Понеділок, 21 грудня 2020 14:27

Використання медіаресурсу і засвоєння медіаграмотності на уроках української мови та літератури. З досвіду роботи вчителя Тернопільської ЗОШ№23 Зоряни Палкової

Майстер-клас учителя української мови й літератури Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №23 Зоряни Палкової

Динаміка сучасного світу перетворює наше життя на безперервний процес адаптації, і саме від адаптаційного потенціалу особистості залежить її успіх, можливість самореалізації. Сьогодні учневі потрібні не тільки знання, але й достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце в житті, стати гідним громадянином України. Мета не лише передати здобувачам освітнього процесу окреслену програмами та підручниками систему знань, а й підготувати їх до життя в соціумі.

   Сучасна людина повинна критично мислити, знаходити шляхи розв'язання проблем у будь-якій ситуації, працювати в команді, бути здатною цілеспрямовано вирішувати, активно використовувати сучасні інформаційні технології, медійні ресурси.

   Отже, своє завдання вбачаю у створенні умов для розвитку таких рис характеру, які забезпечать інформаційно-комунікативну компетентність, соціальну мобільність особистості, здатність орієнтуватися в суспільстві та отримувати інформацію, оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного суспільства. Найважливішою стає медіаосвіта заради забезпечення всебічної підготовки дітей та молоді до безпечної й ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у них медіаграмотності й медіакомпетентності. Адже кожного дня ми звідусіль отримуємо інформацію. Вона складається з фактів та думок або суджень. Уміння розрізняти факти і судження потрібні нам для того, щоб більш точно передавати отриману інформацію далі й не створювати фейки, щоб уміти аналізувати інформацію, оцінюючи її критично.

   Тому актуальною стає проблема, над якою працює наша школа ("Модернізація якості освіти на засадах сучасних технологій навчання, виховання, управління в умовах упровадження Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти") і я особисто.

     Для формування життєвих компетентностей учнів практикую інноваційні технології організації навчальної діяльності. Перевагу надаю особистісно зорієнтованому навчанню. Ця технологія сприяє індивідуалізації навчання, самовираженню, самореалізації особистості.

     Широко використовую на уроках технологію критичного мислення як домінантну у формуванні медіаграмотності сучасного учня, адже виробляються такі навички медіаграмотності:

  • - уміння шукати додаткову інформацію;
  • - уміння аналізувати інформацію під час роботи з текстами;
  • - уміння критично оцінювати інформацію.

   Практикую технологію ефективного читання ІНСЕРТ. Вона потрібна для того, щоб швидко читати тексти, використовуючи критичне мислення ("Я вже знаю цю інформацію" - "Це нові факти для мене" - "Я мав іншу думку щодо цього" - "Мені потрібні уточнення щодо цього").

   Технологія інтерактивного навчання чи не найбільш яскраво демонструє інтеграцію в навчальні предмети (українська мова та література) використання системи текстових матеріалів медійної спрямованості, аудіо- та відеотекстів, фото тощо.

   У процесі організації навчальної діяльності прагну гнучкості у виборі прийомів нестандартності, створення ситуацій, які "оживлюють" уроки, застосовую оригінальні засоби й способи навчальної взаємодії з учнями з метою їхньої адаптації до умов сьогодення, набуття ними життєвого досвіду через осмислення певної інформації (проблемне навчання: полеміка, дискусія тощо).

   Щоб навчити учня аналізувати певну життєву ситуацію спілкування, використовую навчально-методичні прийоми: ділову гру, аналіз ситуації, мікрофон, імітаційні ігри, дискусії.

   Використовую комунікативно-ситуативні вправи. Це дозволяє максимально наблизити учнів до реальних життєвих ситуацій через моделювання їх під час ділової гри та сприяє оптимальному розв'язанню проблеми, закладеної в сюжеті гри. Такі види роботи закріплюють знання, розвивають творчість, учать ділового спілкування й уміння адаптуватись і згодом перетворювати середовище. Адже вміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя є найбільш цінним інтелектуальним умінням людини.

   У роботі надаю перевагу урокам із використанням мультимедійного супроводу (анімація, графічне зображення, музика, анімаційна графіка, репродукції картин). Кожен із застосованих інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.

   Мультимедійний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроках, сприяє кращому засвоєнню навчальної інформації. Досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови та літератури дозволяє не лише навчити учнів опрацьовувати матеріали, а й уміти їх представляти, бо сьогодення вимагає від сучасної молоді вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати власну думку та аргументувати свої дії. Процес навчання стає процесом дослідження. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності, вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.

   У процесі навчання використовую такі вправи: "Літературний портрет" (створення ескізу сторінки літературного героя у Фейсбук), "Декодування медіатексту (обкладинок різних років видань твору). Створення ескізу власної обкладинки до твору", "Зустріч із літературознавцем. Факти і судження", "Розпізнавання мови ворожнечі в медіатексті", "Діалог - обмін думками та враження від телепередачі", створення репортажу, створення тексту реклами з використанням мовознавчого аспекту, "Створюємо ментальні карти".

     Працюючи над проблемою, переконалася, що використання медіаресурсу відзначається суттєвими перевагами щодо навчально-виховного процесу, а саме:

  • - зростає зацікавленість учнів;
  • - краще сприймається навчальний матеріал;
  • - розвиваються творчі здібності (створюють власний медіапродукт);
  • - скорочуються види роботи, що стомлюють учня;
  • - використовуються різні аудіовізуальні засоби з метою підвищення активності;
  • - урізноманітнюється динамічне та мобільне подання матеріалу;
  • - збагачується тезаурус учня (медіатерміни).

     За допомогою медіапродукції здійснюється краще опанування законів рідної мови, глибше вивчення творів української літератури, адже мова потрібна не як сукупність правил, а як система світобачення, засіб культурного співжиття в соціумі, самоформування і самовираження особистості.

     Результат своєї діяльності вбачаю в особистості із чітко сформованими предметними компетентностями, медіакомпетентністю (учень знає, що таке "маніпуляція", "фейк"; розуміє, що будь-яка інформація може бути викривлена та її слід перевіряти), ключовими компетентностями (учень знаходить паралелі в сучасному житті і мистецтві; пропонує свої варіанти розв'язання конфлікту; пояснює маніпулятивні прийоми, які використовують герої творів; висловлює власні судження).

     Отже, медіаграмотна особистість гідно самореалізується в суспільстві: буде аналізувати й критично мислити заради безпечного і повноцінного життя.

Прочитано 1443 разів