МОВНА КОМУНІКАЦІЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ (12 ГОД)

Актуальність курсу. Проблема формування особистостей із високою комунікативною культурою та лідерськими якостями, які вміють самостійно мислити, переконувати, спонукати до популяризації української культури, до дій із розбудови демократичної України та національного відродження, є сучасною стратегічною державною проблемою, оскільки стосується всіх сфер діяльності нашого суспільства.

Необхідною передумовою підвищення освітнього і культурного рівня українців, запорукою якісно нової організації суспільних відносин і засобом утвердження пріоритету високої мовної культури в усіх сферах суспільного життя та державотворчої ролі української мови є організація культуромовного простору сучасної школи загалом і підвищення культури мовлення педагога в професійно орієнтованих комунікативних ситуаціях зокрема.

Сучасні мовознавці тлумачать культуру мовлення як таку, що пов’язана, з одного боку, із правильністю мови, а з іншого – із мовною майстерністю, стилістичним чуттям слова, доречністю використання варіантних мовних форм.

Риторичну компетентність педагога науковці трактують як інтегративну суб’єктну властивість, яка характеризується здатністю особи реалізувати свій риторичний потенціал (знання, уміння, досвід, здібності, потреби, наміри, ціннісні орієнтації) на практиці для успішної діяльності в професійно- педагогічній сфері й соціально-культурному житті.

Запропонований курс, спрямований на розвиток комунікативних якостей сучасного педагога, формування особистості вчителя як ритора й авторитета в суспільстві, може бути корисним для педагогів як філологічних, так і нефілологічних спеціальностей.

Мета курсу:

• формування системи сучасних знань із прагмалінгвістики про найважливіші аспекти сучасної мовної комунікації в освітньому дискурсі;
• удосконалення комунікативної компетентності вчителя;
• забезпечення ефективного спілкування під час педагогічної діяльності.

Завдання курсу:

• поглибити базові знання з риторики, зокрема щодо жанрів і стилів педагогічного мовлення;
• розширити світогляд педагогів за рахунок вивчення новітніх здобутків вітчизняних і зарубіжних учених у галузі комунікативної лінгвістики;
• удосконалити теоретичну та практичну підготовку вчителів шляхом надання теоретичних знань про базові поняття мовної комунікації, зокрема про її складники та види, закони спілкування, способи здійснення мовленнєвого впливу, шляхи оптимізації комунікації тощо;
• висвітлити взаємозалежність понять «культура», «мова» та «мовлення»;
• ознайомити з критеріями культури мови, різновидами невербальної комунікації та шляхами їх урахування піж час спілкування;
• з’ясувати роль ораторських умінь і навичок у професійній діяльності вчителя.

Слухачі курсу повинні знати:

• основні складники процесу комунікації, типологію комунікації;
• тенденції розвитку сучасної мовної комунікації;
• мотиви, цілі та функції спілкування;
• закони спілкування та особливості їх прояву в педагогічній діяльності;
• правила та конвенції спілкування;
• особливості вияву гендерних, вікових і статусних характеристик учасників інтеракції під час комунікації;
• сутність понять «комунікативна стратегія», «комунікативна тактика»;
• конструктивні та деструктивні комунікативні стратегії, використовувані в освітньому дискурсі;
• види мовленнєвого впливу та шляхи нейтралізації деструктивних маніпулятивних комунікативних тактик;
• природу комунікативних невдач і конфліктів та шляхи виходу з них;
• методи й прийоми оптимізації ділової комунікації;
• критерії культури мови;
• закони і жанри риторики;
• шляхи оптимізації публічного виступу перед гетерогенною та гомогенною аудиторією.

Слухачі курсу повинні вміти:

• застосовувати на практиці отримані знання з комунікативної лінгвістики в конкретних ситуаціях;
• володіти прийомами успішної мовленнєвої поведінки в різних сферах суспільного життя;
• вести науковий пошук із вирішення проблем комунікації, що виникають під час педагогічної діяльності;
• володіти методикою та навичками попередження й усунення комунікативних невдач; 
• аналізувати ефективні стратегії і тактики монологічного й діалогічного мовлення;
• під час здійснення власної риторично-педагогічній діяльності добирати комунікативні стратегії і тактики з урахуванням лінгвальних та екстралінгвальних факторів;
• удосконалювати ораторські уміння та комунікативні навички професійної діяльності.

Освітня програма

           Урахування закономірностей інформаційних процесів і сучасної мовної комунікації в професійній діяльності педагогів. Закономірності інформаційних процесів і тенденції розвитку сучачної мовної комунікації. Загальнокогнітивні прояви інформаційних процесів. Закони спілкування. Бар’єри та перешкоди в процесі комунікації. Види і способи спотворення інформації. Основні принципи маніпулювання та шляхи нейтралізації маніпулятивного впливу. Подолання труднощів у спілкуванні. Екстралінгвістичні і просодичні засоби комунікації. Декодування невербальної інформації. Вербальні й невербальні ознаки неправдоговоріння. Мовна поведінка: мовна толерантність і мовленнєва агресія. Особливості професійно-педагогічної комунікації. Переконання і навіювання в процесі комунікації. Мовний аспект культури та етики спілкування у сфері освіти.

         Культура мовлення педагогів у професійно орієнтованих комунікативних ситуаціях. Два рівні володіння українською літературною мовою : нормативне мовлення (відповідне нормам літературної мови) і мовлення комунікативно доцільне (змістовність, логічність, точність, виразність, доречність). Мовна норма. Мовний режим у школі. Антисуржик : подолання найбільш уживаних орфоепічних, лексичних, граматичних, стилістичних помилок. Нелітературні різновиди мови та педагогічна діяльність.Реабілітована українська лексика, слова іншомовного походження, неологізми та урочиста лексика у мовленні вчителя.

         Підвищення мовно-риторичної культури педагога.Жанри усного і писемного мовлення вчителя. Пояснення, виступ, дискусія, бесіда, дебати, промова, доповідь, лист, щоденник, нарис, автобіографія, утішання, зауваження, гра, подяка, прохання, інтерв’ю, конспект уроку, оголошення, запис у щоденнику, характеристика, коментар, оцінювання відповіді, пропозиція, узагальнювальне слово, стаття, замітка до стіннівки тощо. Мовленнєві техніки, що забезпечують досягнення пізнавальних, розвивальних і виховних цілей: метафоризація мовлення, сторітелінг, поєднання традиційних і новітніх засобів унаочнення під час виступів. Засоби образності мовлення: фонетичні (алітерація, звукові анафора й епіфора, асонанс, звуконаслідування); елементи інтонаційної виразності (логічний наголос, мелодика, паузація); лексико-семантичні (багатозначні слова, синоніми, антоніми, омоніми, метафора, гіпербола, словесні анафора й епіфора); синтаксичні виражальні засоби (крилаті вислови, паралелізм, інверсія, риторичне запитання).

       Опосередковане спілкування в освітньому процесі. Використання комп’ютерних засобів у професійно-педагогічній діяльності. Електронна пошта як засіб професійно-педагогічної комунікації. Електронне листування, електронне повідомлення, коментар на сторінках сайтів, блогерство, робота з електронними банками інформації, участь у теле- та інтернет-конференціях, вебінарах. Імідж педагога в соцмережах. Дотримання мовних норм під час Інтернет-спілкування. Етичні правила комунікації в глобальних інформаційних мережах.

 Навчально-тематичний план

№	Назва теми	вс.	лекц.	пр.
1.	Урахування закономірностей інформаційних процесів і сучасної мовної комунікації в професійній діяльності педагогів	2	2
2.	Культура мовлення педагогів у професійно орієнтованих комунікативних ситуаціях	4	2	2
3.	Підвищення мовно-риторичної культури педагога	4	2	2
4.	Опосередковане спілкування в освітньому процесі. Використання комп’ютерних засобів у професійно-педагогічній діяльності	2	2
		12	8	4

Навчальний контент

1. Бондаренко Г. Л.Історія педагогічної риторики.  Київ, 2012. 276 с.
2. Ботвина Н. В.Міжнародні культурні традиції : мова та етика ділової комунікації.  Київ, 2008.  252 c.
3. Волкова Н. В.Професійно-педагогічна комунікація.  Київ, 2006.  256 с.
4. Голуб Н. Б.Риторична освіта сучасного вчителя. Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Вип. 4.  Бердянськ, 2009.  С. 197–203.
5. Грушевська С. Конфлікт : етико-психологічний аналіз.  Київ, 2012.  214 с.
6. Гуйванюк Н.В.Мовна толерантність як соціолінгвістична категорія. Вісник Львівського ун-ту. Вип. 38. Ч. ІІ. Львів, 2006. С. 37‒46.
7. Дерпак О. В.Конфронтативні мовленнєві жанри:комунікативно-прагматичний та мовний аспекти (на матеріалі української, англійської та польської мов).  Київ, 2005.  196 с.
8. Дроздова І. П. Формування українськомовної риторичної компетентності майбутніх викладачів нефілологічних дисциплін. Актуальні проблеми формування риторичної особистості вчителя в україномовному просторі.  Житомир, 2015. С. 43–49.
9. Курінна А. Ф.Розвиток риторичних можливостей особистості в професійній педагогічній діяльності. Шляхи формування професійної компетентності вчителя-словесника в процесі викладання філологічних дисциплін.  Запоріжжя, 2014.  С. 30–55.
10. Мартиненко С. М. Особливості підготовки майбутнього вчителя початкової школи до мовленнєво-риторичної діяльності. Рідна мова. Вип. 19.  К., 2013.  С. 82–88.
11. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика.  Київ, 2006.  311с.
12. Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови. Київ, 2007.  360 с.
13. Нищета В. А. Методика навчання риторики в школі. Київ, 2014.  200 с.
14. Нікітіна А. В. Педагогічний дискурс учителя-словесника.  Київ, 2013.  338 с.
15. Сагач Г. М. Риторика.  Київ, 2000. 568 с.
16. Славова Л. Л. Комунікативно-когнітивні аспекти міжкультурного непорозуміння. Мовні і концептуальні картини світу. Вип. 11. Кн. 2. Київ, 2004.  С. 154‒157.
17. Фролова І. Є. Конфронтація як різновид особистісної взаємодії. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Вип. 928.  Харків, 2014.  С. 68‒74.
18. Чайка Л. В. Вербальний конфлікт : результати та перспективи досліджень.  Лінгвістика ХХІ століття :нові дослідження і перспективи.  Київ, 2009.  С. 250‒257.
19. Шкіцька І.Ю.Маніпулятивні тактики позитиву : лінгвістичний аспект.  Київ, 2012.  440 с.
20. Шкіцька І.Ю.Сучасна мовна комунікація в публічному управлінні.  Тернопіль, 2017. 313с.

Форми контролю

Теми для самостійного опрацювання

1. Основні характеристики мовної комунікації уXXI столітті.
2. Використання мнемонічних прийомів на різних етапах мовної комунікації.
3. Мовно-риторична особистість учителя.
4. Риторизація освіти як педагогічна інновація.
5. Роль мовно-риторичних умінь у процесі професійного та кар’єрного зростання вчителя.
6. Конструктивні стратегії і тактики поведінки педагога в конфліктних ситуаціях.
7. Інтернет як інструмент підвищення пізнавальної активності учня.
8. Специфіка Інтернет-спілкування вчителя з учнями.
9. Вербальний вияв принципів морального кодексу в освітньому дискурсі.
10. Смислові та психологічні бар’єри комунікації в освітньому процесі.

Запитання для самоконтролю

1. Які основні складники процесу комунікації?
2. Які тенденції розвитку сучасної мовної комунікації?
3. Які мотиви, цілі та функції спілкування?
4. Які закони спілкування та особливості їх прояву в педагогічній діяльності?
5. Які конструктивні та деструктивні комунікативні стратегії  використовуюбть в освітньому дискурсі?
6. Які методи й прийоми оптимізації ділової комунікації?
7. Які критерії культури мови?
8. Які новації Українського правопису?
9.  Які особливості спілкування в інтернеті?