 – селективність (здатність виділяти головне);
• 5 – індивідуальність (вищий рівень сформованості особистості, що визначається індивідуальною лінією поведінки).
• Психомоторна (Simpson, 1966; Kibler, 1970; Harrow, 1972)

Психомоторний домен (сфера) пов’язаний з рухами, маніпуляціями з матеріалом або об’єктом, а також з координацією. Ця сфера поділяється на п’ять класів:

• 1 – імітація (повторення дії внаслідок спостерігання та наслідування);
• 2 – маніпуляція (дія за інструкцією, що зафіксована в усвідомленому вмінні);
• 3 – виконання дії, контрольованої свідомістю (повноцінне, впевнене (без інструкцій) виконання дії);
• 4 – вміння узгоджено виконувати сукупність дій із усвідомленим контролем;
• 5 – вміння виконувати сукупність дій автоматично з повним засвоєнням знань.

Моделювання запитань та ключові слова

Систематика за Блумом