В умовах модернізації сучасного освітнього простору важливо, щоб знання, які здобувають учні, стали інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, гарантом конкурентоспроможності на ринку праці. Здобувши шкільну освіту, кожен випускник має усвідомлювати себе, свої властивості, схильності, орієнтуватися в сучасних інформаційних потоках, уміти оцінювати інформацію і на основі системного критичного мислення формувати систему ставлень. Показниками рівня сформованості компетентного мовця вважають чотири фактори: мотиваційний (зміни в мотивах, потребах, інтересах, установках); когнітивний(зміни в якості знань); поведінковий (зміни в поведінці, стосунках); оцінно-рефлексивний (зміни в оцінці, самоаналізі, аргументації). У період зростання обсягів інформації, яку має опрацювати мовець, за умов активного використання електронних засобів спілкування, постає проблема формування компетентного мовця інформаційної доби, розв’язати яку можна шляхом медіаосвіти.
Упровадження елементів медіаосвіти з метою формування компетентної мовної особистості на уроках української мови та літератури потребує належного матеріально-технічного й науково-методичного забезпечення; доцільного використання інноваційних педагогічних технологій; дотримання принципів системності та черговості використання елементів медіаграмотності; проведення рефлексії та корекції здобутих знань і навичок, моніторингу й самоаналізу досягнень і прогалин в освітній діяльності.
На уроках словесності використовую технології критичного читання і письма, технологію ефективного читання «INSERT», застосовую дотекстові, текстові та післятекстові стратегії читання. З метою формування усної комунікативної компетентності практикую такі методи: навчальні діалоги (імітації), рольові та ділові ігри, обговорення, дискусії. Щоб формувати писемну комунікативну компетентність, пропоную дітям створювати тексти з урахуванням цільової аудиторії, виконувати навчальні проєкти, які потребують проведення опитування, бесід, інтерв’ю. Для формування інформаційної компетентності використовую методи пошуку й систематизації інформації з різних джерел; завдання, пов’язані з інтерпретацією, аналізом, узагальненням зібраної інформації; підготовку творів різних жанрів.
На уроках української словесності вмотивовано використовую такі методи та прийоми, спрямовані на формування медіаграмотності:
- на етапі мотивації – постановку проблемних питань;
- на етапі цілепокладання – прийоми: «Дерево цілей», «Незакінчене речення»;
- на етапі цілереалізації – інструктаж з медіаграмотності, метод «Асоціативний кущ», вправи: «Експерти проти журналістів», «Декодування тексту»;
- на етапі рефлексії – рефлексійні вправи;
- на етапі контролю – вправи: «Встановіть відповідність», «Згоден / не згоден...».
Визначальними засобами формування медіаграмотної мовної особистості на уроках мови й літератури вважаю аналіз, створення, використання і презентацію медіатекстів.
Учням старших класів на уроках української мови в контексті вивчення програмового матеріалу пропоную такі види роботи:
- здійснити компресію медійного повідомлення згідно з особливостями представлення тексту;
- підготувати медіатексти рекламного характеру з урахуванням різної цільової аудиторії (наприклад: «Екотуризм для молоді», «Екотуризм для людей похилого віку», «Екотуризм для бізнесменів», «Екотуризм для молодих сімей із дітьми» тощо);
- здійснити «інтерактивне включення» в запропонований медіаконтекст і представити тему з погляду очевидця, учасника інформаційної події .
Для презентації авторських медіатекстів та зворотного зв’язку використовую інтерактивні платформи «Padlett» і «GoogleСlassroom». Мотивую учнів писати лаконічні повідомлення на сторінках мереж «Instagram», «Twitter», «Facebook», створювати короткі відео, фотоколажі з коментарями, які пояснюють значення світлин для дописувачів спільноти тощо. Заохочую популяризувати українську мову й літературу в соцмережах, зокрема створювати ескізи сторінок літературних героїв, галереї крилатих висловів українських майстрів слова, мовні плакати тощо.
Освітній результат визначається способами й досвідом діяльності, ціннісних орієнтацій учня. У процесі впровадження елементів медіаосвіти на уроках української мови й літератури зростає зацікавленість здобувачів освіти, розвиваються їхні творчі здібності, збагачується тезаурус. Працюючи в компетентнісному просторі, виконуючи завдання, спрямовані на формування медіаграмотності, учень поетапно змінює свою роль – від споживача, свідка, спостерігача до активного учасника й автора медіапроцесу; у нього формується система цілей, мотивів, установок, інтенцій, пов’язаних з правилами, тактикою комунікації в медіапросторі; а головне – він вчиться комунікативно виправдано користуватися мовними засобами української мови (стилями, типами, жанрами) в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) в умовах побутування електронних засобів комунікації для досягнення життєвого успіху, тобто формується як компетентний мовець інформаційної доби.