K2 Content

Фільтрувати матеріали за датою: жовтня 2022
Неділя, 30 жовтня 2022 22:13

План роботи на листопад 2022 року

1 Усеукраїнський диктант єдності Усі охочі Акція 09.11.22 початок об 11.00 http://ukr.radio/maps?fbclid=IwAR0JImlV9zQ4wqisJEi7nImneudJk9wo28pkrZ7-T4gGeAu4eJ9xUtQ6kWA

Гапон Л.О.,

0678780646

2 Універсальний дизайн уроку словесності Учителі української мови Вебінар 17.11.22 початок о 15.00

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

4N6QcL пароль

 908 236 2529   ідентифікатор

Гапон Л.О.,

0678780646

3 Інтегроване навчання : ідеї для втілення Учителі української мови Воркшоп 30.11022 початок о 15.00

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

4N6QcL пароль

 908 236 2529   ідентифікатор

Гапон Л.О.,

0678780646

4 ХІІІ Міжнародний мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка. 5-11 класи Конкурс 19 листопада ТЗОШ№16 

Гапон Л.О.,

0678780646

5 ІІІ Відкритий всеукраїнський конкурс з української мови 3-11 класи Онлайн-конкурс

з 14:00 11 листопада до 14:00 13 листопада;

з 14:00 18 листопада до 14:00 20 листопада;

з 14:00 25 листопада до 14:00 27 листопада;

з 14:00 2 грудня до 14:00 4 грудня.

https://imzo.gov.ua/2022/09/21/iii-vseukrains-kyy-vidkrytyy-marafon-z-ukrains-koi-movy-startuie-v-lystopadi/

Гапон Л.О.,

0678780646

6 ХХІІІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика 5-11 класи Конкурс 26 листопада ТСШ№7, Школа-колегіум

Гапон Л.О.,

0678780646

Опубліковано в Плани і звіти

ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ВПРАВИ  І ТЕКСТИ ДЛЯ ТРЕНУВАНЬ У ВКЛАДЕННІ )

ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Лексика — це сукупність усіх слів, які вживають у мові.
Лексикологія — розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад (лексику) мови.
Лексичне значення слів можна знайти в тлумачному словнику.

Багатозначні слова можуть уживатися в прямому (первинному) і переносному (вторинному) значеннях.
Пряме значення — це властиве слову звичайне (первинне, основне) значення. У такому значенні слова зрозумілі не лише в реченні, а й окремо взяті.
Переносне значення — це образне (вторинне)значення слова, пов’язане з прямим. В основі переносного значення лежить подібність до прямого за кольором, розміром, дією, функцією тощо.

ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ

І. Загальновживані слова.

ІІ. Слова обмеженого вживання:

  • професійні слова (професіоналізми);
  • діалектні слова (діалектизми);
  • сленг (сленгізми);
  • просторічні слова (просторіччя).

СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА — слова, які використовують лише в певних стилях:

  • наукова лексика (хімія, радіус, орфоепія);
  • політична лексика (депутат, мітинг, закон);
  • розмовна лексика (мобілка, балакати, бахматий, байдикувати).

ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Омоніми — слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за значенням. Омоніми варто перевіряти за тлумачним словником або словником омонімів. У статтях тлумачного словника омоніми позначені цифрою біля слова.

Синоніми — це слова, різні за звучанням і написанням, але однакові чи близькі за значенням (бігти: мчати, летіти, чесати).

Антоніми — це слова однієї частини мови з протилежним значенням (схід — захід, рано — пізно, усі — ніхто).

 Пароніми — близькозвучні слова, що різняться значенням і написанням. Для того, щоб ми правильно розуміли прочитане, щоб нас правильно розуміли інші, пароніми потрібно не плутати, а чітко розрізняти:

  • БОЙОВИК у нейтральному значенні - учасник певної бойової групи ( у період російсько-української війни слово набуло негативного забарвлення).
  • ВІЙСЬКОВИК - людина, яка служить у війську.
  • ВОЯК - рядовий військовослужбовець, солдат.
  • ВОЇН - урочистий синонім до слова вояк.

З матеріалами Інституту мовознавство імені Олександра Потебні НАН України:

  • БÁГРИЙ «темно-червоний»
  • БАГРÍЙ «сіро-бурий віл»
  • ГÓЛИЙ «без одягу»
  • ГОЛÍЙ «перукар»
  • ГÓСТРИЙ «здатний колоти або різати»
  • ГОСТРÍЙ «лезо»
  • ТУПИ́Й «який погано ріже»
  • ТУПÍЙ «тупий бік ножа; тупа людина»
  • КРУТИ́Й «стрімкий, загнутий»
  • КРУТÍЙ «шахрай»
  • ЛÁСИЙ «смачний»
  • ЛАСÍЙ «ласун»
  • ÓБЛИЙ «циліндричний»
  • ОБЛÍЙ «талий сніг»
  • ПÁЛИЙ «який опав з рослини»
  • ПАЛÍЙ «підпалювач»
  • ПРÓСТИ́Й «елементарний»
  • ПРОСТÍЙ «затримка»
  • ПРОТÁЛИЙ «який протанув»
  • ПРОТÁЛІЙ «заросток»
  • ПУСТИ́Й «порожній»
  • ПУСТÍЙ «пустун»
  • РÁДИЙ «задоволений»
  • РÁДІЙ «хімічний елемент»
  • ТÁЛИЙ «розмерзлий»
  • ТÁЛІЙ «хімічний елемент»
  • РИ́ЖИЙ «рудий»
  • РИЖÍЙ «рослина»
  • СОЛÓВИЙ «буланий»
  • СОЛОВÍЙ «соловей»
  • ВІТРОВИ́Й «викликаний вітром»
  • ВІТРОВÍЙ «сильний вітер»
  • ЛЕГКОВИ́Й «який перевозить людей і легкий багаж»
  • ЛЕГКОВÍЙ «легкий вітерець»
  • МÁКОВИЙ «прикметник до “мак”»
  • МАКОВÍЙ «церковне свято»
  • СНІГОВИ́Й «прикметник до “сніг”»
  • СНІГОВÍЙ «завірюха»
  • ТЕПЛОВИ́Й «стосовний до тепла»
  • ТЕПЛОВÍЙ «теплий вітер»
  • БАГÁТИЙ «заможний»
  • БАГАТÍЙ «багач»
  • ГÓРДИЙ «сповнений гідності»
  • ГОРДÍЙ «гордовита людина»
  • МУ́ДРИЙ «розумний»
  • МУДРÍЙ «мудрець»
  • СКУПИ́Й «надмір ощадливий»
  • СКУПÍЙ «скнара»
  • СМÁГЛИЙ «смаглявий»
  • СМАГЛÍЙ «смаглявий чоловік».

Значення найуживаніших слів-паронімів і їхнє правильне використання в усному й писемному мовленні

 ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

  • Авторитарний – владний, який утверджується силою влади (авторитарний уряд);
  • авторитетний – який користується авторитетом, заслуговує на довіру (авторитетний викладач).
  • Адрес – письмове, переважно ювілейне привітання, звернене до особи, установи;
  • адреса – місце проживання особи або місце розміщення установи; напис на конверті, бандеролі.
  • Анотація – коротка, стисла характеристика змісту статті, книжки;
  • нотація – система умовних позначень; догана, повчання людині, що припустилася якоїсь помилки.
  • Будівельник – людина, яка має будівельну спеціальність (досвідчений будівельник);
  • будівник – узагальнена назва для людини, яка бере участь у спорудженні чогось; творець (будівник нового життя);
  • будівничий – архітектор; засновник, творець.
  • Бювет – будівля над мінеральним джерелом, обладнана для приймання лікувальних вод;
  • кювет – водостічна канава вздовж шляху чи залізничного полотна.
  • Виборний – який обирається голосуванням на якусь посаду (виборний орган);
  • виборчий – який стосується виборів, їх організації та проведення (виборча дільниця, бюлетень, кампанія).
  • Вимисел – те, що вигадане;
  • домисел – здогад, заснований на припущенні, міркуваннях.
  • Вистава – твір театрального мистецтва, спектакль;
  • виставка – публічний показ спеціально підібраних предметів і місце для нього.
  • Відпуск – видача, продаж чого-небудь;
  • відпустка – звільнення на певний час від роботи.
  • Військовий – який стосується війська, установлений в армії (військова дисципліна);
  • воєнний – який стосується війни (воєнна інтервенція).
  • Віршований – написаний віршем (віршований твір);
  • віршовий – який стосується вірша, його форми, структури (віршовий розмір).
  • Гірницький – який стосується гірника, пов’язаний з ним (гірницький колектив);
  • гірничий – пов’язаний з вивченням, видобутком і використанням корисних копалин (гірнича промисловість).
  • Громадський – який стосується суспільства, громади чи окремого колективу (громадський діяч);
  • громадянський – який стосується громадянина чи члена суспільства (громадянський обов’язок).
  • Група – сукупність осіб, предметів;
  • трупа – колектив артистів театру (балетна трупа).
  • Дистанція – відстань, проміжок між чим-небудь;
  • Інстанція – щабель у системі підлеглих один одному органів.
  • Досвідчений – який має життєвий досвід;
  • освічений – який має освіту, здобув знання.
  • Дружний – згуртований, одностайний (дружний клас);
  • дружній – доброзичливий, дружелюбний (дружній потиск руки).
  • Знаменитий – який має славу, популярність (знаменитий композитор);
  • знаменний – дуже важливий, видатний (знаменний день).
  • Інформативний – який наповнений інформацією (інформативний виклад);
  • інформаційний – який містить, опрацьовує інформацію (інформаційне бюро).
  • Їда – споживання їжі;
  • їжа – харчі.
  • Книжковий – який стосується книжки, пов’язаний з нею (випускає книжки або торгує ними: книжковий ярмарок);
  • книжний – характерний для писемно-літературного викладу (книжний стиль).
  • Контингент – сукупність людей, що становить якусь однорідність;
  • континент – материк.
  • Корисливий – який прагне до власної вигоди, робить заради наживи (корислива людина);
  • корисний – який приносить користь (корисний довідник).
  • Людний – багатолюдний (людний проспект);
  • людяний – доброзичливий, чуйний до інших (людяний учинок).
  • Мимохідь – проходити мимо по дорозі, побіжно;
  • мимохіть – без певного наміру, мимоволі, несвідомо.
  • На протязі – під дією різкого струменя повітря, що продуває (стояти на протязі);
  • протягом – упродовж певного часу тривання дії чи процесу (протягом тижня).
  • Пам’ятка – предмет матеріальної культури, що зберігся;
  • пам’ятник – архітектурна або скульптурна споруда на честь когось.
  • Плутати – безладно переплітати нитки; вносити неясність, помилятися;
  • путати – стягувати путами – ременями.
  • Посмішка – глузливий вираз обличчя, що відбиває кепкування, іронію; насмішка;
  • усмішка – порух м’язами обличчя, який виражає радість, задоволення.
  • Програмний – який містить у собі програму (програмний документ);
  • програмовий – який є в навчальній програмі (програмовий матеріал з фізики);
  • програмований – який здійснюється за допомогою програмування (програмоване навчання).
  • Публіцистичний – який стосується публіцистики як роду літературної творчості (публіцистичний жанру);
  • публічний – прилюдний (публічний виступ).
  • Рідкий – який перебуває у стані рідини (рідкий розчин);
  • рідкісний – який трапляється дуже рідко (рідкісний метал).
  • Свідоцтво – офіційний документ, який підтверджує якийсь факт;
  • свідчення – факт, що підтверджує щось, доказ.
  • Сердечний – сповнений доброзичливості, чуйності, щирий, вірний (сердечний приятель);
  • сердешний – який викликає співчуття, нещасний (сердешна Катерина);
  • серцевий – який стосується серця; пов’язаний з хворобами серця (серцевий м’яз).
  • Степінь – добуток двох, трьох і більше однакових співмножників;
  • ступінь – крок; посада і звання; порівняльна величина.
  • Тактичний – який стосується тактики (тактична боротьба);
  • тактовний – який володіє почуттям міри, вміє поводитися (тактовна людина).
  • Талан – доля, щастя, удача;
  • талант – обдаровання, природні здібності.

 

Плеоназм — сполучення близьких за значенням слів, з яких одне або кілька логічно зайві.  

 Поширені плеоназмів (за Ю. Мороз):

  •  CD-диск — CD або компакт-диск (compact disc)
  • SEO-оптимізація — SEO (search engine optimization)
  •  SMS-повідомлення — SMS (short message service)
  •  VIP-персона — VIP (very important person)
  •  анімаційний мультфільм — мультфільм / анімаційний фільм
  •  арсенал зброї — арсенал / склад зброї
  • базова основа — основа
  •  бестселер продажів — бестселер
  • букіністична книга - книга
  • бурхливі овації — овації
  •  великий масив — масив
  •  весь Всесвіт — Всесвіт
  •  взаємозв’язок між собою — взаємозв’язок
  •  виключна прерогатива — прерогатива ( = виключне право)
  •  висловлювати словами — висловлювати
  •  високий професійний рівень — професійний рівень
  •  візуальне зображення — зображення
  • вільна вакансія — вакансія
  •  внутрішній інтер’єр — інтер’єр
  •  вперше познайомитися — познайомитися
  • героїчний подвиг — подвиг / героїчний вчинок
  •  демобілізуватися з армії — демобілізуватися
  •  депіляція волосся — депіляція
  •  державний чиновник — чиновник
  •  додатковий бонус — бонус
  •  долоня руки — долоня
  •  досвідчений експерт — експерт
  • достовірний факт — факт
  •  еклектичне поєднання — еклектичний (еклектизм — це і є поєднання)
  •  експонат виставки — експонат
  •  записати замітки — занотувати
  •  захисний імунітет — імунітет
  •  злітати вгору — злітати
  • зручно вмоститися — зручно сісти або вмоститися
  •  ілюстративне зображення — зображення
  •  імпортувати з-за кордону — імпортувати
  •  інформаційне повідомлення — повідомлення
  •  інша альтернатива — альтернатива
  • IT-технології — ІТ ( = інформаційні технології)
  • КВЕД економічної діяльності — КВЕД ( = класифікація видів економічної діяльності)
  •  книжковий буктрейлер — буктрейлер
  •  корінні американські індіанки — індіанки
  •  ланцюг послідовних взаємозв’язків — послідовні зв’язки / ланцюг зв’язків
  •  лікуючий лікар — лікар-куратор
  •  майбутня перспектива - перспектива
  • мене особисто — мене
  •  металобрухт —брухт
  • міміка обличчя - мімка
  • меню страв - меню 
  • містить в собі - містить
  • місцевий діалект — діалект
  • молода дівчина — дівчина
  •  наволочки для подушок — наволочка
  •  найбільш оптимальний — оптимальний
  • натовп людей — натовп
  •  невикористані резерви — резерви
  •  незвичайний феномен — феномен
  • непідтверджені чутки — чутки
  • несподіваний сюрприз — сюрприз
  •  ностальгія за батьківщиною — ностальгія
  •  обговорення на дискусійних форумах —обговорення на форумах
  •  об’єднаний союз — союз
  •  одноголосний консенсус — консенсус
  • основний лейтмотив - лейтмотив
  •  пам’ятний сувенір — сувенір
  • період часу - період
  • перспектива на майбутнє — перспектива
  • перша прем’єра — прем’єра
  •  перший дебют — дебют
  • практична діяльність - діяльність
  • прейскурант цін - прейскурант
  • підніматися нагору — підніматися
  •  підстрибнути вгору — підстрибнути
  • підступна зрада - зрада
  • пішов служити у розвідку в 74-й окремий ОРБ — пішов служити в розвідку в 74-й ОРБ ( = окремий розвідувальний батальйон)
  •  повернутися назад - повернутися
  •  повертатися назад — повертатися
  • повний кворум - кворум 
  •  повне фіаско — фіаско
  •  повний аншлаг — аншлаг
  •  попередити заздалегідь — попередити
  •  попередній анонс — анонс
  • початкові ази — ази
  •  прейскурант цін — прейскурант
  •  промислова індустрія — індустрія
  •  ранковий світанок — світанок
  • реальна дійсність - дійсність
  • революційний переворот — переворот
  • рівна половина — половина
  •  різнобарвні кольори — різні кольори
  • різні варіанти - варіанти 
  • розрахуватися готівковими грошима — розрахуватися готівкою
  •  років тому назад — років тому
  •  свій особистий досвід — особистий досвід
  •  сервісні послуги — сервіс
  •  система GPS — GPS (Global Positioning System)
  •  скріншот з екрана монітора — скріншот
  •  смертельно небезпечно для життя — смертельно небезпечно / небезпечно для життя
  •  спільна зустріч — зустріч
  •  спускатися вниз — спускатися
  •  стати першим пріоритетом — стати пріоритетом
  •  суднобудівна верф — верф
  •  сьогоднішній день — сьогодні
  •  терористичний теракт — теракт / терористичний акт
  •  тканий текстиль — текстиль
  •  топтати ногами — топтати
  • трохи прочинити — прочинити
  •  унікальний раритет — раритет
  •  форсувати пришвидшеними темпами — форсувати
  •  цінні скарби — скарби
  •  швидкі експрес-тести — експрес-тести / швидкі тести
  •  швидкісний експрес — експрес
  • щасливий хепіенд — хепіенд / щасливий кінець
  •  юна молодь — молодь

 Як можна уникнути дублювання коренів за допомогою синонімів (за О. Селігей):

  • визначальне значення → вирішальне значення;
  • відшкодувати шкоду → відшкодувати збитки, відшкодувати втрати, компенсувати шкоду;
  • внести внесок → зробити внесок;
  • встановити обставини → з’ясувати обставини;
  • забезпечувати безпеку → гарантувати безпеку, зберігати безпеку, зміцнювати безпеку, пильнувати безпеку, забезпечувати захист, убезпечувати;
  • забезпечувати програмним забезпеченням → постачати програмне забезпечення, надавати програмне забезпечення;
  • затриманий на отриманні хабара → затриманий на одержанні хабара, затриманий на хабарі;
  • збалансувати баланс → урівноважити баланс;
  • знеособлення особистості → знеособлення людини, розлюднення особистості;
  • корисне використання → корисне застосування, вигідне використання;
  • лікуючий лікар → лікар-опікун, лікар-доглядач;
  • одноголосно проголосувати → одностайно проголосувати, одноголосно підтримати;
  • організувати організацію → створити організацію
  • отримати підтримку → дістати підтримку, одержати допомогу, отримати сприяння;
  • перерахувати на рахунок → переказати на рахунок;
  • повністю заповнити → цілком заповнити, ущерть заповнити;
  • розрахунковий рахунок → поточний рахунок;
  • свідчення свідків → покази свідків;
  • сплатити виплати → сплатити кошти, внести виплати;
  • широко поширений → дуже поширений.

За матеріалами статті: Селігей П. О. Типи багатослів’я в наукових текстах // Українська мова. — 2013. — № 4. — С. 22–44.

Завантажити: https://bit.ly/2M5YKNW

Синтаксичні норми  визначають правильну побудову словосполучень і речень.

Узгодження підмета і присудка

  • Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п 'ятеро та ін.), можливі обидві форми присудка: Троє орків зашкварилося в танку. / Троє орків зашкварилися в танку.
  • Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на один (21, 71, 161 тощо), присудок ставимо у формі однини: 21 студент склав залік.
  • Але якщо перед підметом, який має у своєму складі числівник, що закінчується на один, стоїть займенник-означення у формі множини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджуємо з займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор.
  • Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок ставимо у формі множини: Три робітники зайшли до цеху.
  • При підметах із числівниками від п’яти і більше присудок може стояти і в однині, і в множині: Сімдесят шість студентів взяли участь у конкурсі. / Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі.
  • Підмети зі словами багато, чимало, трохи, кілька, декілька, безліч, більшість, меншість, решта, низка, частина вимагають від присудка форми однини: Багато студентів нашої групи гарно вчиться.
  • Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок — однорідні члени: Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат.
  • Множина вживається й тоді, коли підмет і присудок відділені підрядним реченням: Багато фірм, які володіють достатніми інвестиційними ресурсами, досягли комерційного успіху.
  • При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному відмінку, присудок ставимо у множині, якщо він вказує на рівність двох осіб:Студент із викладачем добре підготувалися до зустрічі відомого науковця.
  • Але якщо іменник, який в орудному відмінку супроводить називний, є додатком, присудок узгоджується лише з простим підметом в однині: Він зі своїм товаришем пішов до бібліотеки.
  • При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставимо в однині:Усі, хто прибув на конференцію, зареєструвалися.
  • Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін., присудок теж вживаємо в однині: Дехто з присутніх участі в голосуванні не брав.
  • Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою, бо прикладка — поняття вужче, видове, а підмет — ширше, родове: Виставка-продаж була влаштована в Палаці мистецтв.
  • Коли підмет виражений загальною (родовою) та власною назвою, присудок узгоджують із загальною:Банк "Надра" оголосив себе банкрутом.
  • У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично — за родом, числом:"Надра" заборгували бюджету 366 млн грн.
  • Якщо назва невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям: "ІНГО" запропонувала нові умови добровільного медичного страхування.
  • Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова або родового поняття: "РБК-Україна" взяло інтервʼю у премʼєр-міністра Шмигаля.
  • Якщо абревіатура морфологізувалася в іменник, присудок узгоджується з її граматичними ознаками роду та числа: ВАК (Вища атестаційна комісія) постановив ухвалу.
  • При займеннику "ви", який вживається для вираження пошани до однієї особи, присудок ставимо у множині: Може, ви, дядечку, чого-небудь попоїли б (І. Карпенко-Карий).

 Необхідно пам’ятати, що не можна поєднувати як однорідні члени речення: 

– видові та родові поняття, наприклад: Молодь та студенти брали участь у концерті.
 – логічно неоднорідні предмети: На місце події прибули слідчий, кінолог та собака.
 – інфінітиви та іменники: Обов’язок курсанта – добре вчитись і сумлінна праця. 
– дієслова, що керують різними відмінками (якщо є спільний додаток): Я люблю і горджуся своїми батьками. 
– різні синтаксичні елементи: Правоохоронців цікавили і валютні операції, і кому видавали кредити. 
– конкретні та абстрактні іменники: Злочинець – чоловік з гострим розумом і великим магазином.

 

У листопаді розпочнеться III Всеукраїнський відкритий марафон з української мови. До участі запрошуються учні 3-11 класів закладів загальної середньої освіти, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти. Перший етап Марафону стартує 11 листопада.

Нагадаємо, що метою проведення щорічного конкурсу є розвиток в учнівської і студентської молоді стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови. Організаторами III Всеукраїнського відкритого марафону з української мови є ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та освітня компанія HUMAN.

Робочу групу зі створення тестових завдань для Марафону очолює Олександр Авраменко. Під його керівництвом для минулорічного конкурсу було створено 1 177 тестових запитань, які можна переглянути у збірці для підготовки до третього конкурсу.

Для участі у III Всеукраїнському відкритому марафоні з української мови потрібно:

  • з 17 по 30 жовтня 2022 року заповнити заявку на участь;
  • до 7 листопада 2022 року зареєструватися на платформі HUMAN:

– учасникам, які не мають акаунта на платформі, перейти за покликанням;
– учасникам, які вже зареєстровані, за перейти за покликанням;

– приєднатися до Марафону за кодом, який буде надісланий на електронну пошту.

Марафон відбуватиметься у чотири етапи:

  • Етап I – Культура слова. Лексикологія, фразеологія (з 14:00 11 листопада до 14:00 13 листопада);
  • Етап II – Граматика. Синтаксис, морфологія, словотворення (з 14:00 18 листопада до 14:00 20 листопада);
  • Етап III – Правопис. Орфографія, пунктуація, фонетика, орфоепія (з 14:00 25 листопада до 14:00 27 листопада);
  • Етап IV – Робота з текстом (з 14:00 2 грудня до 14:00 4 грудня).
Опубліковано в Інші конкурси

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ОЦІНЮВАННЯ В НУШ

 

 

Опубліковано в НУШ

Морфологічні  норми регулюють правильне вживання морфем та граматичних форм.

Граматика – розділ мовознавства, який вивчає граматичну будову мови, її формальний аспект. Граматика представлена двома науковими дисциплінами – морфологією і синтаксисом.

Морфологія (гр. morphe – форма і logos – навчання) – розділ граматики, який вивчає частини мови.

ІМЕННИК

Іменник – частина мови, яка має значення предметності і виконує в реченні переважно функції підмета і додатка.

Рід іменників – граматична категорія, що полягає у протиставленні трьох класів слів: чоловічого, жіночого і середнього роду. Поділ іменників на роди визначає їх сполучуваність із тими чи іншими формами залежних слів (прикметників, займенників, числівників): світлий кабінет, моя заява, перше питання.

Рід невідмінюваних іменників визначається так:

  • 1) у невідмінюваних загальних назвах: до чоловічого роду належать іменники, які означають назви істот (конферансьє, рантьє, какаду), до середнього роду належать іменники на позначення неістот (метро, ембарго), до жіночого роду належать іменники, які називають тільки осіб жіночої статі (мадам);
  • 2) у невідмінюваних власних назвах рід визначається за видовою приналежністю: Міссурі – може бути чоловічого роду (у значенні штат – чол.р.) і жіночого (у значенні річка – ж.р.), Тбілісі – середній рід (тому що місто – с.р.).

Іменники спільного (подвійного) роду – назви істот, чоловічий чи жіночий рід яких залежить від статі і виражається формами означуваних слів: Дідро, соня, сирота.

До чоловічого роду належать іменники на позначення професії чи роду діяльності: інженер, менеджер, лікар.

Фемінітиви – іменникові апелятивні назви на позначення осіб жіночої статі за професією, родом занять, соціальним станом і статусом, територіальною належністю, особливими рисами й характеристиками, що корелюють з чоловічими назвами та забезпечують гендерну симетрію в мові: учень – учениця, поет – поетеса, князь – княгиня. Нині особливої уваги потребує процес нормалізації фемінітивів-новотворів, які з часом пройдуть апробацію й увійдуть у сучасний український дискурс: міністр – міністерка, професор – професорка.

Іменники, які вживаються тільки у множині (ножиці), роду не мають.

Число іменників – граматична категорія, яка вказує на кількість предметів, названих іменником, і виражається у протиставленні форм однини (один предмет) і множини (більше одного предмета): документ – документи. Основні засоби вираження цієї категорії – закінчення (показник – показники) і сполучуваність (складне питання – складні питання, твій євро – твої євро).

Категорія відмінка – граматична категорія, яка відображає відношення іменника до інших слів у словосполученні і реченні. У сучасній українській мові іменник має сім відмінкових форм: називного (початкова форма), родового, давального, знахідного, орудного, місцевого і кличного відмінка. Закінчення іменника в непрямих відмінках визначається належністю до тієї чи іншої відміни. У залежності від роду та закінчення в називному відмінку виділяється чотири відміни іменників української мови.

ВІДМІНЮВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПРІЗВИЩ

Українські прізвища відмінюються у залежності від статі особи. Чоловічі прізвища відмінюються всі: на -о, на -а і на приголосний: Іваненко – немає Іваненка Олега, говорити з Іваненком Олегом; Стріха – немає Стріхи Андрія, лист Стрісі Андрію (-єві); Кравчук – нагадати Кравчуку (-ові) Сергію, працювати з Кравчуком Сергієм; Прилуцький – заява Прилуцького Олександра, знайомий з Прилуцьким Олександром.

Жіночі прізвища на -о і на приголосний не змінюються: немає Іваненко Світлани, говорити з Іваненко Світланою, нагадати Кравчук Ользі, працювати з Кравчук Ольгою; жіночі прізвища на -а відмінюються: немає Стріхи Олени, листуватися з Нетецькою Мариною.

Імена по батькові в українській мові творяться так: чоловічі – за допомогою суфікса -(й)ович, жіночі – за допомогою суфікса -(ї)івна: Олегович, Олегівна, Ігорович, Ігорівна, Миколайович, Миколаївна. Винятки: Ілліч, Іллівна, Лукич, Луківна, Савич, Савівна, Кузьмич, Кузьмівна, Григорович, Григорівна.

Назви осіб за місцем проживання творяться за допомогою суфіксів -анин  (-янин), -чанин, -ин, -ець, -ич, -ак(-як), -ит.
Якщо снова топоніма закінчується суфіксами: -иц(я), -ець, -ськ-/-цьк-, -ці, -ак,        -ч, -к, то назва жителя утворюється за допомогою суфікса -анин, -янин, -чанин: Вінниця — вінничанин.
Якщо основа топоніма закінчується суфіксом -івк- , то вживання в назвах жителів суфікса -ець: Ковалівка — ковалівець.

Якщо основа топоніма має компоненти -город/-град, -піль/-поль¸ то вживання в назвах жителів суфікса -ець:-ець: Миргород — миргородець.

ПРИКМЕТНИК

Прикметник – частина мови, що називає постійну ознаку (властивість) предмета, події чи іншої ознаки, вираженої іменником, і виконує в реченні функцію означення або іменної частини присудка.

Прикметник означає або 1) якісну ознаку предмета, без співвідношення з іншими предметами, подіями чи ознаками (якісні прикметники: яскравий, теплий, зелений); або 2) ознаку відносну, що передає властивість предмета через його відношення до іншого предмета, події, ознаки (відносні прикметники: зимовий, службовий, ранковий). Як різновид відносних часто розглядають присвійні прикметники, що називають ознаку предмета за його належністю, вони творяться за допомогою суфіксів -ів, -ов, -ев: Сергієнкова довідка, директорів телефон.

Ступені порівняння – специфічні форми якісних прикметників, що творяться для вираження міри ознаки. Важливо, що ця міра визначається у результаті зіставлення кількох предметів, явищ або дій.

Форми вищого ступеня творяться: 1) проста форма – додаванням суфіксів -ш- (-ч-), -іш до основи якісного прикметника: низький – нижчий, складний – складніший; 2) аналітична форма – додаванням прислівників більш, менш до прикметника з нейтральним якісним значенням: більш складний, менш важливий.

Уживання форм вищого ступеня у сталих словосполученнях призводить до втрати ними первинного значення вищої міри ознаки: старший інженер, старший викладач, старший лейтенант, нижчий тип тварин, вищий навчальний заклад.

Форми найвищого ступеня творяться: 1) проста форма – додаванням префікса най- (якнай-, щонай-) до якісного прикметника у формі вищого ступеня: дорожчий – найдорожчий, важливіший – якнайважливіший; 2) аналітична форма – додаванням прислівників найбільш, найменш до прикметника з нейтральним якісним значенням: найбільш ефективний, найменш активний.

 ВІДЧИСЛІВНИКОВІ СЛОВА

Як відомо, на початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири-: одноядерний; двоповерховий; триярусний; чотирикутник.

Проте колись був виняток, що перед голосними «а» і «о» потрібно було вживати форми двох-, трьох-, чотирьох-: двохопуклий, трьохактний, чотирьохатомний.

Тепер це ці винятки скасовано, тому пишемо: двоактний; двоелектродний; двоєдиний; двоокис; двоокисень; двооксид; двоопуклий; двоосьовий; двотижневий; двоярусний.

УЗГОДЖЕННЯ ЧИСЛІВНИКА З ІМЕННИКОМ

Числівник один (одна, одне/одно) набуває тих форм, які має поєднуваний з ним іменник (у роді, числі й відмінку): один стіл, одна парта, одне оповідання, одні канікули.

З числівниками два, три, чотири, обидва, обидві іменники поєднуються у формі називного відмінка множини (наголос у них часто такий же, як і в родовому відмінку однини): два роки, три гривні, чотири ноти, дві подруги, обидва учні, обидві команди. Однак із цього правила є винятки: родовий однини мають іменники: а) четвертої відміни (два імені, три племені); б) на кшталт “подолянин”, “киянин”, “селянин” (два громадянина, три киянина (виявляється, киян теж треба терти); в) іменник друг (чотири друга).

Числівники п’ять, шість, сім і т. д. (а також півтораста) вимагають від іменника родового відмінка множини: п’ять книжок, шість машин, сім місяців, тридцять вісім курсантів, п’ятсот вісімдесят дев’ять тисяч гривень, півтораста доларів.

Якщо до наведених числівників додається компонент на зразок “з половиною”, “з чвертю”, правило все одно діє: два з чвертю метри, три з половиною кілограми, чотири з чвертю кілометри, п’ять з половиною метрів, шістдесят з половиною відсотків, шість з чвертю діб.

При дробових числівниках іменник стоїть у родовому відмінку однини: одна п’ята кілометра, дванадцять і три сьомих кілограма, вісім і сім дев’ятих гектара, півтора року, півтора відра, півтори години, півтори сотні.

Якщо числівники мають форму непрямих відмінків, вони узгоджуються з іменниками як прикметники: двох студентів, двома студентами, чотирьом працівникам, чотирма працівниками, дев’яти (дев’ятьом) вишам; двадцяти семи танків; двадцятьма сімома танками.

Якщо числівник складений, форма іменника визначається останнім компонентом числівника: вісімдесят три офіцери, чотириста двадцять п’ять пенсіонерів.

Зі збірними числівниками іменники сполучаються у формі родового відмінка множини: троє дітей, п’ятеро парубків, семеро поросят.

УЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ

Форма "Давайте" можлива тоді, коли утворюємо наказовий спосіб від дієслова "давати" : "Давайте решту вчасно!" А також у фразеологізмах: "Не давайте рукам волю", "Давайте про себе знати", "Давайте слово" тощо. Але це дієслово не є допоміжним для творення форми наказового способу іншого дієслова!!!

Неправильно: давайте зробимо, давайте поміркуємо, давайте допоможемо, давайте заспіваємо…

Правильно: зробімо, поміркуймо, допоможімо, заспіваймо…

У реченнях з безособовими дієсловами не згадують дійову особу

Неправильно: Кабінетом Міністрів прийнято рішення. Президентом підписано Закон. Мною (нами) проаналізовано літературу.

Правильно: Верховна Рада проголосувала за цей Закон. Кабінет Міністрів ухвалив рішення. Ми посадили картоплю. Я проаналізувала(-в) літературу.

ДІЄСЛІВНЕ КЕРУВАННЯ

НЕПРАВИЛЬНО - ПРАВИЛЬНО

  • анонсувати (про що) - анонсувати (що)
  • відцуратися (від кого) - відцуратися (кого)
  • вчити чому – вчити чого
  • глузувати над ким – глузувати з кого
  • дивуватися чому – дивуватися з чого
  • дякувати кого – дякувати кому
  • доповідати (кого) - доповідати (кому)
  • захворіти чим– захворіти на що
  • знущання над малим бізнесом – знущання з малого бізнесу
  • зраджувати кому – зраджувати кого
  • інформувати (кому) - інформувати (кого)
  • кепкувати над ким – кепкувати з кого
  • комунікувати (кого) - комунікувати (з ким)
  • нехтувати (кого / чого) - нехтувати (ким / чим)
  • не чути що – не чути чого
  • одружитися (на кому) - одружитися (з ким)
  • перетворитися в щось – перетворитися на щось
  • повідомляти (кого) - повідомляти (кому)
  • постачати кого чим – постачати кому що
  • прагнути (до чого) - прагнути (чого)
  • пробачити (кому) - пробачити (кого)
  • радіти чому – радіти з чого
  • сміятися над ким – сміятися з кого
  • телефонувати (до кого) - телефонувати (кому)
  • уподібнюватися (кому) - уподібнюватися (до кого)

УЖИВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

  • Українській мові не властиві дієприкметники минулого часу із суфіксом ~ш, натомість поширені форми із суфіксом -л: зниклий, полеглий, пожовклий і под.
  • Українські пасивні дієприкметники, на відміну від російських, не мають подвоєного -нн- наприклад: проаналізований, створений.
  • Суфікс -up в українських дієприкметниках із запозиченими коренями непродуктивний, пор.: проинформированный (рос.) - поінформований.
  • Зверніть увагу на правила узгодження дієприкметників із за­лежними словами: сповнений (чого) - наповнений (чим), оснований (на чому) - заснований (ким).
  • Сьогодні в мові помічаємо тенденцію до частого вживання па­сивних дієприкметників минулого часу на -ений порівняно з -уший, наприклад: переодягнений (не «переодягнутий»), розвинений (не «розвинутий») тощо.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ УКРАЇНСЬКІ ВІДПОВІДНИКИ ДО НАЙПОШИРЕНІШИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ НА -УЧИЙ (-ЮЧИЙ)

  • бажаючий - охочий
  • біжуча вода - проточна вода
  • біжуча стрічка - рухомий рядок
  • біжучий рядок – рухомий рядок
  • виконуючий – який виконує, здатний виконати, зайнятий виконаням, виконавець, виконувач
    • виконуючий обов'язки – виконувач обов'язків
  • виконуючий роботу – виконавець роботи
  • виконуючий роль – виконавець ролі; який виконує роль
    • вимираючі види тварин – напіввимерлі види тварин
    • випадаюче меню – випадне меню
  • виступаючий – промовець, оратор, доповідач;
  • виступаючий з доповіддю – доповідач
  • виступаючий на трибуні студент – студент, який виступає на трибу
    • вище- / нижчестояща організація - вища / нижча організація
  • відпочиваючий – відпочивальник, курортник
    • віруючий - вірянин, релігійний, богомільний; той, хто вірує
    • віруючий – вірянин, релігійний, богомільний; той, хто вірує
  • віруючий– релігійний, богомільний, вірянин, вірник
    • властьімущий – можновладець, можновладний
    • вміщуючий золото – золотовмісний
  • вражаючий – який вражає, здатний вразити; разючий; могутній, сильний
  • вражаючий ефект – могутній ефект
    • всепоглинаючий – всепоглинальний
  • головуючий (зборів, засідання) – голова (зборів, засідання)
    • групуючі ознаки –- групувальні ознаки
  • діюча армія – регулярна армія
    • діюча модель – робоча модель
    • діюча особа – дійова особа
    • діюче законодавство – чинне законодавство
  • діючий – що діє, покликаний діяти, діяльний, активний, ефективний, чинний, дійовий
  • діючий вулкан – активний (живий) вулкан
    • діючий засіб - дієвий засіб
  • діючий порядок – сучасний порядок
  • діючий фактор – чинник
  • діючі особи – дійові особи, лицедії
    • домінуюча в суспільстві тенденція – тенденція, що переважає в суспільстві
  • домінуюча ідея – провідна, домінантна ідея
  • домінуюче вживання – переважне вживання
  • домінуючий – що домінує, найбільш поширений/популярний, панівний, переважний, домінантний, визначальний
  • домінуючий чинник – визначальний, основний чинник
  • з наступаючим Новим роком – з настанням Нового року! з передноворіччям! з прийдешнім Новим роком!
    • завідуючий відділом – завідувач відділу
    • займаючий / обіймаючий посаду – той, що займає / обіймає посаду, перебуває на посаді
  • знаючий – який знає, знавець, тямущий, досвідчений, обізнаний, компетентний
  • знаючий міру – поміркований
  • зростаючий – який зростає, збільшується; збільшувальний, щораз більший (вищий)
    • зростаючий – щораз більший / вищий, який зростає, збільшувальний
  • зростаючі вимоги – щораз вищі вимоги
  • зростаючі ціни – щораз вищі ціни
  • зростаюча смертність – щораз більша смертність
    • інакомислячий – інакодумець
  • існуюче законодавство – чинне законодавство
  • існуючий – що існує, здатний існувати; (в якомусь місці) розташо-ваний, розміщений; зафіксований, чинний, сучасний, теперішній, наявний, відомий
  • існуючий порядок – заведений порядок
  • існуючий у природі – подибуваний у природі
  • існуючі думки –   відомі (наявні) думки
    • існуючі кордони – сучасні / зафіксовані кордони
  • існуючі проблеми – наявні пр облеми
    • існуючий порядок – заведений порядок
    • існуючі ціни – теперішні ціни
    • караючий загін – каральний загін
    • командуючий – командувач
    • комплектуючі деталі – деталі для комплектування
    • координуюча рада – координаційна рада
    • курящий – курець
    • малоімущий – незаможний, малозабезпечений
    • маючий (що) – власник (чого)
  • на слідуючий рік на той рік
    • нападаючий – нападник
    • наслоєний – нашарований
    • наступаюче свято – передсвято
  • наступаючий – що наступає, прийдеш-ній, наступний, близький, вже на підході, вже зовсім близько
    • наступаючий Новий рік – прийдешній Новий рік
    • оточуючий світ – навколишній / довколишній світ, довкілля, навкілля
    • очищаючий засіб – очисний засіб
    • переважаюча частина – переважна частина
    • підходящий – підхожий, відповідний, придатний, слушний, поцінний
    • плаваючий графік – змінний графік
  • плаваючий курс валюти – нестійкий (змінний) курс валюти
  • плаваючий по морю – мореплавець
    • постраждавший – потерпілий
    • починаючий – початківець
    • сидяче місце – місце для сидіння
  • слідуюча зупинка – наступна зупинка
    • слідуючий – наступний, такий
    • снодіючий засіб – снодійний засіб
  • справа в слідуючому – справа ця така, діло тут таке
    • супроводжуючий лист– супровідний лист
  • тимчасово виконуючий обов’язки кого – тимчасовий заступник кого; тимчасовий виконувач обов’язків кого
    • трудящий – трудівник
    • усопший – покійний
    • утопаючий – потопальник, утопальник
    • уточнюючі дані – уточнювальні дані
    • хвилююча мить – зворушлива мить
    • читаюча громадськість – читацька громадськість
    • щадящий спосіб – щадний спосіб

 

УЖИВАННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ

Дієприслівник - незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію або стан, що супроводжують іншу дію або стан, і відповідає на питання що робивши?, що зробивши? Дієприслівники та дієприслівникові звороти активно використовуються в офіційно-діловому стилі, особливо в складі мовних кліше, надають чіткості та стислості висловлюванню.

Під час уживання дієприслівникових форм слід стежити за тим, щоб дію, названу присудком, і дію, характеризовану дієприслівником, виконував той самий суб'єкт. Інакше кажучи, дієприслівник завжди повинен пов'язуватися з іменником на позначення суб'єкта дії, а не об'єкта. Наприклад, пор.: Уклавши угоду, у відділу виникла перспектива налагодження відносин з іншими організаціями (неправильно) - Уклавши угоду, відділ міг налагоджувати відносини з іншими організаціями (правильно); Виконуючи обов'язки нового старости, група зіткнулась із проблемою пошуку аудиторій для занять (неправильно) - Обравши нового старосту, група зіткнулась із проблемою пошуку аудиторій для занять (правильно).

Ненормативним в українській мові є вживання словосполуки не дивлячись на у значенні прийменника. У такому випадку її потрібно замінити на незважаючи на.

 УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

Прийменник при в українській мові мас вужчу сферу викорис­тання порівняно з російською мовою. Здебільшого йому притаман­не значення просторового розташування, підпорядкованості та на­лежності.

Обставинні звороти на позначення часових характерис­тик і процесів із прийменником при слід замінювати на:

  • -   звороти з прийменником у (в) наприклад: допомагати в са­мостійному вивченні мови (не «допомагати при самостійному ви­вченні мови»);
  • -   звороти із словосполукою під час, наприклад: під час вивчен­ня дисципліни (не «при вивченні дисципліни»), під час підписання договору (не «при підписанні договору»);
  • -   звороти із словосполукою в процесі, наприклад: у процесі ва­ріння (не «при варінні»);
  • -   звороти з прийменником з (із), наприклад: із вашими можли­востями (не «при ваших можливостях»);
  • -   звороти з прийменником для, наприклад: для підготовки до екзамену (не «при підготовці до екзамену»);
  • -   звороти з прислівником коли, наприклад: коли виконував завдання (не «при виконанні завдання»);
  • -   звороти з прийменником за, словосполукою у разі, напри­клад: за зміни / у разі зміни обставин (не «при зміні обставин»).
  1. Помилки в прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання прийменника по і пов’язані з впливом російських конструкцій, у яких є цей прийменник: лекции по математике – лекції з математики.
  2. Часто за російським зразком вживається прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками: за: при жизни учёного – за життя вченого; під час: при встрече – під час зустрічі; з/зі: при мне – зі мною; у – при мне билет – у мене квиток.
  3. Здебільшого вибір прийменника визначається традицією, наприклад: відпочивати у санаторії, відпочивати на туристичній базі. Досить часто в мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п’ять метрів на секунду (правильно: вітер п’ять метрів за секунду).
  4. Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв’язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії  властиві діловому мовленню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.
  5. Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки: відступатися ідеалів замість відступатися від ідеалів; користуватися з фотоапаратом замість користуватися фотоапаратом.
  6. Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться в неправильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч проблем замість усупереч проблемам.
  7. Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників, як-от: На наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках відбудуться найрізноманітніші концерти.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ, ЯК ПРАВИЛЬНО ВЖИВАТИ ПРИЙМЕННИКИ

прийменник ПО: прийменник З: прийменник ЗА:
  • гуляти по місту;
  • різьба по дереву;
  • ударити по м’ячу;
  • черговий по лікарні; товариш по зброї;
  • по можливості;
  • по змозі;
  • видно по очах;
  • транслювати
  • по телебаченню;
  • по 10 гривень за кілограм;
  • сиділи по двоє;
  • наказ по коледжу;
  • колеги по роботі;
  • іти по воду
  • з обох боків;
  • підручник з мови;
  • екзамен з фізики;
  • знати з газет;
  • з моєї вини;
  • з власної волі;
  • з примусу;
  • з тієї причини;
  • з нагоди;
  • з ініціативи;
  • з дозволу;
  • комісія з охорони праці;
  • чемпіон з тенісу;
  • курси з вивчення
  • за алфавітом;
  • за вимовою;
  • за віком;
  • пливти за течією;
  • добрий за вдачею (доброї вдачі);
  • медик за освітою;
  • за моїми даними;
  • за зразком;
  • за останньою модою;
  • за договором;
  • за дорученням;
  • за свідченням;
  • за власним бажанням;
  • туга за батьківщиною;
  • за призначенням;
  • за підрахунками;
  • за ухвалою; за фахом
прийменник НА: прийменник ЧЕРЕЗ: прийменники У, В:
  • називати на ім’я;
  • на адресу;
  • на вигляд (з вигляду);
  • на його поклик;
  • на замовлення;
  • на прохання;
  • на вимогу;
  • на запит;
  • на запрошення;
  • на мій погляд;
  • на думку;
  • на прізвище;
  • на щастя; зважаючи на обставини
  • відпустка через хворобу;
  • через непорозуміння; через помилку (помилково);
  • через брак коштів;
  • через знайомство;
  • через недбальство;
  • через непридатність
  • у напрямі до лісу;
  • у вихідні дні;
  • у понеділки
  • (понеділками, щопонеділка);
  • у справі
прийменник ДО: інші засоби: без прийменника:
  • коса до пояса;
  • до неділі включно;
  • від 1961 до 1986 року; припасти до смаку
  • після одержання; після повернення; залежно від         погоди;
  • комісія для
  • складання резолюції;
  • заходи щодо
  • йти берегом;
  • українець родом;
  • величезний своїми масштабами;
  • старший віком (за віком); переслати поштою;
  • цілими днями

УЖИВАННЯ СПОЛУЧНИКІВ

Сполучник – це службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення.

НЕБАЖАНО

  • Чим більше працюємо, тим більше маємо.
  • Наполегливо працюють з тим, щоб вижити в період кризи.
  • Будинок від'єднали від електромережі у силу того, що мешканці заборгували 50 тисяч гривень.
  • Бібліотеку зачинено, так як у місті оголошено карантин.

БАЖАНО

  • Що більше працюємо, то більше маємо.
  • Наполегливо працюють, щоб (для того щоб) вижити в період кризи.
  • Будинок від'єднали від електромережі, тому що (через те що, бо) мешканці заборгували 50 тисяч гривень.
  • Бібліотеку зачинено, тому що (оскільки, позаяк) у місті оголошено карантин.

НЕБАЖАНО

  • Страшна не стільки хвороба, скільки наслідки її. 
  • Чим далі, тим гірше. 
  • Одні намагаються знайти роботу в Україні, у той час як інші виїжджають на заробітки в Європу.

БАЖАНО

  • Не так страшна хвороба, як наслідки її.
  • Що далі, то гірше.
  • Одні намагаються знайти роботу в Україні, тоді як інші виїжджають на заробітки в Європу.

13 жовтня 2022 року відбулося обговорення теми  "Оновлення змісту уроку словесності  НУШ" на відкритій дискусійній платформі "Словесники".

Про актуальні тенденції упровадження реформи «Нова українська школа» розповіла Ольга Петришина,кандидат філологічних  наук, доцент,завідувач кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічногоуніверситету імені Володимира Гнатюка.

Алла Колодій,учитель-методист,учитель української мови й літератури Української гімназії імені Івана Франка, висловила свої міркування стосовно особливостей реалізації навчальних цілей на уроках української мови й літератури.

Леся Гапон,кандидат філолог. наук, консультант ТКМЦНОІМ,викладач кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, висвітлила  питання: "Учитель як головний рушій змін", "Методичні орієнтири вчителя НУШ".

Понеділок, 03 жовтня 2022 00:36

Корисні посилання моволюбам

https://www.youtube.com/playlist?list=PLY16ryla-BStF1eIIM86PgCs-JUDNJav6  ютуб-канал "вправи для писькменнників або Укр. мова"

https://study.ed-era.com/uk/courses/course/1696 безкоштовний  курс вивчення мови 

 https://speakukraine.net/  Повна добірка інтернет-ресурсів з вивчення української мови

http://xn--80aafnzkijm.xn--j1amh/tele-radio-lessons  Теле -  й радіоуроки Авраменка

Ф.С. Бацеви Словник термінів міжкультурної комунікації

Олена Курило Уваги до сучасної української літературної мови

Російсько-український словник сталих словосполучень

Олександр Пономарів Культура слова: мовностилістичні поради

Словник жарґонної лексики української мови

Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку

Чи правильно ми говоримо? Посібник Євгенії Чак

Велика чи мала літера Словник-довідник (В.В. Жайворонок)

Неправильно — правильно Довідник з українського слововживання М.Волощак

http://slovopedia.org.ua/ – сайт «Словопедія» (дуже багато електронних словників)

http://www.slovnyk.ua/ – портал української мови та культури (є новий тлумачний словник (11 томів), нова редакція правопису, транслітерація, словник відмінювання імен, імен по батькові)

http://sum.in.ua/ – академічний тлумачний словник української мови (20 томів)

http://www.mova.info/ – лінгвістичний портал

https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ – онлайн-словник українського мовно-інформаційного фонду НАН України (подає усі граматичні форми слова, наголоси)

http://www.chtyvo.org.ua/ – онлайн-бібліотека україномовної літератури

https://ushchuk.wordpress.com /–школа української мови Івана Ющука

http://www.glazova.org.ua /– сайт Олександри Глазової

http://yak-my-hovorymo.wikidot.com – «Як ми говоримо» Б.Антоненка-Давидовича

http://kultura-movy.wikidot.com/ – культура мови на щодень

http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/index.htm – для тих, хто хоче глибоко вивчити мову

Опубліковано в Джерела для самоосвіти
 

 ЕКСПЛІКАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМАХ  ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ."УКРАЇНСЬКА МОВА. 5-6 КЛАСИ" http://nzp.tnpu.edu.ua/     

 Розглянуто компетентнісний підхід як основу освітньої реформи Нової української школи, зокрема проаналізовано нормативно-правові та наукові підходи до осмислення компетентнісного навчання. Проаналізовано реалізацію компетентнісного підходу на прикладі модельних навчальних програм «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти, на основі яких учителісловесники розробляють свої робочі навчальні програми дисципліни «Українська мова», білінгвальних чи інтегрованих курсів. Порівняльний аналіз модельних навчальних програм засвідчує їхню відповідність Державному стандарту базової середньої освіти та реалізацію компетентнісного спрямування мовно - літературної галузі освіти. Зазначено, що основні частини програм містять результативний, змістовий і діяльнісний компоненти. Описано переваги кожної з аналізованих програм. Доведено, що компетентнісне спрямування, програм актуалізовано через результативний і діяльнісний компоненти. В очікуваних результатах навчання виражено рівень володіння мовними і мовленнєвими знаннями та наскрізними компетентнісними уміннями, а види навчальної діяльності, запропоновані в програмах, уможливлюють використання теоретичних мовних знань для пояснення явищ дійсності і розв’язання життєвих проблем. В обидвох програмах посилено прикладний характер мовної освіти, увиразнено її переорієнтацію на діяльнісний вимір. Автори передбачають роботу в групах, виконання проєктів, опрацьовування інформації з друкованих та цифрових джерел, її критичне осмислення і використання для комунікування. Умотивовано, що модельні навчальні програми є інструментом запровадження засадничих ідей компетентнісного підходу в щоденній освітній практиці.ф

Опубліковано в Методичні рекомендації