20.08.2026 в інтерактивній школі сучасного вчителя відбулося заняття з теми "Трансформація мовно-літературної галузі: оновлений зміст та передові технології навчання у 2026/2027 н. р."

• Буклет https://drive.google.com/file/d/1RFhpmpL9ukUW5yZjPAppvTkMnUx_ZB0J/view?usp=sharing
  
• Презентація: рекомендації для 5-9  класів НУШ https://drive.google.com/file/d/1L7-E7NVaKwu1ZnL0KPB3HpZjJioYBt-e/view?usp=sharing
• Презентація : рекомендації для 9  класів НУШ https://drive.google.com/file/d/1DcVfvlWLwfZT44w46ZYt5igWoxPct-Fr/view?usp=sharing
• Рекомендації для 10-11 класів не-НУШ https://drive.google.com/file/d/1Vr8amCZv53Dwf3mXLyzglWkPty_IYrMR/view?usp=sharing
• Добірка матеріалів на початок 2026-2027 навчального року https://gapon.te.ua/informatsiina-platforma/materialy-monu/na-pochatok-navchalnoho-roku/item/2186-20262027-navchalnyi-rik
• Методичні рекомендації МОНУ https://drive.google.com/file/d/1hr4-WFcM9KMOKeGb4jUtB2XxR684rEOZ/view?usp=sharinge

РЕЗЮМЕ

Для 5–9 класів НУШ

Орієнтуємося на нову систему оцінювання, затверджену наказом МОН № 722:

• оцінювання за групами результатів та їх унесення до класного журналу не є обов’язковими
• групи результатів НЕ СКАСУВАЛИ, вони залишаються складником Державного стандарту, просто тепер немає обов’язку окремо виставляти оцінки за кожною ГР і переносити їх до класного журналу
• поточні оцінки ставимо за різні види робіт, намагаємося, щоб ці роботи виражали різні групи результатів, але в журналі  групи результатів не вказуємо
• тематична оцінка — узагальнення результатів за певною темою або розділом, можна враховувати результати поточного оцінювання та/або підсумкової (діагностувальної) роботи, окрема «контрольна на тематичну» не є обов’язковою умовою
• cеместрова оцінка — теж не механічне середнє арифметичне всіх балів у журналі, це узагальнення результатів навчання за семестр та/або результатів підсумкової семестрової роботи, окрема «семестрова контрольна» не є обов'язковою умовою 
• річну оцінку визначаємо на основі результатів семестрового оцінювання
• ФОРМУ, ЗМІСТ І СПОСІБ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ОБИРАЄ ПЕДАГОГ
• завдання, які ми пропонуємо учням, навчальні та контрольні роботи повинні мати компетентнісний потенціал, тобто формувати ключові компетентності
• МОН НЕ ВСТАНОВЛЮЄ ОБОВ'ЯЗКОВОЇ КІЛЬКОСТІ КОНТРОЛЬНИХ, САМОСТІЙНИХ, ДІАГНОСТУВАЛЬНИХ РОБІТ, ДИКТАНТІВ, ПЕРЕКАЗІВ ЧИ ТВОРІВ,ЇХ КІЛЬКІСТЬ І ЧАСТОТНІСТЬ УЧИТЕЛЬ ВИЗНАЧАЄ САМОСТІЙНО ВІДПОВІДНО ДО НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ОЦІНИТИ
• робочі зошити перевіряємо, раз на місяць ставимо оцінку, оцінку за зошит НЕ ВРАХОВУМО при виставленні підсумкових оцінок
• КІЛЬКІСТЬ РОБОЧИХ І КОНТРОЛЬНИХ ЗОШИТІВ ВИЗНАЧАЄ ВЧИТЕЛЬ
• обсяг і характер домашньої роботи визначає вчитель, орієнтуючись на навчальну програму, вік учнів та їхнє навчальне навантаження
• вхідне діагностування ДОЦІЛЬНО проводити на початку навчального року, семестру або перед новим тематичним розділом, щоб виявити освітні втрати й спланувати подальшу роботу, після їх надолуження ВАРТО провести повторну діагностику, але це РЕКОМЕНДАЦІЯ, а не обов'язкова умова
• напрацьовані критерії оцінювання диктанту, переказу, твору чи есе співвідносимо  із загальними критеріями № 722 https://drive.google.com/file/d/1Sko6ZCBaNgwcUkK3BLspPEg4gYvG_rND/view?usp=sharing, враховуючи те, які результати навчання перевіряє конкретна робота

Орієнтуємося на нову систему оцінювання, затверджену наказом МОН № 722:

тематична — узагальнення результатів за певною темою або розділом, можна враховувати результати поточного оцінювання та/або підсумкової (діагностувальної) роботи, окрема «контрольна на тематичну» не є обов’язковою умовою

• cеместрова —  теж не механічне середнє арифметичне всіх балів у журналі, це узагальнення результатів навчання за семестр та/або результатів підсумкової семестрової роботи, окрема «семе

Для 10–11 класів не-НУШ

• Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт.
• Семестрову – на основі тематичного оцінювання.
• Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінку за семестр виводять на розсуд учителя / вчительки залежно від динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці, важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня /ученицю атестовано (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу).
• Діють традиційні напрацьовані критерії оцінювання диктанту, переказу, твору чи есе.
• Орєнтовну кількість контрольних робіт визначена в рекомендаціях https://drive.google.com/file/d/1vr8amczv53dwf3mxlyzglwkpty_iyrmr/view?usp=sharing

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

• Вивчення текстів напам’ять не є обов’язковою формою роботи (вимога робити запис про результати перевірки вивчення учнями творів напам'ять із подальшим виставленням оцінок у журналі в стовпці без дати, відповідно, також відсутня).
• Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
• Під час оцінювання зошита з української літератури варто враховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання 13 робіт).
• У разі відсутності учня / учениці на уроці протягом місяця рекомендуємо в стовпці за ведення зошита зазначати н/о (немає оцінки).
• Оцінку за контрольний твір з української літератури рекомендуємо виставляти, зважаючи на більшу питому вагу змісту виконаної роботи (порівняно з мовленнєвим оформленням). Таку оцінку виставляють у стовпці з датою написання роботи (написи «Твір», «Переказ» не роблять).

УКРАЇНСЬКА МОВА

• Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
• Індивідуальне оцінювання говоріння і читання рекомендуємо здійснювати в межах поточного оцінювання учнівства,для цих видів діяльності не потрібно відводити окремих уроків, визначати окремий стовпець без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».
• Перевірку мовних знань і вмінь здійснюють за допомогою завдань, визначених учителем / учителькою залежно від змісту навчального матеріалу.
• Оцінку за ведення зошита з української мови виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
• Під час оцінювання зошита з української літератури варто враховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання 13 робіт).
• У разі відсутності учня / учениці на уроці протягом місяця рекомендуємо в стовпці за ведення зошита зазначати н/о (немає оцінки).

 У 2026/2027 навчальному році освітній процес у закладах загальної середньої освіти спрямовують на реалізацію Державного стандарту початкової освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21 лютого 2018 року), Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30 вересня 2020 року зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 972 від 30.08.2022), Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 року) з урахуванням досягнень впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема і подолання освітніх втрат.

Організація освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в 2026/2027 навчальному році здійснюватиметься відповідно до освітніх програм, розроблених закладами освіти на основі  Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 235); звертаємо увагу, що були внесені зміни до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти наказом Міністерства освіти і науки України від 17.08.2026 №1430 Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів.

Звертаємо увагу на доцільність реалізації курсів, які «впроваджуються за рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами». Наприклад, «Драматургія і театр» та «Читання як суперсила».

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В 5-9 КЛАСАХ

Організація освітнього процесу в 5–9 класах у межах мовно-літературної освітньої галузі має враховувати інтегровані курси і предмети, перелік яких подано у Типовому навчальному плані для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (див. таблицю 1): інтегрований мовно-літературний курс, інтегрований курс літератури, українська мова, українська література, зарубіжна література. Звертаємо увагу на доцільність реалізації курсів, які «впроваджуються за рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами». Наприклад, «Драматургія і театр» та «Читання як суперсила».

Організація освітнього процесу здійснюється відповідно до Концептуальних засад мовно-літературної освітньої галузі та визначених програм, що передбачають використання підручників, електронних додатків до них, різноманітних дидактичних матеріалів, зокрема створених учителем / учителькою самостійно або в співпраці з іншими вчителями й учительками. Важливо зазначити, що в умовах реалізації компетентнісного підходу до навчання підручник є необхідним джерелом саме компетентнісних завдань, але недостатнім.

В умовах компетентнісного підходу підручник не повинен повністю забезпечувати вимоги програми. Урахування потреб учнівства певного класу вимагає від учительства ретельнішого підходу до добору компетентнісних завдань на урок.

Проєктуючи власний урок, учитель / учителька визначає очікувані результати з урахуванням певного учнівського досвіду і потреб, добирає з підручника відповідні вправи і додає необхідний матеріал, тримаючи у фокусі уваги певні наскрізні вміння та ключові компетентності.

Доцільно планувати урок так, щоб учнівство мало змогу працювати в різних форматах: індивідуально, у парах, у малих групах і всім класом. Чергування форматів роботи допомагає підтримувати увагу, створює умови для мовленнєвої практики, взаємонавчання й рефлексії. Особливо важливо передбачати завдання, у яких учні й учениці самостійно формулюють запитання одне одному, домовляються про спільний спосіб виконання завдання, презентують результат і оцінюють його за зрозумілими критеріями.

Формування таких наскрізних умінь, як «читати з розумінням» та «висловлювати власну думку в усній і письмовій формі» передбачає спільні дії вчителів та вчительок різних освітніх галузей, але саме на уроках з інтегрованих курсів та предметів мовно-літературної освітньої галузі закладаються основи для рефлексії учнями та ученицями цих своїх умінь.

Кожна модельна навчальна програма пропонує на певному етапі навчання не тільки очікувані результати і зміст, а й види навчальної діяльності.

Проєктування уроку передбачає узгодження очікуваних результатів, визначених для певного уроку, з обсягом змісту (компетентнісні завдання), який буде запропоновано учнівству, та добором доречних видів діяльності.

Після виконання навчальних завдань або на завершальному етапі уроку важливо передбачати рефлексію: що вдалося зрозуміти, що було найскладнішим, які стратегії допомогли працювати з текстом, аудіо- чи відеоматеріалом, що варто поліпшити під час наступного уроку. Рефлексія може здійснюватися усно, письмово або в цифровому форматі й має бути спрямована на усвідомлення учнями й ученицями власного поступу в мовленнєвому розвитку.

Враховуючи, що зміст усіх модельних навчальних програм є різним, а спільним для всіх програм можуть виступати всі або окремі групи загальних результатів навчання і види діяльності, подальші рекомендації спрямовані на те, щоб допомогти вчителеві / учительці узгоджувати очікувані результати навчання і види діяльності.

Запропоновані в таблицях види діяльності не є вичерпним переліком, а можуть слугувати орієнтиром для проєктування уроків відповідно до потреб конкретного класу та обраної модельної навчальної програми.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ У 9 КЛАСІ

Вивчення предметів мовно-літературної освітньої галузі в 9 класі має свою специфіку: українська мова (у тому числі для класів із навчанням мовами національних меншин) ґрунтується на сучасних підходах до вивчення синтаксису, тоді як уроки української літератури, зарубіжної літератури та інтегрованого курсу літератур набувають системно-теоретичного й історико літературного характеру.

Принциповою вимогою організації освітнього процесу є недопущення викладання на уроках української та зарубіжної літератури творів тих авторів, які офіційно визнані Українським інститутом національної пам’яті символами російської імперської політики. Такі ціннісні та структурні орієнтири створюють якісно нове підґрунтя для формування ключових компетентностей дев’ятикласників.

Навчання рекомендуємо реалізувати на основі виокремлених актуальних напрямів, як-от: конструктивна взаємодія зі штучним інтелектом (ШІ) та чітке профорієнтаційне спрямування. Зазначений підхід вимагає від педагога докорінної зміни акцентів відходу від репродуктивного навчання на користь аналітичного, дослідницького та критичного сприйняття матеріалу.

Вивчення української мови 

Вивчення української мови в 9 класі є завершальним етапом вивчення системного курсу граматики на рівні базової середньої освіти, де ключову увагу приділено синтаксису складного речення. Означений розділ є одним із найскладніших у шкільному курсі, оскільки вимагає від учнів високого рівня абстрактного мислення й розуміння складних логіко-семантичних взаємозв’язків. Важливо, щоб мова вивчалася не як сукупність ізольованих схем, а як інструмент структурування мислення, ефективної комунікації та захисту інформаційного простору. Для досягнення цієї мети в освітньому процесі доцільно реалізувати кілька наскрізних методичних підходів.

Насамперед необхідно забезпечити рух від форми до змісту, тобто не обмежуватися механічним розбором схем та розстановкою розділових знаків.Важливо демонструвати функціональне призначення кожної мовної конструкції, наприклад, використання складних синтаксичних структур як дієвого засобу аргументації в есе. Розвиток мовленнєвої компетентності передбачає безпосередній зв’язок синтаксису з практичною діяльністю підлітків: підготовкою власних висловлень, творчих робіт та публічних виступів. За такого підходу пунктуація засвоюється учнями не як ізольований набір правил, а як гнучкий інструмент вираження авторської логіки, інтонації та смислових відтінків. Щоб змінити характер взаємодії зі ШІ та переорієнтувати його з інструмента готових рішень на об’єкт критичного аналізу, варто відмовитися від рутинних вправ на кшталт «вставте літери» чи «визначте тип речення», з якими нейромережі справляються бездоганно. Ефективною альтернативою є інтерактивні методи лінгвістичної експертизи (зокрема, верифікація згенерованих ШІ текстів на наявність логічних та граматичних помилок), трансформації та архітектурного моделювання тексту.

Концентрація уваги на синтаксисі складного речення не означає відмови від роботи над мовною грамотністю. Оскільки орфографічні, лексичні та морфологічні норми учні опанували в попередніх класах, рекомендуємо впроваджувати їхнє наскрізне повторення безпосередньо під час аналізу складних синтаксичних конструкцій. Попередження та корекцію помилок доцільно реалізовувати через чотири логічні вектори:

• орфоепія та правопис: повторення правил подвоєння літер, уживання м’якого знака й апострофа поєднується з акцентуаційними п’ятихвилинками для подолання помилок у наголошуванні складних слів.
• лексикологія та словотвір: повторення правопису слів іншомовного походження, префіксів та складних слів спрямовується на викорінення тавтологій, плеоназмів, русизмів та вживання слів у невластивому значенні.
• морфологія та граматика: написання прислівників, часток не і ні, уживання великої літери відпрацьовується паралельно з виправленням типових граматичних помилок (утворення відмінкових форм, ступенів порівняння прикметників і прислівників, поєднання числівників з іменниками).
• синтаксис і пунктуація: вивчення розділових знаків у складному реченні підпорядковується усуненню порушень зв’язку між підметом і присудком, помилок в узгодженні й керуванні, а також неправильної побудови конструкцій із дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами та однорідними членами речення.

Ефективним інструментом профорієнтації є моделювання ситуацій, де учні застосовують синтаксичні знання на практиці, приміряючи на себе ролі із сучасного ринку праці, де якісний текст є головним продуктом.

Працюючи як медіааналітики та достовірники, дев’ятикласники досліджують новинні стрічки, аналізують маніпулятивні акценти в складних реченнях і вчаться відрізняти факти від суджень.

У ролі авторів цифрових текстів (зокрема дизайнерів цифрового контенту) вони адаптують великі обсяги інформації в місткі й чіткі тексти для інтерфейсів програм та створюють лаконічні дописи для соціальних мереж.

У ролі розробників цифрового контенту їхня діяльність спрямована на трансформацію великих обсягів інформації в лаконічні й чіткі тексти інфо-медійного простору та створення змістовних дописів для соціальних мереж.

Виконуючи завдання фахівців із кризових комунікацій, дев’ятикласники формують офіційні спростування чи заяви, де від точної побудови складнопідрядного речення з підрядним умови безпосередньо залежить репутація установи. Яскравим прикладом є робота автора промов: під час вивчення складних речень із різними видами зв’язку учні створюють трихвилинний мотиваційний виступ на суспільно важливу тему. Готуючи промову, дев’ятикласники вчаться керувати увагою слухача завдяки продуманій синтаксичній структурі, чіткій дикції та дотриманню орфоепічних норм (зокрема, правильному наголошуванню складних слів), що дозволяє протиставити свій активний живий голос шаблонам ШІ.

У межах міжпредметної інтеграції доцільно впроваджувати проєктне написання історій «Інфопривід: історія одного фейку». У цьому проєкті дев’ятикласники демонструють лаконічність і переконливість власного мовлення складаючи аргументи з кількох складних речень задля спростування історичних міфів.

В умовах воєнного стану особливої уваги набуває дотримання принципів психологічної безпеки та травмочутливого підходу в освітньому процесі. Діє категоричне табу на використання текстів із надмірним описом трагічних подій, руйнувань чи деталізацією воєнних дій. Для диктантів та аналізу текстів необхідно добирати матеріали, що розповідають про стійкість, відновлення, людську взаємодопомогу та солідарність.

Мовна грамотність сьогодні позиціонується як елемент національної безпеки, де кожне правильно побудоване речення є виявом інтелектуальної зрілості, культурної ідентичності та незламності нашої нації.

Програма з української літератури для 9 класу розроблена з метою забезпечення системного та поглибленого вивчення художнього тексту. Навчальний матеріал у цей період поєднує історико-хронологічний та проблемно-тематичний принципи.

Головна мета навчального року – сформувати в підлітків цілісне уявлення про розвиток українського письменства через аналіз художніх творів, які репрезентують певну епоху та демонструють логіку перебігу літературного процесу. Це дає змогу змінити акцент із пасивного читання на аналітичне, дослідницьке та критичне осмислення тексту. Особливе значення має фінальний блок курсу, який розкриває жанрово-тематичне розмаїття сучасної української молодіжної прози, зокрема через такі актуальні для підлітків жанри, як мандрівний нарис чи міське фентезі.

З метою переорієнтації використання штучного інтелекту (ШІ) з джерела готових рішень на об’єкт критичного аналізу, організацію освітнього процесу на уроках літератури необхідно базувати на дослідницьких та творчо трансформаційних методах навчання.

Рекомендується мінімізувати застосування репродуктивних запитань фактологічного характеру (щодо визначення дійових осіб, теми твору тощо) та впроваджувати прийом лінгво літературного аудиту. Цей прийом передбачає здійснення учнями критичного аналізу та верифікації згенерованих ШІ рецензій або анотацій з подальшим їх коригуванням на основі текстуального аналізу першоджерела.

Ефективним інструментом є метод зворотного культурологічного конструювання, спрямований на розроблення концептуальних матриць або текстових запитів для нейромереж з метою візуалізації художнього простору твору та адаптації авторських метафор засобами сучасних цифрових технологій. Під час опрацювання тем «Модернізм» та «Поезія шістдесятників» доцільно застосовувати метод синтаксично-стильового моделювання. Зазначений підхід забезпечує дослідження учнями ритміко-мелодійної та архітектонічної структури поетичних творів, а також розвиток навичок моделювання мікротекстів у стилістиці відповідної літературної епохи.

Курс української літератури у 9 класі забезпечує демонстрацію здобувачам освіти особливостей функціонування художнього тексту в сучасній креативній сфері.

Під час аналізу новітньої прози учні залучаються до моделювання професійної діяльності фахівців із відбору літературних творів, рецензентів та видавців, які здійснюють експертне оцінювання перспективних рукописів для подальшого друку.

Опрацювання сучасної поезії, подорожнього нарису та міського фентезі створює підґрунтя для формування навичок укладання рекламних текстів і ведення тематичних вебресурсів, що передбачає трансформацію складних змістових ліній у лаконічні та динамічні структури для цифрових платформ. Водночас вивчення спадщини шістдесятників або творчості кримськотатарських авторів уможливлює перехід до практичної діяльності у сферах міжкультурної комунікації, аналізу засобів масової інформації та написання сценаріїв. Зазначений методичний підхід унаочнює для здобувачів освіти, що читання є основою для розвитку компетентностей із текстотворення та майстерності текстового моделювання сюжетів, а не лише виконанням академічних вимог.

Кожен проаналізований художній твір має виховувати глибоку повагу до історичної пам’яті, зміцнювати громадянську й національну ідентичність, стаючи для дев’ятикласників символом духовної зрілості та незламності українського народу.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2026 р.№ 1/17756-26 "Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році" https://mon.gov.ua/npa/pro-instruktyvno-metodychni-rekomendatsii-shchodo-vykladannia-navchalnykh-predmetiv-intehrovanykh-kursiv-u-zakladakh-zahalnoi-serednoi-osvity-u-20262027-navchalnomu-rotsi

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

1. Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» від 13.12.2022 № 2834-IX.
2. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII.
3. Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов» № 802-IV від 15.05.2003 (назва Закону в редакції Закону №4699-IX від 03.12.2025).
4. Закон України«Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов» від 03 грудня 2025 р. № 4699-IX.
5. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
6. Закон України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX від 16.01.2020.
7. Закон України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX.
8. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» від 19.06.2022 № 2315– ІХ.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ І ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року №596- р «Про схвалення Стратегії популяризації української мови до 2030 року "Сильна мова – успішна держава"».
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1094 «Про внесення змін до Положення про сертифікацію педагогічних працівників».
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 № 672 «Деякі питання професійного розвитку педагогічних працівників».
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 «Про деякі питання Державних стандартів базової середньої освіти».
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 № 851 «Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти».
6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р «Про затвердження Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року».
7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. № 527-р «Про схвалення Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації на 2024–2026 роки».
8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.16 №988-р. «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року».
9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 301-р «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти».

НАУКОВІ КОНЦЕПТИ

1. Український правопис : стандарт державної мови : офіційне видання. Київ : Національна комісія зі стандартів державної мови, 2026.
2. Концепція цифрової медіаосвіти воєнного і поствоєнного суспільства / за наук. ред. Л. Найдьонової ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2024. 24 с.

АКТУАЛЬНІ ЗМІНИ

• Постанова Кабінету Міністрів України  від 06.08.2026 № 1000 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо Державних стандартів закладів загальної середньої освіти"  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1000-2026-%D0%BF#Textfile:///C:/Users/user/Downloads/6a75cc780209e224817900.pdf
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2026 р. № 1430 "Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти" https://mon.gov.ua/npa/pro-vnesennia-zmin-do-typovoi-osvitnoi-prohramy-dlia-5-9-klasiv-zakladiv-zahalnoi-serednoi-osvity-2
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 лютого 2026 року № 331 «Про затвердження Змін до Порядку поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах загальної середньої освіти» (зі змінами, внесеними наказом МОН від 18 березня 2026 року № 481) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0333-26#Text
• Наказ МОНУ від 18.03.2026 № 481 «Про внесений змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 23 лютого 2026 року № 331» https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/69c/a76/c84/69ca76c8450e4339021656.pdf?__cf_chl_tk=_NE2VATw2n.Rie6olx3lLXidwANiwrtAe2orMXZq7xU-1787150403-1.0.1.1-ZYAt_1oX.QsD2PCAFMr3V.Aj5_mZkp.2l.T_43wEHJk

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 

• Наказ Міністерства освіти і науки України від  17 серпня 2026 р. № 1/17756-26 "Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році" https://mon.gov.ua/npa/pro-instruktyvno-metodychni-rekomendatsii-shchodo-vykladannia-navchalnykh-predmetiv-intehrovanykh-kursiv-u-zakladakh-zahalnoi-serednoi-osvity-u-20262027-navchalnomu-rotsi
• Модельні навчальні програми для 5-9 класів Нової української школи https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoi-ukrainskoi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku
• Навчальні програми авторів модельних програм авторів модельних програм https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/navchalni-prohramy-na-osnovi-modelnykh
• Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовоюhttps://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La-s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit?gid=337295027#gid=337295027

ОЦІНЮВАННЯ

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2026 р. № 1427 "Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти" https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rekomendatsii-shchodo-otsiniuvannia-rezultataiv-navchannia-uchniv-5-9-klasiv-zakladiv-zahalnoi-serednoi-osvity?v=6a8420819f7e7 
• Наказ МОН № 722 від 04.05.2026 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів», зареєстрований у Мін'юсті 24 червня 2026 року за № 922/46316 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#top

• Рекомендації щодо перезарахування оцінок із закордонних шкіл https://drive.google.com/file/d/16P96SCBiTtPWOHQtA29r2XbhTg0ZvaMb/view
• Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/inkluzyvne-navchannya/2024/07/29/Otsinyuvannya.navch.dosyahn.uchniv.z.OOP-metodrekomendatsiyi-2024.pdf
• Як оцінювати в НУШ https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/nush/mov-ociniuvannia-2025-putivnik.pdf
• Каталог компетентнісних робіт для НУШ https://nus-tasks.net/

ШКІЛЬНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2022 року № 707 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі»

ПОЧАТОК НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

• Підготовка закладів освіти до 2026/2027 навчального року: головні акценти від МОН
• Лист МОН № 1/16209-26 від 28.07.26 року “Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти”
• Перший урок 2026/2027 навчального року: що рекомендує МОН
• Сценарії Першого уроку для початкової, середньої та старшої школи на 2026/2027 навчальний рік

ВІЙНА

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 20 серпня 2025 р.№ 1162 “Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”
• Лист Міністерства освіти і науки України від 22 серпня 2025 року № 1/17500-25 “Про загальнонаціональну хвилину мовчання”
• Наказ МОН № 243 від 11.02.2026  "Типові правила доступу і перебування в закладах загальної середньої освіти"
• Наказ МОН № 243 від 11.02.2026  "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо способів фільтрації доступу до мережі Інтернет та протидії шкідливому контенту в закладах освіти"

ЗДОРОВ'Я

• Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2026 № 809 "Про внесення змін до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/809-2026-%D0%BF#Text
• Наказ МОЗ № 1351 від 25.07.2023 року “Про організацію медичних оглядів дітей та інших осіб для зарахування їх до закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку”
• Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 серпня 2022 року № 1371 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» (щодо тривалості онлайн-уроків для школярів)
• Лист МОН №1/17702-26 від 17.08.2026 “Про організацію діяльності психологічної служби у системі освіти у 2026/2027 навчальному році”

ІНКЛЮЗІЯ

• Постанова від 05 лютого 2026 р. № 129 "Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти"
• Методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації»

ПРОФЕСІЙНЕ ЗРОСТАННЯ ВЧИТЕЛІВ

• Атестація педагогічних працівників у 2026 році: ключові зміни до Положення №805
• Міністерства освіти і науки України від 06 серпня 2026 р. № 1322 «Про проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2027»»
• Лист МОН № 1/13233-25 від 24.06.2025 “Щодо Положення про учнівський олімпіадний та турнірний рух”

 Для 5–9 класів НУШ

Орієнтуємося на нову систему оцінювання, затверджену наказом МОН № 722:

• оцінювання за групами результатів та їх унесення до класного журналу не є обов’язковими
• групи результатів НЕ СКАСУВАЛИ, вони залишаються складником Державного стандарту, просто тепер немає обов’язку окремо виставляти оцінки за кожною ГР і переносити їх до класного журналу
• поточні оцінки ставимо за різні види робіт, намагаємося, щоб ці роботи виражали різні групи результатів, але в журналі групи результатів не вказуємо
• тематична оцінка — узагальнення результатів за певною темою або розділом, можна враховувати результати поточного оцінювання та/або підсумкової (діагностувальної) роботи, окрема «контрольна на тематичну» не є обов’язковою умовою
• cеместрова оцінка — теж не механічне середнє арифметичне всіх балів у журналі, це узагальнення результатів навчання за семестр та/або результатів підсумкової семестрової роботи, окрема «семестрова контрольна» не є обов'язковою умовою 
• річну оцінку визначаємо на основі результатів семестрового оцінювання
• ФОРМУ, ЗМІСТ І СПОСІБ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ОБИРАЄ ПЕДАГОГ
• завдання, які ми пропонуємо учням, навчальні та контрольні роботи повинні мати компетентнісний потенціал, тобто формувати ключові компетентності
• МОН НЕ ВСТАНОВЛЮЄ ОБОВ'ЯЗКОВОЇ КІЛЬКОСТІ КОНТРОЛЬНИХ, САМОСТІЙНИХ, ДІАГНОСТУВАЛЬНИХ РОБІТ, ДИКТАНТІВ, ПЕРЕКАЗІВ ЧИ ТВОРІВ,ЇХ КІЛЬКІСТЬ І ЧАСТОТНІСТЬ УЧИТЕЛЬ ВИЗНАЧАЄ САМОСТІЙНО ВІДПОВІДНО ДО НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ОЦІНИТИ
• робочі зошити перевіряємо, раз на місяць ставимо оцінку, оцінку за зошит НЕ ВРАХОВУМО при виставленні підсумкових оцінок
• КІЛЬКІСТЬ РОБОЧИХ І КОНТРОЛЬНИХ ЗОШИТІВ ВИЗНАЧАЄ ВЧИТЕЛЬ
• обсяг і характер домашньої роботи визначає вчитель, орієнтуючись на навчальну програму, вік учнів та їхнє навчальне навантаження
• вхідне діагностування ДОЦІЛЬНО проводити на початку навчального року, семестру або перед новим тематичним розділом, щоб виявити освітні втрати й спланувати подальшу роботу, після їх надолуження ВАРТО провести повторну діагностику, але це РЕКОМЕНДАЦІЯ, а не обов'язкова умова
• напрацьовані критерії оцінювання диктанту, переказу, твору чи есе співвідносимо  із загальними критеріями № 722 https://drive.google.com/file/d/1Sko6ZCBaNgwcUkK3BLspPEg4gYvG_rND/view?usp=sharing, враховуючи те, які результати навчання перевіряє конкретна робота

Для 10–11 класів не-НУШ

• Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт.
• Семестрову – на основі тематичного оцінювання.
• Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінку за семестр виводять на розсуд учителя / вчительки залежно від динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці, важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня /ученицю атестовано (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу).
• Діють традиційні напрацьовані критерії оцінювання диктанту, переказу, твору чи есе.
• Орєнтовну кількість контрольних робіт визначена в рекомендаціях https://drive.google.com/file/d/1vr8amczv53dwf3mxlyzglwkpty_iyrmr/view?usp=sharing

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

• Вивчення текстів напам’ять не є обов’язковою формою роботи (вимога робити запис про результати перевірки вивчення учнями творів напам'ять із подальшим виставленням оцінок у журналі в стовпці без дати, відповідно, також відсутня).
• Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
• Під час оцінювання зошита з української літератури варто враховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання 13 робіт).
• У разі відсутності учня / учениці на уроці протягом місяця рекомендуємо в стовпці за ведення зошита зазначати н/о (немає оцінки).
• Оцінку за контрольний твір з української літератури рекомендуємо виставляти, зважаючи на більшу питому вагу змісту виконаної роботи (порівняно з мовленнєвим оформленням). Таку оцінку виставляють у стовпці з датою написання роботи (написи «Твір», «Переказ» не роблять).

УКРАЇНСЬКА МОВА

• Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
• Індивідуальне оцінювання говоріння і читання рекомендуємо здійснювати в межах поточного оцінювання учнівства,для цих видів діяльності не потрібно відводити окремих уроків, визначати окремий стовпець без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».
• Перевірку мовних знань і вмінь здійснюють за допомогою завдань, визначених учителем / учителькою залежно від змісту навчального матеріалу.
• Оцінку за ведення зошита з української мови виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
• Під час оцінювання зошита з української літератури варто враховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання 13 робіт).
• У разі відсутності учня / учениці на уроці протягом місяця рекомендуємо в стовпці за ведення зошита зазначати н/о (немає оцінки).

Модельні навчальні програми для 10-12 класів Нової української школи. Профільна школа (з 2027 року) https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/modelni-navchalni-prohramy-dlia-10-12-klasiv-novoi-ukrainskoi-shkoly-profilna-shkola-z-2027-roku

Лист МОН № 1/16172-26 від 28.07.26 року "Про рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування" https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/97486/

Лист МОН від 06.08.2026 р. №1/16891-26 "Про Дорожню карту профільної середньої освіти" https://znayshov.com/News/Details/mon_opryliudnylo_dorozhniu_kartu_vprovadzhennia_profilnoi_serednoi_osvity