Вівторок, 03 квітня 2018 13:03

Т. Шевченко .«І мертвим, і живим…». Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Автор - учитель ТЗОШ№11 Л.З.Григор'єва

Тема. Т.Шевченко. "І мертвим, і живим..." Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору.

Мета: удосконалювати навички виразно й усвідомлено читати, коментувати, аналізувати ліричний твір; засобами виразного читання передати настроєві інтонації послання; розвивати вміння висловлювати власні думки, робити виважені висновки, проводити аналогії з реальним життям; виховувати активну громадянську позицію, патріотизм, почуття поваги до людської гідності, любові до України, рідного слова.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до послання.

Теорія літератури: .

Обладнання: портрет Т.Шевченка, «Кобзар», ілюстративний матеріал до послання.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. I.Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.
  2. II.Перевірка домашнього завдання.

1. Виразне читання напам’ять учнями уривків із поезії Т.Шевченка « І мертвим, і живим…». Визначення найкращих виконавців читання.

2. Прочитання дев’ятикласниками домашніх творчих робіт, виконаних за бажанням.

  1. III.Актуалізація опорних знань.

Тестове опитування:

1.У творі «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко звертається до всіх українців, але насамперед до

а)селян;   б)інтелігенції; в)молоді;   г)жителів великих міст; ґ) військових.

2.Коли йдеться про нащадків гетьманів, Т.Г.Шевченка обурює те, що вони

а)стали визискувачами свого народу;   б)втратили козацьке військо;

в) стали байдужими до свого народу; г) занепали морально;

ґ) віддали частину території України загарбникам.

3.У словах «В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля»   автор застосовує

а) антитезу;     б)антоніми;   в)епітети; г) метафору; ґ) синоніми.

4. У словах «Настане суд,заговорять/І Дніпро,і гори!/І потече сторіками/Кров у синє море/Дітей ваших…» автор висловлює

а) звинувачення;   б)пророцтво;   в) пересторогу; г) занепокоєння;

ґ) здивування.

5.У заключній частині твору «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко

а) плаче над остаточно втраченою волею України;

б) погрожує кривдникам страшним судом;

в) не сподівається на зміни;

г) висловлює надію на відродження України;

ґ) сподівається,що пани одумаються.

6. Головним мотивом твору «І мертвим,і живим…» є:

а) уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам’яті народу;

б) заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності і честі;

в) осуд аморальності пана-спокусника,легковажності дівчини,співчуття до матері-покритки та її дитини;

г) осуд і викриття російського самодержавства, звеличення борців за волю з кривавою деспотією;

ґ) пристрасне заперечення гноблення народів.

  1. IV.Оголошення теми і мети уроку.
  2. V.Мотивація навчальної діяльності учнів.
  3. VI.Формування і вдосконалення вмінь та навичок.

1.Слово вчителя. Сучасні літературознавці так трактують зміст послання «І мертвим, і живим…»: пошуки поетом національної еліти, її прикметних рис, її взаємовідносини з народом. Проблеми місця української еліти (нею на той час було і ліберальне панство – козацькі нащадки) в імперській системі Шевченко торкався ще у поемі "Сон", тут же вона стає центральною і розкривається через ряд додаткових: питання слов’янофільства, бездумного поклоніння Заходу, втрата національного ґрунту, поєднання національного та загальнолюдського.

       Та є ще один аспект – історіософія твору. Т.Шевченко критикує романтичну концепцію історії, даючи реальні оцінки. Тільки об’єктивно глянувши на минуле, можемо зрозуміти причини теперішнього. Поет досліджує "клініку" хвороби, аби поставити точний "діагноз" і вилікувати хворого.

Використаймо прийом «Я досліджую». У нас є учні, які досліджували історію написання поеми-послання і хочуть акцентувати окремі моменти.

2. Прийом «Я досліджую».

Учень. Поема-послання датується автографом 15 грудня 1845 року, В’юнище. Село В’юнище Переяславського повіту, потім Переяславського району, затоплене у зв’язку зі спорудженням Канівського водосховища, належало до маєтку С.Самойлова. До села у серпні 1845 року приїздив Шевченко, де створив малюнок-сепію «У В’юнищі». Первісний автограф невідомий. Уперше поет прочитав послання своїм знайомим і друзям на літературному вечорі у В. Тарнавського-старшого. М. Білозерський згадував: «Василь Васильович Тарнавський-батько розповідав мені, що у нього в сорокових роках у Києві були літературні вечори, які навідували М.Костомаров, В.білозерський та іншу друзі й знайомі Тарнавського, і Шевченко. Загальний зміст цього твору, і особливо ті місця, де говориться про козацьких гетьманів, яких Шевченко перший зрозумів і показав у їх істинному вигляді, справило на всіх присутніх шалене враження: з цього моменту преклоніння ясновельможним і уявленняїх героями-лицарями руйнувалось…Слово Шевченка скинуло їх з п’єдесталів і поставило на належні місця».

3. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.

- Оскільки твір побудований у формі гострої полеміки з опонентами, шукання правди неминуче веде до історичних екскурсів. (Коли дух нації пробуджується, вона прагне осмислити себе в часі. Для Шевченка правда історії рідного народу була така сама болюча, як і його тогочасне становище. В ім’я тієї правди він не боїться руйнувати офіційні (московські) і романтичні (козакофільські) стереотипи й міфи. Для викриття брехні поет вдається до прийому моделювання розмови адресатів, їхня піднесена автохарактеристика сповнена пафосу самозвеличення):

 

А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що – не Брути!
У нас Брути! і Коклекси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!

 

- Що пропонує автор адресатам послання?Він закликає : «читайте» власне минуле «од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть». Автор ще пропонує власне бачення історії, чесне і правдиве. Для нього, люблячого сина свого народу, правда – засіб самоусвідомлення, адекватної оцінки минулого і можливість спроектувати краще майбутнє.

Знак духовної неволі і прислужництва походить через увесь твір як нагадування українцям про причини їхньої недолі.

Національне чванство було чужим поетові. Йому пекло душу те, що зневажаються національні святині, що з мовчазного потурання денаціоналізованої української інтелігенції «заорюється» історична пам’ять народу. Підтверджується це такими словами:

 

І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.

 

Німець і картопелька на Січі – реальні знаки колонізаторської політики царату в Україні.
- Якої мети намагався досягти поет своїм посланням? (Найвища мета Шевченка – здобуття волі кращої долі для України. Заради цього він готовий жертвувати найдорожчим: «…я оддав би веселого віку половину».)

-          Яким постає перед читачем ліричний герой? (З перших рядків поезії бачимо, що ліричний герой – надзвичайно вразлива людина, патріот своєї землі, добре знає її історію, про це свідчать численні алюзії, він знає і світову культуру та історію.)

-          У якому світі живе ліричний герой? Чи має він однодумців? (Герой самотній, світ йому близький (рідний край), але водночас і чужий, бо це є пекло на землі.)

-          Яке його ставлення до світу? Чи намагається змінити щось? ( Звертається до свідомих українців з проханням змінити все на краще, вказує шляхи, як це зробити.)

-          Які ви можете назвати художні засоби суб’єктивно емоційного наповнення? (Іронія, метафора, експресивна лексика)

  1. 4.Робота в групах. Заповнити таблицю.

І група – іронія.

ІІ група – політична метафора.

ІІІ група – експресивна лексика.

Учнівський проект

Іронія Політична метафора Експресивно наснажені народно-розмовні слова і вирази
«І в Україну принесли Великих слов велику силу…» «…кайданами міняються, Правдою торгують…», «…людей запрягають в тяжкі ярма…» «…шкуру дерете З братів незрячих гречкосіїв…», «…І в слов’янофіли так і претесь…», «щоб там і здихали, де ви поросли…»

-          Настроєві інтонації твору – суперечка, пересторога, наказ, прохання, радість, погроза, гнів, заклик...Які з них, на вашу думку, можна назвати основними? (Гнів, пересторога, прохання).Чи є у Шевченка певна система вираження цих почуттів? (Спочатку –ягнівається, потім застерігає і врешті-решт – просить.)

 

Таблиця.                           Настроєві інтонації твору
Гнів Пересторога Прохання
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають… (метафори);
…недолюди,
Діти юродиві!

А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!

Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!

І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли! (інвектива)

Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших… (гіпербола)

Схаменіться! будьте люди…

Умийтеся! образ Божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать…

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.

Славних прадідів великих
Правнукі погані!
І всі мови
Слав'янського люду –
Всі знаєте. А своєї
Дасть бі…

Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже,
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть… та й спитайте
Тоді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..

Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної України!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.


Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.

Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

Загальний висновок:

Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата –
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Теорія літератури. Інвекти́ва — форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує реальну чи уявну особу або групу.

  1. 5.Обговорення розділу таблиці «Гнів».

-          Які рядки поезії виражають гнів? З чим він пов’язаний?

-          Як характеризує автор українське панство?

-          Які художні засоби використовує поет, висловлюючи гнів? Яка їх роль? (Метафори, інвектива, іронія підсилюють гнів ліричного героя.)

  1. 6.Обговорення розділу таблиці «Пересторога».

-          Які перестороги звучать з вуст ліричного героя?

-          Якими художніми засобами автор передає неминучі страшні наслідки байдужості української інтелігенції? (за допомогою гіпербол авторові вдається підсилити напруженість тексту, показати жахливість і неминучість зображеного майбутнього.)

-          Чи правдивим, на думку автора, є відображення історичних подій в українській історії? Що на це впливає? (Українці не «вчаться так, як треба», не мають власної думки, не знають своєї мови й історії.)

-          На які 5 важливих історичних і доленосних питань має знати відповідь кожен справжній українець? ( Хто ми? Чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?)

-          Зачитайте рядки, в яких автор говорить про самобутність української держави, її культури? («Немає іншої Вкраїни…»)

-          За якої умови Україна може знову повернути собі колишню славу, стати незалежною державою? (Подивіться лишень добре,/ Прочитайте знову /Тую славу. /Та читайте/ Од слова до слова/», «Учітесь, читайте, /
І чужому научайтесь,/ Й свого не цурайтесь.»

-          Чи вірить Шевченко у можливості української інтелігенції? (Так, вірить, тому його гнівні промови та застереження щоразу змінюються проханням)

  1. 7.Робота за розділом таблиці «Прохання».

-          Зачитайте з тексту, з якими проханнями звертається ліричний герой до українців?

-          Кого Т. Шевченко називає братами? До чого він їх закликає? (братами називає усіх українців, названих в заголовку; найменшим братом – простий народ.)

-          Яким є фінал твору? Про що він свідчить? (Фінал оптимістичний, ліричний герой вірить у щасливе майбутнє рідної землі та закликає до єднання.)

-          Яку роль відіграє алегоричний образ матері? (Мати – берегиня роду - рідна земля - вільна та щаслива Україна)

  1. VII.Підсумок уроку.

1.Прийом «Мікрофон».

-          Чи можна стверджувати, що «Посланіє» є кодексом честі кожного українця, його морального вибору в усі часи? (Учні по черзі висловлюють свої думки щодо морального вибору кожної людини.)

2.Заключне слово вчителя.

У «Посланії» Т.Шевченка мовби підбито підсумок напружених роздумів і переживань щодо проблеми правди у ставленні до історичного минулого, сучасного і майбутнього України. Поет у своїй особі представив «громаду в сіряках» як народ, що має суспільні орієнтири й усвідомив себе політично, заперечивши тим самим думку про політичну незрілість української нації.

Виникає питання, чому Шевченко, розкривши жорстоку експлуататорську суть поміщицтва, викривлене виховання інтелігенції, усе ж закликає їх єднатися з народом, полюбити найменшого брата? Та тому, що він розумів: сворити вільну незалежну україну можна тільки завдяки єдності всіх соціальних сил суспільства, лише тоді, коли вищі верстви переймуться національною ідеєю. Цей висновок, зроблений майже два століття тому, актуальний і нині. Чи не правда?

  1. VIII.Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.

ІХ. Домашнє завдання.

Обов’язкове: Прочитати поеми «Катерина», «Наймичка».

За бажанням: Створити ілюстрації до текстів.

 

Прочитано 9643 разів