ЛІНА КОСТЕНКО. «ДОЩ ПОЛИВ...»

Мета:  ознайомити учнів з основними фактами біографії письменниці, її поезіями; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст програмового твору, його красу; розвивати навички виразного читання, уміння коментувати, визначати основні мотиви поезій; виховувати спостережливість, плекати естетичні почуття, позитивне мислення, любов до природи.

Цілі.

Учні знатимуть:

— основні факти біографії Ліни Костенко;

— зміст вірша «Дощ полив...».

Учні вмітимуть:

— виразно читати вірші, акцентуючи увагу на засобах виразності мови;

— пояснювати, за допомогою яких художніх засобів створено образи-персонажі поезії.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Л. Костенко, збірки її творів, ілюстрації до них, пейзажні картини.

Теорія літератури:ліричний твір, ліричний герой, реальне, уявне.

Методи, прийоми, форми роботи:«Словесний настрій», асоціювання, інтерв’ю з автором, робота в парах, «Мозкова атака», «Словесне малювання», евристична бесіда, вибіркове читання, «Творча лабораторія», «Кольоровий спектр».

Словник

Ліричний твір— художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття.

Ліричний герой— образний двійник автора у творі (найчастіше поезії), який є носієм його емоцій, почуттів, думок тощо.

Перебіг уроку

І.         Мотиваційний етап.

З’ясування емоційної готовності до уроку.

«Словесний настрій».

—     Діти, якого кольору настрій? (Жовтого, бо схожий на сонечко; зеленого, як колір листя квітки; веселкового, бо піднесений...)

—     Якого кольору дощ? блискавка? день полив’яний? (Дощ білий, може бути прозорий, мов сльоза. Блискавка — срібна, сліпуча. День — мокрий, сірий, ясний, чистий...)

Актуалізація суб’єктного досвіду. Асоціювання (ключове слово —дощ).

—     Коли чуємо слово «дощ», які асоціації виникають? Із чим асоціюється дощ? Яким він буває? А дощик? (Холодний, теплий, різноколірний, грибний, літній, весняний, осінній. Дощ може бути затяжний, який навіює сум, а дощик—короткочасний, веселий, упереміш із сонцем, на який кажуть «сліпий», «курячий».)

ІІ.Цілевизначення та планування.

Представлення концепту теми.

Ми сьогодні проаналізуємо вірш Ліни Костенко «Дощ полив...». Запишіть тему уроку й визначте завдання, над якими працюватимемо на уроці.

Узгодження цілей уроку і плану роботи.

Додатково ми:

—     ознайомимося з окремими фактами біографії Ліни Костенко;

—     засвоїмо зміст вірша «Дощ полив...»;

—     навчимося виразно читати поезію, беручи до уваги засоби виразності мови;

—     розглянемо художні засоби, за допомогою яких створено образи-персонажі поезії.

Доповнення загального переліку власними цілями уроку.

(На основі матеріалу уроку я зможу: пояснити.., розкрити.., назвати.., схарактеризувати.., дискуту­вати.., аргументувати.., дати власну оцінку...)

ІІІ.  Опрацювання навчального матеріалу.

Робота з підручником. Ознайомлення з біографією Л. Костенко.

Розповідь учителя. Відома українська поетеса Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року на березі Дніпра — в містечку Ржищів, що на Київщині. Із шестирічного віку мешкає в Києві. [Це шко­ляркою почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України. Потім навчалася в Київському педагогічному інституті. У 1952-1956 рр. навчалася в Московському літературному інституті ім. М. Горького. Закінчила його з відзнакою. Після повернення з Москви працювала на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. У творах поетеси переважає замилування красою світу, злиття з чарівним світом природи. Найбільше гармонії та душевної злагоди у тих віршах, де домінує мотив єднання людини з природою. Це «Гроза проходила десь поруч...», «Ліс», «Дощ полив...».

Робота з підручником.

1. 1.Читання статті про Л. Костенко.
2. 2.Мовчазне вибіркове читання:

• поставити одне запитання до тексту, записати в зошит;
• дати відповіді на поставлені запитання (взаємоопитування);
• скласти інтерв’ю з автором (по 2-3 репліки).

1. 3.Виразне читання поезії Л. Костенко «Дощ полив...».

Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив.

Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили.

Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.

Цікавинка.

Чи знаєш ти, що...

... у Бразильському місті Пара дощі впродовж дня часто йдуть в один і той самий час. Тому мешканці, домовляючись про зустріч, кажуть: «перед першим ранковим дощем» або «після другого пообіднього дощу».

Народні прислів’я про дощ

• Чоловік — не глина, а дощ — не дубина, не розмочить і не поб’є.

• Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом.

• Дощ у жнива — як п’яте колесо до воза.

• Дощ у пору — золото.

• Дощ іде, а гість їде.

Загадки про дощ

• Коли нема — чекають,

Коли прийду — тікають.

• Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь —

Ховатися почнуть.

• Довго нема мене — усе в’яне,

А як пройду — знов оживає.

• Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде;

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде.

• Сонце вкрилося хмарками,

Хтось невидимий в імлі

Неба сірими нитками

Прошиває до землі.

Весела хвилинка

ГЛУХИЙ ДОЩИК

— Дощику, дощику, іди туди, де просять.

— Де косять? — недочув дощик та й побіг на косовицю.

— Дощику, дощику, іди туди, де чорно.

— Де вчора? — недочув дощик та й побіг туди, де лив учора.

— Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.

— Де жнуть? — знову недочув дощик і швидко побіг на жнива.

Скринька пісень-закличок

ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ                                   НЕ ЙДИ, НЕ ЙДИ, ДОЩИКУ

Іди, іди, дощику,                                           Не йди, не йди, дощику,

зварю тобі борщику                                      зварю тобі борщику

у новому горщику.                                        у новому горщику,

Та поставлю на вербі,                                   вилізу на дуба,

щоб не з’їли комарі.                                      спіймаю голуба.

Буде вам, буде й нам,

буде всім комарам.

ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ

Іди, іди, дощику,

зварю тобі борщику

в полив’янім¹горщику,

поставлю на дубочку,

у зеленому садочку.

Вітер ізнявся,

дуб захитався,

горщик розбився,

а дощик полився —

цебром², відром, дійницею

над нашою пшеницею!..

Іди, іди, дощику,

зварю тобі борщику!..

Тобі каша, мені борщ,

щоб ішов великий дощ.

1 Полив’яний — укритий особливим склоподібним розчином.

2 Цебро — велика дерев’яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки.

Аналіз змісту й художніх особливостей твору.

? Яким настроєм пройнята поезія? (1. Гарним, бо після дощу «все блищить, і люди як нові». 2. Сумним — шкода дідка, старесенького, кропив’яного, який «блискавки визбирує в траві», а ще «порожній шлях» навіює почуття самотності.)

?Що нагадує тобі літній дощ? Як би ти образно описав дощ? (Він іде, періщить, бенкетує, шумить, дріботить, підстрибує... Він тихий, радісний, сумний, полохливий...) Продовжте далі цей ряд. А як змінюється все довкола після дощу?

?Який настрій у вас під час дощової погоди?

?Для чого потрібен дощ?

? Хто може розказати про дощ як природне явище? Пригадайте, що вам відомо про дощ як міфічне явище з 5-го класу?

? Які рослини в поезії поетеса зображує живими? Чому?

?На підставі даної поезії відтворіть усний малюнок, намагаючись передати всю красу природи.

?Чому, на вашу думку, після дощу люди як нові?

♦      Створити асоціативний ряд.

• Що нагадує тобі літній дощ? (Хлопчика-шибеника, який іде, бешкетує, шумить, дріботить, підстрибує...)
• Який він? (Тихий, радісний, сумний, полохливий...)
• Продовжіть цей ряд. (Непередбачуваний, теплий, неочікуваний, веселий, грайливий.)

Словесне малювання.

♦      Створіть образний портрет дощу. (Дядько з вусами, що сидить за хмарами, з неба поливає день, роблячи його полив'яним, і розсипає блискавки. У нього добра усмішка, він великодушний і щедрий, дарує свіжість землі, оновлює її, з великого глека напоює ниви, поля.)

♦      Відтворіть вигляд довкілля після дощу. (Дерева — мокрі, чорні, з прозорими краплинками на лис­точках, гілочках. Дороги — порожні, виблискують калюжами. Будинки — сірі, спохмурнілі, з вікон зацікавлені діти споглядають дощову феєрію.)

?Прочитайте уважно поезію. Які відчуття з’явилися у вас?

«Дощ полив...» — пейзажна замальовка. Доведіть це.

Пейзаж у літературному творі — образний опис природи, який створюється за допомогою художніх засобів.

?Що означає вираз «полив’яний день»? (Блискучий, як полива — покриття на керамічних горщиках; водночас слово «полив’яний» співзвучне зі словом «политий», тобто омитий дощем.)

(Полив’яний — покритий поливою, особливою речовиною, якою покривають керамічні вироби; у вірші це слово вжите в переносному значенні: блискучий, гладенький)

?Що то за «дідок старесенький, кропив’яний», який «блискавки визбирує в траві»? (Це може бути кропив’яний мішок, може бути гриб-дощовик, який здаля скидається на невеличку постать.)

?На чому ґрунтується схожість саду і парасольки? (Крони дерев круглі, як і парасольки, під ними теж можна сховатися від дощу.)

У науковій лабораторії.

Діти, ми працюємо у науковій лабораторії. Нам треба з’ясувати, де не можна переховуватися під час грози. Допоможе нам у цьому вірш Ліни Костенко «Дощ полив...». Пам’ятаймо: удар блискавки загро­жує лихом: може спричинити пожежу, зруйнувати будівлю, пошкодити лінію зв’язку, вбити людину чи тварину. У грозу краще бути в приміщенні, якнайдалі від електроприладів, бажано вимкнути мобільний телефон.

Правила поведінки під час грози	Ілюстрації з твору
Відомо, що в атмосфері розряди блискавки найчастіше влучають у високі поодинокі дерева. Шукати під ними захисту від грози — означає свідомо наражатися на небезпеку.	Струшується сад, як парасолька.
Нерозважливо поводиться той, хто під час грози біжить або купається.	... порожній шлях.
На луках не можна ховатися під скиртами сіна. Взагалі на будь-якій відкритій місцевості перебувати під час грози небезпечно.	... мокрі ниви.

? Череду корів поетеса називає «розсипаною квасолькою», що «доганяє хмари у полях». Як ви гадаєте, чому? (Корови, мабуть, різної масті: рябі, руді, чорні й білі, тому здалека вони нагадують квасолини.)

«Я — читач-художник». Створіть кольоровий спектр вірша.

Вислови з твору	Колір
Дощ полив	Білий, прозорий
Все блищить	Зелений, яскравий, срібний
Дідок старесенький, кропив’яний	Коричневий, зелений, сірий
Блискавки визбирує в траві	Срібний, блискучий, зелений, смарагдовий
Струшується сад	Різноколірний
Мокрі ниви	Жовтий, зелений
Порожній шлях	Чорний, сірий
Корів розсипана квасолька	Чорний, рудий, коричневий, білий
Хмари у полях	Сірий, голубий, білий

«Мозкова атака».

Схарактеризувати автора за його поезією.

(Такий вірш, як «Дощ полив...», може написати людина, яка любить, розуміє природу, вміє спосте­рігати, фантазувати, бачити незвичайне у звичайному. Крій того, автор досконало знає мову і вправно користується всіма її виражальними засобами.)

«Я і світ».

Звучить музична композиція «Шум дощу».

Творчо мислимо.

Дайте зв’язну відповідь на низку запитань. Як ви вважаєте, чи кожна людина вміє бачити красу світу? Що, на вашу думку, означає вислів «краса душі»? Що значить бути поетом у житті?

З’ясування емоційного враження від почутого.

Висловіть свій внутрішній стан одним словом. (Захоплення, здивування, умиротвореність, радість.)

Словесний живопис.

♦      Відтворіть картину, побачену внутрішнім зором після прочитання вірша.

♦      Перегляньте ілюстрації, пейзажні картини, світлини із зображеннями дощу, прокоментуйте їх. Створіть колажі (словесний, живописний). Доберіть підпис-цитату з вірша.

Характеристика мовних особливостей вірша.

Літературознавчий практикум

Робота в парі. Дослідити художні особливості поезії, образи, заповнивши таблицю

Епітети	Порівняння	Метафори	Образи
«день полив’яний», «дідок старесенький, кропив’яний», «порожній шлях»	«люди як нові», «сад, як парасолька»	«дідок блискавки визбирує в траві», «струшується сад», «корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях»	дощ, день, люди, дідок, сад. ниви і шлях, корови, хмари

Результат колективної роботи

1.  Звукопис —дощ полив — полив’яний— передає шум дощу; струшується сад—парасолька— передає шурхотіння листя під час дощу.

2.  Пестливі слова —дідок, старесенький, парасолька, квасолька— створюють особливий настрій, підсилюють звукові образи.

3.  Порівняння —люди як нові; сад, як парасолька — використовуються для увиразнення об’єктів.

4.  Епітети —день полив’яний, мокрі ниви, порожній шлях — образно змальовують предмети.

5.  Метафори — дощ полив, струшується сад, розсипана квасолька доганяє, все блищить.

Твір-мініатюра.

Побудуйте художню мініатюру, навіяну вивченим віршем (5-6 речень).

Зразок.

З неба ллється блискуче літепло. Краплинки дощу виграють, немов діаманти. Відчувається подих свіжості.

Захвилювалися дерева, зашелестіло листя. І враз — сліпуча блискавка! А за якусь мить — усміхнулося сонце.

Творче завдання.

Зважаючи на власний досвід, якими рядками ви б до повнили цю поезію? (Веселка, сонячна погода, спів пташок...)

Конкурс на найкращого декламатора вірша «Дощ полив...».

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Бесіда

-   Які настрої (почуття) передано у вірші?

-   Які образи запам’ятовуються з особливою виразністю?

-   Яка основна думка твору і в яких рядках вона виражена?

Усна рефлексія

-   Що найбільше зацікавило?

-   Чим сподобалась поезія?

-   Чи захотілося вам прочитати інші твори Ліни Костенко?

Закріплення вивченого матеріалу

Розв’язування тестових завдань

1.  Внаслідок дощу все блищить і стають новими:

а) люди;

б) сади;

в) луки.

2.  Блискавки визбирує в траві:

а) яскравий метелик;

б) дідок старенький, кропив’яний;

в) чоловік із парасолькою.

3.  Із парасолькою у творі порівнюється:

а) чай;

б) нива;

в) сад.

4.  «Розсипаною квасолькою» у поезії «Дощ полив...»:

а) є дощові намистинки на траві;

б) стадо корів;

в) зграя птахів.

Заповнення карток оцінювання роботи у групі.

Прізвище, ім’ячлена групи	Самооцінка	Оцінкичленів групи	Загальнаоцінка

«Словесний настрій»

Діти, чи змінився у вас колір настрою протягом уроку?

Який же він?

Домашнє завдання.

Обов’язкове загальне.

Навчитися виразно читати вірш «Дощ полив’яний...», аналізувати його.

Обов’язкове на вибір.

1. Намалювати ілюстрації до твору.

2. Підготувати повідомлення про розвиток космічних досліджень.

За бажанням.

Вивчити вірш напам’ять.

Література

1. 1.Брюховецький В. Ліна Костенко / В.Брюховецький. - К, 1990.
2. Костенко Л. Вибране /Л.Костенко. - К, 1989.
3. 3.Мовчан Р. Українська література: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Р.Мовчан. - К: Генеза, 2006.
4. 4.Фасоля А. Діяльнісна основа навчання / А.Фасоля // Дивослово. - 2006. - № 6.