Понеділок, 24 травня 2021 11:54

Цикл уроків з теми "Прикментик"

Урок № 1

ПРИКМЕТНИК: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ,

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Мета уроку:

  • поглибити знання учнів про прикметник як частину мови;
  • формувати загальнопізнавальні вміння відрізняти прикметник від інших частин мови;
  • правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
  • удосконалювати навички правильного й доречного використання прикметників в усному та писемному мовленні;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити шестикласників із святами й народними обрядами листопада;
  • розвивати пам’ять, спостережливість;
  • виховувати мовленнєву культуру учнів.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів.

Культура мовлення і стилістика: уживання слів відповідно до їх значення, засвоєння складних випадків слововживання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами повторення.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ.   Установчо-мотиваційний етап.

ІІІ.  Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

IV.  Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників.

1.  Інтерактивна вправа «Ім’я».

üНапишіть у зошитах своє ім’я у стовпчик по буквах. Навпроти кожної літери напишіть рису вашого характеру.

О обдарована

К креативна

С симпатична

А активна

Н наполеглива

А амбітна

üПо черзі прочинайте написане. Згадайте, до якої частини мови належать написані риси характеру? Чому?

2.  Творче спостереження за мовним матеріалом.

üПрочинайте уривок з поезії. З якого вірша цей уривок? Знайдіть у ньому прикметники, визначте їхню синтаксичну роль.

В час гарячий полудневий

Виглядаю у віконце:

Ясне небо, ясне море,

Ясні хмарки, ясне сонце.

Певне, се країна світла

Та злотистої блакиті,

Певне, тут не чули зроду,

Що бува негода в світі!..

(«Тиша морська» Леся Українка)

3.  Лінгвістичний експеримент.

üВилучіть усі прикметники з тексту попереднього вірша. З’ясувати, яким стало висловлювання. Зробити висновок про те, яку роль виконують прикметники в мовленні.

V.Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Розповідь учителя з використанням узагальнювальної таблиці про прикметник як частину мови.

VI.  Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних і творчих умінь з теми.

1.  Вибіркова робота.

üВиписати словосполучення, до складу яких входять прикметники. Визначити рід, число, відмінок прикметників.

Ой сивая та і зозуленька.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

2.  Творча робота за різними рівнями складності.

Рівень 1. Розтлумачити фразеологізм у голові мак, дібрати до нього слова-синоніми.

У голові мак молодий. Синоніми — недосвідчений, юний, ярий.

 Рівень 2. Фразеологічний зворот у голові мак увести в речення. Підкреслити головні та другорядні члени речення.

Рівень 3. Дібрати до прикметника лагідний синоніми. Який фразеологічний зворот розкриває цю якість людини?

Лагідний — добрий, дружній, ласкавий, ніжний. Фразеологізм — м’який душею.

 Рівень 4. Скласти невелике висловлювання, яке б розкривало зміст фразеологізму наче з лика зшитий.

3.  Дослідження-відновлення.

üПрочитати текст. З’ясувати, слова яких частин мови в ньому пропущені. Відновити висловлювання, добираючи слова, які б краще передавали ознаки названих у тексті предметів.

… ліс — це щось …. Він немов …, …, …, але ні на мить не втрачає пильності. Якщо придивитися до нього ближче, він вже не здається таким …. Крізь … дуби … пробиваються промені сонця. Морозець міцнішає, сніг іскриться ще …. Лише птахи й тварини не раді … морозу, адже їм все важче знайти … куточки, все … відшукати їжу (З журналу).

Матеріал для вчителя.

Зимовий ліс — це щось неймовірне. Він немов задумливий, мовчазний, завмерлий, але ні на мить не втрачає пильності. Якщо придивитися до нього ближче, він вже не здається таким похмурим. Крізь замерзлі дуби наполегливо пробиваються промені сонця. Морозець міцнішає, сніг іскриться ще яскравіше. Лише птахи й тварини не раді міцному морозу, адже їм все важче знайти затишні куточки, все складніше відшукати їжу (З журналу).

4.  Словникова робота (за варіантами).

üДо прикметників веселий, симпатичний, шанобливий, цікавий, дбайливий дібрати: варіант 1 — антоніми; варіант 2 — синоніми. Увести їх у прості речення, ускладнені звертаннями і вставними словами. Визначити синтаксичну роль прикметників.

VІІ.   Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

1.  Подумати і дати відповіді на питання:

1.  Що нового ви дізналися про прикметник як частину мови?

2.  Як змінюються прикметники?

3.  Яку синтаксичну роль прикметники виконують у реченні?

2.  Гра «Четверте зайве».

üВизначити в кожній групі «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір. Із «зайвими» словами скласти словосполучення.

Залізний, дерев’яний, широкий, золотий;

Високому, високий, високі, високочолий;

Білий, біленький, білизна, білуватий.

3.  Робота з підручником.

üВиконати вправу 203 на стор. 95 (усно).

4.  «Блеф-клуб».

üДайте відповіді на питання у форматі «ТАК» чи «НІ»

1.  Прикметник службова частина мови?

2.  Прикметник означає дію чи стан предмета?

3.  Відповідають на питання: чий? який?

4.  У реченні виступає означенням?

5.  Чи згодні ви з тим, що прикметник має три ступені порівняння?

6.  Прикметник має три розряди.

7.  Прикметник вживається тільки в повній формі?

8.  Ступені порівняння прикметника в українській мові мають дві форми.

9.  Прикметник не відмінюється за відмінками.

10.  Прикметник змінюється за родами і числами.

Самоперевірка (на дошці 1)-, 2)-, 3+, 4)+, 5)+, 6)+, 7)-, 8)+, 9)-, 10)+ заслуховування відповіді учня біля дошки).

VIII.Домашнє завдання.

1.  Із творів художньої літератури виписати 3–5 речень, у яких розповідається про красу зими. Підкреслити в них прикметники. Визначити їх граматичні ознаки та синтаксичну роль.

2.  Уявити ситуацію: до вас у гості приїхав друг (подруга) із-за кордону. Скласти розповідь про одне з українських народних свят зими.

Урок № 2

ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Мета уроку:

  • ознайомити шестикласників із групами прикметників за значенням — якісними, відносними, присвійними;
  • формувати вміння розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, пояснювати причини переходу прикметників з однієї групи в іншу;
  • удосконалювати вміння доречно вживати прикметники різних груп за значенням в усному та писемному мовленні;
  • розвивати навички та вміння аналітичного та логічного мислення, орфографічної та пунктуаційної грамотності;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити шестикласників із народними прикметами лютого.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів, уживання прикметників у прямому й переносному значенні.

Граматика: спостереження за роллю прикметників у побудові речень і висловлювань різних видів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

IІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

  1. 1.Робота над текстом.

üПрочитати вголос текст.

Підморозило. Тоненька прозора крига засклила і швидку річку, й тихе озеро. Це прийшла зима. Ходить вона по долинах і горах. Тихо ступає у великих валянках. Сипле сріблястим снігом.

Скрізь свою чарівну картину творить. Вирядила зима сосни і ялини в пухнасті снігові шуби. Молоденькі деревця закутала білими м’якими ковдрами. Застелила поля срібними скатертинами.

Виглянуло сонечко. Засвітились сніги. Сині, червоні, зелені вогники замигтіли на землі, на деревах і кущах.

Яка гарна чарівниця-зима!

üДати відповіді на запитання до тексту:

1.  Який заголовок можна дібрати до тексту?

2.  Яким стилем і типом мовлення написаний текст?

3.  Яке значення має слово підморозило?

2.  Пошукова робота.

ü  Знайти й виписати прикметники. Визначити їх синтаксичну роль, рід, число, відмінок. Назвати поширені словосполучення, до складу яких входять прикметники.

ІV.  Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1.  Вибірково-пошукова робота.

üІз опрацьованого тексту виписати в три колонки прикметники, у яких ознака: а) могла бути виражена у більшій чи меншій мірі; б) ознака виражалась би за відношенням до інших предметів; в) ознака виражалась би за приналежністю чого-небудь особі або тварині.

Прикметники виражають
ознаку у більшій чи меншій мірі ознаку за відношенням до інших предметів приналежність чого-небудь особі або тварині

2.  Вивчення нового матеріалу

üУчні отримують завдання вивчити матеріал самостійно за підручником, записавши у зошит власну опору-схему, ключові слова тощо.

3.  Групова робота методом «Навчаючи учусь».

І група опрацювати матеріал на картці та матеріал підручника. Розповісти про якісні прикметники однокласникам. Задати їм питання з цієї теми. Навести приклади.

ІІ група опрацювати матеріал на картці та матеріал підручника. Розповісти про відносні прикметники однокласникам. Задати їм питання з цієї теми. Навести приклади.

ІІІ група опрацювати матеріал на картці та матеріал підручника. Розповісти про присвійні прикметники однокласникам. Задати їм питання з цієї теми. Навести приклади.

4.  Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими.

üПояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальнювальної таблиці.

           
 
позначають безпосередні, прямі ознаки, що можуть виявлятися у більшій чи мен-шій мірі: великий, щедрий, старий, білий, кислий, смачний
 
 

позначають ознаку за відношенням до предмета, матеріалу, призначення,

місця, часу, національності: сонячний день, металевий стовп, шкільне подвір’я

 
 
позначають ознаку за приналежністю особі чи тварині (істоті): Довженків, щоденник, материна сумка, Маріїна книжка, заяча нора
 
 

 

 
   


Залежно від лексичного, граматичного значення та словотворчих особливостей прикметники поділяються на три розряди: якісні, відносні і присвійні.

Якісні прикметники означають властивості та якості предметів: вродливий, теплий, гарний. Вони мають ступені порівняння, а також зменшені, пестливі, збільшені і згрубілі форми: теплий — тепліший — найтепліший, поганий — гірший; великий — величенький. Якісні прикметники поділяються на кілька тематичних груп, виражаючи: ознаки предметів за фізичними властивостями, що сприймаються органами зору, слуху, смаку, нюху, дотику (органами чуття безпосередньо); просторові, часові; духовні чи фізичні властивості живих істот; зовнішня форма, загальна оцінка.

Відносні прикметники виражають ознаку опосередковано, через відношення до предмета, явища, призначення, абстрактного поняття, місця і часу, числа, дії. Наприклад: кораловий риф, шевський спосіб, польський кордон, нижній поверх.

Ознака, яку вони виражають, є незмінною (не може виявлятись більшою або меншою мірою). Мають лише похідну основу. Синонімічні словосполучення типу: осінній день — день осені, вовняна сукня — сукня з вовни.

Присвійні прикметники вказують на належність предмета якійсь істоті (кому-небудь) і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Вони означають належність істотам і творяться від них: дядько — дядьків голос, Марина — Маринина спідниця, соловей — солов’їне пір’я.

Прикметники можуть переходити з одного розряду в інший. Це зумовлено здатністю прикметників широко вживатися в переносному значенні.

V.   Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних і творчих умінь з теми.

1.  Вибіркова робота.

üПрочитати народні прикмети, пов’язані з лютим. Виписати спочатку якісні прикметники, потім — відносні і присвійні.

  1. 1.Лютий багатий снігом квітень буде щедрий на воду.

2.  В лютому багато інею влітку буде багато роси й меду.

3.  Місяць мутний піде сніг.

4.  Початок лютого погідливий весну чекай ранню, ясну, погожу.

5.  Сонце сходить червоне і в червоній зорі чекати хуртовини.

6.  Тяга сильна в печі на мороз, слабка на вологу погоду.

7.  Снігурі туляться до оселі на великий снігопад.

8.  Великі бурулі на піддашках буде добрий урожай кукурудзи.

2.  Творча робота.

üПрикметники синій, легкий, лимонний, кам’яний, зміїний увести у словосполучення так, щоб вони належали до різних розрядів.

Зразок: золотий годинник — золоті руки.

3.  Творче реконструювання.

üСловосполучення «іменник + іменник» замінити на словосполучення «прикметник + іменник». Визначити розряд за значенням ужитих прикметників.

Покрівля із соломи, хвіст лиси, шия жирафа, молоко з-під корови, хустка для мами, квітка із запахом, дівчина із вродою, опади з атмосфери, курси для підготовки, автомати для гри, вуха осла, іграшка для Івана.

4.  Ігрове завдання «Хто швидше».

üПрочитати загадки-жарти, розгадати їх. Відгадки записати, визначаючи рід, число, відмінок.

1.  Який відносний прикметник показує ознаку хвороби, відсутньої на землі?

2.  Який прикметник називає ознаку білої хустки, намоченої в Чорному морі?

3.  Назвіть якісний прикметник, що означаєть «смак» долі, усмішки.

4.  Назвіть якісний прикметник, що не має ступенів порівняння й означає людину, яка ніколи не заглядає в дзеркало.

5.  Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку каміння, якого немає в річці.

6.  Який голос буває з дорогої матерії?

7.  Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку бочки, в яку не можна наливати воду.

8.  Який прикметник означає посуд, з якого не їдять?

Матеріал для вчителя:

1) морська хвороба; 2) мокра хустка; 3) гірка доля, солодка або кисла усмішка; 4) незряча людина; 5) сухе каміння; 6) бархатний голос; 7) повна бочка; 8) порожній посуд.

5.  Гра «Плутанка».

üРеконструювати приказки і прислів’я, утворені вислови записати. Визначити прикметники. Вказати розряд, рід, число, відмінок, групу і форму.

1.  Лютневий сніг …                                          у ночі менше холоду.

2.  Лютий місяць лютий: запитує, …            весною пахне.

3.  Лютий …                                                  у ночі менше холоду.

4.  У лютому у дня більше світла, …               криві дороги.

5.  Лютневий сніг ...                                           як взутий.

6.  У лютому у дня більше світла, …               золото дорожчий.

Матеріал для вчителя:

1.  Лютневий сніг за золото дорожчий.

2.  Лютий — місяць лютий: запитує, як взутий.

3.  Лютий — криві дороги.

4.  У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.

5.  Лютневий сніг весною пахне.

6.  У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.

6.  Розподільний диктант «Знайди місце прикметнику»

üПоділити прикметники на групи за значенням.

Ясний, київський, бабусин, кислий, австрійський, короткий, Андрійків, котячий, залізний, ідеальний, Оленчин, столовий, широкий, осінній, Юрин.

üВ кожному слові підкреслити першу літеру. Якщо завдання виконане правильно, прочитаєте фразеологізм (Як кішка з собакою).

Матеріал для вчителя:

ЯКІСНІ                  ВІДНОСНІ                 ПРИСВІЙНІ

Ясний                      київський                    бабусин

кислий                    австрійський               Андрійків

короткий                 залізний                       котячий

ідеальний                столовий                      Оленчин

широкий                 осінній                         Юрин

üБесіда (повторення раніше вивченого матеріалу).

Пригадайте, що таке фразеологізми?

(Фразеологізми — стійкі (усталені) словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні).

Наведіть приклади фразеологізмів.

(З одного тіста, попускати віжки, як з голочки, давати гарбуза, як рукою зняло, звити гніздо).

Поясніть значення фразеологізму «як кішка з собакою».

(Про людей, які постійно сваряться; живуть немирно).

Складіть усно із цим фразеологізмом речення.

VI.  Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

1.  Подумати і дати відповіді на питання:

1.  За якими ознаками можна відрізнити якісні, відносні і присвійні прикметники?

2.  Чим зумовлений перехід прикметників одного розряду в інший?

3.  Чому відносні прикметники є похідними?

VII.Підсумок уроку.

VIII.Домашнє завдання.

1.  Підготувати розповідь про розряди прикметників за значенням.

2.  Уживаючи якісні, відносні і присвійні прикметники, розповісти про звичаї або традиції вашої родини, пов’язані із зимовими святами.

Урок № 3

ПЕРЕХІД ПРИКМЕТНИКІВ З ОДНІЄЇ ГРУПИ В ІНШУ.

ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ

Мета уроку:

  • познайомити шестикласників з явищем переходу прикметників з однієї групи в іншу, з повними і короткими формами прикметників та особливостями їх уживання;
  • формувати вміння визначати групи прикметників, які вживаються у переносному значенні, розрізняти й доречно використовувати в мовленні повні та короткі форми прикметників;
  • удосконалювати культуру усного й писемного мовлення;
    • розвивати творче мислення, орфографічні, пунктуаційні та комунікативні навички та вміння;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до рідної хати, знайомити з історією народного житла, його інтер’єром.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прикметників-означень.

Текст (риторичний аспект): роль прикметників-епітетів у розкритті задуму висловлювання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ.   Установчо-мотиваційний етап.

ІІІ.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку.

Сьогоднішнє і давнє — без вузла,

І час наспів цей вузол зав’язати,

Аби полуда з пращура сповзла,

І вийшов родовід з курної хати.

Л. Шевело

ІV.  Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників.

1.  Спостереження над мовним матеріалом.

üДослідити, чому подані прикметники у словосполученнях належать до різних груп. Що зумовило перехід з однієї групи в іншу?

1).Лебедине гніздо (присвійно-відносний), лебедина вірність (присвійно-якісний).

2).Дерев’яний паркан (відносний), дерев’яні пальці (відносно-якісний).

3).Золота обручка (відносний), золоті руки (відносно-якісний).

4).Срібне весілля (відносний), срібне волосся (відносно-якісний).

Коментар учителя.

Взаємоперехід прикметників з одного розряду в інший зумовлений здатністю прикметників широко вживатися у переносному значенні. Межі між розрядами прикметників до певної міри умовні. Частина відносних прикметників, уживаючись у переносному значенні, набуває значень якісних прикметників. Присвійні прикметники, уживаючись у переносному значенні, теж можуть ставати якісними.

Відносно-якісні

  • результат перенесення ознаки з одного предмета на інший, унаслідок чого вона набуває значення якості:

вишнева хустка вишневий сік,

срібна голова срібний посуд,

кам'яне обличчя кам'яна підлога.

Присвійно-якісні

  • результат перенесення ознаки за належністю з істоти на предмет, унаслідок чого вона набуває значення властивості, якості:

звірячий погляд,

осляча впертість,

собачий холод,

дідівські методи,

лисяча вдача.

Присвійно-відносні

  • результат поєднання присвійного і відносного значень;

називають ознаку і за належністю істоті, і за відношенням до неї:

коров’яче масло,

лисяча шуба.

2.  З’ясувати, чи відрізняються за значенням і способом уживання виділені в реченні прикметники.

1).Ой зійди, зійди, зірочко вечірняя, ой вийди, вийди, дівчино моя вірная (Народна творчість).

2).Вечірня година.

Коментар учителя.

Виділені в реченнях прикметники не відрізняються за значенням, а за способом уживання відрізняються.

У сучасній українській мові прикметники мають повну (відмінювану) і коротку (невідмінювану) форми.

Повні, або членні, мають закінчення у всіх відмінках і вживаються в усіх стилях і жанрах мови: Молодий я, молодий, повний сили та одваги (П. Тичина).

Повні прикметники у формах жіночого і середнього роду називного і знахідного відмінків однини та множини існують у двох морфологічних варіантах: стягненому й нестягненому: Личко біле рум’янеє, серце ж моє коханеє (Народна творчість).

Часто нестягнені форми прикметників у поетичних творах використовуються для надання мові піднесеного характеру: Усе таке чарівнеє, таємничеє, повнеє соку, життя і снаги (М. Стельмах).

Короткі, або нечленні, прикметники вживають лише у формі називного (знахідного) відмінка однини чоловічого роду і становлять чисту основу. Вони не змінюються ні за родами, ні за числами, ні за відмінками: зелен, годен, славен, красен, певен, ладен: Пливе човен води повен (Т. Шевченко).

Значення непрямих відмінків передаються повними прикметниками.

Короткі прикметники вживаються в розмовному мовленні, у фольклорі та в поезії, де вони використовуються для стилізації під народнопоетичну мову: Та й у тої брівоньки чорні, як шнурочок, та й у тої видочок повен, як гурочок (Народна творчість).

3.  Робота з підручником. Прочитайте теоретичний матеріал, доберіть аналогічні приклади.

V.Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних умінь з теми.

1.  Пояснювальний диктант.

üЗаписати під диктовку речення. Виділити прикметники, визначити їх розряд за значенням. Чи можуть перейти в інший розряд виділені прикметники?

Батькова хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Традиційна українська хата — воістину колиска нашого народу. В інтер’єрі хати, у всій організації внутрішнього її простору відбиваються багаточисленні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї та обряди (З журналу).

2.  Вибіркова робота.

üВиписати словосполучення, в яких відносні чи присвійні прикметники мають значення якісних. Свій вибір обґрунтувати.

Крижане серце, гаряча вода, пшеничне поле, каштанове волосся, куряча пам’ять, персикова блузка, золотий характер, заячий хвіст, ведмежий слух.

3.  Прочитайте усмішки, визначте, до якої групи за значенням належать прикметники.

Діалоги

1.  — Чому ми кажемо «материнська мова»?

— Бо мати більше говорить, ніж батько.

2.  — Яка була погода під час канікул?

— Святкова.

3.  — Оленко, якого роду «парта»?

— Якщо Олегова — чоловічого, якщо Тетянчина — жіночого, а якщо та, де сидять Наталка і Віталик,— то спільного.

4.  — Чому це ти, Івасю, тільки двійки та трійки на уроках заробляєш?

— Треба, тату, з найменшого починати… (І. Страшко).

4.  Визначити розрядприкметників у словосполученнях.

Легка атлетика

дідівськаспадщина

зміїний характер

лебедина пісня

вовчий апетит

вишнева сукня

золоті руки

дерев'яний язик

левова частина

Матеріал для вчителя:

Легка атлетика — якісно-відносний;

дідівськаспадщина— присвійно-відносний;

зміїний характер — присвійно-якісний;

лебедина пісня — присвійно-якісний;

вовчий апетит присвійно-якісний;

вишнева сукня — відносно-якісний;

золоті руки — відносно-якісний;

дерев'яний язик — відносно-якісний;

левова частина — присвійно-якісний.

5.  Пошукова робота (за варіантами).

üПрочитати поезії. Знайти прикметники, визначити їх форми (повна чи коротка).

Варіант 1.

В’ється дорога далекая

В хату крізь синю парчу.

Мамо, до вас я лелекою

В горі і щасті лечу.

Хата моя, біла хата,

В білім ти світі одна.

Пахне любисток і м’ята,

Мальви цвітуть край вікна.

Л. Луценко

Варіант 2.

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі

Полинути співом дзвінким,

Упасти на хвилі просторі,

Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне

Ясніше, ніж зорі яснії,

Гучніше, ніж море гучне.

Леся Українка

6.  Творче конструювання.

üВід поданих прикметників утворити нестягнену повну та коротку форми. У якому стилі можуть уживатися такі форми і з якою метою?

Святий, таємнича, повний, давній, чарівна.

üУвести три прикметники у прості ускладнені речення на тему «Інтер’єр хати», використовуючи матеріал довідки.

Довідка:  Піч займала внутрішній кут хати; по діагоналі від печі влаштовували парадний кут, де розміщували ікони; під іконами ставили стіл; попід тильною стіною розміщували довгу дерев’яну лаву.

VІ.  Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

1.  Подумати і дати відповіді на питання:

1.  Що зумовлює перехід одних форм прикметників в інші?

2.  Які морфологічні варіанти мають повні форми прикметників?

3.  Яка особливість характерна для коротких форм прикметників?

VII.Підсумок уроку.

VIII.Домашнє завдання.

1.  Із творів усної народної творчості виписати 5 речень з короткою формою прикметників та 5 з нестягненою повною формою. Прикметники ввести у словосполучення так, щоб вони належали до різних розрядів за значенням.

2.  Дібрати пари словосполучень, у яких прикметники належатимуть до різних розрядів за значенням.

Урок № 4

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ, ЇХ ТВОРЕННЯ

Мета уроку:

  • ознайомити шестикласників з відомостями про ступені порівняння прикметників та їх творення;
  • формувати вміння правильно утворювати форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників, правильно й доречно вживати їх у мовленні;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності за збереження краси природи.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: правильне вживання в мовленні вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників.

Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів з прикметниками.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ.   Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ.  Розвиток пошукової пізнавальної діяльності шестикласників.

1.  Спостереження над мовним матеріалом.

üПрочитати подані форми прикметників. З’ясувати, чи змінюється значення прикметників при утворенні нової форми.

Легкий — легший — найлегший;

більш (менш) легкий — найбільш легкий;

короткий — коротший — найкоротший;

більш (менш) короткий — найбільш короткий.

IV.  Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Коментар учителя.

Якісні прикметники виражають ознаку, яка може виявлятися більшою або меншою мірою, тому їм властиві ступені порівняння — вищий і найвищий.

Прикметники, які показують, що в предметі більше тієї самої якості, ніж в іншому, є формами вищого ступеня порівняння: Берізка стрункіша за тополю.

Прикметники, які показують, що в предметі найбільше тієї самої якості, порівняно з іншими предметами, є формами найвищого ступеня порівняння: Ірина — моя найкраща подруга.

2.  Робота з таблицею.

Ступені порівняння прикметників

Ступені порівняння Форма Спосіб утворення Приклади
Вищий Проста

За допомогою суфіксів -іш-,

-ш- від інших основ

Мудрий — мудріший;

малий — менший

Складена За допомогою додавання до звичайного прикметника слів більш (менш)

Короткий — більш короткий;

гіркий — менш гіркий

Ступені порівняння Форма Спосіб утворення Приклади
Найвищий Проста

За допомогою додавання до прикметників вищого ступеня префікса най-.

Значення вищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-

Вищий — найвищий; якнайменший, щонайменший
Складена

За допомогою:

а) слів найбільш, найменш;

б) прикметників вищого сту­пеня і слів від усіх, над усе

Найбільш здібний,

найменш освічений;

миліший від усіх,

дорожчий над усе

Увага!

Не мають ступенів порівняння прикметники:

1)  з суфіксами -ав(ий), -яв(ий): білявий, чорнявий;

2)  з суфіксами -уват(ий), -юват(ий): білуватий, синюватий;

3)  з суфіксами -еньк(ий), -есеньк(ий), -езн(ий), -енн(ий): біленький, тонесенький, величезний, здоровенний;

4)  з префіксом пре-: предобрий, премудрий, преславний;

5)  прикметники, що мають непорівнювану ознаку: сліпий, кривий, лисий, босий, живий, голий, хворий, порожній, готовий, сивий, русий.

V.Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних і творчих умінь з теми.

1.  Лексико-фразеологічна розподільна робота.

üПрочитати подані фразеологічні звороти, які у своїй будові мають прикметники. Заповнити таблицю, записавши фразеологічні звороти у відповідну колонку. Від якісних прикметників утворити вищий і найвищий ступені порівняння.

За холодну воду не братися; заяча душа; за милу душу; вивести на чисту воду; наче турецький святий; співати старих пісеньок; як з телячого хвоста сито; як солоного зайця ганяти; у свинячий голос; до нових віників пам’ятати; золоті верби ростуть; сон рябої кобили.

Фразеологічні звороти

з якісними прикметниками

Фразеологічні звороти

з відносними прикметниками

Фразеологічні звороти

з присвійними прикметниками

     

üРозтлумачити фразеологічні звороти (див. довідку).

Довідка: ледарювати, боягуз, охоче, з великим задоволенням, викрити кого-небудь у нечесних діях, дуже бідний, пропагувати відоме, часто хибне, нікудишній, бігати без передишки, занадто пізно, запам’ятати надовго, нічого путнього не виходить, вигадувати, говорити неправду, пусте.

2.  Творча робота (у групах).

üУявити ситуацію: вам випала нагода виступити перед своїми ровесниками з темою «Майбутнє у наших руках». Скласти усний твір-міркування, використовуючи прикметники різних ступенів порівняння.

3.  Вибіркова робота.

üЗ наведених прикметників виписати ті, що не утворюють ступенів порівняння. Свій вибір аргументувати.

Старезний, зеленавий, старуватий, маленький, охайний, свіжий, прекрасний, крутий, рідкуватий, дрібнесенький, талановитий, пахучий, видний, синій, милий, здоровенний, кривий.

4.  Пояснювальний диктант.

üЗаписати текст під диктовку. Знайти прикметники, у яких ознака може виявлятися більшою або меншою мірою.

Не раз приходили ми на це місце і восени, і взимку, і напровесні. І кожного разу нам відкривалась усе нова й нова краса. Наступного року лан залило біле цвітіння гречки. Блакить неба заграла новими відтінками, а смарагдові крони дерев у байраці стали ніжнішими, ласкавішими (За В. Сухомлинським).

5.  Гра «Хто швидше?»

üВід поданих слів утворити вищий ступінь порівняння прикметників, записати в одну колонку форми з суфіксом -ш-, а в другу — з суфіксом -іш-.

Далекий, широкий, дешевий, новий, старий, рідкий, гіркий, тонкий, товстий, гладкий, глибокий, мілкий, зелений, тихий, вигідний.

VI.  Систематизація й узагальнення знань.

1.  Подумати і дати відповіді на питання:

1.  Як утворюється проста форма прикметників вищого й найвищого ступенів порівняння?

2.  Як утворюється складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння?

3.  Які прикметники не утворюють ступені порівняння? Чому?

4.  Яку роль відіграють у мовленні прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння?

VII.Підсумок уроку.

VIII.Домашнє завдання.

1.  Підготувати повідомлення на лінгвістичну тему «Ступені порівняння якісних прикметників у текстах наукового стилю».

2.  Із художньої літератури виписати 3–5 речень, у яких уживаються прикметники, які виражають ознаку, що може виявлятися більшою або меншою мірою. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

Урок № 5

ТВОРЕННЯ ФОРМ ВИЩОГО Й НАЙВИЩОГО СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ

ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

Мета уроку:

  • удосконалювати вміння шестикласників правильно утворювати форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників, правильно й доречно вживати їх у мовленні;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності за збереження краси природи.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: правильне вживання у мовленні вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ.   Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІІІ.  Виконання системи творчих завдань.

1.  Робота з деформованим текстом.

üПрочитати. Уставити в текст потрібні за змістом слова — прикметники (див. довідку). Чи можуть вони утворювати ступені порівняння? Записати висловлювання. З’ясувати тип мовлення. Дібрати заголовок, який виражав би тему тексту.

Та ще не все ми втратили! Наша планета ще може лишатися … і …, якщо ми опам’ятаємося, вернемося у лоно Матері-Природи синами, а не загарбниками.

Богом дарована нам земля … на чорноземи, що коли б дати всьому лад, могла б прогодувати півсвіту. … мірою усвідомити себе не сиднями, а господарями допоможе мудрість тих, хто був … до праці, … і …(За Н. Міщенко).

Довідка: голубою, зеленою, вдячними, багата, великою, удатніший, більш умілий і старанний.

2.  Дослідження-конструювання.

üВід поданих прикметників утворити просту і складену форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників. Скласти з ними словосполучення.

Добрий, далекий, смачний, чесний, дзвінкий, бурхливий, худий, великий, гарний, поганий.

3.  Навчальне редагування.

üПрочитати речення. З’ясувати, чи правильно в них ужиті ступені порівняння прикметників. Записати, виправляючи помилки й аргументуючи свій вибір.

1).Найбільш досконаліший проект щодо захисту навколишнього середовища був виданий Академією наук України.

2).Через тиждень дерева стоятимуть більш голі.

3).Учорашній туман був сивіший за сьогоднішній.

4).Поганіший настрій у мене тоді, коли йде дощ.

5).Груші солодше, ніж яблука.

6).Річка ширша від ставка.

7).Наш край самий красивий.

4.  Творче моделювання.

üПодані сполучення слів увести в прості речення, ускладнені однорідними членами, звертаннями, вставними словами.

1).Дуб крислатіший, ніж клен.

2).Немає нічого кращого, як жити у гармонії з природою.

3).Дніпро ширший за Десну.

Коментар учителя. Прикметники вищого ступеня в реченнях уживаються з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як. Прикметники вищого ступеня узгоджуються в роді, числі та відмінку з іменниками (займенниками).

ІV.  Рефлексія. Оцінювання та самооцінювання.

1.  Бліц-опитування «ТАК, НІ».

Погодьтесь або заперечте твердження

1.  Прикметник це самостійна змінна частина мови, що означає ознаку предмета і відповідає на питання який? -а, -е, чий? -я, -є.

ТАК

2.  Прикметник належить до певного роду: чоловічого, жіночого, середнього.

НІ (змінюється за родами)

3.  Прикметники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку в однині, в числі й відмінку в множині.

ТАК

4.  У реченні прикметники найчастіше виступають лише означенням.

НІ (рідше—іменноючастиноюскладеного присудка)

5.  Прикметники зимовий, майбутній, учорашній, сьогоднішній виражає часову ознаку.

ТАК

6.  Прикметники мають своєрідне відмінювання: поділяються на 3 групи тверду, м'яку і мішану.

НІ (тверду і м'яку)

2.  Перевірка бліц-опитування й самооцінювання учнів.

Підрахувати кількість правильних відповідей та помножити на 2 це й буде результат.

IV. Підсумки проведеної роботи на уроці.

Взаємоперевірка самостійно побудованих речень. Самоаналіз роботи учнів у процесі засвоєння теми й окреслення вчителем перспектив подальшої навчальної діяльності.

V.Домашнє завдання.

1.  Скласти або виписати з художньої чи наукової літератури 2–3 речення, у будові яких є прикметники вищого ступеня з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як.

2.  Утворити від прикметників поганий, дужий, небезпечний, видний, відповідальний вищий і найвищий ступені порівняння.

Урок № 6

ПРИКМЕТНИКИ ТВЕРДОЇ І М’ЯКОЇ ГРУП. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Мета уроку:

  • ознайомити шестикласників про поділ прикметників на тверду та м’яку групи, формувати в них уміння визначати належність прикметників до певної групи;
  • виробити вміння й навички правильно визначати й відмінювати прикметники твердої і м’якої груп;
  • знаходити орфограму «Буква и, і, ї у відмінкових закінченнях прикметників», обґрунтовувати вибір написання відповідним орфографічним правилом;
    • розвиватинавички самостійної роботи;
  • за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу ознайомити шестикласників з історією народного житла, його інтер’єром.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів (у тому числі застарілих), прикметників-синонімів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ.Перевірка домашнього завдання.

üРобота з індивідуальними картками.

Варіант 1

1.  Підкреслити прикметники, відповідно до синтаксичної ролі їх в реченні.

2.  Розібрати за будовою: величезній, неспокійному.

3.  Визначити всі відомі морфологічні ознаки прикметників: на піщаній косі, по синьому морю.

4.  Утворити всі ступеньовані форми виділених прикметників.

Глибока осінь. Перелітні птахи вже давно відлетіли на південь. На звивистому узбережжі Каспію, у величезній затоці, влаштовано для них чудовий заповідник. Зараз тут живуть різноманітні перелітні гості. На піщаній косі біліє зграя чутливих красивих лебедів. Серед густого очерету пірнають сірі качки. А по неспокійному синьому морю плавають невеликими табунцями гуси (З журналу).

Варіант 2

1.  Підкреслити прикметники відповідно до їх синтаксичної ролі в реченні.

2.  Розібрати за будовою: зеленкувате, спритна.

3.  Визначити морфологічні ознаки прикметників: красивий, чепурна.

4.  Утворити усі ступеньовані форми виділених прикметників.

У сороки-білобоки на боках пір’я зовсім біле. А голова, крила і хвіст чорні, як у ворони. Дуже красивий у неї хвіст. Він довгий, прямий. Пір’я на ньому зеленкувате. Сорока пташка ошатна, чепурна, спритна (З журналу).

Варіант 3

1.  Вставити доречні, на ваш погляд, прикметники. Обґрунтувати їх доцільність.

2.  Визначити морфологічні ознаки і синтаксичну роль трьох прикметників (на вибір).

3.  Утворити всі ступеньовані форми виділених прикметників.

От і прилетіла з далекого краю господиня–осінь. Змахнула рукавом і дерева одягли своє розкішне вбрання. Берізки прибрались, як дівчата, і вихваляються одна перед одною красою. А біля них поста-

ють дуби-парубки.

ІІІ.  Установчо-мотиваційний етап.

ІV.  Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

V.   Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1.  Спостереження над мовним матеріалом.

üЗ’ясувати, на який приголосний закінчуються основи слів крихкий, вразливий, тривожний, внутрішній, літній, довколишній.

Коментар учителя. Залежно від того, на твердий чи на м’який приголосний закінчуються основи прикметників, вони поділяються на тверду і м’яку групи.

Тверда група прикметників

(основа закінчується на твердий

приголосний)

М’яка група прикметників

(основа закінчується на м’який

приголосний, у т. ч. на [й])

Більшість якісних і відносних прикметників (зелений, сільський), усі присвійні (дядьків, Сергіїв), короткі форми (ладен) Нинішній, довговіїй, довгошиїй
Прикметники на -лиций відмінюються за окремим зразком

Відмінкові закінчення прикметників

Відмінки Однина Множина
Тверда група М'яка група Тверда група М'яка група
Чоловічий і середній Жіночий рід Чоловічий і середній Жіночий рід
Н. -ий, -е -ій, -є
Р. -ого -оі -ого -ої -их -іх
Д. -ому -ій -ому -ій -им -ім
З. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р.
О. -им -ою -ім -ою -ими -іми
М. -ому(-ім) (на) -ій (на) -ому (-ім) (на)-ій (на) -их (на) -іх

Відмінювання прикметників твердої групи

Відмінки Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід

Множина

(для всіх родів)

Н.

Р.

Д.

З.

О.

М.

народн-ий
народн-ого
народн-ому
як Н.або Р.
народн-им
(у) народн-ому (-ім)
народн-а
народн-ої
народн-ій
народн-у
народн-ою
(у) народн-ій
народн-е
народн-ого
народн-ому
народн-е
народн-им
(у) народн-ому (-ім)
народн-і
народн-их
народн-им
як Н. або Р.
народн-ими
(у) народн-их

Відмінювання прикметників м’якої групи

Відмінки Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід

Множина

(для всіх родів)

Н.

Р.

Д.

З.

О.

М.

давн-ій
давнь-ого
давнь-ому
як Н.або Р.
давн-ім
(у) давнь-ому (-ім)
давн-я
давнь-ої
давн-ій
давн-ю
давнь-ою
(у) давн-ій
давн-є
давнь-ого
давнь-ому
давн-є
давн-ім
(у) давнь-ому (-ім)
давн-і
давн-іх
давн-ім
давн-іх
давн-іми
(у) давн-іх

VІ.  Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних і творчих умінь з теми.

1.  Вибірково-розподільна робота.

üЗаписати прикметники у формі називного відмінка однини чоловічого роду. Указати на групи прикметників за типом відмінювання.

Прибережн…, братн…, пшеничн…, сінешн…, заможн…, природн…, художн…, мужн…, висок…, дружн… .

üРозтлумачити слова дружній і дружний.

Довідка: дружній — приязний, дружний — одностайний.

2.  Коментоване письмо.

üЗаписати під диктовку текст. Підкреслити прикметники. Визначити групу, рід, число, відмінок.

Традиційним типам хат різних регіонів України надавали своєрідності такі елементи, як ґанок, значні виноси даху та галерея. Подальше ускладнення плану хати йшло через виокремлення в сінях комори, а в житловому приміщенні — кухні (З енциклопедії).

üРозтлумачити виділені слова й дібрати до них синоніми.

Ґанок(крильце, калідор, рундук) прибудова, присінок біля входу в будинок із майданчиком, на який ведуть східці.

Галерея(рукійма, лавочки) критий чи відкритий коридор, що з’єднує два або кілька приміщень; довгий балкон уздовж будинку.

Комора(комірка, комірчина, кліті, підкліті, хитки, чулан, кладочка) — 1. Окрема будівля для зберігання зерна. 2. Приміщення в житловому будинку, де тримають продукти харчування.

3.  Творча робота.

üЗаписати словосполучення в орудному відмінку однини, пояснити правопис. Скласти 2–3 речення, використовуючи подані сполучення слів.

Вужча кімната, більша площа, нижча круча, домашня локшина, порожня скриня, старожитній звичай, хатній посуд, зовнішній вигляд.

4.  Навчальне редагування.

üПрочитати прикметники. Знайти неправильні форми слів. Записати, виправляючи недоліки.

Кварцевий, помаранчовий, шавлієвий, грушевий, вишньовий, життьовий, миттьовий.

VІІ.Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

1.  Проблемні запитання до учнів.

(Учні відповідають на питання, використовуючи теоретичний матеріал про відмінювання прикметників).

1.  В якому відмінку однини прикметники чоловічого і середнього роду твердої групи мають закінчення -им, а м’якої -ім (-їм)? (В орудному).

2.  В якому відмінку однини прикметники чоловічого і середнього роду мають паралельні закінчення? (У місцевому відмінку).

3.  В якому відмінку однини прикметники жіночого роду мають закінчення -ої? (В родовому відмінку).

4.  А в яких відмінках прикметників жіночого роду мають закінчення -ій (-їй)? (В давальному й місцевому).

5.  А яке закінчення мають прикметники жіночого роду в орудному відмінку? (-ою).

6.  Який знак пишеться у прикметниках м’якої групи в однині після приголосних перед закінченням, що починається буквою о? (М’який знак).

7.  В якому відмінку у прикметниках твердої та м’якої груп у множині пишеться закінчення -і (-ї)? (У називному).

8.  Яку букву пишемо в усіх інших відмінкових закінченнях прикметників твердої групи у множині? (Букву и).

9.  А в закінченнях м’якої групи? (Букву і (ї)).

VІІІ.Підсумок уроку.

ІХ.  Домашнє завдання.

1.  Скласти зв’язне висловлювання у науковому стилі на тему «Особливості відмінювання прикметників твердої і м’якої груп».

2.  Дібрати синоніми до слів братній, навколишній, трикутний, свіжий. Визначити їх групи за типом відмінювання (тверда чи м’яка).

Прочитано 1099 разів