Числівник один (одна, одне/одно) набуває тих форм, які має поєднуваний з ним іменник (у роді, числі й відмінку): один стіл, одна парта, одне оповідання, одні канікули. З числівниками два, три, чотири, обидва, обидві іменники поєднуються у формі називного відмінка множини (наголос у них часто такий же, як і в родовому відмінку однини): два роки, три гривні, чотири ноти, дві подруги, обидва учні, обидві команди. Однак із цього правила є винятки: родовий однини мають іменники: а) четвертої відміни (два імені, три племені); б) на кшталт “подолянин”, “киянин”, “селянин” (два громадянина, три киянина (виявляється, киян теж треба терти); в) іменник друг (чотири друга). Т Числівники п’ять, шість,…

  Літературна мова — це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка  обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності. За функціональним призначенням це мова державного законодавства, засіб спілкування людей у виробничо-матеріальній і культурній сферах, мова освіти, науки, мистецтва, засобів масової інформації. За словами М.Горького, “літературна мова від нижчих форм (просторіччя, діалекти, жаргон) тим, що вона оброблена майстрами”.  Мовні норми – це сукупність загальноприйнятих правил, які діють у мовній системі.     Це історично сформований, вироблений літературною традицією стандарт, який регулює мовленнєву діяльність у її типових комунікативних різновидах. Мовна норма - категорія історична: будучи певною мірою стійкою, стабільною, що забезпечує її функціонування, норма водночас зазнає змін.…

НЕПРАВИЛЬНО —  ПРАВИЛЬНО  анонсувати про подію  — анонсувати подію багатий за змістом — багатий змістом, змістовний багато значить — багато важить багатообіцяючий — далекосяжний, обнадійливий, перспективний багаточисельний — численний бажаючий — охочий бахрома — торочки бачити власними очима — бачити на власні очі башня — башта бедро — стегно битком набитий — вщерть наповнений, переповнений біжуча вода — проточна вода біжуча стрічка — рухомий рядок біля чотирьох — близько чотирьох більше всього — понад усе, найбільше більше двох тисяч — понад дві тисячі блюдо — таріль брюки — штани брючина (штанка ) — холоша будівництво вимагає капіталовкладень – будівництво потребує капіталовкладень. будь-якою ціною — за будь-яку ціну бути на взводі — не знаходити собі місця в двох словах — двома словами в деякій мірі —…

 З історії створення Українського правопису У 1925 році уряд УСРР створив при Народному комісаріаті освіти Державну комісію для впорядкування українського правопису, а в 1927 році за наслідками роботи Всеукраїнської правописної конференції , що відбулася в Харкові, комісія підготувала проєкт всеукраїнського правопису, в опрацюванні якого взяли участь мовознавці з Наддніпрянщини й західноукраїнських земель. Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», затвердив нарком освіти УСРР Микола Скрипник. Та вже за кілька років після згортання політики «українізації» й самогубства Миколи Скрипника за вказівкою влади до «харківського» правопису внесли суттєві зміни, скасувавши низку його норм як націоналістичних і таких, що «покликані штучно відірвати українську мову від великої братньої російської». Реформа 1933 р.…