Фільтрувати матеріали за датою: січня 2021

29 січня 2021 року для вчителів-словесників  проведено вебінар з теми "Мовні досягнення людини ХХІ століття як еталон цілевизначення." Спікерка - Леся Гапон, PhD, ТКМЦНОІМ. На вебінарі йшлося про мовну діяльність, яка готує учнів до нових реалій,  про спроможнiсть творити власне «я» суто мовними засобами.  Особливу увагу приділено пошуку шляхів для збагачення словникового запасу, критичному   аналізу  прочитаного почутого матеріалу, умінню продукувати якісні тексти в інтернет-мережі, формуванню навиків ведення конструктивної дискусії. 

Методичні заходи

Тематика методичних заходів Форма Термін Ресурси Відповідальний
1 Використання можливостей цифрових додатків для формування діяльнісно-комунікативної компетентності учнів на уроках мови Інтегрована кафедра “Lingua”

22.01.2021

14.30

Платформа "Зум"

https://us04web.zoom.us/j/71848385393?pwd=TWRYMnpOTENBZHJpVVgwWEFuWW1tdz09

Meeting ID: 718 4838 5393

Passcode: 1wVgix

Турчин О.М.

0671639737

Гапон Л.О.

0678780646

2 Мовні досягнення людини ХХІ століття як еталон цілепокладання Інтерактивна школа українського словесника

29.01.2021

14.30

https://go.mywebinar.com/hkzm-pxzg-gqlk-mcqj

Гапон Л.О.

0678780646

3 Професіограма творчого вчителя Інтерактивна школа українського словесника

09.02.2021

14.30

Актова зала ТКМЦНОІМ

Гапон Л.О.

0678780646

4

Створення інноваційного контенту в інтернет-мережі для оцінювання і само- оцінювання учнів

Інтерактивна школа українського словесника

24.02.2021

14.30

Платформа «Зум»

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

908 236 2529 ідентифікатор
9UykOp пароль

Гапон Л.О.

0678780646

Курси

1

Мовна комунікація в педагогічній діяльності

ЗПМ28_1

 

03.02.2021

10.02.2021

17.02.2021

24.02.2021

Поч. о 10.00

https://go.mywebinar.com/hkzm-pxzg-gqlk-mcqj

Гапон Л.О.

0678780646

2

Мовна комунікація в педагогічній діяльності

ЗПМ28_2

 

04.02.2021

11. 02.2021

18.02.2021

25. 02.2021

Поч. о 10.00

https://go.mywebinar.com/hkzm-pxzg-gqlk-mcqj

Гапон Л.О.

0678780646

3

Мовна комунікація в педагогічній діяльності

ЗПМ28_3

 

05. 02.2021

12. 02.2021

19. 02.2021

26. 02.2021

Поч. о 10.00

https://go.mywebinar.com/hkzm-pxzg-gqlk-mcqj

Гапон Л.О.

0678780646

Опубліковано в Плани і звіти
  • Якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг. 
  • Якість освітньої діяльності — рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг. Закон України «Про освіту» (п.п. 29, 30 ч.1 ст.1)
  1. Механізм побудови у закладі освіти внутрішньої системи оцінювання якості освіти
  2. Інституційний аудит
  3. Методичний інструментарій для самооцінювання вчителів у процесі професійного розвитку
  4. Розвиток професійної майстерності та креативності педагогів
  5. Інструменти самоооцінювання і взаємооцінювання вчителів української мови й літератури
  6. Показники ефективності освітньої діяльності вчителів
  7. Як оцінюють навчальне заняття в новій українській школі
  8. Як оцінюємо урок словесності

КОМПОНЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ У ЗАКЛАДІ ЗГРУПОВАНІ ЗА ЧОТИРМА НАПРЯМАМИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

  • освітнє середовище
  • система оцінювання здобувачів освіти
  • педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти
  • управлінські процеси закладу освіти

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності є важливим компонентом внутрішньої системи, який стосується усіх учасників освітнього процесу. Його формування спрямоване на недопущення таких явищ, як плагіат, обман, фальсифікація, списування, несправедливе оцінювання тощо. Процедурами забезпечення академічної доброчесності можуть бути: інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності, запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі, реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо.

Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання розробляються на основі визначених законодавством критеріїв оцінювання шляхом їх конкретизації відповідно до навчальних предметів (інтегрованих курсів), форм організації освітнього процесу, видів діяльності учнів. Відповідні критерії, правила і процедури оцінювання, а також вибір шкали оцінювання (визначеної законодавством або власної) мають бути обґрунтованими, сформульованими у зрозумілій для батьків та учнів формі, а також оприлюднені. Процедури проведення різних видів оцінювання (формувального, поточного, тематичного, семестрового, річного, державної підсумкової атестації, що проводься в закладі освіти) мають бути прозорими та відповідати політиці (політикам) щодо оцінювання, визначеній(ими) закладом освіти, наприклад, політиці справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання учнів, політиці забезпечення компетентнісного підходу в оцінюванні результатів навчання учнів.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів. Процедурами оцінювання педагогічної діяльності можуть бути розроблення та використання певної шкали такого оцінювання (відповідно до визначених критеріїв оцінювання), проведення внутрішнього моніторингу в закладі освіти, визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного прапрацівника, які потребують удосконалення та педагогічної підтримки (за потреби).

Об’єкти моніторингу - це питання, які моніторитимуть

  • знеособлена інформація про учасників освітнього процесу
  • освітні та управлінські процеси в закладі освіти
  • різні види діяльності учасників освітнього процесу — навчальна, викладацька, організаційна, управлінська тощо
  • умови здійснення освітньої та управлінської діяльності — матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо
  • результати запровадження освітніх змін, інновацій
  • стан організації освітнього процесу в закладі освіти
  • результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх компетентностей
  • інші об’єкти, визначені в програмі моніторингу (далі — Програма)

Суб’єкти моніторингу - це ті, хто  може проводити моніторинг

  • Міністерство освіти і науки України
  • Державна служба якості освіти України (далі — Служба), її територіальні органи
  • Український центр оцінювання якості освіти, його регіональні центри (далі — УЦОЯО, РЦОЯО)
  • наукові організації, наукові, науково-методичні установи, інші установи, які належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України
  • заклади освіти, їх засновники або уповноважені ними особи
  • інші юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності

Учасники моніторингу (ті, чию діяльність "моніторять")

  • заклади дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти
  • здобувачі загальної середньої освіти та позашкільної
  • педагогічні працівники
  • батьки, інші законні представники здобувачів освіти
  • у закладах дошкільної освіти здобувачів освіти не включають до переліку учасників дослідження

Види моніторингу

  • Моніторинг може бути внутрішнім і зовнішнім.
  • Внутрішній моніторинг ініціює та проводить заклад освіти. Він може визначати порядок проведення з урахуванням вимог цього Порядку та інших актів законодавства.
  • Зовнішній моніторинг можуть проводити на рівні закладу освіти, місцевому, регіональному, загальнодержавному, міжнародному рівнях. Моніторинг на загальнодержавному рівні можуть ініціювати та проводити: МОН, Служба, УЦОЯО, РЦОЯО, наукові організації, які належать до сфери управління МОН.
  • МОН організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти.

Етапи проведення моніторингу

  • планування та підготовка моніторингу
  • розробка Програми
  • проведення дослідження
  • збір та оброблення результатів моніторингу
  • аналіз та інтерпретація результатів моніторингу
  • оприлюднення результатів моніторингу

Методи моніторингу

  • опитування — анкетування, інтерв’ювання
  • тестування
  • спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладах освіти
  • фокус-група
  • аналіз документації закладів освіти, їх засновників
  • аналіз статистичних даних про стан системи освіти за встановленими формами звітності
  • інші методи, визначені у Програмі

Форми моніторингу

  • безпосереднє одержання інформації від учасників дослідження
  • опосередковане одержання інформації від учасників дослідження — у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо
  • одержання інформації без залучення учасників дослідження — вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо
  • моніторинг можуть провести й дистанційно

Як забезпечують участь у моніторингу

  • Участь закладів освіти та учасників освітнього процесу в зовнішньому моніторингу якості освіти — добровільна, окрім моніторингу на загальнодержавному або міжнародному рівнях.
  • Учасники мають надати суб’єкту моніторингу письмову згоду про їх участь. Якщо здобувачі освіти неповнолітні, згоду надає один з батьків, інших законних представників.

Суб’єкти моніторингу забезпечують

  • інформування учасників щодо вимог проведення моніторингу
  • виконання учасниками дослідження завдань, розроблених згідно з Програмою
  • дотримання етичних правил поведінки під час проведення моніторингу
  • безпечні умови для всіх учасників дослідження під час його проведення
  • організацію безкоштовної медичної допомоги за місцем проведення моніторингу за потреби
  • Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу освіти, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.
  • Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження динаміки результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), відвідування учнями закладу освіти, ефективності управлінських процесів тощо.
  • Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344373. Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті закладу освіти (у разі його відсутності - на вебсайті засновника).

Для організації самооцінювання рекомендують  передбачити:

  • збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації;
  • узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
  • обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕКОМЕНДУЮТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ТАКІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ:

  • опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв'ю, фокус-групове дослідження)
  • спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять тощо)
  • вивчення документації закладу освіти

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об'єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.Окремі методи збору інформації (опитування, спостереження за проведенням навчальних занять) можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій (з метою розвитку сфери цифровізації освіти, в умовах віддаленості учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання, карантинних обмежень тощо). Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв'ю).

АНКЕТУВАННЯ (ПИСЬМОВО)

  • Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для педагогічних працівників, учнів та батьків.
  • Анкетування передбачає складання форми (бланку) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.
  • Водночас варто брати до уваги, що анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.
  • Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.
  • Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв'язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.
  • Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.
  • Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу в одному опитувальнику.

ІНТЕРВ'Ю (УСНО)

  • Індивідуальне інтерв'ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію щодо ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв'ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.
  • Неструктуроване інтерв'ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розповіді у відповідь (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, як Ви реалізуєте політику академічної доброчесності в закладі освіти»). Такий тип інтерв'ю застосовуються, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати  протокольну фіксацію відповідей (можливо аудіо- або відеофіксацію) для детального аналізу одержаної інформації.
  • Структуроване інтерв'ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які види оцінювання Ви використовуєте для перевірки ключових компетентностей?»). Такий підхід застосовується, якщо необхідно зібрати інформацію з різних питань у досить великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.
  • Напівструктуроване інтерв'ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв'ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв'ю.
  • Групове інтерв'ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (у тому числі, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.
  • Загалом, інтерв'юер обов'язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, в який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв'ю).

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись 

  • за станом освітнього середовища
  • проведенням навчальних занять 

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення  інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо. Крім керівництва закладу освіти та/або особи, відповідальної за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування в закладі освіти.

Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів, потреби в розвитку їх професійних компетентностей або надання їм підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

  • формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти;
  • спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень;
  • роботу учнів під час навчального заняття;
  • оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання;
  • використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;
  • комунікацію педагогічного працівника та учнів;
  • організацію роботи з особами з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації закладу освіти дає можливість отримати інформацію щодо освітньої діяльності закладу, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських - рішень на основі аналізу задокументованих процесів у закладі освіти.

  • Наприклад, вивчення класного журналу з метою аналізу динаміки результатів навчання учнів може забезпечити одержання додаткової інформації щодо вивчення справедливості та об'єктивності оцінювання результатів навчання учнів, відвідування ними навчальних занять, особливостей планування роботи педагогічних працівників тощо.
  • За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради закладу освіти можна одержати інформацію щодо відповідності ухвалених педагогічною радою рішень змісту стратегії розвитку закладу освіти, а також оперативним завданням і потребам, напрямів професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників закладу освіти, системності роботи з питань адаптації учнів до навчання, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.
Опубліковано в Методичні рекомендації

22.01.2021  для вчителів української та іноземних мов  на платформі "Зум" в рамках діяльності інтегрованої кафедри "Лінгва" проведено онлайн-навчання з теми  "Використання можливостей цифрових додатків для формування діяльнісно-комунікативної компетентності учнів на уроках мови". Про словоцентричний аспект педагогічної взаємодії  учня і вчителя в інтернет-просторі  та про кодифікацію норм нової редакції Українського правопису в процесі реалізації дистанційної освіти розповіла Гапон Л.О. (ТКМЦНОІМ). Ефективне використання вебдодатків “Quizlet”, “Flipgrid” для викладання мови продемонструвала  Турчин О.М.(ТКМЦНОІМ). Про практику візуалізації мовних явищ з допомогою інтерактивної дошки «Padlet» йшлося у виступі  Слотюк О.В. (ТНВК ШКПЙС). 

Корисні ресеурси:

  • Електронна версія нового Українського правопису (авторизоване повне видання з уточненнями) http://www.inmo.org.ua/assets/files/2021/ukr.-pravopys-2019_2.pdf
  • Особливості онлайнового спілкування https://cutt.ly/mjZIA16
  • Термінолексика  (переклад з англійської на українську): https://cutt.ly/6jJRrRY
  • Презентація "Кодифікація норм нової редакції Українського правопису в процесі реалізації дистанційної освіти" (можна завантажити).
 Нагадаємо, 30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах з 2022 року.
 

«Під час розроблення проєкту документа враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

У проєкті представлені два варіанти типових навчальних планів:

  1. для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;
  2. для закладів загальної середньої освіти, вяких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою й закладів загальної середньої освіти, в яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Кількість навчальних годин, які передбачені типовими навчальними планами, відповідає кількості навчальних годин, що рекомендується для вивчення кожної освітньої галузі відповідним базовим навчальним планом Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.  

Порівняно з чинною Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженою наказом МОН 20.04.2018 № 405) у проєкті типового навчального плану збільшено кількість навчальних годин на вивчення української мови, іноземної мови, математики, інформатики, предметів природничої освітньої галузі.

Проєктом документа передбачено, що заклади освіти можуть самостійно визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах заданого базовим навчальним планом діапазону (мінімальна та максимальна кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі).

Це дає змогу перерозподіляти навчальні години між галузями на опанування навчальних предметів та інтегрованих курсів, а також на вибіркові освітні компоненти й враховувати особливості організації освітнього процесу та освітні потреби учнів.

Опубліковано в Матеріали МОНУ
Субота, 16 січня 2021 08:35

Поповнюємо онлайн-арсенал

9 прийомів візуалізації для використання на уроці

9 онлайн-інструментів для організації цікавих практичних робіт зі школярами

«Ребуси №1»: генератор ребусів

«Ребуси №1» – українськомовна онлайн-платформа, за допомогою якої можна створювати власні ребуси чи розгадувати наявні на сайті.

Jigsawplanet: створення онлайн-пазлів

Jigsawplanet – безкоштовний онлайн-сервіс, за допомогою якого можна створювати власні пазли або збирати пазли-головоломки, вже створені кимось із користувачів, та ділитися ними у соціальних мережах чи вбудовувати у власний сайт.

Imgonline: обробка світлин та створення мотиваторів

Іmgonline – безкоштовний онлайн-сервіс для комплексної обробки світлин із додаванням різноманітних спецефектів.

 Word It Out: створення хмар слів

Word It Out – зручний у використанні англомовний онлайн-сервіс, за допомогою якого можна створювати різноманітні хмари слів.

Canva: створення інфографіки

Canva – мультимовна онлайн-платформа, яка допомагає створити яскраву інфографіку, використовуючи велику бібліотеку дизайнерських шаблонів.

 GIPHY: створення gif-зображень

GIPHY – безкоштовний англомовний онлайн-ресурс, за допомогою якого можна створювати власні gif-зображення чи використовувати готову базу сайту.

TimeGraphics: створення стрічки часу

Time.Graphics – безкоштовний онлайн-сервіс, да допомогою якого можна створювати яскраві й змістовні таймлайни із додаванням фото, аудіо та відеоматеріалів.

Thinglink: створення інтерактивних зображень

Thinglink – англомовний онлайн-сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні зображення або відео з нанесенням міток із текстом, посиланням на інші ресурси, зображенням, аудіо, відео та іншим мультимедійним контентом.

Опубліковано в ОНЛАЙН-ІНСТРУМЕНТИ

КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

МЕТОДИКИ ВИМІРУ

Когнітивний
  • Професійно-педагогічна компетентність
  • Продуктивність професійно-педагогічної діяльності
  • Інноваційність
  • Методика визначення професійної компетентності педагога
  • Методика визначення рівня професійно-педагогічної майстерності
  • Методика «Креативний потенціал»
Праксеологічний
  • Емоційна стійкість
  • Партнерська взаємодія та спілкування
  • Емпатія
  • Методика визначення рівня емоційної стабільності і здатності керування психічним самопочуттям
  • Методика визначення стилю взаємодії в професійній діяльності
  • Методика визначення рівня емпатії
Мотиваційний
  • Інтереси, цінності
  • Співвідношення зовнішньої та внутрішньої мотивації
  • Саморозвиток у професійній діяльності
  • Методика Рокича «Ціннісні орієнтації»
  • Методика визначення рівня мотивації професійно-педагогічної діяльності
  • Методика «Здатність педагога до саморозвитку »

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕРТИФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ

Методика «Професійна саморефлексія педагога» (автор – Л. М. Смольська)

Інструкція:

  • дайте відповідь на запитання.

1. Три індикатори хорошого вчителя:

  • _______
  • _______
  • _______
  • На скільки балів за десятибальною шкалою я оцінюю себе як хорошого вчителя?

2. Три індикатори хорошого керівника школи:

  • ________
  • ________
  • ________
  • На скільки балів за десятибальною шкалою я оцінюю свого директора?
  • На скільки балів за десятибальною шкалою я оцінюю заступника директора, з яким найчастіше взаємодію?

Опрацювання та інтерпретація результатів

  • Здійснюється аналіз індикаторів хорошого вчителя і керівника відповідно до критеріїв професіоналізму.
  • Відповідність наведених індикаторів зазначеним критеріям оцінюється за п’ятибальною шкалою:
  • 1– практично не відповідають,
  • 2 – скоріше ні ніж так,
  • 3 – важко сказати,
  • 4 – скоріше так ніж ні,
  • 5 – повністю відповідають.
  • Визначається самооцінка досліджуваного як хорошого вчителя: до 3 балів – низька, від 4 до 6 – середня, 7-8 – висока, 9-10 – завищена.
  • За цими ж показниками здійснюється аналіз оцінювання директора і заступника директора.
  • Методика перевіряє рівень усвідомлення педагогом найцінніших професійних якостей вчителя та управлінців системи освіти; здатність виділяти головне; професійну саморефлексію; локус контролю тощо.

Методика «Незавершені речення» (автор – В. М. Вронська)

  • 1. Той педагог є професіоналом, який__________
  • 2. Мої головні професійні інтереси – це________
  • 3. Для професійного зростання необхідно_________
  • 4. Деякі педагоги не прагнуть до професіоналізму, через те, що___________
  • 5.Прагнення до професіоналізму для мене є_______________
  •  6. Щоб досягнути вершин професіоналізму, потрібно_________________

Опрацювання та інтерпретація результатів

  • За кожну правильну й повну відповідь на питання №№ 1; 3; 6 ставиться 5 балів, правильну, але неповну – 4 бали; частково правильну – 3 бали; неправильну – 2 бали; відсутність відповіді – 1 бал.
  • Рівень обізнаності педагогів щодо сутності професіоналізму та шляхів його досягнення визначається за сумарним балом: понад 12 балів – високий рівень; від 9 до 12 балів – середній рівень від 3 до 8 балів – низький рівень.
  • За кожну відповідь на питання №№ 2; 4; 5 , в якій констатується позитивне ставлення до професіоналізму та його розвитку, ставиться 1 бал, невизначене ставлення – 0 балів, негативне ставлення – (-1 бал).
  • Ставлення педагогів до професіоналізму та його розвитку визначається за сумарним балом: від 2 до3 балів – позитивне ставлення; від 0 до 1 – невизначене ставлення від -3 балів до 0 – негативне ставлення. 

Діагностика професійної діяльності вчителя

Інструкція:

  • Просимо Вас оцінити свою педагогічну діяльність і можливості за про­понованими параметрами. Позначте обраний Вами варіант відповіді.

1. Знання свого предмета:

  • а) ґрунтовне, у межах програми, є інтерес до спеціальної та ме­тодичної літератури;
  • б) на рівні програми, але є прогалини, припустимі помилки у ви­кладанні й перевірці знань;
  • в) глибоке, таке, що перевищує вимоги програми, вільне орієнту­вання у спеціальній і науково-популярній літературі

2. Ставлення до предмета:

  • а) зацікавлене;
  • б) байдуже;
  • в) захоплене, є потреба в педагогічній діяльності

3. Уміння планувати навчальну програму:

  • а)  тематичне й поурочне планування здійснюється переважно правильно;
  • б) часто використовуються штампи в плануванні, не завжди враховано особливості класу;
  • в) здійснюється робота над системою уроків з теми, розмаїттям форм і методів навчання з урахуванням особливостей класу.

4. Відчуття нового:

  • а) позитивне ставлення до нових педагогічних ідей, але їхня реалізація тільки під впливом адміністрації;
  • б) скептичне або негативне ставлення, складно залучитися до процесу вирішення нових завдань;
  • в) самостійний пошук, нових ідей, вирішення нових педагогічних завдань.

5. Знання психолого-педагогічних основ навчання:

  • а) достатня орієнтованість в основних сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але нечасте застосування їх на практиці;
  • б) вільна орієнтація в сучасних концепціях використання їх як, основи своєї педагогічної діяльності

6. Педагогічний такт:

  • а) незважаючи на зовнішній спокій, спостерігаються зриви у вза­єминам з учнями;
  • б) наявний достатньою мірою, порушення трапляються зрідка;
  • в) основою у взаєминах з дітьми, наявні повага, довіра, вимогливість і справедливість.

7. Індивідуальний підхід до учнів:

  • а) переважно забезпечує;
  • б) практично не здійснює, додаткові заняття проводить зрідка;
  • в) систематично вивчає особливості учнів, диференціює обсяг, складність знань, допомагає тим, хто не встигає.

8.  Розвиток в учнів навичок навчальної праці

  • а) скептичне ставлення до цієї роботи, немає позитивних результатів вирішення цього завдання;
  • б) прагнення формувати в учнів раціональну організацію навча­льної праці;
  • в) цілеспрямована й систематична робота в цьому напрямі (розвиток самоконтролю в навчанні, раціонального планування, достатній темп читання, письма, обчислень тощо).

9. Розвиток мислення учнів:

  • а) виконує основні рекомендації програм з посилення розвивального навчання, застосовує лише деякі заходи щодо розвитку мислення;
  • б) забезпечує ефективне розвивальне навчання, глибоке та всебічне;
  • в) формально виконує рекомендації програм, орієнтує учнів лишена запам'ятовування.

10. Уміння оцінити якість знань:

  • а)  припускається формалізму й необ'єктивності під час оцінювання знань;
  • б) дотримується об'єктивності в оцінюванні знань;
  • в) ретельне вивчення критеріїв оцінювання, уміле використання їх на практиці, об'єктивність.

Результати анкетування дають змогу скласти характеристику реальних професійних можливостей кожного вчителя на основі вивчення його особистих якостей та виявити три умовні групи вчителів:

  • -   група А - тих, хто досягає високих показників у роботі;
  • -   група Б - тих, хто прагне більшого, але зазнає немало труднощів у досягненні поставленої мети;
  • -   група В - тих, хто працює формальних «рівнів».

 Критерії оцінки творчо-пошукової та інноваційної роботи вчителів

 1. Актуальність обраної проблематики, її зв’язок із проблемами оновлення закладу освіти.

2. Спрямованість пошукової творчої роботи на:

  1. оновлення змісту (розробляння нових навчальних програм, курсів, факультативів, інтегративних курсів і т. п.);
  2. розробляння нових технологій навчання й виховання (розробляння нових типів уроків, способів навчання, методик виховання і т. д.);
  3. концептуальну освіту й моделювання нових освітніх закладів;
  4. пошук діагностичних методик, нових способів оцінювання пізнавальної діяльності й розвитку учнів;
  5. розробляння систем управління й самоуправління в освіті.

3. Характер творчої пошукової роботи:

  1. узагальнення новаторського досвіду;
  2. упровадження досвіду вчителів-новаторів;
  3. розробляння авторської програми, методики.

4. Науково-методична розробленість проблеми:

  1. робота спирається на аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури;
  2. використовують комплекс різних методів дослідження (спостереження, анкетування, експеримент тощо);
  3. подано технологічний опис висунутих ідей.

5. Результати творчо-пошукової роботи та їх оформлення:

  1. видано посібники, підручники, програми, науково-методичні
  2. рекомендації;
  3. підготовлено дидактичні матеріали;
  4. представлено звіт про виконану роботу.

6. Апробація роботи:

  1. обговорення на засіданнях методичних об’єднань, педагогічних рад;
  2. виступи на науково-практичних конференціях різних рівнів — районний, міський, регіональний;
  3. публікації в освітянській пресі;
  4. захист досвіду на експертній раді.

7. Використання результатів іншими педагогами:

  1. упровадження у своєму закладі освіти;
  2. упровадження в інших закладах освіти;
  3. використання в регіоні, країні.

Критерії результативності педагогічної діяльності 

Рівень професійної компетентності Критерії результативності педагогічної діяльності 
Низький Не вміє пристосовувати виклад навчального матеріалу до особливостей аудиторії. Мету занять визначає стихійно, без урахування підготовленості учнів. Навчально-методичну літературу використовує мінімально. Переважають традиційні методи одностороннього пояснення, учні пасивно сприймають інформацію. Елементи організаційної структури уроку не обгрунтовані, не чіткі.
Середній Володіє стратегією навчання учнів ЗУНам за розділами курсу. Мета i завдання діяльності обгрунтовані. Переважають традиційні методи i прийоми навчально-пізнавальної дільності. Активізація діяльності учнів здійснюється без глибокого дидактичного обгрунтування
Достатній Володіє стратегією компетентнісного підходу. Мета уроку формулюється у діяльнісній формі. Чітко визначає етапи уроку, форми i  методи навчально-пізнавальної діяльності відповідно до етапів. Зміст, методи, прийоми та технології навчання відповідають меті та змісту уроку. Вміло використовує різні моделі (пасивна, активна, інтерактивна) навчання. Може формувати предметну компетентність учнів. Використовує діяльнісний, диференційований та особистісно-орієнтований підхід.
Високий Володіє стратегією компетентнісного підходу. Мета уроку формулюється у діяльнісній формі. Чітко визначає етапи уроку, форми i   методи навчально-пізнавальної діяльності відповідно до етапів. Зміст, методи, прийоми та технології навчання відповідають меті та змісту уроку. Вміло використовує різні моделі (пасивна, активна, інтерактивна) навчання. Може засобами навчального предмета формувати в учнів ключові, загальнопредметні та предметні компетентності. Використовує діяльнісний, диференційований та особистісно-орієнтований підхід.

Еталонна модель готовності вчителя до інноваційної діяльності (автор – О.Я.Мариновська)

Критерії / Показники Рівні готовності педагогів до інноваційної діяльності

Достатній

2 бали

Високий

3 бали

Творчий

4 бали

МОТИВАЦІЙНО-ОРІЄНТАЦІЙНИЙ КРИТЕРІЙ    Для чого впроваджувати інновацію?

Особистісно- смислові

орієнтації

Усвідомлення        Заради чого треба впроваджувати інновації?

смисл

его­центричний

смисл

групоцентричний

смисл

просоціальний

Мотивація вибору

технології

Мотивація              Для чого/для кого треба це робити?
мотив визнання мотив   досяг­нення успіху внутрішня потреба

Цілепокладання              

Цілепокладання    Чого я хочу досягти у процесі впровадження інновації?
цілепокладання формальне цілепокладання внутрішньо задане цілепокладання внутрішньо задане
Провідний вид соціально-професійної активності Цілереалізація       Саме так... треба, бо я прагну....
модель самовираження модель самоствердження модель самоактуалізація                    
ЗМІСТОВИЙ КРИТЕРІЙ       Що знаю про інновації та їх упровадження в практику?
Поінформо­ваність про різні інновації Прогнозувати    Яку інновацію вибрати для використання?
частково поінформова­ний

добре

поінформова­ний

дуже добре поінформова­ний
Знання про способи впро­вадження тех­нологій Знати                    Як упроваджують інновації?

Знання частково

сформовано

знання сформовано

знання дуже

добре сформовано

Знання про сутність обраної інновації Знати                 Що я знаю про інновацію, яку планую впровадити?

Знання частково

сформовано

знання сформовано

знання дуже

добре сформовано

Інструментальність знань Розуміти             Чи розумію базові поняття, що розкривають її суть?

знання сформовано

знання дуже

добре сформовано

ОПЕРАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КРИТЕРІЙ  Як я буду впроваджувати інновацію?
Проєктування плану дій       упровадження інновації Моделювати       Як втілити концепт технології?

знання частково

сформовано

знання сформовано

знання дуже

добре сформовано

Конструюван­ня персонал-технології досвіду Конструювати     Як творчо розробити її технологічну оболонку?

знання частково

сформовано

знання сформовано

знання дуже

добре сформовано

Узагальнення власного інноваційного досвіду Узагальнювати   Як узагальнити власний інноваційний досвід?

знання частково

сформовано

знання сформовано

знання дуже

добре сформовано

РЕФЛЕКСИВНО-ПРОГНОСТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ    Що робити далі? Що зроблено?

Сформованість 

рефлексивних умінь

Рефлексувати   Чи вдалося мені досягти поставленої мети?

знання частково

сформовано

знання сформовано

знання дуже

добре сформовано

Результатив­ність упрова­дження інновації Аналізувати Як впливає інновація на результати освітнього процесу?

знання частково

сформовано

знання сформовано

знання дуже

добре сформовано

Аналіз позитивних змін

Мислити системно, критично   Які зміни відбулися?

знання частково

сформовано

знання сформовано

знання дуже

добре сформовано

Прогнозуван­ня розвитку інновації Прогнозувати  Як краще адаптувати інновацію до конкретних умов?

знання частково

сформовано

знання сформовано

знання дуже

добре сформовано

ІНТЕГРАЦІЙНИЙ КРИТЕРІЙ Розвиток професійного потенціалу - системний показник готовності до інноваційної діяльності

Кількість балів
Інтегрований показник:    

Методика М. Рокича «Ціннісні орієнтації»

Інструкція:

  • Уважно вивчить наведений нижче список цінностей і проранжуйте їх, поставивши найбільш значущу цінність на перше місце. Найменш важлива для Вас цінність займе останнє, 18 місце. Працюйте, не поспішаючи, вдумливо, якщо в процесі роботи Ви поміняєте свою думку, можете виправити вибір. Кінцевий результат має відображати Вашу істинну позицію. 11

Перелік А (термінальні цінності):

  • 1. активне діяльнісне життя (повнота і емоційна насиченість життя);
  • 2. життєва мудрість (зрілість суджень и здоровий глузд, що досягається життєвим досвідом);
  • 3. здоров’я (фізичне і психічне);
  • 4. цікава робота;
  • 5. краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі і мистецтві);
  • 6. любов (духовна и фізична близькість з коханою людиною);
  • 7. матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних утруднень);
  • 8. наявність гарних і вірних друзів; 
  • 9. суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, колег);
  • 10.пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток);
  • 11. продуктивне життя (максимальне використання своїх можливостей, сил і здібностей);
  • 12. розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне вдосконалення);
  • 13. розваги (приємне, легке проведення часу, відсутність обов’язків);
  • 14. свобода (самостійність, незалежність у судженнях і вчинках);
  • 15.щасливе сімейне життя;
  • 16.щастя інших (добробут, розвиток і вдосконалення інших людей, всього народу, людства в цілому);
  • 17. творчість (можливість творчої діяльності);
  • 18. упевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх

Перелік А (термінальні цінності):

№ цінності 1 2 3 4 5 6 7 8 9
№ місця (за важливістю)                  
№ цінності 10 11 12 13 14 15 16 17 18
№ місця (за важливістю)                  

Перелік Б (інструментальні цінності) :

  • 1. охайність (акуратність, уміння тримати в порядку речі, порядок у справах;
  • 2. вихованість (гарні манери);
  • 3. високі запити (високі вимоги до життя і високі домагання);
  • 4. життєрадісність (почуття гумору);
  • 5. виконавська дисципліна (дисциплінованість);
  • 6. незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);
  • 7. непримиренність до недоліків у собі та інших;
  • 8. освіченість (широта знань, висока загальна культура);
  • 9. відповідальність (почуття обов’язку, вміння тримати слово);
  • 10. раціоналізм (уміння логічно мислити, приймати обґрунтовані, раціональні рішення);
  • 11. самоконтроль (стриманість, самодисципліна);
  • 12. сміливість у відстоюванні своєї думку, своїх поглядів;
  • 13. тверда воля (уміння наполягти на своєму, не відступати перед труднощами);
  • 14. терпимість (до поглядів і думок інших, уміння прощати іншим їх помилки);
  •  15. широта поглядів (уміння зрозуміти іншу точку зору, поважати інакші смаки, звичаї, звички)
  • 16. чесність (правдивість, щирість);
  • 17. ефективність у справах (працьовитість, продуктивність у роботі);
  • 18. чуйність (турботливість).

Перелік Б (інструментальні цінності) :

№ цінності 1 2 3 4 5 6 7 8 9
№ місця (за важливістю)                  
№ цінності 10 11 12 13 14 15 16 17 18
№ місця (за важливістю)                  

Опрацювання та інтерпретація результатів

  • Аналізуються цінності, які займають перші 6 позицій (як найбільш значущі для педагога) та ті, які займають останні 6 позицій і є такими, які педагог вважає несуттєвими для себе з огляду на їх духовність й відповідність цінностям педагогічної діяльності.

Опитувальник «Інтегральна задоволеність роботою» (Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М. : Изд-во Института Психотерапии. 2002. – С.470–473)

Інструкція. Прочитайте кожне із запропонованих тверджень та оцініть, наскільки воно є правильним для Вас. Обведіть відповідну літеру.

  • 1. Те, чим я займаюся на роботі, мене цікавить: а) так; б) почасти; в)ні.
  • 2. За останні роки я досяг успіху в своїй професії а) так; б) почасти; в)ні.
  • 3. У мене склалися хороші стосунки з членами нашого колективу: а) так; б) не з усіма; в)ні.
  • 4. Задоволення, яке я отримую від роботи, важливіше ніж висока зарплата а) так; б) не завжди; в)ні.
  • 5. Моє службове становище не відповідає моїм здібностям: а) так; б) почасти; в)ні.
  • 6. У роботі мене насамперед приваблює можливість узнати щось нове а) так; 15 б) час від часу; в)ні.
  • 7. З кожним роком я відчуваю, як зростають мої професійні знання а) так; б) не впевнений; в)ні.
  • 8. Люди, з якими я працюю, поважають мене а) так; б) щось середнє; в)ні.
  • 9. У житті часто бувають ситуації, коли неможливо виконати всю покладену на Вас роботу: а) так; б) середнє; в)ні.
  • 10. В останній час керівництво не раз висловлювало задоволення з приводу моєї роботи а) так; б) рідко; в)ні.
  • 11. Роботу, яку я виконую, не може виконувати людина з більш низькою кваліфікацією а) так; б) середнє; в)ні.
  • 12. Процес роботи дає мені задоволення: а) так; б) час від часу; в)ні.
  • 13. Мене не влаштовує організація праці в нашому колективі: а) так; б) не зовсім; в)ні.
  • 14. У мене часто бувають розбіжності з колегами по роботі: а) так; б) іноді; в)ні.
  • 15. Мене рідко заохочують за роботу: а) так; б) важко сказати; в)ні.
  • 16. Навіть якби мені запропонували більш високий заробіток, я не змінив би місце роботи: а) так; б) можливо; в)ні.
  • 17. Мій безпосередній керівник часто не розуміє або не хоче зрозуміти мене: а) так; б) важко сказати;16 в)ні.
  • 18. У нашому колективі створені сприятливі умови праці: а) так; б) не зовсім; в)ні

Опрацювання та інтерпретація результатів

Твердження Варіанти відповідей Твердження Варіанти відповідей
a б в a б в
1 2 1 0 10 2 1 0
2 2 1 0 11 2 1 0
3 2 1 0 12 0 1 2
4 2 1 0 13 0 1 2
5 2 1 0 14 0 1 2
6 2 1 0 15 0 1 2
7 2 1 0 16 2 1 0
8 2 1 0 17 0 1 2
9 0 1 2 18 2 1 0

Підрахувати кількість балів за шкалами:

  • Інтерес до роботи:1; 6; 12.
  • Задоволеність досягненнями у роботі: 2; 7.
  • Задоволеність взаємовідносинами з колегами: 3; 8; 14.
  • Задоволеність взаємовідносинами з керівництвом: 10; 15; 17.
  • Задоволеність професійним статусом: 5; 11.
  • Задоволеність змістом роботи порівняно із заробітком: 4; 16.
  • Задоволеність умовами праці: 3; 18.
  • Професійна відповідальність: 9.
  • Загальна задоволеність працею: сума балів за пп. 1 – 14.

Середній рівень задоволеності працею визначається у 45-55% діапазоні від загальної суми балів; низький – у 1-44% діапазоні, а високий – понад 56%.

Програма виявлення рівня педагогічної майстерності (Автор – Л. Ромадіна)

I. Створення загальних умов ефективності навчально-виховного процесу

1. Забезпечення загальних умов ефективності уроку:

  • (1) а) попередні вказівки за планом уроку (мета, задачі, основні етапи, лаконічність, ясність тощо);
  • (1) б) навчальні посібники, ТЗН, що сприяють швидкому включенню учнів у роботу;
  • (1) в) немає непотрібних затримок і відсутності на уроці.

2. Адаптація навчання до учнів:

  • (1) а) навчання відповідає віковим особливостям учнів;
  • (1) б) у необхідних випадках учитель ураховує індивідуальні здібності школярів;
  • (2) в) для учнів з різним рівнем навченості даються групові завдання відповідної складності. Групова діяльність - зв'язок, відносини, загальна задача, рішення задачі спільно.

II. Викладацька компетентність

1. Володіння навчальним предметом і методами навчання:

  • (1) а) інформація та демонстрація відповідають темі, точні, сучасні;
  • (1) б) без утруднення використовуються принаймні дві форми та методи навчання;
  • (2) в) застосовуються оригінальні методи та прийоми навчання.

2. Організація навчальної діяльності, послідовність, досягнення мети уроку, закріплення вивченого матеріалу, інтеграція:

  • (2) а) урок починається зі стимулюючого введення - залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації;
  • (1) б) новий матеріал представляється як питання-відповідь на запитання, поставлені на попередньому занятті у введенні;
  • (2) в) підсумки уроку підбиваються як співвідношення досягнутих результатів із пройденими раніше іншими предметами, з життям (нову ідею пов'язати зі старою).

III. Техніка пояснення

1. Усні й письмові пояснення:

  • (1) а) ключові моменти уроку відбиті на дошці (опора для розумової діяльності учнів);
  • (1) б) записи на дошці акуратні та розбірливі;
  • (1) в) вимова й побудова усного мовлення правильна та професійна.

2. Роз'яснення при нерозумінні матеріалу учнями:

  • (1) а) виявляються незрозумілі слова чи фрази та заміняються загальнодоступними описовими вираженнями;
  • (1) б) пояснення даються за допомогою аналогій і прикладів;
  • (2) в) неявна навчальна інформація вводиться з аналізу наявних знань.

IV. Навчальна взаємодія

1. Оцінювання та корекція діяльності учнів:

  • (1) а) оцінка дій школяра виробляється незалежно від особистого ставлення до нього педагога;
  • (1) б) учитель уникає прямих указівок і корекції діяльності учнів;
  • (2) в) учні мотивуються до самооцінки та самокорекції, а також до оцінювання та корекції один одного.

2. Використання запропонованих ініціатив і запитань учнів на уроці:

  • (1) а) запитання та пропозиції школярів приймаються з вдячністю;
  • (1) б) тактовно відзначаються слабкі місця у прикладах і пропозиціях школярів;
  • (2) в) ідеї учнів розробляються та використовуються на уроці.

V. Створення продуктивної атмосфери на уроці

1. Стимулювання інтересу учнів:

  • (1) а) використовуються цікаві, незвичайні аспекти теми, парадокси, гумору тощо;
  • (2) б) пропонуються проблемні та творчі завдання;
  • (2) в) на уроках використовується життєвий досвід учнів.

2. Допомога учнів у виробленні позитивної самооцінки:

  • (1) а) у мові педагогів відсутні сарказм, глузування, докори тощо;
  • (1) б) конкретні учні заохочуються за конкретну роботу;
  • (1) в) педагог підтримує, схвалює школярів, які зіштовхуються з ускладненнями.

VI. Підтримка належної дисципліни у класі

1. Підтримка ділової включеності учнів на уроці:

  • (1) а) використання прийомів активізації уваги учнів;
  • (2) б) застосування активних методів навчання (дискусія, ділова гра, діалог і т. п.);
  • (2) в) використання спеціальних способів організації роботи активних і пасивних учнів.

2. Вплив при порушенні дисципліни:

  • (1) а) педагог не зауважує дрібних ненавмисних порушень;
  • (1) б) негайно, але виважено реагує на серйозні порушення дисципліни;
  • (2) в) педагог по можливості не бореться з порушниками дисципліни, а використовує їх для організації особливих форм навчальної роботи.

Визначення рівня професіоналізму

  • Набрана кількість балів поділяється на кількість критеріїв (36).
  • 1,1 + 0,31 - учитель володіє сучасними методами навчання та професійною майстерністю;
  • 0,8 + 0,51 - норма;
  • менш 0,51 - учитель не володіє ані сучасними, ані класичними методами навчання.
  • Кількість балів проставлена в дужках перед буквами.

Анкета самооцінювання (наказ Державної служби якості освіти України №01-11/16 від 4 квітня 2019 року )

ТВЕРДЖЕННЯ ДЛЯ САМООЦІНЮВАННЯ Міра оцінювання
Так Швидше так Швидше ні Ні
1. Знаю основні нормативні документи, в яких зазначені вимоги до змісту та результатів навчання учнів        
2. Володію методами і прийомами активізації навчальної діяльності учнів та використовую їх в освітній практиці        
3. Ураховую індивідуальні особливості учнів під час добору методів, прийомів і засобів навчання        
4. Знаю вимоги до формування/формую для кожного учня добірку його власних робіт, які відображають індивідуальний прогрес у навчанні й розвитку        
5. Володію різними прийомами оцінювання навчальних досягнень учнів        
6. Створюю умови на уроці для розвитку мислення і творчої активності        
7. Розробляю з учнями критерії оцінювання їхньої роботи на уроці        
8. Маю досвід роботи з підготовки і реалізації різних заходів, проектів, програм, розробки дидактичних та методичних матеріалів тощо        
9. Формую в учнів уміння позитивного розв’язання конфліктів, досягнення компромісу, поваги до різних ідей тощо        
10. Враховую вимоги безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічні вимоги під час облаштування освітнього середовища        
11. Мої взаємовідносини з дітьми сприяють розвитку їх особистісних якостей (ініціативності, самостійності, лідерства, патріотизму тощо)        
12. Організовую навчальні осередки з доступними матеріалами, що відповідають рівню розвитку дітей та стимулюють їх до навчання        
13. Постійно на уроках підтримую мотивацію учнів, стимулюю їхній інтерес до навчання та спонукаю самостійно ставити і розв’язувати завдання        
14. Приділяю значну увагу розвитку громадянської компетентності та демократичних цінностей учнів        
15. Використовую навчальні матеріали, які відображають різні національні, етнічні, статеві та вікові особливості дітей        
16. Забезпечую ергономіку класу з урахуванням потреб та інтересів дітей        
17. Співпрацюю з батьками щодо планування та організації освітнього процесу        
18. Залучаю усіх дітей (у тому числі з особливими освітніми потребами) до активної участі в освітньому середовищі        
19. Підтримую дисципліну на уроці шляхом партнерської взаємодії з учнями та не використовую директивні методи        
20. Володію сучасними інформаційними технологіями та розвиваю власну інформатичну компетентність        
21. Надаю можливість дітям і батькам брати участь у розробці наочних матеріалів із урахуванням сімейних традицій та звичаїв        
22. Залучаю батьків до організації екскурсій, спортивних заходів, вистав, таборів, інших заходів під час канікул дітей        
23. Визначаю власні потреби щодо розвитку професійних компетентностей та складаю план професійного саморозвитку в контексті вимог Нової української школи        
24. Організовую зустрічі для батьків, де вони могли б обмінюватися своїм досвідом щодо виховання і навчання дітей        
25. Беру активну участь у формуванні професійного освітнього середовища        
26. Застосовую інформаційні ресурси (ТБ, радіо, преса, інтернет тощо) у своїй роботі        
27. Керую власними емоціями та зберігаю психологічну рівновагу в різних непередбачуваних ситуаціях        
28. Обмінююсь інноваційним педагогічним досвідом із колегами, беру участь у конкурсах професійної майстерності та галузевих об’єднаннях і спільнотах        
29. Розробляю методичні й дидактичні матеріали на засадах академічної свободи з метою досягнення високих результатів в освітньому процесі        
30. Здатний до об’єктивного самооцінювання та вважаю себе професійно успішним вчителем        
 

Методика «Здібності педагога до творчого саморозвитку» (І. В. Нікішина). 

Мета методики:

  • вивчити здібності педагога до творчого саморозвитку в процесі інноваційної діяльності.

Питання: 

1. Я прагну вивчати себе.
2. Я залишаю час для розвитку, як би не був зайнятий роботою і домашніми справами.
3. Виникаючі перешкоди стимулюють мою активність.
4. Я шукаю зворотній зв'язок, так як це допомагає мені пізнати й оцінити себе.
5. Я аналізую свою діяльність, виділяючи на це спеціальний час.
6. Я досліджую свої почуття і досвід.
7. Я багато читаю.
8. Я широко дискутую з потрібних мене питань.
9. Я вірю в свої можливості.
10. Я прагну бути більш відкритим.
11. Я усвідомлюю той вплив, який чинять на мене оточуючі люди.
12. Я керую своїм професійним розвитком і отримую позитивні результати.
13. Я отримую задоволення від засвоєння нового.
14. Відповідальність не лякає мене.
15. Я би поставився позитивно до мого просуванню по службі.

Оцінювання:

  • 5 балів - твердження повністю відповідає дійсності;
  • 4 бали - щвидше відповідає, ніж ні;
  • 3 бали - і так, і ні;
  • 2 бали - швидше не відповідає;
  • 1 бал - не відповідає.

Підбиття підсумків:

  • 75-55 балів. Активний саморозвиток.
  • 54-36 балів. Відсутня стійка спрямованість на саморозвиток, орієнтація на розвиток залежить від різних умов.
  • 35-15 балів. Зупинений саморозвиток.

 Узагальнена таблиця показників та методик дослідження особистісного саморозвитку вчителя (Шикер Л.В. "Методика дослідження рівнів особистісного саморозвитку вчителів закладів загальної середньої освіти")

Для дослідження складових особистісного саморозвитку вчителів запропоновано застосовувати такі психодіагностичні методики:

  • вивчення когнітивно-рефлексивної складової – методика «Самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії» (Фетіскін, 2002), методика «Діагностика рівня парціальної готовності до професійнопедагогічного саморозвитку» (Рогов, 1999), «Методика визначення рефлективності» (Карпов, 2003);
  • визначення ціннісно-мотиваційної складової – «Методика діагностики реалізації потребу у саморозвитку» (Фетіскін, 2002), «Методика дослідження мотивації професійного і особистісного зростання» (Бондарчук, 2009), тест «Визначення рівня самоактуалізації особистості» (Мацко, 2010), «Шкала первинних актуальних здібностей Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії (WIPPF)» (Ханецька, 2017; Черенщикова, 2012);
  •  дослідження операційно-діяльнісної складової – методика «Діагностика рівня парціальної готовності до професійно-педагогічного саморозвитку» (Рогов, 1999), «Шкала вторинних актуальних здібностей Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії (WIPPF)» (Ханецька, 2017; Черенщикова, 2012)
Назва показника Методика дослідження Високий рівень Середній рівень Низький рівень
Когнітивно-рефлексивна складова
1 Онтогенетична рефлексія Методика «Самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії» 0-49 балів 50-99 балів 100-150 балів
2 Рівень загальних, спеціальних знань Шкала «Когнітивний компонент»методики «Діагностика рівня парціальної готовності до професійно- педагогічного саморозвитку» 23 бали і менше  24-36 балів  37 і більше
3 Здатність до саморозуміння Методика визначення рефлексивності 7 стенів і більше 4-6 стенів 0-3 стенів
Ціннісно-мотиваційна складова
4 Цінність саморозвитку Методика діагностики реалізації потреб у саморозвитку 55 балів і більше 36-54 бали 15-35 балів
5 Прагнення до самоактуалізації Тест «Визначення рівня самоактуалізації особистості» 66-100% 33-65% 0-32%
6 Мотивація професійної діяльності Методика дослідження мотивації професійного і особистісного зростання

Мотиви особистісного

професій ного вдоско

налення

Соціальні, власне професійні мотиви Прагматич- ні, престижні мотиви
7 Первинні актуальні здібності Шкала первинних актуальних здібностей Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії

6-9 балів

10-12 балів

0-5 балів

Операційно-діяльнісна  складова
8 Здатність до самореалізації Шкала «Морально-вольовий, гностичний компоненти,здатність до самоврядування» методики «Готовність до професійно–педагогічного саморозвитку»

2,1-3 балів

1,6-2 балів

0-1,5 балів

9 Загальноорганізаційні вміння Шкала «Організаційний компонент» методики «Готовність до професійно – педагогічного саморозвитку» 27 балів і менше 28-42 бали 43 бали і більше
10 Комунікативні здібності Шкала «Комунікативний компонент» методики «Готовність до професійно – педагогічного саморозвитку» 19 балів і менше    
Опубліковано в Методичні рекомендації

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС 2021

Учнів і студентів запрошують узяти участь у VII Всеукраїнському фестивалі-конкурсі учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!», присвяченому Лесі Українці.

Участь у конкурсі можуть брати школярі 1–11 класів, учні закладів професійної освіти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, студенти, а також автори теле- і радіопередач для молоді.

Також до участі запрошені представники громадських організацій національних меншин України (включно з Кримом) і закордонних українців.

Конкурс учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!» (Леся Українка) був започаткований у 2004 році відомою громадською діячкою Марією Фішер-Слиж (Торонто, Канада). Уперше він відбувся в Криму, одночасно в Севастополі, Сімферополі та Ялті. Поступово до кримчан приєдналися й представники інших регіонів країни. Тепер конкурс проводять на материковій частині України.

Як повідомляють організатори, творче змагання відбуватиметься в семи номінаціях: «аудіовізуальний твір», «вокал», «декламація», «інсценізація», «малюнок», «науково-пошукова робота», «твір».

Захід не є комерційним, тому участь у ньому є безкоштовною. 

З положенням фестивалю-конкурсу можна ознайомитися за посиланням

Для участі необхідно подати електронну заявку. Прийом заявок і конкурсних робіт триватиме з 25 січня до 25 лютого 2021 року.