Понеділок, 24 травня 2021 12:36

Безсполучникове складне речення. смислові відношення та інтонація у безсполучниковому складному реченні. Автор - учитель ТЗОШ№4 Г. Семенець

ТЕМА: Безсполучникове складне речення. смислові відношення та інтонація у безсполучниковому складному реченні (за творами раннього періоду творчості Т. Шевченка).

МЕТА: узагальнити і систематизувати знання учнів про безсполучникове складне речення на прикладі ранньої лірики Т.Г.Шевченка, поглибити елементи лінгвістичного аналізу ліричного твору; розвивати уважність, зосередженість, удосконалювати вміння виправляти мовленнєві, змістові, граматичні, пунктуаційні помилки, навички творчо-пошукової роботи; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашого народу, до нев’янучої краси рідного слова.

ТИП УРОКУ: Подорож – дослідження синтаксичним океаном
безсполучникового складного речення (урок узагальнення та систематизації знань).

ОБЛАДНАННЯ: портрет Т.Г.Шевченка, картина , опорна схема “Смислові зв’язки між простими реченнями у складному”,презентація, «Кобзар» Т. Шевченка,мультимедійний графопроектор, ноутбук, колонки, екран, роздатковий матеріал.

                                                                           Свою Україну любіть,

                                                                           Любіть її... Во врем’я люте,

                                                                            В останню тяжкую минуту

                                                                           За неї Господа моліть

                                                                                    Т.Г.Шевченко

                                     ПЕРЕБІГ УРОКУ

Методична ремарка.

Робота на уроці здійснюється у творчих дослідницьких групах: мовознавці, літературознавці, історики, кожна з яких взаємодоповнює іншу. Перед кожним учнем на парті тексти поезій, опорні схеми. Кожен етап уроку супроводжується мультимедійними слайдами на великому екрані.

УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

І. Організаційно-вступна частина

Учні сидять в групах,кожна група має спікера.

Вступне слово вчителя

Щасливий той народ, що має свою знаменну історію, гордиться славними патріотами, які примножували його нев’янучу славу. Сміливі запорожці під мудрим керуванням свої славних керманичів – гідні нашого пошанування. Подвиги козаків возвеличував народ у своїй творчості, гіперболізуючи їхні вчинки лише тому, що захоплювався відважністю, нескореністю, вірою у краще життя матері -України. Не міг обминути цієї теми у своїй творчості і славний син українського народу, наша гордість, геній красного письменства - Т.Г.Шевченко. Історична тематика його творчості була об’єктом вивчення на уроках української літератури. На уроці словесності сьогодні ми вирушаємо у подорож синтаксичним океаном безсполучникового складного речення, щоб дослідити особливості його творчого почерку, мовно-стилістичних особливостей поезій раннього періоду творчості.

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.   Слайд №1.

Учитель: Тема нашого уроку: “Безсполучникове складне речення (на основі ранньої творчості Т.Г.Шевченка - поезій “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “До Основ’яненка”, “Гамалія”).   Слайд №2

Мета уроку: : узагальнити і систематизувати знання учнів про безсполучникове складне речення на прикладі ранньої лірики Т.Г.Шевченка, поглибити елементи лінгвістичного аналізу ліричного твору; розвивати уважність, зосередженість, удосконалювати вміння виправляти мовленнєві, змістові, граматичні, пунктуаційні помилки, навички творчо-пошукової роботи; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашого народу, до нев’янучої краси рідного слова.

Маршрутна карта .   Слайд№3

Постановка завдань подорожі. Слайд № 4

1.Досліджувати смислові зв’язки та інтонацію між простими реченнями-частинами у безсполучниковому складному реченні на основі ліричних творів Т.Г.Шевченка.

2.Дослідити стилістичні особливості БСР.

3.Розширювати знання про роль художніх засобів та стилістичних фігур у структурі ліричного твору.

4.Досліджувати роль безсполучникових речень у поезії раннього періоду творчості Т.Шевченка.

Постановка проблеми. Слайд №5.

– Безсполучникові складні речення – цікавий і непростий для роботи матеріал. Складність полягає в тому, що важко однозначно визначити різницю у смислових відношеннях. Серед науковців немає одностайності у визначенні специфіки цих речень. Одні твердять, що БСР – це окремий тип складних речень, а інші розглядають їх як складносурядні чи складнопідрядні (залежно від співвідношення частин). Немає єдності і в тому, як класифікувати безсполучникові складні речення, виділяється різна кількість груп.Як підсумок вивчення теми ви повинні підтримати той чи інший погляд на цю проблему.

Отже, проблемне запитання: "Безсполучникові складні речення – це окремий вид складних речень чи різновид сполучникових складних речень? (Учні записують у зошити проблемне запитання).

ОПЕРАЦІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЕТАП

ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань учнів

Бесіда “вільний мікрофон”

Слово надається « Історикам»

- Яка тематика оспівувалася Т.Шевченком у ранній період творчості? Якою була одна з головних тем?

(У ранній період творчості (1837-1843) Т.Г.Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Одна з головних тем – боротьба українського народу проти поневолення польською шляхтою).

-Який твір цієї тематики був надрукований у першому виданні “Кобзаря”?

(Уже в “Кобзарі” 1840р. була надрукована поема “Тарасова ніч” (1838р.)).

- Які події покладено в основу цієї поеми?

(В основі твору – події травня 1630 року, коли відбувся бій козаків з військом польського гетьмана С.Конецпольського під Переяславом. На чолі битви стояв Тарас Трясило.

- Чим приваблює поезія “До Основ’яненка”?

(Т.Г.Шевченко, оспівуючи минуле, прагне розв’язати важливі проблеми сучасності.Минуле повинно давати відповіді на запитання сучасності. Саме тому поет і закликає Г.Квітку-Основ’яненка співати про славне минуле України).

Інтелектуальна розминка   Слайд №6.

- Приваблювала поета і тема боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників. Вперше вона порушена у поемі “Іван Підкова” (1838 р.) також опублікованій у “Кобзарі” 1840 року. Згадаймо, хто такий Іван Підкова?

(Іван Підкова – козацький ватажок другої половини XVI ст. відомий в народі своїми походами проти турків. Про його морський похід відомостей немає).

- Що вам відомо про Гамалію?

(Гамалія не історична особа, але у XVII –XVIII ст. серед козацької старшини було кілька Гамалії. Згадуються вони й у “Історії Русів”. Словом, це узагальнений образ козацького ватажка).

Учитель. Т.Г.Шевченко відтворює героїчне минуле нашого народу за допомогою стилістичних засобів мови: фонетичних, лексичних, морфологічних, синтаксичних. Адже слово – незамінний будівельний матеріал думки, а думка – господар слів. Вона вказує їм, як поводитися в реченні, кличе їх у разі потреби”, - сказав І.Вихованець. А речення і є основною одиницею синтаксису. Отож пропоную вирушити в дорогу.

ТВОРЧО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЕТАП
ІV. Застосування учнями знань, умінь, навичок
І.   Ми у протоці «Наукове слово». Щоб пройти далі, нам необхідно пригадати все, що відомо про БСР. Отже, слово нашим «Мовознавцям».

  1. Дати визначення, що ми називаємо безсполучниковим складним реченням? За допомогою чого з'єднуються частини БСР? Слайд №7.

Дослідження – аналіз з елементами зіставлення.   Слайд №8.

Запишіть речення. Накресліть їх схеми. Визначте,чи є рівноправними прості речення у БСР.

1. Б’ють пороги ; місяць сходить. 2. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім. 3. Такая їх доля: не вернуться сподівані, не вернеться воля.[   ] [ ].

2.На які види поділяються безсполучникові складні речення? Слайд № 9.

Дослідження – розпізнавання. Слайд №10.

Робота в групах. ( кожній групі по три речення)

Дослідіть смислові відношення у поданих групах БСР; побудуйте структурні схеми.

З однорідними простими:

Знову закипіло синє море;вздовж байдака знову походжає пан отаман та на хвилю поглядає. …(«Іван Підкова»). ( однорідні частини – речення у складному безсполучниковому : зображувані явища відбуваються одночасно).

Пливуть собі та співають;рибалка літає…(«До Основяненка»).

Срібло – золото несуть шапками козаки, насипають козаки повнії байдаки. («Гамалія»).

Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє,синє море звірюкою то стогне, то виє.

(«Іван Підкова»).

З неоднорідними простими:

Висипали запорожці – лиман човни вкрили. («Іван Підкова»).

Гамаліє, серце мліє: скутар скаженіє. («Гамалія»).

Звільнили брата – всі разом відпливли.(«Гамалія»).

Море ревнуло Босфорову мову – лиман Дніпрові журбу на хвилі подав.(«Гамалія»).

Неси ти їх з України : почуємо славу козацькую славу.(«Гамалія»).

Не буди,Босфоре:буде тобі горе; твої білі ребра піском занесу.(«Гамалія»).

3. Які смислові відношення між простими реченнями можуть виражатися?

Слайд №11.

ІІ. Увага! Ми у « Нейтральних водах Інтонації ». Слайд № 12.

  • Пригадайте, якою може бути інтонація у БСР?
  • Дослідження – спостереження. Слайд №13.
  • Дослідити особливості інтонації у БСР.

Учитель. Якщо для БСР характерна інтонація переліку, то між його частинами ставиться кома або крапка з комою; якщо характерне зниження голосу в кінці першої частини, то ставиться двокрапка; якщо характерне підвищення голосу в кінці першої частини, то ставиться тире.

Дослідження – порівняння         Слайд №14.

  • Порівняти подані речення. Записати їх, накреслити схеми.
  • Стрепенулись соколята, бо давно не чули хрещеної тої мови.   -------   Стрепенулись соколята : давно вже не чули хрещеної тої мови.   («Гамалія»),

Було колись : в Україні вміли пановати . ------   Було колись, що в Україні вміли пановати.

Висновок:  БСР та сполучникові речення можуть бути синонімічні.

Учитель:  Пригадайте, які стилістичні особливості БСР?   Слайд №15.

  • БСР служать для передачі насиченості подіями, що розгортаються;
  • Відсутність сполучника надає реченню розмовного забарвлення;
  • Роблять речення більш емоційними;
  • Надають висловлюванню легкості;
  • Служать для виразності мовлення.

Дослідницька робота (“метод ПРЕС”) Слайд № 16.
Учитель. Довести, до якого стилю належать попередньо записані речення .
(Я вважаю, що дані речення належать до художнього стилю мовлення. Тому що він, по-перше, реалізується в одному із жанрів, яким є поема (поезія) (у даному випадку), по-друге, мета мовлення – різнобічний вплив на думки і почуття за допомогою художніх образів, по-третє, йому притаманні специфічні мовні особливості. Наприклад, у даних реченнях є характерні художні засоби, зокрема, епітети, анафора, інверсія. Отже, я вважаю, що дані речення належать до художнього стилю мовлення).

Учитель. Які звукові образи та художні деталі характерні для аналізованих поезій?

Слово нашим «Літературознавцям».
Літературознавче дослідження Слайд №17.
В аналізованих поезіях особливого значення набуває пейзажний зачин. Картини природи поет насичує великою кількістю звукових образів:
Чорна хмара з-за Лиману
Небо, сонце криє.
Синє небо звірюкою
То стогне, то виє (“Іван Підкова”).
“Море вітер чує”, “сказилося море” (“Гамалія”).
“Місяць сходить”, “чайка скиглить літаючи”, “заграло синє море” (“До Основ’яненка”).
Всі ці звуки викликають почуття тривоги, всі стосуються стану природи. У поезіях використано народнопісенні образи: мак, байрак, орел, круки, ворон, верба, журба-мова; постійні епітети: зелений байрак, козацькії діти, гіркі сльози, червоні жупани, буйний вітер, вражі ляхи
Художні деталі:зорові: ”встає хмара з-за лиману, а другая з поля”, “синє море”, “високі могили” (“Тарасова ніч”); “місяць сходить, як і перше сходив”, “скрізь могили стоять та сумують” (“До Основ’яненка”); “попереду Гамалія байдаком керує”, “дрімав у гаремі ледачий султан” (“Гамалія”); “чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє”, “висипали запорожці – Лиман човни вкрили”, “пан отаман на хвилю мовчки поглядає” (“Іван Підкова”);
слухові: “Босфор... застогнав”, “загула Хортиця з Лугом”, “заспівали козаки”, козаки “кричать за муром”, “реве, лютує Візантія” (“Гамалія”); “свідок слави дідівщини з вітром розмовляє”, море “то стогне, то виє”, “грай же, море!” – заспівали (“Іван Підкова”); “очерети у Дніпра питають”, Україна “сиротою понад Дніпром плаче”, “блужу в стінах та сам собі: “Ой, не шуми, луже!”(“До Основ’яненка”); “грає кобзар, виспівує, вимовля словами”, “обізвавсь Тарас Трясило гіркими сльозами”, “бідна моя Україно, стоптана ляхами” (“Тарасова ніч”);
нюхові (смакові): “ не злодії з Гамалією їдять мовчки сало без шашлика”, “люльки закурили”,“будем жити, вино пити” (“Гамалія”); “тирса шуміла”, “кров ляха, татарина морем червоніла” (“До Основ’яненка”); “бенкетують вражі ляхи”, “як мак процвітає” (“Тарасова ніч”).
Учитель. Давайте пригадаємо основні принципи поетичного синтаксису і на прикладі аналізованих поезій з’ясуємо їх роль у даних творах (“займи позицію”). Слайд №18.

Літературознавець. Так, поезії Т.Г.Шевченка у переважній більшості починаються непрямим порядком слів, тобто прослідковується використання інверсії, зокрема для акцентування уваги саме надії у рядках:

Б’ють пороги, місяць сходить,
Як і перше сходив” (“До Основ’яненка”).
Було колись – в Україні       Ревіли гармати;
Було колись – запорожці     Вміли панувати” (“Іван Підкова”).
-а також часте використання  анафори ( з тією ж метою):
Де паслися ваші коні, Де тирса шуміла, Де кров ляха, татарина Морем червоніла.
..............
Не вернуться сподівані, Не вернеться воля, Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани!  (“До Основ’яненка”).

ІІІ.Ми перейшли до течії «Творчість». Слайд №15.

Розгляньте картину. Згадайте її назву. Коротко її опишіть, використовуючи БСР.

Дослідження – трансформування. Слайд №16.

Перетворіть сполучникові складні речення на БСР і запишіть. Вкажіть, з якої вони поезії. Накресліть структурні схеми.

ІV. Протока «Звучи рідне слово зустрічає нас». Слайд №17.

Виразно прочитайте записані речення.Зробіть повний синтаксичний розбір останнього. Накресліть схему.

СИСТЕМНО-УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ ЕТАП
V. Узагальнення та систематизація знань, умінь, навичок
Самостійна робота творчо-пошукового характеру
Завдання: виписати з тексту ліричного твору безсполучникове складне речення і прокоментувати його (літературознавчий аналіз), зробити синтаксичний розбір, прокоментувати  смислові зв’язки між простими реченнями-частинами у безсполучниковому складному реченні (кожна група працює над  одним ліричним твором).

VI. Підсумки уроку
Підсумковий літературознавчий коментар (робота у групах)
 У творчості Т.Г.Шевченка раннього періоду оспівано героїчне минуле українського народу. Увагу поета привернули ті моменти минулого, коли велась боротьба українського народу проти загарбників та пригноблювачів за волю і незалежність. Мотив визвольної боротьби є основним у поетичних творах “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “До Основ’яненка”.
У творі “Тарасова ніч” відтворено моменти визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти.
Ліричні твори “Іван Підкова” й “Гамалія” змальовують героїчні морські походи запорізького козацтва проти турецьких загарбників. Ці твори є, за словами І.Я.Франка, “немов дзвінким погуком козацького геройства та відваги й енергії”.
У поезії-посланні “До Основ’яненка” поет, оспівуючи героїчне минуле українського народу, звертаючись до великого митця слова, прагне з’ясувати багато проблем, те, що його найбільше хвилює: “чия правда, чия кривда і чиї ми діти”...
Семантико-стилістичним центром усіх аналізованих творів є слово “слава”, яке повторюється у різних морфологічних формах 12 раз. Образи своїх героїв автор змальовує в піднесеному героїчному плані гіперболізуючи їх. Твори мають виразно романтичний характер, використано у них чимало народних пісень, в дусі народних дум зображено козаків, що перебувають у козацькій неволі.

Підсумковий мовознавчий коментар: систематизація знаннь про типи складних речень, смислові зв’язки між простими реченнями-частинами у безсполучниковому складному реченні на основі ліричних творів Т.Г.Шевченка раннього періоду творчості.

VII. Оцінювання. Самооцінювання знань учнів.
Організація домашнього завдання
1. Вправа                                             І група.
2.Скласти 5-6 БСР , зробити повний синтаксичний розбір одного з них. ІІ група.
3.Написати твір-роздум (з використанням безсполучникових складних речень) на тему
 “Тої слави козацької
  Довік не забудем!”
                      Т.Г.Шевченко               ІІІ група.

 

 

 

Прочитано 79 разів