Фільтрувати матеріали за датою: вересня 2022

20 цікавинок про українську мову

40 віршів про українську мову

 Дев’ять «золотих» правил успішного вивчення української мови

35 найкращих висловів про рідну мову

«Соловей співає. Доки голос має»: Сім міфів про українську мову

 Учні говорять на перервах російською?

10 ідей, як заохотити дітей повністю перейти на українську

20 мовностилістичних порад від Олександра Пономаріва

12 книжок про культуру української мови

 Безкоштовні курси української мови від Є-мова

13 спостережень кота Інжира про українську мову

Добірка онлайн-ресурсів для вдосконалення української мови

Трикутя, Квадрик та Кружко про особливості української мови – 26 серій

Як всією сім’єю лагідно перейти на українську мову

Суспільне Мовлення оголосило дату Радіодиктанту національної єдності 2022

 Володимир Рафєєнко: Українська як іноземна

 

 

Опубліковано в Джерела для самоосвіти
Середа, 28 вересня 2022 13:03

План роботи на жовтень 2022 року

1 Стратегії формувального оцінювання в  5–11 класах ЗПМ_29_3 Курси

05-06.10

Початок о

15.00

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

Ідентифікатор : 908 236 2529

Код доступу: 9UykOp

Гапон Л.О.,

0678780646

2

Оновлення змісту уроку словесності в контексті вимог нової української школи                

Учителі української мови та літератури

Відкрита дискусійна платформа “Словесники”

13.10.2022

Початок о

15.00

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

Ідентифікатор : 908 236 2529

Код доступу: 9UykOp

Гапон Л.О.,

0678780646

 

 

3 Мовно-риторична освіта в Новій українській школі. Актуальні аспекти лінгвометодики

Учителі української мови та літератури

ФФМ_17

Курси

13.10

14.10

 Початок о 15.00

20.10

21.10

27.10

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

Ідентифікатор : 908 236 2529

Код доступу: 9UykOp

Гапон Л.О.,

0678780646

 

Савінцева Л.

0970293597

Опубліковано в Плани і звіти
Вівторок, 27 вересня 2022 09:50

Працюємо, навчаємось, перемагаємо

Розмовний клуб “Слово”  - це дружна мовна спільнота тернополян і внутрішньо переміщених осіб, де  цілеспрямовано формується  сприйняття, що перемога української мови — це перемога України.  
Це площадка для вивчення літературної української мови і культури, самобутній простір надиху до прочитання найкращих видань української літератури.
Разом ми творимо мовну картину сьогодення з домінуванням рідної української мови у побуті, діловій та науковій сферах.
 
На постійній основі у клубі працюють освітні волонтери — учителі й викладачі української мови із закладів загальноосвітньої і вищої освіти.  Із культурно-просвітницькими лекціями, майстерками, тренінгами, концертами долучаються працівники культури, діє група психологічної підтримки, вокальний колектив “Байрактар”. 
 
Клуб працює з березня 2022 року на базі Тернопільської спеціалізованої школи №5 для всіх охочих внутрішньо переміщених осіб уже впродовж семи місяців. Заняття проводяться очно двічі на тиждень — у вівторок і п'ятницю з 15.00 до 17.00. У неділю — на бажання учасників— відбуваються походи в театр, екскурсії в музеї,виїзні екскурсії  тощо. 
 
Клуб працюватиме стільки, скільки буде потрібно для нашої спільної перемоги!
 
Приєднуйтесь!
Опубліковано в Розмовний клуб "Слово"
 16 вересня 2022 року учасники інтегрованої кафедри "Лінгва"  - учителі української мови й літератури, вчителі іноземних мов, учителі образотворчого та музичного мистецтв -   опрацювали тему "Націєцентрична інтеграція мистецьких та мовно-літературних компонентів у новому Державному стандарті базової середньої освіти". Актуальні матеріали  репрезентували працівники ТКМЦНОІМ:
 
 Леся Гапон, консультант ТКМЦНОІМ:
  •  Загальні компетентності Держстандарту як концептуальна база інтеграції освітніх галузей.
  • Інтеграція мистецького компонента в модельні програми та підручники НУШ мовно-літературної галузі.
Оксана Турчин, консультант ТКМЦНОІМ:
  •  Методика  міжпредметної інтеграції на уроках рідної та іноземної мов, музичного та образотворчого мистецтв. 
  • Хмарні сервіси як дієвий інструмент реалізації освітніх цілей інтеграції.
Галина Федун, заступник директора, консультант ТКМЦНОІМ:
  • Взаємодія різних видів мистецтв у процесі вивчення навчальних дисциплін мовно-літературної та мистецької освітніх галузей.
  • Літературно-мистецьке краєзнавство як актуальний ресурс інтеграції.

ПОКЛИКАННЯ НА ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА  - У БУКЛЕТІ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЯХ:

 
Понеділок, 12 вересня 2022 23:36

Оцінювання учнів у 2022-2023 н.р.

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами:

ДЛЯ 5 КЛАСІВ

ДЛЯ 6-11 КЛАСІВ

  • Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і  науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
  • Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 6 – 11 класів);
  • Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами, додаток 2 (чинні для 6 – 11 класів);
  • Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 р.

 ДЛЯ ДІТЕЙ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ

Витяг з листа  Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 р. № 1/9530-22.    Повний текст листа - у вкладенні.

Оцінювання учнів 5 класів у 2022/2023 навчальному році здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 1.04.2022 № 289. Ці рекомендації розроблені для учнів 5 – 6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Оцінювання результатів навчання учнів 5 класів здійснюється з використанням 12-бальної системи (шкали), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Заклад освіти може здійснювати оцінювання за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання, визначеною законодавством. Інструментарій оцінювання, що застосовується закладом, описується в освітній програмі закладу освіти.

Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання визначеною законодавством, результати такого оцінювання відображаються у Свідоцтві досягнень. За умови використання власної шкали оцінювання заклад має визначити та описати в освітній програмі правила переведення загальної оцінки результатів навчання за рік у систему, визначену законодавством (12- бальну систему), для виставлення у Свідоцтво досягнень.

 Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5 класу з предметів/інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти. У Методичних рекомендаціях пропонується  орієнтовна форма Свідоцтва досягнень.

Перелік предметів та інтегрованих курсів у Свідоцтві досягнень визначається закладом освіти відповідно до затвердженої освітньої програми. Рекомендуємо перед друком Свідоцтва
досягнень привести його у відповідність до освітньої програми закладу освіти: видалити зайві рядки або підкреслити назви предметів/інтегрованих курсів, обраних закладом освіти; вписати назви курсів вибіркового освітнього компоненту.

У Свідоцтві досягнень є дві графи: «Характеристика навчальної діяльності» і «Характеристика результатів навчання».

Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до облікованих у класному журналі результатів навчання учнів/учениць з предметів/інтегрованих курсів, визначених навчальним планом закладу освіти.

Виставляються оцінки за кожну групу загальних результатів і «загальна оцінка результатів навчання».

Механізм виведення загальної оцінки результатів навчання визначається закладом освіти для кожного предмета/інтегрованого курсу з урахуванням, зокрема, кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення, і описується в інструментарії оцінювання в освітній програмі.

У Свідоцтві досягнень окрім характеристики рівня досягнення результатів навчання з предметів/інтегрованих курсів дається характеристика стану сформованості навчальної діяльності відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.

Графа «Характеристика навчальної діяльності» заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених упродовж начального року. Спостереження проводяться спільно з вчителями, які у цьому класі викладають навчальні предмети/інтегровані курси, за планом, визначеним закладом освіти. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки (сформовано або формується) навпроти певного уміння.

Педагогічні колективи можуть використовувати власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року та в разі переведення здобувача освіти до іншого закладу освіти упродовж навчального року.

За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання результатів навчання учнів/учениць або визначити власну шкалу оцінювання з предметів/інтегрованих курсів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура».

Наприклад, визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) з зазначених вище галузей нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість учня/учениці, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте
характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, відповідно до законодавства, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання.
 

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання може здійснюватися у формі оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Під час формувального оцінювання важливо формувати в учнів 5 класу вміння здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання.
 

Тематичне оцінювання може здійснюватися на основі поточного оцінювання із урахуванням проведеної для оцінювання проміжних результатів навчання діагностичної (контрольної) роботи або без проведення такої роботи залежно від специфіки навчального предмета/інтегрованого курсу.

Під час виставлення оцінки за тему результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються. 

Семестрове оцінювання здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень.

Систему діагностувальних і контрольних робіт, у тому числі для перевірки рівня сформованості умінь певної групи загальних результатів, визначених у свідоцтві досягнень, учитель планує і розробляє самостійно під час календарно-тематичного планування, керуючись Державним стандартом, освітньою і навчальною програмами та відповідно до кількості годин, передбачених навчальним планом на вивчення предмета/інтегрованого курсу.

Річне оцінювання здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться. У Свідоцтві досягнень у графі «Рік» ставиться одна оцінка – загальна оцінка результатів навчання за рік. Оцінки за групи результатів навчання у графі «Рік» не виставляються, оскільки вони мають бути враховані в оцінках за семестри.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 р. № 496; пункти 9, 10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07. 2015 р. № 762 (зі змінами).

Облік результатів тематичного, семестрового, річного оцінювання, оцінювання груп результатів навчання проводиться в класному журналі в окремих колонках без дати.
Оцінювання учнів 5 класів має бути зорієнтованим у першу чергу на обов’язкові результати навчання й орієнтири їх оцінювання, визначені Державним стандартом, та на очікувані результати навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета/інтегрованого курсу.

У Методичних рекомендація запропоновані орієнтовні загальні критерії оцінювання результатів навчання (Додаток 2). Ці критерії можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою.

Критерії для формувального оцінювання розробляються вчителем самостійно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів.

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, рекомендуємо у першому семестрі 5 класу підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий» – «П», «середній» – «С», «достатній» – «Д», «високий» – «В» та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня/учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендуємо при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр.

Якщо рівень результатів навчання учня/учениці визначити неможливо (через тривалу відсутність) у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а).
За рішенням педагогічної ради заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та/або тематичне оцінювання учнів 5 класу. Таке рішення затверджується відповідним наказом керівника закладу освіти.

Опубліковано в оцінювання

9 вересня на платформі "Зум" відбувся вебінар для вчителів української мови й літератури з теми "Інтегрований розвиток наскрізних компетентностей педагога НУШ", де було обговорено такі питання:

  • І. Стратегії розвитку загальних компетентностей педагога нової української школи відповідно до Професійного стандарту за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (доповідач Леся Гапон,консультант ТКМЦНОІМ);
  • 2. Реалізація компетентнісного потенціалу вчителя в процесі імплементації реформи «Нова українська школа» (доповідач Людмила Савінцева, учитель української мови й літератури ТЗОШ№16).

З 01.09.2021 набрали чинності нові національні стандарти оформлення документів ДСТУ 4163:2020

https://radnuk.com.ua/uchast-u-zakupivliakh/hid-dlia-novachkiv/zvernit-uvahu-z-01-09-2021-nabraly-chynnosti-novi-natsionalni-standarty-oformlennia-dokumentiv-dstu-4163-2020/

Зміни в кадрових документах згідно з ДСТУ 4163:2020 з 01.09.2021

https://rbb.radnyk.ua/posts/zminy-v-kadrovyh-dokumentah-zgidno-z-dstu-41632020-z-01-09-2021/

Опубліковано в шкільна документація

 Формувальне оцінювання на уроках української мови й літератури в контексті впровадження Нової української школи http://www.aphn-journal.in.ua/archive/51_2022/67.pdf

Проведено аналіз і практичне порівняння традиційного та формувального оцінювання. Зазначено, що підсумкове оцінювання традиційно використовують на завершальному етапі певного періоду навчання для співвіднесення результату учня з обов’язковими результатами, визначеними Державним стандартом. Формувальне оцінювання застосовують для вдосконалення процесу навчання з урахуванням виявлених потреб учнів / учениць у формі, прийнятній як для здобувачів / здобувачок освіти, так і для педагогів. Висвітлено сучасні методичні підходи до оцінювання результатів компетентнісно орієнтованого навчання школярів на уроках української мови й літератури. Вказано, що застосування формувального оцінювання учнів на уроці передбачає: визначення учнями цілей навчання; забезпечення вчителем зворотного зв’язку; організацію активної та інтерактивної участі учнів / учениць у процесі пізнання й обговоренні його результатів; забезпечення умов, за яких здобувачі / здобувачки будуть знати й розуміти критерії оцінювання до початку роботи над завданням; рефлексію; коригування навчальної діяльності з урахуванням одержаних результатів оцінювання. Здійснено обґрунтування сутності методики, висвітлено особливості використання низки методів формувального оцінювання. Окреслено спільні й відмінні риси підсумкового і формувального оцінювання. Критеріальність, спеціальний інструментарій, доказовість віднесено до спільних рис. Детально викладено відмінні риси. Описано форми надання зворотного зв’язку, зокрема словесне оцінювання усних та письмових робіт. Визначено особливості самооцінювання та взаємооцінювання учнів / учениць. Продемонстровано методику створення і використання критеріальних таблиць. Ключові слова: формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання, зворотний зв’язок, критеріальні таблиці.

 

 

Опубліковано в Методичні рекомендації