Вівторок, 03 квітня 2018 14:14

Зворушливі спогади про дитинство в «Зачарованій Десні» О. Довженка. Автор - учитель ТКГ О.Підручняк

Мета: розкрити глибину відображення у творі духовних джерел митця, краси рідної природи; донести до учнів через народознавчий аспект твору багатство культури української нації, її традицій;учити учнів коментувати текст твору, визначати основні мотиви, характеризувати образи-персонажі; з’ясувати часово-просторові й композиційні особливості повісті; розвивати творчі здібності учнів і вміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей; формувати гармонійно розвинену особистість; виховувати вміння творити добро, любов до рідного народу, його культури та традицій.

Тип. Урок формування вмінь і навичок.

Форма. Урок-дослідження.

Обладнання: портрет О. Довженка, книги з текстом «Зачарованої Десни», презентації, вислови про дитинство.

Епіграф: Боже мій,скільки ж прекрасного і доброгобуло у моєму житті, що ніколи не повернеться.    О. Довженко

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Виступ учениці з презентацією «О.Довженко: трагічне життя і титанічна творчість».

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці ми звернемось до автобіографічного твору «Зачарована Десна», у якому гармонійно поєднуються два персонажі: малий хлопчик Сашко й дорослий філософ-митець. Щоб зрозуміти філософію життя дорослої людини, необхідно зазирнути в чарівний світ її дитинства. Чим жив письменник, чим переймався, за що вболівав, як формувався його світогляд. Це низка тих питань, на які ми маємо дати відповідь. «Я народився і жив для добра і любові»,- напише О. Довженко у своєму «Щоденнику». А як же формувався цей дивний світ, світ добра, краси, любові.

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Повідомлення «літературознавця».

Над твором «Зачарована Десна» Олександр Довженко почав працювати,як свідчать записи у Щоденнику, у квітні 1942 року. У листі до матері від 9 листопада 1946 року письменник сповістить: «Пишу одну повість про діда і батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, ще коли я був маленьким, мамо, у Вас щасливим... Про всяке таке-от старовиння, що щезло вже, минуло давно і ніколи не вернеться, як не вертаються літа. .. Чомусь я часто, коли не щодня, згадую про вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день мій вечоріє вже...»

30 березня 1948 року митець уже чітко заявляє про свій намір написати докладно й абсолютно одверто, як труд цілого фактичного життя, з великими екскурсами в біографію, у дитинство, у родину, у природу, пригадати усі чинники, які створювали і визначали смак, тонкість сприймання. Повість «Зачарована Десна» була завершена у 1955 році, за рік до смерті письменника. Цей твір він не писав задля постановки чи навіть публікації, творив для себе, для матері та сестри. Довженко називав її автобіографічною кіноповістю. В українському письменстві творцем жанру кіноповісті є Олександр Довженко.

   Твір має ліричний конфлікт. У цьому особливість композиції твору. Це конфлікт почуттєвий, що виникає від відчуття суму, туги за дитинством, за його безповоротністю. Головний чинник композиції кіноповісті – асоціативний. Автор згадує передусім те, що найбільше вразило в дитинстві. Веде нас шляхом створення портретів або шляхом опису яскравих епізодів.

   Розповідь у кіноповісті ведеться у двох площинах:

-                 бачене і відчуте малим Сашком, який лише починає пізнавати навколишній

         світ;

-                 філософські роздуми досвідченого митця-патріота.

Кіноповість «Зачарована Десна» була екранізована в 1964 році Юлією Солнцевою, дружиною О. Довженка.

Учні записують у зошити визначення кіноповісті (теорія літератури).

Кіноповість – це повість, написана з урахуванням специфіки кіно як сценарій кінофільму. Від кіносценарію в ній – фрагментарність, лаконізм, динамізм сюжету; від повісті – епічний принцип зображення життя, метафоричність, авторські відступи, яскраві пейзажі.

2. Пошуково-дослідницька робота в групах над аналізом морально-етичних ідей( слайд «Світ Сашка»).

Група 1. На яких моральних засадах виховувався малий Сашко?

Дайте відповідь на запитання

-                 Що говорить письменник про вірування його односельчан, рідних?

-                 У яких картинах, епізодах найбільше виявляється ставлення Сашка до Бога?

-                 На кого був схожий Бог та інші святі?

-                 Яка картина у хаті наводила на хлопчика найбільший страх?

-                 Що стало причиною гріхопадіння Сашка?

-                 Як мріяв він поновити свою святість?

-                 За якими моральними законами жили його рідні?

Група 2. Які найближчі люди оточували Сашка?

Завдання для всіх учнів: під час аналізу образів записати у зошиті асоціації до кожного героя.

Прадід Тарас

-                 Хто у творі виступає старійшиною роду Сашка?

-                 Яким його сприймає хлопчик?

-                 Як ви думаєте, чому руки прадіда нагадують саме коріння?

Прабаба Марусина

-                 Якою ви уявляєте прабабу Сашка?

-                 Як ви розумієте слова про те, що « прокльони були її духовною їжею. Це

         була творчість її палкої, темної, престарілої душі»?

-                 Як реагує хлопчик на смерть прабаби?

Дід Семен

-                 На кого був схожий дід Семен?

-                 Що свідчить про те, що дід любив людей?

-                 Як ви розумієте слова «він був наш добрий дух лугу і риби»?

-                 Чому більше за все на світі дід любив сонце?

Мати

-                 Що найбільше любила мати? Як це відповідає її природному призначенню

         на Землі?

-                 Кому можуть належати такі слова: Сашкові хлопчику чи дорослому

         Олександру? Якими почуттями наповнені ці слова? Про що вони?

«Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий?»

Батько

-                 Які риси виділяє в ньому письменник?

-                 В яких епізодах він вам найбільше запам’ятався?

-                 Як ставиться батько до старців? Чому?

-                 Чому цар ображає його своєю рідкою борідкою?

Очікувані результати (асоціації).

Прадід – старійшина роду, величезні, мов коріння, руки, добрий голос.

Прабаба – прокльони, народна творчість, талант.

Дід – сонце, добре слово, Псалтир, кашель, «добрий дух лугу і риби».

Мати – город, зозуля(розлука), хвилювання, любов.

Батько – гарний, в очах смуток, наробив багато хліба, урятував від води.

-                 Що об’єднує всіх цих людей? (Праця, талант, обдарованість)

-                 Чи все подобалося Сашкові в цих людях?

     спалює Псалтир.

  1. ’є. Мав негарний одяг.
  2. ’ються за стіжки.

Група 3. Як у «Зачарованій Десні» розв’язується проблема « природа і людина»?

-                 Як ви розумієте слова «жили ми в повній гармонії з природою»?

-                 Чим була природа для селян?

-                 Прокоментуйте текст та зображення на слайді, згадайте, з якими епізодами

         вони пов’язані?

-                 Розкрийте символічний зміст образів коней та самої Десни?

-                 Який сон про коней приснився Сашкові під час різдвяних свят? Що він

         символізує?

«Там я засинав на житі серед пісень, міцно обнімаючи за шию свого яблукатого коня. Там я давав собі слово ніколи не продавати його ні за які скарби. Так і не продав я його по сей день. Ой коню, коню, не продам я тебе. Як би часом не було мені трудно, як турки і татарва не обступали на торгу мене, не розлучуся я з тобою ні за яку ціну».

-                 Як ви розумієте слова, процитовані на слайді?

«Ріка моя, життя моє, люблю я воду твою ласкаву, животворну, і береги твої чисті, і всіх людей, які трудяться на твоїх берегах.

Вклоняюся тобі за ласку, за багатство, що дала ти моєму серцю, за те, що, дивлячись на тебе, роблюсь я добрим, людяним, що можу любити тебе все життя. Ріка моя – душа мого народу.

Щасливий я, що народився на твоєму березі,... що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

-                 Що символізує собою образ Десни? Чому її іменем названо твір?

Група 4. Які художні особливості кіноповісті?

-                 Які засоби творення комічного використав автор?

-                 Чим багата мова героїв?

-                 Прокоментуйте сцену бойовиська на косовиці. До яких художніх засобів

         вдається в цьому епізоді письменник?

-                 Чому у творі часто переплітається реальне і фантастичне?

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

- Що взяв О.Довженко зі свого дитинства в далеку мандрівку життя?

Висновок. Єдність людини з природою, зі світлом при народженні – основне, що визначає світогляд цієї людини в майбутньому. Усі члени могутнього роду Довженків – то єдиний образ народу, складовою якого є і сам Олександр Довженко.

   Велика дяка авторові «Зачарованої Десни», Людині з великої літери, що застерігає нас від втрати духовності, закликає повертатися до своїх коренів, не забувати про своїх рідних, а нахилитися і побачити зірку в калюжі.

VI. Підсумки. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

«Мікрофон»

Продовжіть речення: Дитинство – це...

VII. Домашнє завдання.

Скласти етюд «Мені приємно й мені неприємно».

 

Прочитано 1466 разів