Вівторок, 03 квітня 2018 13:11

Особливості інтонації безсполучникового речення. Синонімічність сполучникових і безсполучникових складних речень. Автор - учитель ТЗОШ№11 Л.З.Григор'єва

Тема. Особливості інтонації безсполучникового речення. Синонімічність сполучникових і безсполучникових складних речень і простих речень.

Мета: поглибити в учнів знання про безсполучникове складне речення, смислові відношення між його частинами; ознайомити з основними видами інтонації безсполучникових складних речень; удосконалити вміння правильно інтонувати ці синтаксичні конструкції, доцільно вживати потрібні розділові знаки між частинами безсполучникових складних речень; допомогти навчитися вживати синонімічні синтаксичні конструкції: складні речення зі сполучниками, без сполучників, прості речення; трансформувати прості речення і складні сполучникові в безсполучникові складні речення; розвивати логічне мислення, вміння робити висновки, узагальнення на основі аналізу мовних взірців; виховувати потребу у вивченні рідної мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник; таблиця, роздавальний матеріал (зміст - у конспекті уроку).

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Визначення очікуваних результатів уроку (спільно з учнями)

Я  поглиблю…     Я  навчусь…   Я  зможу…

ІV. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу з теми у процесі практичної роботи.

  • Творче спостереження з елементами аналізу.

Виразно прочитати висловлювання. Звернути увагу на інтонацію безсполучникових складних речень. Довести або спростувати твердження щодо багатства інтонаційних відтінків тексту.

КВІТУЧИЙ КУТОЧОК ПОДІЛЛЯ

Темною громадою прийняв нас ліс, очам стало легше після золотого сяйва пшеничного поля. Переспіви жайворонків залишилися позаду, звідусіль почулося лісове різноголосся: у верховітті бормоче про щось своє старий ворон, у квітках терену виспівує соловейко, далеко розноситься перестук дятла. Рясна вранішня роса розсипами діамантів переливається в павутинні сонячних променів — день буде погожий. Вікові дуби широко розкинулись як могутні велетні; білими маячками розсипались по лісі берези; у медовому цвітінні розлогої липи чується бджолиний гул.

Скельця неба виблискують під ногами на лісовій дорозі — позавчорашній дощ напоїв землю і залишився спогадом в колії від возу лісника та глибоких круглих відбитках копит. П’янке повітря наповнює легені, хочеться впасти на густий килим трави, закрити очі і розчинитись у розлитому навкруги щасті, стати краплиною роси, листочком барвінку, забути про світ за краєм узлісся. Усе навкруги дихає спокоєм — час ніби зупинився в цьому квітучому куточку Поділля (За Є. Гуцалом).

Довести, що основним засобом зв’язку в безсполучниковому складному реченні є інтонація, яка не тільки об’єднує частини складного речення, а й виражає різні смислові відношення.

  • Колективне опрацювання теоретичного матеріалу (робота з таблицею).

Таблиця. Інтонація в безсполучниковому складному реченні

Вид інтонації Особливості інтонації Приклади
Інтонація переліку

Незначна пауза між частинами, які вимовляються з посиленням голосу і невеликим спадом перед паузою. Виражає логічну однорідність (одночасність, послідовність) і використовується здебільшого в безсполучникових реченнях, співвідносних із складносурядними.

Інтонація переліку відповідає знакові кома або крапка з комою (пауза при цьому знакові триваліша, ніж при комі).

Тихо пливе блакитними річками льон, ячмінь хилиться і тче з тонких вусів зелений серпанок

(М.Коцюбинський).

Інтонація зіставлення

Виразна пауза між частинами, перша з яких вимовляється підвищеним тоном, а друга — зниженим. Однаковий логічний наголос робиться на зіставлюваних словах.

Інтонація зіставлення відповідає знакові тире.

На небі сонце — серед нив я (М.Коцюбинський).
Інтонація зумовленості

Виражає допустові, умовні, наслідкові, часові відношення тощо. Вона близька до інтонації зіставлення, але наголос у реченнях не такий симетричний.

Інтонація зумовленості відповідає знакові тире.

3. Поруйнуєш гніздо лелек — зазнаєш страшного лиха (Усна народна творчість)
Пояснювальна інтонація Виражає причинові, з’ясувальні, пояснювальні відношення. Вона характеризується зниженням голосу й виразною паузою перед тією частиною, що пояснюється. Друга частина вимовляється швидким темпом. Пояснювальна інтонація відповідає знакові двокрапка.  І досі сниться: під горою між вербами та над водою біленька хаточка. (Т. Шевченко)
  • Інтонаційний практикум з елементами класифікації

Прочитати речення вголос, правильно інтонуючи їх. Згрупувати речення за видами інтонації. Умовними позначеннями зобразити інтонацію кожного безсполучникового складного речення.

Коментар учителя. Нагадуємо, що  позначає підвищення голосу; позначає зниження голосу; / позначає середню паузу в середині речення; // позначає тривалу паузу в середині або в кінці речення.

1. Два голуби гудуть, голубка туркоче (Нар. творчість).

2. Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко).

3. Я пам’ятаю:на Дніпрі од берегів так пахли трави (В.Сосюра)

4. Сонце зайшло, степові озера стали на якийсь час темно-червоними (О. Гончар).

5. А, бувало, прокинешся вранці – надворі вже біло, сніжок сіється і сіється(Є.Гуцало).

6. Тихо в лісі: ніщо не шеберхне (М.Коцюбинський).

7. Вітер війнув — листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П. Тичина).

8. Не русалонька блукає — то дівчина ходить (Т. Шевченко).

9. Зійде сонце — утру сльози (Т. Шевченко).

Сформулювати власну гіпотезу щодо стилістичної функції безсполучникових складних речень.

Коментар учителя. Безсполучникові складні речення вживаються в усіх стилях мовлення, але майже не характерні для наукового, якому властива чітка логічність, підкреслена сполучниками сурядності й підрядності. Вони широко вживаються у стилі художньої літератури, публіцистичному стилі та розмовній мові, де важливу роль відіграє інтонація — один з основних засобів оформлення їх.

  • Пояснювальний диктант.

Записати речення, обґрунтувати вживання розділових знаків. Прочитати речення виразно, пояснити інтонацію.

Застигли повні махрові жоржини, тут же духмяно пахнуть чорнобривці (А. Шиян). Самотній вовк полює скрадливо: він вистежує здобич в основному завдяки нюхові. (В. Сабунаєв). Грім гримить — хліб буде родить (Нар. творчість.)Бджоли раді цвіту — люди літу (Нар. творчість).

  • Творче моделювання.

Скласти і записати речення відповідно до поданих схем, пояснити інтонацію.

[ ] — [ ].           [ ], [ ]: [ ].               [ ], [ ], [ ].                         [ ]: [ ].

  • « Мозковий штурм».

— Чим відрізняються безсполучникові складні речення від сполучникових?

— Назвіть смислові зв’язки між простими реченнями, що входять до складу  складного безсполучникового.

— Пригадайте смислові зв’язки у складносурядних і складнопідрядних реченнях. Назвіть спільні ознаки.

V. Виконання системи практичних завдань творчого характеру

  • Робота біля дошки. Дослідження-трансформація. Індивідуальні картки учням.

Трансформувати за зразком прості речення у складні (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові). Визначити смислові відношення між частинами складних речень.

Зразок:

Просте речення: Після дощу яскраво зазеленіла трава на луках.

Складносурядне речення : Пройшов дощ, і яскраво зазеленіла трава на луках.

Складнопідрядне речення: Після тог, як пройшов дощ, яскраво зазеленіла

 трава на луках

Безсполучникове складне речення: Пройшов дощ – яскраво зазеленіла трава на луках. Яскраво зазеленіла трава на луках:пройшов дощ.

  1. Незважаючи на легенький вітерець, спека не вгамовувалась.
  2. Зайшло сонце. Надворі почало темніти.
  3. Ми поспішали додому. Здіймалася віхола.

— Чи змінюється зміст конструкцій у зв’язку з перебудовою їх?

— У яких  реченнях смислові відношення виражено яскравіше?

  • Робота в парах.

Виконання завдань пошуково-аналітичного характеру за планом.

Трансформувати подані складні речення в безсполучникові.

Записати, розставляючи потрібні розділові знаки.

Визначити смислові відношення.

Пояснити вживання розділових знаків у безсполучникових складних реченнях. Накреслити схеми.

Зробити висновок, починаючи словами «Синонімічними є безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями… і  … речення …»

Завдання №1

  1. Луки були пишні, і ниви багаті, і сади густі (Ю. Смолич).
    1. Вилискують брили, оброслі зеленим бархатом водяних мохів, і розпускається лілейно-білим шумовинням потік, виграючи на сонці (О. Гончар).
    2. На широкій долині розлився довгий став, а кругом нього біліє смуга з вишневих та черешневих садків (І. Нечуй-Левицький).
    3. Степ мов палав під тим світлом, а зв’ялена трава хилилася додолу (Панас Мирний).
    4. 5.На зеленій траві білі чайки сидять, наче білі свічі горятьна тарелях латать (Д.Павличко).

Висновок.  Синонімічними є

— безсполучникові складні речення зі значенням переліку дій, подій, явищ, що відбуваються одночасно або послідовно, і складносурядні речення з повторюваними чи неповторюваними сполучниками і (й), та (у значенні і);

— безсполучникові складні речення зі значенням протиставлення, зіставлення, порівняння та складносурядні речення з протиставними сполучниками але, проте, зате, однак.

  Завдання №2

  1. Знаю, що весна буде рання(М. Стельмах)..
    1. Чудно було дивитись, як жайворонок, тріпочучи крильцями, підібгавши кострубаті ніжки, завмер у просторі (Є. Гуцало)
    2. Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя (М. Стельмах).

4.Українці пишаються своєю рідною землею, бо вони споконвіку люблять і шанують батьківський край (Г. Тарасенко).

     5. А в цей час наді мною твориться велике диво, наче хтось невидимим смичком повів по синьому піднебессі (М. Стельмах).

Висновок.   Синонімічними є

— безсполучникові складні речення, яким характерні смислові відношення причини, пояснення чи доповнення і складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними, означальними, причини.

 Завдання №3

  1. Коли приїхали до лісу, зійшло сонце (Г. Тютюнник).
  2. Якщо зрубав дерево, посади два. (Нар. творчість).
  3. Обізвався грибом, так що лізь у кіш (Нар. творчість).
  4. Найменший шелест або стук – і моє серце падає і завмирає (М. Коцюбинський).
  5. Побачу цю ніжну, тремтливу вербу-красуню – і наринають світлі спогади дитинства (В.Скуратівський).

Висновок.         Синонімічними є

— безсполучникові складні речення з часовими, умовними, наслідковими відношеннями та складнопідрядні речення з підрядними часу, умови, наслідку або складносурядні речення з єднальними сполучниками.  

  1. Презентація результатів роботи.
  • Пунктуаційний практикум 

Записати текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Пояснити інтонацію.

Чи знаєте ви як шелестять улітку осокори? Стоять вони мов підняті догори кобзи підставлені вітрові-музиканту. Він пробіжить по їхніх чутливих струнах затріпочуть ніжним перебором листочки забринить на вітрі пружне пагіння. Рвоне акордами струни-гілля гуде верховіттям розвихрена душа осокора. Навіть у найтихішу погоду вони шумлять від найменшого повіву вітру. Ніби просять налети пробіжи по наших струнах-листочках заграй хвалу зеленому літу… Та ось пісня ледь-ледь снується з висоти вітер поступово стишився припав до чутливого дерева ніби заплутався в листатих кронах… (За І.Цюпою).

VІ. Підсумок заняття. Рефлексія результатів. Оцінювання учнів

Чи цікавим був для вас урок? На початку уроку ми визначили  завдання й мету нашої роботи. Чи досягли ми цієї мети?

Я  знаю!            Я вмію!            Я можу!

VІІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Скласти етюд, у якому дощ був би не страшною стихією, а приємним явищем спекотного літа.

Прочитано 799 разів