Синтаксичні норми  визначають правильну побудову словосполучень і речень.  1.1.   Дієслівне  керування. Дієслова керують певним відмінком іменника.   ПРАВИЛЬНО: Вибачати кому (людині, суперникові, тобі, будь-кому); вибачати що (провину, гріх, зраду, дещо); вибачатися перед ким (батьком, дівчиною, колегою, ним); перед чим (суспільством, класом, родиною, колективом); вчитися чого (мови, письма, музики, граматики, майстерності, чогось); дбати про (за) кого (внучку, пацієнта, когось, тебе, інших); про (за) що (народ, здоров’я, безпеку, добробут); додержувати чого (тиші, порядку); додержуватися чого (ідей, законів, курсу); дорівнювати чому (день дорівнює ночі, сума дорівнює нулю); дякувати кому/чому (матері, учителеві, кожному, класу, інституту, населенню); дякувати за кого/що (за дитину, за тебе, за ласку, за допомогу); жартувати (насміхатися)  з кого/чого (з однокласника, з бідолахи, із вчинку, з одягу); завдавати, завдати чого (шкоди, збитків, мороки, удару); завідувати чим (господарством, музеєм, кафедрою, аптекою); заздрити кому/чому (другові,…

Морфологічні  норми регулюють правильне вживання морфем та граматичних форм. Граматика – розділ мовознавства, який вивчає граматичну будову мови, її формальний аспект. Граматика представлена двома науковими дисциплінами – морфологією і синтаксисом. Морфологія (гр. morphe – форма і logos – навчання) – розділ граматики, який вивчає частини мови. ІМЕННИК Іменник – частина мови, яка має значення предметності і виконує в реченні переважно функції підмета і додатка. РІД ІМЕННИКІВ Рід іменників – граматична категорія, що полягає у протиставленні трьох класів слів: чоловічого, жіночого і середнього роду. Поділ іменників на роди визначає їх сполучуваність із тими чи іншими формами залежних слів (прикметників, займенників, числівників):…

НЕПРАВИЛЬНО —  ПРАВИЛЬНО  анонсувати про подію  — анонсувати подію багатий за змістом — багатий змістом, змістовний багато значить — багато важить багатообіцяючий — далекосяжний, обнадійливий, перспективний багаточисельний — численний бажаючий — охочий бахрома — торочки бачити власними очима — бачити на власні очі башня — башта бедро — стегно битком набитий — вщерть наповнений, переповнений біжуча вода — проточна вода біжуча стрічка — рухомий рядок біля чотирьох — близько чотирьох більше всього — понад усе, найбільше більше двох тисяч — понад дві тисячі блюдо — таріль брюки — штани брючина (штанка ) — холоша будівництво вимагає капіталовкладень – будівництво потребує капіталовкладень. будь-якою ціною — за будь-яку ціну бути на взводі — не знаходити собі місця в двох словах — двома словами в деякій мірі —…

 З новою редакціїєю Українського правопису можна ознайомитися за покликанням: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf  З історії створення Українського правопису У 1925 році уряд УСРР створив при Народному комісаріаті освіти Державну комісію для впорядкування українського правопису, а в 1927 році за наслідками роботи Всеукраїнської правописної конференції , що відбулася в Харкові, комісія підготувала проєкт всеукраїнського правопису, в опрацюванні якого взяли участь мовознавці з Наддніпрянщини й західноукраїнських земель. Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», затвердив нарком освіти УСРР Микола Скрипник. Та вже за кілька років після згортання політики «українізації» й самогубства Миколи Скрипника за вказівкою влади до «харківського» правопису внесли суттєві зміни, скасувавши низку його норм як націоналістичних і таких, що «покликані…