Тема: Групи часток за значенням
Культурологічна тема: Сторінками “Кобзаря” Т. Шевченка
Мета: Формувати вміння розрізняти групи часток за значенням: формотворчі, заперечні, модальні. Розвивати в учнів вміння працювати самостійно, зв’язно висловлювати думку, уміння виділяти головне. Виховувати любов до творчої спадщини Т. Шевченка.
Урок формування навичок і вмінь
Обладнання: портрет Т. Шевченка, вишитий рушник, “Кобзар”.
Перебіг уроку
І. 1. Організація класу.
2. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів.
Бесіда.
- Який розділ науки ми вивчаємо?
- Що ж вивчає морфологія?
- Які частини мови ми зараз вивчаємо? Назвіть їх?
- Чому прийменник службова частина мови?
- Чому сполучник службова частина мови?
Побудьте в ролі вчителя. Розкажіть граматичний матеріал про частку як службову частину мови. Використовуйте наведений приклад.
І на оновленій землі врага не буде, супостата,
а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі.
У розповіді дайте відповідь на запитання:
- Чому частки належать до службових слів?
2. Яка службова функція часток?
3. Які ще функції в мові виконують частки?
4. Дайте визначення часток?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Вибірковий диктант. Визначити основну думку твору. Виписати частки.
Вічне слово
З-поміж безлічі книг з якими має справу історія світової літератури поодиноко виділяються ті, що увібрали в себе науку віків і мають для народу значення таки заповітне.
До таких належить “Кобзар”, книга, яку народ український поставив би на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.
Дивовижна ж доля цієї книги. Поезії, що входять до неї складалися на тернистих дорогах поетового життя. Трохи не більшість поезій написані аж за межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. О. Гончар.
– Випишіть частки. Вкажіть групу. (би – ф., трохи не – вказівка на кількість, таки, ж, аж – виділення окремих слів).
– Визначте основну думку твору? (місце “Кобзаря” у національній духовній спадщині українського народу).
Напередодні річниці з дня народження Т. Шевченка ми проводимо урок “.Сторінками “Кобзаря”.
2. Перевірка домашнього завдання (частки, які учні виписали з поезій “Кобзаря”).
ІІІ. Вступні вправи.
1. Пояснювальний диктант.
Спишіть речення, розкриваючи дужки. Визначте граматичний зв’язок у реченні.
(Не) втирайте (ж) мої сльози, (не) хай собі л...ються, чуже поле поливають (що) дня і (що) ночі.
2. Дивлюся на море широке, глибоке,
Поплив би на той бік – човна не дають
Чому частки називаються формотворчими. Які граматичні форми вони утворюють.
3. Сіяло сонце, в небесах ані хмаринки.
Не вмирає душа наша, не вмирає воля.
Рано-вранці, в пилипівку,
Якраз у неділю побігла я за водою (увиразнення значення слів).
В селі здалека палати – бодай ви терном поросли (спонукання).
IV. Первинне застосування здобутих знань (пробні вправи).
1. Завдання з елементами гри. “Третій зайвий”.
Визначити зайву частку в групі. Визначити їх розряд за значенням.
Хай, нехай, ні (формотворчі).
Саме, хай, якраз (увиразнення значення).
Ніби, не, ані (заперечні, невпевненість).
Навіть, ну, лишень (виділення окремих слів).
Уже, би, хоча б (виділення окремих слів).
Чи, невже, годі (вживання для оформлення).
Давай, ось, егеж (ствердження).
2. Творча вправа.
Поводитися просто; просто знайома пана; носить виключно з принциповості, виключно таланить; говорить прямо, прямо тобі наречена; це тільки як належне, тільки не у вихідний.
а) поясніть значення виразу як належне (як те, що треба, повинно бути);
б) розподіліть вирази у два стовпчики:
1 – ті, що мають у своєму складі частку;
2 – ті, що мають слова однозвучні з частками, до якої частини мови вони належать. Установіть, від яких частини мови походять частки просто, виключно, прямо, тільки. Знайдіть частку займенникового походження (тобі);
в) доберіть синоніми до прислівника виключно (винятково) і до частки виключно, тільки, лише; до прислівника прямо (відверто) і частки прямо (просто).
3. Робота на дошці.
Як то тяжко блукать в світі сироті без роду (частка, підсилення висл.).
Легше плакать, як ніхто не бачить (сполучник).
V. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах (тренувальні вправи).
1. Прочитайте речення, знайдіть у них частки, визначте до якої групи за значенням вони належать.
1. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила: Отаку-то їй причинну Ворожка зробила!
2. На чужині не ті люди, – Тяжко з ними жити! Ні з ким буде поплакати, Ні поговорити.
3. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?
4. Чужі люди не спитають – Та й нащо питати? Нехай плаче сиротина, Нехай літа тратить!
5. Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали зраділи б старому.
6. А я таки мережить буду тихенько білії листки.
7. Праведная душе! Прийми мою мову! Не мудру,та щиру. Прийми, привітай. Не кинь сиротою, як кинув діброви, прилине до мене хоч на одно слово Та про Україну мені заспівай!
8. Грає кобзар, виспівує – аж лихо сміється...Була колись гетьманщина, та вже не вернеться.
9. Хіба краща є за тебе?
10. Ані півня, ні собаки; Тільки із-за гаю Десь далеко сіроманці вовки заливають. 11. Удвох кажуть і плакати мов легше неначе. За творчістю Т. Шевченка.
VI. Творче перенесення знань, умінь і навичок у нові або змінені умови (творчі вправи).
1. Скласти невеличку розповідь письмово про любов Т. Шевченка до України “Шевченко і Україна”. Використовуючи словосполучення.
Ні на крок не відступати, життя немиле, зобов’язані виключно йому, куди краще за всіх, як би то не було, ні за яких умов, написав і нам, де там!
VII. Підсумки уроку.
- На які групи поділяються частки?
- Яку роль вони виконують?
Домашнє завдання. дописати твір-мініатюру.