Неділя, 22 січня 2023 08:42
Урок № 10. Любімо українську мову, говорімо українською
Володимир Рафєєнко ...я хотів би розповісти вам, яка вона для мене, українська мова. Вона м'яка, тепла, бентежна, багатоока. Вона жінка, сувора та прекрасна, котра добре знає цей клаптик земної кулі під назвою Європа. Вона - маленька дівчинка, яка, посміхаючись, робить тебе щасливим, а гніваючись, можете вбити тебе коротким тихим поглядом. Її синонімічні ряди повільно червоніють у волинських та подільських туманах, вони пахнуть дощами Дніпра та Дону, Дністра та Дунаю. Вона здатна однією літерою зафіксувати все наявне буття. Достань о відчинити вікно другого поверху, привітати вічнозелені і стрункі сосни, сказати "привіт" птахам, що співають осанну Богові, вдихнути на повні…
Опубліковано в
Експрес-курс "10 уроків української"
Середа, 11 січня 2023 15:48
Урок №9. Удосконалюємо мовлення: правильно будуємо речення
Узгодження підмета і присудка Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п 'ятеро та ін.), можливі обидві форми присудка: Троє орків зашкварилося в танку. / Троє орків зашкварилися в танку. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на один (21, 71, 161 тощо), присудок ставимо у формі однини: 21 студент склав залік. Але якщо перед підметом, який має у своєму складі числівник, що закінчується на один, стоїть займенник-означення у формі множини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджуємо з займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор. Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок…
Опубліковано в
Експрес-курс "10 уроків української"
Четвер, 15 грудня 2022 19:35
Урок №8. Удосконалюємо мовлення: правильно вживаємо пароніми, синоніми, антоніми
Пароніми — близькозвучні слова, що різняться значенням і написанням. Для того, щоб ми правильно розуміли прочитане, щоб нас правильно розуміли інші, пароніми потрібно не плутати, а чітко розрізняти. Бойовик у нейтральному значенні - учасник певної бойової групи. У період російсько-української війни слово набуло негативного забарвлення. Військовик - людина, яка служить у війську. Вояк - рядовий військовослужбовець, солдат. Воїн - урочистий синонім до слова вояк. БÁГРИЙ «темно-червоний» БАГРÍЙ «сіро-бурий віл» ГÓЛИЙ «без одягу» ГОЛÍЙ «перукар» ГÓСТРИЙ «здатний колоти або різати» ГОСТРÍЙ «лезо» ТУПИ́Й «який погано ріже» ТУПÍЙ «тупий бік ножа; тупа людина» КРУТИ́Й «стрімкий, загнутий» КРУТÍЙ «шахрай» ЛÁСИЙ «смачний» ЛАСÍЙ «ласун»…
Опубліковано в
Експрес-курс "10 уроків української"
Середа, 26 жовтня 2022 17:56
Урок №7. Удосконалюємо мовлення: збагачуємо лексичний запас
ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ВПРАВИ І ТЕКСТИ ДЛЯ ТРЕНУВАНЬ У ВКЛАДЕННІ ) ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ І. Загальновживані слова. ІІ. Слова обмеженого вживання: професійні слова (професіоналізми); діалектні слова (діалектизми); сленг (сленгізми); просторічні слова (просторіччя). СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА — слова, які використовують лише в певних стилях: наукова лексика (хімія, радіус, орфоепія); політична лексика (депутат, мітинг, закон); розмовна лексика (мобілка, балакати, бахматий, байдикувати).
Опубліковано в
Експрес-курс "10 уроків української"
Вівторок, 25 жовтня 2022 16:34
Урок №6. Засвоюємо норми літературної мови
Числівник один (одна, одне/одно) набуває тих форм, які має поєднуваний з ним іменник (у роді, числі й відмінку): один стіл, одна парта, одне оповідання, одні канікули. З числівниками два, три, чотири, обидва, обидві іменники поєднуються у формі називного відмінка множини (наголос у них часто такий же, як і в родовому відмінку однини): два роки, три гривні, чотири ноти, дві подруги, обидва учні, обидві команди. Однак із цього правила є винятки: родовий однини мають іменники: а) четвертої відміни (два імені, три племені); б) на кшталт “подолянин”, “киянин”, “селянин” (два громадянина, три киянина (виявляється, киян теж треба терти); в) іменник друг (чотири друга). Т Числівники п’ять, шість,…
Опубліковано в
Експрес-курс "10 уроків української"
Завантажити прикріплення:
Неділя, 16 жовтня 2022 22:35
Урок №5. Засвоюємо норми літературної мови
Літературна мова — це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності. За функціональним призначенням це мова державного законодавства, засіб спілкування людей у виробничо-матеріальній і культурній сферах, мова освіти, науки, мистецтва, засобів масової інформації. За словами М.Горького, “літературна мова від нижчих форм (просторіччя, діалекти, жаргон) тим, що вона оброблена майстрами”. Мовні норми – це сукупність загальноприйнятих правил, які діють у мовній системі. Це історично сформований, вироблений літературною традицією стандарт, який регулює мовленнєву діяльність у її типових комунікативних різновидах. Мовна норма - категорія історична: будучи певною мірою стійкою, стабільною, що забезпечує її функціонування, норма водночас зазнає змін.…
Опубліковано в
Експрес-курс "10 уроків української"
Завантажити прикріплення:
Четвер, 30 червня 2022 12:22
Урок №4.Антисуржик: замініть ненормативні вислови на грамотні українські відповідники
НЕПРАВИЛЬНО — ПРАВИЛЬНО анонсувати про подію — анонсувати подію багатий за змістом — багатий змістом, змістовний багато значить — багато важить багатообіцяючий — далекосяжний, обнадійливий, перспективний багаточисельний — численний бажаючий — охочий бахрома — торочки бачити власними очима — бачити на власні очі башня — башта бедро — стегно битком набитий — вщерть наповнений, переповнений біжуча вода — проточна вода біжуча стрічка — рухомий рядок біля чотирьох — близько чотирьох більше всього — понад усе, найбільше більше двох тисяч — понад дві тисячі блюдо — таріль брюки — штани брючина (штанка ) — холоша будівництво вимагає капіталовкладень – будівництво потребує капіталовкладень. будь-якою ціною — за будь-яку ціну бути на взводі — не знаходити собі місця в двох словах — двома словами в деякій мірі —…
Опубліковано в
Експрес-курс "10 уроків української"
Завантажити прикріплення:
Неділя, 26 червня 2022 16:26
Урок №3. Нова редакція українського правопису
З історії створення Українського правопису У 1925 році уряд УСРР створив при Народному комісаріаті освіти Державну комісію для впорядкування українського правопису, а в 1927 році за наслідками роботи Всеукраїнської правописної конференції , що відбулася в Харкові, комісія підготувала проєкт всеукраїнського правопису, в опрацюванні якого взяли участь мовознавці з Наддніпрянщини й західноукраїнських земель. Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», затвердив нарком освіти УСРР Микола Скрипник. Та вже за кілька років після згортання політики «українізації» й самогубства Миколи Скрипника за вказівкою влади до «харківського» правопису внесли суттєві зміни, скасувавши низку його норм як націоналістичних і таких, що «покликані штучно відірвати українську мову від великої братньої російської». Реформа 1933 р.…
Опубліковано в
Експрес-курс "10 уроків української"
Завантажити прикріплення:
Детальніше ...
П'ятниця, 17 червня 2022 00:13
Урок №2. Вимова голосних і приголосних звуків, наголос
українська мова російська мова дОговір договОр дОшка доскА ненАвидіти ненавИдеть Олень олЕнь просІка прОсека літОпис лЕтопись рукОпис рУкопись, руслО рУсло топОля …
Опубліковано в
Експрес-курс "10 уроків української"
Завантажити прикріплення:
Четвер, 16 червня 2022 22:27
Урок №1. Українська мова як засіб політичної та національної ідентифікації
Про витоки живої розмовної української мови, про становлення і розвиток писемної літературної мови, про пам’ятки української мови і писемності, про ентоніми щодо українців як засіб політичної та національної ідентифікації, про українську мову на мовній карті світу, про факти лінгвоциду української мови, про правовий статус державної мови в Україні - ПРЕЗЕНТАЦІЯ У ВКЛАДЕННІ.
Опубліковано в
Експрес-курс "10 уроків української"
Завантажити прикріплення: