Мета: виховувати патріотичні почуття, вдячність тим, хто захищає Україну: формувати активну громадянську позицію школярів, толерантне ставлення до інших народів, віру в краще майбутнє Батьківщини.

Обладнання і матеріали: проектор, записи музичних творів, малюнки дітей,вірші українських поетів.

 Підготувала учитель української мови і літератури 

 Ведуча 1: Ми, учні школи №18 м. Тернополя, щиро вітаємо всіх гостей у цьому залі і ласкаво запрошуємо на свято «Любіть Україну… і в радості мить, любіть у годину негоди».

Читець: 

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу, і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Для нас вона в світі єдина, одна

в просторів солодкому чарі…

Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі.

Любіть у труді, у коханні, у бою,

як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою —

і вічні ми будемо з нею!

Вед. 2: Україна – найрідніша для кожного з нас у світі земля, тут ми народилися, зростаємо, пізнаємо цікавинки світу, вчимося любити Бога і людей.

 

Читець:

В серцях світилася вона

Великих предків воїв,

Живилась соками зерна,

В ясній дзвеніла зброї.

Вона одним – і кров, і піт,

А іншим – слово гарне,

Із нею йшли у новий світ,

Трудилися ударно.

Хто взяв її у серце, в кров,

Той вже повік не кине.

Вона – немеркнуча любов,

Любов до України.

(С. Будний)

Вед. 1: Україна – це вперше вимовлене слово, наша мати, рідні, вірні друзі, неповторна природа, синьо-жовтий стяг, і – найкраща, найбагатша у світі земля. Тут ми живемо і будемо жити!

Вед. 2:

Життя – це наш обов'язок творить,

Це творчий кожен день і кожна мить,

Це труд і звага – в звершеннях людини,

А слово й пісня – скрізь на видноті.

Де все твоє життя –

Для Батьківщини!

Читець:

Родитись українцем –

Це велика честь і слава.

Рідний край свій полюбити –

Найважливіша з усіх справа.

В нім пливуть глибокі ріки,

І шумлять степи безкраї,

Стрункі гори пнуться в хмари,

Синьооке море грає.

Українці й українки

Всі кохають до загину

Славну землю батьків своїх,

Свою рідну Україну!

Читець:

Гей, краю наш!

Гей, батьку рідний!

Який чудовий, гарний ти!

Красою чистою своєю

Ти наше серце освяти.

Твоя душа у наших грудях,

Твоя у наших жилах кров,

Тобі даруєм нашу працю,

Тобі – і вірність, і любов.

Пісня

Вед. 1: «Спільна свідомість українського народу повільно, але все ж таки формується на наших очах силою територіальних, економічних, мовних і культурних обставин.

Йдучи назустріч одна одній, шануючи одна одну, переймаючи одна від одної регіональні традиції патріотичного змісту, уся Україна, від Закарпатської до Слобожанської, обов’язково зійдуться в українській ідеї і об’єднаються в нерозривній єдності нашого народу», - сказав класик.

Читець:

Земля всміхається до мене,

І серце просить: відчини.

Я люблю її життя зелене,

Вітри і радощі весни.

Вона лежить така широка,

Що аж хмеліє голова.

Проміння чистого потоки

Над нею сонце розлива.

Пройшла недавно свіжа злива,

Віддавши їй любов дзвінку.

І вся вона, ясна, красива

Сміється в райдужнім вінку.

Вед.2 :“Завданням теперішнього покоління є створити націю, об'єднану не лише історичною пам’яттю, мовою, культурою, а й залученням кожного громадянина до конкретної праці на будівництві демократичного суспільства і національної держави”.

Читець :

Шепче мені жито:

Будь завжди собою,

Вмій з людьми дружити,

З правдою святою.

Шепчуть мені трави:

Будь з людьми у згоді

Не лише в забаві –

В смутку і негоді.

Шепчуть мені клени:

Гордий будь за вроду,

Залиши вагоме

Слово для народу.

Шепчуть мені ниви:

Не цурайся дому,

Не лякайся зливи,

Блискавки і грому.

Сосни синьогриві

Шепчуть мені всюди:

Ти тоді щасливий,

Як щасливі люди!

Пісня

Вед. 1: Зберегти і зміцнити почуття Батьківщини – завдання політичної і інтелектуальної еліти нашого народу, бо хочемо бути успішною нацією, конкурувати з могутніми європейськими сусідами в усіх сферах життя. Мріємо, щоб наміри Євромайдану стали дійсністю.

Читець:

Заніс рідний вітер у серце зернину,

І чисте колосся у душі проросло.

Лише Батьківщина, лише Україна

Покладе надію мені на чоло.

Ідуть місяці і роки без упину,

Й немало спливло вже тієї води.

Лише Батьківщина, лише Україна

Залишиться в серці моїм назавжди.

Не згасне народ, що по вільній стежині

Ітиме до щастя, тепла й доброти.

Лише Батьківщина, лише Україна

Всіх нас приведе до святої мети!

Вед. 2:“Тільки українська держава, у якій домінуватиме національна ідея, дасть нашому народові світле майбутнє і невмирущість. Тільки неподільність України та її сувернітет стане моральним законом і доречною істиною для наших громадян і для всього світу”.

Вед. 1: Я вірю, для того, щоб наша Батьківщина стала квітучою і сильною, треба усім нам починати із себе, із своєї життєвої позиції та ідеалів. Тільки маючи чисту душу і прагнення, ми зможемо принести якнайбільше користі своїй нації, залишивши по собі світлу дорогу, якою підуть наступні покоління.

Читець:

Верби й тополі, діброви й гаї,

Стежка між нивами плідними,

Гордо я вас називаю — «мої»,

Щиро вважаю вас рідними.

Ваша краса, ваша врода нерушена,

Ваше буяння, сади,

Владно ввійшли в моє серце зворушене

Та й залишилися в нім назавжди.

Вам воно звітне у кожнім ударі,

Та пробачайте за правду мені,

Мабуть, якби народився в Сахарі,

То полюбив би степи піщані.

Рідні, не будьте за правду озлоблені,

Тим ви для мене миліші од всіх,

Тим дорогі, що ви потом покроплені

Прадідів рідних моїх.

Тому між нами кохання і щирість,

Спільне і щастя й жалі,

Я ж разом з вами підвівся і виріс

Із однієї землі.

Вед. 1: Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації, мови. Але, на жаль, східні землі України топче чобіт ворога.

Фрагменти боїв (запис)

Читець:

Є голос коріння і роду святиня,

Над садом вишневим

Шумлять ясени.

О ні, Україна не буде рабиня,

Її захистити повинні сини.

Сумують могили, печуть в серці рани

Її на поталу хатам не дамо.

Нас кличе Шевченко порвати кайдани

А совість питає, чому мовчимо?

Вже стогне Чорнобиль,

Покритий хрестами,

І чаша терпіння налита сповна,

Ділити не можна

Нас більше мечами

Бо є Україна, як совість, одна.

Вриваються в пам'ять

Лисоня і Крути.

Нас рвали віками скажені хорти.

Ми більше не зможем

Залежними бути,

За покликом серця

Йдемо до мети.

Через долі текли окривавлені ріки,

Чорним крепом не раз

Наповнялися сни.

Об’єднаймося, брати,

Обнімімось навіки,

Ми одної рідні –

України сини.

На широтах земних

Наших предків є тіні,

Не закриє пітьма сонце

Наших надій.

По тернині ми йшли,

По пекучім камінні,

Коли падав один, два ставало у стрій.

Скільки з наших зірниць

Крові випили круки

Гомін вдалеч летить

На крилятах весни.

Будьмо сильні, брати,

І візьмімся за руки -

Україна одна і її ми сини.

Читець:                                    

Пісня

Виходь на шлях,

Гарячий шлях,

Коли солдати йдуть.

Трудна їх путь,

Курна їх путь,

Утома в їх очах…

Виходь на шлях,

Гарячий шлях,

Очима карими всміхнись,

Рукою їм махни,

Щоб десь за далями весни

Наснились їм пахучі сни.

Виходь на шлях,

Гарячий шлях –

Солдатам буде легше йти!

(С. Будний)

Читець:

Україно, молюся за тебе,

Як за матір гріховно-святу,

За блакить твого вічного неба

І за ниву твою золоту.

Україно, молюся за славу,

За твою непокору століть,

За столицю твою злотоглаву,

Що по груди в каштанах стоїть.

Україно, молюся за мову,

За божественну мову твою,

І за вроду твою калинову,

Від якої добрішим стаю.

Україно, молюся за пам`ять

Убієнних за волю синів

І за тих, що у душах запалять

Промінь правди, щоб край заяснів.

Україно, лише в милосерді

Час єднання синів настає.

То нічого, що ми не безсмертні,

За безсмертя молюся твоє.

Отче наш, в Твоїм часоплинні

Все минає - ридай не ридай.

Прости, Боже, гріхи Україні

І надалі грішити не дай.

Вед. 2:

О Боже ласкавий, з високого неба,

Послухай молитву й благання до Тебе.

Спаси Україну від злої навали,

Щоб більше дітей батьки не ховали.

Вед. 1:

Хай танки й бетеери не роз’їжджають,

Хай ворожі літаки не літають,

Хай не здригається від гулу земля,

Хай небо чисте над нами сія.

Дай, Боже, нам знищити зло,

Що з нами в герці,

Хай прийдуть до влади чисті серцем,

Хай добро і правда переможе,

В усій борні допоможи нам, Боже!

Читець:

Я – мати.Та хто за мене все переживе?

Якщо мені це доля посилає?

Мене болить, і ріже, бо живе,

Я всі тривоги сина відчуваю.

І їх мені ніхто не надбире.

Я все сама повинна подолати,

За горло біль мене таки бере,

Та я здолаю, не зігнусь, я – мати.

Не дай, щоб малодушність серце їла.

З надією і духом треба жить,

Щоби душа ніколи не зміліла

З надією у Бога й у людей,

В усе прекрасне, що ще нас чекає.

В дорогу світлу свою і дітей,

З молитвою усю біду здолаєм.

Вед. 2: Рідна мати! Зітри з очей пекучу – болючу сльозу, є у тебе мужні соколи – герої, які не дадуть твоїх дітей скривдити, землю твою сплюндрувати!

Вед. 1: Дорогі українці! Є у нас орлята, які з мужністю, наполегливістю і з вірою в краще майбутнє стали на захист нашої землі - матері!

Вед. 2: Спасибі, солдатам за те, що забуваючи про страх, небезпеку, встали на битву з ворогами, раз у раз піднімаються в бій, захищають і нас ,школярів, від загарбників ,бо добре знають, «якщо не я, то хто ж?».

Відеозаписи боїв

Виступ солдатів

Вед 1: Кулі летять - небо чорним стає. Ми, або нас, брат - прикриєш мене. Війна, як війна,  нещадна така. Скільки сердець забирає вона!

Вед 2:

Прошу в неба й землі, Не беріть їх собі!

Прошу в неба й землі.

Залишіть їх сім’ї!

Вед. 1 і 2 (разом) : Боже, дай сили їм в боротьбі!

Пісня

Читець:

Україно! До тебе я лину

В усіх мріях найкращих своїх

Ти для нас в цілім світі єдина

І тебе сам Господь нам зберіг.

Я тобою, мій краю пишаюсь.

Славлю в пісні тебе знов і знов.

Прошу долі для тебе, молюся.

І несу тобі в серці любов.

Читець:

Дорога наша славна Вкраїно!

Свята земле квітуче моя!

Мила мова твоя солов’їна,-

Аж до болю люблю її я.

Підійдім до могили святої,

Свої голови низько схилім,

Пом’янім у мовчанні героїв

І віддаймо їм шану й уклін.

Це вони рідний край визволяли,

І за нього в боях полягали.

І безсмертям у славі повстали,

Палким маком в полях проросли.

Пісня

Твердо вірю, що ми – переможем

Тож надії в серцях піднесім

Дай нам сили і витримки, Боже,

Здійсни волю й бажання усіх.

Щоб не було врага – супостата!

А дух зла назавжди щоб зотлів,

щоб жили ми щасливо й багато

На своїй українській землі!

Читець 1:

Боже, Благослови і вознеси

Болючу правду України,

що йде від чистої роси,

що йде від чистої сльози.

Не тільки смуток і руїни

А незнищенність України,

О Боже рідний, вознеси!

Читець 2 :

Вставай, Україно, вставай із колін,

А рани загояться з часом на тілі.

Нехай відійде цей історії плин

Усе пережити з народом зумієш!

Читець 3:

Повірмо в те, що нас вже не збороть!

Тож долучаймось до добра і слави!

Хай будуть з нами Правда і Господь,

І майоріє прапор – вільної держави.

Читець 4:

Станьмо дружно усі воєдино,

Принесім Україні наш спів.

Вона – мати для нас і святиня,

Нам Господь сам її заповів.

Пісня

Вед. 1 і 2 (разом) : Дякуємо за увагу!