Фільтрувати матеріали за датою: травня 2021

Квест-гра «Шевченкіана»

Мета проведення заходу: поширювати знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка, сприяти вихованню національної самосвідомості, формувати у дітей уміння працювати в команді, розвивати здатність до взаємодії, формувати громадянську і загальнокультурну компетентності, бажання читати твори Т. Шевченка, збагачувати словниковий запас, розвивати творчі здібності, виховувати любов до національної культури, прагнення бути справжніми українцями, виховувати почуття гордості за Україну. 

У кожного у маршрутному листі зупинки розташовані так, щоб команди одночасно не перебували на одній зупинці. Після проходження останньої зупинки команди повинні повернутися до бібліотеки для підбиття підсумків та оголошення результатів квесту. Перемагає команда, що виконала всі завдання, по-перше, швидше за інших, по-друге, отримала найвищі оцінки за пройдені завдання.

Гра проводиться серед учнів 5-6 класів. Квест органічно переплітає ігрові елементи та біографічні факти з життя та творчості Т. Г. Шевченка.

Зупинка № 1 – «Пошукова»

Завданням даної зупинки буде розгадування ребусів та кросводів.

4 = К

Відповідь: «Кавказ».

4 = Д

Відповідь: «Гайдамаки».

 

                                                                            

Відповідь: «Наймичка».

Завдання: Який тембр голосу мав Тарас Григорович Шевченко?

Підказка: відгадавши ребус, отримаєте назву тембру голосу.

Відповідь: тенор.

По горизонталі:

2.Назва першої збірки Т. Шевченка (Кобзар).

3.Місто, у яке було перевезено прах Шевченка (Канів).

7.Назва таємного антикріпосницького братства, у якому Шевченко брав активну участь (Кирило-Мефодіївське).

9.Прізвище художника, який, дбаючи про Шевченкове визволення з кріпацтва, намалював портрет Жуковського (Брюллов).

10.Місто, куди було заслано Тараса Григоровича після розгрому Кирило-Мефодіївського братства (Оренбург).

11.Батьківщина козаків (Україна).

По вертикалі:

1.Козацький ватажок (Гамалія).

4.Як у поемі "Гамалія" названо козаків-невольників (Соколята).

5.Передмістя Царгорода, де був палац султана (Скутар).

6.Село, у якому народився поет (Моринці).

8.Український художник, з яким Т. Шевченко познайомився у 1836 році у "Літньому саду", взяв участь у викупленні Кобзаря з кріпацтва (Сошенко).

Зупинка № 2 – «Секретна»

На цій зупинці будуть запропоновані секретні шифрограми, в яких зашифровані відомі українські прислів’я про Т.Г. Шевченка.

СЕКРЕТНА АБЕТКА

О

А

Б

В

#

Г

Ґ

V

Д

Е

:

Є

/

Ж

\

З

+

И

־

І

=

Ї

*

Й

(

К

)

Л

<

М

>

Н

;

О

±

П

Р

С

÷

Т

×

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ь

Ю

Я

÷О≤О≥;□־   ≥);□О   ÷;   ±≤О□VО   /+□О

Тарасові слова – то правда жива.

÷О≤О≥־□   (;∆\О≤   >О≤;V×   □•)+(+*   VО≤

Тарасів «Кобзар» - народу великий дар.

÷О≤О≥־□   \О±;□־÷   ;∆)•÷־□   ×□•≥⌂   ≥□־÷

Тарасів заповіт облетів увесь світ.

Зупинка № 3 – «Теоретична»

На даній зупинці учасників квесту очікують теоретичні запитання англійською мовою. Діти повинні не тільки зробити переклад та зрозуміти їх зміст, але й дати відповідь на запитання англійською мовою.

  1. 1.Who is Taras Shevchenko? (Хто такий Тарас Шевченко?)
  2. 2.When was he born? (Коли він народився?)
  3. 3.Where was he born? (Де він народився?)
  4. 4.Who was Taras’ father? (Ким був батько Тараса?)
  1. 5.How many children were there in their family? (Скільки дітей було в їх сім'ї?)
  2. 1.How old was Taras when his mother died? (Скільки років було Тарасу, коли померла його мати?)
  3. 2.Whom did he live with when his father died? (З ким він жив, коли помер його батько?)
  4. 3.Was his childhood happy? (Його дитинство було щасливим?)
  5. 4.Where did Taras paint his first pictures? (Де Тарас намалював свою першу картину?)
  6. 5.Where did he study in Petersburg? (Де він навчався (в якому навчальному закладі) у Петербурзі?)
  1. 1.How many portraits did he paint? (Скільки портретів він намалював?)
  2. 2.At what age did he begin to write his poems? (В якому віці він почав писати вірші?)
  3. 3.Which of his books is the most famous? (Які його книги найбільш знамениті?)
  4. 4.Where did he work in Kyiv? (Де він працював (ким) в Києві?)
  5. 5.When did Taras Shevchenko die? (Коли помер Тарас Шевченко?)

Зупинка № 4 – «Поетична»

Тут діти зможуть спробувати свої поетичні вміння.

Зупинка № 5 - «Музичний калейдоскоп»

Гравцям буде запропоновано вгадати мелодію на вірші Т.Г. Шевченка, а також для них підготовлені білети з теоретичними запитаннями стосовно музики та творчості Т. Г. Шевченка.

Завдання № 1 «Вгадай мелодію».

Команда № 1. Вчитель виконує на фортепіано мелодію на вірші Т.Г.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».

Команда № 2. Вчитель виконує на фортепіано мелодію на вірші Т.Г.Шевченка «Думи мої, думи мої».

Команда № 3. Вчитель виконує на фортепіано мелодію на вірші Т.Г.Шевченка «Зоре моя вечірняя».

Завдання № 2 «Теоретичне».

Білет № 1. Яким музичним інструментом володів Т.Г.Шевченко?

(Він навчився сам грати на фортепіано, виконував нескладні твори Моцарта і Бетховена).

Білет № 2. Яким композиторам Тарас Григорович надавав перевагу?

(У нього було широке коло смаків: дуже любив Гайдна, Моцарта і Бетховена, постійно до них звертався. Обожнював Шопена, Мендельсона. Дуже добре знав тогочасних віртуозів: Паганіні, Серве, В'єтана).

Білет № 3.Музика яких композиторів покладена на слова Т.Г. Шевченка?

(М. Лисенко, М. Мусоргський, П. Чайковський, С. Рахманінов, Ю. Мейтус, а з сучасників - І.Білик «Бандуристе», О.Кереш «Гамалія» тощо).

Зупинка № 6 - «Цікава математика»

На математичній зупинці гравці знову поринуть в екзаменаційний вир.

Білет № 1.

1. У якому році побачила світ збірка Т.Г.Шевченка «Кобзар»? Знайдіть значення виразу і дізнайтеся рік.

(25 х 6 – 47) х 20 - (115 + 985) х 8 : 40

Відповідь: 1840.

2. Задача.

Наприкінці березня 1847 року почалися арешти членів Кирило-Мефодіївського товариства. Т.Г.Шевченка заарештували 5 квітня на Дніпровській переправі, коли він повертався до Києва та відібрали збірку «Три літа». Скільки років, місяців і днів було Шевченкові на той час?

Відповідь: 33 роки 0 місяців 27 днів.

Білет № 2.

1. Скільки творів містила перша збірка Т.Г.Шевченка «Кобзар»?

Знайдіть значення виразу і дізнайтеся рік.

(76 х 83 – 257) : 3 - (158 х 13 + 1964) : 2

Відповідь: 8.

2. Задача.

Свій цикл поезій «В казематі» Т.Г.Шевченко створив будучи ув’язненим в казематі «Третього відділу» в Петербурзі. Ця подія в його житті відбулася 17 квітня 1847 року. Скільки років, місяців і днів було Шевченкові на той час?

Відповідь: 33 роки 1 місяць 8 днів.

Білет № 3.

1. Всім відомий уривок «Реве та стогне Дніпр широкий…» був узятий з поеми Т.Г.Шевченка «Причинна». В якому році вона була написана?

Знайдіть значення виразу і дізнайтеся рік.

13 х (173 х 15 – 2312) - (50 х 32 + 242)

Відповідь: 1837.

2. Задача.

На початку 1861 року Т.Г.Шевченко почував себе дедалі гірше. 13 січня цього ж року він одержав (від Білозерського) два примірники першого номеру журналу «Основа», де на перших десяти сторінках було вміщено його поезії під назвою «Кобзар». Скільки років, місяців і днів було Шевченкові на той час?

Відповідь: 46 років 10 місяців 4 днів.

Зупинка № 7 - «Всезнайка»

1.Завдання: назвати книгу, яка має таку ж назву, яка була укладена і видана коштом Тараса Григоровича Шевченка, відому кожному учневі.

Підказка: книга містила розділи: азбука, склади, цифри, лічба, текстовий матеріал, на якому вчаться читати.

Відповідь: Буквар.

2.Завдання: скількома кілограмам чистого срібла була еквівалентна сума викупу з кріпацтва Тараса Шевченка?

Підказка: 1 рубль = 0, 018 кг чистого срібла

Відповідь: 2500 рублів = 45 кг чистого срібла.

3.Завдання: яку назва мала перша збірка поетичних творів Тараса Шевченка?

Підказка: після її виходу так стали називати самого поета.

Відповідь: «Кобзар».

4.Завдання: яку іноземну мову знав Т. Шевченко?

Підказка: це мова Шопена, Міцкевича, Склодовської-Кюрі.

Відповідь: польську.

5.Завдання: назвіть рослину, яка зустрічається в віршах Шевченка 385 разів.

Підказка: рослина – один із символів України.

Відповідь: калина.

6.Завдання: Дайте назву історичному документу, якиймав велике значення в житті Кобзаря.

Підказка: документ, що змінив соціальний статус Т.Г.Шевченка.

Відповідь: відпускна.

7.Завдання: назвіть вірш Т.Г.Шевченка, в назві якого присутні прізвища двох видатних фізиків.

Підказка: один з них відкрив основний закон гідростатики, другий – першим використав телескоп для спостереження небесних тіл.

Відповідь: І Архімед, і Галілей…

8.Завдання: назвіть найвищий в світі пам’ятник Кобзареві.

Підказка: таку назву має вершина висотою 4200м на північному схилі Великого Кавказу.

Відповідь: пік Шевченка.

Мета проведення заходу:

  • розширювати знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка,
  • бажання читати твори Т. Шевченка,
  • збагачувати словниковий запас,
  • формувати у дітей уміння працювати в команді,
  • розвивати здатність до взаємодії,
  • прагнення бути справжніми українцями,
  • виховувати почуття гордості за Україну.

Гра проводиться серед учнів 5-6 класів. Квест органічно переплітає ігрові елементи та біографічні факти з життя та творчості Т.Г.Шевченка.

Змагання передбачає проходження на кращий час командами учнів 8 етапів, на яких вони отримують залікові бали. За правильну відповідь без підказки вони отримують 3 бали, в разі використання підказки – 1 бал. В разі порушення правил на етапі отримують 1 хвилину штрафного часу.

Після проходження останньої зупинки команди повинні повернутися до актової зали для підбиття підсумків та оголошення результатів квесту. Переможцем стає команда, яка отримує найбільше балів при кращому часі.

Голодомор в Україні 1932-1933 рр. Пам’ятаємо

Мета:

  • поглибити знання дітей про трагічні події 1932-1933 років, показати, що це була цілеспрямована політика з метою ліквідації проявів українізації, позбавлення українців історичної пам’яті;
  • розвивати вміння виступати перед аудиторією, продовжити формування навичок критичного мислення; розвивати вміння висловлювати свої думки, використовувати різні документи, готуючись до розповіді, виступати у ролі актора;
  • виховувати повагу до історичного минулого свого народу; виховувати непримиренність до насилля, повагу, турботу, співчуття до людей, які пережили страхіття голодомору.

Категорія учасників: 5-9 класи.

  • Методи навчання: частково-пошуковий, дослідницький, словесно-наочний.

Форма проведення: урок скорботи;

Тип навчальної діяльності: груповий.

Обладнання. У класі на стіні образ Божої Матері, прикрашений вишитим рушником (бажано чорними і червоними нитками або тільки чорними). Усі ведучі в темному одязі. Навколо на столиках стоять чорнобривці, різноколірне кленове листя, кетяги калини і чорні стрічки, хлібина, свічки. Мультимедіа, відеоролики пісень «Свіча», «Голодомор».

Міжпредметні зв`язки: історія, література, народознавство.

На початку дзвони.

Кліп Оксани Білозір «Свіча»

Ведучий 1. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.

Ведучий 2. Кажуть, що минуле не належить нікому. Воно – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!

Ведучий 1. Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932 – 1933 роках. Пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, присвячуються ці хвилини.

Ведучий 2. На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 – 1933 роках оголошую хвилину скорботи.

Стук метронома.

Ведучий 1. Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги.

Ведучий 2. Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

Ведучий 1. Голодомор 1932 – 1933 рр.: мільйони жертв за 500 днів. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україна загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року в Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня…

Ведучий 2. Найбільш постраждали від голоду Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська області. На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

Ведучий 1. У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів. У Донбасі – у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжя, де жили українці.

Спогади відеофрагмент.

Ведучий 1. Голод 1932 – 1933 років став для українців тим, чим був голокост для євреїв. До цього небаченого за історичними мірилами голоду держава штовхала село, що відмовлялося прийняти колгоспну систему з самого початку колективізації. У 1930 році в Україні було заготовлено 400 млн. пудів хліба, у 1931 р. – 380 млн. пудів.

Ведучий 2. Це було досягнуто за рахунок обезкровлення села. У багатьох селян забрали все зерно, в тому числі й посівний фонд. Фізично ослаблене селянство не могло ефективно провести весняну посівну кампанію: у 1932 р. було засіяно трохи більше половини запланованих площ. І все ж не ці чинники стали причиною трагедії українського селянства. Врожай 1932 року лише на 12 % був менший за середній урожай 1926 – 1930рр. і міг би забезпечити населення України мінімумом продовольства.

Ведучий 1. Причинами голодомору в Україні у 1932 – 1933 роках є:

1. Вивезення зерна з України.

2. Колективізація.

3. Розкуркулювання.

4. Денаціоналізація.

5. Геноцид.

Ведучий 2. Те, що відбувалося в Україні в 1932 – 1933 роках, ніде в документах не зафіксовано, бо Сталін наказав ставитися до голодомору як до неіснуючого явища. До загибелі мільйонів селян привело холоднокровне рішення Сталін відібрати в українських селян їстівні припаси, а потім оповити голодуючих завісою мовчання, заборонити будь-яку допомогу їм з боку міжнародної або радянської громадськості(тобто милостиню нещасним прохачам давати було заборонено).

Відеосюжет документального фільму

«Голодомор. Україна ХХ століття».

Ведучий 2. Щоб перешкодити втечам голодних людей за межі України, на її кордонах були розміщені загороджувальні загони внутрішніх військ, які нікого не випускали. Прагнучи врятувати хоч дітей, селяни часто везли їх до міста і там залишали в установах, лікарнях, на вулиці.

Ведучий 1. Доповідна записка Вінницького обласного відділу ДПУ голові ДПУ УСРР про тяжкий продовольчий стан, смертність населення в окремих районах. № 179 від 11 березня 1933 року. В селі Сугаки Могилів-Подільського зафіксовано 156 смертних випадків. За один день 5 березня померло від голоду 9 чоловік. Опухлих від голоду нараховується більше 100 чоловік. В цьому селі з’їли всіх котів та собак. У випадку голоду відмічені випадки людоїдства.

Ведучий 2. Голод, який поширювався протягом 1932 року, набув найстрашнішої сили на початку 1933 року. Першими, як правило, гинули чоловіки, пізніше – діти, і останніми – жінки. Але, перш ніж померти, люди часто божеволіли, втрачаючи своє людське єство. Голод притуплював моральність. У багатьох місцевостях зафіксовані випадки канібалізму.

Ведучий 1. Найстрашніше було дивитися на маленьких дітей, висохлі, як у скелета, кінцівки яких звисали з роздутого живота. Голод стер з їхніх облич усі сліди щасливого життя.

Ведучий 1. Тож пом’янімо хоч сьогодні, із запізненням у кілька довгих десятиліть, великомучеників нашої історії. Пом’янімо і знайдемо в собі сили пройти за ними дорогою їхнього хресного путі. Не їм це потрібно, а нам. Все, що вони могли сказати світові, вони вже сказали. Тепер наша черга.

Ведучий 2. Сьогодні – час очищення і ми починаємо осмислювати самі себе: що з нами сталося? Сміливішає пам’ять, мужніє душа, розковується свідомість, звільнена від страху. На десятиліття можна засекретити архіви, приховати викривальні документи, замести сліди злочинів, переписувати історію на догоду диктаторові чи скороминущому ідеологічному божкові. Але з пам’яттю народу нічого не вдієш.

Учень

Доки праця радує десниці

Й смак солодкий в рідної води,

Певен я – не висохнуть криниці,

Ті, які копали ще діди.

Ще ми хазяї на ріднім полі,

Ще вмієм сіять і орать

Не дамо сум’яттю і недолі

Та козацькі душі осідлать.

І не слід із відчаю журитись,

Бо поки буя вишневий цвіт,

Буде жить, не може загубитись

На землі наш запорізький рід.

Тема уроку.Подорож в осінь зі способами дієслів

Мета уроку:       ознайомити учнів із способами дієслів;

формувати загальнопізнавальні вміння відрізняти дієслова різних способових форм, правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль способових дієслів;

розвивати навички правильного і доречного використання способових дієслів в усному і писемному мовленні;

розвивати увагу, логіко-асоціативну пам'ять, художньо-образне мислення;

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до видатних людей України;прищеплювати любов до прекрасного.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: лексичне значення слів; засвоєння прислів’їв і приказок, до складу яких входять дієслова дійсного, умовного й наказового способів.

Культура мовлення і стилістика: уживання способів дієслів у художньому стилі.

Міжпредметні зв’язки: українська література, образотворче мистецтво.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)

Обладнання:відеозапис «Лев Луцкер виконує «Красива осінь вишиває клени»… Ліни Костенко»; репродукції осінніх пейзажів; текстовий матеріал: прислів’я і приказки про осінь, вірш Ліни Костенко «Красива осінь».

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

  • пояснювати принципи розподілу дієслів за способами;
  • практично визначати спосіб дієслова;
  • з’ясовувати комунікативну роль дієслів різних способів;
  • висловлювати своє емоційне ставлення до сприйнятого на уроці.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до навчальної діяльності. Створення емоційного фону.

Слово вчителя.

Вітаю усіх у затишному класі. Сьогодні у нас незвичний день і незвичайний урок. Шосте листопада. За вікном господарює чарівна осінь. Запрошую усіх в подорож. А подорожувати ми будемо в Осінь.

(перегляд відеозапису «Лев Луцкер декламує вірш Ліни Костенко «Красива осінь»)

Ми побували з вами в осені Ліни Костенко, відчули її через душу Льва Луцкера.

У вас було випереджальне завдання до уроку: знайти відомості про людину, прізвище якої ми чули у вірші – «Левітан», і по можливості те, що пов’язане із його творчістю. Хто виконав це завдання? (відповіді учнів з демонстрацією творчості)

В історію світового живопису Ісак Ілліч Левітан увійшов насамперед як пейзажист. Левітан творець так званого "пейзажу настрою". Художник умів дуже тонко передати розмаїтість стану природи, дати відчути всю принадність навколишнього світу.

На картині "Золота осінь" ми бачимо березовий гай у мідно-золотому осінньому оздобленні. У глибині лугу губиться ріка, на лівому березі якої стоять стрункі біло-жовті берізки й дві осики із уже майже опалим листям. Удалині видно червонуваті гілки чагарнику. Земля вкрита жовтіючою зів'ялою травою. А на правом березі ріки ряд ще зелених верб, які начебто пручаються осінньому в'яненню. Річкова гладь здається нерухомою й холодною. На поверхні води відбивається світле небо з білими хмарами. Осінній день, зображений художником, повний світла. У картині переважають життєрадісні світлі тони. Майже на лінії обрію помітні обриси далеких будов, лісу, полів, засіяних озиминою.

Від кожної подорожі людина очікує чогось нового, цікавого. Тож рушаймо у подорож!

ІІ. Повідомлення теми уроку. Актуалізація опорних знань.

1. Впіймай слово.

Якось ви мене запитали, чи можна висловити свою думку без дієслів. «Спробуте!» сказала я.

Ваше завдання: прослухати і впіймати дієслова, без яких не змогла обійтися авторка.

За півгодини до уроку

Стеля. Стіни. Стіл. Вікно.

Сонце прямо в очі.

Я дивилася кіно

До третьої ночі.

Швидко з ліжка. Кран. Вода.

На сніданок – кава.

Спати хочу. Не біда!

Така моя справа.

Шлях до школи. Двері. Клас.

Зошит. Олівець.

Українська мова в нас?!

Все. Мені кінець!

  • Скільки дієслів вам вдалося впіймати?
  • Визначте форми (дивилася – особове; спати неозначена форма; хочу – особове) (Шушвар Віта)
  • Скажіть, яку велику тему ми з вами вивчаємо?
  • Дайте визначення дієслова як частини мови?
  • Які граматичні категорії має дієслово?
  • А чи можливо побачити, відчути або описати осінь без дієслів? Чому?

Отже, з багажем уже відомих знань вирушаємо подорожувати, щоб вивчити про дієслово щось нове, ще невідоме.

Хоч урок наш незвичайний, але все-таки – урок. І сьогодні, подорожуючи в Осінь, ми повинні чогось навчитися.

Запишемо дату і тему нашого уроку.

ІІІ. Визначення мети і завдань уроку на основі мотивування навчальної діяльності.

З теми можемо з’ясувати, що у дієслова, крім часу і виду, виявляється ще й способи якісь є. Що ж це мовні явища?

Рушаймо в першу подорож навмання, без компасу і орієнтирів, на прогулянку осінніми лісами, лісочками і скверами.

1. Творче конструювання. Із карток учні створюють речення

(вибирають потрібні слова із перемішаних карток для створення речення до відповідного пейзажу):

Синіє осіннє небо над золотавими лісами.

Якби надворі задощило, я відкрила б парасольку.

Друзі, швидше збираймо чудові гриби!

(учні записують речення в зошити, коментують розділові знаки)

  • знайти у речення дієслова, визначити синтаксичну роль (присудки);
  • спробувати визначити, що означають або виражають дієслова по відношенню до дійсності.

(синіє, задощило – дієслова, що означають реальну дію; відкрила б – дієслово, що означає не реальну, а можливу дію; збираймо – дієслово, що виражає спонукання до дії).

Отже, ми бачимо, що дієслова мають різні способи виражати дію. Нам необхідно познайомитися з цими способами, бачити їх особливості і розрізняти, і, звичайно ж, правильно використовувати їх у писемному й усному мовленні.

ІV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

  1. 1.Опрацювання теоретичного матеріалу.

Слово вчителя.

Запрошую вас до Парку Теоретичних знань. Чому ж до парку?

Лексична хвилинка. Що ж означає слово «парк»? (учні подають лексичне значення слова «парк»)

Парк – упорядкована ділянка з природними або штучними зеленими насадженнями, алеями, водоймами,виділена переважно з метоювідпочинку.

Де ж упорядковано усі теоретичні знання? Звичайно ж, у підручнику. Розгорніть підручники на сторінці ____ §___ «Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий)». Коментоване опрацювання параграфа у групах (І група – дійсний спосіб; ІІ група – умовний спосіб; ІІІ група – наказовий спосіб).

  1. 2.Первинні навички «Упізнай спосіб».

Спробуймо тепер визначити у записаних раніше реченнях способи дієслів?

Синіє (що робить?), задощило (що зробило?) – дійсний спосіб.

Відкрила б (що зробила б?) – умовний спосіб.

Збираймо (що робімо?) – наказовий спосіб.

Питання для особливо пильних: знайдіть дієслова, які означають не тільки дію, а можуть показати ще щось інше? (Дієслова синіє і задощило опосередковано показують ознаки: колір і властивість погоди (синій, дощовий).

V. Застосування здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення комунікативних і творчих умінь.

А зараз із Парку Теоретичних знань давайте перенесемося до Палісадника Умінь.

Лексична хвилинка. Що означає слово «палісадник»?

Палісадник – невеликий обгороджений садок перед будинком, призначений для відпочинку, роздумів або творчої праці.

Нам є про що поміркувати і над чим попрацювати творчо.

Ми почали нашу подорож з чудового вірша про красиву осінь. У вас на столах лежать тексти іншого твору про осінню пору. Прослухайте поезію. До якого стилю належить текст твору? Чому?

(Художній стиль, йому притаманні образність, використання різноманітних художніх засобів)

  1. Дослідження «Знайди слово».

Давайте-но спробуємо у віршеві дослідити дієслова і з’ясувати, до яких способів вони належать і яку синтаксичну роль виконують у реченні. (Учні відшукують дієслова, визначають їх спосіб, синтаксичну роль і записують у зошити в три стовпчики) (І гр. – коментує і диктує для всіх дієслова дійсного способу; ІІ гр. – дієслова умовного способу; ІІІ гр. – дієслова наказового способу)

Сіла осінь на порозі,

Довгі коси розплела,

Спілі яблука на возі,

До бабусі привезла.

Вітром двері відчинила:

– Дари з воза забирайте!

Павутинкою злетіла:

– Завтра тут мене чекайте!

– Ми на тебе почекали б,

З жовтим листям танцювали б,

Та, на жаль прощаємось,

Бо в місто повертаємось!

  1. 2.Творче конструювання

Із ряду слів відтворіть приказки і прислів’я про осінь. Пам’ятайте: усі слова подані у початковій формі, зв’яжіть їх граматично. Поясніть значення цих прислів’їв? (у кожної групи лежать розрізані слова)

І група – утворити дієслово дійсного способу. Слова: вести, осінь, усе, рахунок. (Осінь усьому рахунок веде) (Пояснюють зміст прислів’я)

ІІ група – утворити дієслово наказового способу. Слова: хвалити, осінь, в, літо. (Хвали літо восени) (Пояснюють смисл прислів’я)

ІІІ група – утворити дієслово умовного способу. Слова: листопад, жовтень, відчинити, двері, грудень, якби, не, то, би. (Якби не листопад, то жовтень відчиняв би двері грудню).(Пояснюють зміст прислів’я)

До якого стилю мовлення належать прислів’я і приказки?

  1. 3.Прогнозування можливих помилок «Граматичний прогностик».

Як ви думаєте, яких помилок у подальшому треба уникати, вживаючи дієслова різних способів?

  • Дійсний спосіб: під час створення речень з однорідними присудками слідкувати, щоб усі дієслова мали однаковий час, особу, рід тощо, тобто не порушити умови однорідності.
  • Умовний спосіб: пам’ятати, що частка би пишеться із дієсловами окремо.
  • Наказовий спосіб: слідкувати за правильним утворення дієслів, наприклад: не рушаємо, а рушаймо, не йдемо, а ходімо.

VІ. Підсумки уроку. Рефлексія. Домашнє завдання

  1. 1.Перевірка рівня первинного засвоєння.

Усний бліц-тест (учні повинні закінчити речення, які починає учитель)

Реальну дію виражає …………(дійсний спосіб).

На питання що робімо?, що зробімо? відповідають дієслова …. (наказового способу).

Дієслова умовного способу утворюються за допомогою …. (частки би).

Дієслова 1-ї ос. однини, 3- ос. однини і множини творяться за допомогою часток хай, нехай

  1. 2.«Листопад сподівань».

Будь-яка подорож колись завершується. Якщо вона була вдалою, то залишає після себе приємні враження, нові знання, бажання подорожувати знову.

Подорож листочка

Злетів листочок з гілочки

Набравсь від неї силочки,

Щоб подорож почати

Із вітерцем помчати,

Злетів у височінь, в блакить

Осіннім золотом тремтить

Гаряче серденько листочка.

Упав на шлях біля місточка.

Там подорож свою він закінчив

І в пам'яті навік нам залишив

Осінню пору золоту

Таку незвичну і просту...

А щоб розпочати нову подорож і знайомитися з дієсловом вам необхідно попрацювати вдома. Тож запишіть домашнє завдання: вивчити §___, виконати письмово вправу № ___.

Картка самооцінки

_________________________________________________

(Прізвище учня)

Вид роботи Критерії Набрані бали
1. Підбір матеріалу «Левітан»
  • Готував – 1 бал
  • Не готував – 0 балів
 
2. Лексична хвилинка
  • Готував – 1 бал
  • Не готував – 0 балів
 
3. Впіймай слово
  • Швидкість – 1 бал
  • Правильність – 1 бал
 
4. Творче конструювання № 1
  • Без помилок – 3 бали
  • 1-2 помилки – 1 бал
  • 3 помилки і більше – 0 балів
 
5. «Упізнай спосіб»
  • Швидкість – 1 бал
  • Правильність – 1 бал
 
6. Питання для особливо пильних
  • Виконав без помилок – 4 бали
 
7. «Упізнай спосіб»
  • Без помилок – 2 бали
  • 1-2 помилки – 1 бал
  • 3 помилки і більше – 0 балів
 
8. Відповіді на уроці
  • Відповідав – 2 бали
  • Не відповідав – 0 балів
 
9. Дослідження «Знайди слово»
  • Виконав без помилок – 2 бали
  • Зробив 1-2 помилки – 1 бал
  • Зробив 3 і більше помилок – 0 балів
 
10. Творче конструювання № 2
  • Без помилок – 3 бали
  • 1-2 помилки – 1 бал
  • 3 помилки – 1 бал
  • 3 помилки і більше – 0 балів
 
11. Робота на уроці
  • Працював активно – 2 бали
  • Пасивно – 0 балів
 
  Всього  
Результат поділіть на 2 – це ваша оцінка за урок  

Розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв'язку (тренувальні вправи)

Мета:

  • поглибити знання учнів про складні речення з різними видами зв'язку(структуру, смислові відношення,засоби зв'язку);
  • ознайомити з особливостями пунктуації в складних синтаксичних конструкціях міждвома сполучниками (сурядним і підрядним);
  • удосконалити пунктуаційні вміння й навички вживативідповідні розділові знаки між частинами складнихречень з різними видами зв'язку;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття поваги до українського художньогослова, його краси й сили.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика:інтонація складних реченьз різними видами зв'язку.

Текст: складні речення з різними видамизв'язку в текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв'язки: використання складних синтаксичних конструкцій у художніх описах (література).

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Вид уроку: урок — лінгвістичне дослідження

Форми організації пізнавальної діяльності:групова, парна, індивідуальна.

Методи та прийоми:робота з підручником, робота в групах, частково-пошуковий, дослідницький, мовний аналіз, творча робота, «навчаючи – учуся».

Обладнання:мультимедійні засоби (проектор, екран); слайди, заздалегідь створені групами та окремими учнями (домашнє завдання), ноутбуки, підручник, картки оцінювання, картки аналізу та самоаналізу, картки з завданнями.

ХІД УРОКУ

І.    Організаційний момент

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності

(створення системи проблемних ситуаційяк елементу формування внутрішньої мотивації)

— Любий друже! Сьогодні ти не просто учень, а справжнійлінгвіст-дослідник, який повинен.

З

Н

А

Т

И

  Особливості будови складних речень з різними видамизв'язку  
   
   
  Правила вживання розділових знаків у цих конструкціях  
   
    Визначати структуру складних речень з різними видамизв'язку  
     

У

М

І

Т

И

  Обґрунтовувати вживання розділових знаків у цих реченнях  
   
  Правильно розставляти розділові знаки в цих конструкціях  
     
    Використовувати складні речення з різними видами зв'язкув мовленні  

Ц

І

Н

У

В

А

Т

И

   
  Красу й силу художнього слова  
   

ІІІ.  Ознайомлення дев'ятикласниківз темою, метою й завданнями уроку

IV.  Виконання системи дослідницьких завдань,спрямованих на розвиток пунктуаційних   уміньі навичок та творчих здібностей

       Дослідження-пошук

►    Уважно прочитати речення. Знайти серед них складну синтаксичну конструкцію. Свій         вибір обґрунтувати.

І група

1.    То сонце вигляне, то звову туча, і блискавиця, і дощ (П. Тичина).

2.    Весняне сонце ще не було пекучим, воно лише приємно пригрівало живим теплом, і степ дихав        вільготно (О. Гончар).

ІІ група

1.    Там, де вітер владно свище нагаями, там кружляла голубівна над гаями (М. Стельмах).

2.    Спадає сонце за лісисті гори, спалахує червоно небокрай, але пташині не змовкають хори (С.        Жуковський).

►   Визначити вид складних речень, ужитих у завданні. Указатина засоби зв'язку і смислові        відношення.

       Дослідження-зіставлення

   Прочитати пару складних синтаксичних конструкцій. Дослідити засоби зв'язку частин їх.        З'ясувати, чи однакові розділові знаки вживатимуться між частинами варіантних        конструкцій. Відповідь обґрунтувати.

    Як тільки повітря запахненатяком про                           Тільки-но повітря запахненатяком про

    весну, то зновуоживають бруньки, а згодом                 весну знову оживають бруньки, а згодом

    так само тягнуться доводи зелені довгі віти.                 таксамо тягнуться до води зеленідовгі

віти (В. Думанський).

       Дослідження-розпізнавання

►   Визначити вид складних синтаксичних конструкцій. Накреслити схеми.

Вид ССК    
Речення

1) Є таке каліцтво:

2) голова з вищою освітою,

3) серце з нижчою,

4) а шлунок зовсім темний та потребує багато харчів і напоїв.

1) Стояла тиха і по-своєму хвилююча година:

2) згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк,

3) а внизу з-під кожного куща виповзав туман,

4) і тому здавалось,

5) що над землею коливалися два неба (М. Стель- мах).

Схема    
Вид ССК    
Речення

1) Батько хай їде орать

2) його коні знають,

3) а я піду гулять

4) мене гості чекають.

1) Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах;

2) їм було байдуже,

3) що бурхав холодний вітер (М. Коцюбинський).

Схема    

       Пунктуаційний практикум

►    Записати речення, розставляючи пропущені розділові знаки.Дослідити синтаксичну орга-         нізацію висловлювання. Визначити структурні частини складної синтаксичної конст-         руктції.

Біля вітряка що стояв на пагорбі підіймався владар нічного неба росячи траву він погойдував тіні й змовницьки поглядав на землю Оксана схрестивши руки на грудях благально подивилася на місяць а той лагідно усміхнувся їй (М. Стельмах).

►    Накреслити схему речення.

       Дослідження лінгвістичне реконструювання (робота в парах)

►   З поданих простих речень утворити складні синтаксичніконструкції. Пояснити розділові        знаки й визначити вид речень.

І група

     А в цей час наді мною твориться диво. Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі,      по білих хмарах. Вони забриніли, як скрипка.

ІІ група

     Над вечір хуга втихла. Хмари на заході почервоніли. Сніг стужавів і гостро заблищав. Повітря      стало прозорим. Було далеко видно голі дерева понад шляхом.

►   Визначте тип мовлення побудованих складних синтаксичних конструкцій. Яка смислова і        стилістична роль таких речень?

Такі речення передають рух авторської думки, допомагають розкритискладність життєвих ситуацій, створюють емоційно-експресивніцілісні описи картин природи, розповіді, роздуми тощо. У нихможуть відображатися умови й результати, причини і наслідки,початок і кінець, розвиток дії і висновок.

Для складних синтаксичних конструкцій характерне такожбагатство інтонаційних переходів, що уможливлює образно-асоціативне зображення дійсності.

       Дослідження фрейм проблеми

Фрейм (одиниця знання) (англ.frame— «каркас», «рамка»). Структура фрейма включає три основних типи даних: поняття (назва фрейма), характеристика (назва термінала— вершини нижнього рівня), значення характеристики (заповнювач термінала).

 

Кома в складному реченні з різними видами зв'язку на межі двохсполучників

(сурядного та підрядного)

Закінчили обмолот пшениці, і, поки тік приготують до обмолоту жита, Левко був вільний (О.Десняк). Весна теж йому здається дівчиною, але коли веселка живе на хмарі, то весна ходитьпо землі (М. Стельмах)
  Як ви вважаєте, від чого залежить наявність коми між суряднимі підрядним сполучниками в складній синтаксичній конструкції?
! Спостерігаючи над пунктуацією в поданих реченнях, з'ясуватизакономірність уживання коми в конструкціях типу і коли, і поки, але коли, але що, а коли та ін.

Кома на межі двох сполучників (сурядного та підрядного) ставиться тоді, якщо після підрядної частини немає другої частини парного сполучника то, а також якщо сурядним сполучником

виступає протиставний сполучник а (але).

                               (коли…)                                                                 (коли…)

                     [     ], і, [ (що...), ... ].                                             [     ], і [ (що…), то...].

                               (поки…)                                                                 (поки…)

Якщо в складному реченні збігаються підряд два сполучники, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна опустити без шкоди для будови всього речення. Якщо ж опустити її не можна, кома між двома сполучниками не ставиться.

Визначити, чи потрібна кома на межі сурядного і підрядного сполучників у складних синтаксичних конструкціях. Свій вибір обґрунтувати.

1.  Сонце уже стояло в полудні, і, поки ми вийшли за вал у поле, добряче потомилися (В. Шевчук).

2.  Голова видалась неймовірно важкою, але коли захотів озирнутися, то йому було несила повернути її (Н. Рибак).

3.  Сіяли весело великі чисті зорі, і, мов дівчата, повибігали на голубу долину неба (В. Шевчук).

4.  Крюк почав швидко червоніти потім метал посинів, а коли захолов, то став аж бузковий (І. Сенченко).Якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак і т. ін.), то кому після нього взагалі не ставиться.

5.  Вони спускалися вниз і незважаючи на те що був досить пізнійчас їм здалося що хутір не спить (О. Гончар).

6.  І якщо пісня вийде в люди,То пломінь серця не згашу (А. Малишко).

7.  Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис(М. Коцюбинський).

8.  Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися, бо в той бік вони простяглись недалеко (М. Коцюбинський).

Чи є серед речень «зайве»? Визначити, до якого виду воно належить.

*

Спробувати самостійно сформулювати правило відсутності коми перед сполучником сурядності в складних синтаксичних конструкціях типу:

Земле рідна! Мозок мій світліє

І душа яснішою стає,

Як твої сподіванки і мрії

У життя вливаються моє.

В. Симоненко

  Між двома сурядними реченнями, з’єднаними неповторюваними сполучниками і (й), та (і), якщо вони мають спільне підрядне речення, коми не ставимо.

       Робота з підручником

Вправа 284. Два – чотири – всі разом.

Прочитайте речення. Які помилки у вживанні розділових знаків у ньому допущено?

Мені стало радісно, легко, тепер я знав: настала весна, і зимі більше нема вороття (В.Земляк).

       Дослідження творче моделювання

►   Відновити й записати початкову строфу поетичного уривказ вірша В. Самійленка

       «Найдорожча перлина». Розставитирозділові знаки й визначити вид речень.

Ту перлину не дістати

Ні з печер землі ні з моря

Тільки той її знаходить

Хто чутким родивсь до горя.

В. Самійленко

Я К І П Е Р Л И І
С С Т Ь О Д Н А К
У Є А Й К Р А П О
Я Е Н       Щ Е Ш
В Л Х       А Р Т
И А І І     В Л О
Ч И С Т І В С И В
А Т У З О Щ А Н Н
Б І В Ц О М А С І

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V.   Підсумок уроку

VI.  Домашнє завдання

►   Виписати з поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» 3-5 складних речень з різними видами зв'язку.        Визначити вид їх. Накреслити схеми.

Використана література

  1. 1.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 9 класі – Х. : Вид. група «Основа», 2009. – 361с. (серія «12-річна школа»)
  2. 2.Заболотний О. В., Заболотний В. В. Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвт. навч. закл. – К.: Генеза, 2009. – 240с.

Додатки

Прізвище та ім’я учня __________________

Картка самоаналізу знань з теми «Складне речення»

Знання та уміння Знаю Не знаю Умію добре Не вмію Не все виходить
Що таке СПР, чим воно відрізняється від ССР, БСР?          
Чим відрізняються сполучники від сполучних слів?          
Які сполучники і сполучні слова вживаються у СПР?          
Правила вживання розділових знаків між головним і підрядним у СПР          
Правила вживання розділових знаків у ССР і БСР          
Види СПР          
Складати схеми складних речень          
Знаходити головну і підрядну частину          
Визначати вид підрядної частини          
Створювати висловлювання, використовуючи складні синтаксичні конструкції          

            Картка самоаналізу виконання завдань уроку

Види завдань Знаю Не знаю Умію добре Не вмію Не все виходить
1 Дослідження-пошук          
2 Дослідження-зіставлення          
3 Дослідження-розпізнавання          
4 Пунктуаційний практикум          
5 Дослідження — лінгвістичне реконструювання          
6 Дослідження фрейм проблеми          
7 Виконання вправи з підручника          
8 Дослідження — творче моделювання          

КАРТКА ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ НА УРОЦІ

_____________________                                                                                                                                                           9-В клас

                (дата)

Група № Оцінка за роботу на уроці
Прізвище та ім’я учня

Само-

оцінювання

Оцінювання однокласників Оцінювання вчителем Підсумкова оцінка
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          
Група №_          

Особливі думки ________________________________________________________________________________________

 

 

Тема. Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок з теми «Прислівник»

Мета:

- узагальнити і систематизувати знання про прислівник як самостійну частину мови;

- закріпити вміння визначати граматичні ознаки і синтаксичну роль;

- розрізняти розряди прислівника, утворювати його ступені порівняння;

- правильно писати прислівники;

- з’ясувати, яку роль відіграють прислівники у тексті і взагалі у житті;

- розвивати своє логічне мислення;

- вчитися бачити прекрасне у звичайному;

- виховувати любов до художнього слова.

Обладнання. Мультимедійна презентація (Microsoft Power Point).

Тип уроку. Систематизація і узагальнення вивченого матеріалу.

Форма уроку: урок-мовний журнал, з використанням комп’ютерних технологій

Обладнання: підручник, схеми, картки, комп’ютер, додатковий матеріал

Хід уроку

І. Організаційний момент

Слово вчителя

День добрий, друзі, ще один урок

До вас прийшов за розкладом сьогодні.

Отож озбройтесь книгою й пером,

Щоб упірнуть у мовну нам безодню.

ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Ознаку дії називає,

А також місце, час, причину

Цієї дії визначає,

І кожен цю частину знає.

Бо це ПРИСЛІВНИК – всім відомий.

Незмінна ця частина мови,

На запитання ЯК? КОЛИ?

Готова всім відповісти...

Л. Лужицька

1. Демонстрація теми, мети, девізу уроку на комп’ютері.

2. Урок проведемо у формі мовного журналу.

Сьогодні на уроці ми закріпимо знання з теми: «Прислівник», здійснивши дослідницьку роботу. (Створення мовного журналу)

Розповідь про створення першого журналу.

– До речі, перший український журнал «Основа» почав виходити у 1861 році в Петербурзі. Серед його авторів були найвідоміші українські письменники та вчені – Т.Шевченко, С.Руданський, Л.Глібов, М.Костомаров. У часописі друкувалися літературні твори, історичні розвідки, статті з питань етнографії, фольклору, розповіді про українську культуру, мистецтво, освіту. Часопис відстоював ідею навчання рідною мовою, закликав видавати більше книг для населення України. Але «Основа» проіснувала недовго через брак коштів. Пізніше, через 20 років, з’являється видання про проблеми української історії та культури «Киевская старина». Цей журнал виходив у 1882-1906рр.

Наш мовний журнал присвячений незмінній частині мови – «Прислівник».

ІІІ. Мотиваціянавчальної діяльності школярів

Відгадайте загадку

Чим від інших я відмінний,

Тим, що є я сам незмінний.

Розібратись як детально,

Моє значення загальне –

Це найперш ознака дії:

Швидко їде, тихо мріє.

Чи ознака ще ознаки:

Дуже добре, надто м’яко.

А чи ознака предмета:

Це – по-київськи котлета.

Я скажу вам тут дослівно –

Називаюсь я …(прислівник).

О. Фесенко

– Яка це частина мови?

ІV. Актуалізація знань і вмінь учнів

Перша сторінка – «Теоретична»

«Мозкова атака»

–   Що таке прислівник? Чим прислівник відрізняється від інших самостійних частин мови?

–   На які групи за значенням поділяється прислівник?

–   Чи можна поза контекстом визначити, до якої частини мови належать сполучення слів на славу, на сміх, до краю.

–   Відомо, що прислівники – незмінні слова. Поміркуйте, які з них усе ж таки змінюються й за яких умов? Наведіть приклади.

–   Від яких прислівників утворюється ступінь порівняння?

–   Як творяться прислівники? На кожен спосіб творення дібрати по 2 –3 власні приклади.

–   Які прислівники пишуться разом, окремо, через дефіс?

–   Яку синтаксичну роль виконують прислівники?

Отже, правила нам треба ці пам’ятати і на практиці вживати.

V. Виконання системи практичних завдань

Друга сторінка – «Тренувальна»

1. Записати речення, знайти прислівники, визначити їх розряди.

а) Краще пізно, ніж ніколи.

б) Взимку літа не доженеш.

в) Всюди добре, а вдома найкраще.

2. Запишіть подані слова у дві колонки: 1) з буквою І в кінці; 2) з буквою И в кінці.

З других букв має скластися друга частина вислову давньогрецького філософа Платона: «Добрий початок ».

Опівноч.., позаочі.., осик.., спалах.., клавіш.., подвіч.., трох.., свіч.., навкруг.., звідк.., лиж.., вноч.., сидяч.. (дієприслівник), насторож.. .

з буквою І в кінці                  з буквою И в кінці

опівночі                                    осики

позаочі                                      спалахи

клавіші                                      трохи

по двічі                                     навкруги

свічі                                          звідки

лижі                                          сидячи

вночі

насторожі

3. Виписати з прислів’їв прислівники, пояснити спосіб творення.

а) За морем тепліше, та вдома миліше.

б) Влітку дров не припасеш – мерзнутимеш взимку.

в) Яблуко від яблуні недалеко відкотиться.

4. «Відремонтуй слова»

* Словотворець в паніці. Мешканці країни позносили йому слова, які потребують ремонту. А часу у нього мало. Якщо він не встигне відремонтувати слова до обіду, вони зникнуть назавжди.

Прихова..о, істи..о, відда..о, удава..о, страше..о, щоде..о, знеможе..о, пружи..о, вогне..о, знаме..о, шале..о, чаву..о.

-Н-                                   -НН-

приховано                         істинно

віддано                              страшенно

удавано                             щоденно

знеможено                        пружинно

шалено                              вогненно

                                           знаменно

                                           чавунно

З других букв повинен скластися початок прислів’я: «… - мати, чужа - мачуха».

5. “Допоможіть утворити…”

* Допоможіть утворити ступені порівняння прислівників.

І команда – голосно, навмання, чітко;

ІІ команда – погано, красиво, щоденно;

ІІІ команда – охайно, правдиво, старанно.

Третя сторінка – «Прохання володаря Прислівниковії»

* Запишіть слова у 3 колонки: разом, окремо, через дефіс. Якщо ви правильно виконаєте завдання, то з перших літер кожного прислівника, який слід писати разом і через дефіс, прочитаєте початок і закінчення афоризму О. Довженка, іншу частину якого треба доповнити.

Цей афоризм також є і проханням добродія Прислівника.

На льоту, де-не-де, позаду, одвіку, от-таки, спереду, без угаву, будь-як, під силу, посередині, інколи, на сміх, уві сні, швидкоплинно, один в один, рано-вранці, абияк, по троє, ймовірно,ось-ось, тим часом, тимчасово, в цілому, екстравагантно.

Разом                            Окремо                    Через дефіс

позаду                          на льоту                   де-не-де

одвіку                           без угаву                  от-таки

спереду                         під силу                    будь-як

посередині                   на сміх                     рано-вранці

інколи                           уві сні                       ось-ось

швидкоплинно             один в один

абияк                            по троє

ймовірно                      тим часом

тимчасово                    в цілому

екстравагантно

Поспішайте творити добро!

Слова О. Довженка беремо до уваги і мандруємо далі.

Вчитель:

А тепер час міркувати,

Свою творчість проявляти,

Про девіз не забувати:

Розум, фантазію прояви.

Активним, уважним будь

І про кмітливість не забудь.

Четверта сторінка – «Творча»

(Робота в групах)

І група: утворити від поданих слів прислівники - ліва, рука; не, наче; о, північ; об, мало; до, низ; по, другий; по, мій; в, зима.

ІІ група: записати прислівники, розкриваючи дужки – Рано(вранці), довго(довго), кінець(кінцем), час(від)часу; з, дня( на, день); по(нашому), по(друге), десь(то), рік(у)рік.

ІІІ група: дібрати до поданих слів антоніми – високо, швидко, далеко, вдень, темно, добре, весело, влітку, солодко.

П’ята сторінка – «Відчуй себе вчителем»

* У завданні, що виконав Петрик є помилки. Виправ їх, відредагувавши речення.

І група:

Вечером не горять фонарі.

Пройдете пішком два квартала.

ІІ група:

Сад взимі припорошений снігом.

Мені неудобно сидіть.

ІІІ група:

Каса робить круглосуточно.

Літом поїдемо на отдих.

Шоста сторінка – «У світі цікавого»

1.  Розгадування кросвордів.

Кросворд «Уперед

– Якщо ви правильно розгадаєте кросворд, то це означатиме, що ви впевнено йтимете вперед по країні Знань.

1.  Синонім до слова «порожньо» (пусто).

2.  Антонім до слова «рано» (пізно).

3.  Синонім до слова «неважко» (легко).

4.  Антонім до слова «часто» (рідко).

5.  Синонім до слова «правдиво» (чесно).

6.  Антонім до слова «тепер» (давно).

1   3   5  
П 2 Л 4 Ч 6
У П Е Р Е Д
С І Г І С А
Т З К Д Н В
О Н О К О Н
  О   О   О

Впишіть слова в порожні клітинки, щоб утворилися подвоєні прислівники.

                                     не

Відповідь: коли-не-коли, десь-не-десь, хоч-не-хоч, де-не-де, як-не-як.

2.  Прислів’я

(перевірка випереджаючого завдання)

Прислів’я

1. Працюй ударно – дні пройдуть немарно.

2. Легкого хліба ніде нема.

3. Скупий двічі платить, а ледачий двічі робить.

4. Лиха новина на крилах літає, а добра ледве-ледве шкутильгає.

5. Додому й кінь жвавіше біжить.

6. Як слів небагато, то й розуму малувато.

3. Загадки з використанням прислівників

Загадки

1. Хто вранці ходить на чотирьох, а ввечері на трьох? (людина)

2. Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає? (сонце)

3. Надворі горою, а в хаті водою?(сніг)

4. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє? (дерево)

4. «Далі...»

* Суть завдання полягає в тому, що ви, почувши словосполучення з прислівником, повинні швидко поставити до нього питання і вказати його розряд за значенням. Часу на роздуми нема. Якщо ви не знаєте, кажете слово “Далі...” Тоді відповідає наступний гравець.

Наприклад: сміється весело (як?) – якісно-означальний

1.  Почули тут (де? – місця)

2.  Сказав спересердя (чому? – причин.)

3.  Відвідує щодня (коли? – часу)

4.  Сказав для сміху (для чого? – мети)

5.  Зустрілися вчора (коли? – часу)

6.  Їдемо верхи (як? – способу дії)

7.  Розказував цікаво (як? – якісно-означальне)

8.  Зустрів учора (коли? – часу)

9.  Виглядав гарно (як? – якісно-означальні)

10.                                                                                   Дуже добрий (в якій мірі?)

11.                                                                                   Спеціально чекав (як? – способу дії)

12.                                                                                   Гляньте вниз (куди? – місця)

13.                                                                                   Розрізав навпіл (як? – способу дії)

14.                                                                                   Не знайшов ніде (де? – місця)

VI.  Підсумокуроку.

Оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання) знань учнів.

СЕНКАН ІЗ ПОМИЛКОЮ ДО МОВОЗНАВЧОГО ТЕРМІНА “ПРИСЛІВНИК”

Прислівник.

Повнозначне слово.

Самостійний, незмінний.

Може мати ступені порівняння.

Виражає, залежить, змінюється.

Ось і уроку кінець!

Хто працював, той молодець.

Що сподобалося вам, поділіться.

Що сумним було, пожаліться.

Хто працював погано, хто – примірно,

Оцініть себе, діти, мудро і правильно.

Час урок закінчувати, додому завдання записувати.

VІІ.     Домашнє завдання

Завдання диференційоване:

ІІ рівень (4-6 балів): повторити §25-30 с.153-190, вправа 361 (Варіант І. І рівень). Прочитайте текст. Зясуйте його стилістичну належність і тип мовлення. Спишіть, розкриваючи дужки.

ІІІ рівень (7-9 балів): повторити §25-30 с.153-190, вправа 359 (ІІ). Поясніть написання прислівників, згрупувавши їх за правилами правопису. Розберіть як частину мови по одному прислівнику кожної групи.

ІV рівень (10-12 б.): повторити §25-30 с.153-190. Складіть оповідання про цікавий випадок із власного життя, використовуючи прислівники.

1 група – скласти діалог на мовознавчу тематику «Я знаю прислівник»;

2 група – виписати із творів художньої літератури 5 речень із прислівниками, зробити їх морфологічний розбір.

3 групавиписати з підручника біології (географії) невеликий текст наукового стилю. Визначити роль прислівників у тексті. 2–3 прислівники розібрати як частину мови.

Понеділок, 24 травня 2021 11:54

Цикл уроків з теми "Прикментик"

Урок № 1

ПРИКМЕТНИК: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ,

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Мета уроку:

  • поглибити знання учнів про прикметник як частину мови;
  • формувати загальнопізнавальні вміння відрізняти прикметник від інших частин мови;
  • правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
  • удосконалювати навички правильного й доречного використання прикметників в усному та писемному мовленні;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити шестикласників із святами й народними обрядами листопада;
  • розвивати пам’ять, спостережливість;
  • виховувати мовленнєву культуру учнів.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів.

Культура мовлення і стилістика: уживання слів відповідно до їх значення, засвоєння складних випадків слововживання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами повторення.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ.   Установчо-мотиваційний етап.

ІІІ.  Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

IV.  Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників.

1.  Інтерактивна вправа «Ім’я».

üНапишіть у зошитах своє ім’я у стовпчик по буквах. Навпроти кожної літери напишіть рису вашого характеру.

О обдарована

К креативна

С симпатична

А активна

Н наполеглива

А амбітна

üПо черзі прочинайте написане. Згадайте, до якої частини мови належать написані риси характеру? Чому?

2.  Творче спостереження за мовним матеріалом.

üПрочинайте уривок з поезії. З якого вірша цей уривок? Знайдіть у ньому прикметники, визначте їхню синтаксичну роль.

В час гарячий полудневий

Виглядаю у віконце:

Ясне небо, ясне море,

Ясні хмарки, ясне сонце.

Певне, се країна світла

Та злотистої блакиті,

Певне, тут не чули зроду,

Що бува негода в світі!..

(«Тиша морська» Леся Українка)

3.  Лінгвістичний експеримент.

üВилучіть усі прикметники з тексту попереднього вірша. З’ясувати, яким стало висловлювання. Зробити висновок про те, яку роль виконують прикметники в мовленні.

V.Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Розповідь учителя з використанням узагальнювальної таблиці про прикметник як частину мови.

VI.  Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних і творчих умінь з теми.

1.  Вибіркова робота.

üВиписати словосполучення, до складу яких входять прикметники. Визначити рід, число, відмінок прикметників.

Ой сивая та і зозуленька.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

2.  Творча робота за різними рівнями складності.

Рівень 1. Розтлумачити фразеологізм у голові мак, дібрати до нього слова-синоніми.

У голові мак молодий. Синоніми — недосвідчений, юний, ярий.

 Рівень 2. Фразеологічний зворот у голові мак увести в речення. Підкреслити головні та другорядні члени речення.

Рівень 3. Дібрати до прикметника лагідний синоніми. Який фразеологічний зворот розкриває цю якість людини?

Лагідний — добрий, дружній, ласкавий, ніжний. Фразеологізм — м’який душею.

 Рівень 4. Скласти невелике висловлювання, яке б розкривало зміст фразеологізму наче з лика зшитий.

3.  Дослідження-відновлення.

üПрочитати текст. З’ясувати, слова яких частин мови в ньому пропущені. Відновити висловлювання, добираючи слова, які б краще передавали ознаки названих у тексті предметів.

… ліс — це щось …. Він немов …, …, …, але ні на мить не втрачає пильності. Якщо придивитися до нього ближче, він вже не здається таким …. Крізь … дуби … пробиваються промені сонця. Морозець міцнішає, сніг іскриться ще …. Лише птахи й тварини не раді … морозу, адже їм все важче знайти … куточки, все … відшукати їжу (З журналу).

Матеріал для вчителя.

Зимовий ліс — це щось неймовірне. Він немов задумливий, мовчазний, завмерлий, але ні на мить не втрачає пильності. Якщо придивитися до нього ближче, він вже не здається таким похмурим. Крізь замерзлі дуби наполегливо пробиваються промені сонця. Морозець міцнішає, сніг іскриться ще яскравіше. Лише птахи й тварини не раді міцному морозу, адже їм все важче знайти затишні куточки, все складніше відшукати їжу (З журналу).

4.  Словникова робота (за варіантами).

üДо прикметників веселий, симпатичний, шанобливий, цікавий, дбайливий дібрати: варіант 1 — антоніми; варіант 2 — синоніми. Увести їх у прості речення, ускладнені звертаннями і вставними словами. Визначити синтаксичну роль прикметників.

VІІ.   Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

1.  Подумати і дати відповіді на питання:

1.  Що нового ви дізналися про прикметник як частину мови?

2.  Як змінюються прикметники?

3.  Яку синтаксичну роль прикметники виконують у реченні?

2.  Гра «Четверте зайве».

üВизначити в кожній групі «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір. Із «зайвими» словами скласти словосполучення.

Залізний, дерев’яний, широкий, золотий;

Високому, високий, високі, високочолий;

Білий, біленький, білизна, білуватий.

3.  Робота з підручником.

üВиконати вправу 203 на стор. 95 (усно).

4.  «Блеф-клуб».

üДайте відповіді на питання у форматі «ТАК» чи «НІ»

1.  Прикметник службова частина мови?

2.  Прикметник означає дію чи стан предмета?

3.  Відповідають на питання: чий? який?

4.  У реченні виступає означенням?

5.  Чи згодні ви з тим, що прикметник має три ступені порівняння?

6.  Прикметник має три розряди.

7.  Прикметник вживається тільки в повній формі?

8.  Ступені порівняння прикметника в українській мові мають дві форми.

9.  Прикметник не відмінюється за відмінками.

10.  Прикметник змінюється за родами і числами.

Самоперевірка (на дошці 1)-, 2)-, 3+, 4)+, 5)+, 6)+, 7)-, 8)+, 9)-, 10)+ заслуховування відповіді учня біля дошки).

VIII.Домашнє завдання.

1.  Із творів художньої літератури виписати 3–5 речень, у яких розповідається про красу зими. Підкреслити в них прикметники. Визначити їх граматичні ознаки та синтаксичну роль.

2.  Уявити ситуацію: до вас у гості приїхав друг (подруга) із-за кордону. Скласти розповідь про одне з українських народних свят зими.

Урок № 2

ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Мета уроку:

  • ознайомити шестикласників із групами прикметників за значенням — якісними, відносними, присвійними;
  • формувати вміння розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, пояснювати причини переходу прикметників з однієї групи в іншу;
  • удосконалювати вміння доречно вживати прикметники різних груп за значенням в усному та писемному мовленні;
  • розвивати навички та вміння аналітичного та логічного мислення, орфографічної та пунктуаційної грамотності;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити шестикласників із народними прикметами лютого.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів, уживання прикметників у прямому й переносному значенні.

Граматика: спостереження за роллю прикметників у побудові речень і висловлювань різних видів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

IІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

  1. 1.Робота над текстом.

üПрочитати вголос текст.

Підморозило. Тоненька прозора крига засклила і швидку річку, й тихе озеро. Це прийшла зима. Ходить вона по долинах і горах. Тихо ступає у великих валянках. Сипле сріблястим снігом.

Скрізь свою чарівну картину творить. Вирядила зима сосни і ялини в пухнасті снігові шуби. Молоденькі деревця закутала білими м’якими ковдрами. Застелила поля срібними скатертинами.

Виглянуло сонечко. Засвітились сніги. Сині, червоні, зелені вогники замигтіли на землі, на деревах і кущах.

Яка гарна чарівниця-зима!

üДати відповіді на запитання до тексту:

1.  Який заголовок можна дібрати до тексту?

2.  Яким стилем і типом мовлення написаний текст?

3.  Яке значення має слово підморозило?

2.  Пошукова робота.

ü  Знайти й виписати прикметники. Визначити їх синтаксичну роль, рід, число, відмінок. Назвати поширені словосполучення, до складу яких входять прикметники.

ІV.  Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1.  Вибірково-пошукова робота.

üІз опрацьованого тексту виписати в три колонки прикметники, у яких ознака: а) могла бути виражена у більшій чи меншій мірі; б) ознака виражалась би за відношенням до інших предметів; в) ознака виражалась би за приналежністю чого-небудь особі або тварині.

Прикметники виражають
ознаку у більшій чи меншій мірі ознаку за відношенням до інших предметів приналежність чого-небудь особі або тварині

2.  Вивчення нового матеріалу

üУчні отримують завдання вивчити матеріал самостійно за підручником, записавши у зошит власну опору-схему, ключові слова тощо.

3.  Групова робота методом «Навчаючи учусь».

І група опрацювати матеріал на картці та матеріал підручника. Розповісти про якісні прикметники однокласникам. Задати їм питання з цієї теми. Навести приклади.

ІІ група опрацювати матеріал на картці та матеріал підручника. Розповісти про відносні прикметники однокласникам. Задати їм питання з цієї теми. Навести приклади.

ІІІ група опрацювати матеріал на картці та матеріал підручника. Розповісти про присвійні прикметники однокласникам. Задати їм питання з цієї теми. Навести приклади.

4.  Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими.

üПояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальнювальної таблиці.

           
 
позначають безпосередні, прямі ознаки, що можуть виявлятися у більшій чи мен-шій мірі: великий, щедрий, старий, білий, кислий, смачний
 
 

позначають ознаку за відношенням до предмета, матеріалу, призначення,

місця, часу, національності: сонячний день, металевий стовп, шкільне подвір’я

 
 
позначають ознаку за приналежністю особі чи тварині (істоті): Довженків, щоденник, материна сумка, Маріїна книжка, заяча нора
 
 

 

 
   


Залежно від лексичного, граматичного значення та словотворчих особливостей прикметники поділяються на три розряди: якісні, відносні і присвійні.

Якісні прикметники означають властивості та якості предметів: вродливий, теплий, гарний. Вони мають ступені порівняння, а також зменшені, пестливі, збільшені і згрубілі форми: теплий — тепліший — найтепліший, поганий — гірший; великий — величенький. Якісні прикметники поділяються на кілька тематичних груп, виражаючи: ознаки предметів за фізичними властивостями, що сприймаються органами зору, слуху, смаку, нюху, дотику (органами чуття безпосередньо); просторові, часові; духовні чи фізичні властивості живих істот; зовнішня форма, загальна оцінка.

Відносні прикметники виражають ознаку опосередковано, через відношення до предмета, явища, призначення, абстрактного поняття, місця і часу, числа, дії. Наприклад: кораловий риф, шевський спосіб, польський кордон, нижній поверх.

Ознака, яку вони виражають, є незмінною (не може виявлятись більшою або меншою мірою). Мають лише похідну основу. Синонімічні словосполучення типу: осінній день — день осені, вовняна сукня — сукня з вовни.

Присвійні прикметники вказують на належність предмета якійсь істоті (кому-небудь) і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Вони означають належність істотам і творяться від них: дядько — дядьків голос, Марина — Маринина спідниця, соловей — солов’їне пір’я.

Прикметники можуть переходити з одного розряду в інший. Це зумовлено здатністю прикметників широко вживатися в переносному значенні.

V.   Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних і творчих умінь з теми.

1.  Вибіркова робота.

üПрочитати народні прикмети, пов’язані з лютим. Виписати спочатку якісні прикметники, потім — відносні і присвійні.

  1. 1.Лютий багатий снігом квітень буде щедрий на воду.

2.  В лютому багато інею влітку буде багато роси й меду.

3.  Місяць мутний піде сніг.

4.  Початок лютого погідливий весну чекай ранню, ясну, погожу.

5.  Сонце сходить червоне і в червоній зорі чекати хуртовини.

6.  Тяга сильна в печі на мороз, слабка на вологу погоду.

7.  Снігурі туляться до оселі на великий снігопад.

8.  Великі бурулі на піддашках буде добрий урожай кукурудзи.

2.  Творча робота.

üПрикметники синій, легкий, лимонний, кам’яний, зміїний увести у словосполучення так, щоб вони належали до різних розрядів.

Зразок: золотий годинник — золоті руки.

3.  Творче реконструювання.

üСловосполучення «іменник + іменник» замінити на словосполучення «прикметник + іменник». Визначити розряд за значенням ужитих прикметників.

Покрівля із соломи, хвіст лиси, шия жирафа, молоко з-під корови, хустка для мами, квітка із запахом, дівчина із вродою, опади з атмосфери, курси для підготовки, автомати для гри, вуха осла, іграшка для Івана.

4.  Ігрове завдання «Хто швидше».

üПрочитати загадки-жарти, розгадати їх. Відгадки записати, визначаючи рід, число, відмінок.

1.  Який відносний прикметник показує ознаку хвороби, відсутньої на землі?

2.  Який прикметник називає ознаку білої хустки, намоченої в Чорному морі?

3.  Назвіть якісний прикметник, що означаєть «смак» долі, усмішки.

4.  Назвіть якісний прикметник, що не має ступенів порівняння й означає людину, яка ніколи не заглядає в дзеркало.

5.  Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку каміння, якого немає в річці.

6.  Який голос буває з дорогої матерії?

7.  Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку бочки, в яку не можна наливати воду.

8.  Який прикметник означає посуд, з якого не їдять?

Матеріал для вчителя:

1) морська хвороба; 2) мокра хустка; 3) гірка доля, солодка або кисла усмішка; 4) незряча людина; 5) сухе каміння; 6) бархатний голос; 7) повна бочка; 8) порожній посуд.

5.  Гра «Плутанка».

üРеконструювати приказки і прислів’я, утворені вислови записати. Визначити прикметники. Вказати розряд, рід, число, відмінок, групу і форму.

1.  Лютневий сніг …                                          у ночі менше холоду.

2.  Лютий місяць лютий: запитує, …            весною пахне.

3.  Лютий …                                                  у ночі менше холоду.

4.  У лютому у дня більше світла, …               криві дороги.

5.  Лютневий сніг ...                                           як взутий.

6.  У лютому у дня більше світла, …               золото дорожчий.

Матеріал для вчителя:

1.  Лютневий сніг за золото дорожчий.

2.  Лютий — місяць лютий: запитує, як взутий.

3.  Лютий — криві дороги.

4.  У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.

5.  Лютневий сніг весною пахне.

6.  У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.

6.  Розподільний диктант «Знайди місце прикметнику»

üПоділити прикметники на групи за значенням.

Ясний, київський, бабусин, кислий, австрійський, короткий, Андрійків, котячий, залізний, ідеальний, Оленчин, столовий, широкий, осінній, Юрин.

üВ кожному слові підкреслити першу літеру. Якщо завдання виконане правильно, прочитаєте фразеологізм (Як кішка з собакою).

Матеріал для вчителя:

ЯКІСНІ                  ВІДНОСНІ                 ПРИСВІЙНІ

Ясний                      київський                    бабусин

кислий                    австрійський               Андрійків

короткий                 залізний                       котячий

ідеальний                столовий                      Оленчин

широкий                 осінній                         Юрин

üБесіда (повторення раніше вивченого матеріалу).

Пригадайте, що таке фразеологізми?

(Фразеологізми — стійкі (усталені) словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні).

Наведіть приклади фразеологізмів.

(З одного тіста, попускати віжки, як з голочки, давати гарбуза, як рукою зняло, звити гніздо).

Поясніть значення фразеологізму «як кішка з собакою».

(Про людей, які постійно сваряться; живуть немирно).

Складіть усно із цим фразеологізмом речення.

VI.  Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

1.  Подумати і дати відповіді на питання:

1.  За якими ознаками можна відрізнити якісні, відносні і присвійні прикметники?

2.  Чим зумовлений перехід прикметників одного розряду в інший?

3.  Чому відносні прикметники є похідними?

VII.Підсумок уроку.

VIII.Домашнє завдання.

1.  Підготувати розповідь про розряди прикметників за значенням.

2.  Уживаючи якісні, відносні і присвійні прикметники, розповісти про звичаї або традиції вашої родини, пов’язані із зимовими святами.

Урок № 3

ПЕРЕХІД ПРИКМЕТНИКІВ З ОДНІЄЇ ГРУПИ В ІНШУ.

ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ

Мета уроку:

  • познайомити шестикласників з явищем переходу прикметників з однієї групи в іншу, з повними і короткими формами прикметників та особливостями їх уживання;
  • формувати вміння визначати групи прикметників, які вживаються у переносному значенні, розрізняти й доречно використовувати в мовленні повні та короткі форми прикметників;
  • удосконалювати культуру усного й писемного мовлення;
    • розвивати творче мислення, орфографічні, пунктуаційні та комунікативні навички та вміння;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до рідної хати, знайомити з історією народного житла, його інтер’єром.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прикметників-означень.

Текст (риторичний аспект): роль прикметників-епітетів у розкритті задуму висловлювання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ.   Установчо-мотиваційний етап.

ІІІ.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку.

Сьогоднішнє і давнє — без вузла,

І час наспів цей вузол зав’язати,

Аби полуда з пращура сповзла,

І вийшов родовід з курної хати.

Л. Шевело

ІV.  Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників.

1.  Спостереження над мовним матеріалом.

üДослідити, чому подані прикметники у словосполученнях належать до різних груп. Що зумовило перехід з однієї групи в іншу?

1).Лебедине гніздо (присвійно-відносний), лебедина вірність (присвійно-якісний).

2).Дерев’яний паркан (відносний), дерев’яні пальці (відносно-якісний).

3).Золота обручка (відносний), золоті руки (відносно-якісний).

4).Срібне весілля (відносний), срібне волосся (відносно-якісний).

Коментар учителя.

Взаємоперехід прикметників з одного розряду в інший зумовлений здатністю прикметників широко вживатися у переносному значенні. Межі між розрядами прикметників до певної міри умовні. Частина відносних прикметників, уживаючись у переносному значенні, набуває значень якісних прикметників. Присвійні прикметники, уживаючись у переносному значенні, теж можуть ставати якісними.

Відносно-якісні

  • результат перенесення ознаки з одного предмета на інший, унаслідок чого вона набуває значення якості:

вишнева хустка вишневий сік,

срібна голова срібний посуд,

кам'яне обличчя кам'яна підлога.

Присвійно-якісні

  • результат перенесення ознаки за належністю з істоти на предмет, унаслідок чого вона набуває значення властивості, якості:

звірячий погляд,

осляча впертість,

собачий холод,

дідівські методи,

лисяча вдача.

Присвійно-відносні

  • результат поєднання присвійного і відносного значень;

називають ознаку і за належністю істоті, і за відношенням до неї:

коров’яче масло,

лисяча шуба.

2.  З’ясувати, чи відрізняються за значенням і способом уживання виділені в реченні прикметники.

1).Ой зійди, зійди, зірочко вечірняя, ой вийди, вийди, дівчино моя вірная (Народна творчість).

2).Вечірня година.

Коментар учителя.

Виділені в реченнях прикметники не відрізняються за значенням, а за способом уживання відрізняються.

У сучасній українській мові прикметники мають повну (відмінювану) і коротку (невідмінювану) форми.

Повні, або членні, мають закінчення у всіх відмінках і вживаються в усіх стилях і жанрах мови: Молодий я, молодий, повний сили та одваги (П. Тичина).

Повні прикметники у формах жіночого і середнього роду називного і знахідного відмінків однини та множини існують у двох морфологічних варіантах: стягненому й нестягненому: Личко біле рум’янеє, серце ж моє коханеє (Народна творчість).

Часто нестягнені форми прикметників у поетичних творах використовуються для надання мові піднесеного характеру: Усе таке чарівнеє, таємничеє, повнеє соку, життя і снаги (М. Стельмах).

Короткі, або нечленні, прикметники вживають лише у формі називного (знахідного) відмінка однини чоловічого роду і становлять чисту основу. Вони не змінюються ні за родами, ні за числами, ні за відмінками: зелен, годен, славен, красен, певен, ладен: Пливе човен води повен (Т. Шевченко).

Значення непрямих відмінків передаються повними прикметниками.

Короткі прикметники вживаються в розмовному мовленні, у фольклорі та в поезії, де вони використовуються для стилізації під народнопоетичну мову: Та й у тої брівоньки чорні, як шнурочок, та й у тої видочок повен, як гурочок (Народна творчість).

3.  Робота з підручником. Прочитайте теоретичний матеріал, доберіть аналогічні приклади.

V.Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних умінь з теми.

1.  Пояснювальний диктант.

üЗаписати під диктовку речення. Виділити прикметники, визначити їх розряд за значенням. Чи можуть перейти в інший розряд виділені прикметники?

Батькова хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Традиційна українська хата — воістину колиска нашого народу. В інтер’єрі хати, у всій організації внутрішнього її простору відбиваються багаточисленні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї та обряди (З журналу).

2.  Вибіркова робота.

üВиписати словосполучення, в яких відносні чи присвійні прикметники мають значення якісних. Свій вибір обґрунтувати.

Крижане серце, гаряча вода, пшеничне поле, каштанове волосся, куряча пам’ять, персикова блузка, золотий характер, заячий хвіст, ведмежий слух.

3.  Прочитайте усмішки, визначте, до якої групи за значенням належать прикметники.

Діалоги

1.  — Чому ми кажемо «материнська мова»?

— Бо мати більше говорить, ніж батько.

2.  — Яка була погода під час канікул?

— Святкова.

3.  — Оленко, якого роду «парта»?

— Якщо Олегова — чоловічого, якщо Тетянчина — жіночого, а якщо та, де сидять Наталка і Віталик,— то спільного.

4.  — Чому це ти, Івасю, тільки двійки та трійки на уроках заробляєш?

— Треба, тату, з найменшого починати… (І. Страшко).

4.  Визначити розрядприкметників у словосполученнях.

Легка атлетика

дідівськаспадщина

зміїний характер

лебедина пісня

вовчий апетит

вишнева сукня

золоті руки

дерев'яний язик

левова частина

Матеріал для вчителя:

Легка атлетика — якісно-відносний;

дідівськаспадщина— присвійно-відносний;

зміїний характер — присвійно-якісний;

лебедина пісня — присвійно-якісний;

вовчий апетит присвійно-якісний;

вишнева сукня — відносно-якісний;

золоті руки — відносно-якісний;

дерев'яний язик — відносно-якісний;

левова частина — присвійно-якісний.

5.  Пошукова робота (за варіантами).

üПрочитати поезії. Знайти прикметники, визначити їх форми (повна чи коротка).

Варіант 1.

В’ється дорога далекая

В хату крізь синю парчу.

Мамо, до вас я лелекою

В горі і щасті лечу.

Хата моя, біла хата,

В білім ти світі одна.

Пахне любисток і м’ята,

Мальви цвітуть край вікна.

Л. Луценко

Варіант 2.

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі

Полинути співом дзвінким,

Упасти на хвилі просторі,

Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне

Ясніше, ніж зорі яснії,

Гучніше, ніж море гучне.

Леся Українка

6.  Творче конструювання.

üВід поданих прикметників утворити нестягнену повну та коротку форми. У якому стилі можуть уживатися такі форми і з якою метою?

Святий, таємнича, повний, давній, чарівна.

üУвести три прикметники у прості ускладнені речення на тему «Інтер’єр хати», використовуючи матеріал довідки.

Довідка:  Піч займала внутрішній кут хати; по діагоналі від печі влаштовували парадний кут, де розміщували ікони; під іконами ставили стіл; попід тильною стіною розміщували довгу дерев’яну лаву.

VІ.  Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

1.  Подумати і дати відповіді на питання:

1.  Що зумовлює перехід одних форм прикметників в інші?

2.  Які морфологічні варіанти мають повні форми прикметників?

3.  Яка особливість характерна для коротких форм прикметників?

VII.Підсумок уроку.

VIII.Домашнє завдання.

1.  Із творів усної народної творчості виписати 5 речень з короткою формою прикметників та 5 з нестягненою повною формою. Прикметники ввести у словосполучення так, щоб вони належали до різних розрядів за значенням.

2.  Дібрати пари словосполучень, у яких прикметники належатимуть до різних розрядів за значенням.

Урок № 4

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ, ЇХ ТВОРЕННЯ

Мета уроку:

  • ознайомити шестикласників з відомостями про ступені порівняння прикметників та їх творення;
  • формувати вміння правильно утворювати форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників, правильно й доречно вживати їх у мовленні;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності за збереження краси природи.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: правильне вживання в мовленні вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників.

Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів з прикметниками.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ.   Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ.  Розвиток пошукової пізнавальної діяльності шестикласників.

1.  Спостереження над мовним матеріалом.

üПрочитати подані форми прикметників. З’ясувати, чи змінюється значення прикметників при утворенні нової форми.

Легкий — легший — найлегший;

більш (менш) легкий — найбільш легкий;

короткий — коротший — найкоротший;

більш (менш) короткий — найбільш короткий.

IV.  Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Коментар учителя.

Якісні прикметники виражають ознаку, яка може виявлятися більшою або меншою мірою, тому їм властиві ступені порівняння — вищий і найвищий.

Прикметники, які показують, що в предметі більше тієї самої якості, ніж в іншому, є формами вищого ступеня порівняння: Берізка стрункіша за тополю.

Прикметники, які показують, що в предметі найбільше тієї самої якості, порівняно з іншими предметами, є формами найвищого ступеня порівняння: Ірина — моя найкраща подруга.

2.  Робота з таблицею.

Ступені порівняння прикметників

Ступені порівняння Форма Спосіб утворення Приклади
Вищий Проста

За допомогою суфіксів -іш-,

-ш- від інших основ

Мудрий — мудріший;

малий — менший

Складена За допомогою додавання до звичайного прикметника слів більш (менш)

Короткий — більш короткий;

гіркий — менш гіркий

Ступені порівняння Форма Спосіб утворення Приклади
Найвищий Проста

За допомогою додавання до прикметників вищого ступеня префікса най-.

Значення вищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-

Вищий — найвищий; якнайменший, щонайменший
Складена

За допомогою:

а) слів найбільш, найменш;

б) прикметників вищого сту­пеня і слів від усіх, над усе

Найбільш здібний,

найменш освічений;

миліший від усіх,

дорожчий над усе

Увага!

Не мають ступенів порівняння прикметники:

1)  з суфіксами -ав(ий), -яв(ий): білявий, чорнявий;

2)  з суфіксами -уват(ий), -юват(ий): білуватий, синюватий;

3)  з суфіксами -еньк(ий), -есеньк(ий), -езн(ий), -енн(ий): біленький, тонесенький, величезний, здоровенний;

4)  з префіксом пре-: предобрий, премудрий, преславний;

5)  прикметники, що мають непорівнювану ознаку: сліпий, кривий, лисий, босий, живий, голий, хворий, порожній, готовий, сивий, русий.

V.Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних і творчих умінь з теми.

1.  Лексико-фразеологічна розподільна робота.

üПрочитати подані фразеологічні звороти, які у своїй будові мають прикметники. Заповнити таблицю, записавши фразеологічні звороти у відповідну колонку. Від якісних прикметників утворити вищий і найвищий ступені порівняння.

За холодну воду не братися; заяча душа; за милу душу; вивести на чисту воду; наче турецький святий; співати старих пісеньок; як з телячого хвоста сито; як солоного зайця ганяти; у свинячий голос; до нових віників пам’ятати; золоті верби ростуть; сон рябої кобили.

Фразеологічні звороти

з якісними прикметниками

Фразеологічні звороти

з відносними прикметниками

Фразеологічні звороти

з присвійними прикметниками

     

üРозтлумачити фразеологічні звороти (див. довідку).

Довідка: ледарювати, боягуз, охоче, з великим задоволенням, викрити кого-небудь у нечесних діях, дуже бідний, пропагувати відоме, часто хибне, нікудишній, бігати без передишки, занадто пізно, запам’ятати надовго, нічого путнього не виходить, вигадувати, говорити неправду, пусте.

2.  Творча робота (у групах).

üУявити ситуацію: вам випала нагода виступити перед своїми ровесниками з темою «Майбутнє у наших руках». Скласти усний твір-міркування, використовуючи прикметники різних ступенів порівняння.

3.  Вибіркова робота.

üЗ наведених прикметників виписати ті, що не утворюють ступенів порівняння. Свій вибір аргументувати.

Старезний, зеленавий, старуватий, маленький, охайний, свіжий, прекрасний, крутий, рідкуватий, дрібнесенький, талановитий, пахучий, видний, синій, милий, здоровенний, кривий.

4.  Пояснювальний диктант.

üЗаписати текст під диктовку. Знайти прикметники, у яких ознака може виявлятися більшою або меншою мірою.

Не раз приходили ми на це місце і восени, і взимку, і напровесні. І кожного разу нам відкривалась усе нова й нова краса. Наступного року лан залило біле цвітіння гречки. Блакить неба заграла новими відтінками, а смарагдові крони дерев у байраці стали ніжнішими, ласкавішими (За В. Сухомлинським).

5.  Гра «Хто швидше?»

üВід поданих слів утворити вищий ступінь порівняння прикметників, записати в одну колонку форми з суфіксом -ш-, а в другу — з суфіксом -іш-.

Далекий, широкий, дешевий, новий, старий, рідкий, гіркий, тонкий, товстий, гладкий, глибокий, мілкий, зелений, тихий, вигідний.

VI.  Систематизація й узагальнення знань.

1.  Подумати і дати відповіді на питання:

1.  Як утворюється проста форма прикметників вищого й найвищого ступенів порівняння?

2.  Як утворюється складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння?

3.  Які прикметники не утворюють ступені порівняння? Чому?

4.  Яку роль відіграють у мовленні прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння?

VII.Підсумок уроку.

VIII.Домашнє завдання.

1.  Підготувати повідомлення на лінгвістичну тему «Ступені порівняння якісних прикметників у текстах наукового стилю».

2.  Із художньої літератури виписати 3–5 речень, у яких уживаються прикметники, які виражають ознаку, що може виявлятися більшою або меншою мірою. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

Урок № 5

ТВОРЕННЯ ФОРМ ВИЩОГО Й НАЙВИЩОГО СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ

ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

Мета уроку:

  • удосконалювати вміння шестикласників правильно утворювати форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників, правильно й доречно вживати їх у мовленні;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності за збереження краси природи.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: правильне вживання у мовленні вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ.   Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІІІ.  Виконання системи творчих завдань.

1.  Робота з деформованим текстом.

üПрочитати. Уставити в текст потрібні за змістом слова — прикметники (див. довідку). Чи можуть вони утворювати ступені порівняння? Записати висловлювання. З’ясувати тип мовлення. Дібрати заголовок, який виражав би тему тексту.

Та ще не все ми втратили! Наша планета ще може лишатися … і …, якщо ми опам’ятаємося, вернемося у лоно Матері-Природи синами, а не загарбниками.

Богом дарована нам земля … на чорноземи, що коли б дати всьому лад, могла б прогодувати півсвіту. … мірою усвідомити себе не сиднями, а господарями допоможе мудрість тих, хто був … до праці, … і …(За Н. Міщенко).

Довідка: голубою, зеленою, вдячними, багата, великою, удатніший, більш умілий і старанний.

2.  Дослідження-конструювання.

üВід поданих прикметників утворити просту і складену форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників. Скласти з ними словосполучення.

Добрий, далекий, смачний, чесний, дзвінкий, бурхливий, худий, великий, гарний, поганий.

3.  Навчальне редагування.

üПрочитати речення. З’ясувати, чи правильно в них ужиті ступені порівняння прикметників. Записати, виправляючи помилки й аргументуючи свій вибір.

1).Найбільш досконаліший проект щодо захисту навколишнього середовища був виданий Академією наук України.

2).Через тиждень дерева стоятимуть більш голі.

3).Учорашній туман був сивіший за сьогоднішній.

4).Поганіший настрій у мене тоді, коли йде дощ.

5).Груші солодше, ніж яблука.

6).Річка ширша від ставка.

7).Наш край самий красивий.

4.  Творче моделювання.

üПодані сполучення слів увести в прості речення, ускладнені однорідними членами, звертаннями, вставними словами.

1).Дуб крислатіший, ніж клен.

2).Немає нічого кращого, як жити у гармонії з природою.

3).Дніпро ширший за Десну.

Коментар учителя. Прикметники вищого ступеня в реченнях уживаються з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як. Прикметники вищого ступеня узгоджуються в роді, числі та відмінку з іменниками (займенниками).

ІV.  Рефлексія. Оцінювання та самооцінювання.

1.  Бліц-опитування «ТАК, НІ».

Погодьтесь або заперечте твердження

1.  Прикметник це самостійна змінна частина мови, що означає ознаку предмета і відповідає на питання який? -а, -е, чий? -я, -є.

ТАК

2.  Прикметник належить до певного роду: чоловічого, жіночого, середнього.

НІ (змінюється за родами)

3.  Прикметники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку в однині, в числі й відмінку в множині.

ТАК

4.  У реченні прикметники найчастіше виступають лише означенням.

НІ (рідше—іменноючастиноюскладеного присудка)

5.  Прикметники зимовий, майбутній, учорашній, сьогоднішній виражає часову ознаку.

ТАК

6.  Прикметники мають своєрідне відмінювання: поділяються на 3 групи тверду, м'яку і мішану.

НІ (тверду і м'яку)

2.  Перевірка бліц-опитування й самооцінювання учнів.

Підрахувати кількість правильних відповідей та помножити на 2 це й буде результат.

IV. Підсумки проведеної роботи на уроці.

Взаємоперевірка самостійно побудованих речень. Самоаналіз роботи учнів у процесі засвоєння теми й окреслення вчителем перспектив подальшої навчальної діяльності.

V.Домашнє завдання.

1.  Скласти або виписати з художньої чи наукової літератури 2–3 речення, у будові яких є прикметники вищого ступеня з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як.

2.  Утворити від прикметників поганий, дужий, небезпечний, видний, відповідальний вищий і найвищий ступені порівняння.

Урок № 6

ПРИКМЕТНИКИ ТВЕРДОЇ І М’ЯКОЇ ГРУП. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Мета уроку:

  • ознайомити шестикласників про поділ прикметників на тверду та м’яку групи, формувати в них уміння визначати належність прикметників до певної групи;
  • виробити вміння й навички правильно визначати й відмінювати прикметники твердої і м’якої груп;
  • знаходити орфограму «Буква и, і, ї у відмінкових закінченнях прикметників», обґрунтовувати вибір написання відповідним орфографічним правилом;
    • розвиватинавички самостійної роботи;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу ознайомити шестикласників з історією народного житла, його інтер’єром.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів (у тому числі застарілих), прикметників-синонімів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ.Перевірка домашнього завдання.

üРобота з індивідуальними картками.

Варіант 1

1.  Підкреслити прикметники, відповідно до синтаксичної ролі їх в реченні.

2.  Розібрати за будовою: величезній, неспокійному.

3.  Визначити всі відомі морфологічні ознаки прикметників: на піщаній косі, по синьому морю.

4.  Утворити всі ступеньовані форми виділених прикметників.

Глибока осінь. Перелітні птахи вже давно відлетіли на південь. На звивистому узбережжі Каспію, у величезній затоці, влаштовано для них чудовий заповідник. Зараз тут живуть різноманітні перелітні гості. На піщаній косі біліє зграя чутливих красивих лебедів. Серед густого очерету пірнають сірі качки. А по неспокійному синьому морю плавають невеликими табунцями гуси (З журналу).

Варіант 2

1.  Підкреслити прикметники відповідно до їх синтаксичної ролі в реченні.

2.  Розібрати за будовою: зеленкувате, спритна.

3.  Визначити морфологічні ознаки прикметників: красивий, чепурна.

4.  Утворити усі ступеньовані форми виділених прикметників.

У сороки-білобоки на боках пір’я зовсім біле. А голова, крила і хвіст чорні, як у ворони. Дуже красивий у неї хвіст. Він довгий, прямий. Пір’я на ньому зеленкувате. Сорока пташка ошатна, чепурна, спритна (З журналу).

Варіант 3

1.  Вставити доречні, на ваш погляд, прикметники. Обґрунтувати їх доцільність.

2.  Визначити морфологічні ознаки і синтаксичну роль трьох прикметників (на вибір).

3.  Утворити всі ступеньовані форми виділених прикметників.

От і прилетіла з далекого краю господиня–осінь. Змахнула рукавом і дерева одягли своє розкішне вбрання. Берізки прибрались, як дівчата, і вихваляються одна перед одною красою. А біля них поста-

ють дуби-парубки.

ІІІ.  Установчо-мотиваційний етап.

ІV.  Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

V.   Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1.  Спостереження над мовним матеріалом.

üЗ’ясувати, на який приголосний закінчуються основи слів крихкий, вразливий, тривожний, внутрішній, літній, довколишній.

Коментар учителя. Залежно від того, на твердий чи на м’який приголосний закінчуються основи прикметників, вони поділяються на тверду і м’яку групи.

Тверда група прикметників

(основа закінчується на твердий

приголосний)

М’яка група прикметників

(основа закінчується на м’який

приголосний, у т. ч. на [й])

Більшість якісних і відносних прикметників (зелений, сільський), усі присвійні (дядьків, Сергіїв), короткі форми (ладен) Нинішній, довговіїй, довгошиїй
Прикметники на -лиций відмінюються за окремим зразком

Відмінкові закінчення прикметників

Відмінки Однина Множина
Тверда група М'яка група Тверда група М'яка група
Чоловічий і середній Жіночий рід Чоловічий і середній Жіночий рід
Н. -ий, -е -ій, -є
Р. -ого -оі -ого -ої -их -іх
Д. -ому -ій -ому -ій -им -ім
З. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р.
О. -им -ою -ім -ою -ими -іми
М. -ому(-ім) (на) -ій (на) -ому (-ім) (на)-ій (на) -их (на) -іх

Відмінювання прикметників твердої групи

Відмінки Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід

Множина

(для всіх родів)

Н.

Р.

Д.

З.

О.

М.

народн-ий
народн-ого
народн-ому
як Н.або Р.
народн-им
(у) народн-ому (-ім)
народн-а
народн-ої
народн-ій
народн-у
народн-ою
(у) народн-ій
народн-е
народн-ого
народн-ому
народн-е
народн-им
(у) народн-ому (-ім)
народн-і
народн-их
народн-им
як Н. або Р.
народн-ими
(у) народн-их

Відмінювання прикметників м’якої групи

Відмінки Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід

Множина

(для всіх родів)

Н.

Р.

Д.

З.

О.

М.

давн-ій
давнь-ого
давнь-ому
як Н.або Р.
давн-ім
(у) давнь-ому (-ім)
давн-я
давнь-ої
давн-ій
давн-ю
давнь-ою
(у) давн-ій
давн-є
давнь-ого
давнь-ому
давн-є
давн-ім
(у) давнь-ому (-ім)
давн-і
давн-іх
давн-ім
давн-іх
давн-іми
(у) давн-іх

VІ.  Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних і творчих умінь з теми.

1.  Вибірково-розподільна робота.

üЗаписати прикметники у формі називного відмінка однини чоловічого роду. Указати на групи прикметників за типом відмінювання.

Прибережн…, братн…, пшеничн…, сінешн…, заможн…, природн…, художн…, мужн…, висок…, дружн… .

üРозтлумачити слова дружній і дружний.

Довідка: дружній — приязний, дружний — одностайний.

2.  Коментоване письмо.

üЗаписати під диктовку текст. Підкреслити прикметники. Визначити групу, рід, число, відмінок.

Традиційним типам хат різних регіонів України надавали своєрідності такі елементи, як ґанок, значні виноси даху та галерея. Подальше ускладнення плану хати йшло через виокремлення в сінях комори, а в житловому приміщенні — кухні (З енциклопедії).

üРозтлумачити виділені слова й дібрати до них синоніми.

Ґанок(крильце, калідор, рундук) прибудова, присінок біля входу в будинок із майданчиком, на який ведуть східці.

Галерея(рукійма, лавочки) критий чи відкритий коридор, що з’єднує два або кілька приміщень; довгий балкон уздовж будинку.

Комора(комірка, комірчина, кліті, підкліті, хитки, чулан, кладочка) — 1. Окрема будівля для зберігання зерна. 2. Приміщення в житловому будинку, де тримають продукти харчування.

3.  Творча робота.

üЗаписати словосполучення в орудному відмінку однини, пояснити правопис. Скласти 2–3 речення, використовуючи подані сполучення слів.

Вужча кімната, більша площа, нижча круча, домашня локшина, порожня скриня, старожитній звичай, хатній посуд, зовнішній вигляд.

4.  Навчальне редагування.

üПрочитати прикметники. Знайти неправильні форми слів. Записати, виправляючи недоліки.

Кварцевий, помаранчовий, шавлієвий, грушевий, вишньовий, життьовий, миттьовий.

VІІ.Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

1.  Проблемні запитання до учнів.

(Учні відповідають на питання, використовуючи теоретичний матеріал про відмінювання прикметників).

1.  В якому відмінку однини прикметники чоловічого і середнього роду твердої групи мають закінчення -им, а м’якої -ім (-їм)? (В орудному).

2.  В якому відмінку однини прикметники чоловічого і середнього роду мають паралельні закінчення? (У місцевому відмінку).

3.  В якому відмінку однини прикметники жіночого роду мають закінчення -ої? (В родовому відмінку).

4.  А в яких відмінках прикметників жіночого роду мають закінчення -ій (-їй)? (В давальному й місцевому).

5.  А яке закінчення мають прикметники жіночого роду в орудному відмінку? (-ою).

6.  Який знак пишеться у прикметниках м’якої групи в однині після приголосних перед закінченням, що починається буквою о? (М’який знак).

7.  В якому відмінку у прикметниках твердої та м’якої груп у множині пишеться закінчення -і (-ї)? (У називному).

8.  Яку букву пишемо в усіх інших відмінкових закінченнях прикметників твердої групи у множині? (Букву и).

9.  А в закінченнях м’якої групи? (Букву і (ї)).

VІІІ.Підсумок уроку.

ІХ.  Домашнє завдання.

1.  Скласти зв’язне висловлювання у науковому стилі на тему «Особливості відмінювання прикметників твердої і м’якої груп».

2.  Дібрати синоніми до слів братній, навколишній, трикутний, свіжий. Визначити їх групи за типом відмінювання (тверда чи м’яка).

Урок № 1

Тема. Всеволод Нестайко — відомий у світі український дитячий письменник.

«Тореадори з Васюківки» пригодницький захоплюючий твір

Мета уроку:

  • ознайомити учнів із життям і творчістю В. Нестайка, зацікавити його творчістю;
  • розпочати роботу щодо аналізуванняйого пригодницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви;
  • розвивати навички виразного читання, переказу прозового твору, коментування його;
  • формувати вміння аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки;
  • розвивати вміння толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати власну позицію;
  • узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки, формувати етичні смаки школярів;
  • виховувати позитивні риси характеру, активну життєву позицію, оптимістичний світогляд;
  • виховувати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань із використанням комунікативно-ситуативних завдань.

Теорія літератури: пригодницький твір, повість.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I.  Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Чи траплялися з вами цікаві пригоди? А можна про них написати художній твір?

• Твори якого жанру художньої літератури вам подобаються? Чим саме?

• Який твір, на ваш погляд, вважають пригодницьким? Наведіть приклад.

• А які пригодницькі твори світової літератури ви вже читали? (Твори Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена та ін.) Чим вони вас вражають, захоплюють?

• На вашу думку, пригодницькі твори повинні бути комічними або, навпаки, гостросюжетними? Власні міркування обґрунтуйте. Я пропоную, щоб девізом нашого уроку були слова:

III.  Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

IV.  Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Саме тому, що дитинство моє перервала війна і довелося зазнати чимало гірких недитячих

переживань, рано подорослішати, мені й захотілося писати для дітей — повернутися

у дитинство і догратися, досміятися, пофантазувати разом з юними читачами.

В. Нестайко

ІІІ.  Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Життєвий і творчий шлях В. Нестайка (матеріал для вчителя)

Всеволод Зіновійович Нестайко

(Народився в 1930 році)

Всеволод Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника залишили згадку не лише про війну...

Народився в місті Бердичеві Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам’ятає. Йому було чотири роки, коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне завдання. Всеволод пригадує лише, як батько частував його смачними цукерками у прощальний вечір і як мама повела його й сестричку в цирк, щоб хоч якось розрадити після таткового від’їзду. А був він веселою і товариською лю­диною, знав п’ять мов. Довго сподівався Всеволод Зіновійович, що батько все ще повернеться, тільки недавно перестав чекати...

Про Бердичів хлопчик нічого не пам’ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних прохань дати чогось поїсти він, зітхаючи, просив маму: «Ну, то дай хоч води напитися». Рятуючись від голодомору, сім’я переїхала до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.

У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, котрою б він не перехворів. Мама вчителювала і не могла сидіти постійно біля сина. Доводилось зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода — це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальовувалися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув. Хіба якась сусідка підійде з того боку дверей, поговорить хвилинку-другу й піде у своїх справах. Наперекір жахливим картинам почав вигадувати смішні історії (в роду в них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі дотепи.

А потім була школа. І знову залишався сам, але самотність уже змінилась на самостійність. На одному з уроків у першому класі надокучило Всеволодові сидіти, він неквапом підвівся з місця і пішов собі між партами.

— Ти куди? — здивовано запитала Ліна Митрофанівна.

— Нікуди. Я просто гуляю. Мені казала мама, що сидіти довго на одному місці не можна.

Отак і прогулювався декілька днів, аж поки Вася Мостовой не підставив йому ногу і хлопчик не гепнувся на втіху всьому класові.

...Одного літнього дня діти біля свого будинку грали у війну, коли о 12 годині радіо принесло страшну звістку — почалася війна. Вони жили дитячими вимріяними уявленнями про війну і не могли зрозуміти заплаканих облич матерів.

— Ми цього Гітлера за один день розіб’ємо, — вигукували хлопчаки, розмахуючи руками. Був серед них і одинадцятирічний Всеволод. Не знав він, що це була його остання дитяча гра. А скільки довелося пережити в окупованому фашистами місті!

Мама не встигла евакуюватися, тому що хлопчик знову захворів. Серце її розривалося, бо дочка в цей час була в Москві (вона там вчилася в інституті). Цілих два роки про неї нічого не знали. Мама підпіль­но організувала школу, вчила Всеволода і його однолітків. Це був їхній п’ятий клас.

Іноді стає моторошно від спогадів про ті часи. Письменнику згадується відчайдушний мамин зойк, коли біля нього розірвався снаряд і він впав, засипаний землею. Та найстрашніша подія трапилася у Бабиному Яру. Відступаючи, німці палили свої жертви. Вони примушивали роби­ти це військовополонених. Одного разу кілька полонених утекло. Фашисти з собаками кинулися їх шукати. А Всеволод з Павлушею неподалік рвали в ліщині горіхи. Німець подумав, що це втікачі, вистрелив Павлуші прямо в скроню і націлився на Всеволода, але потім розглядів. Що це були діти...

Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і слюсарем, візником, репетитором. Та найбільшу втіху одержує від зізнання маленьких читачів, що вони беруть в руки його книжечки, коли залишаються самі або хворіють.

Однак перш ніж стати дитячим письменником, закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Потім працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь», де й було надруковано його першу книжку «Шурка і Шурко». Почин був добрий — слідом посипалися одна за однією по­вісті, оповідання для дітей: «В країні сонячних зайчиків», «Космо-Натка», «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець з тринадцятої квартири», «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди близнят-козенят», «Тореадори з Васюківки», «Пригоди Грицька Половинки», «Незвичай­ні пригоди у лісовій школі», «П’ятірка з хвостиком» та багато інших. У них — дотепні, жваві, веселі, розумні, кмітливі, сміливі маленькі герої в різних життєвих ситуаціях, часом і драматичних, і зовсім химерних, сфантазованих. А поряд — добрий, лагідний дух самого автора, що несе в наш непростий світ добро і любов. І це Всеволод Нестайко робить настільки щиро й чесно — його твори не залишають байдужим, жодного читача. Саме тому вони перекладені багатьма мовами світу. Популяр­ність письменника поширилася далеко за межі України. За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» він удостоєний премії імені Лесі Українки. Фільм за твором «Тореадори з Васюківки» одержав Гран-Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії, фільм за твором «Одиниця з обманом» — спеціальний приз на Міжнародному фестивалі в Габрово. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» включено до особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена.

2.  Робота з підручником

Прочитайте спогади В. Нестайка (с. 140–141), розгляньте схему на с. 141.

2. Теорія літератури

2.1. Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.

Раніше повістями називали й короткі розповідні твори.

2.2. Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, піднесеність.

2.3. Пригодницький твір — це твір, в якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов’язані з ризиком.

2.4. Потребує пояснення й сама назва твору.

Хто ж такі тореадори?

Тлумачний словник української мови пояснює це слово так: тореадор (від іспанського тореадор) учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки.

Як ще називають бій із биками (корида)?

3. Робота над твором В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

Розділ І. «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» (уривки з трилогії)

3.1. Виразне читання уривків.

Уривок 1. «У нас була прекрасна благородна ідея… до …І зняла таки вереск, що причовгав дід. Ну і…»

Уривок 2. «А то якось влітку Ява сказав: — Давай влаштуємо бій биків…»

Уривок 3. «Слухай, раптом каже Ява, а давай зробимо… підводного човна…»

3.2. Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.

3.3. Ідея: уславлення дитячої кмітливості, винахідливості, розуміння почуття гумору та засудження необдуманих вчинків.

3.4. Основна думка: саме з дитинства формується людське «я», і хоча хлопці бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри.

3.5. Жанр: пригодницький та гумористичний твір.

3.6. Композиція.

Події у цій частині твору відбуваються протягом двох днів.

Експозиція: знайомство з Іваном Ревою та Павлом Завгороднім, родинами хлопців та місцевістю, де відбуватимуться події.

Зав’язка: прагнення хлопців повсякчас знаходити якісь пригоди (вирити метро під свинарником, виявити власні тореадорські здібності, зробити підводного човна, витягти з колодязя щеня).

Кульмінація: ризиковані вчинки, події, які траплялися з хлопцями.

Розв’язка: всі ситуації, до яких потрапляли хлопці, закінчувалися добре.

3.7. Обговорення розділу твору за питаннями:

•    Чому глава твору починається зі знайомства не з хлопцями, а сварнкою діда Варави?

•    Чим пояснити благородність ідеї проведення хлопцями метро під свинарником?

•    Що цікавого ми дізналися про родину Вані? (Батько грає на скрипці, дід — мисливець, мати — депутат райради, ланкова кукурудзоводів)

•    Як бугай Петька налякав дачника?

•    Через що хлопці посварилися і навіть побилися?

•    Чому хлопці вирішали стати тореадорами? Чим закінчилося їх тренування з коровою Контрибуцією?

•    Знайдіть у творі портретну характеристику діда Варави. Про що вона свідчить? («Обличчя в нього сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі і так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі і нерухомі, як у півня. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Та це тільки здавалося. Вісімдесят третій йому пішов»)

•    Як Ваня з Павлом ставляться до навчання? («І хто вигадав оті екзамени. Та ще навесні, коли повітря пахне футболом і цурками — палками... Як добре було ще торік у четвертому класі! Ніяких тобі екзаменів. Краще було б і не переходити в п’ятий ... Краще двадцять «метро» засипать, ніж один екзамен»)

•    Яким чином Ваня хотів зробити підводного човна?

•    Що свідчить про реакцію хлопців на скімлення щеняти в колодязі? Як би повели себе ви у такій ситуації?

•    Як поставилися хлопці до злочинця, який кинув щеня до колодязя?

•    Чим пояснити те, що Ваня з Павлом, отримавши нового друга, забули про будівництво підводного човна?

3.8. Аналіз ситуацій. Евристична бесіда

    Чому не вдалось побудувати метро? (Не вистачило знань, взялись за непосильну роботу)

    Чим же закінчився бій биків? (Це теж наука, небезпечне заняття, воно вимагає певних фізичних якостей, вміння, вольових якостей, чого у хлопчиків ще не було)

    Як ви думаєте, чи стане Павлуша льотчиком? А чому так часто змінює свої мрії стосовно професії Ява? (Цілеспрямований Павло і навпаки Ява)

    Чи візьмуть у міліцію Яву? (Кар’єру зіпсував йому Павлуша, бо ненароком зачепив ночовки, через які і сталась чергова пригода з хлопцями. Так це пояснив Ява)

    Які риси притаманні міліціонеру? (Хоробрість)

    Чи є вона у хлопців, зокрема у Яви? (Ні, тікали від дядька і міліціонера, тільки п’яти мелькали)

    А чому ж не побудували підводний човен? (Доки рятували Собакевича, забули про свою мрію)

Висновок. Гарні були мрії у наших героїв, але кожного разу вони роз-бивались об дійсність, не збувались.

3.9. Інтерактивна вправа «Дерево рішень»

Ви співчуваєте героям повісті Яві і Павлуші?

Зараз ви попрацюєте в групах. Разом подумайте, що треба робити хлопчикам, щоб їхні мрії здійснилися. Порадьте їм, що треба зробити, щоб їхні мрії здійснились.

(Діти зачитують рішення: добре вчитися, виховувати характер, бути хоробрими, цілеспрямованими, слухати старших, не втрачати оптимізм)

V.Закріплення вивченого матеріалу на тему: «В. Нестайко «Тореадори з Васюківки» (розділ І «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич»)

1.  Розв’язання тестових завдань

1.  Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?

а) Волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом.

2.  Дід хотів, щоб хлопці:

а) допомогли йому по господарству; б) вилізли з ями; в) вирвали бур’ян за клунею.

3.  Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як:

а) у Києві; б) Харкові; в) Львові.

4.  Свиня, на думку хлопців, важила:

а) п’ять пудів; б) п’ять кілограм; в) майже тонну.

5.  На характер льоха Манюня була:

а) спокійною; б) брехливою; в) противною.

6.  Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями?

а) «Подвір’я» і «Городина»; б) «Сонячна» і «Кропив’яна»; в) «Клуня» і «Крива груша».

7.  Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме:

а) три копійки; б) п’ять копійок; в) одна копійка.

8.  Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?

а) Не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися; в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.

9.  Друга Павла звали Явою, як і острів:

а) у Тихому океані; б) Індійському океані; в) Азовському морі.

10.  Батько у Яви:

а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер.

11.  Явин дід полюбляє:

а) полювати; б) рибалити; в) доглядати за худобою.

12.  На честь діда було названо:

а) шлях до Києва; б) польове озеро; в) метро, що хотіли прокласти хлопці.

13.  Мати у Яви:

а) бригадир на заводі будматеріалів; б) ланкова кукурудзоводів; в) депутат облради.

14.  Який фразеологізм має місце у цій частині твору?

а) Тільки п’ятами залопотів; б) на ловця і звір біжить; в) з голови до п’ят.

15.  Характер у Яви наче:

а) ґрунтовий шлях; б) міцна скеля; в) сталь.

16.  Ява кінофільм «Тореадор» назвав:

а) дуже гарним; б) закордонним; в) класним.

17.  Тореадори, на думку Яви, — це:

а) люди, що ризикують своїм життям; б) найсміливіші герої і ловкачі; в) гумористи і циркачі.

18.  Іван Рень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:

а) написали в газеті; б) транслювали по радіо і по телевізору; в) знав увесь світ.

19.  Яке лихо вчинив бугай Петька?

а) Загнав дачника на телеграфний стовп; б) розбив сусідську горожу; в) зіпсував комбайн Миколи.

20.  Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?

а) Кандидатуру на бій з коровою; б) суперечку — хто сильніший; в) бажання покататися на Миколиному комбайні.

21.  На килимку у Павла було вишито:

а) чудове квіткове поле; б) троє цуценят; в) Діда Мороза.

22.  До тореадорського реманенту належали:

а) капелюшок і килимок; б) відро і материна хустка; в) простирадло і міцна мотузка.

23.  Яку пісню наспівували хлопці, будучи у повній бойовій готовності?

а) Арію Хозе з опери Бізе «Кармен»; б) гімн П. Чубинського; в) «Єднайтесь, брати українці...»

24.  Коли Контрибуція бурно зреагувала на хлопчачі старання?

а) Кому її почали кусати мухи; б) вона захотіла пити; в) один із хлопців ударив її по губі.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1.  Чим вас приваблюють Ява і Павло? Порівняйте ваш відпочинок на літніх канікулах і пригоди цих п’ятикласників. Зробіть узагальнюючий висновок.

2.  Доведіть на прикладі вчинків Івана та Павла, що хлопці мають щире серце, здатні до порозуміння і добра.

3.  У бика Петьки очі наче:

а) повна луна; б) дві залізні миски; в) тракторні фари.

Картка № 2

1.  Прослідкуйте, як сам В. Нестайко ставиться до своїх героїв? Особисті міркування обґрунтуйте.

2.  Чи можна, на ваш погляд, виправдати поведінку хлопців, які рили метро під свинарником і зашкодили діду? Як Іван і Павло зреагували на його крик? Висловіть власну думку стосовно цього.

3.  Де знайшли хлопці порятунок від Контрибуції?

а) У ставку; б) на дереві; в) вдома.

Картка № 3

1.  Прокоментуйте характеристику, яку надав хлопцям дід Салимон: «От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні! Власну думку вмотивуйте.

2.  А що, на ваш погляд, є дружбою? Чи можна Ваню з Павликом вважати друзями?

3.  На знак пошани до Контрибуції, яка простила образи хлопців, Ява частував її:

а) солодкими пиріжками; б) цукерками; в) зефіром.

Картка № 4

1.  Чим захоплює вас ця частина твору? Як ви ставитеся до вчинків і по­ведінки Вані та Павла? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2.  Прослідкуйте, які риси характеру виявляються у хлопців під час при­год, що з ними трапляються. Власні спостереження узагальніть.

3.  Як хлопці назвали щеня, яке витягли з колодязя?

а) Палканом; б) Шариком; в) Собакевичем.

VI.  Підсумок уроку

Пропонується закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів, що…»

VII.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII.Домашнє завдання

  • Навчитися виразно читати перший розділ повісті, зробити ілюстрації до твору
  • Дослідницьке завдання — дізнатися у батьків про їх дитинство і ті пригоди, які з ними траплялися (розповідь-конкурс).

Урок № 2

Тема.  Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Пригодницький захопливий сюжет, мрія і дійсність, смішне, комічне, романтичне в його пригодницькій повісті для дітей

Мета уроку:

  • продовжити опрацювання змісту твору, знаходити у творі елементи гумору, романтики;
  • простежити, як зображується мрія і дійсність у стосунках і поведінці героїв, вміти їх аналізувати;
  • вчити розрізняти поняття романтичного і пригодницького, аналізувати вчинки героїв, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях, характеризувати улюбленого героя, розкрити риси його вдачі, аргументувати свій вибір;
  • розвивати навички переказу найцікавіших епізодів тексту;
  • розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість, вміння грамотно висловлювати свою думку, почуття, враження, формувати активну життєву позицію, естетичні смаки;
  • виховувати повагу до старших, увагу до молодших, позитивне ставлення до життя.

Тип уроку: комбінований.

Теорія літератури: пригодницький твір, повість, засоби творення смішного, комічного.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), бібліотечка пригодницьких творів В. Нестайка та творів Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена (зарубіжна пригодницька література); творчі роботи школярів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Розв’язування тестових завдань за темою «В. Нестайко. Життя і творчість».

1.  Дитячі роки В. Нестайка залишили згадку про:

а) голодомор; б) війну; в) холод.

2.  Народився майбутній письменник у місті:

а) Бердичеві; б) Львові; в) Казані.

3.  У дитинстві Всеволод був хлопцем:

а) веселим; б) хворобливим; в) врівноваженим.

4.  Мати Всеволода працювала:

а) вчителем; б) майстром на хлібопекарні; в) бібліотекарем.

5.  З дитинства Всеволод Нестайко:

а) вже працював; б) читав багато історичних творів; в) був самостійним.

6.  У грізні роки війни мати Всеволода:

а) допомагала пораненим бійцям; б) підпільно організувала школу; в) день і ніч працювала за станком.

7.  Ким не працював В. Нестайко?

а) Комбайнером; б) столяром; в) візником.

8.  Щоб стати дитячим письменником, В. Нестайко закінчив філологічний факультет:

а) Львівського університету; б) Київського університету; в) Харківського педагогічного інституту.

9.  В. Нестайко працював у редакції журналу:

а) «Барвінок»; б) «Малятко»; в) «Метелик».

10.  Перша книжка письменника мала назву:

а) «Шурка і Шурко»; б) «Тореадори з Васюківки»; в) «Пригоди Робінзона Кукурузо».

11.  В. Нестайко був удостоєний премії імені Лесі Українки за твір:

а) «Таємниця трьох невідомих; б) «Пригоди близнят-козенят»; в) «Незвичайні пригоди у лісовій школі».

12.  Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури до особ-ливого Почесного списку Г. -Х. Андерсена включено книжку:

а) «П’ятірка з хвостиком»; б) «Тореадори з Васюківки»; в) «Пригоди Робінзона Кукурузо».

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

III.  Перевірка домашнього завдання

Учнівський міні-конкурс і найцікавіша розповідь школярів про пригоди їхніх батьків у дитинстві. Визначення переможців.

IV.  Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V.Основний зміст уроку

Усміхнися над своїми прикрощами — гіркота їхня щезне.

Усміхнися над своїм супротивником — щезне його злість.

Усміхнися і над своєю злістю — не буде і її.

Я. Райніс

З добрим дружись, а лихих стережись!

Народне прислів’я

Нема нічого кращого в житті за дружбу.

В. Нестайко

1.  Аналізування ІХ розділу твору «Тореадори з Васюківки».

1.1. Виразне читання розділу, переказування окремих його епізодів за бажанням учнів.

1.2. Тема: зображення стосунків між хлопцями, в результаті яких перевіряється цінність справжньої дружби.

1.3. Ідея: засудження тих, хто розуміє дружбу тільки на словах; уславлення дружніх стосунків, які перевірені часом, конкретними справами.

1.4. Основна думка: «Поміч у свій час як дощ у посуху» (народне прислів’я), «Нема нічого кращого в житті за дружбу» (В. Нестайко).

1.5. Композиція.

Експозиція: розповідь про дружні стосунки Павла з Антончиком Мацієвським.

Зав’язка: вирішення хлопцями збудувати єгипетську піраміду із кавунів і замурувати в ній Павлушу — як фараона Гаменхотепа...

Кульмінація: допомога Яви Павлу втекти від розлюченого діда Салимона.

Розв’язка: покарання хлопців батьками за шкоду на баштані.

1.6. Обговорення змісту твору за питаннями:

•Чим пояснює Павлуша своє недоброзичливе ставлення до Яви на початку розділу?

•Які переваги були у дружніх стосунках Павла з Антончиком Мацієвським?

•Яким зображено баштан? Опишіть його («Такого баштана нема ніде. Кінця краю не видно. Од обрію до обрію. І кавунів — тисячі, мільйони... і всі смугасті. Як тигри. Тисячі, мільйони тигрів»)

•Як відбувається знайомство з дідом Салимоном — охоронцем баштану?

•Яким чином хлопці потрапили на баштан?

•Якої шкоди завдали хлопчаки баштану?

•Як хлопці дійшли до того, щоб збудувати єгипетську піраміду? Що вам відомо з історії про цю споруду?

•Охарактеризуйте Стьопу Карафольку. Чим пояснити те, що хлопці його не поважали? («Він щодня чистив зуби, робив зарядку і взагалі був свиня. Коротше, він був те, що називається зразковий учень: учився на самі п’ятірки, поводився в школі бездоганно, не бешкетував, не бив вікон, не вмочав косу дівчинки, що сидить попереду, в чорнило, не підпалював на уроці «жабку» з кінострічки...»)

•Поясніть вираз у творі: «Стьопа — був свого роду ходячим довідником».

•Звідкіль хлопці були обізнані про єгипетські піраміди?

•Кого було обрано фараоном? Чому?

•Опишіть, як відбувалася побудова єгипетської піраміди?

•Що відчув Павлуша, перебуваючи у ролі Гаменхотепа?

•Яким чином Павлуша втік від діда Салимона? Хто йому допоміг?

•Охарактеризуйте внутрішній стан Павла, коли він тікав з Явою від діда («І мені здавалося, що серця наші теж б’ються, наче одне серце. Мені було дуже хороше! Мабуть, таке відчувають справжні друзі — солдати, коли плече в плече йдуть в атаку. Отак біг би й біг на край світу...»)

•Чи зрозумів Павло, чим вимірюється справжня дружба? Що про це свідчить?

•Яке покарання дістали хлопці за шкоду на баштані?

•На ваш погляд, дружба Павла з Явою буде тривалою чи тимчасовою? Обґрунтуйте особисті міркування.

•Чого вчить вас цей твір? Кого ми можемо назвати справжнім другом?

•Які прислів’я та приказки про дружбу ви знаєте?

(Нема товариша — шукай, а знайшов — бережи;

Вірний приятель — то найбільший скарб;

Не обгороджуй себе огорожею, а приятелями;

Друга шукай, а найдеш — тримай;

Не так тії сто братів, як сто друзів;

Пробуй золото вогнем, а дружбу — грішми)

1.7. Закріплення вивченого матеріалу

Питання:

Сформулюйте тему твору. (Зображення стосунків між хлопцями, в результаті яких перевіряється цінність справжньої дружби).

Яка основна думка? (Показати, що нема нічого кращого в житті за дружбу).

Назвіть ідею твору. (Засудження тих, хто розуміє дружбу тільки на словах, уславлення справжньої дружби).

Чи знайомі вам такі поняття як гумор, іронія, сатира?

А чи замислювалися ви над тим, як досягається смішне (комічне) у творі?

Отже, зараз поговоримо про основні засоби творення смішного.

Робота зі схемою

Засоби творення комічного в тексті

1.Використання недоречних омонімів, що призводить до кумедних непорозумінь.

2.  Використання порівнянь та епітетів жартівливого характеру.

3.  Пестливі слова та гіперболи для посилення насмішки, кумедного в поведінціперсонажів,рисхарактерівперсонажів.

4.  Урочистий тон розповіді в зображенні буденного.

5.  Подвійний зміст висловлювань персонажів.

6.  Опис ситуацій, коли персонаж намагається вдавати із себе не того, ким він єнасправді.

Теорія літератури

Явища та образи в художній літературі, що викликають сміх через невідповідність між дією й наслідками, між метою й засобами досягнення її, називають комічним.

Виразне читання тексту твору

1.  Знайдіть та виразно прочитайте епізод,у якому описана спроба хлопцівпобудувати метро.

2.  Знайдіть та виразно прочитайте епізод, у якому описано бій тореадорів із Контрибуцією.

3.  Прочитайте виразно уривок, у якому йдеться про те, як хлопці грали у фараона.

4.  Чи є прочитані уривки комічними? Завдяки чому авторові вдається викликати посмішку?

Робота з таблицею

Епізод Засоби творення комічного
«Побудова метро»  
«Бій тореадорів із Контрибуцією»  
«Гра у фараона»  
«Мандрівка хлопців до міста»  
«Веловипед»  

Проблемне питання

З якою метою В. Нестайко у своєму творі використовує комічні ситуації?

1.8. Гра «Так» «Ні»

Називаються різні засоби творення смішного в тексті. Якщо засіб підходить до твору, що вивчається, уні говорять «Так», якщо не підходить «Ні».

Питання для гри.

üВикористання у тексті твору недоречних омонімів, що призводить до смішних непорозумінь.

üВикористання слів і висловів, порівнянь жартівливого характеру;

üПестливі слова та гіперболи для посилення насмішки, кумедного в зображенні поведінки, рис характерів персонажів;

üОпис ситуацій, у яких персонаж намагається вдавати з себе не того, ким він є насправді;

üПідкреслення невіповідності дійсного та бажаного;

üНадання словам протилежного значення, подвійний зміст висловлювань персонажів;

üУрочистий тон розповіді в зображенні буденного.

1.9. Пошукова вправа

Знайти і зачитати такі фрагменти твору, де найкраще показані засоби смішного.

Перед читанням пригадуються правила виразного читання.

Виразно читати це значить читати...

(розуміти те, про що (про кого) читаєш (правильно визначати головну думку твору, розуміти образи, поведінку героїв тощо); демонструвати гарну і чітку дикцію, правильну вимову звуків, їхніх сполучень, словосполучень; уміти дотримуватися пауз і логічних наголосів, що передають задум автора; уміти дотримуватися інтонації питання, ствердження, заперечення, спонукання).

VI.  Закріплення вивченого матеріалу на тему «В. Нестайко “Тореадори з Васюківки”» (розділ ІХ, в якому Павлуша розказує, як він подружився з Явою)

1.  Розв’язання тестових завдань

1.  Павло не дружив з Явою до четвертого класу, оскільки той був:

а) вередливим; б) товаришував з хлопцями іншого класу; в) заклопотаний навчанням.

2.  Спершу Павло дружив:

а) з Ганькою Гребенючкою; б) Антончиком Мацієвським; в) Стьопкою Карафолькою.

3.  Найбільше Павлуша полюбляв:

а) морозиво з вершками; б) малину з молоком; в) вареники з вишнями.

4.  Кавуни на баштані Павлуша порівнює:

а) з тиграми; б) кулями; в) колесом комбайна.

5.  Дід Салимон-баштанник не любив, коли хлопці:

а) його ображали; б) крали у нього кавуни; в) псували йому врожай.

6.  Варава і Салимон сварилися через:

а) політичну ситуацію за кордоном; б) здобути інформацію про футбольну гру; в) непорозуміння у господарських справах.

7.  Хлопці пробували грати кавуном:

а) у волейбол; б) гандбол; в) футбол.

8.  Стьопу не полюбляли хлопці, бо він:

а) був відмінником; б) не чистив зуби; в) фізично не розвивався.

9.  Серед хлопчачого колективу Стьопу називали:

а) розумним електриком; б) літаючою тарілкою; в) ходячим довідником.

10.  Хлопці навчилися говорити один на одного «старик»:

а) від старшокласників; б) київських мисливців; в) працівників баштанника.

11.  Гору кавунів хлопці назвали:

а) Ейфелевою вежею; б) єгипетською пірамідою; в) чарівною фортецею.

12.  Павлуша погодився бути фараоном, отримавши ім’я:

а) Хеопс...; б) Тутанхамон...; в) Гаменхотеп...

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1.  Доведіть на прикладі взаємостосунків хлопців, що дружба перевіряється у скрутних ситуаціях. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2.  Висловіть власну думку щодо наступного розміркування Павла: «Нема нічого кращого в житті за дружбу».

3.  Чому хлопці покинули замурованого у кавуни Павлушу?

А  вирішили пошуткувати над ним;

Б  побачили діда Салимона;

В  почули крик матері.

Картка № 2

1.  Що свідчить про обізнаність хлопців стосовно історичних знань про єгипетські піраміди? Свої думки обґрунтуйте.

2.  Як ви ставитеся до шкоди, яку вчинили хлопці на баштані? Визначте власний вирок щодо покарання шкідників.

3.  Хто допоміг Павлу в скрутну для нього хвилини?

А  Гришка Сало;

Б  Ваня Рень;

В  Антончик Мацієвський.

Картка № 3

1.  Чому хлопці не любили Стьопу Карафольку? Чи згодні ви з думкою хлопців? Особисті міркування аргументуйте.

2.  Прокоментуйте народне прислів’я: «Порятуй мене у пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків». Як воно стосується даного розділу твору?

3.  Яке із зазначених нижче народних прислів’їв стосується ідейного змісту ІХ розділу твору?

А  В лиху годину узнаєш вірну людину.

Б  Чим багатий, тим і радий.

В  Ложка дьогтю зіпсує бочку меду.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

  • Підготувати усний твір на тему «З ким я дружу в класі і чому?».
  • В робочих зошитах (письмово) план твору (основні пункти).
  • Власна версія однієї з пригод хлопців.
  • Продовжити заповнення таблиці, вносячи до неї інші епізоди з повісті.

Урок № 3

Тема.  Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Пригодницький захопливий сюжет, мрія і дійсність, смішне, комічне, романтичне в його пригодницькій повісті для дітей

Мета уроку:

  • продовжити аналізувати твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», виявити особливості смішного, комічного, романтичного в пригодницькому творі;
  • характеризувати вчинки героїв, пов’язуючи з життєвими ситуаціями учнів;
  • розвивати вміння виразно читати, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виділяти з інформації головне, суттєве;
  • формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати у школярів активну життєву позицію, позитивні риси характеру;
  • прищеплювати інтерес до пригодницького літературного жанру; пунктуальність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I.  Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань

1.  Бесіда за питаннями:

•Які художні твори ви люблите читати? Чому?

•Яке повчальне значення для вас мають твори художньої літератури? Відповідаючи, посилайтеся на приклади з відомих вам творів.

•Що вам подобається у Вані з Павлом, героях твору «Тореадори з Васюківки»?

•Чим пояснити те, що з хлопцями повсякчас трапляються якісь пригоди?

•Як ви ставитесь до пригод? Які цікаві пригоди траплялися з вами?

III.  Перевірка домашнього завдання

1).Прослуховування усних учнівських творів на тему «З ким я дружу в класі і чому?»

2).Підсумок творчої роботи школярів.

IV.  Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1.  Сприйняття й засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

Асоціативний диктант

1.  Бердичев(місто,де народився В. Нестайко).

2.  1930 (рік народженняписьменника).

3.  Жанр повісті«Тореадори з Васюківки(пригодницька повість).

4.  Ява(Іван Рень, один із головних героїв повісті «Тореадори з Васюківки»).

5.  Контрибуція(корова).

Кросворд

1.  Ким були Ява та Павлуша? (Романтиками)

2.  Що намагалися побудувати,а потім засипали землею хлопці? (Метро)

3.  Прізвище головного героя твору. (Завгородній)

4.  Прізвище головного героя твору. (Рень)

5.  Кличка пятипудової льохи. (Манюня)

6.  Куди любив гокати Павло? (Колодязь)

7.  Де хлопці знайшли «єдиний порятунок»? (Ставок)

8.  Дід Івана Реня. (Варава)

9.  Рід занять діда Варави. (Мисливець)

V.Основний зміст уроку

Коли людина сміється, вона зла не робить.

К. Паустовський

Я не вірю в одну рятувальну силу таланту без наполегливої праці.

Ф. І. Шаляпін

1.  Опрацювання розділу твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» — «“Е”, — сказали ми з Явою»

1.1. Виразне читання та переказування окремих епізодів розділу.

1.2. Тема: зображення цілеспрямованого прагнення Яви і Павла організувати сільський театр, на сцені якого вони так і не змогли продемонструвати свій талант через власну лінь та самовпевненість.

1.3. Ідея: уславлення прагнення хлопців, які виявили бажання створити справжній театр у районі і здобути велику славу; засудження легковажності, ліні, безвідповідального ставлення до визначеної справи (вивчення хлопцями акторських ролей до вистави).

1.4. Основна думка: кожна розпочата справа повинна мати організаційний початок і вичерпне логічне закінчення.

1.5. Композиція.

Експозиція: рішення Яви та Павла організувати сільський театр у Васюківці.

Зав’язка: розподіл театральних ролей між учнями; Павло — Топчинський; Ява — Бобчинський.

Кульмінація: «провал» інсценізації п’єси через незнання акторських слів Павлом і Явою.

Розв’язка: страждання та сором хлопців, які втекли зі сцени театру.

1.6. Обговорення змісту розділу «“Е”, — сказали ми з Явою» за питаннями:

•З чим було пов’язано хвилювання Павла під час перебування за театральною завісою?

•Яких видатних митців, майстрів театру згадує хлопець?

•Кого і чому у творі названо Станіславським, а кого — Немировичем-Данченком?

•Для чого хлопці вирішили створити театр у Васюківці? Як цю ідею Павла і Яви сприйняли школярі, мешканці села?

•Як здійснювався підбір акторів серед школярів?

•З чим було пов’язано те, що для інсценізації вирішили вибрати п’єсу М. Гоголя «Ревізор»?

•Як розподілялися ролі? Чому Ява і Павло не отримали головної ролі?

•Чим пояснити важливість ролей хлопців у п’єсі?

•У чому були труднощі у хлопців під час репетиції?

•Як же школярі готувалися до театральної вистави?

•Яку чутку розпустила баба Гарбузиха щодо авторства п’єси «Ревізор»?

•Чому Павло перед виступом намагався згадати будь-яку бабусину молитву?

•Як хлопці почували себе, виступаючи на сцені?

•Що ж то було за «Е», яке неодноразово повторював Павло на сцені?

•Яким чином Павло, а потім Ява втекли зі сцени?

•Про що думали хлопці, покинувши сцену?

•Що відчували хлопці, від чого вони страждали, думаючи про закінчення п’єси?

•Чим пояснити самокритику хлопців наприкінці розділу?

•Яким, на вашу думку, повинен бути актор? Від чого залежить повага, пошана аудиторії до нього?

1.7.Літературна гра «ТАК чи НІ»

1.   Хлопці мали«прекрасну й благородну»ідею провести під свинарником метро. (Так)

2.  Манюня провалилася в метро й зіпсувала всю затію. (Так)

3.  Івана Реня всі кликали Явою, бо хлопець хотів поїхати на острів Яву. (Ні)

4.  Контрибуція — це була кличка сестри Яви. (Ні)

5.  Батьки Яви працювали колгоспниками. (Ні)

6.  Під час гри у фараонів, Павлуша обрав ім'я Тутанхамон. (Ні)

7.  Антончик одразу кинув Павлушу, коли з'явився дід Салимон. (Так)

1.8.Складання сенкану

Складіть сенкани до слівпригода,оптимізм, романтика.

Пригода.

Неймовірна, цікава.

Відбувається, захоплює, заохочує.

Кожен прагне бути героєм.

Авантюра.

Оптимізм.

Життєлюбний, яскравий.

Існує, утверджується, перемагає.

Переконаність у світлому майбутньому.

Позитив.

VI.  Закріплення вивченого матеріалу на тему «В. Нестайко “Тореадори з Васюківки”», розділ «“Е”, — сказали ми з Явою»

1.  Розв’язання тестових завдань

1.  Серце Павлуші «мліє і зупиняється...»:

а) перед початком виступу на сцені; б) від сорому за свій негативний учинок на зупинці автобуса; в) оскільки посварився з другом Явою.

2.  Якого артиста автор не згадує у творі?

а) Щепкіна; б) Штепселя; в) Шаляпіна.

3.  Галина Сидорівна — це вчителька:

а) математики; б) літератури; в) музики та співів.

4.  Одкривав і закривав завісу:

а) Беті Башка; б) Стьопа Карафолька; в) дід Варава.

5.  Павлуша був у сільському ВХАТі:

а) Станіславським; б) Немировичем-Данченком; в) Щепкіним.

6.  Хлопці організували у Васюківці театр, щоб:

а) їздити по гастролях у різні країни; б) прославитися у рідному селі; в) довести свою порядність, прагнення зробити щось позитивне, добре.

7.  Галина Сидорівна похвалила хлопців за їх бажання організувати театр і сказала, що вони:

а) працьовиті; б) енергійні; в) емоційні.

8.  Колю Кагарлицького Ява не хотів записувати до театралів, бо він:

а) погано навчався; б) був тихим і спокійним; в) був надто рухливим і веселим.

9.  На першому засіданні гуртка було обрано п’єсу, яка буде демонструватися на сцені сільського театру, а саме:

а) В. Шекспіра «Отелло»; б) І. Котляревського «Наталка Полтавка»; в) М. Гоголя «Ревізор».

10.  Найголовнішу роль у п’єсі виконував:

а) М. Кагарлицький; б) С. Карафолька; в) І. Рень.

11.  На репетиція Павло і Ява не впізнавали себе, бо кудись зникав їх артистизм і тому вони порівнювали себе:

а) з мокрицями; б) жуками; в) пилом на дорозі.

12.  Найскладнішим з уроків літератури хлопцям було:

а) написати твір; б) вивчити вірш; в) проаналізувати поезію.

13.  Якщо артисти ходитимуть по сцені з папірцями, то це буде не спектакль, а:

а) диспут; б) семінар; в) конференція.

14.  Карафолька «зубрячив» свою роль щодня:

а) по п’ять годин; б) дві години; в) чотири години.

15.  Ганька Гребенючка під час вивчення своєї театральної ролі навіть:

а) не ходила гуляти з подругами; б) двічі пропустила кіно; в) не допомагала батькам по господарству.

16.  На думку Яви, зубрьожка — для:

а) дуже розумних; б) дурнів; в) ледачих.

17.  Не знаючи ролі, хлопці вирішили грати на сцені так, як Качалов, тобто:

а) під фонограму; б) суфлера; в) мову жестів та міміки.

18.  Чемпіоном школи по підказках був:

а) Кузьма Барило; б) Микола Кагарлицький; в) Павлуша Завгородній.

19.  Завіса зі скреготом розсувається, наче:

а) смичок по струнах; б) цепний собака на залізних кільцях; в) ножем по залізу.

20.  Чого вчила баба Павлушу, але це він не запам’ятав?

а) Тримати голос під час співів; б) молитви; в) грати на флейті.

21.  Що призвело до хвилювання хлопців?

а) Забули слова для ролі на сцені; б) побачили в залі діда Салимона; в) згадали, що не запросили своїх батьків на виставу.

22.  Сашко Гузь грав роль:

а) поштмейстера; б) коменданта; в) городничого.

23.  Тікаючи зі сцени, Павло:

а) штовхнув Карафольку; б) збив декорацію; в) перевернув відро з водою.

24.  Чому Павлу та Яві було соромно, коли вони втекли зі сцени?

а) Не знали акторських слів, зіпсували демонстрацію вистави; б) робили мовні помилки під час виступу на сцені; в) дехто в залі кривляв їх.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1.  Чому В. Нестайко, на ваш погляд, намагається порівняти перед вихо­дом на сцену хвилювання хлопців і відомих театралів. Особисті міркування доведіть, посилаючись на зміст твору.

2.  Охарактеризуйте Павла і Яву як організаторів театру у Васюківці. Чому у них виявилося бажання створити театр?

3.  Як Павло з Явою поставилися до Миколи Кагарлицького після інсце­нізації вистави?

А  Із заздрістю і сарказмом;

Б  з повагою;

В  байдуже.

Картка № 2

1.  Дослідіть, як у процесі театральної діяльності змінюється поведінка і ставлення до дорученої справи окремих школярів. Власні спостереження обґрунтуйте, посилаючись на зміст твору.

2.  Висловіть власну думку стосовно поведінки Павла і Яви, які втекли зі сцени театру? Чи можна їх виправдати?

3.  До якої країни хотіли поїхати хлопці на гастролі?

А  США;

Б  Німеччини;

В  Франції.

Картка № 3

1.  Прослідкуйте, як мешканці Васюківки поставилися до організації сільського театру. Що про це свідчить? Наведіть приклади з твору.

2.  Проаналізуйте, чим же могла закінчитися вистава п’єси М. Гоголя після того, як Павло з Явою втекли зі сцени. Як розгорталися подальші події? Стисло висловте про це власну думку.

3.  У чому була складність акторської діяльності для хлопців?

А  Знанні ролі;

Б  вмінні поводити себе як герой;

В  придбанні костюмів.

VII.Підсумок уроку у формі бесіди за питаннями

•Чим сподобався вам цей розділ твору? Чому він вчить вас?

•Як би ви повели себе на сцені, перебуваючи на місці хлопців?

•Яким, на ваш погляд, повинен бути актор?

VIII.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX.  Домашнє завдання

Підготувати розгорнуту відповідь на питання: «Що було б далі, якби постановка п’єси мала блискуче завершення?» (Запропонуйте варіанти продовження.)

Урок № 4

Тема. Смішне, комічне, романтичне в творі В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

Мета уроку:

  • продовжити аналізувати твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», виявити особливості смішного, комічного та романтичного пригодницькому творі;
  • характеризувати вчинки героїв, пов’язуючи з життєвими ситуаціями учнів;
  • розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, спостереження, виділяти суттєве;
  • виховувати у школярів позитивні риси характеру, прищеплювати інтерес до пригодницького літературного жанру.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, дидактичний матеріал (тестові завдання, таблиці).

Хід уроку

I.  Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань

Гра «Чи знаєш ти…»

ü  Які є роди літератури?

ü  Що таке епос?

ü  Що таке повість?

ü  Які є види повісті?

ü  Який твір є пригодницьким?

ü  Який жанр твору «Тореадори з Васюківки»?

ü  Що означає слово «тореадори»? (в іспанському бою биків головний учасник, який вбиває бика)

ü  Що означає слово «корида»? (найпоширеніша форма бою биків, традиційне іспанське видовище)

ü  Що означає слово «романтик»? (романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності)

ü  Який у слова «романтика» є синонім? (казковість)

IІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1.  Проблемне запитання.

Що, на вашу думку, в творі В. Нестайка є смішним, а що комічним?

(Смішне засоби втілення мрій. Комічне реальні ситуації, в яких опинялися герої та люди навколо внаслідок втілення мрій.)

2.  Робота з текстом.

За допомогою яких засобів творення комічного автор досягає того, що читаючи повість «Тореадори з Васюківки», ми не можемо стримати сміх?

(Результати дослідження записуються в табличку)

Засоби творення комічного
1 Надання предмету зображення невластивих йому рис «Таке катання було, на мою думку, образою для велосипеда»
2 Неграмотна дитяча мова Ярищині «загаза чортова», «так тобі й тгеба», «щоб ти гозбив свою погану могду»
3 Уживання приказок, прислів’їв, фразеологізмів «Причепився, як реп’ях до собаки», «шукай вітра в полі»
4 Несподівані порівняння «Очі наче тракторні фари», «землю гребе ногами, як екскаватор»
5 Надання незвичних для тварин кличок Корова Контрибуція. Бугай Петька, цап Жора
6 Використання зниженої лексики «Вуха пообриваю, анциболотники, авантюрист шмаркатий»
7 Перебільшення «Трирічне дівча могло зараз нас брать за п’яти, кидать у торбу й нести на базар»
8 Використання наукової і професійної лексики в буденній ситуації «Політ пройшов нормально»

3.  Вибірковий диктант.

Крім названих вами засобів комічного автор, щоб зробити розповідь яскравішою, образнішою, використовує різні художні засоби.

Які ж саме?

Пропонується виокремити з поданих художніх засобів епітети, порівняння, метафори.

(1 група епітети, 2 група метафори, 3 група порівняння.)

Художні засоби

Нам’яти вуха; сталь, а не характер; прекрасна, благородна ідея; причепилося те ім’я до нього, як реп’ях до собачого хвоста; найкращий друзяка; мисливець завзятий; розлючений бик; червоний, мов рак; півдня загоряв на ізоляторах (на стовпі); все, що було поганого на дорозі, ми підібрали на свої штани і сорочки; очі, наче тракторні фари; славний, знаменитий, могутній єгипетський фараон; землю гребе, як екскаватор; схожий, як свиня на коня; червоно-біло-зелена каша; репаються смугасті бомби; страшнюче мурмило; ллється червона кавуняча кров; вітер гуляє по сцені; ми жували слова.

4.  Вікторина «ТАК чи НІ»

(Учні ставлять + або – на позначення правильного та хибного твердження, потім виконують взаємоперевірку за поданим ключем).

1.  Хлопці хотіли прорити метро під клунею. (Ні, під свинарником)

2.  За проїзд у метро хлопці збиралися брати п’ять копійок з учительки української мови. (Ні, математики)

3.  Дідусь у покарання примусив хлопців закопувати метро назад. (Так)

4.  Зробити підводний човен хлопці вирішили з плоскодонки. (Так)

5.  Щоб витягти цуценя з криниці, хлопці принесли мотузку з дому. (Ні, відв’язали козу)

6.  Кандидатура цапа Жори не підійшла на тореадорський бій, бо він був з одним рогом. (Ні, бо був «дуже балакучий»)

7.  Хлопці шукали порятунку від Контрибуції в калабані. (Так)

8.  Павлусь дружив з Явою ще з першого класу. (Ні, з 4)

9.  Сестра Яви не вимовляла літеру «Л». (Ні, «Р»)

10.  Театр хлопці організували разом з учителькою Галиною Сидорівною. (Так)

11.  Ява з Яришкою найчастіше сварилися через велосипед. (Так)

12.  Думаючи, що вмирає, Ява подарував Яришці свій магнітофон. (Ні)

5.  Заповнення таблиці

Чи можна Яву і Павлушу назвати романтиками?

ТАК                                                                                НІ

  • У хлопців добрі наміри.
  • У буденному бачать незвичайне.
  • Заради мети готові на випробування, не шукають легких шляхів.
  • Готові надати допомогу.
  • Цінують дружбу.
    • Витівки обертаються проти них.
    • Не замислюються над наслідками.
    • Створюють навколо проблеми.
 

6.  Гра-пошук «Літературні асоціації».

Називається предмет, а учні швидко називають асоціацію з ним.

*   П’ятипудова льоха                         метро, Манюня

*   Ява                                                   острів в Індійському океані

*   Контрибуція                                    корова, тореадори, багнюка

*   бик Петька                                       дачник на телеграфному стовпі

*   колодязь із журавлем                     врятований цуцик Собакевич, відв’язана коза у шкоді

*   єгипетська піраміда                        баштан, дід Салиман, Гаменготеп сконав

*   428 серйозне попередження           при дівчатках е говорять

*   метро в Києві                                  зірка в ночовках

V.Закріплення опрацьованого матеріалу

1.  Розв’язування тестових завдань

1.  Яришка, сидячи біля ліжка Яви, читала журнал:

а) «Котик-муркотик»; б) «Барвінок»; в) «Дзвіночок».

2.  Яришка запропонувала Яві сніданок, який не містив такого харчу, як:

а) картопля; б) молоко; в) сир.

3.  Дід Салимон любив повторювати, що їжа:

А. основне для здоров’я; б) джерело життя; в) робить людину добрішою.

4.         Відчуваючи останні хвилини життя, Ява хотів побачити:

а) школярський спектакль п’єси М. Гоголя «Ревізор»; б) Павлушу, щоб попрощатися; в) тата і матусю.

5.  Перед власною смертю Ява, на згадку про себе, вирішив Яришці подарувати:

а) альбом з марками; б) велосипед; в) ковзани.

6.  У якому класі навчалася Яришка?

а) першому; б) третьому; в) п’ятому.

7.  Будучи хворим, Ява з’їв сиру:

а) кілограм; б) півтарілки; в) маленьку мисочку.

8.  Ява не довіряв медичним працівникам, бо вважав, що вони:

а) мусять заспокоювати хворих; б) тільки і роблять болючі уколи; в) не думають про нього як про дитину.

9.  З чим, на думку Яви, порівнюється торохкотіння кісток смерті?

б) стукотом більярдних куль; б) гримкотінням велосипеду, що упав; в) стукотом залізничних коліс.

10.  За те, що Яришка падала з велосипеда, тим самим завдаючи йому шкоди, Ява образливо її називав:

а) свинею; б) коровою; в) опудалом.

11.  Велосипед Яви називався:

а) «Ластівка»; б) «Орлятко»; в) «Україна».

12.  Ява з хвилюванням стежив, як Яришка на велосипеді впала, перечепившись:

б) через ковбок, на якому рубали дрова; б) стару залізну діжку, яку збиралися віддати на м металобрухт; в) камінь, яким підпирали ворота.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VІ.  Підсумок уроку. Рефлексія

Роботу на уроці пропонується закінчити речення:

  • «Сьогодні на уроці я зрозумів…»
  • «Після вивчення повісті «Тореадори з Васюківки» я зробив такі висновки…»
  • «Сьогодні на уроці я навчився...»

VІI.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIІІ.Домашнє завдання

  • виписати прислів’я, приказки, фразеологізми з твору;
  • виписати характеристики до образів Яви та Павлуші.

Урок № 5

Тема.  Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Поведінка героїв, їхні вчинки, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях

Мета уроку:

  • аналізуючи пригодницький твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», вдосконалювати вміння учнів характеризувати улюбленого героя, аргументуючи свій вибір;
  • розкривати риси його вдачі, особливості поведінки;
  • розвивати вміння школярів акумулювати здобуті знання під час відповідей-висновків, узагальнень, раціонально використовувати навчальний час, толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати власну позицію;
  • виховувати активну життєву позицію, позитивні риси характеру, пунктуальність, почуття любові до української літератури та її митців.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.  Бесіда за питаннями:

•Що необхідно знати, вміти для того, щоб стати справжнім цікавим письменником?

•З якою метою В. Нестайко у своєму творі використовує гумор, комічні ситуації?

•Чим пригодницький твір відрізняється від казкового?

•Які риси характеру ви цінуєте у своїх друзях? Чому?

•Чим імпонують вам Павло, Ява — герої твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»?

2.  Само моніторинг.

Поставте у листку «Перевіряємо себе» знак (+) навпроти того твердження, з яким ви згідні, і (– ), навпроти того, з яким ви не погоджуєтесь.

«Перевіряємо себе»

1.  Я знаю, що таке повість як літературний жанр.

2.  Я знаю, чому повість В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» називається пригодницькою.

3.  Я вмію аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки.

4.  Я вмію обґрунтовано характеризувати образи Яви й Павлуші, розкривати риси їхньої вдачі.

5.  Я вмію виділяти, виразно читати й коментувати найцікавіші епізоди повісті.

III. Перевірка домашнього завдання

Розповіді учнів про варіанти продовження розділу «“Е”, — сказали ми із Явою» — твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», відповіді на питання: «Що було б далі, якби вистава п’єси мала блискуче завершення

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

Народне прислів’я

Засміятися щирим, світлим сміхом може тільки глибока, добра душа.

М. Гоголь

1.  Опрацювання розділу твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» «Усе! Кінець! Я дарую велосипед. Загаза чогтова! Я видужую»

1.1. Виразне читання розділу, переказування цікавих епізодів.

1.2. Тема: зображення «смертельної» хвороби Яви, його рішення подарувати велосипед сестрі на згадку про себе.

1.3. Ідея: возвеличення любові, доброти, чуйності Яришки до хворого брата, якого вона доглядала; засудження дріб’язковості, непослідовності у своїх рішеннях на прикладі Яви.

1.4. Основна думка:

•відповідальність за свої слова, обіцянки;

•бережливе ставлення до власного здоров’я;

•вміння дарувати людям щастя.

1.5. Композиція.

Експозиція: хвороба Яви, яку він уявляв ймовірною смертю.

Зав’язка: вирішення Яви подарувати Ярині велосипед на згадку про себе.

Кульмінація: жалкування Яви за власним подарунком, зробленим сестрі; радість і щастя Яришки від катання на велосипеді.

Розв’язка: видужання Яви — «загази чогтової»; обіцянка брата давати кататися сестрі на велосипеді, коли вона цього забажає.

1.6. Проблематика:

•повага до ближнього, вміння розуміти його;

•турбота про власне здоров’я як одну з людських цінностей.

1.7. Обговорення змісту твору за питанями:

•Як Яришка доглядала хворого брата?

•Чому Ява насторожився, коли до нього звернулася сестра з промовою: «Любий бгатику!»

•З чим пов’язано те, що Ява вважав власну хворобу смертельною?

•Чим зумовлено бажання Яви якомога більше поїсти?

•Чому Ява подарував Яришці велосипед?

•Яким чином велосипед був об’єктом сварки між братом і сестрою?

•Як пояснити те, що велосипед для Яви «це дуже особисте, близьке, заповітне».

•Чим було викликане хвилювання Яви при розлученні з велосипедом?

•Опишіть, як Люба Антонівна здійснювала догляд за Явою?

•Що почув, а потім побачив через вікно Ява?

•Чому Ява, бачачи, як сестра падає з велосипеда, роняючи його, у своїх думках ображав її?

•Чим пояснити те, що Ява вважав краще вмерти, ніж жити без велосипеда?

•Яким у творі зображений велосипед? («А який же був велосипед! «Україна». З багажником, з фарою, з ручним гальмом. А швидкість яка! Вітер, а не велосипед!»)

•Чому Яришка, катаючись на велосипеді, вважала себе щасливою, хоча, падаючи, набила не одну гулю?

•Поясніть, чому для Яви цілісність велосипеда важливіша, ніж здоров’я сестри?

•Яким ми бачимо Яву наприкінці розділу? Як він по-братськи вирішив проблему з велосипедом?

•Як ви ставитеся до своїх братів, сестер?

•Чи бувають у вас такі непорозуміння, як у героїв розділу твору? Яким чином ви їх вирішуєте?

•Чим вразив вас цей розділ? Чого він учить вас?

1.8. Проблемне питання

Існує думка, що пригодницький твір має розважальний характер, а його герої не зможуть навчити нас нічого корисного.

üЗавдання для першої групи дати відповідь на питання «Чи може пригодницький твір навчити чогось корисного?»

üПитання для другої групи Яка риса характеру притамана хлопцям? (Фантазери, мрійники, романтики(романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності)).

2.  Характеристика образів Яви та Павла за орієнтовним планом

1).Іван Рева та Павло Завгородній — друзі-п’ятикласники.

2).Пригода — невід’ємна частина життя хлопців.

3).Риси характеру:

а)  доброта і чуйність;

б)  справедливість;

в)  винахідливість:

г)  гумористи, бешкетники, здатні на вигадку;

д)  зневажливо ставляться до навчання.

4).Розкриття закономірностей поведінки героїв через їх вчинки та стосунки з оточуючими.

3.  Робота в групах над характеристикою героїв твору

Для того, щоб вміло охарактеризувати улюбленого героя потрібно спочатку пригадати алгоритм пообразного аналізу.

Пообразний аналіз характеристика персонажу.

Як ви вважаєте, яким є перший пункт нашого алгоритму?

Алгоритм пообразного аналізу

1.  Становище в суспільстві.

2.  Походження.

3.  Портрет.

4.  Риси характеру.

5.  Ставлення інших до героя.

Запишіть те хороше, що притаманне хлопчакам, і те, що, на вашу думку, не красить підлітків.

+                             ПАВЛУСЬ                           

ЯВА

Кмітливі,                                                               Бешкетники,

Винахідливі,                                                         неслухняні,

люблять тварин,                                                   необачні,

вміють дружити.                                                  не бажають учитися.

А взагалі-то, на вашу думку, вони позитивні чи негативні герої?

А як ми можемо пояснити їх негативні прояви поведінки?

4.  Складання сенкану.

Ява, Павлик.

Розумні, кмітливі.

Бешкетують, будують, здобувають.

Справжні друзі.

Романтики.

VI.  Закріплення опрацьованого матеріалу на тему «В. Нестайко. “Тореадори з Васюківки”» (розділ XXV «Усе! Кінець! Я дарую велосипед. “Загаза чогтова!! Я видужую”»)

1.  Розв’язування тестових завдань

1.  Яришка, сидячи біля ліжка Яви, читала журнал:

а) «Котик-муркотик»; б) «Барвінок»; в) «Дзвіночок».

2.  Ява прокинувся, коли на годиннику було:

а) десята година; б) пів на дев’яту; в) восьма година.

3.  Яришка запропонувала Яві сніданок, який не містив такого харчу, як:

а) картопля; б) молоко; в) сир.

4.  Як зверталася сестра до хворого Яви?

а) «Любий бгатику»; б) «Найрідніший мій!»; в) «Як почуваєш себе, миленький?!»

5.  Дід Салимон любив повторювати, що їжа:

а) основне для здоров’я; б) джерело життя; в) робить людину добрішою.

6.  Відчуваючи останні хвилини життя, Ява хотів побачити:

а) школярський спектакль п’єси М. Гоголя «Ревізор»; б) Павлушу, щоб попрощатися; в) тата і матусю.

7.  Перед власною смертю Ява, на згадку про себе, вирішив Яришці подарувати:

а) альбом з марками; б) велосипед; в) ковзани.

8.  У якому класі навчалася Яришка?

а) Першому; б) третьому; в) п’ятому.

9.  Яву в Яришці дратувала:

а) спритність; б) хитрість; в) лінь.

10.  Замість смерті до Яви прийшла:

а) провідати вчителька літератури; б) подруга Яришки; в) медичний працівник Люба Антонівна.

11.  Будучи хворим, Ява з’їв сиру:

а) кілограм; б) півтарілки; в) маленьку мисочку.

12.  Медичний працівник дозволив Яві походити по кімнаті:

а) годину; б) півгодини; в) десять-п’ятнадцять хвилин.

13.  Ява не довіряв медичним працівникам, бо вважав, що вони:

а) мусять заспокоювати хворих; б) тільки і роблять болючі уколи; в) не думають про нього як про дитину.

14.  Який художній засіб використаний у фразі: «Смерть поки що відступила»?

а) Епітет; б) метафора; в) алегорія.

15.  З чим, на думку Яви, порівнюється торохкотіння кісток смерті?

а) Стукотом більярдних куль; б) гримкотінням велосипеду, що упав; в) стукотом залізничних коліс.

16.  За те, що Яришка падала з велосипеда, тим самим завдаючи йому шкоди, Ява образливо її називав:

а) свинею; б) коровою; в) опудалом.

17.  Ява вважав, що або велосипед, або...

а) сором; б) смерть; в) ганьба.

18.  Велосипед Яви називався:

а) «Ластівка»; б) «Орлятко»; в) «Україна».

19.  Швидкість велосипеда порівнюється:

а) з блискавкою; б) вітром; в) підводним човном.

20.  Ява з хвилюванням стежив, як Яришка на велосипеді впала, перечепившись:

а) через ковбок, на якому рубали дрова; б) стару залізну діжу, яку збиралися віддати на металобрухт; в) камінь, яким підпирали ворота.

21.  Під вікном у Яви пахли:

а) троянди; б) тюльпани; в) конвалії.

22.  Кого не згадує Ява серед своїх товаришів, які мають велосипед?

а) Васю Деркача; б) Стьопу Карафольку; в) Кузьму Барила.

23.  Яка основна вада була у Яришки під час розмови?

а) Багато жестикулювала; б) не вимовляла літеру «р»; в) відбувалися порушення у наголосах слів.

24.  Під час хвороби Яви батьки, на його думку, були:

а) у відрядженні; б) на роботі; в) виїхали до родичів.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.  Робота на картках

Картка № 1

1.  Обґрунтуйте прислів’я, яке полюбляв повторювати дід Салимон: «Доти живеться, поки їсться і п’ється». Свої думки вмотивуйте.

2.  Прослідкуйте, з чим пов’язане вагання Яви щодо подарунка сестрі велосипеда? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

3.  Найзаповітнішим для Яви був:

А  Собакевич;

Б  театр;

В  велосипед.

Картка № 2

1.  Доведіть, наводячи приклади з тексту твору, що Ява і Яришка люблять одне одного, хоча й постійно сперечаються між собою.

2.  Чому, на вашу думку, правильне харчування має велике значення для здоров’я людини? Чим пояснити висловлювання діда Салимона: «Їжа — джерело життя»? Особисті міркування обґрунтуйте.

3.  Як Яришка виражала радість під час катання на велосипеді?

А  Сяяли очі;

Б  аж підстрибувала;

В  весело пищала.

Картка № 3

1.  Чому Яришка, катаючись на велосипеді, відчувала себе щасливою, хоча повсякчас падала з нього? У чому було її щастя?

2.  Чим пояснити те, що Ява під час хвороби хотів побачитися з Павлушкою? Чи є це справжня дружба? Свої думки вмотивуйте.

3.  Кульмінацією розділу є:

А  «смертельна» хвороба Яви;

Б  видужання Яви;

В  радість Яришки від подарунка Яви.

VII.Підсумок уроку

1.  Бліц-опитування

1.  Жанр твору В. Нестайка «Тореодори з Васюківки»?

2.  Назвати ознаки пригодницького твору.

3.  Довести, що цей твір дійсно повість.

4.  Який характер носить твір В. Нестайка?

5.  Назвіть прийоми, які використовує автор для творення комічного.

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

Підготувати малюнки до твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», визначити цікаві епізоди з твору та вміти їх виразно читати і переказувати.

Урок № 6

Тема. Виразне читання найцікавіших епізодів твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

Мета уроку:

  • вдосконалювати вміння і навички учнів виразного читання, зокрема тексту прозового і гумористичного твору (В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»);
  • повторити особливості виразного читання, важливість у сприйнятті ідейного змісту твору, характеристиці його персонажів;
  • розвивати вміння виразно читати, дотримуючись усіх вимог такої роботи;
  • збагачувати словниковий запас учнів;
  • формувати естетичні смаки;
  • виховувати шанобливе ставлення до художнього слова, його творців;
  • розвивати інтерес до навчальної діяльності, наслідків власної праці.

Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.

Обладнання: дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, текст твору письменника «Тореадори з Васюківки».

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань

1.  Вікторина «Хто це?»

1).«Противна й плямиста, як географічна карта». (Свиня Манюня)

2).«Лайнувся, закашлявся, плюнув і почовгав за хату». (Дід)

3).«Мисливець завзятий, на полюванні коли стріляє, ліве око онучею зав’язує». (Дід Варава)

4).«Депутат райради, ланкова кукурудзоводів». (Мати Яви)

5).«Замість того, щоб заплакати, раптом як закричить:

— Опозогив! — Вона букву “Р” не вимовляє. — Загаза чогтова!» (Менша сестричка Яви Яриша)

6).«А взагалі характер. ого-го! Сталь, а не характер. Таких на мільйон лише один буває». (Ява)

7).«Бігала навколо калабані і мукала на нашу адресу якісь свої коров’ячі прокльони. В калабаню лізти вона не хотіла. Вона була бридлива, охайна корова». (Контрибуція)

2.  Бесіда за питаннями:

•Що ви розумієте під виразністю читання? (Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичений художній твір.)

•Назвіть засоби виразного читання. (Техніка читання, логічний наголос, паузи, сприйняття-розуміння; бачення і реакція; ставлення читця до твору; мета читання та інтонація, зв’язок з аудиторією.) Яким чином слід їх використовувати під час виконання того чи іншого ху­дожнього твору?

•Які навички треба мати і про що необхідно знати читцю? (Про образне мислення й емоційну збудливість; здатність переключатися з одного психологічного стану в інший; вміння володіти собою та слухачем, а також технікою мовлення; знання законів музики мови.)

•У чому полягають особливості техніки читання? (Дихання, голос та його сила, тембр, темп.)

•Яке значення приділяється під час читання логічному наголосу.

•Чому дуже важливо під час читання художнього твору дотримуватися пауз? Які види пауз вам відомі? (Граматична, логічна, логіко-граматична, ритмічна, психологічна.)

•Для чого виконавець під час читання повинен враховувати інтонацію?

•За яких умов виконання будь-якого твору буде цікавим? (Коли читець свої почуття переконання прагнутиме нести конкретній аудиторії.)

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

...відчуття красивого та художнього не визначиш у сухій формулі. Вони потребують почуття, практики, досвіду, власної допитливості та часу.

К. Станіславський

Навчити дитину виразно читати твір — значить дати їй у руки ключ

до пізнання й осмислення краси та змісту художнього слова.

Б. Буяльський

1.  Особливості виразного читання прозового твору

Виразне читання прозового тексту називають «розказуванням», «розповіданням». Це призводить до термінологічної плутанини, коли точне відтворення авторського тексту змішують з його вільною передачею.

Само собою зрозуміло, що перш ніж начитувати текст, готуючись до декламації, необхідно збагнути його ідейний смисл. Треба мати чітку уяву про епоху, яку зображено в творі, про ідейну позицію автора, його симпатії та антипатії, про те, як погляди автора, його ставлення до явищ, подій та різних категорій людей викристалізувались у творі, в які форми вони вилились. Кому із героїв свого твору автор симпатизує, до кого ставиться скептично, кого виставляє на посміховисько, кого таврує, ганьбить? Чи завжди рівний автор у ставленні до героя, чи все у ньому він приймає? За що засуджує, за що похваляє своїх героїв автор? Яким є моє (виконавця) ставлення до автора, до кожного з героїв його твору? Що я приймаю у автора? З чим погодитись не можу?

Треба внутрішнім зором своїм бачити змальовану автором картину в усіх її деталях. Якщо вона описана докладно, досить лише вдумливо проаналізувати текст; якщо вона схоплена скупими штрихами, її треба домалювати у своїй уяві, нафантазувати картинку.

Необхідно врахувати, від кого йде розповідь: від автора чи від когось із героїв. Декламаторові доводиться вживатися в роль тієї особи, від якої він читає. Це дає змогу краще відтворити почуття, настрої, але ніяк не означає, що треба грати роль автора чи героя, перевтілитися в них, сценічна гра в читанні прози може викликати у слухача відчуття неприродності.

Якщо розповідь ведеться від особи героя, треба збагнути, як до нього ставиться автор. Якщо про одного героя розповідає інший, враховуємо ставлення автора до обох героїв і визначаємо своє ставлення до них і до авторської характеристики їх. Тут маємо на увазі, що наше тлума­чення вчинків героя може не збігатися з авторським. Та своє тлумачення, оскільки воно не суперечить текстові, — не лише право, а й обов’язок виконавця.

Є також такі місця в тексті, які вимагають читання напам’ять, а є такі, що просяться бути прочитаними з книги.

Процес виразного читання прозових творів змушує читця входити у світ думок і почуттів автора настільки глибоко, що вони на час виконання стають мовби його власними. Читець оповідає про те, що його найбільше схвилювало.

Педагог, навчаючи дітей виразного читання, намагається наблизити їхню виконавську інтонацію до усної, оповідної, щоб досягти безпосередності і невимушеності.

2.  Виразне читання уривків з трилогії В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

2.1. Бесіда за питаннями:

•Від чого залежить темп читання? (Від розвитку подій та явищ, почуттів та настроїв героїв. Він може змінюватися багато разів.)

•Якою буде виразність читання гумористичного твору?

•Як необхідно читати твір В. Нестайка, щоб сміх не перешкоджав сприйняттю його виразності?

•Чи симпатизує автор будь-якому герою власного твору, чи, навпаки, ставиться скептично? Відповідаючи посилайтеся на зміст твору.

•Чи все ми сприймаємо в героях твору «Тореадори з Васюківки» так, як це намагається відобразити автор?

•Як ви ставитеся до В. Нестайка та героїв його твору?

2.2.Читання найцікавіших епізодів твору за ролями. Під час читання звертається увага на виразність (дотримання техніки читання (дихання, голос, тембр), логічного наголосу, темпу, логічної мелодії, паузи, вимови, інтонації тощо).

2.3.Опрацювання завдань.

1).Віднайдіть місце в художньому творі, де темп читання різний (повільний, середній, швидкий).

2).Прочитайте уривок з пригодницького твору, а саме: з розділу «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» від слів «У нас була прекрасна, благородна ідея...», закінчуючи словами «Ох і лаяв­ся!». Охарактеризуйте його інтонацію, темп, зазначте паузи, логічні наголоси.

3).Яка роль темпу уривку з розділу, в якому Павлуша розказує, як він подружився з Явою від слів «І тут, як з-під землі, з’явився Ява», закінчауючи словами: «...а дід Салимон ловив».

4).Доведіть, що логічна мелодія фрази значною мірою визначається розділовими знаками на прикладі уривку з розділу «“Е”, — сказали ми з Явою» від слів: «Скрутно було і з іншими головними ролями», закінчуючи «Не було б п’єси».

5).Розставте логічний наголос і зазначте паузи в останньому абзаці розділу «“Е”, — сказали ми з Явою».

2.4. Робота з підручником.

Опрацювання статті про виразне читання.

V.Підсумок уроку

Бесіда за питаннями:

•Чим відрізняється виразність у читанні прозового твору від поетичного?

•Для чого під час читання твору необхідно дотримуватися виразності його виконання?

•Як виразність у читанні впливає на поведінку виконавця, риси його характеру, світогляд, кругозір?

•Яким чином виразне читання пов’язано з іншими видами мистецтва?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до позакласного читання, а саме: розкрити ідейно-художній зміст твору В.Нестайка «Незнайомець з тринадцятої квартири».

Ліна Костенко. Ідея зіткнення неповторності й буденності, стандарту в "Кольорових мишах". Образ особливої дівчинки Анни

Мета: формувати ключові та предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань; відповідно до змістових ліній (НЛ–1,2,3) з’ясувати суть поезії «Кольорові миші»; навчити пояснювати умовність ситуації, зображеної у вірші; характеризувати образи, пояснювати їх метафоричний підтекст; розвивати уяву, образне мислення, виробляти вміння аналізувати поетичні твори; формувати усвідомлення високих моральних якостей, духовного багатства людини; виховувати естетичні смаки, позитивне мислення, прагнення зберегти власне Я.

Цілі:

Учні знатимуть: зміст вірша «Кольорові миші», художні засоби, використані в поезії; особливості виразного читання вірша.

Учні вмітимуть:виразно, вдумливо читати й коментувати поезію, пояснювати умовність ситуації, розрізняти реальне й фантастичне; розкривати алегорію образу кольорових мишей; характеризувати Анну, причину її відокремленості від загалу; висловлювати власні роздуми, що виникли під час прочитання.

Тип уроку: Урок закріплення та застосування знань, умінь і навичок.

Обладнання: портрет Л.В.Костенко, конверти із завданнями для груп.

Форми роботи: Кінострічка видінь, «Дотик пензля», робота в групах, вправа «Під мікроскопом», метод Подвійний щоденник”, метод «РОФТ».

Хід уроку

І. Мотиваційний етап

Кінострічка видінь

Із запропонованих слів учням треба скласти зв’язний текст.

Смуток, листок, багряність, радість, мрія.

Похмурий осінній дощовий день. Все довкола здається сірим і сумним. Лише багряний кленовий листок радіє кожній миті. Він усміхається до сонечка, рясно вмивається краплинками дощу, танцює із вітром, бачить у всьому прекрасне. Це перемога над буденністю, кольорова мрія життя.

Вчитель: Як ви гадаєте про які поняття, людські якості ми говоритимемо на сьогоднішньому уроці?

Учні: індивідуальність, буденність, заздріть, одноманітність, життєрадісність…

Вправа «Дотик пензля»

(Дібрати кольори до ключових слів і збудувати місток до теми уроку).

Індивідуальність рожевий,

буденність сірий,

заздріть чорний,

життєрадісність помаранчевий.

Учитель: Кожна людина є неповторною. Потрібно лише віднайти свою індивідуальність. Отож давайте поринемо у сиве минуле і віднайдемо красу і велич людської душі.

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Учитель читає виразно поезію «Кольорові миші».

Бесіда.

  • Які почуття викликав у вас вірш?
  • Коли відбуваються події, про які йдеться у творі?
  • А могло насправді таке бути, тобто реальні описані події чи фантастичні?
  • У яку пору року відбувався суд над Анною?
  • Чому авторка обрала саме цю пору, а не якусь іншу?
  • Чи передає пейзаж настрій твору?

Учитель: клас ділиться на 4 групи за кольором, який подобається учню. Кожна група має певні завдання.

1 група

Вправа «Під мікроскопом»

Визначити у поезії тему, ідею, основну думку, жанр, художні засоби, композиційні елементи.

Тема: зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей.

Ідея: засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту.

Основна думка: кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.

Жанр: філософська поезія

Художні засоби «Кольорові миші»

повторення: «кажу… кажу…»; «коли…, коли…»;

епітети: «розлючений сусід»; «багряне листя»; «осіннє сонце»; «голі клени»; «сірий день»;

метафори: «чаклунка збила … з пуття», «кіт залив … вирок».

2 група

Визначити у поезії «Кольорові миші» композиційні елементи.

Композиція «Кольорові миші»

Події минулого (шістсот якийсь рік) переносять читача у сучасність — переслідування інквізицією (судом) індивідуальності людини, її неординарної поведінки, мислення, творчості.

Експозиція: знайомство читача з давнім минулим, коли «…розважали стратами юрму…, палили відьом … і не знали до пуття наук».

Зав’язка: сусід привів десятирічну Анну до суду, звинувачуючи її в тому, що вона з багряного листя виробляє кольорових мишей, і вони завдають моральної шкоди його дітям.

Розвиток дії: суд над Анною.

Кульмінація: напруженість Анни в очікуванні вироку.

Розв’язка: з’явився кольоровий кіт, який залив, викладений на папері вирок чорнилом, що так і не був проголошений.

3 група скласти вірш за метафорою до словосполучення кольорові миші.

Умова. Вірш за метафорою складається з шести характеристик, розташованих в певній послідовності: колір, смак, запах, зовнішність, звук, якість переживань; перше слово кожного рядка назва вірша.

Зразок.

Кольорові миші

Кольорові миші всі барви веселки.

Кольорові миші смак нектару.

Кольорові миші пахнуть свіжістю після дощу.

Кольорові миші переливаються на сонці самоцвітами.

Кольорові миші дзвенять музичністю слова.

Кольорові миші прагнуть до самоствердження.

4 група

Робота зі словником. З’ясувати значення слів контраст, стандарт, індивідуальність.

Стандарт щось позбавлене індивідуальних особливостей, оригінальності.

Індивідуальність здатність вирізнитися з-поміж інших чимось особливим, оригінальним.

Контраст

1.Гостро виражена протилежність.

2.У живопису та фотографії — велика, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів.

Учитель: У поезії ми бачимо сіре та яскраве. Контраст. Зіткнулися неповторність і буденність, оригінальність і стандарт, індивідуальність і сірість.

Проблемне запитання. Чи легко бути не таким як всі? (Учні висловлюють свої думки).

3. Літературний диктант.

Розподіліть у два стовпчики іменники-поняття, що асоціюються у вас з образом Анни та образом сусіда: обдарованість, талант, захоплення, заздрість, примітивність, нестандартність, буденність, духовна вбогість, яскравість, сірість, неповторність, індивідуальність.

Метод Подвійний щоденник. Сторінку зошита поділити на дві частини. У першій написати ту інформацію, яка вразила, викликала спогади й асоціації. У другій описати думки, коментарі, питання, що з цього приводу виникли.

Запитання Відповідь

Учні працюють у парах. У ході читання тексту вони ставлять запитання стосовно частин тексту та відповідають на них.

  • У чому звинувачує сусід Анну?
  • Що найбільше його дратує?
  • Яких це мишей робила Анна?
  • Що означає бачити кольорові сни? (мріяти).
  • Які кольори використовує Ліна Костенко у вірші?
  • Які значення слова сірий ви знайшли у словнику?
  • Як розуміти вислів «сірий сусід»? (недалека, груба, приземлена людина, позбавлена здатності розуміти й мислити).
  • Про кого кажуть «Сіра миша»?
  • Символом чого можна вважати сусіда? (Обмеженості світогляду, примітивності тощо.)
  • А кольорових мишей? (Вміння помічати і творити прекрасне у щоденному житті)
  • Яке символічне значення втілює поетеса в образі кольорового кота? (Мабуть, це якесь диво, що врятувало дівчинку від покарання.)
  • У чому незвичайність образу дівчинки Анни?
  • Що означає ім’я Анна? (Ім'я Анна з івриту перекладається як «хоробрість», «сила», «благодать»). Чи є такою героїня поезії?
  • Яку кінцівку має вірш щасливу чи трагічну? Чому ви так гадаєте?
  • Про що цей вірш? (Про оригінальний підхід до сприйняття дійсності, про нестандартність мислення, про творчу уяву…)
  • У чому полягає, на вашу думку, головний конфлікт твору?
  • А чи можна вважати, що конфлікт, зображений у поезії, це конфлікт між дорослими та дітьми? (Адже Анна десятирічна дівчинка, а сусід і суддя дорослі). Якщо так, то чим у такому випадку відрізняється світ дітей від світу дорослих? (Кожна дитина вміє краще помічати красу довкілля, тому дорослі прагнуть якнайдовше зберегти у серці дитинство).

Метод «РОФТ».

Пропоную вам вправу «РОФТ». Виберіть для себе роль (письменник, герой, живий чи неживий персонаж твору, явище природи), оберіть отримувача повідомлення, форму (лист, побажання) та тему повідомлення. Ці повідомлення потрібно оприлюднити шляхом усного читання, публікації у стінгазеті тощо.

Приклад:

Роль

(хто пише)

Отримувач

(хто отримує)

Форма

(у якій формі)

Тема (про що це)
Сусід Суддя Лист Пане, допоможіть, будь ласка, мені і моїм дітям. Адже вони після спілкування з фантазеркою Анною закинули звичайні іграшки та почали щось вигадувати. Діти були нормальні і здорові, а ця чаклунка збила їх з пуття. Анна нічого хорошого їх не навчить. Покарати її потрібно.
Кольоровий кіт Анна   Анно, ти індивідуальна та неповторна. Не звертай уваги на сусіда, бо таким людям важко зрозуміти, що щось неповторне можна створити виключно заради краси, а не задля наживи. І суддя такий самий. Я розумію, що бути особливою непросто, однак лише такі люди зможуть змінити світ.
Анна Читачі Порада Я вмію помічати і творити прекрасне у щоденному житті. Я навчилася робити свій власний вибір і не боюся відстоювати його. І ти не зневірюйся. Будь неповторним і тобі все вдасться.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

Метод «Обмін думками».

Учень. Побачити людину істинну, справжню можна тільки тоді, коли на її долю випадає якесь випробування. І тільки в такій ситуації можна побачити і людське добро, і людський егоїзм.

Учень. Ця поезія про боротьбу добра і зла. Загальнолюдські норми моральності доброта, справедливість, чуйність, співчуття, повинні проникати в людську психологію, ставати частиною її душі. А це – виховання почуттів, виховання тонкості, духовного багатства.

Учень.Проблема зіткнення фантазії та буденщини, особистості й маси, сірості й неповторності в усі часи гостро поставала перед людством. Людина, що вирізнялася з маси, мала власні погляди на життя, ставала білою вороною. Варто пригадати страшні, темні часи інквізиції, коли на вогні спалювали відьом, чаклунок. Так само з відвертою ворожістю сприймали й думки вчених, наприклад Джордано Бруно чи Галілео Галілея. Час іде, а проблема лишається, бо й сьогодні, у часи нових технологій і всесвітнього загального прогресу, особливо нелегко залишатися особистістю, що здатна зберегти власну думку, душевну неповторність.

Робота з цитатами та афоризмами

Прочитайте та прокоментуйте висловлювання.

«Шукай пізнання у трьох коренях у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і в самому собі, у своїй душі».

«Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних».

В. Симоненко

Наше життя чудове і швидкоплинне. Кожен із нас повинен цінувати кожну прожиту мить, навчитися помічати красу довкола, любити і поважати ближніх, усміхатися один одному і тоді все зміниться на краще. Тому, Людино, цінуй своє життя, неси у світ добро та любов і не бійся бути особистістю.

Оцінювання.

Повідомлення домашнього завдання.

Обов’язкове: підготувати виразне читання вірша «Кольорові миші», давати відповіді на запитання у підручнику, давати характеристику Анні та сусідові.

За бажанням: вивчити вірш напам’ять, намалювати ілюстрацію, написати листа Анні чи Л.В.Костенко.

Використані джерела

1. Авраменко О. М. Шабельникова Л. П. Українська література. Підручник 6 класу. – Київ, 2006.

2. «Вивчаємо українську мову та літературу», - №1 (185) січень 2009, Методичні орієнтири. С. Г. Лайко.

3. Бібліотечка “Дивослова», №11, 2006

4. www. ykrtvory. ru.

ЛІНА КОСТЕНКО. «ДОЩ ПОЛИВ...»

Мета:  ознайомити учнів з основними фактами біографії письменниці, її поезіями; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст програмового твору, його красу; розвивати навички виразного читання, уміння коментувати, визначати основні мотиви поезій; виховувати спостережливість, плекати естетичні почуття, позитивне мислення, любов до природи.

Цілі.

Учні знатимуть:

основні факти біографії Ліни Костенко;

зміст вірша «Дощ полив...».

Учні вмітимуть:

виразно читати вірші, акцентуючи увагу на засобах виразності мови;

пояснювати, за допомогою яких художніх засобів створено образи-персонажі поезії.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Л. Костенко, збірки її творів, ілюстрації до них, пейзажні картини.

Теорія літератури:ліричний твір, ліричний герой, реальне, уявне.

Методи, прийоми, форми роботи:«Словесний настрій», асоціювання, інтерв’ю з автором, робота в парах, «Мозкова атака», «Словесне малювання», евристична бесіда, вибіркове читання, «Творча лабораторія», «Кольоровий спектр».

Словник

Ліричний твір художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття.

Ліричний герой образний двійник автора у творі (найчастіше поезії), який є носієм його емоцій, почуттів, думок тощо.

Перебіг уроку

І.         Мотиваційний етап.

З’ясування емоційної готовності до уроку.

«Словесний настрій».

     Діти, якого кольору настрій? (Жовтого, бо схожий на сонечко; зеленого, як колір листя квітки; веселкового, бо піднесений...)

     Якого кольору дощ? блискавка? день полив’яний? (Дощ білий, може бути прозорий, мов сльоза. Блискавка срібна, сліпуча. День мокрий, сірий, ясний, чистий...)

Актуалізація суб’єктного досвіду. Асоціювання (ключове слово дощ).

     Коли чуємо слово «дощ», які асоціації виникають? Із чим асоціюється дощ? Яким він буває? А дощик? (Холодний, теплий, різноколірний, грибний, літній, весняний, осінній. Дощ може бути затяжний, який навіює сум, а дощиккороткочасний, веселий, упереміш із сонцем, на який кажуть «сліпий», «курячий».)

ІІ.Цілевизначення та планування.

Представлення концепту теми.

Ми сьогодні проаналізуємо вірш Ліни Костенко «Дощ полив...». Запишіть тему уроку й визначте завдання, над якими працюватимемо на уроці.

Узгодження цілей уроку і плану роботи.

Додатково ми:

     ознайомимося з окремими фактами біографії Ліни Костенко;

     засвоїмо зміст вірша «Дощ полив...»;

     навчимося виразно читати поезію, беручи до уваги засоби виразності мови;

     розглянемо художні засоби, за допомогою яких створено образи-персонажі поезії.

Доповнення загального переліку власними цілями уроку.

(На основі матеріалу уроку я зможу: пояснити.., розкрити.., назвати.., схарактеризувати.., дискуту­вати.., аргументувати.., дати власну оцінку...)

ІІІ.  Опрацювання навчального матеріалу.

Робота з підручником. Ознайомлення з біографією Л. Костенко.

Розповідь учителя. Відома українська поетеса Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року на березі Дніпра в містечку Ржищів, що на Київщині. Із шестирічного віку мешкає в Києві. [Це шко­ляркою почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України. Потім навчалася в Київському педагогічному інституті. У 1952-1956 рр. навчалася в Московському літературному інституті ім. М. Горького. Закінчила його з відзнакою. Після повернення з Москви працювала на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. У творах поетеси переважає замилування красою світу, злиття з чарівним світом природи. Найбільше гармонії та душевної злагоди у тих віршах, де домінує мотив єднання людини з природою. Це «Гроза проходила десь поруч...», «Ліс», «Дощ полив...».

Робота з підручником.

  1. 1.Читання статті про Л. Костенко.
  2. 2.Мовчазне вибіркове читання:
  • поставити одне запитання до тексту, записати в зошит;
  • дати відповіді на поставлені запитання (взаємоопитування);
  • скласти інтерв’ю з автором (по 2-3 репліки).
  1. 3.Виразне читання поезії Л. Костенко «Дощ полив...».

Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив.

Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили.

Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.

Цікавинка.

Чи знаєш ти, що...

... у Бразильському місті Пара дощі впродовж дня часто йдуть в один і той самий час. Тому мешканці, домовляючись про зустріч, кажуть: «перед першим ранковим дощем» або «після другого пообіднього дощу».

Народні прислів’я про дощ

• Чоловік — не глина, а дощ — не дубина, не розмочить і не поб’є.

• Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом.

• Дощ у жнива — як п’яте колесо до воза.

• Дощ у пору — золото.

• Дощ іде, а гість їде.

Загадки про дощ

• Коли нема — чекають,

Коли прийду — тікають.

• Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь —

Ховатися почнуть.

• Довго нема мене — усе в’яне,

А як пройду — знов оживає.

• Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде;

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде.

• Сонце вкрилося хмарками,

Хтось невидимий в імлі

Неба сірими нитками

Прошиває до землі.

Весела хвилинка

ГЛУХИЙ ДОЩИК

— Дощику, дощику, іди туди, де просять.

— Де косять? — недочув дощик та й побіг на косовицю.

— Дощику, дощику, іди туди, де чорно.

— Де вчора? — недочув дощик та й побіг туди, де лив учора.

— Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.

— Де жнуть? — знову недочув дощик і швидко побіг на жнива.

Скринька пісень-закличок

ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ                                   НЕ ЙДИ, НЕ ЙДИ, ДОЩИКУ

Іди, іди, дощику,                                           Не йди, не йди, дощику,

зварю тобі борщику                                      зварю тобі борщику

у новому горщику.                                        у новому горщику,

Та поставлю на вербі,                                   вилізу на дуба,

щоб не з’їли комарі.                                      спіймаю голуба.

Буде вам, буде й нам,

буде всім комарам.

ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ

Іди, іди, дощику,

зварю тобі борщику

в полив’янім1горщику,

поставлю на дубочку,

у зеленому садочку.

Вітер ізнявся,

дуб захитався,

горщик розбився,

а дощик полився —

цебром2, відром, дійницею

над нашою пшеницею!..

Іди, іди, дощику,

зварю тобі борщику!..

Тобі каша, мені борщ,

щоб ішов великий дощ.

1 Полив’яний — укритий особливим склоподібним розчином.

2 Цебро — велика дерев’яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки.

Аналіз змісту й художніх особливостей твору.

? Яким настроєм пройнята поезія? (1. Гарним, бо після дощу «все блищить, і люди як нові». 2. Сумним шкода дідка, старесенького, кропив’яного, який «блискавки визбирує в траві», а ще «порожній шлях» навіює почуття самотності.)

?Що нагадує тобі літній дощ? Як би ти образно описав дощ? (Він іде, періщить, бенкетує, шумить, дріботить, підстрибує... Він тихий, радісний, сумний, полохливий...) Продовжте далі цей ряд. А як змінюється все довкола після дощу?

?Який настрій у вас під час дощової погоди?

?Для чого потрібен дощ?

? Хто може розказати про дощ як природне явище? Пригадайте, що вам відомо про дощ як міфічне явище з 5-го класу?

? Які рослини в поезії поетеса зображує живими? Чому?

?На підставі даної поезії відтворіть усний малюнок, намагаючись передати всю красу природи.

?Чому, на вашу думку, після дощу люди як нові?

      Створити асоціативний ряд.

  • Що нагадує тобі літній дощ? (Хлопчика-шибеника, який іде, бешкетує, шумить, дріботить, підстрибує...)
  • Який він? (Тихий, радісний, сумний, полохливий...)
  • Продовжіть цей ряд. (Непередбачуваний, теплий, неочікуваний, веселий, грайливий.)

Словесне малювання.

      Створіть образний портрет дощу. (Дядько з вусами, що сидить за хмарами, з неба поливає день, роблячи його полив'яним, і розсипає блискавки. У нього добра усмішка, він великодушний і щедрий, дарує свіжість землі, оновлює її, з великого глека напоює ниви, поля.)

      Відтворіть вигляд довкілля після дощу. (Дерева мокрі, чорні, з прозорими краплинками на лис­точках, гілочках. Дороги порожні, виблискують калюжами. Будинки сірі, спохмурнілі, з вікон зацікавлені діти споглядають дощову феєрію.)

?Прочитайте уважно поезію. Які відчуття з’явилися у вас?

«Дощ полив...» пейзажна замальовка. Доведіть це.

Пейзаж у літературному творі образний опис природи, який створюється за допомогою художніх засобів.

?Що означає вираз «полив’яний день»? (Блискучий, як полива покриття на керамічних горщиках; водночас слово «полив’яний» співзвучне зі словом «политий», тобто омитий дощем.)

(Полив’яний покритий поливою, особливою речовиною, якою покривають керамічні вироби; у вірші це слово вжите в переносному значенні: блискучий, гладенький)

?Що то за «дідок старесенький, кропив’яний», який «блискавки визбирує в траві»? (Це може бути кропив’яний мішок, може бути гриб-дощовик, який здаля скидається на невеличку постать.)

?На чому ґрунтується схожість саду і парасольки? (Крони дерев круглі, як і парасольки, під ними теж можна сховатися від дощу.)

У науковій лабораторії.

Діти, ми працюємо у науковій лабораторії. Нам треба з’ясувати, де не можна переховуватися під час грози. Допоможе нам у цьому вірш Ліни Костенко «Дощ полив...». Пам’ятаймо: удар блискавки загро­жує лихом: може спричинити пожежу, зруйнувати будівлю, пошкодити лінію зв’язку, вбити людину чи тварину. У грозу краще бути в приміщенні, якнайдалі від електроприладів, бажано вимкнути мобільний телефон.

Правила поведінки під час грози Ілюстрації з твору
Відомо, що в атмосфері розряди блискавки найчастіше влучають у високі поодинокі дерева. Шукати під ними захисту від грози означає свідомо наражатися на небезпеку. Струшується сад, як парасолька.
Нерозважливо поводиться той, хто під час грози біжить або купається. ... порожній шлях.
На луках не можна ховатися під скиртами сіна. Взагалі на будь-якій відкритій місцевості перебувати під час грози небезпечно. ... мокрі ниви.

? Череду корів поетеса називає «розсипаною квасолькою», що «доганяє хмари у полях». Як ви гадаєте, чому? (Корови, мабуть, різної масті: рябі, руді, чорні й білі, тому здалека вони нагадують квасолини.)

«Я читач-художник». Створіть кольоровий спектр вірша.

Вислови з твору Колір
Дощ полив Білий, прозорий
Все блищить Зелений, яскравий, срібний
Дідок старесенький, кропив’яний Коричневий, зелений, сірий
Блискавки визбирує в траві Срібний, блискучий, зелений, смарагдовий
Струшується сад Різноколірний
Мокрі ниви Жовтий, зелений
Порожній шлях Чорний, сірий
Корів розсипана квасолька Чорний, рудий, коричневий, білий
Хмари у полях Сірий, голубий, білий

«Мозкова атака».

Схарактеризувати автора за його поезією.

(Такий вірш, як «Дощ полив...», може написати людина, яка любить, розуміє природу, вміє спосте­рігати, фантазувати, бачити незвичайне у звичайному. Крій того, автор досконало знає мову і вправно користується всіма її виражальними засобами.)

«Я і світ».

Звучить музична композиція «Шум дощу».

Творчо мислимо.

Дайте зв’язну відповідь на низку запитань. Як ви вважаєте, чи кожна людина вміє бачити красу світу? Що, на вашу думку, означає вислів «краса душі»? Що значить бути поетом у житті?

З’ясування емоційного враження від почутого.

Висловіть свій внутрішній стан одним словом. ахоплення, здивування, умиротвореність, радість.)

Словесний живопис.

      Відтворіть картину, побачену внутрішнім зором після прочитання вірша.

      Перегляньте ілюстрації, пейзажні картини, світлини із зображеннями дощу, прокоментуйте їх. Створіть колажі (словесний, живописний). Доберіть підпис-цитату з вірша.

Характеристика мовних особливостей вірша.

Літературознавчий практикум

Робота в парі. Дослідити художні особливості поезії, образи, заповнивши таблицю

Епітети Порівняння Метафори Образи

«день поливяний»,

«дідок старесенький, кропивяний»,

«порожній шлях»

«люди як нові»,

«сад, як парасолька»

«дідок блискавки визбирує в траві»,

«струшується сад»,

«корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях»

дощ,

день,

люди,

дідок,

сад.

ниви і шлях,

корови,

хмари

Результат колективної роботи

1.  Звукопис дощ полив полив’яний передає шум дощу; струшується садпарасолька передає шурхотіння листя під час дощу.

2.  Пестливі слова дідок, старесенький, парасолька, квасолька створюють особливий настрій, підсилюють звукові образи.

3.  Порівняння люди як нові; сад, як парасолька використовуються для увиразнення об’єктів.

4.  Епітети день полив’яний, мокрі ниви, порожній шлях образно змальовують предмети.

5.  Метафори дощ полив, струшується сад, розсипана квасолька доганяє, все блищить.

Твір-мініатюра.

Побудуйте художню мініатюру, навіяну вивченим віршем (5-6 речень).

Зразок.

З неба ллється блискуче літепло. Краплинки дощу виграють, немов діаманти. Відчувається подих свіжості.

Захвилювалися дерева, зашелестіло листя. І враз сліпуча блискавка! А за якусь мить усміхнулося сонце.

Творче завдання.

Зважаючи на власний досвід, якими рядками ви б до повнили цю поезію? (Веселка, сонячна погода, спів пташок...)

Конкурс на найкращого декламатора вірша «Дощ полив...».

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Бесіда

-   Які настрої (почуття) передано у вірші?

-   Які образи запам’ятовуються з особливою виразністю?

-   Яка основна думка твору і в яких рядках вона виражена?

Усна рефлексія

-   Що найбільше зацікавило?

-   Чим сподобалась поезія?

-   Чи захотілося вам прочитати інші твори Ліни Костенко?

Закріплення вивченого матеріалу

Розв’язування тестових завдань

1.  Внаслідок дощу все блищить і стають новими:

а) люди;

б) сади;

в) луки.

2.  Блискавки визбирує в траві:

а) яскравий метелик;

б) дідок старенький, кропив’яний;

в) чоловік із парасолькою.

3.  Із парасолькою у творі порівнюється:

а) чай;

б) нива;

в) сад.

4.  «Розсипаною квасолькою» у поезії «Дощ полив...»:

а) є дощові намистинки на траві;

б) стадо корів;

в) зграя птахів.

Заповнення карток оцінювання роботи у групі.

Прізвище, ім’ячлена групи Самооцінка Оцінкичленів групи Загальнаоцінка
       

«Словесний настрій»

Діти, чи змінився у вас колір настрою протягом уроку?

Який же він?

Домашнє завдання.

Обов’язкове загальне.

Навчитися виразно читати вірш «Дощ полив’яний...», аналізувати його.

Обов’язкове на вибір.

1. Намалювати ілюстрації до твору.

2. Підготувати повідомлення про розвиток космічних досліджень.

За бажанням.

Вивчити вірш напам’ять.

Література

  1. 1.Брюховецький В. Ліна Костенко / В.Брюховецький. - К, 1990.
  2. Костенко Л. Вибране /Л.Костенко. - К, 1989.
  3. 3.Мовчан Р. Українська література: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Р.Мовчан. - К: Генеза, 2006.
  4. 4.Фасоля А. Діяльнісна основа навчання / А.Фасоля // Дивослово. - 2006. - № 6.
Вівторок, 11 травня 2021 17:23

Вітаємо переможців!

Вітаємо переможців фінального етапу ХІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді мови імені Тараса Шевченка:
  • Бартіш Олену, ученицю 8 класу Тернопільського НВК „Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого” - диплом ІІ ступеня;
  • Жаровську Юлію, ученицю 7 класу Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка - диплом ІІІ ступеня;
  • Лобаса Дениса, учня 5 класу Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка Тернопільської міської ради - диплом ІІІ ступеня!

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-nagorodzhennya-peremozhciv-xi-mizhnarodnogo-movno-literaturnogo-konkursu-uchnivskoyi-ta-studentskoyi-molodi-imeni-tarasa-shevchenka?fbclid=IwAR2VktPfvJAaLZDgcb0Kdf3nF75p6ZtkujuXGBnjEFWQjKLMXR63XAJ0x0c

Опубліковано в Тараса Шевченка
Сторінка 2 із 2