Сучасне суспільство потребує людей, здатних демонструвати високу продуктивність праці, ефективно діяти у змінних умовах, добре орієнтуватися в мережевому просторі, критично мислити, протистояти негативним впливам і маніпуляціям, бути гнучким, позитивно налаштованим, активним.

Сформувати особистість громадянина, патріота, інноватора покликана освітня система, орієнтована на формування компетентностей, високу мотивацію до саморозвитку, інтеграцію знань – нова українська школа.

Реалізація реформи «Нова українська школа» передбачає формування 11-ти ключових  компетентностей, визначених у Законі України «Про освіту» (вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися іноземними мовами, математична, культурна, екологічна, інформаційно-комунікаційна, громадянська та соціальна компетентності; інноваційність; навчання впродовж життя; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; підприємливість і фінансова грамотність), а також наскрізних умінь, викладених у Концепції НУШ: читання з розумінням; уміння висловлювати власну думку усно і письмово; критичне та системне мислення; творчість; уміння оцінювати ризики; ініціативність; вміння конструктивно керувати емоціями; розв’язувати проблеми, приймати рішення; співпрацювати з іншими людьми .

У цифровому суспільстві формування згаданих вище умінь і навиків неможливе без формування медіаграмотності.

Медіаграмотність – це комплекс умінь і навичок для розуміння тексту і підтексту; розрізнення в ньому інформації (першорядної і другорядної, достовірної і недостовірної, необхідної і надлишкової); застосовування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією у професійній діяльності, публічному просторі та приватному спілкуванні.

Вітчизняні й закордонні науковці М. Дорош, А. Леонтьєв, М. Маклюен, Ю. Наливайко, Ю. Хабермас, Е. Тоффлер досліджували медіаграмотність як світоглядний і соціокомунікаційний феномен. Дидактичні підходи до розвитку медіаграмотності студентів розглянули Г. Волошко, Н. Ничкало, О. Семеног, Г. Онкович, Ю. Наливайко, Н. Чичеріна. Актуальні аспекти формування медіаграмотної особистості учня й студента описали Н. Бондаренко, Ю. Ковтун, Г. Корицька, О. Савченко, В. Шуляр та ін.

Величезне значення у формуванні медіаграмотності на уроках української словесності має робота з медіатекстом – особливим комунікативним продуктом, що об’єднує медійні (візуальні, звукові, аудіовізуальні) та вербальні одиниці. В. Шуляр вважає медіатекст «особистісно й соціально значущим навчальним медіапродуктом співпраці медіачитача й медіасловесника».

Медіатексти стали органічною частиною сучасного освітнього процесу, оскільки розглядаються як джерело актуальної інформації, сприяють формуванню читацької грамотності, розвитку дослідницьких та творчих здібностей учнів.Робота з медіатекстами спрямована на вироблення здатності осмислювати медійну інформацію, відчувати прихований підтекст у медіапродукті, розуміти світогляд автора медіаповідомлення, визначати мету комунікації в медіасередовищі, спонукати до пошуку інформації в спеціальних, довідкових виданнях тощо.

До медіатекстів відносимо: огляд новин, заголовки, написи під зображеннями, допис, кулінарні рецепти, рецензії на фільми, прогнози погоди, репортажі, звіти тощо.

У дописі, в якому інформують про значущий факт соціального життя, таким стимулятором є новизна повідомлення за невеликого обсягу повідомлення. Головна стильова риса допису як інформаційного жанру – це дотримання стандартів офіційно-ділового мовлення. Композиція допису досить чітка: кожен абзац допису становить одне синтаксичне ціле, що має описовий характер; факти викладаються статично.

Такий вид медіатексту, як репортаж, має свої особливості викладу матеріалу, а саме: опис якоїсь події чи факту відбувається з місця подій, і тому ефект присутності є найважливішою ознакою репортажу. Мова цього медіатексту характеризується документальністю викладу у поєднанні з образністю описуваного.

Огляд новин – це актуальний відгук на те, що відбувається. Виклад матеріалу може охоплювати події одного дня, тижня, місяця і так далі.

Крім того, медіатекстами є анімаційні фільми, кінофільми та телевізійні програми, блоги, сайти, пости в групах у соціальних мереж, рекламні ролики, візуальні тексти (наприклад, вірші, записані авторами на відео), відеоінтерв’ю, відеорепортажі, слайд-фільми, малюнки, графіка, фотографії тощо.

Під час роботи з медіатекстами слід дотримуватись певної методики роботи з ними, яка має таку схему: сприймання та розуміння тексту; аналіз змісту та форми медіатексту; оцінювання інформаційного матеріалу; визначення особистісного ставлення до запропонованого медіатексту. При цьому учням/ученицям необхідно давати рекомендації, що дозволять правильно відобразити способи і засоби вираження авторського наміру .

Доречним буде також використання циклів літературно-аналітичних, літературно-імітаційних, театралізовано-рольових та образотворчо-імітаційних творчих завдань. Учням можна запропонувати написати статтю на морально-етичну тему до газети, есе, дібрати інформацію з доступних медіаджерел і творчо представити її на уроці, ознайомитися з телепрограмою з подальшим складанням анонсів телепередач за їх назвами, скласти тематичну добірку інформаційних матеріалів із газет і журналів соціокультурної тематики. Медіатекст можна використовувати в підготовці до роботи над переказами, для організації навчального і контрольного аудіювання тощо.