Мета: подати учням відомості про твори Т. Шевченка, в яких зображені скалічені жіночі долі, вдосконалити навички у вивченні поем та поезій, які не передбачені навчальною Програмою; розвивати вміння виразно читати художні твори; виховати повагу до української жінки, матері, сестри.
Обладнання: автопортрет Шевченка, художні полотна (портрети жінок), написані Шевченком, презентація.
ПЕРЕБІГ СВЯТА
Ведучий1. Жіноча доля, хто її розкаже?
Ведучий2. Жіноча доля, хто її збагне?
Їй на землі моїй чомусь найважче…
Ведучий1. Тарас Шевченко все життя низько схиляв голову перед українською жінкою. Біль і гнів за скалічені жіночі долі вилився в пекучі рядки звинувачень, трепетні слова любові, гіркі сльози співчуття. Усьому світові прагнув він розповісти про страждання яких, здається, не здатна витримати жіноча тендітна душа.
Ведучий2. «Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу», –стверджував М.Рильський.
Ведучий1. Для Т.Шевченка жіноча доля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці.
Ведучий2. І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати – це символ долі всіх українок, які злилися в поезії Кобзаря у величний багатостраждальний образ України-матері.
Звучить фонограма «Реве та стогне Дніпр широкий»
Учениця 1. Читає уривок із балади «Причинна».
Гра на бандурі «Нащо мені чорні брови …»
Учениця 2. Читає поему «Лілея».
Ведучий1. І заплакала Лілея,
Росою-сльозою …
Ведучий2. А цвіт королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
На білеє пониклеє
Личенько Лілеї.
(Звучить музика)
Учениця 3. Читає баладу «Русалка».
Ведучий1. Та й замовкла русалочка
В Дніпро поринула,
Мов пліточка. А лозина
Тихо похитнулась.
(Гра на скрипці)
Учениця 4. Читає поезію «Дівичії ночі».
Учениця 5. Читає уривок із поеми «Мар’яна-черниця».
Ведучий1. Розплетена густа коса,
Аж до пояса.
Розкрилися перси-гори –
Хвилі серед моря,
Засіяли карі очі – о
Зорі серед ночі.
Ведучий 2. Білі руки простяглися,
І в подушку холодную впилися.
Та й заклякли, та й завмерли,
З плачем рознялися.
(Пісня у виконанні тріо «Така її доля…»)
Ведучий1. Великий Кобзар став на захист українського жіноцтва. Образи його творів – вічна і незагоєна рана.
Ведучий2. Він прагнув своїм могутнім словом помститися тим, хто в «сліпих», «наймичок», «відьом» перетворив українських матерів. Він уславив жінку за чистоту і любов, вірність і велич.
Учениця 6. Читає уривок із поеми «Княжна» («Зоре моя вечірняя»).
Сценка з поеми «Княжна»
Гра на бандурі «Думи мої, думи…»
Ведучий1. І ти, моя єдиная,
Встаєш із-за моря,
З-за туману, слухняная
Рожевая зоре!
Ведучий2. І ти, моя єдиная,
Ведеш за собою
Літа мої молодії …
На сцені звучать поезії «Якби мені черевики», «І багата я, і вродлива я», «Полюбилася я, одружилися я», «Породила мене мати».
Ведучий2. Шевченко оплакував недолю своєї матері, яку «ще молодою у могилу нужда та праця положила», своїх сестер «голубок молодих», що не бачили справжнього жіночого щастя, бо «у наймах коси побіліли».
Ведучий1. Оповідаючи про «Катерину», напевно, Кобзар пригадував своє перше кохання, Оксану Коваленко, так само збезчещену примхливим паном.
Учень 1 та учениця читають уривок із поеми «Катерина»
(«Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»).
Звучить народна українська пісня
Ведучий1. Цей твір називають невмирущим гімном материнської любові.
Ведучий2. «Наймичка» – натура безмірно глибока. Її любов до дитини така могутня, що перемагає все, заставляє забути про саму себе…
Ведучий1. У неділю вранці-рано
Поле крилося туманом.
Ведучий2. У тумані, на могилі,
Як тополя похилилась.
Молодиця молодая.
Щось до лона пригортає.
Та й з туманом розмовляє.
Перегляд фрагменту із вистави «Наймичка» у виконанні драматичної студії
Учениця 7. Читає на сцені уривок із поеми «Наймичка» на фоні гри на скрипці.
Ведучий1. «Не знаю в літературі всесвітній поета, – писав Іван Франко, – котрий би так витривало, так гаряче промовляв в обороні жінок.
Ведучий2. Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високо і так щиро людський ідеал жінки-матері, як це вчинив Шевченко».
Ведучий1. І вершиною створеного Кобзарем ідеалу жінки-матері стала поема «Марія».
Уривок із поеми «Марія» читає учениця 9-В класу.
Звучить музика