Біла муза і чорний піар, або Апологія шевченколюбства
Тема. Біла муза і „чорний PR”, або Апологія шевченколюбства.
Мета.
Навчальна мета. Навчити учнів адекватно трактувати особистісні риси та ідейно-художні напрямки творчості Шевченка.
Розвивальна мета. Розвивати аналітичне мислення, уміння аналізувати факти, самостійно робити висновки, уникати впливу пропагандистських прийомів, долати стереотипи.
Виховна мета. Виховувати шанобливе ставлення до визначних діячів української культури.
Обладнання. Репродукції автопортретів Шевченка, його прижиттєвих фотографій; фотографії пам’ятників Шевченку, таблиця, картки із епіграфами до уроку, роздаткові картки для виконання вправ, аркуші кольорового, самоклеючого, плакатного паперу та стандартні аркуші формату А-4, ксерокопії газетних статей про Шевченка, альбоми із репродукціями живописних творів, бібліотечна виставка, кольорові маркери, олівці, фарби, клей, ножиці, старі газети та журнали.
ЕПІГРАФИ
Від чого ми отримуємо добро, від того самого ми можемо отримати і зло, а також засіб уникнути зла. Так, наприклад, глибока вода корисна у багатьох відношеннях, але, з іншого боку, вона шкідлива, оскільки існує небезпека потонути в ній. Разом з тим віднайдено засіб – навчання плаванню.
Демокрит.
Без малодушной укоризны
Пройти мытарства трудной жизни,
Измерить пропасти страстей,
Понять на деле жизнь людей,
Прочесть все черные страницы,
Все безрассудные дела,-
И сохранить полёт орла
И кротость нежной голубицы.
Се человек !
Т.Г.Шевченко.
Хід виховного заходу
- Презентація теми, очікувань, мотивація діяльності.
А. Вступна міні-лекція вчителя.
Культура – стратегічна сфера держави. Це велика об’єднувальна сила, яка діє не злом, а добром, красою, поезією, піснею, відкритою радістю. Епіцентром української культури є творчість Тараса Григоровича Шевченка.
Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, усе сприймаємо. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею.
Всі, навіть українофоби, визнають Тараса Шевченка за Пророка української нації, але чому саме він набув такого значення – ніхто не зумів відповісти. Безпомічність в осягненні всього генія Тараса Шевченка призвела до штампування спрощеного і, значною мірою, бутафорського образу митця і людини. Тиражуються стандартні фрази, думки, портрети, погруддя і пам’ятники, які перетворюють Тараса Шевченка в своєрідну декорацію та формальний атрибут, тоді як потрібно навпаки відкривати і черпати всю ту життєдайну глибочінь його великої натури. Ось чому однією з найголовніших умов для кожного, хто починає знайомитися із життєписом Тараса Шевченка, є формування критичного ставлення до різних усталених догм, суджень та визначень стосовно і його особи, і його творчості. Ось чому сьогодні ми зібралися, щоб обговорити тему « Біла муза і „чорний PR”, або Апологія шевченклюбства ».
Б. Учитель пропонує учням на невеличких аркушах самоклеючого паперу написати свої очікування щодо виховного заходу (про що той чи інший школяр хотів би довідатися, яку інформацію сподівається отримати). Учень – асистент збирає аркуші, передає їх учителю. Педагог сортує записи і наклеює їх на плакатний аркуш паперу, читаючи вголос очікування учнів (однакові або подібні за змістом записи зачитувати не варто, краще із декількох близьких за змістом висловлювань вибрати одне – найбільш влучне).
2. Виконання вправи.
Користуючись методом „відкритий мікрофон” (у ролі уявного мікрофона можуть виступати ручка, олівець, лінійка тощо), продовжіть речення: „Шевченко – це...”.
(Слід наголосити школярам, що речення не повинно містити більше одного присудка, говорити потрібно по черзі. В той час, коли діти, передаючи з рук в руки уявний мікрофон, висловлюють свої міркування, учень – асистент записує на дошці визначення своїх однокласників. Якщо одне і те саме визначення зустрічається двічі, тричі і т.д., слід, уникаючи повторів, навпроти записаного слова ставити знаки „+”. Учитель підсумовує інформацію, наприклад: для 5-ти учнів класу Шевченко – пророк, для 25-ти – геній, для 2-ох – футболіст тощо.)
3. Медитативне завдання.
Учитель пропонує учням самостійно поміркувати і дати відповіді на запитання. Краще, щоб діти відповідали письмово, що дасть їм змогу проаналізувати, як саме у них формувався образ Шевченка навіть у тому випадку, коли вони не висловлювалися вголос.
Питання для роздумів
- Коли саме вперше ви дізналися про Шевченка ?
- Хто був першим джерелом інформації про поета ?
- З яких джерел, крім шкільного підручника та уроків української літератури, ви черпали інформацію про життя і творчість Шевченка ?
- Скільки хвилин (годин) ви змогли би підтримувати розмову про поета ?
- Які моменти у життєтворчості митця є для вас найменш зрозумілими ? Чому ?
- Чи пробували ви самостійно знайти матеріал, щоб зрозуміти причини неясності? Де саме ?
- З ким ви обговорювали вищезгадані проблеми ?
4. Виконання вправи.
Учитель зачитує текст вправи з таблиці №1. Учні, вибираючи слова, чи словосполучення із графи „Довідкова інформація” записують свій варіант тексту на аркушах паперу.
ТАБЛИЦЯ №1
Уявіть собі портрет Шевченка.
| Довідкова інформація | |
| На портреті поета зобразили: |
а) молодим б) юним в) дитиною г) людиною середнього віку д) сивуватим чоловіком старшого віку |
| Поет одягнений: |
а) у вишиту сорочку б) у білий костюм класичного крою в) в кожух і шапку г) у солдатську шинель д) у темний фрак е) у вільного крою блузу художника із галстуком-бантом |
| Вираз обличчя поета: |
а) погідний б) грізний в) сумирний г) сумний д) світлий е) радісний є) розпачливий ж) зболений з) пустий |
Після виконання вправи учитель просить сімох-десятьох учнів зачитати свої словесні портрети поета, а згодом виводить спільний стереотипний портрет : старий сивовусий дядько із грізними очима з-під незмінної шапки одягнений у кожух. Після того педагог може показати репродукції автопортретів Шевченка, його прижиттєві фотографії. Просить дітей поміркувати і дати відповідь на запитання :
- Яким бачив себе Шевченко ?
- Яке із зображень Шевченка продукувалося і продукується донині найбільш активно ?
- Як це вплинуло на сприйняття образу поета ?
5. Виконання вправи.
Схематично намалюйте пам’ятник Шевченку.
(Після виконання вправи учитель відбирає один найбільш типовий за композицією малюнок і декілька нетипових (якщо є), підраховує, скільки дітей намалювали пам’ятник із сумно схиленою головою та з зсутуленими плечима. Інформує клас про це. Згодом ілюструє фотографії пам’ятників поету на Україні і за кордоном. Просить дітей поміркувати і дати відповідь на запитання:
- Яка різниця між роботами українських і зарубіжних майстрів ?
- Які настрої і почуття викликають пам’ятники Шевченку, поставлені у радянський період ?
- Що вплинуло на формування саме таких вражень ?
- Яке враження про поета справляють пам’ятники зарубіжних майстрів ?
- Чому, на вашу думку, одну і ту саму історичну особу у різних країнах українці– мешканці України і члени української діаспори – сприймають по-різному ?
6. Міні - лекція вчителя
Стереотип – стійкий і спрощений образ чи уявлення про явище, подію, людину або групу людей. Стереотипи виникають через недостатність інформації, під впливом ситуації, особистого досвіду й уявлень, прийнятих у суспільстві.
Через неспроможність осягнути універсальність і вселюдськість Шевченка – в усій його особистій і національній індивідуальності – поет став жертвою влади стереотипів сприйняття його як особистості та інтерпретацій його творчості.
Це і просвітянсько – хуторянський стереотип „батька Тараса”. І радянський стереотип попутника російських революційних демократів та апологета класової боротьби в більшовицькому дусі. І шовіністичний стереотип співця гайдамаччини та кривавої національної боротьби, непримиренного ворога Росії й Польщі.
Останнім часом почали з’являтися видання „неканонічного” характеру, що пропонують „особистісний” погляд на Шевченка, як - от: упорядкований Валерієм Шевчуком збірник „Доля”, збірник „Вічний як народ” (автори-упорядники: О.І.Руденко, Н.Б.Петренко), - в яких активізовано духовний контакт між читачем і поетом, дано незужитий матеріал для власної орієнтації читача в „дорозі до Шевченка” в обхід існуючих стереотипів. Однак знайшлися серед численної когорти письменників і журналістів автори ( Ольга Забужко, Ніла Зборовська, Олесь Бузина), котрі обрали Шевченка як об’єкт для ідолоповалення і створення нового, вкрай негативного стереотипу. То ж сучасному читачеві досить складно зорієнтуватися в інформаційному полі, не піддавшись на пропагандистські прийоми „чорного PR-у”.
7. Виконання вправи.
Об’єднайтеся у три групи. Прочитайте і обговоріть зміст шевченківських цитат, записаних на картках. Об’єднайте їх тематично і дайте відповідь на запитання:
- Які із традиційних стереотипів Шевченкового образу ілюструють кожна із об’єднаних тематично груп цитат ?
Цитати
...Рудою
Весілля вмилося. Не втік
Ніже єдиний католик,
Всі полягли, мов поросята
В багні смердючому.
(Шовіністичний стереотип.)
Мов поросяча кров лилась,
Я різав все, що паном звалось,
Без милосердія і зла,
А різав так.
(Стереотип революціонера-месника .)
Година тяжкая настала !
Настали тяжкії літа !
Отож працюю я за ралом.
Я був убогий сирота.
(Хуторянський стереотип.)
До сльоз, до крові, до пожару,
До всього, всього я привик.
Було, мов жабу ту на списі,
Спряжеш дитину на огні
Або панянку білолицю
Розіпнеш голу на коні
Та й пустиш в степ, -
Всього, всього тойді бувало.
(Стереотип революціонера-месника .)
Їх із костьолу повели
В возобновленнії покої.
А ми зустріли їх, і всіх –
Княжат, панят і молодих,-
Всіх перерізали.
(Шовіністичний стереотип.)
Молитись Богу
Та за ралом спотикатись,
А більш нічого.
(Хуторянський стереотип.)
Після виконання учнями завдання учитель пропонує школярам поміркувати і дати відповіді на запитання :
- З якого твору Шевченка вибрано цитати ? (З поеми „Варнак”).
- Яка головна думка цього твору ?
- Чи можливо, не перечитавши поеми повністю, знаючи лише зміст вищезгаданих цитат, хоча б приблизно визначити ідейне спрямування твору ? Чому ?
- Який прийом ідеологічної пропаганди використано у вправі ? („Велика правда може стати кричущою неправдою, коли її абсолютизувати.”)
8.Обговорення в парах.
Спробуйте спочатку парами а потім усім класом сформулювати кілька порад шевченколюбам. Складіть пам’ятку для читачів.
Пам’ятка шевченколюбам
- Намагайтеся отримувати інформацію тільки із достовірних джерел.
- Пам’ятайте, що майстри „чорного PR-у” висвітлюють незначні факти як суттєві, і навпаки, аби тільки завоювати аудиторію.
- Обираючи джерело сучасної інформації, будьте обережні: зараз в Україні існують чимало видань, які розраховують на поганий смак та низьку культуру людей.
- Не робіть поспішних висновків, не ознайомившись із достатньою кількістю друкованого матеріалу, рецензованого і редагованого авторитетними колективами науковців.
- Не зупиняйтеся на шляху пошуку достовірності.
9. Складання карти „Подорож до Країни Шевченколюбства”
Об'єднайтеся в малі групи. Зараз кожна з груп вирушить у подорож до Країни Шевченколюбства, складаючи власний маршрут із позначенням свого шляху на карті. Для виконання роботи вам потрібні будуть аркуші плакатного та кольорового паперу, фарби, маркери, олівці, клей, фотографії, вирізки з старих газет і журналів тощо.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
* На карті треба позначити вихідний і кінцевий пункт вашої подорожі.
* Правильний шлях до вашої країни веде через оволодіння історичними даними, літературознавчими фактами щодо творчості митця до усебічного осягнення універсальності і вселюдськості Шевченкової музи.
На окремому аркуші занотуйте все, що, на вашу думку, допомагає на шляху до Країни Шевченколюбства. Намалюйте вздовж дороги дорожні знаки, які про це інформують.
* На будь-якому шляху ми зустрічаємо річки, озера, болота, гори, ліси. Вони можуть бути небезпечними. Існує загроза неправильних поворотів та заїздів у глухі кути.
Запишіть чинники, що заважають вам отримати достовірну інформацію та зробити науково обґрунтовані висновки. Тепер зобразіть усі знаки про неправильні повороти, перешкоди й небезпеки вздовж дороги. Ці знаки попереджають про труднощі на шляху подолання стереотипів, допоможе тому, хто подорожуватиме після нас, уникнути зайвих ускладнень.
* Підготуйтеся до презентації своєї карти в класі.
(Після виконання учнями завдання спікери груп презентують результати роботи.)
10. Підсумкове слово вчителя.
Шевченко належить не тільки Україні, а всьому людству, хоч кожне його слово – про Україну. Тут відбувається часте в історії літератури перетворення: поезія, народжена злобою дня, живе вічно; поезія, зміст і характер якої безпосередньо національні, поєднуючись із світовими змаганнями набуває загальнолюдського значення, виростає до загальнолюдських масштабів. То ж немає сумніву, що кожен шевченколюб знайде оптимальне поєднання інформаційного, фактографічного матеріалу з тлумачним характеризучим. Немає сумніву, що проведений захід допоможе ширше і розкутіше поглянути на творчість Шевченка, дасть поштовх самостійній думці та особистим висновкам.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Тарас Шевченко „Кобзар”. – Київ, 1991.
Іван Белебеха „Честь України”. – Харків, 1991.
„Вічний як народ”/уп.:О.І.Руденко, Н.Б.Петренко/. – Київ, 1998.
Криворучко Валентина „У бронзі і граніті”.//”Дивослово”. – 2003.
„Державний музей Т.Г.Шевченка”. – Київ, 1989.
Євген Сверстюк „На святі надій”. – Київ, 1987.
Задорожний С., Бернадська Н. „Українська література: запитання і відповіді”. –
Київ, 1996.
„Ми - громадяни України”/уп.: О.Пометун, О.Дем’янчук, І.Ігнатова, І.Костюк, А.Мазак,
П. Кендзьор/. – Київ, 2002.
М. Євшан „Літературознавство. Критика. Естетика.” – Київ, 1990.
Оксана Соловей „Шевченківські доповіді”. – Київ, 2002.