Мета :

1. змістова складова мети: визначити і проілюструвати на прикладах із творів Шевченка його національно-патріотичні і морально-духовні ідеали (заповіти);
2. рівнева складова мети: зрозуміти на доступному учням рівні значимість, доцільність і універсальність визначених ідеалів (заповітів);
3. результативна складова мети: викликати в дітей бажання слідувати національно-патріотичним і морально-духовним заповітам Т.Г.Шевченка.

Обладнання: портрет Шевченка, бібліотечна міні-виставка, ілюстративний матеріал (репродукції картин Шевченка, фото пам’ятників Шевченка тощо), тематичні аудіо- і відеозаписи, технічні засоби (проектор, ноутбук, мультимедійна дошка тощо).

Форма проведення заходу: проблемне коло.

Орієнтовні етапи заходу

І.Оголошення теми, мети, мотивація навчально-виховної діяльності.

ІІ. Актуалізація знань. Стислий огляд життя і творчості Т.Г.Шевченка.

• учитель питає в учнів, що вони пам’ятають про Шевченка, які твори пригадують, учні відповідають;
• учитель узагальнює і доповнює сказане, підкріплюючи розповідь ілюстративним матеріалом (слайдами, репродукціями тощо).

На цьому етапі роботи з учнями варто наголосити на тому, що постать Т.Г. Шевченка знакова в історії України, окресливши його внесок у розвиток:

• української мови і літератури (заклав підвалини української літературної мови, вивів нову українську літературу, написану живою народною мовою, на світовий рівень),
• образотворчого мистецтва (кращий сепіїст і гравер свого часу),
• національного руху (визнаний лідер вітчизняної демократичної інтелігенції ХІХ століття, член Кирило-Мефодіївського товариства, речник ідеї громадянського об’єднання усіх верств українського суспільства заради майбутнього процвітання України),
• філософії (оспівував свободу як найвищу цінність, зумів серед мертвої тиші, ненависті, підозри, загальної заціпенілості посіяти надію на здобуття омріяної волі),
• етнографії (збирав українську народні пісні і думи, підготував живописний альбом «Мальовнича Україна», описував побут, звичаї і традиції українців),
• історії (першим висловив думку, що історія України не закінчилася підписанням Переяславського договору, оспівував козацьку славу, утверджував ідею державності України).

ІІІ. Робота в групах. Визначення національно-патріотичних та загальнолюдських моральних ідеалів (заповітів) у творчості Шевченка

Національно-патріотичний ідеал:

• незалежна держава Україна із самодостатнім високоцивілізованим демократичним суспільством.

Заповіт:

• любити Україну.

Проблемне питання:

• Що означає «любити Україну» за Шевченком?

1. Виборювати і відстоювати її свободу
2. Ставити інтереси України вище за власні, відчувати відповідальність за її майбутнє:

• вірш «Мені однаково»;
• вірш «Заповіт».

1. Відчувати себе членом єдиної української спільноти, жити в громадянському мирі, не допускати протистояння соціальних верств суспільства:

• уривок із послання «І мертвим, і живим…»:

Обніміте, брати мої

Найменшого брата,

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними вустами.

І забудеться срамотня

Давняя година

І оживе добра слава,

Слава України.

І світ ясний невечірній

Тихо засіяє.

Обнімітесь, брати мої

Молю вас, благаю!

4. Вивчати історію України, вшановувати її героїв – народних месників, лицарів-захисників:

• вірш «Тарас Трясило»
• поема «Гамалія».

5. Плекати рідну мову, пісню, підтримувати звичаї та традиції, не відрікатися від культурних національних коренів:

• вірш «Ну що б, здавалося, слова»;
• уривок із послання «І мертвим, і живим…»:

Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте!

І чужому научайтесь

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває

Того Бог карає

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Загальнолюдський моральний ідеал:

• Щаслива доброчинна людина.

Заповіт:

• Знайти щастя у доброчинності, в гармонії з людьми і братній любові.

Проблемне питання:

• Що означає «бути щасливим у доброчинності» за Шевченком?

1. Жити в гармонії з природоюу родинному колі:

• вірш «Тече вода з-під явора»;
• вірш «Садок вишневий коло хати».

2. Шанувати материнство:

• вірш «У нашім раї на землі».

3. Не лукавити, бути вірними обранцям свого серця впродовж усього життєвого шляху, радіти подружній любові:

• вірш «Росли укупочці, зросли»:

Подай же нам, все щедрий Боже!

Отак цвісти, отак рости,

Так одружитися і йти,

Не сварячись в тяжкій дорозі,

На той світ тихий перейти.

Не плач, не вопль, не скрежет зуба –

Любов безвічную, сугубу

На той світ тихий принести.

4. Не чинити зла, бути чистим серцем:

• поезія «Молитва»:

Злоначинающих спини,

У пута кутії не куй,

В склепи глибокі не муруй.

А доброзиждущим рукам

І покажи, і поможи,

Святую силу ниспошли.

А чистих серцем? Коло їх

Постави ангели свої

І чистоту їх соблюди.

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли.

ІV. Підбиття підсумків.

• Підсумкова бесіда з учнями (ключове питання: «Що вас вразило на уроці настільки,  що ви пам’ятатимете про це все життя?»);
• Написання на листівках взаємних побажань однокласникам: «Щоб слідувати заповітам Шевченка, стати справжнім патріотом і щасливою доброчинною людиною, я бажаю тобі ____________».

V. Прикінцеві зауваги

Шевченко виростає з любові до України. З любові до України виникає Шевченкове пробудження людської гідності, сили протесту і бунтарства. Духовний подвиг Т.Г. Шевченка, вся вибухова сила його творчості полягає в тому, що він зумів серед мертвої тиші, ненависті, підозри, загальної заціпенілості посіяти надію. Життя цієї надії починається з оспівування свободи. Шевченко показав, що нездоланність людського духу виявляється і в тому, що найбезстрашніших співців свободи народжують найпохмуріші часи, бунтівний голос покривджених соціальних низів. Вінець Шевченкової творчості – уславлення свободи, першої і неодмінної передумови людського поступу, добробуту і щастя. До найволелюбніших книг світу належить «Кобзар».

Улюблений герой його поезій і картин – народний лицар, повстанець, козак-запорожець, що виступає оборонцем рідного краю, носієм народної правди і честі. А гнів мислителя спрямований передовсім проти різних утискувачів – прийшлих і доморощених.

У поезії Шевченка синтезувалися в єдине ціле безпосередні враження життя і символіка народної пісні, бурхлива уява народної міфології і надбання світової культури. У ній крізь людський біль, крізь індивідуальне раз у раз проступає вселюдське, досвід минувшини мудро перегукується із сьогоденням. Шевченко невичерпний. Нові покоління знаходитимуть у його творчості синтез народного і вселюдського досвіду, який ми знаходимо в книгах древніх.