Відповідно до ролі, яка відводиться вчителю і учню, сьогодення висуває нові вимоги до уроку, який має реалізовувати компетентнісний підхід у навчанні, розв’язуючи конкретні завдання, зокрема:

• –       підвищувати рівень умотивованості учнів: учень має чітко усвідомлювати, для чого йому потрібні чи будуть потрібні знання, отримані з того чи іншого навчального предмета, але відповідно до вікових особливостей це усвідомлення приходить тільки у старших класах, і то не завжди, тому вчитель протягом навчального процесу має звертати увагу на практичну значущість отриманих знань і навичок;
• –       використовувати набутий учнями суб’єктивний досвід, бо саме навчання через власний життєвий досвід краще усвідомлюється і залишається у довгостроковій пам’яті;
• –       ефективно та творчо застосовувати на практиці опановані знання і досвід;
• –       формувати в учнів навички здобувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел, при цьому навчити знаходити не просто інформацію у готовому вигляді, а вчитися здобувати її, використовуючи кілька джерел, аналізуючи поданий у них матеріал;
• –       чітко й оптимально організовувати кожний крок, що в результаті призведе до найбільш активного усвідомлення навчального матеріалу;
• –       підвищувати рівень самоосвітньої та творчої активності учнів, саме через самостійність відбувається свідоме оволодіння знаннями;
• –       створювати умови для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
• –       формувати моральні цінності особистості;
• –       розвивати соціальні й комунікативні здібності учнів;
• –       створювати ситуації успіху: чим більше учень усвідомлює свою значущість у навчальному процесі, чим більше його залучення у навчальний процес як особистості, тим кращий результат навчання;
• –       організовувати ненав’язливі контроль, самоконтроль та взаємоконтроль за процесом навчання: яким би самостійним не був учень, форми контролю мають бути обов’язково, але в різних варіаціях; без належного контролю через певний час можливе зниження успішності учнів, бо умотивованість навчання без перевірки досягнень поступово може йти на спад.

Вимоги до сучасного уроку

1. Структура уроку.

• –       учитель чітко має визначити мету й основні завдання уроку;
• –       визначення типу уроку, з огляду на зміст навчального матеріалу (його складності, необхідності формування навичок тощо), визначення органічного зв’язку усіх складників уроку;
• –       зв’язок сьогоднішнього уроку з попереднім і закладення перспективи на наступний, тобто підготовка системи уроків, а не кожного окремого уроку;
• –       обрання оптимальних методів навчання і закріплення нового матеріалу, з огляду на мету і пізнавальні завдання уроку;
• –       визначення оптимального обсягу домашнього завдання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, а також форма звіту.

2. Підготовка й організація уроку:

• –       підготовка й використання наочного та роздавального матеріалу, зокрема із застосуванням інформаційних і інтерактивних технологій:
• –       визначити і підготувати завдання, які учні можуть виконувати самостійно під керівництвом вчителя;
• –       використовувати контроль і самоконтроль учнів під час виконання домашніх завдань, перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;
• –       обов’язкове виокремлення складних моментів нової теми, продумування алгоритму їх пояснення.

3. Зміст уроку та процесу навчання.

• –       зміст уроку має сприяти розвитку в учнів пізнавальних процесів, таких як сприйняття, пам’яті, уваги, мислення, мовлення, а не просто запам’ятовуванню навчального матеріалу;
• –       формування найкращих якостей особистості школярів, а саме акуратності, дисциплінованості, ініціативності тощо;
• мотивування позитивного ставлення учнів до навчання.

4. Техніка проведення уроку:

• –       певний темп і ритм уроку, який може відрізнятися в окремо взятому класі в залежності від темпераменту і психотипу учнів;  
• –       сприятливий психологічний клімат на кожному уроці, а саме доброзичливе ставлення учнів один до одного, бажання і сміливість висловлювати власну думку на проблему, навіть нестандартну, готовність вчителя прийти на допомогу учневі;
• –       взаємодія вчителя і учнів, що перетворюється на творчу співпрацю, педагогічний такт у будь-якій ситуації;
• –       урізноманітнення видів діяльності учнів, що змушує їх бути активними учасниками навчально-виховного процесу;
• –       підтримання інтересу учнів до уроку.