Тема.Кіноповість «Україна в огні» - неприхована правда війни.
Мета: актуалізувати, узагальнити й систематизувати знання учнів про Другу світову війну; удосконалити вміння аналізувати художні твори; розвивати культуру мовлення; виховувати любов до рідної землі; її історії, любов до української літератури; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.
Засоби навчання: художні тексти (О. Довженко «Україна в огні»), комп’ютер, телевізор.
Перебіг уроку
I.Організаційний момент.
На дошці:
«Неповторністю душі, всебічною
обдарованістю своєї натури він
нагадував людей епохи Відродження»
Олесь Гончар
«Хай вічно красується доблестю
наша земля»
Олександр Довженко
«Є воля – є людина!
Нема волі – нема людини!
Скільки волі, стільки й людини …»
Олександр Довженко
II.Відтворення й корекція знань.
Слово вчителя
Кіноповість «Україна в огні» в життєвій і творчій біографії Олександра Довженка посідає особливе місце. А в усій літературі про Другу світову війну цей твір цілком обґрунтовано можна вважати одним з найкращих. Дослідник творчості Олександра Довженка письменник О. Підсула писав: «За широтою охоплення матеріалу, глибиною і правдивістю зображення, за справді таки шекспірівськими колізіями цей твір у літературі тих часів не має собі рівного».
III.Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності.
-Учень читає запис «Щоденника» (26.Х.1943)
А правда, описана О. Довженком у кіноповісті «Україна в огні», була страшною (виступ учня про Другу світову війну).
IV.Основний зміст уроку.
Які ж проблеми розкриває Олександр Довженко у своїй кіноповісті?
Проблематика
1.Національна свідомість народу у роки Великої Вітчизняної війни.
2.Трагедійність подій.
3.Прості люди і влада на війні. Їх плани та надії.
Розгляд I проблеми.
1.На історичне безпам’ятство народу, на відсутність у нього понять про вічні істини» покладає немалі надії зухвалий завойовник. З чим це пов’язано?
(Молоде покоління – дезертири.)
Вони не знають історії.
Та це не стосується роду Запорожців.
2.Що мали на увазі фашисти, кажучи про радянських воїнів, що «вони самі себе знищать»?
3.Чому старше покоління все ж вірить у Батьківщину? (інші цінності, приклади історії)
4.Лаврін Запорожець. Як ця людина оцінює своє життя?
5.Як згадує Олександр Довженко про минуле; його ідеологію, яка впливала на формування самосвідомості українського народу? (Це ідеологія розбрату, багато людей були озлоблені від ідеології Радянського Союзу, Сталіна) («Вони били один одного важкими уламками своєї важкої історії, зокрема Запорожець і Заброда)
6.Що ж об’єднувало більшість людей? (спільне горе)
7.У страшні дні війни чи було у людей бажання боротися, щоб продовжити життя свого народу, роду?
8.Яка національна свідомість українців?
9.Що додавало сили? (жменя землі)
10.Чи зуміли врятуватися ті, хто повинен продовжити український рід? (Христина, Олеся)
11. Молодь ставить запитання: чому я виросла негорда, недостойна, негідна?
Прокоментуйте.
12. Чи старше покоління мало досвід у боротьбі за життя, волю?
13. Що є визначальним у житті народу, нації? (Честь)
14. Чи змінила війна свідомість людей? (Так)
Учень читає «Щоденник». Стор. 198, 227.
Розгляд IIпроблеми.
1.Чи існувала загроза втратити рідну землю?
2.Чи відчував народ підтримку влади? (Зброя німецька, а де зброя Сталіна?)
Війна довга і жорстока. Це трагедія для народу?
3.У чому трагедія сім’ї Л.Запорожця?
4.Чи готовий народ сприймати біду і боротися з тією трагедією, яка випала на його долю?
5.Як вороги мстили Запорожцю?
6.Які плани у німців?
Отже, війна нищила …
Розгляд III проблеми.
Життя простої людини на війні і в тилу. Учень читає «Щоденник» стор.86
1.Як автор показує простих людей і владу на війні?
2.Які українці у мирному житті?
3.Як поводяться керівники на фронті, коли відступають? Чи допомагають простим солдатам?
4.Чому вони такі?
5.Що керувало народом?
6.Розкажіть про суд над Христею.
7.Чи можна назвати простих людей героями?
8.Війна очищала людей, робила їх кращими. Прокоментуйте.
Запис «Щоденника» стор.177
Висновок можна зробити знову словами О. Підсули: «Мислив категоріями, до яким ми наближаємося лише сьогодні. Позирав на багато років уперед. І, як Шевченко, сильно і беззастережно любив свій народ, Україну. Не знаю, хто ще після Тараса так близько узяв до серця долю народу в грізний для Батьківщини час, як Довженко. Хто болів всіма його болями, мучився всіма його муками, як Довженко».
Учні запалюють свічки (звучить мелодія пісні «Степом, степом …» муз. А. Павличка, сл. М. Негоди)
На фоні музики учень декламує поезію.
Стояв Петрович, як дуб у болях
На перехресті доріг, між танками,
Питав бійців про рідні тополі
І про дівчат, що йшли полонянками.
Стояв з блокнотом, ридав з Кравчинами,
Із Орлюками тими у ранах,
І сам між ними здавався хлопчиною,
Між ветеранами був ветераном.
Хлопець у військовому одязі:
Ви, що вливали «Волю до життя»,
Ослабим міць, строкату міць – героям,
Прийміть від мене прості ці слова.
Вона жива, Довженку, і жива
Зостанеться, допоки сонця-світу,
Вкраїна наша! Розп’ято і вбито
У неї не одне ясне дитя,
Але шумить, як вітер, вороття
Весни, що так лукаво в нас украли, –
І станем ми, кріпкий і нездужалий,
Палкий юнак і сива голова,
По лікті засукавши рукава,
До чистої, як перший сон, роботи –
Змагатися за голубі висоти,
За промінь серця, теплоту руки,
За плескіт весен вздовж Дніпра-ріки
Звучить IV симфонія Бетховена, яку любив О. Довженко
V.Підсумок уроку (рефлексія)
Актуальність кіноповісті сьогодні.
Скласти інформаційне гроно до кіноповісті «Україна в огні»
VI.Оголошення результатів навчальної діяльності.
VII.Домашнє завдання. Скласти інформаційні грона до образів кіноповісті «Україна в огні».