Тема. Основні ознаки фразеологізмів. Джерела української фразеології. Національно-мовний колорит фразеології. Національна специфіка української фразеології. Актуальні проблеми української фразеології на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості фразеологічних одиниць; удосконалювати навички грамотного вживання фразеологізмів у мовленні; розвивати образне й логічне мислення; розвивати мовлення; поширити й поглибити словниковий запас; удосконалювати культуру мовлення; виховувати любов до рідної мови, свого народу та повагу до національної культури.

Обладнання: підручник, фразеологічні словники, роздаткові картки.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі по­вторення.

                                                         Немамудріших, ніж народ, учителів,

                                                                У нього кожне слово – це перлина...

                                                                                                        Максим Рильський

                                      Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап (полікультурна компетентність)

Психологічно-емоційна настанова учнів щодо вивчення теми.

 Доброго дня!

Сьогодні урок я хочу розпочати рядками із поезії В. Симоненка:

 Не забувай,

Що ти на землі – людина.

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої – одні...

 Кожен є неповторною особистістю наголошував поет:

Ми – не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних...

Кожен із нас є особливим і неповторним. Так і слова у мові – їх є багато, але кожне виблискує у мовленні своєю гранню. Слайд №1

Сьогодні у нас зустріч у світі образного слова, який називають найкращим мовним скарбом, він передає найтонші відтінки душевних порухів,забарвлює висловлене в національний колорит. Нашу мовну скарбничку слід наповнити, що ми і будемо робити протягом уроку.

Тож розпочнемо нашу роботу.

Прочитайте речення, запишіть виділені слова, з`ясуйте їх значення. Як ми їх називаємо? Слайд №2

n  І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина ( О. Довженко)

n  О мово рідна! Їй гаряче віддав я серце недарма.

Без мови рідної, юначе, народу рідного нема. ( В. Сосюра)

n  І лазаря співає безголосо обдурений, ошуканий народ. (В. Старченко)

n  Поклав тавро своє на мене час, і я стою на рубіконі.(П. Савченко)

n  Без мови в світі нас – нема!

Лиш ти одна не маєш права

Пускати пилом нашу правду. (Т Шевченко)

Довідка: утверджуватися в безсмерті, віддати свою любов, прибіднюватися, знак минулого,  зробити вирішальний крок(приймати остаточне рішення), знищити.               Слайд №3  Дивосвіт ФРАЗЕОЛОГІЇ

Ми потрапили у дивосвіт Фразеології, а її мешканці – фразеологізми.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку(інформаційна компетентність)

Тема уроку. Слайд №4

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Цілевизначення уроку(компетенція саморозвитку і самоосвіти). Слайд №5

Наше завдання – поглибити знання про фразеологізми: їх походження, класифікацію, системні відношення, структуру та синтаксичну роль. Епіграфом уроку є рядки відомого українського поета Максима Рильського:

Слайд№6                                                  Немамудріших, ніж народ, учителів,

                                                                У нього кожне слово – це перлина...

Тож  плекаймо перлини нашого мовлення.

Бесіда. Пригадайте,Що таке фразеологія? (За схемою).        Слайд№7

                                               Фразеологія

1. Розділ мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів, їх склад, будову та значення.

2. Сукупність стійких сполучень слів – фразеологічних одиниць певної мови.

                                                        

 Слайд №8        Які основні ознаки фразеологізмів?

n  відтворюваність у процесі спілкування;

n  цілісність значення;

n  дослівна неперекладність;

n  незмінність складу;

n  метафоричність;

n  емоційно-експресивне забарвлення.

Перші дві ознаки є універсальними, решта – специфічними, наприклад, в офіційно- діловому мовленні відсутнє емоційне забарвлення фразем.

Продовжуємо працювати.

Робота в статичних парах. Слайд №9

Вправа 1.Прочитайте словосполучення і визначте, які з них вільні, а які нероздільні, стійкі. Випишіть фразеологізми і поясніть їх значення.

Піймати м`яча, піймати рукою, піймати облизня; ламати руками, ламати голову; тримати в руках, тримати язик за зубами; крутити носом, крутити швидко;пасти коней, пасти задніх;бити цеглу, бити байдики;взятися за роботу, взятися за розум.

 

Слово вчителя. Слайд №10

Фразеологія – скарбниця спостережливості й мудрості  народу.   Фразеологізми формувалися протягом століть,акумулюючи в собі життєвий досвід, колорит народу.Вони становлять найколоритнішу частину лексики.

У фразеологізмах найбільшою мірою виявляється національна специфіка мови, бо в них виявлено спосіб мислення народу та його світосприйняття.

Зараз ми помандруємо у другу половину 19 ст.,зануримося в атмосферу сільського життя, послухаємо уривок із оповідання І. Нечуя-Левицького «Баба Параска та баба Палажка». Село. Спів півня.

Розігрування сценки. Слайд №11

Параска.  Ой, люди добрі! Що мені на світі божому робить? Не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, бери усі бебехи та вибирайся  на кубанські степи! Дав же мені господь сусідів -- нічого сказать!

Та капосна баба Палажка Солов`їха  допікає до живих печінок. Та що й говорить? Обходжу її десятою дорогою, все одно зачіпить! Хоч би я де була, вона мене із-під землі дістане. Господи! Я б її до віку пальцем не зачепила, якби вона не допікала до живого!

Палажка. О боже мій милий! Що се я чую? А чую, що вже бере мене злість. Узяла б грудку землі та заткнула б сусідочці пику, щоб не плескала язиком. Та не можна – неділя свята.Не вдержалась. Вхопила відерце з джерельною та як бухну їй межиочі,аж від серця відлягло. А вона...

Параска.  І де ти у гаспида взялася? Хто тебе кликав? Бодай тебе свята земля поглинула живцем! Та якого ти дідька пухлого у мене хочеш? Цур тобі! Не займай!

Палажка. З того часу як побили глека з Параскою, то вона вже і губи надула, при зустрічі мовчить, їсть очима, як іржа залізо. Я й кажу, не можна мені на однім куту з такою сусідонькою жити...

Слово вчителя.

Прослухавши уривок із оповідання, визначте стилістичну роль фразеологізмів. (Відповідь учнів).

Фразеологізми надають мовленню певного колориту, образності, без них текст звучав би не так яскраво та емоційно.

VІ. Сприймання навчального матеріалу(компетенція саморозвитку і самоосвіти) Слайд №12

Поглибити знання із фразеології допоможуть доповідачі, які  підготували випереджувальне завдання – проект-презентацію на тему:«Походження (джерела), класифікація, системне розрізнення фразеологізмів».

Орфографічна пауза. Експрес-повторення!!! Слайд №13

Знайди помилкув написанні слів.Обгрунтуй свою відповідь.

Кінець-кінцем, пліч-о-пліч, на-гора, з діда прадіда, з усіх усюд.

V. (Систематизація й узагальнення знань

(компетенція саморозвитку і самоосвіти) (комунікативна компетентність)

Продовжуємо роботу в статичних парах.

У кожного на парті є картки із завданнями певного кольору. Час на виконання – 4 хв. Прочитайте уривок, пригадайте назву твору, автора і жанр.

Картка №1

Прочитайте уривок, пригадайте назву твору, автора і жанр. Випишіть із тексту фразеологізми у початковій формі, розкрийте їх лексичне значення, користуючись фразеологічним словником.

      Ой, люди добрі! Що мені на світі божому робить? Не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, бери усі бебехи та вибирайся  на кубанські степи! Дав же мені господь сусідів -- нічого сказать!

Та капосна баба Палажка Солов`їха  допікає до живих печінок. Та що й говорить? Обходжу її десятою дорогою, все одно зачіпить! Хоч би я де була, вона мене із-під землі дістане. Господи! Я б її до віку пальцем не зачепила, якби вона не допікала до живого!

    О боже мій милий! Що се я чую? А чую, що вже бере мене злість. Узяла б грудку землі та заткнула б сусідочці пику, щоб не плескала язиком. Та не можна – неділя свята.Не вдержалась. Вхопила відерце з джерельною та як бухну їй межиочі,аж від серця відлягло. А вона...

     І де ти у гаспида взялася? Хто тебе кликав? Бодай тебе свята земля поглинула живцем! Та якого ти дідька пухлого у мене хочеш? Цур тобі! Не займай!

   З того часу як побили глека з Параскою, то вона вже і губи надула, при зустрічі мовчить, їсть очима, як іржа залізо. Я й кажу, не можна мені на однім куту з такою сусідонькою жити...

Картка №2

1. Із поданими фразеологізмами утворіть фразеологічний синонімічний ряд:

–  Розгромити вщент (перемогти)  – узяти гору, покласти на обидві лопатки,

    розгромити наголову, розбити в пух.

Ляскати язиком (багато говорити) –  розповідати байки, ляси точити, теревені правити, боби розводити, оповідати сон рябої кобили, брехні справляти, плескати язиком.

2. Утворіть антонімічні пари (завдання на відповідність):

Тримати в кулаці  – попускати віжки.

Побити глека –  подати руку.

Від серця відлягло – гризе неспокій

Їсти очима – відводити очі

Намотати на вус –  пропустити крізь вуха.

Обходити десятою дорогою – лізти на рожен.?

Хоч у рамку вправ – глянути гидко.

Картка №3

1. Прочитайте уривок, пригадайте назву твору, автора і жанр. Випишітьіз тексту 3-4 словосполучення із фразеологізмами, виконайте синтаксичний розбір словосполучень, потлумачте фразеологізми. Чому виділені сполуки слів не можна назвати словосполученнями?

 «Дознався»

Після того – не пізнати Чіпки: З лиця давня туга спала; став він веселіший, привітніший; іноді пісню заводить; світ йому усміхається, хоч і бачить він у йому багато лиха і знає, що тепер біда не спить, але він дивиться на його не злим оком; хочеться йому утихомирити горе, прогнати злидні світ заочі.

Чує, як у голові надія подужує острах… А страх знову полохає надію, аж  душа в п`яти лине. Знає Чіпка, що без неї  душа захляне… Не доведи господи, ще не одна душа згине! А може прорветься на верх – тая надія, і серце затрепече вільніше…

         З того часу  - поле як причарувало його… Ходить від шляху і до шляху, з ниви на ниву,.. всюди никає. Отут її вперше побачив, вона налягла на ноги – давай тікати житами. Осьдечки вінок плела…

         Нестямився тоді, як накивала п`ятами… Ну, та й дівчина ж!!!

         І вертає він назад у Піски, радий та веселий. Що хоч здалека побачив…

 

Іноді пісню заводить   —         іноді співає

Тепер біда не спить     —          тепер бідує

 Прогнати світ заочі    —          прогнати далеко

Душа захляне без неї    —          страждає без неї

Не є словосполученнями:

вона налягла на ноги

аж  душа в п`яти лине ?

як накивала п`ятами

2. Випишіть фразеологізми, зміст яких би вказував на ліризм української душі.

Душа співає –

Серце плаче –

Картка №4

1. Прочитайте уривок, пригадайте назву твору, автора і жанр.   Випишіть із тексту виділене речення. Виконайте синтаксичний розбір речення. Потлумачте фразеологізми.

2. Які із поданих фразеологізмів надають тексту урочистого звучання?

Це було в самий розпал великої трагедії, що охопила пожарищами всю Україну-Русь, пронизала серце в Польщі й під її руїнами закінчилася. Це було тоді, коли два кревних народи, піднявши стяги, стали у «дідівські стяги дзвонити» (1654рік).

         Замок Буша стримів, немов одиноке гніздо, повис на небокраї… належав роду Чарнецьких.

         Ворог цілими хмарищами оточив убіжище.

-- Ляжемо, пан отче, голови положимо! – розійшлося гучною луною по церкві.

Усі почали до хреста прикладатися.Все чинилося богобійно, бо кожен почував над собою помах крила смерті. Козаки стояли під мурами, мов укопані, їхні серця тріпотіли наче стяги на вітрі. Соце прощалось із землею.      Михайло Завісний звернувся до батави:

--Панове, дозвольте слово держать! Учора ми добули язика…

--Не дамося собакам живцем! – кричала громада. –Хіба через наш труп переступлять поганці!

Тиша запанувала.З юрби гукнули:

--Душу положимо, а ворога зупинемо,бо доведеться тільки раз скуштувати того меду.         З правого боку у нас непролазний ставок, з лівого -- провалля, а просто- окопище з гаківницями; відтіля нас зубами не витягнуть; ми будемо їм голови здіймати, а свої славою покриєм…

Катря підвелася і промовила піднесеним голосом: «Не час сльози лити і в горі силу губити...».

1.Це було тоді, коли два кревних народи, піднявши стяги, стали у «дідівські дзвони дзвонити»(1654рік).

          2.Душу положити (загинути), скуштувати того меду(випробувати себе у якійсь справі), вкриватися славою (перемагати),голови ворожі здіймати (перемогти ворога),у дідівські дзвони дзвонити (згадувати минулу славу, вести боротьбу в ім`я чогось), голови зложити.

Опрацювавши уривки трьох творів, які належать до різних жанрів (оповідання, роман, повість), визначте стилістичну роль фразеологізмів у текстах. Фразеологізми надають мовленню усіх героїв певної образності, колориту,емоційності. За їх вживанням можна частково охарактеризувати героїв творів. Учні кортко коментують знач. фразеол. у творах.

       У сучасному житті люди активно використовують фразеологізми, але існують типові порушення фразеологічної норми в українській мові:        Слайд №14

Брати себе в руки – опанувати себе.

Вік живи – вік учись – вчитись ніколи не пізно.

Днем з вогнем не знайдеш – ні слуху ні прослуху (духу).

Не в образу сказано – даруйте на слові.

Не в своїй тарілці – ні в сих ні в тих.

Язик мій – ворог мій – язиче, язиче, лихо тебе миче.

А зараз   Слайд №15   Лексична пауза: Рубрика «Увага! Слово!»

 Штамп – 1.Інструмент, форма для виготовлення однакових предметів.

                 2. Печатка з назвою установи.

                 3. Зворот мови, що багаторазово та механічно повторюється                                            ( переклади з російської мови – карикатурні кальки).

      Власне про мовні штампи ми зараз поговоримо.

Слайд №16 У сучасному офіційно-діловому мовленні люди вживають неправильні мовні звороти – мовні штампи, вживання яких у мовленні ми повинні уникати. Зверніть увагу на слайд, відредагуйте словосполучення.

Ненормативне вживання штампу:

Давати добро – давати згоду.

Займати посаду – обіймати посаду.

Заказний лист – рекомендований лист.

Належним чином – як належить, як слід.

Не вартує подяки – нема за що дякувати.

Поступила пропозиція – надійшла пропозиція.

При відкритих дверях – привселюдно.

Отже, у фразеології відбито всі сторони життя народу, його прагнення, мрії, досягнення, саме тому фразеологію справедливо можна назвати дзеркалом життя народу.

Підсумовуючи знання про фразеологізми (з мовної лінії), пропоную виконати вправу «Тест-нумеролог». У кожної статичної пари на парті є прикріплений  номер. Будьте уважні! Це номер тесту, який зараз у зазначеному порядку ви будете виконувати.

Тест-нумеролог Слайд №17 

1. У якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами?

А.    Читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому.

Б.     Кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, гнути залізо.

В.     Легкий хліб, переливати з пустого в порожнє, брати воду, засипати вугілля.

Г.     Пекти раків,прикусити язика,западати в душу, писана красуня.

2.У якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд?

А.    Пасти задніх, ґав ловити, зуб за зуб, правити теревені.

Б.     Кров з молоком, від серця відлягло, упасти духом, рукою подати.

В.     Ні пари з уст, мов у рот води набрав, тримати язик за зубами, грати в мовчанку.

Г.     Зривати маску, відкривати очі, хоч у вухо бгай, майстер на всі руки.

3. Який фразеологізм є антонімічним до інших?

А.    Одним світом мазані.

Б.     Одного гніздечка птиці.

В.     Не з нашої парафії.

Г.     Два чоботи — пара.

4.Укажіть рядок фразеологізмів власне українського походження:

А.    Манна небесна, гордіїв вузол, хоч греблю гати, намилити шию.

Б.     Гарбуза дістати, не до жартів, до булави треба голови, світ макітриться.

В.     Альфа і омега, вовк в овечій шкурі, два боки однієї медалі, сіль землі.

Г.     Ідея фікс, дамоклів меч, у голові джмелі літають, як корова язиком злизала.

5. Позначте рядок, у якому правильно розкрито значення фразеологізму гордіїв вузол:

А.    Постійна смертельна небезпека.

Б.     Спеціальний спосіб зав'язування мотузки.

В.     Один із прийомів вільної боротьби.

Г.     Дуже складна, заплутана справа.

6. Визначте, який із наведених фразеологізмів має значення «розірвати дружні стосунки»:

А.    Розбити глек.

Б.     Набити оскому.

В.     Вбити клин.

Г.     Міряти на свій аршин.

7. Знайдіть рядок фразеологізмів з античної міфології:

А.    Гордіїв вузол, за царя Панька, в очах зеленіє, вмивати руки.

Б.     Сізіфова праця, танталові муки, ахіллесова п'ята, геркулесові стовпи.

В.     Ноїв ковчег, земля обітованна, до булави треба голови.

Г.     Журба сушить, тягар на душі, аж за вухами лящить.

8. Позначте рядок, у якому правильно розкрито значення фразеологізмунадягати овечу шкуру:

А.    Мати лагідний, неконфліктний характер.

Б.     За жодних умов не втручатися у конфліктну ситуацію.

В.     Під маскою доброзичливості приховувати підлі наміри.

Г.     Віддавати перевагу одягові з овечого хутра.

9.Визначте, який із наведених фразеологізмів має значення «відмовляти кому-небудь при сватанні»:

А.    Набивати ціну.

Б.     Пасти пташок.

В.     Впіймати ґаву.

Г.     Дати гарбуза.

10. Серед пар фразеологізмів укажіть антонімічну:

А.    Сміятися на кутні – сохнути з печалі.

Б.     Гріти чуба –  вискочити на сухе.

В.     Бити лихом об землю – повісити голову.

  Г.Взяти через край –  взяти за горло.

11.Визначте, у яких стилях мовлення вживання емоційно-забарвлених фразеологізмів є найдоречнішим:

А.Науковий, художній, офіційно-діловий.

Б.Науковий, розмовний, епістолярний.

В.Публіцистичний, художній, розмовний.

Г.Науковий, офіційно-діловий, художній.

12.Укажіть речення, в якому вжито фразеологізм:

А.    Бували такі випадки, що рибалка стрибав у воду, щоб ухопити коропа руками . Шубовсть! В одежі, в чоботях, з картоплею в торбинці… Даремно! (Остап Вишня).

Б.     Це він має на увазі ті сріблясті літаки, що ними вилискує степ полігонний, та тих командирів, що часом звідтіля заїжджають до нього і шанобливо здоровкаються за руку, і не тільки тому, що він знатний чабан та вміє, як ніхто, варити кашу,а найбільше за розум вони поважають старого. (О. Гончар).

     В. Ми будемо ворогам голови здіймати, а свої славою покриєм. 

           (М. Старицький).                             

Г. В Україні в часи середньовіччя у шкільній науці панувала латина.                (А. Коваль).

VIІ Підсумки уроку.

Завершуючи соціокультурну лінію словами Максима Рильського:

                                                         Немамудріших, ніж народ, учителів,

                                                                У нього кожне слово – це перлина... Слід сказати, що фразеологічно багата мова не лише навчає, а й виховує, відкриває глибинні пласти нашої мови. Тож наповнюймо скарбницю нашого мовлення висловами-перлами. Слайд №18  Запишіть фразеологізми, які вам запам`ятались, на умовних перлинках і наповніть ними нашу диво-скарбницю.

VIII. Домашнє завдання (на вибір): Слайд №19 

1. Запишіть 10–15 фразеологізмів, уведіть їх у речення, з`ясуйте синтаксичну роль.
2. Напишіть твір-мініатюру на одну із тем:

n  «Двоє дивляться: один бачить калюжу, другий – зорі».

n  « Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах».

Слайд №20 Дякую за увагу

 

 

Усі словосполучення сконструйовано правильно. Продовжуємо роботу.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдання уроку.

Отож запишіть тему сьогоднішнього уроку: «Дієприкметниковий зворот. Відокремлення дієприкметникових зворотів (після означуваного слова)».

Сьогодні ми будемо удосконалювати вміння конструювати речення, розвивати зв’язне мовлення і здобуватимемо нові знання.

Що ви очікуєте від уроку? Опрацюйте буклет «Стежинка успішного навчання» і повідомте, які завдання ви ставите перед собою?

Сьогодні на уроці я  хочу:

1. Дізнатися, що таке дієприкметниковий зворот?
2. Дізнатися, яку синтаксичну роль у реченні виконує дієприкметниковий зворот?
3. Навчитися правильно інтонувати речення з дієприкметниковим зворотом.
4. Ознайомитися із правилами вживання розділових знаків при дієприкметникових зворотах.

Окрім того, ми будемо виховувати любов до рідного краю. Епіграфом сьогоднішнього уроку є рядочки із поезії Любові Забашти. (Учитель зачитує).

До щему у серці, до терпкого солодкого щему

Я кохаю Вкраїну, омиту прозорим дощем.

Запишіть їх у зошит і прокоментуйте, як ви їх розумієте? (Правильно, кожна вихована людина відчуває велику любов до рідної землі, малої батьківщини, цінує кожну мить життя, поважає своюї звичаї і культуру).

Знайдіть дієприкметник із залежними словами у епіграфі і сформулюйте відповідь на питання: як ми називаємо дієприкметник разом із залежними словами?         Слайд №5

Дієприкметник разом із залежними словами– це дієприкметниковий зворот.

Дієприкметниковий зворот у реченні виконує роль поширеного означення.

Речення із дієприкметниковими зворотами вимагають відповідної інтонаці -- паузи, а на письмі --  розділових знаків.

Прочитайте у підручнику на с. 79 правила відокремлення у реченні розділовими знаками дієприкметникових зворотів. Слайд №6

Другим етапом вправи «Сніжна кулька» є крок «Сконструюй і запиши».

 Слайд №7

Складіть речення так, щоб вищезгадані дієприкметникові звороти стояли після означуваного слова,  запишіть їх на дошці, розставте розділові знаки і визначте синтаксичну роль. Означуване слово --

1. По небу пливли легенькі хмарки, розкидані вітром.
2. Крислаті яблуні, вкриті плодами, нахилили гілля до землі.
3. Село, оповите тишею, з жалем прощалося із журавлиним ключем.
4. Лапаті соняшники, обважнілі від насіння, схилялися до землі.

Щоденно ми дбаємо про багатство і неповторність рідної мови, працюємо над збагаченням свого мовлення. Словникова робота допоможе досягнути бажаного результату. Підберіть синоніми до слів:

Обважнілі – обтяжені, схилені.

Загорнені – сповиті, обгорнені, замотані, закутані.

Розкидані – розставлені,

Вкриті –

Оповиті – огорнені, обвиті, замотані.

ІІІ. Закріплення матеріалу.

Сьогодні на уроці ми ще поринемо у чарівний світ природи.

Перегляньте презентацію та послухайте уривок казки «Хо» (Ранок у лісі), який написав відомий український прозаїк Михайло Коцюбинський. Слайд №8

Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушне стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає... а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо - туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами...

      На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється,

витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію і слуха.

У вас на партах є картки із надрукованим уривком цієї казки. Прочитайте текст, знайдіть речення із дієприкметниковими зворотами, поясніть розділові знаки, визначте синтаксичну роль дієприкметникових зворотів.

У тексті яскраво змальовано красу ранкового лісу. У ньому є 2 речення із дієприкметниковими зворотами:

У реченні №1 є два дієприкметникових звороти, ми знаємо, якщо одного слова стосується кілька зворотів, то між ними ставляться знаки, як між однорідними членами речення.

У реченні №2 є дієприкметниковий зворот, який виділяється комами.

Чому кома стоїть після сполучника? Що поєднує він у реченні? (однорідні присудки).

Зробіть повний синтаксичний розбір останнього речення.

IV. Рефлексія.

На початку ми окреслювали цілі, які намагалися досягнути. Чи досягли ми бажаного результату? З’ясувати це допоможе вправа «Незакінчене речення»

Слайд №9   із  буклета «Стежинка успішного навчання»

Сьогодні на уроці я …

1. дізнався …
2. зрозумів …
3. навчався …
4. я не вмів, а тепер умію …
5. найбільші труднощі я відчув …           

Отож на уроці ми досягли останньої станції на символічній стежинці – станція «Успіх». Удосконалювати рівень успішного засвоєння теми продовжимо на наступному уроці.

А також ми сьогодні говорили про неповторну красу рідної землі – України. Тож розфарбуємо світ дієприкметниковими барвами. Доберіть до слова край дієприкметникові звороти. Запишіть їх на символічних серцях і прикріпіть на символічну карту України., доведіть свою безмежну любов до рідного краю.

Україна— мій рідний край.

Оспіваний у піснях, омитий дощами, загартований у боях, зачарований красою, осяяний сонцем, пропахлий хлібами. оповитий славою, припорошений білим снігом, закоханий у людську щедрість, визволений козаками, схвильований подіями, зачарований материнською піснею, прославлений у віках, не забутий нащадками, уславлений видатними іменами, сповнений

V. Домашнє завдання.

1) Вивчити теоретичний матеріал с. 78-79 §16.

2) Виписати із творів художньої літератури 6-7 речень про красу рідного краю, щоб у їх складі були дієприкметникові звороти.

3) Напишіть твір-мініатюру «Мій край – Україна»,використовуючи дієприкметникові звороти.

Базунова Руслана Романівна – директор Тернопільської ЗОШ І -ІІІ ступенів №16 імені Володимира Левицького, учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання –   «учитель-методист» Педагогічний стаж – 31 рік	Коло професійних інтересів Компетентнісно-орієнтований урок як засіб формування інформаційно-ключових компетентностей на уроках української мови і літератури Професійна активність Експертка з питань вивчення практичного досвіду вчителів української пови, які сертифікуються; тейкхолдер у Тернопільському національному інституті імені В. Гнатюка другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальностями 014 (українська мова і література) та А4 (німецька мова та література, зарубіжна література). Публікації Співавторка методичних посібників з української мови Громадська діяльність Волонтер проєкту «Єдині» (2022)
Балящук Марія Михайлівна – заступник директора з навчально-виховної роботи Тернопільської ЗОШ І -ІІІ ступенів №16 імені Володимира Левицького, учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання –   «учитель-методист» Педагогічний стаж – 28 років	Коло професійних інтересів Фасилітативний урок та метод джигсоу як основні складові продуктивного навчання Професійна активність Переможець другого етапу та фіналіст третього етапу всеукраїнського конкурсу “Учитель року - 2012”; старший екзаменатор ЗНО(2019, 2020,2021); експертка вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації (вчителів української мови та літератури); експертка з питань аудиту внутрішньої системи якості освіти в навчальних закладах; стейкхолдер у Тернопільському національному інституті імені Володимира Гнатюка другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальностями 014 (українська мова і література) та А4 (німецька мова та література, зарубіжна література). Публікації Співавторка методичних посібників з української мови; автор статей в освітянському альманасі (2021,2022, 2023) Громадська діяльність Волонтер проєкту «Єдині» (2022)
Качанова Ірина Володимирівна - учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – «старший вчитель» Педагогічний стаж – 32 роки	Коло професійних інтересів Розвиток критичного та креативного мислення учнів на уроках словесності шляхом використання інтерактивних технологій Професійна активність Екзаменаторка ЗНО (2020,2021); учасниця ІІ етапу І міського конкурсу «Тернопіль. Освіта. Педагог» (2023); експертка вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації (вчителів української мови та літератури) (2024) Публікації Співавторка методичних посібників з української мови. Громадська діяльність Волонтер проєкту «Єдині» (2022)
Савінцева Людмила Василівна - учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання –«старший вчитель» Педагогічний стаж – 18 років	Коло професійних інтересів Використання інноваційних методів роботи, спрямованих на розвиток творчих здібностей школярів Професійна активність Викладач підвищення кваліфікації вчителів "Мовно-риторична освіта в Новій українській школі. Актуальні аспекти лінгвометодики"; екзаменаторка ЗНО (2020,2021). Публікації Громадська діяльність Покликання
Синьовська Марія Василівна –  учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст другої категорії» Педагогічний стаж –6 років	Коло професійних інтересів Професійна діяльність учителя щодо формування ключових та предметних компетентностей відповідно до Концепціїї реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Професійна активність Учасниця ІІ етапу І міського конкурсу «Тернопіль. Освіта. Педагог» (2023); учасниця пілотування НУШ (4 роки); тренер курсів підвищення кваліфікації учителів української мови і літератури, які навчають учнів 7 класу базової школи в умовах реалізації ДСБСО (2024).
Лемешко Яна Ярославівна - учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія – "спеціаліст" Педагогічний стаж – 3 роки	Коло професійних інтересів Серед професійних інтересів удосконалення культури усного й писемного мовлення, візуалізація на уроках української мови та літератури, формування національної ідентичності та цінностей. Публікації Авторка і співавторка наукових статей: «Мотиваційний аспект освітньої діяльності студентів в умовах дистанційного навчання»; «Алгоритм аналізу тренінгу як форми виховної роботи»; «Психокорекційний тренінг як форма духовно-інтелектуального виховання і навчання»; «Мотивація освітньої діяльності майбутніх учителів-філологів»; «Психолого-педагогічні проблеми в освіті»; «Формування мотивації до вдосконалення ораторської майстерності в учнів Нової української школи (на основі творів Григорія Сковороди)»; «Квест-технологія на уроках української літератури: від теорії до практики» Авторка наукових праць: «Мотивація освітньої діяльності в умовах дистанційного навчання: погляд студентів» (Диплом ІІІ ступеня у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціальності «Освітні, педагогічні науки»). «Виховні константи утвердження української національної та громадянської ідентичності» (Диплом ІІ ступеня у П’ятнадцятій Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти - 2024»).

Заєць Аліна Іллівна – учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст ІІ категорії» Педагогічний стаж – 5років	Коло професійних інтересів - розвиток творчих здібностей школярів шляхом використання інтерактивних технологій                                       Професійна активність Учасниця пілотування НУШ (4 роки) Учасниця апробації підручника з української літератури (2 роки) Спікерка серпневої конференції вчителів мовно-літературної галузі (2024р.) Громадська діяльність Волонтер проєкту «Єдині» (2022
Бондаренко Анастасія Сергіївна – учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст» Педагогічний стаж – 3 роки	Коло професійних інтересів - інноваційні методики викладання української мови та літератури, використання ІКТ у навчанні   Покликання - https://naurok.com.ua/profile/612229 https://vseosvita.ua/user/id754582
Руда Уляна Володимирівна - учитель української мови та літератури Тернопільської ЗОШ І -ІІІ ступенів №16 імені Володимира Левицького Кваліфікаційна категорія -«спеціаліст ІІ категорії» Педагагічний стаж – 4 роки	Коло професійних інтересів - використання сучасних проєктних та інтерактивних технологій, застосування мультимедіа. Покликання - https://naurok.com.ua/profile/546329

Пахольчишин Оксана Мирославівна – учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст першої категорії» Педагогічний стаж – 18 років	Коло професійних інтересів  використання інноваційних технологій на уроках української мови і літератури з метою всебічного розвитку особистості учнів
Семенова Ганна Антонівна - учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічний стаж – 22 роки	Коло професійних інтересів - інтерактивні технології на уроках словесності для активізації пізнавальної діяльності учнів та розвитку їхніх творчих здібностей. Публікації Авторка і співавторка методичних посібників.

Антонів Ірина Василівна - учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічний стаж:13 р.	Коло професійних інтересів Реалізація національно - патріотичного виховання на уроках словесності шляхом використання інноваційних технологій.
Когут Валентина Євгенівна - учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – « старший учитель» Педагогічний стаж – 40 років	Коло професійних інтересів Розвиток комунікативних умінь і навичок учнів на уроках словесності засобами інтерактивного навчання. Професійна активність Член журі   міських етапів Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури.
Курус Ірина Іванівна- учитель української мови та літератури, педагог-організатор Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – « старший учитель» Педагогічний стаж – 26 років	Коло професійних інтересів  використання ігрових технологій на уроках української мови та літератури, формування національної свідомості, патріотизму через ефективне використання сучасних методів навчання та виховання . Професійна активність Член журі міського етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (2023,2024 рр.) Одним із напрямків професійної діяльності вчительки є робота з обдарованими дітьми, розвиток творчих здібностей. Результатом роботи Ірини Іванівни є щорічні перемоги її вихованців у творчих конкурсах, де вони презентують власні твори та вміння декламувати художній текст.
Михайлів Петро Ярославович–  учитель української мови та літератури, німецької мови Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання –   «учитель-методист» Педагогічний стаж – 30 років	Коло професійних інтересів Серед професійних інтересів Петра Ярославовича — розвиток творчих здібностей учнів, застосування технологій критичного мислення, а також використання практичних, творчих і проєктних методів навчання. Професійна активність учасник всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2009», член журі обласного етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, член журі міського етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (2015–2021); екзаменатор ЗНО(2009-2021). Публікації Cпівавтор посібника «Ігрові технології навчання на уроках української мови та літератури» - Тернопіль – Харків: Видавництво «Ранок», 2010. – 176 с. Публікації у фахових журналах. Покликання https://petromuxailiv.blogspot.com/
Мойсеєва Юлія Володимирівна – учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст другої категорії» Педагогічний стаж – 10років	Коло професійних інтересів Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури.
Намака Наталія Ярославівна –учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – « старший учитель» Педагогічний стаж – 30 років	Коло професійних інтересів Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури як спосіб формування ключових компетентностей. Професійна активність Член журі міського етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Призер міського конкурсу «Парадигма освітніх інновацій» 2022 року. Авторка і співавторка методичних посібників: Зошит для контролю навчальних досягнень учнів з української мови. 9 клас. Тернопіль: Мандрівець, 2016. Зошит для контролю навчальних досягнень учнів з української мови. 10 клас. Тернопіль: Мандрівець, 2016. Українська література. 5 клас.   Розробки уроків. Укладач: Орищин Р.Ф. Тернопіль: Підручники і посібники, 2019. 288с. Публікації Конспект уроку «Пульс рідної землі в поезіях Богдана Бастюка». Література рідного краю. Богдан Бастюк / упорядн. Ірина Бастюк-Звір, Віра Крамар, Марія Крупа, Наталія Стрийвус. Тернопіль:Джура, 2019.252с.
Павлюс Леся Йосипівна – учитель української мови і літератури Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст вищої категорії» Педагогічний стаж – 31 р.	Коло професійних інтересів Розвиток критичного мислення на уроках української мови і літератури. Професійна активність Член журі міського етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика( 2024р.)
Сава Ірина Богданівна–учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – «учитель-методист» Педагогічний стаж – 30 років	Коло професійних інтересів  розвиток емоційного інтелекту здобувачів освіти на уроках словесності http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/31991/1/Sava.pdf  Учителька організовує навчання української мови і літератури   відповідно   до сучасних вимог на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, використовуючи технології творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу й здібностей учнів. Професійна активність Член журі міського етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика та обласного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Неодноразово ділилася досвідом з колегами щодо розвитку емоційного інтелекту здобувачів освіти та щодо створення завдань у форматі PISA для розвитку читацької грамотності учнів на засіданні відкритої  дискусійної  платформи «Словесники» та профмайстерках.  призові місця   в міському   конкурсі «Парадигма освітніх інновацій» (у 2022 р.) та в міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти - 2025». Авторка і співавторка методичних посібників: Зошит для контролю навчальних досягнень учнів з української мови. 7 клас. Тернопіль: Мандрівець, 2013. Зошит для контролю навчальних досягнень учнів з української мови. 10 клас. Тернопіль: Мандрівець, 2016. Українська література. 5 клас. Розробки уроків. Укладач: Орищин Р.Ф. Тернопіль: Підручники і посібники, 2019. 288с. Українська література. 7 клас. Розробки уроків/ укладач: Орищин Р.Ф. Тернопіль: Підручники і посібники, 2015. 272с. Покликання Сава І.Б. - авторка публікацій в інтернет-виданні «На Урок» https://naurok.com.ua/profile/93133 Конспекти уроків розміщені на блозі методиста ТКМЦНОІМ Гапон Лесі Олексіївни. Зокрема, Конспект уроку « Галина Малик «Незвичайні пригоди Алі в Недоладії». Морально-етичні проблеми в казці: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети» https://gapon.te.ua/metodichna-skarbnitsya/konspekty-urokiv-ukrainskoi-literatury/5-klas/item/464-h-malyk-nezvychaini-pryhody-ali-v-kraini-nedoladii-moralno-etychni-problemy-v-kaztsi-dobro-i-zlo-vidpovidalnist-za-svoi-vchynky-uminnia-dolaty-pereshkody-na-shliakhu-do-mety-t-avtor-uchytel-tzosh-27-sava-i-b Конспект уроку «Складання продовження казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Г.Малик»             https://gapon.te.ua/metodichna-skarbnitsya/konspekty-urokiv-ukrainskoi-literatury/5-klas/item/457-skladannya-prodovzhennya-kazky-nezvychayni-pryhody-ali-v-krayini-nedoladiyi-h-malyk-avtor-uchytel-tzosh-27-sava-i-b Конспект уроку літератури рідного краю « Образ рідної землі землі в поезіях В.Будного «Земля», В.Вихруща «Рідна хата», Г.Костів-Гуски «Вілія», Я.Бензи «Криниця»   https://gapon.te.ua/metodichna-skarbnitsya/konspekty-urokiv-ukrainskoi-literatury/5-klas/item/456-obraz-ridnoyi-zemli-u-poeziyakh-s-budnoho-zemlya-v-vykhrushcha-ridna-khata-h-kostiv-husky-viliya-ya-benzy-krynytsya-avtor-uchytel-tzosh-27-sava-i-b
Смертіна Олена Стахіївна - учителька української мови та літератури Кваліфікаційна категорія –«спеціаліст вищої категорії»  Педагогічне звання –  «учитель-методист» Педагогічний стаж –  40 років	Коло професійних інтересів Серед професійних інтересів Олени Стахіївни - розвиток пізнавальних інтересів та здібностей учнів на уроках української мови та літератури шляхом використання інтерактивних методів навчання, компетентнісний підхід до оцінювання результатів навчання учнів, інноваційні технології для формування рис конкурентноспроможної особистості. Професійна активність Член журі міських, обласних і Всеукраїнських конкурсів з української мови і літератури, переможниця і учасниця міського конкурсу «Парадигма освітніх інновацій», екзаменатор ЗНО, срібний фіналіст XV Міжнародної виставки "Сучасні заклади освіти - 2024" у номінації «Безпечний освітній простір як чинник забезпечення якості освіти». Публікації Авторка  і співавторка «Зошита для контролю навчальних досягнень з української мови» для 5,6 і 11 класів (видавництво «Мандрівець», 2016 р.), конспектів уроків у посібнику «Українська література. 8 клас. Розробки уроків» (видавництво «Підручники і посібники», 2018 р.),   проєкту в номінації «Безпечний освітній простір як чинник забезпечення якості освіти» XV Міжнародної виставки "Сучасні заклади освіти - 2024"; методичних матеріалів і тестових завдань на платформі «Всеосвіта» і «На Урок». Покликання Освітянський сайт на платформі «Всеосвіта» https://vseosvita.ua/user/id919087 Освітянський сайт на платформі «На Урок»   https://naurok.com.ua/journal Персональний сайт «Наш клас. Сайт Олени Смертіної» https://olsmer.jimdofree.com/ Група філологів у Facebook «Світлиця совесників 27» https://www.facebook.com/groups/708450462950664 Група учнів, батьків і вчителів у Facebook «Наш 9-Б клас» https://www.facebook.com/groups/186411019837525

Відеорезюме

Акмеологічні технології на уроках словесності як засіб формування ключових життєвих компетентностей учнів

Опис досвіду роботи Петрокушин Руслани Володимирівни, вчителя української мови і літератури Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 ім.В.Левицького

Базова модель досвіду

Актуальність і перспективність досвіду

• Забезпечує підвищення ефективності навчання.
• Сприяє формуванню в учнів ключових компетентностей.
• Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.
• Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти.
• Допомагає створювати атмосферу напружених розумових і креативних зусиль, які захоплюють усі сфери психологічної діяльності учнів.
• Сприяє позитивній мотивації школярів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні.

Мета досвіду

• Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей школярів на уроках словесності.
• Створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня.
• Розвиток ключових життєвих компетентностей учнів.

Актуальність теми«Акмеологічні технології на уроках словесності як засіб формування ключових життєвих компетентностей учнів» пояснюється завданням сучасної школи. У законі «Про освіту» та «Про загальну середню освіту» визначені найбільш важливі серед них:

• уміння працювати з різними видами інформації;
• здатність постійно підвищувати свою освіту;
• прагнення розвивати власні творчі здібності.

Необхідність формування в учнів життєвих компетенцій продиктована самим життям, зокрема тим соціальним замовленням, яке пред’являє сучасне суспільство до загальноосвітньої підготовки дітей. Це замовлення – сформувати соціально активну, ініціативну, творчу особистість, розвивати природні задатки, схильності й індивідуальність кожного учня. Тому необхідно виявляти найбільш оптимальні форми навчання, методи й прийоми для використання на уроках української мови та літератури.

Науково-теоретичною базою мого досвідує праці вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме В.М.Максимової, Г.С. Данилової,  А.А.Деркача , Н.В.Кузьміної , Г.С.Сазоненко, С.С.Пальчевського та ін.  Методична цінність їх напрацювань полягає в тому, що вони розробили теоретичне обґрунтування шкільної акмеології, метою якої є:

• досліджувати залежності між рівнем досягнених результатів і способами вирішення завдань, що забезпечує результат індивідуального розвитку вчителя та учня; 
• моделювати стратегії досягнення вершин індивідуальної, групової та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• досліджувати  розвитокдитини на всіх рівнях навчання в школі.

Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця Г.С.Данилової               «Шкільна акмеологічна освіта як чинник формування свідомості українського народу». У ній вчена обґрунтувала значення  шкільної акмеології у формуванні життєвої стратегії молодого покоління.

 Ідеї використання ігрових прийомів (В.Саюк, Г.Токань, В.Корнєєва, Г.Клауса), проектної технології (К. Баханов, В. Гузєєв, І. Єрмаков , О. Пєхота), особистісно зорієнтованого навчання  (І. Якиманська, І. Бех), технології розвивального навчання (Д. Ельконін, В.Давидов, Л. Занков), спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певного підходу з використання акмеологічних технологій навчання на уроках  словесності, що сприяє формування ключових життєвих компетентностей сучасних школярів.

Результативність досвіду.

Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь в олімпіадах та різних конкурсах, поступово намічається тенденція до зростання успішності й підвищення  проценту якості знань.

За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер. Акмеологічна технології як інтегрована система передбачає конструктивні поєднання сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Висвітлення змісту досвіду як системи в дії

Проблема життєвої компетентності особистості є основною проблемою освіти XXI століття. Національна доктрина розвитку освіти України визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості. Реформування освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на ключові компетентності, оволодіння якими дозволить учням вирішити різні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті.

Україна має унікальний шанс увійти в європейський освітній простір. Урядом підписано Болонську угоду, згідно з якою якість української освіти має бути наближена до європейських стандартів. Українські вчені визначили сім наскрізних ключових компетентностей, якими має володіти випускник як член європейської спільноти:

• комунікативні
• соціальні
• полікультурні
• інноваційні
• компетентності саморозвитку 
• прагнення до продуктивної творчої діяльності
• здоров’язберігаючі

Отже, в сучасній освіті актуальним є перехід до компетентнісно орієнтованого навчання та виховання, упровадження нових ефективних педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання. Першочерговим завданням учителя є створення умов для формування творчої, компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал у суспільстві. У цьому, вважаю, допоможе акмеологічний підхід до викладання навчальних предметів.

Компетентісна зорієнтованість у поєднанні з використанням основ акмеології особливо важлива тим, що пропагує освіту, спрямовану не стільки на процес навчання, скільки насамперед на його результат – успішну особистість зі стійкою системою цінностей, ідеалів, пріоритетів.

Акмеологія (від давньогрецького «акме» - квітуюча сила, вершина) – наука про досягнення людиною найвищих вершин у життєдіяльності та самореалізації творчого потенціалу, який є основою загальнолюдських потенційних можливостей. Ця наука виникла у 20-их роках ХХ століття і зараз перебуває на стадії активного становлення та розвитку. Акмеологічні технології є інноваційними, тому що дають необхідний ключ до керування індивідуально-професійним розвитком особистості школяра через зміст мовно-літературної освіти, формують орієнтації на процес постійного самовдосконалення і творчого розвитку, що за відповідних умов може йти безупинно по висхідній траєкторії.

Акмеологічні підходи до формування життєвих компетентностей сприяють розробці стратегій такої організації життя школяра, які б дали можливість йому всебічно та оптимально самореалізуватися, розвивали уміння прогнозувати наслідки своїх учинків та свідомо приймати життєво важливі рішення.

Навчальна діяльність на уроках української мови та літератури покликана не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а й сформувати в неї компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки навчанню.

Не менш важливим аспектом діяльності учителя-словесника є вміння на основі змісту мовно-літературної освіти формувати в учнів акмеологічну компетентність. Це інтегральна готовність і здатність зрілої особистості будувати свій поступовий психічний та професійний розвиток із постійним ускладненням життєвих завдань і зростанням рівня досягнень, котрі найбільш повно реалізують психологічні ресурси, які має людина.

Найефективнішим засобом досягнення мети є акмеологічні технології навчання. Я переконана, що акмеологічний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку ключових життєвих компетентностей школяра.

 Основна мета, що покладена в основу акмеологічних  технологій навчання, - створення ситуації успіху, умов, сприятливих для повноцінної діяльності кожної дитини. Усі вони варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння й співпраці між учителем та учнем.

Саме тому я зупинилась на вирішенні науково-методичної проблеми               «Використання акмеологічних технологій на уроках словесності як засіб формування ключових життєвих компетентностей учнів».

До акмеологічних учені відносять такі технології:

•        ігрові (дидактична гра, технології ігромоделювання);

•        технології розвивального навчання;

•        технологія особистісно зорієнтованого навчання;

•        метод проектів.

Гармонійне поєднання цих технологій на уроках словесності допомагає мені досягати бажаного результату. Для того, щоб така інтеграція була ефективною, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети, а також типу уроку.

Для школи важливою є кожна із зазначених вище технологій.

Дидактичні ігри кардинально змінюють технологію навчання. Суть їх полягає в тому, щоб розбудити пізнавальну активність дитини, сприяти становленню самостійності в мисленні й діяльності. Гра розкриває особистісний потенціал дитини: кожний учасник демонструє свої власні можливості окремо й у спільній діяльності з іншими учасниками. Дитина виступає творцем не тільки ігрових ситуацій, а й власної особистості, вирішує питання самоврядування, знаходить шляхи та засоби оптимізації своєї діяльності, виявляє власні недоліки та вживає заходи для їх усунення, вчиться переборювати психологічні бар'єри в спілкуванні з різними людьми, удосконалює якості своєї особистості.

Найчастіше використовую ігрові елементи саме на етапі мотивації навчального заняття, коли в учнів формується пізнавальний інтерес та чітке усвідомлення того, що очікувати від уроку: «Здивуй!» (подача цікавого факту, події, неоднозначного епіграфа); «Фантастична добавка» (перенесення реального або літературного героя в часі); «Кросворд» (розгадати, заповнити, визначити ключове слово або створити самому); «Картинна галерея» (на основі кількох картин або однотипних зображень знайти і визначити спільну ознаку); «Асоціації» (опрацювання нових слів у творі за допомогою асоціацій); «Інтелектуальна розминка» (два – три складних запитання для з’ясування нових понять), «Так – ні» (універсальна вправа, яка навчає систематизувати уже відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі поняття, уважно слухати й аналізувати питання); «Вірю – не вірю» (учні погоджуються або заперечують запропоноване твердження); «Знайди помилку» (учитель навмисне припускається помилки, яку необхідно виявити: спотворює інформацію, послідовність викладу, героям приписує чужі думки і вчинки); «Бліц-опитування  ланцюжком» (кожен учень ставить питання сусіду по парті, даючи кілька секунд на відповідь).

На уроках української літератури пропоную учням такі рольові ігри:

-   «Інтерв’ю» (обираю учня на роль журналіста і декілька учнів на ролі тих, у кого будуть брати інтерв’ю за запитаннями, що стосуються певної теми);

-   «Перевтілення» (виступити в ролі письменника або в ролі літературного героя і дати відповіді на запитання, поставлені однокласниками);

-   «Реклама твору» (пропоную скласти рекламний ролик про художній твір).

Використовуючи на амеологічному уроці ігрові технології, даю можливість дітям розкрити та удосконалити свої розумові здібності, організовую взаємодію між учнями, продуктивне спілкування школярів між собою з елементами змагання. Таким чином відбувається формування мовленнєвої, інформаційно-комунікаційної та соціальної компетентностей учнів. А це врешті-решт впливає і на якість навчання.

При організації навчальної діяльності в технології розвивального навчання Д. Ельконіна-В. Давидова основним об'єктом уваги виступає психологічний механізм цієї навчальної діяльності, тобто усвідомлення учнями процесу навчання. Результатом цілеспрямованої роботи з організації навчальної діяльності учнів, відповідно до теорії розвивального навчання, має постати здатність, яку школярі здобувають, послідовно, самостійно й усвідомлено організовувати всі компоненти діяльності, тобто ставати суб'єктом діяльності. Ігрові й розвивальні технології сприяють розвитку в учнів ключових компетентностей, особистісних якостей, що врешті-решт впливає й на якість освіти.

Серед багатьох методів роботи у технології особистісно зорієнтованого навчання, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, використовую метод проектів.

Метод проектів є основною технологією формування ключових компетентностей учнів, яка дозволяє створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до реальних. Метод проектів є ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів і дозволяє формувати весь набір компетентностей. Він орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову.

В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути  штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.

Теми для проектів, що виконували мої учні, вони обирали за бажанням. Тобто опрацьовували матеріал, який викликав у школярів зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект «Легенди та перекази Тернопілля»; учні 6 класу працювали над проектом «Календарно-обрядові пісні», творча група учнів 8 класу  створила проект «Форми звертання: мандрівка в часі»» . Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій.

 Крім того, часто використовую власні мультимедійні презентації  на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей.

Сутність особистісно зорієнтованого уроку полягає в постійному звертанні до суб’єктивного досвіду школярів і, найголовніше, у визнанні самобутності й унікальності кожного учня.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.  Яким же повинен він бути?  Сучасний урок – це акмеологічний урок :

•    урок, на якому учень знає, що кожне його досягнення буде побачене вчителем, він вірить у себе й у власні можливості, відкриває в собі нові здібності;

•    урок, на якому вчитель напружену розумову працю вміло чергує з релаксійними вправами,  стосовно теми, що вивчається;

•    урок із вмотивованою навчальною діяльністю;

•    урок, на якому дитина має можливість виявити свої творчі здібності і ще більше їх проявити, отримавши творче домашнє завдання («домашнє задоволення»);

•    урок, на якому вчитель поставив неймовірно правильну мету і на 99 % її реалізував;

•    урок, після якого учні ще залишаються в кабінеті, обговорюючи почуте, і коли вдома вони із задоволенням розповідають рідним те, про що дізналися на уроці.

У своїй педагогічній діяльності важливе місце відводжу активізації творчого потенціалу учня. Це відбувається через використання стратегій творчого пошуку,  акмеологічних методик та прийомів, проектування діяльності як учителем, так і учнем. 

 На уроках словесності  практикую  такі  акмеологічні  прийоми:

•  Повір у себе

•  Особисте відкриття

•  Навіювання

•  Почую кожного

•  Констатація успіху

•  Вибух емоцій

•  Якби я був…

•  Семантизація

•  Асоціативна гірлянда

З успіхом застосовую на уроці акмеологічні стратегії:

•  Альпініст

•  Шлях із системи

•  Анонсування

•  Унікум

•  Квадратики

•  Збирання грибів

•  Примусове поєднання

•  Ключові слова

Акмеологічну стратегію «Альпініст» використовую на уроці, де формується загальне уявлення про творчість письменників. Коли матеріалу багато, а урок – один, варто діяти зі стратегією альпініста, який підходить до підніжжя гори із думкою про те, як подолати перші кілька метрів підйому, не дивлячись на вершину і не думаючи про неї. Стараюся заглибити учнів у проблему поступово, крок за кроком.

Подібною є стратегія «Квадратики»: матеріал попередньо ділю між різними групами учнів, які в довільній цікавій формі представляють його, а потім разом роблять висновок.

Стратегія творчого пошуку «Збирання грибів» навчає учня й учителя вміння й готовності «впіймати» ідею. Адже пошук ідей схожий на збирання грибів у лісі. Під час використання цієї стратегії критика заборонена, адже, вишукуючи ідеї, кожна думка, навіть хибна, навчає учня аналізувати, зіставляти, і, головне, не боятися пошуку.

Однією з улюблених учнями стратегій є «Ключові слова», коли в поезії, яку будемо вивчати, вилучаємо слова, натомість пропонуємо підібрати свій варіант. Потім зіставляємо.

Таким чином, акмеологічні підходи

• формують у школярів уміння самостійно вчитися, ставати співтворцем уроку;
• програмують індивідуальний досвід успішної праці;
• запобігають перевантаженню;
• сприяють пізнавальній активності, ініціативі, раціональному використанню часу та засобів учіння.

Сьогодні важливо, щоби школа не просто допомагала формуванню здатності учня вирішувати життєві проблеми. Необхідно зв’язати дитину з життям, показати їй простір життєвих завдань, щоби кожен школяр набував навичок самостійності. У центрі уваги – індивідуальні потреби й нахили дитини, які слід розвивати, адже вони є основою виховання життєздатної людини. Досягти цього мені допомагає використання акмеологічних технологій навчання на уроках української мови та літератури. Образно кажучи, я вказую на двері, але відчинити їх і увійти учень повинен сам.

 

Список літератури

1. Авдимирець Л. Акмеологічна модель як засіб формування успішної особистості// Історія України. Шкільний світ. - 2012. - №9/10. – С. 13 – 15.
2. Данилова Г. Акмеологія шкільної освіти у контексті методології сучасної науки// Рідна школа. - 2004. - №11. – С. 6 – 10.
3.  Данилова Г. Шкільна акмеологія: сутність та шляхи впровадження// Освітянські відомості. – К., 2003. - №3. – С. 2 – 6.
4. Деркач А. А. Акмеология / под. ред.. – М.: Изд – во РАГС, 2002. – 650 с.
5. Деркач А.А., Кузьмина Н.В. Акмеология – наука о путях достижения вершин професионализма. – М., 1993, 580 с.
6.  Єрмаков І.Г. Компетентнісний потенціал проектної діяльності – Школа. – 2006 - №5. – С.5 – 11.
7. Коломис  Г.Г. Життєві компетентності школяра: акмеологія в навчанні мови та літератури // Вивчаємо українську мову та літературу / Видавнича група “Основа”. - 2013. - № 15 – с.10 -12.
8. Криворотенко О. Реалізація ідей акмеоосвіти на особостісно зорієнтованому уроці літератури// Дивослово.- 2016 - №1. – С. 2 – 7.
9.  Оранчук Л. До вершини – з "людським обличчям" : Акмеологічні підходи до формування світоглядної позиції учнів у процесі вивчення СЛ // Зарубіжна література. Шкільний світ. – 2012. – № 12. – С. 10–14.      
10.  Остапчук В. Акмеологічний підхід до уроку літератури // Всесвітня література в сучасній школі. – 2012. – № 10. – С. 7–9.
11.  Пальчевський С.С. Акмеологічні підходи до вивчення основ наук у сучасній школі. // Шкільний інформаційно – методичний журнал. – 2010. - №11.
12. Пальчевський С.С. Акмеологічні підходи до формування особистості учня на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школах України. – 2008. – № 11. – С. 17-18.
13.  Пальчевський С.С. Акмеологія. – К.: Кондор, 2008.- 397 с.
14. Сазоненко Г.С. Педагогіка успіху (досвід становлення акмеологічної системи ліцею) – К.: Гнозис, 2004. – 684 с.
15. Юрко О.Р. Конструктор акмеологічного уроку // Математика в школах України / Видавнича група “Основа”. – 2013.- № 7. – с.2 – 6.

25.05.2016р. у ТЗОШ№14 ім.Б.Лепкого відбулася зустріч із доктором філософії, проректором Вищої духовної семінарії ім. Патріарха Йосипа Сліпого, відомим шевченкознавцем, автором книг «Бог сущий у поезії Кобзаря» та «Бог і Шевченко»  отцем Михаїлом  Пастухом (Шевченковим).

Ця зустріч відбулася в особливі дні - дні вшанування пам'яті Кобзаря. Адже саме у травні в далекому 1861 році Україна прийняла у своє лоно  духовного батька  нації – Тараса Шевченка.

Під час виступу отець Михаїл  акцентував увагу учнів на високій духовності поета, його глибокій вірі в Господа, «упованіє» на Матір Божу. Своє бачення Шевченка-християнина, Шевченка-вірянина  отець щедро  проілюстрував  цитатами із творів Великого Кобзаря.

На спомин про зустріч отець Михаїл подарував учням свою книгу «Бог і Шевченко».

                           Конспект уроку з української літератури в 11 класі

Підготувала вчитель ТНВК «Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого» Пиріг О. І.

Тема:   Творчий шлях Богдана-Ігоря Антонича. Аполітичність, наскрізна  життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Вірші "Автопортрет", "Вишні"

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом поета-митця; допомогти школярам усвідомити ідейно-художнє багатство та естетичну красу поезій Антонича; поглиблювати вміння визначати головні  мотиви, ідеї, художні засоби, коментувати їх, давати власну оцінку; розвивати вміння працювати з додатковими джерелами, створювати буклети; удосконалювати дослідницькі вміння, навички проектної діяльності; вдосконалювати компетенції саморозвитку та самоосвіти; сприяти формуванню життєлюбства, любові до  поезії, естетичного смаку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, опорні таблиці з теорії літератури, бланки буклетів .

Методи й прийоми: інтерактивна лекція, дослідницько-пошукова робота, елементи диспуту, інтерактивна вправа «Мікрофон», робота в групах, усне монологічне висловлювання, вибіркове конспектування, творча майстерня.

Випереджувальні завдання учням:

• «бібліографу»: дослідити життєвий і творчий шлях поета                     Б.-І. Антонича, звернути увагу на метафоричність та міфологізм у його творах;
• «народознавцю»: підготувати повідомлення про вишню як символ фольклору;
• «спостерігачу-кліпмейкеру»: підготувати повідомлення про своє розуміння твору Б.-І. Антонича «Вишні» і поділитися своїми враженнями; візуалізувати образи-символи поезії «Вишні»;
• «репортеру»: підготувати інформацію про знаменитий «Антонич-фест».

Перебіг уроку

І. Актуалізація пізнавальної діяльності

   Так історично склалося, що частина людей, які відчували себе українцями, мислили й говорили українською мовою, опинилися за межами своєї держави. Йдеться про західноукраїнські землі, що були й австро – угорськими, й польськими й іншими через переділ територій «сильного світу цього». Але, як не дивно, вони зберегли своє українство, ще й збагатили літературу та мистецтво завдяки відкритості зарубіжним традиціям і новітнім модерновим процесам. Саме тому можна відзначити, що автономність сприяла високому розвиткові літератури в Західній Україні до 1939 року.

    Про  одного з найяскравіших поетів цієї доби Богдана – Ігоря Антонича ми будемо говорити сьогодні на уроці. Тим самим  відкриємо для себе нову зірку на небосхилі нашої поезії.

ІІ. Оголошення теми та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

1. Запис теми .
2. Особистісна мотивація учнів навчання  на уроці .

3. Слово вчителя.

Сьогодні ми побуваємо в творчій майстерні, яка знайомить відвідувачів із життєвим та творчим шляхом українських письменників. Але будемо не відвідувачами, а майстрами. Кожна група презентуватиме буклет про Богдана – Ігоря Антонича, для чого ви повинні заповнити бланки, розміщені на столах. Назва та наповнюваність буклета – результат роботи на уроці.

4. Проблемне запитання: Дмитро Павличко сказав: «Антоничева  поезія – це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи». Чи згодні ви з такою оцінкою поезій Б. І. Антонича? Ваші міркування щодо цього почуємо в кінці уроку.

ІІІ.   Робота над формування нових знань, умінь, навичок

1. Слово вчителя: Цього року ми з вами вперше маємо щастя вивчати «сонцехвальну» поезію цього оригінального майстра слова.  Поетичний світ Богдана-Ігоря Антонича спробуємо осягнути через призму актуальних тенденцій літературознавства. В цьому нам допоможуть «бібліограф», «народознавець», «спостерігач-кліпмейкер», «репортер».
2. Виступ  «бібліографа» із демонстрацією слайдів презентації

(Народився в родині греко-католицького священика Василя. Початкову освіту майбутній поет здобував під наглядом приватної вчительки. Упродовж 1920—1928 навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. З першого і до останнього класу Антонич відзначався як кращий учень. Протягом 1928—1933 Антонич — студент Львівського університету Яна Казимира, де навчався на філософському факультеті. Був членом гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства «Прихильників освіти». Перший свій вірш поет опублікував 1931 року у пластовому журналі «Вогні». Вів літературну хроніку у часописі «Дажбог». Помер Антонич на двадцять восьмому році життя. Похований письменник на Янівському кладовищі в Львові.

        Творчість

• Привітання життя: книжка поезій. Львів, 1931;
• Велика гармонія (збірка друкувалась 1932-33 рр. у періодиці; повністю надрукована 1967 р.);
• Три перстені: поеми й лірика. Львів, 1934;
• Книга Лева. Львів, 1936;
• Зелена євангелія. Посмертне видання. Львів, 1938;
• Ротації. Посмертне виданн. Львів, 1938;
• Низка поезій поза збірками;
• Лібрето до опери «Довбуш» (у двох редакціях);
• Поетичні переклади (Ашіль Мільєн, Владислав Белза, Ярослав Врхліцький, Густав Фальке, Райнер Марія Рільке).
• На другому березі (незакінчений роман);
• Політик (сатиричний гротеск);
• Три мандоліни (новела);
• Окремі твори у фрагментах.
• «Національне мистецтво»
• «Між змістом і формою»
• «Становище поета»
• «Як розуміти поезію»
• «Сто червінців божевілля»)

1. Обмін думками про те, що найбільше вразило в почутому та побаченому? (відповіді учнів і оформлення першої сторінки буклету в групах: «паспортна анкета» Богдана – Ігоря Антонича (роки, місце народження, освіта, факти формування як поета та громадянина, назви збірок, жанри, у яких писав, захоплення, громадська робота. «Психологічний» портрет поета).    

4. Виразне читання поезії «Автопортрет».

                                   Автопортрет

                                             «Я все — п'яний дітвак із сонцем у кишені».

                                             «Я — закоханий в житті поганин».

                                                            З першої книжки «Привітання життя»

Червоні клени й клени срібні,

над кленами весна і вітер.

Дочасності красо незглибна,

невже ж тобою не п'яніти?

Я, сонцеві життя продавши

за сто червінців божевілля,

захоплений поганин завжди,

поет весняного похмілля.

1. Обмін враженнями щодо прочитаного.

Дуже часто ми намагаємося, прочитавши поетичний твір, відразу його зрозуміти. Однак вчені доводять, що треба вчитись сприймати поезію, пройшовши через 3 етапи: відчуття, сприймання, розуміння. Адже кожний твір поета – це явище мистецтва. І людина чує його по-своєму, уявляє певні художні образи (зорові, слухові, нюхові) і приходить до свого розуміння цього мистецького творіння.

Отже, спробуємо і ми відчути, сприйняти, зрозуміти…

- Який загальний настрій, тональність поезії?

- Які ключові слова твору? ( Ключові слова- «закоханий у життя»).

- Які вірування відбиваються у творі? (Язичницькі: поганин, поклоніння сонцю).

- Охарактеризуйте ліричного героя.

(Жанр: «Автопортрет» за жаром – медитація. Митець міркує над своїми пракоренями. Цей вірш за обсягом невеликий – усього дві строфи, проте висловлені в ньому думки важливі для розуміння світоглядних та естетичних засад творчості Б.- І. Антонича. Як відомо, поет народився на Лемківщині -  у самобутньому, незвичайному краї, природа, звичаї та обряди, пісні якого не могли не вплинути на обдарованого юнака, його творчу уяву. За визначенням поета, це земля, у якій дивовижно переплелися залишки язичницьких вірувань, давнини й незбагненно – чарівний світ природи.

У перших рядках вірша якраз і звучить  мотив захоплення людини красою природи: «… невже ж тобою не п’янить?».

Наступна строфа – про те, що він – людина , для якої Бог є природа.

Ця думка підсилюється самовизначенням автора: «… я - закоханий в житті поганин».

Язичництво поета не тільки зумовлене суб’єктивними уподобаннями митця, а й прагненням висвітлити свій ідеал, свій духовний вимір, намалювати ситуацію, схожу на первісну, справжню, освітивши її своїми думками й почуттями. Таким було його естетичне бачення й розуміння світу  людини. В основі Антоничевого світовідчуття лежить та картина світобудови, у якій є місце й еллінському відчуттю буття як гармонії, і первісне, язичницьке бачення світу, і духовно – активне його освоєння, невіддільне від розумного проникнення в його таємниці.

Прикметно, що як епіграф до поезії «Автопортрет» узяті рядки з поезії «Автобіографія» (з книжки «Привітання життя»).

Ліричний герой вірша Б.-І. Антонича «Автопортрет» як дитина, що відкриває для себе світ. Він радіє сонцю, весняному буянню природи. У нього клени чомусь червоні і срібні, а під ними гуляють, як дітлахи, взявшись за руки, «весна і вітер». З іншого боку — він не дитина, а поет, поганин, що поклоняється Сонцю, Вітру, Блискавиці, Зеленому Дереву. І цей вірш — відображення його душі, закоханої у красу, справді «автопортрет»).

6. Словникова робота із використанням опорних таблиць (робота в зошитах)

    Міфологізм – певна пов’язаність із міфами, відображення в літературному творі давніх міфологічних уявлень.

    Асоціативність – наявність наведеного чи використаного за подібністю до чогось.

    Пантеїзм – обожнення природи, відчуття присутності Бога в усьому довкіллі.

    Міфологія — сукупність міфів, переказів, оповідань, де в наївно персоніфікованій, наочно-образній, несвідомо-художній формі подавалися явища природи й суспільного життя.

7. Дослідницька робота: знайти ознаки міфологізму та пантеїзму в творі (У творчості Богдана-Ігора Антонича органічно з'єдналися тяга до язичницького міфологічного оживлення природитрадиції з християнськими обрядами. Це зумовлено тим, що він народився в родині греко-католицького священика Василя. Крім того, Богдан Ігор Антонич використав мотиви античності (єгипетської, індійської, грецької) і язичеської міфології слов’ян про великий кругообіг життя у Всесвіті. Він вище всього цікавився так званими дописьменними культурами. Його надихала думка про створення новітніх міфів, які народжуються на наших очах).

8. Оформлення другої сторінки буклету «Міфологізм та пантеїзм у творчості Богдана-Ігоря Антонича».

9. Виразне читання поезії Антонича «Вишні». Обмін враженнями щодо прочитаного.

                                                   Вишні

Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,

на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.

Моя країно зоряна, біблійна й пишна,

квітчаста батьківщино вишні й соловейка!

Де вечори з Євангелії, де світанки,

де небо сонцем привалило білі села,

цвітуть натхненні вишні кучеряво й п'янко,

як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.

10. Розповідь «народознавця» про вишню як  символ.

(Вишня – символічне для українців дерево. Про нього складено багато пісень, балад, на його гілочках ворожили: ставили гілочку взимку в хаті й чекали, щоб зацвіла, пророкуючи дівчині швидке щасливе заміжжя, а в родині – врожай та добробут. Вишневий сад – це й окраса сільського подвір’я, й ознака заможності, потягу господарів до краси.

 Образ вишні – архетип рідної оселі, краю, України – до вершин національної символіки підніс у поезії «Садок вишневий коло хати» Т. Г. Шевченко.

  У тогочасній ліриці, особливо авангардистській, традиційні символи (вишні, калини, тополі) вважалися застарілими, такими, що не відповідають урбаністичному світові. Але в митця інша думка, і він знаходив в архетипних образах ознаки нашої ментальності, що не втрачають свіжості й до нашого часу).

11. Словникова робота

Архетип – прообраз, закономірний у глибинах колективної свідомості.

Символ – художній образ,  який умовно відбиває певну думку, ідею, почуття, поняття.

Сфарагіта – уживання імені чи прізвища певного автора у написаному ним творі.

Метаморфоза – перевтілення.

12. Дослідницько-пошукова робота:

- Знайти сфарагiту в творi.

- Чому ліричний герой назвав себе хрущем?

(Усвідомлює себе не паном природи, а рівним будь-якій істоті чи рослинi. Цей образ уводить його у світ Шевченкової лірики.)

-  Знайти головні образи вірша.

- Назвати художнi засоби,  їх роль у творенні образів (метаморфоза, епітети, риторичне вокативне звертання метафори).

- заповнення таблиці буклету:

Образи поезії «Вишні»

Образ	Значення	Художній засіб
Антонич - хрущ
Україна
Вишні

13. Пригадайте новелу Франца Кафки «Перевтілення» і порівняйте ліричного героя поезії «Вишні» з головним героєм Грегором, який перевтілився у комаху. Як вплинуло перевтілення Антонича на хруща?

(Перевтілення Грегора на комаху — яскрава метафора відчуження людини від усього світу. Втративши людську подобу, герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був позбавлений права займати у суспільстві хоча б найнижчий щабель, і навіть у власній родині він не міг претендувати на будь-яке «людське» місце. Історіяйого поступового виштовхування з кола близьких людей, що завершилася сімейним судом і відвертим бажанням Грегору смерті, у символічному плані прочитується як процес безжалісного відторгнення «хворої» своїм нещастям людини благополучним байдужим суспільством).

14.  Виступ «спостерігача-кліпмейкера» про своє розуміння твору                  Б.-І. Антонича «Вишні».

15. Створення асоціативного куща (в буклетах).

16. Творча робота: на четвертій сторінці буклета записати сенкани, есе про поета та його творчість.

V. Рефлексія.

1. Презентація буклетів.

2.  Проблемне питання.

•  Повернемося до слів Дмитра Павличка : « Антоничева  поезія – це негаснучий   перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи».

Чи згодні ви з такою оцінкою поезії  Б.- І. Антонича ?

3. Виступ  «репортера» про фестиваль «Антонич-фест», присвячений сторіччю від народження Б.-І.Антонича.

VІ. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш «Вишні».

Написати (за бажанням) твір – мініатюру на одну з тем: « Моє розуміння поезії Антонича» або «Український образ світу в поезії Антонича.