Вівторок, 03 квітня 2018 13:21

Пісенна творчість поетів-шістдесятників. Автор - учитель ТЗОШ№11 Л.З.Григор'єва

Тема. Пісенна творчість поетів-шістдесятників

Мета. Познайомити учнів з пісенною творчістю поетів-шістдесятників: Андрія Малишка, Василя Симоненка, Дмитра Павличка; поглибити вивчене про авторську пісню; з’ясувати секрети популярності пісенних творів; виховувати учнів уміння тонко сприймати співану поезію; проаналізувати основні мотиви пісень

Тип уроку. Урок-дослідження, урок-асоціація.

Засоби навчання: портрети А.Малишка, В.Симоненка, Д.Павличка; книжкова виставка їхніх творів; мультимедійна презентація; роздруківки пісень Д.Павличка, В.Симоненка, А Малишка

Використані пісні:

«Ми підем, де трави похилі…» (сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди), «Київський вальс» (сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди),

«Пісня про рушник»(сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди)

«Стежина»(сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди)

«Дзвенить у зорях небо чисте» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша)

«Я стужився, мила, за тобою» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша)

«Два кольори» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша)

«Ну скажи, хіба не фантастично»(сл.В.Симоненка, муз.KOZAK SYSTEM)

«Виростеш ти, сину..»(сл.В.Симоненка, муз.Анат. Пашкевича)

«Ти знаєш, що ти людина…»(сл.В.Симоненка, муз.В. Морозова)

Випереджувальні завдання: окремим учням – підготувати експрес-повідомлення на теми: «Співпраця поетів-піснярів з композиторами», «Дмитро Павличко та його «Явір і Яворина». Ідейно-художній аналіз» , «Образ матері у творчості А.Малишка», «Цікаве з історії створення пісні «Два кольори» Д.Павличка» ; створити тематичні міксти-звукозаписи пісень.

Тезаурус уроку:

Асоціа́ція (лат.associo — з'єдную, зв'язую) — поняття, що виникає при згадуванні іншого.

Дослідження - дія за значенням досліджувати, дослідити.

Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу.

Символ – предмет або явище, яке умовно виражає суть явища

                                                                 Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.

                                                                  Ще все на світі гарне і моє.

                                                                   І світить сонце оком загадковим.

                                               Ще слів нема. А пісня уже є.

Ліна Костенко

Перебіг уроку

СЛАЙД 1.

І. Організаційний етап. Емоційна підготовка учнів до уроку.

  • Перегляд учнівського відеоролика.

СЛАЙД 2.

Учитель. Добрий день, дорогі одинадцятикласники.

 Бачу, що у вас чудовий настрій. Я впевнена, що він  буде ще кращим  до кінця уроку. Дуже добре, що тема сьогоднішнього заняття вам відома: «Пісенна творчість поетів-шістдесятників»… Але я так і не почула, які очікування у вас від уроку? Яких знань вам ще не вистачає? Про що сподіваєтеся дізнатися, чого навчитися? Однак впевнена, що про це ви міркували, чи не так? Прошу ваші очікування оприлюднити , прикріпивши їх на дошці ….А …… зачитає окремі з них?

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель. Я вважаю, що ваші очікування будуть виправдані, якщо ми поставимо перед собою таку мету: пізнати багатогранний і різнобарвний світ пісенної лірики А.Малишка, В.Симоненка, Д.Павличка через дослідження та асоціації; з’ясувати секрети популярності пісенних творів; проаналізувати основні мотиви пісень; розгледіти поетичний інструментарій митців; не приховувати своїх вражень, висловлювати їх емоційно і образно. Одним словом, основне завдання – досхочу набутися у храмі її величності Пісні.

У мене в руках камертон. І почуймо його, налаштуймо струни наших душ, щоб у нас на уроці не було ні фальшивих слів, ні нот, ні почуттів.

Учитель. Прошу дату і тему: «Пісенна творчість поетів-шістдесятників», - записати у зошит. На партах є роздруківки-роздатковий матеріал до уроку.

СЛАЙД 3.

А епіграфом до уроку хочу запропонувати слова Ліни Костенко:

Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.

Ще все на світі гарне і моє.

І світить сонце оком загадковим.

Ще слів нема. А пісня уже є.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

- Період, який ми вивчаємо, названо «шістдесятництвом». Як його ще називають?Чому?

(Цей період називають «шістдесятництвом» з приводу часового проміжку, а саме 1956-1964 р. р. Інші назви - «хрущовська відлига»(під час керування Хрущова сталося послаблення режиму), «період проти течії»(тому що представники цього періоду були не такими, як усі).

- Назвіть представників у галузі поезії, прози.

Прозаїки — Є. Гуцало, Волод Дрозд, В. Шевчук, Г. Тютюнник.

Поети — Д. Павличко, Л. Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський, Б. Олійник.

.- Хочу зауважити, що співана поезія є в інших поетів-60, вивчення творчості яких у нас попереду

-  Назвіть ознаки шістдесятництва у літературі.

(В основі світоглядних засад даного періоду лежить визнання свободи в усіх її виявах: свобода совісті, свобода мислення, свобода нації. На місце культу особи приходить культ особистості: кожна пересічна людина-трудівник є неповторною, унікальною. Активно сповідують шістдесятники також ідеї антропоцентризму, згідно з яким людина – центр Всесвіту. Невід’ємною засадою світогляду покоління є патріотизм, що виявляється в національній самосвідомості, любові до Батьківщини, збереженні історичної пам’яті).

- Чи маємо підстави сьогодні, коли темою уроку є пісенна творчість поетів-шістдесятників, розглядати доробок А.Малишка?

-         Що таке пісня? Є пісні народні і авторські. Чим вони відрізняються?

-         Чи може авторська пісня стати народною? За яких умов? Чи сподобалось би авторам, що їхні твори люди співають, але імен авторів не пам’ятають?

Учитель. Думки письменників:Дмитро Павличко: «Не може бути більшої похвали й радості для поета й композитора, як виконання їхньої пісні самим народом». Анатолій Пашкевич: «Це ж добре! Пісня людям лягла на серце, пісню сприйняв народ, як же від цього не радіти?»

І якщо пісня вийде в люди,

Я пломінь серця не згашу.

Схилюсь землі на рідні груди,

Нової сили попрошу (А.Малишко).

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

СЛАЙД 4. Учитель. Наш урок- дослідження буде складатися з ваших міні-досліджень. І першому ми надамо слово учневі, який дослідив співпрацю поетів-піснярів з композиторами.

Учень. Пісенність поезій Малишка, Павличка, Симоненка давно привернула і до сьогодні привертає увагу композиторів.

Вірші Малишка у свій час поклали на музику Лев Ревуцький, Сергій Козак, Андрій Штогаренко, Олександр Білаш, Пилип Козицький, Михайло Вериківський, Юлій Мейтус, Федір Надененко, Георгій Майборода, Платон Майборода. Мало хто знає про те, що Малишко і сам складав мелодії до своїх віршів. На війні під його акомпанемент ( до речі, він вправно грав на баяні) співали ті задушевні пісні.          

СЛАЙД 5.         Особливо плідно, починаючи з 1949 року (від першої пісні «Колгоспний вальс» і до останньої «Стежина»), працював він з композитором Платоном Майбородою (більше 30 пісень) Усього пісень більше 100 (ста).

СЛАЙД 6.         Ще в кінці 50- х років творчо заприятелювали син Прикарпаття поет Павличко і син полтавського краю композитор Олександр Білаш. Назавжди збратала митців пісня «Впали роси на покоси» .Білаш написав музику до 40 поезій Павличка: «Лелеченьки», «Явір і яворина», «Пісня про Україну», «Пісня про Київ». Пісня «Два кольори» справді стала народною. І в цьому — найбільше визнання її автора.

СЛАЙД 7.         Поет Василь Симоненко і композитор Анатолій Пашкевич не були знайомі особисто, хоч велику частину свого життя віддали землі великого Тараса – Черкащині. І. напевне, обов’язково зустрілися б і здружилися. Але жорстокі життєві реалії, за яких так рано не стало Василя, змусили їх на кілька років розминутися в часі. Їхня пісня «Виростеш ти, сину» стала народною.

СЛАЙД 8. Учитель напам’ять читає В.Симоненка «Вона прийшла …»

Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти...
Прийшла любов непрохана й неждана
Ну як мені за нею не піти?

СЛАЙД 9. Учитель. Сьогодні на уроці пануватимуть асоціації. У мене тематика пісенної лірики Малишка, Симоненка і Павличка асоціюється з порами року. Весна – це період пробудження, зародження і нуртування почуттів, кохання. Я запрошую вас у весну співаної поезії поетів-шістдесятників. Почуймо гімн молодості, краси людських сердець, людських взаємин.

СЛАЙД 10.

  • Мікст пісень: «Ми підем, де трави похилі…» та ін.

Учитель. В’ячеславе, , презентуй, будь ласка, пісню, яку ти запропонував і яка зараз прозвучить.

Учень. Це пісня «Не моя», або «Скажи, хіба не фантастично» на слова В.Симоненка у виконанні KOZAK SYSTEM ("Козак Систем") – українського рок-гурту, який постійно представляє Сучасну Україну на європейських та світових музичних фестивалях. Поезія написана у 1962 році, а прем’єра пісні відбулася у 2016 –му (аранжування гітариста гурту)

Пісня «Не моя» принесла гурту номінацію на премію «Джем ФМ» в категорії «Прорив року». Цей гучний хіт 2016-го провів загалом 12 тижнів на першому місці чарта вищезгаданої радіостанції і був визнаний «Піснею року» на церемонії вручення української музичної премії #Селекція.

  • KOZAK SYSTEM

СЛАЙД 11.

Учитель. Весна пісень шістдесятників не може обійтися без ще одного шедевру. Це «Я стужився, мила, за тобою» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша). Її у свій час неперевершено виконував квартет «Явір», сьогодні – квартет «Акорд» Тернопільської обласної філармонії. А свою асоціацію в русі, у танці «Явір і яворина» нам пропонують Юля та Василь.

  • Танець «Явір і яворина»

СЛАЙД 12.

Вчитель. У всіх на партах є текст пісні «Я стужився, мила, за тобою…». Я пропоную вам звернутися до слів і послухати Катерину Зубрик, яка озвучить своє дослідження: «Дмитро Павличко та його «Явір і Яворина». Ідейно-художній аналіз». Завдання учням: перед вами тексти. Перший ряд шукає епітети , ІІ – метафори. ІІІ- визначає віршовий розмір. Катруся – експерт.

  • Дослідження-аналіз. Презентація.

СЛАЙД 13.

Вчитель. Я вважаю, ми вдосталь набулися у весні. Пора у літо. Пора нагадати, що людина дуже особлива, що вона має місію на землі… І пора почути пісню на слова. В.Симоненка «Ти знаєш, що ти людина…» у виконанні наших дівчаток Юлі та Віти. Музику до твору написав наш сучасник Віктор Морозов.

СЛАЙД 14.

  • Пісня «Ти знаєш, що ти людина…» (Шушвар Віта, Юля Ізюмська)
  • Асоціація-символ від Скарлош Арміне (малюнок на дошці)

СЛАЙД 15.

Вчитель. Літо - це лани пшениці і синє небо, це Україна, рідна земля, мамина колискова, заповіт, молитва… Пропоную вам асоціацію від театру тіней «Біла вежа»

СЛАЙД 16.

  • «Біла вежа»

СЛАЙД 17.

Учитель. Осінь…

СЛАЙД 18.

Вчитель. Дуже люблю молоду осінь, яка ще пам’ятає літо. Осінь – це щедрість, це комфортне тепло, це затишок рідного дому, це мама…Шимків Дмитро дослідив, наскільки часто слово «мама», образ матері вживається в назвах збірок Андрія Малишка.

СЛАЙД 19.

Повідомлення учня. Образ матері – це один з центральних у творчості А.Малишка. Майже у кожен четвертий твір поет уводить образ матері. Не можу не назвати збірок, у яких поет уславлює її: «Дружба»(1935р.),«Мама» «Батьківщина»(1936р),«Напишу листа», «Лірика»(1938р),«Мати», «Материнська»(1940р.),«Мати моя, мати дорога»(1943р), «Не плачте, мамо, не треба»(1956),«Мамо, я хочу поговорити з вами»,«Дорога під яворами»(1964),«Мати»,«Сиділа мати, наче груша дика», «Серпень душі моєї», «Мати моя полотна наткала»(1070р.)

Учитель. Можливо тому, що виростав на неньчиних піснях, так багато віршів Малишка стали піснями. Пісенність – це одна з найголовніших і найдорогоцінніших прикмет усієї поезії Малишка.

Учень. «Батько Андрія Самійло Малишко, по-народному мудрий чоловік, високий , ставний, з розкішними вусами, спостерігає синове життя і бачить, що бути поетом не так легко.. «Ні, вже краще чоботи шити!» - і жартома розповість, як побив на синові свій чоботарський ретяг, щоб відвадити його від науки. Але не допомогло.

Увечері, коли до Андрія заходять по-сусідському Олександр Копиленко, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Остап Вишня, батько, привітавши гостей, непомітно виходить у сусідню кімнату. А мати, в українському строї, порається біля столу, пригощає.

Коли вже , здається, все переговорено, Максим Рильський сідає до рояля і впівголоса починає пригадувати пісні свого дитинства. Затягне щось своє і Ївга Остапівна.

- Ану, хто кого переспіває, - це вже Остап Вишня. Починається своєрідне змагання. По закінченні вечора Рильський підходить   до Ївги Остапівни і, поцілувавши руку, каже:

- Спасибі вам, мамо, ви мене переспівали.

Цілує руку і Олександр Копиленко, а потім, хитро примруживши одне око, запитує:

-          А чого ото ви, Ївго Остапівно, ходите по Києву босі?

-          А щоб краще відчувати рідну землю, - відповідає лагідно.

-          Оце сказали, жоден поет такого не придумає.

СЛАЙД 20.

Учитель. У кожного з вас на парті – рушник. Це не данина моді і не частина нашого дизайну…Це ваша сімейна реліквія і необхідний атрибут нашого уроку.

Подивіться, яке різнобарв’я. І нема однакових. Вишиття – це краса, це код, це оберіг. Юля та Інна презентують нам значення взорів. А завдання усіх учнів – уважно слухати, щоб з’ясувати і озвучити, що закодовано у їхніх рушниках

  • Народознавчо-етнографічна хвилинка.
  • Репліки-коментарі учнів

Учитель.. Кожен митець знаходить свої слова, щоб подякувати матері за життя та любов. Знайшов їх і Андрій Малишко. Його «Пісня про рушник» (муз. П.Майбороди) стала народним гімном усім матерям, які чекають своїх дітей з далеких і близьких доріг. Материнська любов дарує людині крила. А крила пісні дарує виконавець.

А зараз завдання для усіх: покладіть руку на рушник. Відчуйте через дотик енергетичний родинний колообіг. І хай вам по-особливому сприймається дослідження-асоціація Олега Нагорного – мікст «Пісня про рушник» у різному виконанні.

СЛАЙД 21.

  • Мікст «Пісня про рушник»( Д.Гнатюк, К. Цісик, Ніна і Тоня Матвієнко, Сасанчин Роман, хор Турецького…)

Учитель. Ви почули «Пісню про рушник» у виконанні Дмитра Гнатюка, Квітки Цісик, Ніни і Тоні Матвієнко, Сасанчина Романа, хору Турецького… Свої відчуття та асоціації передайте у сенканах. Тема на вибір: «Пісня про рушник», «Мій вишитий рушник» (робота в зошитах)

  • Сенкани учнів: «Пісня про рушник», «Неперевершений виконавець «Пісні про рушник», «Мій вишитий рушник»

СЛАЙД 22-25.

Вчитель. З якою піснею іншого автора у вас асоціюється Малишкова «Пісня про рушник»? (Д. Павличка та О.Білаша і «Два кольори»)

  • Учні виразно читають напам’ять поезію «Два кольори» (асоціації з ліричним героєм через фото)

СЛАЙД 26.

Вчитель. Про історію створення пісні роповідає сам автор.

  • Відеоінтерв’ю. Д.Павличко розповідає про історію створення пісні «Два кольори»

Вчитель. Якщо б ми продовжили інтерв’ю і запитали автора:

— Чи щасливими за пісню були ваші батьки? Досліджувала спогади Д.Павличка Валерія Величанська.

Учениця.— Цього не забуду ніколи. Коли приїхав у своє село, і ми ввечері з татом йшли від моєї сестри додому через Стопчатів, через відчинене вікно когось із односельчан почув, як по радіо передавали “Два кольори”. Співав Дмитро Гнатюк. Мій батько вже чув її, і вона справила на нього велике враження. Перше, що сказав мені: “Зупинись! Послухай, дуже цікава нова пісня “Два кольори”. Того вечора татові не зміг сказати, що це я написав слова до неї. Витирав сльози в темноті... Тоді був найщасливішою людиною у світі. Звісно, батько пізніше дізнався усю правду.

  • «Асоціативний кущ» до кольорів ( Червоне - кохання, радість, материнська любов, щастя; чорне – горе, журба, печаль, смуток)

ІV. Підсумки . Рефлексія. Аргументоване оцінювання.

«Точка зору»

-           Чи справдилися ваші очікування від уроку?

-           Що особливо сподобалося, зачепило струни серця?

Учитель. На дошці записані ваші очікування. Я пропоную тим учням, чиї очікування задоволені, забрати їх з дошки. Чиї не задоволені – залишити.

«Незакінчене речення»( за бажанням).

- Мій успіх сьогодні на уроці….

Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (записано у роздрукованих матеріалах)

Обов’язкове: вивчити напам’ять «Два кольори».

За бажанням: написати твір-етюд «Червоне — то любов, а чорне — то журба»

Учитель. Побажання учням-випускникам.

СПІЛЬНЕ ВИКОНАННЯ «СТЕЖИНИ» А.МАЛИШКА

Прочитано 1204 разів