Богдан Лепкий «Каяла»
Урок проводиться в музеї Б. Лепкого.
Тема уроку: Б. Лепкий «Каяла».
Мета уроку: поглиблювати знання про життєвий і творчий шляхБ. Лепкого; розширити читацький кругозір; опрацювати зміст оповідання «Каяла», зосереджуючи увагу на ідейно-художньому аналізі, характеристиці образів, мові твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, логічне мислення, артистичність, вміння узагальнювати, порівнювати, співставляти, прищеплюватии інтерес дор читання художніх творів, поваги до історичного минулого, виховувути любов до свого народу і рідної землі.
Тип уроку: позакласне читання.
Обладнання: виставка книг: «Слово о полку Ігоревім», «Літопис руський», Б.Лепкий «Каяла», ілюстрації до поеми «Слово...».
Епіграф: Ми віримо глибоко і безконечно,
Що правда і добро,
І наш народ не вмре.
Б. Лепкий
Перебіг уроку
На дошці записано тему уроку, епіграф.
І. Організаційна частина.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної частини.
- Вступне слово вчителя.
Шановні колеги, дорогі діти, сьогодні ми працюємо в музеї Б. Лепкого, постаті першорядної ваги, непересічного таланту: поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, видавця, який запрошує нас до бесіди своїм відкритим, мудрим, проникливим поглядом, своїм прозовим і поетичним словом:
Не питайте, чому
Моє серце сумне –
Як в чужині умру,
То згадайте мене.
Отже, ми сьогодні й згадаємо нашого земляка – гордість нашого краю – та його твори і найбільше зосередимо увагу на оповіданні «Каяла».
Готуючись до уроку Б. Лепкий «Каяла», ми поставили перед собою мету: поглибити свої знання про життєвий і творчий шлях Б. Лепкого; розширити читацький кругозір; опрацювати зміст оповідання «Каяла», зосереджуючи увагу на ідейно-художньому аналізі, характеристиці образів, мові твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, логічне мислення, артистичність, вміння узагальнювати, порівнювати, співставляти, прищеплюватии інтерес дор читання художніх творів, поваги до історичного минулого, виховувути любов до свого народу і рідної землі.
І ще прагну: аби урок не став лише бесідою, а уроком життя для вас, аби вчилися любити свій рідний край так, як його любив Б. Лепкий.
2. Прошу записати тему та епіграф уроку:
Ми віримо глибоко й безконечно,
Що правда і добро,
І наш народ не вмре.
Б. Лепкий
Учні записують тему уроку та епіграф.
ІІІ. Сприймання і засвоєння учнями нових знань.
- Слово вчителя.
Вчитель. Діти, із життєвим і творчим шляхом Б. Лепкого ви знайомі ще з молодших класів, але оскільки нашій школі присвоєно його ім’я, то ми сьогодні ще дещо згадаємо з його біографії, аби закріпити в пам’яті.
Вчитель.Коли і де народився Б. Лепкий?
Учениця. Б. Лепкий народився 4 листопада на хуторі Кривенькім, а охрещений в с. Крегулець Гусятинського повіту в родині Сильвестра та Домни Лепких.
(Слайди).
Вчитель. Де і коли навчався?
Учениця. Вже в п’ятирічному віці Богдан з допомогою батька навчився читати. Потім віддали його в Бережани в нормальну школу, а згодом – у гімназію.
(Слайд).
Вчитель. Де продовжив навчання?
Учениця. У 1819 р. молодого Б. Лепкого віддають на навчання у Віденську Академію мистецтв, бачачи в ньому великий хист до малювання.
(Слайд).
Студії малярства не принесли Лепкому задоволення, і він на другий семестр переводиться на філософський факультет у Віденський університет, а згодом– у Львівський.
(Слайд).
Вчитель. Де працював Б. Лепкий і як склалося його особисте життя?
Учениця. У 1895 р. одержав роботу в Бережанах як учитель української мови та літератури в гімназії. У 1897 році одружився з Олександрою, донькою свого стрия о. Миколи Лепкого.
(Слайд).
У 1899 переїхав до Кракова вчителювати в гімназії, а потім перевівся лектором у Ягеллонський університет. Згодом здав іспит на професора.
(Слайд).
Тут Лепкий плідно працював 42 роки. Він включився в культурне життя українців, працював у «Просвті», писав поетичні і прозові твори.
У 1910 році написав свої знамениті «Журавлі».
(Лунає мелодія пісні «Журавлі»).
Вчитель. Які твори, написані на історичну тему, ви пам’ятаєте?
Учениця. У 1926 появилася друком перша частина роману «Мотря» в двох томах, а потім почали виходити «Не вбивай», «Батурин», «Полтава».
(Слайд).
Вчитель. Як провів свої останні дні Б. Лепкий і де завершив свою земну путь?
Учениця. Б. Лепкий занепадав здоров’ям через недомагання серця, часто лежав у ліжку, писав, нервувався подіями.
(Слайд).
У липні 1941 р. була відновленя професорська пенсія, і він пішов до нотаріуса 21 числа для поладнання документів. Відчинивши двері канцелярії нотаріуса, почув біль у серці і раптово помер. Тлінні останки Б. Лепкого поховано тимчасово в гробівці його приятеля Ігната Шайдзіцького на Раковицькому цвинтарі в Кракові.
(Слайд).
Після прощальних промав пронеслася в тиші цвинтаря сумна стрілецька пісня «Видиш, брате мій...»
Вчитель. Дякую. Біографію ми трішки пригадали.
Вчитель 2. Тепер приступаємо до наступного етапу уроку.
Вчитель. Діти, ви всі об’єднані у групи за інтересами, заздалегідь отримали завдання і, надіюсь, працювали над ними.
Однак перш ніж надати слово тій чи іншій групі, прошу пригадати, який твір вам нагадує оповідання «Каяла».
Учні. «Слово о полку Ігоревім».
(Слайд).
Вчитель. Діти, ви вже з попередніх уроків знаєте, що цей твір був перекладений багатьма мовами. Прошу пригадати - якими ?
Учні. (Учні називають мови, якими була перекладена поема).
Вчитель. Але найбільше було перекладів і переспівів українською мовою. І, власне, перед візитом до Кракова Б. Лепкий переклав цю пам’ятку українською мовою. До нього вже опрацьовували поему його попередники, але, як зазначив І. Я. Франко, переклад Б. Лепкого «без порівнення живіший, барвніший і кращий від усіх відомих» (звичайно, на той час).
Вчитель. У 1906 році Богдан Сильвестрович видає «Слово...» першим повним прозовим перекладом польською мовою, а в 1915 р. видає цей твір у своїх віршованих перекладах.
Вчитель. До речі, більшість дослідників вважають переклади «Слова...» (як українською, так і польською мовами Б. Лепкого) переспівами.
Прошу пригадати, який твір ми називаєм переспівом?
Учень. Переспів – це твір, написаний за мотивом твору іншого автора.
Вчитель. Дякую. Діти, як ви гадаєте: «Слово о...» цікавило тільки письменників?
Учень. Ні.
Вчитель. Ще кого?
Учень. Художників, композиторів, скульпторів.
Вчитель. Дійсно, є чимало творів музичного та образотворчого мистецтва на цю тему. Сюжети «Слова...» використані в опері І.Бородіна «Князь Ігор», у композийії Лисенка «Плач Ярославни». В образотворчому мистецтві відомі твори П. Холодного, Олени Кульчицької, В.Васнецова, В. Фаворського, Андрусова, Я. Гніздовського та інших. У театрі – А. Петрицького, у скульптурі – А. Павлося, Б. Мухіна.
Звучить фрагмент із опери І. Бородіна «Князь Ігор».
Вчитель. Як літературний шедевр «Слово...» уже понад 8 століть заворожує красою розповіді і силою почуттів. Не дивно, що Б. Лепкий через деякий час знову повернеться до цього твору і напише оповідання «Каяла».
Вчитель.От про те, коли і чому письменник звертається до теми минулого та які джерела використовує, розповість нам група істориків. Їм і надаємо слово.
(Розповідь «істориків»).
Учень. Ми знаємо, що на початку ХХ ст. Україна зазнала поразки в визвольній боротьбі за свою незалежність. Шукаючи причини національної катастрофи, митці не тільки зверталися до історії, оспівували старі добрі часи, вчили «минуле любити, ним дорожити», а й прагнули піднести дух народу, свідомість, підтримати його, закликали не опускати рук після невдачі. Б. Лепкий бачив занепад «мужеського» духу в галицькому суспільстві, адже у Східній Україні вже панувала радянська влада, яка винищила під час голодомору та репресій мільйони українців. Тому в 30-х роках письменник знову звертається до «Слова...» і в 1935 р. пише оповідання «Каяла», щоб нагадати, що українська нація має прадавню історію, предковічний лицарський волелюбний дух, багату мову, духовність, міцні традиції, віру.
Джерелами для написання твору були саме «Слово о полку Ігоревім» та Іпатіївський літопис.
(Слайд).
Вчитель. Дякую Вадиму і прошу сказати, хто долучився до співпраці? Ніхто, отже, Вадиму – 12 балів.
Вчитель. Зараз надамо слово 2 групі – «літературознавцям», які працювали над сюжетом, темою, ідеєю, образами та мовою твору, але ми спочатку ознайомимось із незрозумілими словами.
Словникова робота
Вчитель. Прошу глянути на екран. (Учні читають слова і пояснюють, які знають, а незрозумілі. записують у зошит).
Вчитель. До слова запрошую «літературознавців».
Спікер надає слово кожному члену групи.
Вчитель. До учнів: Ви всі уважно слухаєте й складаєте у зошиті інформативне гроно щодо характеристики героїв; якщо на уроці не встигнемо перевірити, то ви вдома допрацюєте, і я перевірю у зошитах ваші роботи.
«Літературознавці» характеризують образи героїв; зачитують художні засоби оповідання, а також визначають тему та ідею твору.
Ліля. Тема оповідання: зображення невдалого походу князів Ігоря, Всеволода, Володимира, Святослава та їхніх дружин проти половецьких орд.
Ліля. Ідея твору: заклик до єдності князів, до спільної боротьби за волю і честь свого народу.
Вчитель. Дякую. Оцінки такі…..
Вчитель. Тепер просимо до слова «артистів».
Спікер надає слово кожному члену групи.
Інсценізація уривка оповідання.
Вчитель. Дякуємо. Просимо сідати. Бачимо, що тут працювала вся група, отже, всім – по 12 балів, спікеру теж, що зумів організувати роботу.
Вчитель. Надаємо слово ще одній групі – «дослідникам», які отримали найскладніше завдання: порівняти, що спільне і що відмінне у «Слові...» та «Каялі».
Спікер надає слово кожному члену групи.
Учні. Група дослідників розповідає про спільне та відмінне у творах.
Юра. Вже в самій назві творів ми бачимо відмінність. Б. Лепкий називає своє оповідання «Каяла», дає таку назву річки, якої, можливо, не було і немає зараз…
Учні доповнюють відповідь Юрія, а також порівнюють образи героїв, їхні вчинки, погляди, мрії.
Вчитель. І ця група справилась із завданням. Однак ви всі побачили, хто і як підготувався. Оцінок не ставлю, бо думаю, що вони ще відповідатимуть.
Вчитель. Діти, бачу, що більшість із вас прочитала цей твір і тішуся. Але прошу сказати, чи сподобалося вам це оповідання і чим?
Учні висловлюють свої думки. Деякі читають твори-мініатюри.
Вчитель оцінює учнів.
ІV. Підсумок уроку.
Вчитель. Дорогі діти, урок добігає кінця, та ви ще не раз матимете можливість обговорювати твори Б. Лепкого, адже з молодших класів знаєте, які вони цікаві. Але зараз уявіть собі, що сталося чудо, і ви десь в дорозі зустрілися з Б. Лепким. Що б ви у нього запитали як у письменника і громадянина.?
Метод «Мікрофон».
(учні ставлять запитання).
Вчитель. Діти, подумайте і скажіть: що ви можете взяти від Б. Лепкого, письменника і громадського діяча, у свою життєву мандрівку?
(Учні відповідають).
Заключне слово вчителя.
Дякую всім за співпрацю. Дивлячись на вас, радію, що ви не байдужі до нашого минулого, до славних синів рідного народу. Тому вірю, що виросте нове покоління і збудує багату, могутню, сильну і справді демократичну державу. І ще вірю, що на тій землі, де колись билися русичі, де і сьогодні ллється, на жаль, кров наших воїнів, настане спокій і цвістимуть квіти, які даруватимуть дівчатам і жінкам наші хлопці й мужчини. Черпайте цю віру у Б. Лепкого, який у свій час писав:
...ти кріпко вір,
Ти кріпко вір, бо віра чудо творить,
Без неї скрізь пустар і суєта,
Угору дух, хоч серце пада й мліє.
V. Д/з. Підготуватись до наступного уроку позакласного читання: Є. Дудар «Слон і мухи», «Лісова казка», «Червона шапочка» та інші гуморески.
Вчитель. Сьогодні останній день зими, завтра – перший весни, але надворі вже весніє, тому прошу подарувати квіти гостям – жінкам та дівчатам своїм і привітати їх із прийдешньою весною.
На цьому урок закінчений. Прошу принести щоденники .