Понеділок, 24 травня 2021 11:46

Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Автор - учитель ТЗОШ № 11 В. Ситар

Урок № 1

Тема. Всеволод Нестайко — відомий у світі український дитячий письменник.

«Тореадори з Васюківки» пригодницький захоплюючий твір

Мета уроку:

  • ознайомити учнів із життям і творчістю В. Нестайка, зацікавити його творчістю;
  • розпочати роботу щодо аналізуванняйого пригодницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви;
  • розвивати навички виразного читання, переказу прозового твору, коментування його;
  • формувати вміння аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки;
  • розвивати вміння толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати власну позицію;
  • узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки, формувати етичні смаки школярів;
  • виховувати позитивні риси характеру, активну життєву позицію, оптимістичний світогляд;
  • виховувати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань із використанням комунікативно-ситуативних завдань.

Теорія літератури: пригодницький твір, повість.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I.  Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Чи траплялися з вами цікаві пригоди? А можна про них написати художній твір?

• Твори якого жанру художньої літератури вам подобаються? Чим саме?

• Який твір, на ваш погляд, вважають пригодницьким? Наведіть приклад.

• А які пригодницькі твори світової літератури ви вже читали? (Твори Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена та ін.) Чим вони вас вражають, захоплюють?

• На вашу думку, пригодницькі твори повинні бути комічними або, навпаки, гостросюжетними? Власні міркування обґрунтуйте. Я пропоную, щоб девізом нашого уроку були слова:

III.  Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

IV.  Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Саме тому, що дитинство моє перервала війна і довелося зазнати чимало гірких недитячих

переживань, рано подорослішати, мені й захотілося писати для дітей — повернутися

у дитинство і догратися, досміятися, пофантазувати разом з юними читачами.

В. Нестайко

ІІІ.  Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Життєвий і творчий шлях В. Нестайка (матеріал для вчителя)

Всеволод Зіновійович Нестайко

(Народився в 1930 році)

Всеволод Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника залишили згадку не лише про війну...

Народився в місті Бердичеві Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам’ятає. Йому було чотири роки, коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне завдання. Всеволод пригадує лише, як батько частував його смачними цукерками у прощальний вечір і як мама повела його й сестричку в цирк, щоб хоч якось розрадити після таткового від’їзду. А був він веселою і товариською лю­диною, знав п’ять мов. Довго сподівався Всеволод Зіновійович, що батько все ще повернеться, тільки недавно перестав чекати...

Про Бердичів хлопчик нічого не пам’ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних прохань дати чогось поїсти він, зітхаючи, просив маму: «Ну, то дай хоч води напитися». Рятуючись від голодомору, сім’я переїхала до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.

У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, котрою б він не перехворів. Мама вчителювала і не могла сидіти постійно біля сина. Доводилось зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода — це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальовувалися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув. Хіба якась сусідка підійде з того боку дверей, поговорить хвилинку-другу й піде у своїх справах. Наперекір жахливим картинам почав вигадувати смішні історії (в роду в них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі дотепи.

А потім була школа. І знову залишався сам, але самотність уже змінилась на самостійність. На одному з уроків у першому класі надокучило Всеволодові сидіти, він неквапом підвівся з місця і пішов собі між партами.

— Ти куди? — здивовано запитала Ліна Митрофанівна.

— Нікуди. Я просто гуляю. Мені казала мама, що сидіти довго на одному місці не можна.

Отак і прогулювався декілька днів, аж поки Вася Мостовой не підставив йому ногу і хлопчик не гепнувся на втіху всьому класові.

...Одного літнього дня діти біля свого будинку грали у війну, коли о 12 годині радіо принесло страшну звістку — почалася війна. Вони жили дитячими вимріяними уявленнями про війну і не могли зрозуміти заплаканих облич матерів.

— Ми цього Гітлера за один день розіб’ємо, — вигукували хлопчаки, розмахуючи руками. Був серед них і одинадцятирічний Всеволод. Не знав він, що це була його остання дитяча гра. А скільки довелося пережити в окупованому фашистами місті!

Мама не встигла евакуюватися, тому що хлопчик знову захворів. Серце її розривалося, бо дочка в цей час була в Москві (вона там вчилася в інституті). Цілих два роки про неї нічого не знали. Мама підпіль­но організувала школу, вчила Всеволода і його однолітків. Це був їхній п’ятий клас.

Іноді стає моторошно від спогадів про ті часи. Письменнику згадується відчайдушний мамин зойк, коли біля нього розірвався снаряд і він впав, засипаний землею. Та найстрашніша подія трапилася у Бабиному Яру. Відступаючи, німці палили свої жертви. Вони примушивали роби­ти це військовополонених. Одного разу кілька полонених утекло. Фашисти з собаками кинулися їх шукати. А Всеволод з Павлушею неподалік рвали в ліщині горіхи. Німець подумав, що це втікачі, вистрелив Павлуші прямо в скроню і націлився на Всеволода, але потім розглядів. Що це були діти...

Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і слюсарем, візником, репетитором. Та найбільшу втіху одержує від зізнання маленьких читачів, що вони беруть в руки його книжечки, коли залишаються самі або хворіють.

Однак перш ніж стати дитячим письменником, закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Потім працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь», де й було надруковано його першу книжку «Шурка і Шурко». Почин був добрий — слідом посипалися одна за однією по­вісті, оповідання для дітей: «В країні сонячних зайчиків», «Космо-Натка», «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець з тринадцятої квартири», «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди близнят-козенят», «Тореадори з Васюківки», «Пригоди Грицька Половинки», «Незвичай­ні пригоди у лісовій школі», «П’ятірка з хвостиком» та багато інших. У них — дотепні, жваві, веселі, розумні, кмітливі, сміливі маленькі герої в різних життєвих ситуаціях, часом і драматичних, і зовсім химерних, сфантазованих. А поряд — добрий, лагідний дух самого автора, що несе в наш непростий світ добро і любов. І це Всеволод Нестайко робить настільки щиро й чесно — його твори не залишають байдужим, жодного читача. Саме тому вони перекладені багатьма мовами світу. Популяр­ність письменника поширилася далеко за межі України. За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» він удостоєний премії імені Лесі Українки. Фільм за твором «Тореадори з Васюківки» одержав Гран-Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії, фільм за твором «Одиниця з обманом» — спеціальний приз на Міжнародному фестивалі в Габрово. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» включено до особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена.

2.  Робота з підручником

Прочитайте спогади В. Нестайка (с. 140–141), розгляньте схему на с. 141.

2. Теорія літератури

2.1. Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.

Раніше повістями називали й короткі розповідні твори.

2.2. Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, піднесеність.

2.3. Пригодницький твір — це твір, в якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов’язані з ризиком.

2.4. Потребує пояснення й сама назва твору.

Хто ж такі тореадори?

Тлумачний словник української мови пояснює це слово так: тореадор (від іспанського тореадор) учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки.

Як ще називають бій із биками (корида)?

3. Робота над твором В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

Розділ І. «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» (уривки з трилогії)

3.1. Виразне читання уривків.

Уривок 1. «У нас була прекрасна благородна ідея… до …І зняла таки вереск, що причовгав дід. Ну і…»

Уривок 2. «А то якось влітку Ява сказав: — Давай влаштуємо бій биків…»

Уривок 3. «Слухай, раптом каже Ява, а давай зробимо… підводного човна…»

3.2. Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.

3.3. Ідея: уславлення дитячої кмітливості, винахідливості, розуміння почуття гумору та засудження необдуманих вчинків.

3.4. Основна думка: саме з дитинства формується людське «я», і хоча хлопці бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри.

3.5. Жанр: пригодницький та гумористичний твір.

3.6. Композиція.

Події у цій частині твору відбуваються протягом двох днів.

Експозиція: знайомство з Іваном Ревою та Павлом Завгороднім, родинами хлопців та місцевістю, де відбуватимуться події.

Зав’язка: прагнення хлопців повсякчас знаходити якісь пригоди (вирити метро під свинарником, виявити власні тореадорські здібності, зробити підводного човна, витягти з колодязя щеня).

Кульмінація: ризиковані вчинки, події, які траплялися з хлопцями.

Розв’язка: всі ситуації, до яких потрапляли хлопці, закінчувалися добре.

3.7. Обговорення розділу твору за питаннями:

•    Чому глава твору починається зі знайомства не з хлопцями, а сварнкою діда Варави?

•    Чим пояснити благородність ідеї проведення хлопцями метро під свинарником?

•    Що цікавого ми дізналися про родину Вані? (Батько грає на скрипці, дід — мисливець, мати — депутат райради, ланкова кукурудзоводів)

•    Як бугай Петька налякав дачника?

•    Через що хлопці посварилися і навіть побилися?

•    Чому хлопці вирішали стати тореадорами? Чим закінчилося їх тренування з коровою Контрибуцією?

•    Знайдіть у творі портретну характеристику діда Варави. Про що вона свідчить? («Обличчя в нього сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі і так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі і нерухомі, як у півня. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Та це тільки здавалося. Вісімдесят третій йому пішов»)

•    Як Ваня з Павлом ставляться до навчання? («І хто вигадав оті екзамени. Та ще навесні, коли повітря пахне футболом і цурками — палками... Як добре було ще торік у четвертому класі! Ніяких тобі екзаменів. Краще було б і не переходити в п’ятий ... Краще двадцять «метро» засипать, ніж один екзамен»)

•    Яким чином Ваня хотів зробити підводного човна?

•    Що свідчить про реакцію хлопців на скімлення щеняти в колодязі? Як би повели себе ви у такій ситуації?

•    Як поставилися хлопці до злочинця, який кинув щеня до колодязя?

•    Чим пояснити те, що Ваня з Павлом, отримавши нового друга, забули про будівництво підводного човна?

3.8. Аналіз ситуацій. Евристична бесіда

    Чому не вдалось побудувати метро? (Не вистачило знань, взялись за непосильну роботу)

    Чим же закінчився бій биків? (Це теж наука, небезпечне заняття, воно вимагає певних фізичних якостей, вміння, вольових якостей, чого у хлопчиків ще не було)

    Як ви думаєте, чи стане Павлуша льотчиком? А чому так часто змінює свої мрії стосовно професії Ява? (Цілеспрямований Павло і навпаки Ява)

    Чи візьмуть у міліцію Яву? (Кар’єру зіпсував йому Павлуша, бо ненароком зачепив ночовки, через які і сталась чергова пригода з хлопцями. Так це пояснив Ява)

    Які риси притаманні міліціонеру? (Хоробрість)

    Чи є вона у хлопців, зокрема у Яви? (Ні, тікали від дядька і міліціонера, тільки п’яти мелькали)

    А чому ж не побудували підводний човен? (Доки рятували Собакевича, забули про свою мрію)

Висновок. Гарні були мрії у наших героїв, але кожного разу вони роз-бивались об дійсність, не збувались.

3.9. Інтерактивна вправа «Дерево рішень»

Ви співчуваєте героям повісті Яві і Павлуші?

Зараз ви попрацюєте в групах. Разом подумайте, що треба робити хлопчикам, щоб їхні мрії здійснилися. Порадьте їм, що треба зробити, щоб їхні мрії здійснились.

(Діти зачитують рішення: добре вчитися, виховувати характер, бути хоробрими, цілеспрямованими, слухати старших, не втрачати оптимізм)

V.Закріплення вивченого матеріалу на тему: «В. Нестайко «Тореадори з Васюківки» (розділ І «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич»)

1.  Розв’язання тестових завдань

1.  Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?

а) Волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом.

2.  Дід хотів, щоб хлопці:

а) допомогли йому по господарству; б) вилізли з ями; в) вирвали бур’ян за клунею.

3.  Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як:

а) у Києві; б) Харкові; в) Львові.

4.  Свиня, на думку хлопців, важила:

а) п’ять пудів; б) п’ять кілограм; в) майже тонну.

5.  На характер льоха Манюня була:

а) спокійною; б) брехливою; в) противною.

6.  Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями?

а) «Подвір’я» і «Городина»; б) «Сонячна» і «Кропив’яна»; в) «Клуня» і «Крива груша».

7.  Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме:

а) три копійки; б) п’ять копійок; в) одна копійка.

8.  Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?

а) Не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися; в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.

9.  Друга Павла звали Явою, як і острів:

а) у Тихому океані; б) Індійському океані; в) Азовському морі.

10.  Батько у Яви:

а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер.

11.  Явин дід полюбляє:

а) полювати; б) рибалити; в) доглядати за худобою.

12.  На честь діда було названо:

а) шлях до Києва; б) польове озеро; в) метро, що хотіли прокласти хлопці.

13.  Мати у Яви:

а) бригадир на заводі будматеріалів; б) ланкова кукурудзоводів; в) депутат облради.

14.  Який фразеологізм має місце у цій частині твору?

а) Тільки п’ятами залопотів; б) на ловця і звір біжить; в) з голови до п’ят.

15.  Характер у Яви наче:

а) ґрунтовий шлях; б) міцна скеля; в) сталь.

16.  Ява кінофільм «Тореадор» назвав:

а) дуже гарним; б) закордонним; в) класним.

17.  Тореадори, на думку Яви, — це:

а) люди, що ризикують своїм життям; б) найсміливіші герої і ловкачі; в) гумористи і циркачі.

18.  Іван Рень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:

а) написали в газеті; б) транслювали по радіо і по телевізору; в) знав увесь світ.

19.  Яке лихо вчинив бугай Петька?

а) Загнав дачника на телеграфний стовп; б) розбив сусідську горожу; в) зіпсував комбайн Миколи.

20.  Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?

а) Кандидатуру на бій з коровою; б) суперечку — хто сильніший; в) бажання покататися на Миколиному комбайні.

21.  На килимку у Павла було вишито:

а) чудове квіткове поле; б) троє цуценят; в) Діда Мороза.

22.  До тореадорського реманенту належали:

а) капелюшок і килимок; б) відро і материна хустка; в) простирадло і міцна мотузка.

23.  Яку пісню наспівували хлопці, будучи у повній бойовій готовності?

а) Арію Хозе з опери Бізе «Кармен»; б) гімн П. Чубинського; в) «Єднайтесь, брати українці...»

24.  Коли Контрибуція бурно зреагувала на хлопчачі старання?

а) Кому її почали кусати мухи; б) вона захотіла пити; в) один із хлопців ударив її по губі.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1.  Чим вас приваблюють Ява і Павло? Порівняйте ваш відпочинок на літніх канікулах і пригоди цих п’ятикласників. Зробіть узагальнюючий висновок.

2.  Доведіть на прикладі вчинків Івана та Павла, що хлопці мають щире серце, здатні до порозуміння і добра.

3.  У бика Петьки очі наче:

а) повна луна; б) дві залізні миски; в) тракторні фари.

Картка № 2

1.  Прослідкуйте, як сам В. Нестайко ставиться до своїх героїв? Особисті міркування обґрунтуйте.

2.  Чи можна, на ваш погляд, виправдати поведінку хлопців, які рили метро під свинарником і зашкодили діду? Як Іван і Павло зреагували на його крик? Висловіть власну думку стосовно цього.

3.  Де знайшли хлопці порятунок від Контрибуції?

а) У ставку; б) на дереві; в) вдома.

Картка № 3

1.  Прокоментуйте характеристику, яку надав хлопцям дід Салимон: «От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні! Власну думку вмотивуйте.

2.  А що, на ваш погляд, є дружбою? Чи можна Ваню з Павликом вважати друзями?

3.  На знак пошани до Контрибуції, яка простила образи хлопців, Ява частував її:

а) солодкими пиріжками; б) цукерками; в) зефіром.

Картка № 4

1.  Чим захоплює вас ця частина твору? Як ви ставитеся до вчинків і по­ведінки Вані та Павла? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2.  Прослідкуйте, які риси характеру виявляються у хлопців під час при­год, що з ними трапляються. Власні спостереження узагальніть.

3.  Як хлопці назвали щеня, яке витягли з колодязя?

а) Палканом; б) Шариком; в) Собакевичем.

VI.  Підсумок уроку

Пропонується закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів, що…»

VII.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII.Домашнє завдання

  • Навчитися виразно читати перший розділ повісті, зробити ілюстрації до твору
  • Дослідницьке завдання — дізнатися у батьків про їх дитинство і ті пригоди, які з ними траплялися (розповідь-конкурс).

Урок № 2

Тема.  Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Пригодницький захопливий сюжет, мрія і дійсність, смішне, комічне, романтичне в його пригодницькій повісті для дітей

Мета уроку:

  • продовжити опрацювання змісту твору, знаходити у творі елементи гумору, романтики;
  • простежити, як зображується мрія і дійсність у стосунках і поведінці героїв, вміти їх аналізувати;
  • вчити розрізняти поняття романтичного і пригодницького, аналізувати вчинки героїв, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях, характеризувати улюбленого героя, розкрити риси його вдачі, аргументувати свій вибір;
  • розвивати навички переказу найцікавіших епізодів тексту;
  • розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість, вміння грамотно висловлювати свою думку, почуття, враження, формувати активну життєву позицію, естетичні смаки;
  • виховувати повагу до старших, увагу до молодших, позитивне ставлення до життя.

Тип уроку: комбінований.

Теорія літератури: пригодницький твір, повість, засоби творення смішного, комічного.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), бібліотечка пригодницьких творів В. Нестайка та творів Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена (зарубіжна пригодницька література); творчі роботи школярів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Розв’язування тестових завдань за темою «В. Нестайко. Життя і творчість».

1.  Дитячі роки В. Нестайка залишили згадку про:

а) голодомор; б) війну; в) холод.

2.  Народився майбутній письменник у місті:

а) Бердичеві; б) Львові; в) Казані.

3.  У дитинстві Всеволод був хлопцем:

а) веселим; б) хворобливим; в) врівноваженим.

4.  Мати Всеволода працювала:

а) вчителем; б) майстром на хлібопекарні; в) бібліотекарем.

5.  З дитинства Всеволод Нестайко:

а) вже працював; б) читав багато історичних творів; в) був самостійним.

6.  У грізні роки війни мати Всеволода:

а) допомагала пораненим бійцям; б) підпільно організувала школу; в) день і ніч працювала за станком.

7.  Ким не працював В. Нестайко?

а) Комбайнером; б) столяром; в) візником.

8.  Щоб стати дитячим письменником, В. Нестайко закінчив філологічний факультет:

а) Львівського університету; б) Київського університету; в) Харківського педагогічного інституту.

9.  В. Нестайко працював у редакції журналу:

а) «Барвінок»; б) «Малятко»; в) «Метелик».

10.  Перша книжка письменника мала назву:

а) «Шурка і Шурко»; б) «Тореадори з Васюківки»; в) «Пригоди Робінзона Кукурузо».

11.  В. Нестайко був удостоєний премії імені Лесі Українки за твір:

а) «Таємниця трьох невідомих; б) «Пригоди близнят-козенят»; в) «Незвичайні пригоди у лісовій школі».

12.  Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури до особ-ливого Почесного списку Г. -Х. Андерсена включено книжку:

а) «П’ятірка з хвостиком»; б) «Тореадори з Васюківки»; в) «Пригоди Робінзона Кукурузо».

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

III.  Перевірка домашнього завдання

Учнівський міні-конкурс і найцікавіша розповідь школярів про пригоди їхніх батьків у дитинстві. Визначення переможців.

IV.  Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V.Основний зміст уроку

Усміхнися над своїми прикрощами — гіркота їхня щезне.

Усміхнися над своїм супротивником — щезне його злість.

Усміхнися і над своєю злістю — не буде і її.

Я. Райніс

З добрим дружись, а лихих стережись!

Народне прислів’я

Нема нічого кращого в житті за дружбу.

В. Нестайко

1.  Аналізування ІХ розділу твору «Тореадори з Васюківки».

1.1. Виразне читання розділу, переказування окремих його епізодів за бажанням учнів.

1.2. Тема: зображення стосунків між хлопцями, в результаті яких перевіряється цінність справжньої дружби.

1.3. Ідея: засудження тих, хто розуміє дружбу тільки на словах; уславлення дружніх стосунків, які перевірені часом, конкретними справами.

1.4. Основна думка: «Поміч у свій час як дощ у посуху» (народне прислів’я), «Нема нічого кращого в житті за дружбу» (В. Нестайко).

1.5. Композиція.

Експозиція: розповідь про дружні стосунки Павла з Антончиком Мацієвським.

Зав’язка: вирішення хлопцями збудувати єгипетську піраміду із кавунів і замурувати в ній Павлушу — як фараона Гаменхотепа...

Кульмінація: допомога Яви Павлу втекти від розлюченого діда Салимона.

Розв’язка: покарання хлопців батьками за шкоду на баштані.

1.6. Обговорення змісту твору за питаннями:

•Чим пояснює Павлуша своє недоброзичливе ставлення до Яви на початку розділу?

•Які переваги були у дружніх стосунках Павла з Антончиком Мацієвським?

•Яким зображено баштан? Опишіть його («Такого баштана нема ніде. Кінця краю не видно. Од обрію до обрію. І кавунів — тисячі, мільйони... і всі смугасті. Як тигри. Тисячі, мільйони тигрів»)

•Як відбувається знайомство з дідом Салимоном — охоронцем баштану?

•Яким чином хлопці потрапили на баштан?

•Якої шкоди завдали хлопчаки баштану?

•Як хлопці дійшли до того, щоб збудувати єгипетську піраміду? Що вам відомо з історії про цю споруду?

•Охарактеризуйте Стьопу Карафольку. Чим пояснити те, що хлопці його не поважали? («Він щодня чистив зуби, робив зарядку і взагалі був свиня. Коротше, він був те, що називається зразковий учень: учився на самі п’ятірки, поводився в школі бездоганно, не бешкетував, не бив вікон, не вмочав косу дівчинки, що сидить попереду, в чорнило, не підпалював на уроці «жабку» з кінострічки...»)

•Поясніть вираз у творі: «Стьопа — був свого роду ходячим довідником».

•Звідкіль хлопці були обізнані про єгипетські піраміди?

•Кого було обрано фараоном? Чому?

•Опишіть, як відбувалася побудова єгипетської піраміди?

•Що відчув Павлуша, перебуваючи у ролі Гаменхотепа?

•Яким чином Павлуша втік від діда Салимона? Хто йому допоміг?

•Охарактеризуйте внутрішній стан Павла, коли він тікав з Явою від діда («І мені здавалося, що серця наші теж б’ються, наче одне серце. Мені було дуже хороше! Мабуть, таке відчувають справжні друзі — солдати, коли плече в плече йдуть в атаку. Отак біг би й біг на край світу...»)

•Чи зрозумів Павло, чим вимірюється справжня дружба? Що про це свідчить?

•Яке покарання дістали хлопці за шкоду на баштані?

•На ваш погляд, дружба Павла з Явою буде тривалою чи тимчасовою? Обґрунтуйте особисті міркування.

•Чого вчить вас цей твір? Кого ми можемо назвати справжнім другом?

•Які прислів’я та приказки про дружбу ви знаєте?

(Нема товариша — шукай, а знайшов — бережи;

Вірний приятель — то найбільший скарб;

Не обгороджуй себе огорожею, а приятелями;

Друга шукай, а найдеш — тримай;

Не так тії сто братів, як сто друзів;

Пробуй золото вогнем, а дружбу — грішми)

1.7. Закріплення вивченого матеріалу

Питання:

Сформулюйте тему твору. (Зображення стосунків між хлопцями, в результаті яких перевіряється цінність справжньої дружби).

Яка основна думка? (Показати, що нема нічого кращого в житті за дружбу).

Назвіть ідею твору. (Засудження тих, хто розуміє дружбу тільки на словах, уславлення справжньої дружби).

Чи знайомі вам такі поняття як гумор, іронія, сатира?

А чи замислювалися ви над тим, як досягається смішне (комічне) у творі?

Отже, зараз поговоримо про основні засоби творення смішного.

Робота зі схемою

Засоби творення комічного в тексті

1.Використання недоречних омонімів, що призводить до кумедних непорозумінь.

2.  Використання порівнянь та епітетів жартівливого характеру.

3.  Пестливі слова та гіперболи для посилення насмішки, кумедного в поведінціперсонажів,рисхарактерівперсонажів.

4.  Урочистий тон розповіді в зображенні буденного.

5.  Подвійний зміст висловлювань персонажів.

6.  Опис ситуацій, коли персонаж намагається вдавати із себе не того, ким він єнасправді.

Теорія літератури

Явища та образи в художній літературі, що викликають сміх через невідповідність між дією й наслідками, між метою й засобами досягнення її, називають комічним.

Виразне читання тексту твору

1.  Знайдіть та виразно прочитайте епізод,у якому описана спроба хлопцівпобудувати метро.

2.  Знайдіть та виразно прочитайте епізод, у якому описано бій тореадорів із Контрибуцією.

3.  Прочитайте виразно уривок, у якому йдеться про те, як хлопці грали у фараона.

4.  Чи є прочитані уривки комічними? Завдяки чому авторові вдається викликати посмішку?

Робота з таблицею

Епізод Засоби творення комічного
«Побудова метро»  
«Бій тореадорів із Контрибуцією»  
«Гра у фараона»  
«Мандрівка хлопців до міста»  
«Веловипед»  

Проблемне питання

З якою метою В. Нестайко у своєму творі використовує комічні ситуації?

1.8. Гра «Так» «Ні»

Називаються різні засоби творення смішного в тексті. Якщо засіб підходить до твору, що вивчається, уні говорять «Так», якщо не підходить «Ні».

Питання для гри.

üВикористання у тексті твору недоречних омонімів, що призводить до смішних непорозумінь.

üВикористання слів і висловів, порівнянь жартівливого характеру;

üПестливі слова та гіперболи для посилення насмішки, кумедного в зображенні поведінки, рис характерів персонажів;

üОпис ситуацій, у яких персонаж намагається вдавати з себе не того, ким він є насправді;

üПідкреслення невіповідності дійсного та бажаного;

üНадання словам протилежного значення, подвійний зміст висловлювань персонажів;

üУрочистий тон розповіді в зображенні буденного.

1.9. Пошукова вправа

Знайти і зачитати такі фрагменти твору, де найкраще показані засоби смішного.

Перед читанням пригадуються правила виразного читання.

Виразно читати це значить читати...

(розуміти те, про що (про кого) читаєш (правильно визначати головну думку твору, розуміти образи, поведінку героїв тощо); демонструвати гарну і чітку дикцію, правильну вимову звуків, їхніх сполучень, словосполучень; уміти дотримуватися пауз і логічних наголосів, що передають задум автора; уміти дотримуватися інтонації питання, ствердження, заперечення, спонукання).

VI.  Закріплення вивченого матеріалу на тему «В. Нестайко “Тореадори з Васюківки”» (розділ ІХ, в якому Павлуша розказує, як він подружився з Явою)

1.  Розв’язання тестових завдань

1.  Павло не дружив з Явою до четвертого класу, оскільки той був:

а) вередливим; б) товаришував з хлопцями іншого класу; в) заклопотаний навчанням.

2.  Спершу Павло дружив:

а) з Ганькою Гребенючкою; б) Антончиком Мацієвським; в) Стьопкою Карафолькою.

3.  Найбільше Павлуша полюбляв:

а) морозиво з вершками; б) малину з молоком; в) вареники з вишнями.

4.  Кавуни на баштані Павлуша порівнює:

а) з тиграми; б) кулями; в) колесом комбайна.

5.  Дід Салимон-баштанник не любив, коли хлопці:

а) його ображали; б) крали у нього кавуни; в) псували йому врожай.

6.  Варава і Салимон сварилися через:

а) політичну ситуацію за кордоном; б) здобути інформацію про футбольну гру; в) непорозуміння у господарських справах.

7.  Хлопці пробували грати кавуном:

а) у волейбол; б) гандбол; в) футбол.

8.  Стьопу не полюбляли хлопці, бо він:

а) був відмінником; б) не чистив зуби; в) фізично не розвивався.

9.  Серед хлопчачого колективу Стьопу називали:

а) розумним електриком; б) літаючою тарілкою; в) ходячим довідником.

10.  Хлопці навчилися говорити один на одного «старик»:

а) від старшокласників; б) київських мисливців; в) працівників баштанника.

11.  Гору кавунів хлопці назвали:

а) Ейфелевою вежею; б) єгипетською пірамідою; в) чарівною фортецею.

12.  Павлуша погодився бути фараоном, отримавши ім’я:

а) Хеопс...; б) Тутанхамон...; в) Гаменхотеп...

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1.  Доведіть на прикладі взаємостосунків хлопців, що дружба перевіряється у скрутних ситуаціях. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2.  Висловіть власну думку щодо наступного розміркування Павла: «Нема нічого кращого в житті за дружбу».

3.  Чому хлопці покинули замурованого у кавуни Павлушу?

А  вирішили пошуткувати над ним;

Б  побачили діда Салимона;

В  почули крик матері.

Картка № 2

1.  Що свідчить про обізнаність хлопців стосовно історичних знань про єгипетські піраміди? Свої думки обґрунтуйте.

2.  Як ви ставитеся до шкоди, яку вчинили хлопці на баштані? Визначте власний вирок щодо покарання шкідників.

3.  Хто допоміг Павлу в скрутну для нього хвилини?

А  Гришка Сало;

Б  Ваня Рень;

В  Антончик Мацієвський.

Картка № 3

1.  Чому хлопці не любили Стьопу Карафольку? Чи згодні ви з думкою хлопців? Особисті міркування аргументуйте.

2.  Прокоментуйте народне прислів’я: «Порятуй мене у пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків». Як воно стосується даного розділу твору?

3.  Яке із зазначених нижче народних прислів’їв стосується ідейного змісту ІХ розділу твору?

А  В лиху годину узнаєш вірну людину.

Б  Чим багатий, тим і радий.

В  Ложка дьогтю зіпсує бочку меду.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

  • Підготувати усний твір на тему «З ким я дружу в класі і чому?».
  • В робочих зошитах (письмово) план твору (основні пункти).
  • Власна версія однієї з пригод хлопців.
  • Продовжити заповнення таблиці, вносячи до неї інші епізоди з повісті.

Урок № 3

Тема.  Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Пригодницький захопливий сюжет, мрія і дійсність, смішне, комічне, романтичне в його пригодницькій повісті для дітей

Мета уроку:

  • продовжити аналізувати твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», виявити особливості смішного, комічного, романтичного в пригодницькому творі;
  • характеризувати вчинки героїв, пов’язуючи з життєвими ситуаціями учнів;
  • розвивати вміння виразно читати, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виділяти з інформації головне, суттєве;
  • формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати у школярів активну життєву позицію, позитивні риси характеру;
  • прищеплювати інтерес до пригодницького літературного жанру; пунктуальність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I.  Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань

1.  Бесіда за питаннями:

•Які художні твори ви люблите читати? Чому?

•Яке повчальне значення для вас мають твори художньої літератури? Відповідаючи, посилайтеся на приклади з відомих вам творів.

•Що вам подобається у Вані з Павлом, героях твору «Тореадори з Васюківки»?

•Чим пояснити те, що з хлопцями повсякчас трапляються якісь пригоди?

•Як ви ставитесь до пригод? Які цікаві пригоди траплялися з вами?

III.  Перевірка домашнього завдання

1).Прослуховування усних учнівських творів на тему «З ким я дружу в класі і чому?»

2).Підсумок творчої роботи школярів.

IV.  Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1.  Сприйняття й засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

Асоціативний диктант

1.  Бердичев(місто,де народився В. Нестайко).

2.  1930 (рік народженняписьменника).

3.  Жанр повісті«Тореадори з Васюківки(пригодницька повість).

4.  Ява(Іван Рень, один із головних героїв повісті «Тореадори з Васюківки»).

5.  Контрибуція(корова).

Кросворд

1.  Ким були Ява та Павлуша? (Романтиками)

2.  Що намагалися побудувати,а потім засипали землею хлопці? (Метро)

3.  Прізвище головного героя твору. (Завгородній)

4.  Прізвище головного героя твору. (Рень)

5.  Кличка пятипудової льохи. (Манюня)

6.  Куди любив гокати Павло? (Колодязь)

7.  Де хлопці знайшли «єдиний порятунок»? (Ставок)

8.  Дід Івана Реня. (Варава)

9.  Рід занять діда Варави. (Мисливець)

V.Основний зміст уроку

Коли людина сміється, вона зла не робить.

К. Паустовський

Я не вірю в одну рятувальну силу таланту без наполегливої праці.

Ф. І. Шаляпін

1.  Опрацювання розділу твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» — «“Е”, — сказали ми з Явою»

1.1. Виразне читання та переказування окремих епізодів розділу.

1.2. Тема: зображення цілеспрямованого прагнення Яви і Павла організувати сільський театр, на сцені якого вони так і не змогли продемонструвати свій талант через власну лінь та самовпевненість.

1.3. Ідея: уславлення прагнення хлопців, які виявили бажання створити справжній театр у районі і здобути велику славу; засудження легковажності, ліні, безвідповідального ставлення до визначеної справи (вивчення хлопцями акторських ролей до вистави).

1.4. Основна думка: кожна розпочата справа повинна мати організаційний початок і вичерпне логічне закінчення.

1.5. Композиція.

Експозиція: рішення Яви та Павла організувати сільський театр у Васюківці.

Зав’язка: розподіл театральних ролей між учнями; Павло — Топчинський; Ява — Бобчинський.

Кульмінація: «провал» інсценізації п’єси через незнання акторських слів Павлом і Явою.

Розв’язка: страждання та сором хлопців, які втекли зі сцени театру.

1.6. Обговорення змісту розділу «“Е”, — сказали ми з Явою» за питаннями:

•З чим було пов’язано хвилювання Павла під час перебування за театральною завісою?

•Яких видатних митців, майстрів театру згадує хлопець?

•Кого і чому у творі названо Станіславським, а кого — Немировичем-Данченком?

•Для чого хлопці вирішили створити театр у Васюківці? Як цю ідею Павла і Яви сприйняли школярі, мешканці села?

•Як здійснювався підбір акторів серед школярів?

•З чим було пов’язано те, що для інсценізації вирішили вибрати п’єсу М. Гоголя «Ревізор»?

•Як розподілялися ролі? Чому Ява і Павло не отримали головної ролі?

•Чим пояснити важливість ролей хлопців у п’єсі?

•У чому були труднощі у хлопців під час репетиції?

•Як же школярі готувалися до театральної вистави?

•Яку чутку розпустила баба Гарбузиха щодо авторства п’єси «Ревізор»?

•Чому Павло перед виступом намагався згадати будь-яку бабусину молитву?

•Як хлопці почували себе, виступаючи на сцені?

•Що ж то було за «Е», яке неодноразово повторював Павло на сцені?

•Яким чином Павло, а потім Ява втекли зі сцени?

•Про що думали хлопці, покинувши сцену?

•Що відчували хлопці, від чого вони страждали, думаючи про закінчення п’єси?

•Чим пояснити самокритику хлопців наприкінці розділу?

•Яким, на вашу думку, повинен бути актор? Від чого залежить повага, пошана аудиторії до нього?

1.7.Літературна гра «ТАК чи НІ»

1.   Хлопці мали«прекрасну й благородну»ідею провести під свинарником метро. (Так)

2.  Манюня провалилася в метро й зіпсувала всю затію. (Так)

3.  Івана Реня всі кликали Явою, бо хлопець хотів поїхати на острів Яву. (Ні)

4.  Контрибуція — це була кличка сестри Яви. (Ні)

5.  Батьки Яви працювали колгоспниками. (Ні)

6.  Під час гри у фараонів, Павлуша обрав ім'я Тутанхамон. (Ні)

7.  Антончик одразу кинув Павлушу, коли з'явився дід Салимон. (Так)

1.8.Складання сенкану

Складіть сенкани до слівпригода,оптимізм, романтика.

Пригода.

Неймовірна, цікава.

Відбувається, захоплює, заохочує.

Кожен прагне бути героєм.

Авантюра.

Оптимізм.

Життєлюбний, яскравий.

Існує, утверджується, перемагає.

Переконаність у світлому майбутньому.

Позитив.

VI.  Закріплення вивченого матеріалу на тему «В. Нестайко “Тореадори з Васюківки”», розділ «“Е”, — сказали ми з Явою»

1.  Розв’язання тестових завдань

1.  Серце Павлуші «мліє і зупиняється...»:

а) перед початком виступу на сцені; б) від сорому за свій негативний учинок на зупинці автобуса; в) оскільки посварився з другом Явою.

2.  Якого артиста автор не згадує у творі?

а) Щепкіна; б) Штепселя; в) Шаляпіна.

3.  Галина Сидорівна — це вчителька:

а) математики; б) літератури; в) музики та співів.

4.  Одкривав і закривав завісу:

а) Беті Башка; б) Стьопа Карафолька; в) дід Варава.

5.  Павлуша був у сільському ВХАТі:

а) Станіславським; б) Немировичем-Данченком; в) Щепкіним.

6.  Хлопці організували у Васюківці театр, щоб:

а) їздити по гастролях у різні країни; б) прославитися у рідному селі; в) довести свою порядність, прагнення зробити щось позитивне, добре.

7.  Галина Сидорівна похвалила хлопців за їх бажання організувати театр і сказала, що вони:

а) працьовиті; б) енергійні; в) емоційні.

8.  Колю Кагарлицького Ява не хотів записувати до театралів, бо він:

а) погано навчався; б) був тихим і спокійним; в) був надто рухливим і веселим.

9.  На першому засіданні гуртка було обрано п’єсу, яка буде демонструватися на сцені сільського театру, а саме:

а) В. Шекспіра «Отелло»; б) І. Котляревського «Наталка Полтавка»; в) М. Гоголя «Ревізор».

10.  Найголовнішу роль у п’єсі виконував:

а) М. Кагарлицький; б) С. Карафолька; в) І. Рень.

11.  На репетиція Павло і Ява не впізнавали себе, бо кудись зникав їх артистизм і тому вони порівнювали себе:

а) з мокрицями; б) жуками; в) пилом на дорозі.

12.  Найскладнішим з уроків літератури хлопцям було:

а) написати твір; б) вивчити вірш; в) проаналізувати поезію.

13.  Якщо артисти ходитимуть по сцені з папірцями, то це буде не спектакль, а:

а) диспут; б) семінар; в) конференція.

14.  Карафолька «зубрячив» свою роль щодня:

а) по п’ять годин; б) дві години; в) чотири години.

15.  Ганька Гребенючка під час вивчення своєї театральної ролі навіть:

а) не ходила гуляти з подругами; б) двічі пропустила кіно; в) не допомагала батькам по господарству.

16.  На думку Яви, зубрьожка — для:

а) дуже розумних; б) дурнів; в) ледачих.

17.  Не знаючи ролі, хлопці вирішили грати на сцені так, як Качалов, тобто:

а) під фонограму; б) суфлера; в) мову жестів та міміки.

18.  Чемпіоном школи по підказках був:

а) Кузьма Барило; б) Микола Кагарлицький; в) Павлуша Завгородній.

19.  Завіса зі скреготом розсувається, наче:

а) смичок по струнах; б) цепний собака на залізних кільцях; в) ножем по залізу.

20.  Чого вчила баба Павлушу, але це він не запам’ятав?

а) Тримати голос під час співів; б) молитви; в) грати на флейті.

21.  Що призвело до хвилювання хлопців?

а) Забули слова для ролі на сцені; б) побачили в залі діда Салимона; в) згадали, що не запросили своїх батьків на виставу.

22.  Сашко Гузь грав роль:

а) поштмейстера; б) коменданта; в) городничого.

23.  Тікаючи зі сцени, Павло:

а) штовхнув Карафольку; б) збив декорацію; в) перевернув відро з водою.

24.  Чому Павлу та Яві було соромно, коли вони втекли зі сцени?

а) Не знали акторських слів, зіпсували демонстрацію вистави; б) робили мовні помилки під час виступу на сцені; в) дехто в залі кривляв їх.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1.  Чому В. Нестайко, на ваш погляд, намагається порівняти перед вихо­дом на сцену хвилювання хлопців і відомих театралів. Особисті міркування доведіть, посилаючись на зміст твору.

2.  Охарактеризуйте Павла і Яву як організаторів театру у Васюківці. Чому у них виявилося бажання створити театр?

3.  Як Павло з Явою поставилися до Миколи Кагарлицького після інсце­нізації вистави?

А  Із заздрістю і сарказмом;

Б  з повагою;

В  байдуже.

Картка № 2

1.  Дослідіть, як у процесі театральної діяльності змінюється поведінка і ставлення до дорученої справи окремих школярів. Власні спостереження обґрунтуйте, посилаючись на зміст твору.

2.  Висловіть власну думку стосовно поведінки Павла і Яви, які втекли зі сцени театру? Чи можна їх виправдати?

3.  До якої країни хотіли поїхати хлопці на гастролі?

А  США;

Б  Німеччини;

В  Франції.

Картка № 3

1.  Прослідкуйте, як мешканці Васюківки поставилися до організації сільського театру. Що про це свідчить? Наведіть приклади з твору.

2.  Проаналізуйте, чим же могла закінчитися вистава п’єси М. Гоголя після того, як Павло з Явою втекли зі сцени. Як розгорталися подальші події? Стисло висловте про це власну думку.

3.  У чому була складність акторської діяльності для хлопців?

А  Знанні ролі;

Б  вмінні поводити себе як герой;

В  придбанні костюмів.

VII.Підсумок уроку у формі бесіди за питаннями

•Чим сподобався вам цей розділ твору? Чому він вчить вас?

•Як би ви повели себе на сцені, перебуваючи на місці хлопців?

•Яким, на ваш погляд, повинен бути актор?

VIII.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX.  Домашнє завдання

Підготувати розгорнуту відповідь на питання: «Що було б далі, якби постановка п’єси мала блискуче завершення?» (Запропонуйте варіанти продовження.)

Урок № 4

Тема. Смішне, комічне, романтичне в творі В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

Мета уроку:

  • продовжити аналізувати твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», виявити особливості смішного, комічного та романтичного пригодницькому творі;
  • характеризувати вчинки героїв, пов’язуючи з життєвими ситуаціями учнів;
  • розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, спостереження, виділяти суттєве;
  • виховувати у школярів позитивні риси характеру, прищеплювати інтерес до пригодницького літературного жанру.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, дидактичний матеріал (тестові завдання, таблиці).

Хід уроку

I.  Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань

Гра «Чи знаєш ти…»

ü  Які є роди літератури?

ü  Що таке епос?

ü  Що таке повість?

ü  Які є види повісті?

ü  Який твір є пригодницьким?

ü  Який жанр твору «Тореадори з Васюківки»?

ü  Що означає слово «тореадори»? (в іспанському бою биків головний учасник, який вбиває бика)

ü  Що означає слово «корида»? (найпоширеніша форма бою биків, традиційне іспанське видовище)

ü  Що означає слово «романтик»? (романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності)

ü  Який у слова «романтика» є синонім? (казковість)

IІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1.  Проблемне запитання.

Що, на вашу думку, в творі В. Нестайка є смішним, а що комічним?

(Смішне засоби втілення мрій. Комічне реальні ситуації, в яких опинялися герої та люди навколо внаслідок втілення мрій.)

2.  Робота з текстом.

За допомогою яких засобів творення комічного автор досягає того, що читаючи повість «Тореадори з Васюківки», ми не можемо стримати сміх?

(Результати дослідження записуються в табличку)

Засоби творення комічного
1 Надання предмету зображення невластивих йому рис «Таке катання було, на мою думку, образою для велосипеда»
2 Неграмотна дитяча мова Ярищині «загаза чортова», «так тобі й тгеба», «щоб ти гозбив свою погану могду»
3 Уживання приказок, прислів’їв, фразеологізмів «Причепився, як реп’ях до собаки», «шукай вітра в полі»
4 Несподівані порівняння «Очі наче тракторні фари», «землю гребе ногами, як екскаватор»
5 Надання незвичних для тварин кличок Корова Контрибуція. Бугай Петька, цап Жора
6 Використання зниженої лексики «Вуха пообриваю, анциболотники, авантюрист шмаркатий»
7 Перебільшення «Трирічне дівча могло зараз нас брать за п’яти, кидать у торбу й нести на базар»
8 Використання наукової і професійної лексики в буденній ситуації «Політ пройшов нормально»

3.  Вибірковий диктант.

Крім названих вами засобів комічного автор, щоб зробити розповідь яскравішою, образнішою, використовує різні художні засоби.

Які ж саме?

Пропонується виокремити з поданих художніх засобів епітети, порівняння, метафори.

(1 група епітети, 2 група метафори, 3 група порівняння.)

Художні засоби

Нам’яти вуха; сталь, а не характер; прекрасна, благородна ідея; причепилося те ім’я до нього, як реп’ях до собачого хвоста; найкращий друзяка; мисливець завзятий; розлючений бик; червоний, мов рак; півдня загоряв на ізоляторах (на стовпі); все, що було поганого на дорозі, ми підібрали на свої штани і сорочки; очі, наче тракторні фари; славний, знаменитий, могутній єгипетський фараон; землю гребе, як екскаватор; схожий, як свиня на коня; червоно-біло-зелена каша; репаються смугасті бомби; страшнюче мурмило; ллється червона кавуняча кров; вітер гуляє по сцені; ми жували слова.

4.  Вікторина «ТАК чи НІ»

(Учні ставлять + або – на позначення правильного та хибного твердження, потім виконують взаємоперевірку за поданим ключем).

1.  Хлопці хотіли прорити метро під клунею. (Ні, під свинарником)

2.  За проїзд у метро хлопці збиралися брати п’ять копійок з учительки української мови. (Ні, математики)

3.  Дідусь у покарання примусив хлопців закопувати метро назад. (Так)

4.  Зробити підводний човен хлопці вирішили з плоскодонки. (Так)

5.  Щоб витягти цуценя з криниці, хлопці принесли мотузку з дому. (Ні, відв’язали козу)

6.  Кандидатура цапа Жори не підійшла на тореадорський бій, бо він був з одним рогом. (Ні, бо був «дуже балакучий»)

7.  Хлопці шукали порятунку від Контрибуції в калабані. (Так)

8.  Павлусь дружив з Явою ще з першого класу. (Ні, з 4)

9.  Сестра Яви не вимовляла літеру «Л». (Ні, «Р»)

10.  Театр хлопці організували разом з учителькою Галиною Сидорівною. (Так)

11.  Ява з Яришкою найчастіше сварилися через велосипед. (Так)

12.  Думаючи, що вмирає, Ява подарував Яришці свій магнітофон. (Ні)

5.  Заповнення таблиці

Чи можна Яву і Павлушу назвати романтиками?

ТАК                                                                                НІ

  • У хлопців добрі наміри.
  • У буденному бачать незвичайне.
  • Заради мети готові на випробування, не шукають легких шляхів.
  • Готові надати допомогу.
  • Цінують дружбу.
    • Витівки обертаються проти них.
    • Не замислюються над наслідками.
    • Створюють навколо проблеми.
 

6.  Гра-пошук «Літературні асоціації».

Називається предмет, а учні швидко називають асоціацію з ним.

*   П’ятипудова льоха                         метро, Манюня

*   Ява                                                   острів в Індійському океані

*   Контрибуція                                    корова, тореадори, багнюка

*   бик Петька                                       дачник на телеграфному стовпі

*   колодязь із журавлем                     врятований цуцик Собакевич, відв’язана коза у шкоді

*   єгипетська піраміда                        баштан, дід Салиман, Гаменготеп сконав

*   428 серйозне попередження           при дівчатках е говорять

*   метро в Києві                                  зірка в ночовках

V.Закріплення опрацьованого матеріалу

1.  Розв’язування тестових завдань

1.  Яришка, сидячи біля ліжка Яви, читала журнал:

а) «Котик-муркотик»; б) «Барвінок»; в) «Дзвіночок».

2.  Яришка запропонувала Яві сніданок, який не містив такого харчу, як:

а) картопля; б) молоко; в) сир.

3.  Дід Салимон любив повторювати, що їжа:

А. основне для здоров’я; б) джерело життя; в) робить людину добрішою.

4.         Відчуваючи останні хвилини життя, Ява хотів побачити:

а) школярський спектакль п’єси М. Гоголя «Ревізор»; б) Павлушу, щоб попрощатися; в) тата і матусю.

5.  Перед власною смертю Ява, на згадку про себе, вирішив Яришці подарувати:

а) альбом з марками; б) велосипед; в) ковзани.

6.  У якому класі навчалася Яришка?

а) першому; б) третьому; в) п’ятому.

7.  Будучи хворим, Ява з’їв сиру:

а) кілограм; б) півтарілки; в) маленьку мисочку.

8.  Ява не довіряв медичним працівникам, бо вважав, що вони:

а) мусять заспокоювати хворих; б) тільки і роблять болючі уколи; в) не думають про нього як про дитину.

9.  З чим, на думку Яви, порівнюється торохкотіння кісток смерті?

б) стукотом більярдних куль; б) гримкотінням велосипеду, що упав; в) стукотом залізничних коліс.

10.  За те, що Яришка падала з велосипеда, тим самим завдаючи йому шкоди, Ява образливо її називав:

а) свинею; б) коровою; в) опудалом.

11.  Велосипед Яви називався:

а) «Ластівка»; б) «Орлятко»; в) «Україна».

12.  Ява з хвилюванням стежив, як Яришка на велосипеді впала, перечепившись:

б) через ковбок, на якому рубали дрова; б) стару залізну діжку, яку збиралися віддати на м металобрухт; в) камінь, яким підпирали ворота.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VІ.  Підсумок уроку. Рефлексія

Роботу на уроці пропонується закінчити речення:

  • «Сьогодні на уроці я зрозумів…»
  • «Після вивчення повісті «Тореадори з Васюківки» я зробив такі висновки…»
  • «Сьогодні на уроці я навчився...»

VІI.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIІІ.Домашнє завдання

  • виписати прислів’я, приказки, фразеологізми з твору;
  • виписати характеристики до образів Яви та Павлуші.

Урок № 5

Тема.  Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Поведінка героїв, їхні вчинки, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях

Мета уроку:

  • аналізуючи пригодницький твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», вдосконалювати вміння учнів характеризувати улюбленого героя, аргументуючи свій вибір;
  • розкривати риси його вдачі, особливості поведінки;
  • розвивати вміння школярів акумулювати здобуті знання під час відповідей-висновків, узагальнень, раціонально використовувати навчальний час, толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати власну позицію;
  • виховувати активну життєву позицію, позитивні риси характеру, пунктуальність, почуття любові до української літератури та її митців.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.  Бесіда за питаннями:

•Що необхідно знати, вміти для того, щоб стати справжнім цікавим письменником?

•З якою метою В. Нестайко у своєму творі використовує гумор, комічні ситуації?

•Чим пригодницький твір відрізняється від казкового?

•Які риси характеру ви цінуєте у своїх друзях? Чому?

•Чим імпонують вам Павло, Ява — герої твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»?

2.  Само моніторинг.

Поставте у листку «Перевіряємо себе» знак (+) навпроти того твердження, з яким ви згідні, і (– ), навпроти того, з яким ви не погоджуєтесь.

«Перевіряємо себе»

1.  Я знаю, що таке повість як літературний жанр.

2.  Я знаю, чому повість В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» називається пригодницькою.

3.  Я вмію аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки.

4.  Я вмію обґрунтовано характеризувати образи Яви й Павлуші, розкривати риси їхньої вдачі.

5.  Я вмію виділяти, виразно читати й коментувати найцікавіші епізоди повісті.

III. Перевірка домашнього завдання

Розповіді учнів про варіанти продовження розділу «“Е”, — сказали ми із Явою» — твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», відповіді на питання: «Що було б далі, якби вистава п’єси мала блискуче завершення

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

Народне прислів’я

Засміятися щирим, світлим сміхом може тільки глибока, добра душа.

М. Гоголь

1.  Опрацювання розділу твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» «Усе! Кінець! Я дарую велосипед. Загаза чогтова! Я видужую»

1.1. Виразне читання розділу, переказування цікавих епізодів.

1.2. Тема: зображення «смертельної» хвороби Яви, його рішення подарувати велосипед сестрі на згадку про себе.

1.3. Ідея: возвеличення любові, доброти, чуйності Яришки до хворого брата, якого вона доглядала; засудження дріб’язковості, непослідовності у своїх рішеннях на прикладі Яви.

1.4. Основна думка:

•відповідальність за свої слова, обіцянки;

•бережливе ставлення до власного здоров’я;

•вміння дарувати людям щастя.

1.5. Композиція.

Експозиція: хвороба Яви, яку він уявляв ймовірною смертю.

Зав’язка: вирішення Яви подарувати Ярині велосипед на згадку про себе.

Кульмінація: жалкування Яви за власним подарунком, зробленим сестрі; радість і щастя Яришки від катання на велосипеді.

Розв’язка: видужання Яви — «загази чогтової»; обіцянка брата давати кататися сестрі на велосипеді, коли вона цього забажає.

1.6. Проблематика:

•повага до ближнього, вміння розуміти його;

•турбота про власне здоров’я як одну з людських цінностей.

1.7. Обговорення змісту твору за питанями:

•Як Яришка доглядала хворого брата?

•Чому Ява насторожився, коли до нього звернулася сестра з промовою: «Любий бгатику!»

•З чим пов’язано те, що Ява вважав власну хворобу смертельною?

•Чим зумовлено бажання Яви якомога більше поїсти?

•Чому Ява подарував Яришці велосипед?

•Яким чином велосипед був об’єктом сварки між братом і сестрою?

•Як пояснити те, що велосипед для Яви «це дуже особисте, близьке, заповітне».

•Чим було викликане хвилювання Яви при розлученні з велосипедом?

•Опишіть, як Люба Антонівна здійснювала догляд за Явою?

•Що почув, а потім побачив через вікно Ява?

•Чому Ява, бачачи, як сестра падає з велосипеда, роняючи його, у своїх думках ображав її?

•Чим пояснити те, що Ява вважав краще вмерти, ніж жити без велосипеда?

•Яким у творі зображений велосипед? («А який же був велосипед! «Україна». З багажником, з фарою, з ручним гальмом. А швидкість яка! Вітер, а не велосипед!»)

•Чому Яришка, катаючись на велосипеді, вважала себе щасливою, хоча, падаючи, набила не одну гулю?

•Поясніть, чому для Яви цілісність велосипеда важливіша, ніж здоров’я сестри?

•Яким ми бачимо Яву наприкінці розділу? Як він по-братськи вирішив проблему з велосипедом?

•Як ви ставитеся до своїх братів, сестер?

•Чи бувають у вас такі непорозуміння, як у героїв розділу твору? Яким чином ви їх вирішуєте?

•Чим вразив вас цей розділ? Чого він учить вас?

1.8. Проблемне питання

Існує думка, що пригодницький твір має розважальний характер, а його герої не зможуть навчити нас нічого корисного.

üЗавдання для першої групи дати відповідь на питання «Чи може пригодницький твір навчити чогось корисного?»

üПитання для другої групи Яка риса характеру притамана хлопцям? (Фантазери, мрійники, романтики(романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності)).

2.  Характеристика образів Яви та Павла за орієнтовним планом

1).Іван Рева та Павло Завгородній — друзі-п’ятикласники.

2).Пригода — невід’ємна частина життя хлопців.

3).Риси характеру:

а)  доброта і чуйність;

б)  справедливість;

в)  винахідливість:

г)  гумористи, бешкетники, здатні на вигадку;

д)  зневажливо ставляться до навчання.

4).Розкриття закономірностей поведінки героїв через їх вчинки та стосунки з оточуючими.

3.  Робота в групах над характеристикою героїв твору

Для того, щоб вміло охарактеризувати улюбленого героя потрібно спочатку пригадати алгоритм пообразного аналізу.

Пообразний аналіз характеристика персонажу.

Як ви вважаєте, яким є перший пункт нашого алгоритму?

Алгоритм пообразного аналізу

1.  Становище в суспільстві.

2.  Походження.

3.  Портрет.

4.  Риси характеру.

5.  Ставлення інших до героя.

Запишіть те хороше, що притаманне хлопчакам, і те, що, на вашу думку, не красить підлітків.

+                             ПАВЛУСЬ                           

ЯВА

Кмітливі,                                                               Бешкетники,

Винахідливі,                                                         неслухняні,

люблять тварин,                                                   необачні,

вміють дружити.                                                  не бажають учитися.

А взагалі-то, на вашу думку, вони позитивні чи негативні герої?

А як ми можемо пояснити їх негативні прояви поведінки?

4.  Складання сенкану.

Ява, Павлик.

Розумні, кмітливі.

Бешкетують, будують, здобувають.

Справжні друзі.

Романтики.

VI.  Закріплення опрацьованого матеріалу на тему «В. Нестайко. “Тореадори з Васюківки”» (розділ XXV «Усе! Кінець! Я дарую велосипед. “Загаза чогтова!! Я видужую”»)

1.  Розв’язування тестових завдань

1.  Яришка, сидячи біля ліжка Яви, читала журнал:

а) «Котик-муркотик»; б) «Барвінок»; в) «Дзвіночок».

2.  Ява прокинувся, коли на годиннику було:

а) десята година; б) пів на дев’яту; в) восьма година.

3.  Яришка запропонувала Яві сніданок, який не містив такого харчу, як:

а) картопля; б) молоко; в) сир.

4.  Як зверталася сестра до хворого Яви?

а) «Любий бгатику»; б) «Найрідніший мій!»; в) «Як почуваєш себе, миленький?!»

5.  Дід Салимон любив повторювати, що їжа:

а) основне для здоров’я; б) джерело життя; в) робить людину добрішою.

6.  Відчуваючи останні хвилини життя, Ява хотів побачити:

а) школярський спектакль п’єси М. Гоголя «Ревізор»; б) Павлушу, щоб попрощатися; в) тата і матусю.

7.  Перед власною смертю Ява, на згадку про себе, вирішив Яришці подарувати:

а) альбом з марками; б) велосипед; в) ковзани.

8.  У якому класі навчалася Яришка?

а) Першому; б) третьому; в) п’ятому.

9.  Яву в Яришці дратувала:

а) спритність; б) хитрість; в) лінь.

10.  Замість смерті до Яви прийшла:

а) провідати вчителька літератури; б) подруга Яришки; в) медичний працівник Люба Антонівна.

11.  Будучи хворим, Ява з’їв сиру:

а) кілограм; б) півтарілки; в) маленьку мисочку.

12.  Медичний працівник дозволив Яві походити по кімнаті:

а) годину; б) півгодини; в) десять-п’ятнадцять хвилин.

13.  Ява не довіряв медичним працівникам, бо вважав, що вони:

а) мусять заспокоювати хворих; б) тільки і роблять болючі уколи; в) не думають про нього як про дитину.

14.  Який художній засіб використаний у фразі: «Смерть поки що відступила»?

а) Епітет; б) метафора; в) алегорія.

15.  З чим, на думку Яви, порівнюється торохкотіння кісток смерті?

а) Стукотом більярдних куль; б) гримкотінням велосипеду, що упав; в) стукотом залізничних коліс.

16.  За те, що Яришка падала з велосипеда, тим самим завдаючи йому шкоди, Ява образливо її називав:

а) свинею; б) коровою; в) опудалом.

17.  Ява вважав, що або велосипед, або...

а) сором; б) смерть; в) ганьба.

18.  Велосипед Яви називався:

а) «Ластівка»; б) «Орлятко»; в) «Україна».

19.  Швидкість велосипеда порівнюється:

а) з блискавкою; б) вітром; в) підводним човном.

20.  Ява з хвилюванням стежив, як Яришка на велосипеді впала, перечепившись:

а) через ковбок, на якому рубали дрова; б) стару залізну діжу, яку збиралися віддати на металобрухт; в) камінь, яким підпирали ворота.

21.  Під вікном у Яви пахли:

а) троянди; б) тюльпани; в) конвалії.

22.  Кого не згадує Ява серед своїх товаришів, які мають велосипед?

а) Васю Деркача; б) Стьопу Карафольку; в) Кузьму Барила.

23.  Яка основна вада була у Яришки під час розмови?

а) Багато жестикулювала; б) не вимовляла літеру «р»; в) відбувалися порушення у наголосах слів.

24.  Під час хвороби Яви батьки, на його думку, були:

а) у відрядженні; б) на роботі; в) виїхали до родичів.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.  Робота на картках

Картка № 1

1.  Обґрунтуйте прислів’я, яке полюбляв повторювати дід Салимон: «Доти живеться, поки їсться і п’ється». Свої думки вмотивуйте.

2.  Прослідкуйте, з чим пов’язане вагання Яви щодо подарунка сестрі велосипеда? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

3.  Найзаповітнішим для Яви був:

А  Собакевич;

Б  театр;

В  велосипед.

Картка № 2

1.  Доведіть, наводячи приклади з тексту твору, що Ява і Яришка люблять одне одного, хоча й постійно сперечаються між собою.

2.  Чому, на вашу думку, правильне харчування має велике значення для здоров’я людини? Чим пояснити висловлювання діда Салимона: «Їжа — джерело життя»? Особисті міркування обґрунтуйте.

3.  Як Яришка виражала радість під час катання на велосипеді?

А  Сяяли очі;

Б  аж підстрибувала;

В  весело пищала.

Картка № 3

1.  Чому Яришка, катаючись на велосипеді, відчувала себе щасливою, хоча повсякчас падала з нього? У чому було її щастя?

2.  Чим пояснити те, що Ява під час хвороби хотів побачитися з Павлушкою? Чи є це справжня дружба? Свої думки вмотивуйте.

3.  Кульмінацією розділу є:

А  «смертельна» хвороба Яви;

Б  видужання Яви;

В  радість Яришки від подарунка Яви.

VII.Підсумок уроку

1.  Бліц-опитування

1.  Жанр твору В. Нестайка «Тореодори з Васюківки»?

2.  Назвати ознаки пригодницького твору.

3.  Довести, що цей твір дійсно повість.

4.  Який характер носить твір В. Нестайка?

5.  Назвіть прийоми, які використовує автор для творення комічного.

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

Підготувати малюнки до твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», визначити цікаві епізоди з твору та вміти їх виразно читати і переказувати.

Урок № 6

Тема. Виразне читання найцікавіших епізодів твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

Мета уроку:

  • вдосконалювати вміння і навички учнів виразного читання, зокрема тексту прозового і гумористичного твору (В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»);
  • повторити особливості виразного читання, важливість у сприйнятті ідейного змісту твору, характеристиці його персонажів;
  • розвивати вміння виразно читати, дотримуючись усіх вимог такої роботи;
  • збагачувати словниковий запас учнів;
  • формувати естетичні смаки;
  • виховувати шанобливе ставлення до художнього слова, його творців;
  • розвивати інтерес до навчальної діяльності, наслідків власної праці.

Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.

Обладнання: дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, текст твору письменника «Тореадори з Васюківки».

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань

1.  Вікторина «Хто це?»

1).«Противна й плямиста, як географічна карта». (Свиня Манюня)

2).«Лайнувся, закашлявся, плюнув і почовгав за хату». (Дід)

3).«Мисливець завзятий, на полюванні коли стріляє, ліве око онучею зав’язує». (Дід Варава)

4).«Депутат райради, ланкова кукурудзоводів». (Мати Яви)

5).«Замість того, щоб заплакати, раптом як закричить:

— Опозогив! — Вона букву “Р” не вимовляє. — Загаза чогтова!» (Менша сестричка Яви Яриша)

6).«А взагалі характер. ого-го! Сталь, а не характер. Таких на мільйон лише один буває». (Ява)

7).«Бігала навколо калабані і мукала на нашу адресу якісь свої коров’ячі прокльони. В калабаню лізти вона не хотіла. Вона була бридлива, охайна корова». (Контрибуція)

2.  Бесіда за питаннями:

•Що ви розумієте під виразністю читання? (Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичений художній твір.)

•Назвіть засоби виразного читання. (Техніка читання, логічний наголос, паузи, сприйняття-розуміння; бачення і реакція; ставлення читця до твору; мета читання та інтонація, зв’язок з аудиторією.) Яким чином слід їх використовувати під час виконання того чи іншого ху­дожнього твору?

•Які навички треба мати і про що необхідно знати читцю? (Про образне мислення й емоційну збудливість; здатність переключатися з одного психологічного стану в інший; вміння володіти собою та слухачем, а також технікою мовлення; знання законів музики мови.)

•У чому полягають особливості техніки читання? (Дихання, голос та його сила, тембр, темп.)

•Яке значення приділяється під час читання логічному наголосу.

•Чому дуже важливо під час читання художнього твору дотримуватися пауз? Які види пауз вам відомі? (Граматична, логічна, логіко-граматична, ритмічна, психологічна.)

•Для чого виконавець під час читання повинен враховувати інтонацію?

•За яких умов виконання будь-якого твору буде цікавим? (Коли читець свої почуття переконання прагнутиме нести конкретній аудиторії.)

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

...відчуття красивого та художнього не визначиш у сухій формулі. Вони потребують почуття, практики, досвіду, власної допитливості та часу.

К. Станіславський

Навчити дитину виразно читати твір — значить дати їй у руки ключ

до пізнання й осмислення краси та змісту художнього слова.

Б. Буяльський

1.  Особливості виразного читання прозового твору

Виразне читання прозового тексту називають «розказуванням», «розповіданням». Це призводить до термінологічної плутанини, коли точне відтворення авторського тексту змішують з його вільною передачею.

Само собою зрозуміло, що перш ніж начитувати текст, готуючись до декламації, необхідно збагнути його ідейний смисл. Треба мати чітку уяву про епоху, яку зображено в творі, про ідейну позицію автора, його симпатії та антипатії, про те, як погляди автора, його ставлення до явищ, подій та різних категорій людей викристалізувались у творі, в які форми вони вилились. Кому із героїв свого твору автор симпатизує, до кого ставиться скептично, кого виставляє на посміховисько, кого таврує, ганьбить? Чи завжди рівний автор у ставленні до героя, чи все у ньому він приймає? За що засуджує, за що похваляє своїх героїв автор? Яким є моє (виконавця) ставлення до автора, до кожного з героїв його твору? Що я приймаю у автора? З чим погодитись не можу?

Треба внутрішнім зором своїм бачити змальовану автором картину в усіх її деталях. Якщо вона описана докладно, досить лише вдумливо проаналізувати текст; якщо вона схоплена скупими штрихами, її треба домалювати у своїй уяві, нафантазувати картинку.

Необхідно врахувати, від кого йде розповідь: від автора чи від когось із героїв. Декламаторові доводиться вживатися в роль тієї особи, від якої він читає. Це дає змогу краще відтворити почуття, настрої, але ніяк не означає, що треба грати роль автора чи героя, перевтілитися в них, сценічна гра в читанні прози може викликати у слухача відчуття неприродності.

Якщо розповідь ведеться від особи героя, треба збагнути, як до нього ставиться автор. Якщо про одного героя розповідає інший, враховуємо ставлення автора до обох героїв і визначаємо своє ставлення до них і до авторської характеристики їх. Тут маємо на увазі, що наше тлума­чення вчинків героя може не збігатися з авторським. Та своє тлумачення, оскільки воно не суперечить текстові, — не лише право, а й обов’язок виконавця.

Є також такі місця в тексті, які вимагають читання напам’ять, а є такі, що просяться бути прочитаними з книги.

Процес виразного читання прозових творів змушує читця входити у світ думок і почуттів автора настільки глибоко, що вони на час виконання стають мовби його власними. Читець оповідає про те, що його найбільше схвилювало.

Педагог, навчаючи дітей виразного читання, намагається наблизити їхню виконавську інтонацію до усної, оповідної, щоб досягти безпосередності і невимушеності.

2.  Виразне читання уривків з трилогії В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

2.1. Бесіда за питаннями:

•Від чого залежить темп читання? (Від розвитку подій та явищ, почуттів та настроїв героїв. Він може змінюватися багато разів.)

•Якою буде виразність читання гумористичного твору?

•Як необхідно читати твір В. Нестайка, щоб сміх не перешкоджав сприйняттю його виразності?

•Чи симпатизує автор будь-якому герою власного твору, чи, навпаки, ставиться скептично? Відповідаючи посилайтеся на зміст твору.

•Чи все ми сприймаємо в героях твору «Тореадори з Васюківки» так, як це намагається відобразити автор?

•Як ви ставитеся до В. Нестайка та героїв його твору?

2.2.Читання найцікавіших епізодів твору за ролями. Під час читання звертається увага на виразність (дотримання техніки читання (дихання, голос, тембр), логічного наголосу, темпу, логічної мелодії, паузи, вимови, інтонації тощо).

2.3.Опрацювання завдань.

1).Віднайдіть місце в художньому творі, де темп читання різний (повільний, середній, швидкий).

2).Прочитайте уривок з пригодницького твору, а саме: з розділу «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» від слів «У нас була прекрасна, благородна ідея...», закінчуючи словами «Ох і лаяв­ся!». Охарактеризуйте його інтонацію, темп, зазначте паузи, логічні наголоси.

3).Яка роль темпу уривку з розділу, в якому Павлуша розказує, як він подружився з Явою від слів «І тут, як з-під землі, з’явився Ява», закінчауючи словами: «...а дід Салимон ловив».

4).Доведіть, що логічна мелодія фрази значною мірою визначається розділовими знаками на прикладі уривку з розділу «“Е”, — сказали ми з Явою» від слів: «Скрутно було і з іншими головними ролями», закінчуючи «Не було б п’єси».

5).Розставте логічний наголос і зазначте паузи в останньому абзаці розділу «“Е”, — сказали ми з Явою».

2.4. Робота з підручником.

Опрацювання статті про виразне читання.

V.Підсумок уроку

Бесіда за питаннями:

•Чим відрізняється виразність у читанні прозового твору від поетичного?

•Для чого під час читання твору необхідно дотримуватися виразності його виконання?

•Як виразність у читанні впливає на поведінку виконавця, риси його характеру, світогляд, кругозір?

•Яким чином виразне читання пов’язано з іншими видами мистецтва?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до позакласного читання, а саме: розкрити ідейно-художній зміст твору В.Нестайка «Незнайомець з тринадцятої квартири».

Прочитано 2031 разів