Тема: Микола Куліш. Сатирична комедія “Мина Мазайло”. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову
Ліна Костенко
Суспільство можна вважати морально здоровим тоді, коли воно має мужність сміятися над власними недоліками.
Лесь Танюк
Мета: Художньо відтворити проблеми українізації, запровадженої у 20-х роках; підкреслити сатиричне викриття міщанського пристосуванства, висміювання бездуховності; навчитися узагальнювати та систематизувати набуті знання і використовувати їх у процесі підготовки над завданнями ЗНО; виховувати повагу до свого роду і народу.
Цілі:
Учні знатимуть: особливості мови твору; зміст, поняття сатирична комедія, трагікомедія, що таке шовінізм, нігілізм.
Учні вмітимуть: висловлювати власне ставлення до прочитаного; відрефлексовувати та оцінювати роботу на уроці.
Тип уроку: урок формування і засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет М. Куліша, мультимедійна дошка, презентація, портретна галерея дійових осіб, шаржі, тексти твору, ілюстрації, кросворд, буктрейлер, відеоролик, постери, куточок міщанського житла.
Методи, прийоми, форми роботи: телевізійний проект, гра “Відгадай”, еврестична бесіда, робота з текстом, інтерв’ю, інсценізація.
Перебіг уроку
I. Мотиваційний етап (слайд 1).
1. Організаційна діяльність. Формування позитивної настанови.
Учитель: Добрий день, шановні учні, колеги.
Аутотренінг
Сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь, заплющимо очі, і промовляймо: “Я розумний…Я щасливий…Я впевнений у собі, бо живу заради добра на Землі”.
Учитель: Якось один кіногерой сказав, що настане час – і у нашому житті не буде нічого більш вагомого ніж телебачення (ні книг, ні радіо – одне суцільне телебачення). І справді, нині телебачення та інтернет торкаються усіх проблем сучасного суспільства: від особистих до загальнолюдських. Тому і ми теж спробуємо розв’язати поставленні задачі, частково використовуючи телевізійні проекти.
2. Забезпечення емоційної готовності до уроку (відеоролик “Проблеми української мови” (слайд 2, 3)
Учитель: Помітила, що у всіх сьогодні хороший настрій. Тож нехай він збережеться протягом дня. На сьогоднішньому уроці ми продовжимо міркувати, сміятися над невмирущими типами комедії М. Куліша “Мина Мазайло”, подивуємося майстерності автора в їх творенні з позиції і заперечення таких явищ як нігілізм, духовна обмеженість та обивательство.
А перевірити, як ви запам’ятали почуте на минулому уроці нам допоможе кросворд (слайд 4).
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Учитель: Вашим домашнім завданням було самостійно визначити тематику, проблематику та ідейний зміст цієї комедії і викласти це у вигляді анонсу, щоб він став гідною рекламою і спонукав до перегляду вистави у театрі. І оскільки наш урок сьогодні нестандартний, то і оцінювання навчальних досягнень теж буде нестандартне. Усі, хто активно працюватиме на уроці, отримають квиток на виставу.
Ну що ж, давайте подивимось, що у вас вийшло.
Учні: Добрий день, шановні глядачі! У ефірі канал “Культура”, і ми, його ведучі Кузів Марта і Головенко Анастасія. Тема сьогоднішньої передачі – комедія видатного українського драматурга 20ст. М. Куліша “Мина Мазайло”.
А чи знають пересічні люди, хто такий Мина Мазайло? (Інтерв’ю, слайд 5)
Написана у 1929р., вона відображає побут українського міщанства того періоду. За словами самого автора темою комедії є “міщанство і українізація” (слайд 6).
Дехто з критиків називав її філологічним водевілем, оскільки усі суперечки, колізії, та конфлікти точаться навколо української мови. Провідними проблемами твору стали проблема державної української мови, поява так званого “хатнього” націоналізму. Його критика збоку великодержавних шовіністів на зразок тьоті Моті з Курська; проблема взаємин у родині, зокрема одвічне питання “батьків та дітей”, проблема відмови українців від власного їства, ментальності. Основний конфлікт розгортається через бажання службовця Мини Мазайла змінити власне прізвище на більш благозвучніше Мазєнін і відмову змінити прізвище його сина Мокія. Дрібні сутички переростають у дискусію, до якої залучаються як родичі, так і зовсім сторонні люди. Провідною думкою комедії є критика будь-яких крайнощів.
Буктрейлер (слайд 7)
Учитель: Сподіваюся, що такий анонс забезпечить аншлаг у театрі. Розгорніть зошити і запишіть дату, тему уроку (слайд 8). (Тема: Микола Куліш. Сатирична комедія “Мина Мазайло”. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації.)
ІІІ. Актуалізація об’єктивного досвіду і опорних знань.
Учитель: Минуло 90 років із тих пір, як М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, а проблема “бути чи не бути” в українській мові актуальна і сьогодні. Ліна Костенко, слова якої є епіграфом до нашого уроку, застерігає: “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову”. Із твору видно, як у Куліша боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов – його рідна українська – стала пасербицею у своєму домі.
Еврестична бесіда:
- Чому ж українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? (у комедії автор розкрив, що причиною незавидного стану української мови була русифікація, яка породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови)
Учитель: У вас на партах лежать словнички термінів, там можна знайти визначення слів нігілізм, шовінізм, націоналізм, обивательство (слайд 9, 10).
Учитель:
- Що вам відомо про так звану “українізацію” в 20-х роках XХст.? (в Україні дістав легалізацію процес так званої українізації(офіційно з середини 20-х років) попри те, що “українізація” відбувалася під акомпанемент червоного терору, її успіхи не можна не визнати вражаючими: 1925р. в Україні було 79% україномовних шкіл, у 1930р. – 85%, у 1926р. було 14 педінститутів, 1932р. – 46. У грудні 1932р. українізація припинилась, наступило “розстріляне відродження”. Мільйони виморених голодом українських селян, що становили основу нації, + 80% репресованих кадрів української культури – таким виявився підсумок українізації)
- Яке завдання ставив перед собою Куліш, коли писав п’єсу? (Його завданням було пробудити почуття національної самоповаги, сприяти відродженню мови, духовності, культури).
Робота з текстом
Учитель: У різних епізодах у досить оригінальній формі письменник розкриває красу, національну своєрідність і неповторність української мови. Зачитайте, будь ласка, цитати із твору, де яскраво простежується це явище.
- Який художній засіб (троп) використано?
- У такий спосіб мова нам говорить, “Подивись, яка я багата і красива”. І навпаки, М.Куліш показує економію мовних засобів у порівнянні з російською мовою.
- Знайдіть у тексті цитати для підтвердження цієї думки.
Відеоролик (слайд 11)
Учитель: Мова персонажів у п’єсі є одним із засобів їхньої характеристики. Проаналізувавши словниковий запас літературного героя, можна зробити певні висновки про кожного із них.
На сьогодні ви отримали завдання підготувати проект на тему: “Мова персонажів п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” як засіб їхньої характеристики. Прошу вас презентувати свою роботу. (слайди 12-23)
(Учні супроводжують презентацію шаржами на героїв, інсценізацією, грою)
ІV. Сприйняття учнями нового матеріалу (слайд 24)
Учитель: Микола Куліш обрав для свого твору жанр комедії , бо що, як не сміх може вдарити по Мазайлах, які роду свого цураються.
Повернімось ще до одного епіграфа нашого уроку: Лесь Танюк сказав, що “Суспільство можна вважати морально здоровим тоді, коли воно має мужність сміятися над власними недоліками”. М. Куліш дав можливість зробити це своїм сучасникам і нам, теперішнім читачам, що бачать пік “українізації” у дотепній яскравій комедії.
Запишемо у зошити визначення “сатирична комедія”. (слайд 25)
Сатирична комедія – твір, у якому за допомогою спеціальних сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.
Учитель: Пригадайте, які комедії ви читали?
Учитель: Твір іскрометний, пересипаний такими мовними перлами, що запам’ятовуються надовго. Разом із тим не можна не відчути того болю й смутку автора, який прозирає між рядками, адже саме серед українців знаходяться найзапекліші вороги української мови, національної історії.
Тому сучасні літературознавці зазначають, що доцільніше визначити п’єсу “Мина Мазайло” як типову трагікомедію (слайд 26).
(запис у зошит)
Трагікомедія – драматичний твір, у якому поєднані риси трагедії і комедії, де засобами гумору й сатири викриваються суспільні види й негативні людські риси.
V. Підсумкова бесіда (слайд 27)
Учитель: Герої програми «Від джерел до джерел» підсумки підводять, а ми будемо підбивати підсумки.
- Чому Куліш обрав для свого твору жанр комедії?
- На скільки реалістичним є кінець твору?
- Над чим змушує замислитися п’єса?
- Чи є актуальною і в наш час?
- Чи є такі Мазайли і тьоті Моті сьогодні?
Давайте повернемося до запитання, яке стояло на початку уроку (слайд 28):
Учитель: Отож, бути чи не бути українській нації? (відповіді учнів)
Учитель: А доки будуть жити Мини, що роду не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною. Так, як говорив великий гуморист Остап Вишня: “Читайте “Мина Мазайло”, товариші”.
VI. Домашнє завдання
Зовсім скоро ви будете складати ЗНО. Працюючи над розгорнутим висловлюванням ви повинні будете не тільки чітко сформулювати тезу, аргументи,а й навести доречні приклади. Отже, додому ви отримаєте творче завдання, у якому слід підтвердити або спростувати тезу “Коли в людини є народ, тоді вона уже людина”, а літературним прикладом до одного із аргументів може бути персонаж комедії “Мина Мазайло”.
VII. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Учитель: Пропоную завершити урок рефлексивними долоньками.
На великому пальчику ми записуємо, що на нашому уроці було на ось так!
На вказівному пальці ми записуємо: тепер я знаю точно, що…
На наступному пальчику пишемо, що було не так…
Безіменний пальчик відповідає за атмосферу, яка панувала на уроці,
а на мізинчику запишемо: сьогодні на уроці мені не вистачило…
Учитель: Я відчула задоволення від співпраці з вами, ще раз переконалася, що ви вчитеся не просто читати тексти, а намагаєтеся бачити, чути і відчувати прочитане. І тому, як я і обіцяла, оцінюю роботу усіх на відмінно і дарую кожному із вас квиток на виставу.
Бажаю всім нам, щоб життя малювало на нас не шаржі, а щирі, справжні портрети патріотів своєї країни.