Фільтрувати матеріали за датою: січня 2023

Сьогодні, 26.12.2022  в інтерактивній школі сучасного вчителя-словесника обговорили стратегії професійного зростання педагогів в умовах змін. Окреслено вектори  самоосвітньої діяльності.  Висвітлено когнітивні напрямки вдосконалення знань і вмінь вчителя НУШ: новий зміст освіти; сучасні підходи в роботі з учнівством; оцінювання; шляхи самореалізації педагогів. Обговорено перспективи сертифікації вчителів УМЛ, які працюють у НУШ.

Рекомендовано опрацювати ресурси:

І. Стосовно сертифікації вчителів УМЛ, які працюють у НУШ.

ІІ. Стосовно самоосвіти вчителів УМЛ, які працюють у НУШ.

 

24 січня 2022 року відбувся  обласний етап  олімпіада з української мови й літератури.

Вітаємо переможців:

  • 2 місце: Гербут Уляна , 8 клас, ТУГ;
  • 1 місце: Анісімова Дарина , 10 клас , ТСШ№29.

Протоколи:

Опубліковано в ОЛІМПІАДА
Понеділок, 23 січня 2023 12:32

План на лютий 2023 року

1. ХІІІ Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка Переможці
(І-ІІІ м.) обласного
етапу
Усеукраїнський
етап конкурсу

04.02.2023

Поч. о 8.30

 ТСШ№3

Гапон Л.О.

0678780646

2. ХХІІІ Міжнародний конкурс з української мови ім. Петра Яцика Переможці
(І-ІІІ м.) обласного
етапу
Усеукраїнський
етап конкурсу
Згідно з рекомендаціями МОН України Згідно з листом Тернопільської ОВА

Гапон Л.О.,

0678780646

3.

Мовна комунікація в педагогічній діяльності

Курси Курси 06.02. 2023

https://us05web.zoom.us/j/6487810265?pwd=d3F5SEk4QnNYamVNMUVCUmROb3dtUT09

Гапон Л.О.,

0678780646

4.

Мовна комунікація в педагогічній діяльності

Курси Курси 08. 02. 2023

https://us05web.zoom.us/j/6487810265?pwd=d3F5SEk4QnNYamVNMUVCUmROb3dtUT09

Гапон Л.О.,

0678780646

5. Онлайн-сервіси та цифрові помічники учителя НУШ Учителі іноземної мови, учителі української мови та літератури Інтегрована кафедра «Linqua» 20. 02.2023

https://us02web.zoom.us/j/79320222918?pwd=Q1Yyc25VOVBaMWZBdG9aWmJoU0NsZz09

Meeting ID: 793 2022 2918

Passcode: 2Fi5r7

Турчин О.М.

Гапон Л.О.,

0678780646

6. Диктант національної єдності Учителі української мови та літератури Усеукраїнська акція 21. 02.2023 Згідно з рекомендаціями ІМЗО України

Гапон Л.О.,

0678780646

7. Інноваційний урок української мови: підходи, прийоми, знахідки Учителі української мови та літератури Майстерня інноваційного уроку 28.02.2023

https://us05web.zoom.us/j/6487810265?pwd=d3F5SEk4QnNYamVNMUVCUmROb3dtUT09

Гапон Л.О.,

0678780646

8. Літературно-мистецький контент патріотичного виховання в умовах війни Учителі української мови та літератури Супервізія Щопонеділка Кабінет № 39

Гапон Л.О.,

0678780646

Нюня Т.Л.

Опубліковано в Плани і звіти
Неділя, 22 січня 2023 11:44

ЗНО та ДПА у 2023 році

Державна підсумкова атестація учнів 4 та 9 класів у 2023 році проводитися не буде. Офіційно про звільнення від проходження учнів від ДПА буде оголошено після реєстрації наказу МОН № 19 від 11.01.2023 року в Міністерстві юстиції.

Цьогоріч абітурієнтам потрібно буде пройти національний мультипредметний тест (НМТ). Минулого року вступникам було запропоновано скласти лише обов’язкові предмети. Цьогоріч інструмент оцінювання доопрацьовано.

НМТ міститиме три блоки завдань, два з яких – обов’язкові, а третій – на вибір вступника. Обов’язкові навчальні предмети – українська мова й математика, а на вибір – історія України, одна з іноземних мов (англійська, німецька, французька або іспанська), біологія, хімія та фізика. Предмет, тестування з якого вступник бажатиме пройти на вибір, він зазначатиме під час реєстрації для участі в НМТ. 

Із міркувань безпеки ухвалено таке рішення: НМТ проходитиме в один день. Тестування триватиме 180 хвилин, отже, на кожний і блок відведено по 60 хвилин. Зауважимо, що учасники зможуть самостійно розподіляти свій час, тож ті з них, хто швидше виконає завдання з української мови або математики, зможе довше попрацювати над блоком з предмета на вибір.

Після завершення виконання всіх завдань НМТ кожен учасник отримає інформацію про кількість тестових балів за кожний блок. Для конкурсного відбору будуть використовувати результати виконання кожного блоку, переведені в шкалу 100–200 балів. Таблиці переведення Міністерство освіти і науки затвердить завчасно. Отже, одразу після тестування учасник знатиме не тільки кількість набраних ним тестових балів, а й зорієнтується в тому, якими є його результати для вступу. Для всіх спеціальностей буде встановлено коефіцієнти до результатів кожного блоку НМТ. Інформація про значення цих коефіцієнтів міститиметься в Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році. Цей документ буде затверджено невдовзі. Для отримання результату за шкалою 100-200 балів з кожного блоку НМТ потрібно набрати не менше 10% від загальної кількості тестових балів.

Реєстрація для участі в оцінюванні проходитиме у квітні. Український центр оцінювання якості освіти забезпечить безпаперову реєстрацію. Вступники матимуть змогу скористатися спеціальним сервісом на сайті цієї установи.  Усі етапи реєстрації будуть докладно описані на сайті Центру.  

Наразі передбачено проведення двох сесій НМТ: основної і додаткової. Основна проходитиме в червні, додаткова – в червні – липні. У додатковій сесії тестування зможуть узяти участь ті вступники, які з поважних причин не пройшли тестування під час основної сесії. 

Як і в минулому році, НМТ відбуватиметься в спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях закладів освіти – тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ), створених у населених пунктах як в Україні, так і за її межами. Про те, у яких саме країнах проходитиме оцінювання, ми повідомимо згодом. Ворог продовжує атакувати наші міста, тож, як і минулого року, тестування призупинятимуть під час повітряних тривог і продовжуватимуть лише після повернення учасників і працівників ТЕЦ із укриттів.  

Опубліковано в ЗНО, ДПА
 
 Володимир Рафєєнко 
  
...я хотів би розповісти вам, яка вона для мене, українська мова.
Вона м'яка, тепла, бентежна, багатоока.
Вона жінка, сувора та прекрасна, котра добре знає цей клаптик земної кулі під назвою Європа.
Вона - маленька дівчинка, яка, посміхаючись, робить тебе щасливим, а гніваючись, можете вбити тебе коротким тихим поглядом.
Її синонімічні ряди повільно червоніють у волинських та подільських туманах, вони пахнуть дощами Дніпра та Дону, Дністра та Дунаю.
Вона здатна однією літерою зафіксувати все наявне буття.
Достань
о відчинити вікно другого поверху,
привітати вічнозелені і стрункі сосни,
сказати "привіт" птахам, що співають осанну Богові, 
вдихнути на повні груди цю конкретну, дуже ясну і щемливо мою Україну і сказати: "Є".
Просто "є".
Більше нічого можна не уточнювати.
Щось є.
У небі є.
У серці.
Між небом та серцем все теж досить непогано влаштовано.
Невимовне, ласкаве, сонячне - ось вона, наша країна, і ось її мова.

І. Мова – символічна репрезентація світу, засіб організації картини буття.

  • «Межі моєї мови окреслюють межі мого Всесвіту». (Людвіґ Віттґенштайн, австрійський філософ і логік, професор Кембриджського університету.)
  • Мова, якою ми говоримо, будує певну картину світу, яка своєю чергою впливає на спосіб нашого думання. Ми мислимо в категоріях мови, якою ми розмовляємо, і відповідно до цих категорій будуємо навколишній світ. Відтак мова і культура перебувають між собою в детерміністській лінгвістичній залежності, тобто зміна мови веде за собою зміну культури. (Лінгвістична теорія Едварда Сепіра – Бенджамена Уорфа, американських мовознавців.)
  • «Перехід української літератури між Сковородою і Котляревським на розмовну мову був таким радикальним, «єретичним» і вирішальним для подальшої диференціації українського та російського світів тому, що змінилася філософія мови. Мова Людини [розмовна українська] протиставила себе Мові Влади [церковнослов’янська мова виражала «сакральний» зміст влади російського царя]. Це був розкол між Україною і Росією – розкол не по лінії ізоглос [мовних меж], а по лінії диференціюючих моральних цінностей». (Оксана Пахльовська, доктор філологічних наук, професор Римського університету, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України.)

ІІ. Мова – це символ єдності нації і держави

  • «Мова – першоознака нації, дух нації». (Вільгельм фон Гумбольдт, німецький  мовознавець, філософ.)
  • «Мова – оселя буття народу». (Мартін Хайдеггер, німецький філософ-екзистенціоналіст.)
    • «Без української мови не може бути української держави».
  • «Побудувати Україну як незалежну державу можна лише спираючись на історичні корені українського народу, а отже – на його мову, яка забезпечує нормальне функціонування національного організму у всіх його виявах».
  • «Мова виражає єдність держави».
  • «У національній державі ототожнюють такі поняття як держава, нація, мова. Усі багатоетнічні імперії розпадалися, бо не мали єдиного засобу консолідації – мови». (Михайло Кочерган, академік АН ВШ України, професор кафедри загального та українського мовознавства Київського національного університету ім. Т.Шевченка.)

ІІІ. Мова і самосвідомість – це дві найважливіші ознаки нації

  • «Ні прозвання, ні віросповідання, ні сама кров предків не робить людину належністю тої чи іншої народності. Хто якою мовою думає, той до того народу належить». (Володимир Даль, автор тлумачного словника російської мови.)
  • «Єврея, цигана, татарина, німця, зросійщених настільки, що мовою їхньої заповітної думки стала російська, ми не можемо зарахувати ні до якого народу, крім російського». (Олександр Потебня, український мовознавець.)

ІV. Двомовність на державному рівні – перехідний етап до одномовності.

  • «У випадку двомовності на всій території країни йде мовне суперництво, внаслідок чого одна з мов поступово втрачає свої позиції і з часом зникає. Як доведено мовознавцями, дві мови на одній території не можуть бути функціонально тотожними . Це суперечило б чинному в мові закону мовної економії (його ще називають законом економії мовних засобів, законом економії сил, теорією мінімального зусилля): нащо витрачати зусилля на вивчення другої мови, коли можна легко обійтися без неї. Через те двомовність, як правило, не є тривалою. Вона, по суті, є перехідним етапом (проміжною ланкою) до одномовності, де одна з мов усувається. Зрозуміло, що принижувана, переслідувана віками, знекровлена українська мова, яка тільки стала підніматися з колін, в ситуації активного наступу на неї з боку агресивно налаштованих носіїв російської мови такої конкуренції може не витримати». (Михайло Кочерган, академік АН ВШ України, професор кафедри загального та українського мовознавства мовознавства Київського національного університету ім. Т.Шевченка.)
  • «Згідно з Конституцією України кожна нація має право на користування рідною мовою і розвиток своєї національної культури, але жодній з них не дано права зневажати, руйнувати, калічити, принижувати українську державну мову». (Михайло Голубець, академік НАН України, професор, доктор наук.)

V. Висока національна свідомість – запорука збереження українськостї

  • «Головною причиною сьогоднішнього мовного становища в державі є байдужість, нерішучість, совковий переляк і звичайне недбальство, безініціативність і безвідповідальність». (Михайло Голубець, академік НАН України, професор, доктор наук.)
  • «Якщо раніше самобутності української мови найбільше вадили політичні перешкоди, то сьогодні – якась зашкарубла невіра в її творчі можливості». (Пилип Селігей, старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні.)
  • «Висока національна самосвідомість і високий ступінь опірності політичній і культурно-мовній експансії сусідніх держав є запорукою збереження українськості». (Михайло Кочерган, академік АН ВШ України, професор кафедри загального та українського мовознавства КНУ ім. Т.Шевченка.)
  • «Мова перемагає своїх суперників не в силу якихось внутрішніх якостей, а тому що її носії є войовничішими, фанатичнішими, культурнішими, заповзятливішими». (Андре Мартіне, французький мовознавець.)
  • На початку шістдесятих років ХХ століття Наукова рада АН СРСР з проблеми «Закономірності розвитку національних мов у зв’язку з розвитком соціалістичних націй» розподілила «рівноправні» мови народів СРСР на «більш рівноправні» (перспективні) і «менш рівноправні» (неперспективні). До перспективних, крім, звичайно, російської, – ті мови, носії яких виявили національну солідарність і чинили сильний колективний опір русифікації: литовську, естонську, латвійську, грузинську та вірменську. Неспроможність витіснити зазначені мови з базових сфер функціонування змушувала імперську владу поважати їх і на цій підставі заносити до перспективних. (За матеріалами досліджень з історії лінгвоциду української мови Лариси Масенко, завідувача кафедри української мови Києво-Могилянської академії.)

VІІ. Індивідуальне мовлення – показник культури людини

  • Яке слово – така людина. (Народний вислів.)
  • «Мовлення кожної окремо взятої людини у своєму внутрішньому механізмі обумовлене чинниками формування особистості, їх соціальним змістом, середовищем, у якому людини виховується, здобуває освіту, розвивається, виробляє певні навички, риси суспільної поведінки, характеру». (Іван Білодід, український мовознавець.)
  • «Багато чого можна довідатися про людину, аналізуючи її мову».(Чарльз Гокет, американський лінгвіст.)
  • Високість змісту не може бути передана нікчемними словами. (З античних поетик.)

VІІ. Заповіді свідомого мовця

  • «Ми не є і не повинні стати народом суржикової мови чи мови мертво-декоративної. Маємо витворену протягом віків мову дивовижно багату, одну з найбагатших у світі, барвисту, запашну, розмаїту, здатну активно жити і розвиватись, придатну до найскладнішої художньої і наукової творчості. Злочином було б занедбати таке неоціненне духовне добро». (Олесь Гончар, український письменник.)
  • «Бути постійно на варті чистоти мови,збагачувати її всебічно, повертати її первісну естетичну красу, мудрість, милозвучність - ось наше національне надзавдання». (Олесь Гончар, український письменник.)
  • «Найперше діло в отця-матері повинно бути, щоб дитину своєю рідною мовою до розуму доводити, щоб дитина, вивчившись письменства, од своїх людей не одвикла…» (Пантелеймон Куліш, український письменник.)
 
 
мені шкода
що я народилася у місті без театру,
а не у Львові,
наприклад.
де моє дитинство і юність минали б за філіжанкою кави на поетичних читаннях поетів-вісімдесятників
або на опері «Кармен-сюїта» чи «Мадам Баттерфляй», у залах із позолотою і вишуканими оксамитовими ложами,
де б я бігала у Шевченківський гай на гагілки і співала «Ой, у лузі червона калина»,
де б я говорила українською, старанно вимовляючи «ґ» у слові інтеліґенція, бо сама б до неї належала.
 
натомість моє дитинство минуло на килимі перед телевізором, за російськими серіалами,
де я не розуміла, що смішна і наївна няня Віка із Маріуполя з її шоканням – частина культурної пропаганди, у яку ми всі втрапили.
де ясоромилас я української і стишувала голос, говорячи по телефону з мамою, аби однокласники – не доведи боже – не почули. 
де я не хотіла писати вірші, щоб не вибиватися зі зграї однокласників,
а вони писалися і писалися,
соромлячи мене.
принижуючи мене,
роздвоюючи мене,
як Україну.
 
я щаслива, що я народилася у місті без театру,
а не у Львові,наприклад.
бо бути українкою – мій свідомий вибір.
бо я знайшла своє коріння, продираючись крізь терни на головах мільйонів українських Ісусів, знищених за правду. 
бо тепер я смакую кожне слово, яке чую від мами чи бабусі.вивчаю
кожен стібок і хрестик на вишитих сорочках.
читаю кожну історію зламаного роду.
 відкриваю собі і іншим митців, імена яких назавжди викреслили з історії.
і вже ніколи не забуду, завдяки кому я щаслива
завдяки кому я народиласятут,
у єдиній, неподільній на міста Україні.
культурні столиці і міста без театрів.
Львів і Донецьк, Полтава і Маріуполь, Чернігів і Херсон, Одеса і Луганськ, Крим і Івано-Франківськ…
ми всі — частинки однієї країни, що була, є і буде єдиною.
була, є і буде вільною. завжди.
 

 

 

 

 

 

 
Неділя, 22 січня 2023 07:54

Ювілейні дати 2023 року

У 2023 році на державному рівні відзначатимуться:

  • 450 років із часу заснування у Львові Іваном Федоровим друкарні (1573);
  • 225 років із часу видання "Енеїди" Івана Котляревського (1798);
  • 150 років із часу заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва – Літературне товариство імені Шевченка) (1873);
  • 125 років із часу заснування Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (1898);
  • 100 років із часу початку політики "українізації" – заходів на підтримку розвитку української мови (1923);
  • 970 років із часу народження Володимира Мономаха (1053–1125), Великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі;
  • 7 січня – 180 років із дня народження Миколи Аркаса (1853–1909), письменника, історика, композитора, діяча культури та освіти;
  • 12 січня – 150 років із дня народження Василя Кричевського (1873–1952), художника, архітектора, графіка;
  • 10 лютого – 250 років із дня народження Василя Каразіна (1773–1842), вченого, винахідника, громадського та освітнього діяча, публіциста, ініціатора заснування Харківського університету, першого у Східній Україні;
  • 16 лютого – 210 років із дня народження Семена Гулака-Артемовського (справжнє прізвище – Артемовський) (1813–1873), оперного співака, композитора, актора, драматурга;
  • 26 лютого – 90 років із дня народження Любомира Гузара (1933–2017), церковного діяча, предстоятеля Української греко-католицької церкви, громадського діяча, богослова;
  • 5 березня – 120 років із дня народження Наталі Забіли (1903–1985), письменниці, перекладачки;
  • 12 березня – 160 років із дня народження Володимира Вернадського (1863–1945), вченого-енциклопедиста, філософа, природодослідника, основоположника геохімії, біогеохімії, радіогеології, організатора і першого президента Української Академії наук, засновника Національної бібліотеки Української Держави (нині – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського);
  • 31 березня – 150 років із дня народження Миколи Міхновського (1873–1924), громадського та політичного діяча, юриста, публіциста, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;
  • 15 травня – 150 років із дня народження Павла Скоропадського (1873–1945), державного, політичного і військового діяча, гетьмана Української Держави;
  • 4 червня – 160 років із дня народження Владислава Городецького (повне ім'я – Лєшек Дезидерій Владислав Городецький) (1863–1930), архітектора, підприємця, мецената;
  • 13 жовтня – 100 років із дня народження Михайла Сікорського (1923–2011), історика, краєзнавця, музеєзнавця, Героя України;
  • 14 жовтня – 80 років із дня народження Раїси Кириченко (1943–2005), співачки, Героя України;
  • 27 жовтня – 140 років із дня народження Терентія Кореня (1883–1931), спортсмена, важкоатлета, чемпіона з класичної боротьби та змагань із підняття ваги;
  • 27 листопада – 160 років із дня народження Ольги Кобилянської (1863–1942), письменниці, громадської діячки;
  • 29 листопада – 200 років із дня народження Матвія Номиса (справжнє прізвище – Симонов) (1823–1901), етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця;
  • 6 грудня – 110 років із дня народження Миколи Амосова (1913–2002), лікаря, вченого, громадського діяча, академіка;
  • 9 грудня – 160 років із дня народження Бориса Грінченка (1863–1910), громадського діяча, письменника, педагога, літературознавця, лексикографа, етнографа, історика, публіциста, упорядника і видавця "Словника української мови";
  • 13 грудня – 130 років із дня народження Миколи Хвильового (справжнє прізвище – Фітільов) (1893–1933), письменника, публіциста, літературного критика, громадського діяча, представника "Розстріляного Відродження";
  • 22 грудня – 190 років із дня народження Марка Вовчка (справжнє ім’я та прізвище – Марія Вілінська) (1833–1907), письменниці, перекладачки, етнографині.

Дні пам’яті:

  • 90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні (День пам’яті – 25.11.2023).

Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3378792-aki-pamatni-dati-i-uvilei-vidznacatime-ukraina-u-2022-i-2023-rokah.html

Опубліковано в Календар філолога

17 грудня 2023 року святкова коляда прозвучала у виконанні учасників розмовного клубу для внутрішньо переміщених осіб «Слово», створеного в березні 2022 року під патронатом управління освіти і науки Тернопільської міської ради та Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу.

Щирі віншування, головним з яких було побажання якнайшвидшої Перемоги Збройних сил України над ворогом, линули з вуст людей, які приїхали в Тернопіль з Харкова, Ізюму, Покровська, Маріуполя, Скадовська та інших міст, обпалених війною, і стали нашими найщирішими друзями й побратимами.

Зустріч членів клубу з працівниками управління освіти і науки та методичного центру стала свідченням нашої єдності та незламності в боротьбі за Українську Мрію.

Зібрані колядниками кошти будуть передані у фонд допомоги Збройним силам України.

Опубліковано в Розмовний клуб "Слово"

ДОБІРКА МАТЕРІАЛІВ НА ПОЧАТОК 2022-2023 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА. 5 КЛАС НУШ 2022-2023 Н.Р.

ПІДРУЧНИК "УКРАЇНСЬКА МОВА. 5 КЛАС" Гапон Л.О., Грабовська О.М., Петришина О.І., Підручняк О.П.

НАВЧАЛЬНА  ПРОГРАМА  "УКРАЇНСЬКА МОВА. 5 КЛАС" 

ТЕМАТИЧНО-КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН  "УКРАЇНСЬКА МОВА. 5 КЛАС" 

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ 5 КЛАСУ НУШ. ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ В КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

ЕКСПЛІКАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМАХ  ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ."УКРАЇНСЬКА МОВА. 5-6 КЛАСИ" 

ЯК УЧИТЕЛЕВІ НУШ РЕАЛІЗУВАТИ АКАДЕМІЧНУ СВОБОДУ 

Опубліковано в Методичні рекомендації

Узгодження підмета і присудка

  • Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п 'ятеро та ін.), можливі обидві форми присудка: Троє орків зашкварилося в танку. / Троє орків зашкварилися в танку.
  • Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на один (21, 71, 161 тощо), присудок ставимо у формі однини: 21 студент склав залік.
  • Але якщо перед підметом, який має у своєму складі числівник, що закінчується на один, стоїть займенник-означення у формі множини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджуємо з займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор.
  • Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок ставимо у формі множини: Три робітники зайшли до цеху.
  • При підметах із числівниками від п’яти і більше присудок може стояти і в однині, і в множині: Сімдесят шість студентів взяли участь у конкурсі. / Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі.
  • Підмети зі словами багато, чимало, трохи, кілька, декілька, безліч, більшість, меншість, решта, низка, частина вимагають від присудка форми однини: Багато студентів нашої групи гарно вчиться.
  • Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок — однорідні члени: Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат.
  • Множина вживається й тоді, коли підмет і присудок відділені підрядним реченням: Багато фірм, які володіють достатніми інвестиційними ресурсами, досягли комерційного успіху.
  • При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному відмінку, присудок ставимо у множині, якщо він вказує на рівність двох осіб:Студент із викладачем добре підготувалися до зустрічі відомого науковця.
  • Але якщо іменник, який в орудному відмінку супроводить називний, є додатком, присудок узгоджується лише з простим підметом в однині: Він зі своїм товаришем пішов до бібліотеки.
  • При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставимо в однині:Усі, хто прибув на конференцію, зареєструвалися.
  • Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін., присудок теж вживаємо в однині: Дехто з присутніх участі в голосуванні не брав.
  • Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою, бо прикладка — поняття вужче, видове, а підмет — ширше, родове: Виставка-продаж була влаштована в Палаці мистецтв.
  • Коли підмет виражений загальною (родовою) та власною назвою, присудок узгоджують із загальною:Банк "Надра" оголосив себе банкрутом.
  • У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично — за родом, числом:"Надра" заборгували бюджету 366 млн грн.
  • Якщо назва невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям: "ІНГО" запропонувала нові умови добровільного медичного страхування.
  • Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова або родового поняття: "РБК-Україна" взяло інтервʼю у премʼєр-міністра Шмигаля.
  • Якщо абревіатура морфологізувалася в іменник, присудок узгоджується з її граматичними ознаками роду та числа: ВАК (Вища атестаційна комісія) постановив ухвалу.
  • При займеннику "ви", який вживається для вираження пошани до однієї особи, присудок ставимо у множині: Може, ви, дядечку, чого-небудь попоїли б (І. Карпенко-Карий).

Запамятайте!

  • Співаючи колискову, материнське серце наповнювалось любов’ю.  Коли мама співала колискову, її серце наповнювалось любов’ю.
  • Всі ці хиби допомагають вчасно викрити органи народного контролю.  Органи народного контролю допомагають вчасно викрити й усунути хиби.
  • Ми ще і ще раз оглядаємось на пройдений шлях нашою Батьківщиною.  Ми ще і ще раз оглядаємось на пройдений нашою Батьківщиною шлях.

 Дієслівне керування

Неправильно - правильно

вчити чому– вчити чого
глузувати над ким – глузувати з кого
дивуватися чому – дивуватися з чого
дякувати кого – дякувати кому
захворіти чим – захворіти на що
знущання над малим бізнесом – знущання з малого бізнесу
зраджувати кому – зраджувати кого
кепкувати над ким – кепкувати з кого
не чути що – не чути чого
одружитися на кому – одружитися з ким
перетворитися в щось – перетворитися на щось
постачати кого чим – постачати кому що
радіти чому – радіти з чого
сміятися над ким – сміятися з кого
уподібнюватися кому – уподібнюватися до кого

 

 

 

Понеділок, 02 січня 2023 20:33

План роботи на січень 2023 року

1. Обласний етап ХXІІ Всеукраїнського конкурс учнівської творчості, що проходить під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!» Учителі української мови та літератури Конкурс 5 січня 2023 року ТОКІППО

Гапон Л.О.,

0678780646

Вівчар А.Д.

2. Обласний етап олімпіади з української мови й літератури

Учасники:

Гербут Уляна Олександрівна(ТУГ)

Гач Катерина Володимирівна (ТУГ)

Ансімова Дарина Миколаївна (ТСШ№29)

Мерецька Анна Вікторівна (ТУГ)

Члени журі:

Парацій Лілія Миколаївна (Школа-колегіум)

Дідук Галина Євгенівна (ЗОШ№13)

Савінцева Людмила (ЗОШ№16)

Смертіна Олена Стахіївна (ЗОШ№27)  

Олімпіада

24 січня

Початок о 9.00

ТНПУ ім. В.Гнатюка

Гапон Л.О.,

0678780646

Сеньків В.М.

3. Стратегії професійного зростання учителя-словесника в умовах змін Учителі української мови та літератури

Інтерактивна школа сучасного вчителя-словесника

26.01.2022

Початок о

15.00

Join Zoom Meeting

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

Meeting ID: 908 236 2529

Passcode: 9UykOp

Гапон Л.О.,

0678780646

4. Літературно-мистецький контекст національно-патріотичного виховання Педагоги Супервізія Щоп’ятниці Кабінет № 39

Гапон Л.О.,

0678780646

Нюня Т.Л.

Опубліковано в Плани і звіти