Тема. Т.Шевченко. "І мертвим, і живим..." Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору.
Мета: удосконалювати навички виразно й усвідомлено читати, коментувати, аналізувати ліричний твір; засобами виразного читання передати настроєві інтонації послання; розвивати вміння висловлювати власні думки, робити виважені висновки, проводити аналогії з реальним життям; виховувати активну громадянську позицію, патріотизм, почуття поваги до людської гідності, любові до України, рідного слова.
Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до послання.
Теорія літератури: .
Обладнання: портрет Т.Шевченка, «Кобзар», ілюстративний матеріал до послання.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
- I.Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.
- II.Перевірка домашнього завдання.
1. Виразне читання напам’ять учнями уривків із поезії Т.Шевченка « І мертвим, і живим…». Визначення найкращих виконавців читання.
2. Прочитання дев’ятикласниками домашніх творчих робіт, виконаних за бажанням.
- III.Актуалізація опорних знань.
Тестове опитування:
1.У творі «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко звертається до всіх українців, але насамперед до
а)селян; б)інтелігенції; в)молоді; г)жителів великих міст; ґ) військових.
2.Коли йдеться про нащадків гетьманів, Т.Г.Шевченка обурює те, що вони
а)стали визискувачами свого народу; б)втратили козацьке військо;
в) стали байдужими до свого народу; г) занепали морально;
ґ) віддали частину території України загарбникам.
3.У словах «В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля» автор застосовує
а) антитезу; б)антоніми; в)епітети; г) метафору; ґ) синоніми.
4. У словах «Настане суд,заговорять/І Дніпро,і гори!/І потече сторіками/Кров у синє море/Дітей ваших…» автор висловлює
а) звинувачення; б)пророцтво; в) пересторогу; г) занепокоєння;
ґ) здивування.
5.У заключній частині твору «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко
а) плаче над остаточно втраченою волею України;
б) погрожує кривдникам страшним судом;
в) не сподівається на зміни;
г) висловлює надію на відродження України;
ґ) сподівається,що пани одумаються.
6. Головним мотивом твору «І мертвим,і живим…» є:
а) уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам’яті народу;
б) заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності і честі;
в) осуд аморальності пана-спокусника,легковажності дівчини,співчуття до матері-покритки та її дитини;
г) осуд і викриття російського самодержавства, звеличення борців за волю з кривавою деспотією;
ґ) пристрасне заперечення гноблення народів.
- IV.Оголошення теми і мети уроку.
- V.Мотивація навчальної діяльності учнів.
- VI.Формування і вдосконалення вмінь та навичок.
1.Слово вчителя. Сучасні літературознавці так трактують зміст послання «І мертвим, і живим…»: пошуки поетом національної еліти, її прикметних рис, її взаємовідносини з народом. Проблеми місця української еліти (нею на той час було і ліберальне панство – козацькі нащадки) в імперській системі Шевченко торкався ще у поемі "Сон", тут же вона стає центральною і розкривається через ряд додаткових: питання слов’янофільства, бездумного поклоніння Заходу, втрата національного ґрунту, поєднання національного та загальнолюдського.
Та є ще один аспект – історіософія твору. Т.Шевченко критикує романтичну концепцію історії, даючи реальні оцінки. Тільки об’єктивно глянувши на минуле, можемо зрозуміти причини теперішнього. Поет досліджує "клініку" хвороби, аби поставити точний "діагноз" і вилікувати хворого.
Використаймо прийом «Я досліджую». У нас є учні, які досліджували історію написання поеми-послання і хочуть акцентувати окремі моменти.
2. Прийом «Я досліджую».
Учень. Поема-послання датується автографом 15 грудня 1845 року, В’юнище. Село В’юнище Переяславського повіту, потім Переяславського району, затоплене у зв’язку зі спорудженням Канівського водосховища, належало до маєтку С.Самойлова. До села у серпні 1845 року приїздив Шевченко, де створив малюнок-сепію «У В’юнищі». Первісний автограф невідомий. Уперше поет прочитав послання своїм знайомим і друзям на літературному вечорі у В. Тарнавського-старшого. М. Білозерський згадував: «Василь Васильович Тарнавський-батько розповідав мені, що у нього в сорокових роках у Києві були літературні вечори, які навідували М.Костомаров, В.білозерський та іншу друзі й знайомі Тарнавського, і Шевченко. Загальний зміст цього твору, і особливо ті місця, де говориться про козацьких гетьманів, яких Шевченко перший зрозумів і показав у їх істинному вигляді, справило на всіх присутніх шалене враження: з цього моменту преклоніння ясновельможним і уявленняїх героями-лицарями руйнувалось…Слово Шевченка скинуло їх з п’єдесталів і поставило на належні місця».
3. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.
- Оскільки твір побудований у формі гострої полеміки з опонентами, шукання правди неминуче веде до історичних екскурсів. (Коли дух нації пробуджується, вона прагне осмислити себе в часі. Для Шевченка правда історії рідного народу була така сама болюча, як і його тогочасне становище. В ім’я тієї правди він не боїться руйнувати офіційні (московські) і романтичні (козакофільські) стереотипи й міфи. Для викриття брехні поет вдається до прийому моделювання розмови адресатів, їхня піднесена автохарактеристика сповнена пафосу самозвеличення):
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що – не Брути!
У нас Брути! і Коклекси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
- Що пропонує автор адресатам послання?Він закликає : «читайте» власне минуле «од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть». Автор ще пропонує власне бачення історії, чесне і правдиве. Для нього, люблячого сина свого народу, правда – засіб самоусвідомлення, адекватної оцінки минулого і можливість спроектувати краще майбутнє.
Знак духовної неволі і прислужництва походить через увесь твір як нагадування українцям про причини їхньої недолі.
Національне чванство було чужим поетові. Йому пекло душу те, що зневажаються національні святині, що з мовчазного потурання денаціоналізованої української інтелігенції «заорюється» історична пам’ять народу. Підтверджується це такими словами:
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.
Німець і картопелька на Січі – реальні знаки колонізаторської політики царату в Україні.
- Якої мети намагався досягти поет своїм посланням? (Найвища мета Шевченка – здобуття волі кращої долі для України. Заради цього він готовий жертвувати найдорожчим: «…я оддав би веселого віку половину».)
- Яким постає перед читачем ліричний герой? (З перших рядків поезії бачимо, що ліричний герой – надзвичайно вразлива людина, патріот своєї землі, добре знає її історію, про це свідчать численні алюзії, він знає і світову культуру та історію.)
- У якому світі живе ліричний герой? Чи має він однодумців? (Герой самотній, світ йому близький (рідний край), але водночас і чужий, бо це є пекло на землі.)
- Яке його ставлення до світу? Чи намагається змінити щось? ( Звертається до свідомих українців з проханням змінити все на краще, вказує шляхи, як це зробити.)
- Які ви можете назвати художні засоби суб’єктивно емоційного наповнення? (Іронія, метафора, експресивна лексика)
- 4.Робота в групах. Заповнити таблицю.
І група – іронія.
ІІ група – політична метафора.
ІІІ група – експресивна лексика.
Учнівський проект
Іронія | Політична метафора | Експресивно наснажені народно-розмовні слова і вирази |
«І в Україну принесли Великих слов велику силу…» | «…кайданами міняються, Правдою торгують…», «…людей запрягають в тяжкі ярма…» | «…шкуру дерете З братів незрячих гречкосіїв…», «…І в слов’янофіли так і претесь…», «щоб там і здихали, де ви поросли…» |
- Настроєві інтонації твору – суперечка, пересторога, наказ, прохання, радість, погроза, гнів, заклик...Які з них, на вашу думку, можна назвати основними? (Гнів, пересторога, прохання).Чи є у Шевченка певна система вираження цих почуттів? (Спочатку –ягнівається, потім застерігає і врешті-решт – просить.)
Таблиця. Настроєві інтонації твору | ||
Гнів | Пересторога | Прохання |
Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. І господа зневажають, Людей запрягають В тяжкі ярма. Орють лихо, Лихом засівають… (метафори); …недолюди, Діти юродиві! |
А що вродить? Побачите, |
Полюбіте щирим серцем Велику руїну, Розкуйтеся, братайтеся! |
І знову шкуру дерете Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались, |
Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! І потече сторіками Кров у синє море Дітей ваших… (гіпербола) |
Схаменіться! будьте люди… Умийтеся! образ Божий |
Якби ви вчились так, як треба, Славних прадідів великих |
Колись будем І по-своєму глаголать, Як німець покаже Та до того й історію Нашу нам розкаже, |
Подивіться лишень добре, Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть… та й спитайте Тоді себе: що ми?.. Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?.. |
Чого ж ви чванитеся, ви!
|
Бо хто матір забуває, Того бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. Чужі люди проганяють, І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому. |
Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. |
Загальний висновок: Обніміте ж, брати мої, |
Теорія літератури. Інвекти́ва — форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує реальну чи уявну особу або групу.
- 5.Обговорення розділу таблиці «Гнів».
- Які рядки поезії виражають гнів? З чим він пов’язаний?
- Як характеризує автор українське панство?
- Які художні засоби використовує поет, висловлюючи гнів? Яка їх роль? (Метафори, інвектива, іронія підсилюють гнів ліричного героя.)
- 6.Обговорення розділу таблиці «Пересторога».
- Які перестороги звучать з вуст ліричного героя?
- Якими художніми засобами автор передає неминучі страшні наслідки байдужості української інтелігенції? (за допомогою гіпербол авторові вдається підсилити напруженість тексту, показати жахливість і неминучість зображеного майбутнього.)
- Чи правдивим, на думку автора, є відображення історичних подій в українській історії? Що на це впливає? (Українці не «вчаться так, як треба», не мають власної думки, не знають своєї мови й історії.)
- На які 5 важливих історичних і доленосних питань має знати відповідь кожен справжній українець? ( Хто ми? Чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?)
- Зачитайте рядки, в яких автор говорить про самобутність української держави, її культури? («Немає іншої Вкраїни…»)
- За якої умови Україна може знову повернути собі колишню славу, стати незалежною державою? (Подивіться лишень добре,/ Прочитайте знову /Тую славу. /Та читайте/ Од слова до слова/», «Учітесь, читайте, /
І чужому научайтесь,/ Й свого не цурайтесь.»
- Чи вірить Шевченко у можливості української інтелігенції? (Так, вірить, тому його гнівні промови та застереження щоразу змінюються проханням)
- 7.Робота за розділом таблиці «Прохання».
- Зачитайте з тексту, з якими проханнями звертається ліричний герой до українців?
- Кого Т. Шевченко називає братами? До чого він їх закликає? (братами називає усіх українців, названих в заголовку; найменшим братом – простий народ.)
- Яким є фінал твору? Про що він свідчить? (Фінал оптимістичний, ліричний герой вірить у щасливе майбутнє рідної землі та закликає до єднання.)
- Яку роль відіграє алегоричний образ матері? (Мати – берегиня роду - рідна земля - вільна та щаслива Україна)
- VII.Підсумок уроку.
1.Прийом «Мікрофон».
- Чи можна стверджувати, що «Посланіє» є кодексом честі кожного українця, його морального вибору в усі часи? (Учні по черзі висловлюють свої думки щодо морального вибору кожної людини.)
2.Заключне слово вчителя.
У «Посланії» Т.Шевченка мовби підбито підсумок напружених роздумів і переживань щодо проблеми правди у ставленні до історичного минулого, сучасного і майбутнього України. Поет у своїй особі представив «громаду в сіряках» як народ, що має суспільні орієнтири й усвідомив себе політично, заперечивши тим самим думку про політичну незрілість української нації.
Виникає питання, чому Шевченко, розкривши жорстоку експлуататорську суть поміщицтва, викривлене виховання інтелігенції, усе ж закликає їх єднатися з народом, полюбити найменшого брата? Та тому, що він розумів: сворити вільну незалежну україну можна тільки завдяки єдності всіх соціальних сил суспільства, лише тоді, коли вищі верстви переймуться національною ідеєю. Цей висновок, зроблений майже два століття тому, актуальний і нині. Чи не правда?
- VIII.Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.
ІХ. Домашнє завдання.
Обов’язкове: Прочитати поеми «Катерина», «Наймичка».
За бажанням: Створити ілюстрації до текстів.