КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ	МЕТОДИКИ ВИМІРУ
Когнітивний Професійно-педагогічна компетентність Продуктивність професійно-педагогічної діяльності Інноваційність	Методика визначення професійної компетентності педагога Методика визначення рівня професійно-педагогічної майстерності Методика «Креативний потенціал»
Праксеологічний Емоційна стійкість Партнерська взаємодія та спілкування Емпатія	Методика визначення рівня емоційної стабільності і здатності керування психічним самопочуттям Методика визначення стилю взаємодії в професійній діяльності Методика визначення рівня емпатії
Мотиваційний Інтереси, цінності Співвідношення зовнішньої та внутрішньої мотивації Саморозвиток у професійній діяльності	Методика Рокича «Ціннісні орієнтації» Методика визначення рівня мотивації професійно-педагогічної діяльності Методика «Здатність педагога до саморозвитку »

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕРТИФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ

Методика «Професійна саморефлексія педагога» (автор – Л. М. Смольська)

Інструкція:

• дайте відповідь на запитання.

1. Три індикатори хорошого вчителя:

• _______
• _______
• _______
• На скільки балів за десятибальною шкалою я оцінюю себе як хорошого вчителя?

2. Три індикатори хорошого керівника школи:

• ________
• ________
• ________
• На скільки балів за десятибальною шкалою я оцінюю свого директора?
• На скільки балів за десятибальною шкалою я оцінюю заступника директора, з яким найчастіше взаємодію?

Опрацювання та інтерпретація результатів

• Здійснюється аналіз індикаторів хорошого вчителя і керівника відповідно до критеріїв професіоналізму.
• Відповідність наведених індикаторів зазначеним критеріям оцінюється за п’ятибальною шкалою:
• 1– практично не відповідають,
• 2 – скоріше ні ніж так,
• 3 – важко сказати,
• 4 – скоріше так ніж ні,
• 5 – повністю відповідають.
• Визначається самооцінка досліджуваного як хорошого вчителя: до 3 балів – низька, від 4 до 6 – середня, 7-8 – висока, 9-10 – завищена.
• За цими ж показниками здійснюється аналіз оцінювання директора і заступника директора.
• Методика перевіряє рівень усвідомлення педагогом найцінніших професійних якостей вчителя та управлінців системи освіти; здатність виділяти головне; професійну саморефлексію; локус контролю тощо.

Методика «Незавершені речення» (автор – В. М. Вронська)

• 1. Той педагог є професіоналом, який__________
• 2. Мої головні професійні інтереси – це________
• 3. Для професійного зростання необхідно_________
• 4. Деякі педагоги не прагнуть до професіоналізму, через те, що___________
• 5.Прагнення до професіоналізму для мене є_______________
•  6. Щоб досягнути вершин професіоналізму, потрібно_________________

Опрацювання та інтерпретація результатів

• За кожну правильну й повну відповідь на питання №№ 1; 3; 6 ставиться 5 балів, правильну, але неповну – 4 бали; частково правильну – 3 бали; неправильну – 2 бали; відсутність відповіді – 1 бал.
• Рівень обізнаності педагогів щодо сутності професіоналізму та шляхів його досягнення визначається за сумарним балом: понад 12 балів – високий рівень; від 9 до 12 балів – середній рівень від 3 до 8 балів – низький рівень.
• За кожну відповідь на питання №№ 2; 4; 5 , в якій констатується позитивне ставлення до професіоналізму та його розвитку, ставиться 1 бал, невизначене ставлення – 0 балів, негативне ставлення – (-1 бал).
• Ставлення педагогів до професіоналізму та його розвитку визначається за сумарним балом: від 2 до3 балів – позитивне ставлення; від 0 до 1 – невизначене ставлення від -3 балів до 0 – негативне ставлення. 

Діагностика професійної діяльності вчителя

Інструкція:

• Просимо Вас оцінити свою педагогічну діяльність і можливості за про­понованими параметрами. Позначте обраний Вами варіант відповіді.

1. Знання свого предмета:

• а) ґрунтовне, у межах програми, є інтерес до спеціальної та ме­тодичної літератури;
• б) на рівні програми, але є прогалини, припустимі помилки у ви­кладанні й перевірці знань;
• в) глибоке, таке, що перевищує вимоги програми, вільне орієнту­вання у спеціальній і науково-популярній літературі

2. Ставлення до предмета:

• а) зацікавлене;
• б) байдуже;
• в) захоплене, є потреба в педагогічній діяльності

3. Уміння планувати навчальну програму:

• а)  тематичне й поурочне планування здійснюється переважно правильно;
• б) часто використовуються штампи в плануванні, не завжди враховано особливості класу;
• в) здійснюється робота над системою уроків з теми, розмаїттям форм і методів навчання з урахуванням особливостей класу.

4. Відчуття нового:

• а) позитивне ставлення до нових педагогічних ідей, але їхня реалізація тільки під впливом адміністрації;
• б) скептичне або негативне ставлення, складно залучитися до процесу вирішення нових завдань;
• в) самостійний пошук, нових ідей, вирішення нових педагогічних завдань.

5. Знання психолого-педагогічних основ навчання:

• а) достатня орієнтованість в основних сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але нечасте застосування їх на практиці;
• б) вільна орієнтація в сучасних концепціях використання їх як, основи своєї педагогічної діяльності

6. Педагогічний такт:

• а) незважаючи на зовнішній спокій, спостерігаються зриви у вза­єминам з учнями;
• б) наявний достатньою мірою, порушення трапляються зрідка;
• в) основою у взаєминах з дітьми, наявні повага, довіра, вимогливість і справедливість.

7. Індивідуальний підхід до учнів:

• а) переважно забезпечує;
• б) практично не здійснює, додаткові заняття проводить зрідка;
• в) систематично вивчає особливості учнів, диференціює обсяг, складність знань, допомагає тим, хто не встигає.

8.  Розвиток в учнів навичок навчальної праці

• а) скептичне ставлення до цієї роботи, немає позитивних результатів вирішення цього завдання;
• б) прагнення формувати в учнів раціональну організацію навча­льної праці;
• в) цілеспрямована й систематична робота в цьому напрямі (розвиток самоконтролю в навчанні, раціонального планування, достатній темп читання, письма, обчислень тощо).

9. Розвиток мислення учнів:

• а) виконує основні рекомендації програм з посилення розвивального навчання, застосовує лише деякі заходи щодо розвитку мислення;
• б) забезпечує ефективне розвивальне навчання, глибоке та всебічне;
• в) формально виконує рекомендації програм, орієнтує учнів лишена запам'ятовування.

10. Уміння оцінити якість знань:

• а)  припускається формалізму й необ'єктивності під час оцінювання знань;
• б) дотримується об'єктивності в оцінюванні знань;
• в) ретельне вивчення критеріїв оцінювання, уміле використання їх на практиці, об'єктивність.

Результати анкетування дають змогу скласти характеристику реальних професійних можливостей кожного вчителя на основі вивчення його особистих якостей та виявити три умовні групи вчителів:

• -   група А - тих, хто досягає високих показників у роботі;
• -   група Б - тих, хто прагне більшого, але зазнає немало труднощів у досягненні поставленої мети;
• -   група В - тих, хто працює формальних «рівнів».

 Критерії оцінки творчо-пошукової та інноваційної роботи вчителів

 1. Актуальність обраної проблематики, її зв’язок із проблемами оновлення закладу освіти.

2. Спрямованість пошукової творчої роботи на:

1. оновлення змісту (розробляння нових навчальних програм, курсів, факультативів, інтегративних курсів і т. п.);
2. розробляння нових технологій навчання й виховання (розробляння нових типів уроків, способів навчання, методик виховання і т. д.);
3. концептуальну освіту й моделювання нових освітніх закладів;
4. пошук діагностичних методик, нових способів оцінювання пізнавальної діяльності й розвитку учнів;
5. розробляння систем управління й самоуправління в освіті.

3. Характер творчої пошукової роботи:

1. узагальнення новаторського досвіду;
2. упровадження досвіду вчителів-новаторів;
3. розробляння авторської програми, методики.

4. Науково-методична розробленість проблеми:

1. робота спирається на аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури;
2. використовують комплекс різних методів дослідження (спостереження, анкетування, експеримент тощо);
3. подано технологічний опис висунутих ідей.

5. Результати творчо-пошукової роботи та їх оформлення:

1. видано посібники, підручники, програми, науково-методичні
2. рекомендації;
3. підготовлено дидактичні матеріали;
4. представлено звіт про виконану роботу.

6. Апробація роботи:

1. обговорення на засіданнях методичних об’єднань, педагогічних рад;
2. виступи на науково-практичних конференціях різних рівнів — районний, міський, регіональний;
3. публікації в освітянській пресі;
4. захист досвіду на експертній раді.

7. Використання результатів іншими педагогами:

1. упровадження у своєму закладі освіти;
2. упровадження в інших закладах освіти;
3. використання в регіоні, країні.

Критерії результативності педагогічної діяльності 

Рівень професійної компетентності	Критерії результативності педагогічної діяльності
Низький	Не вміє пристосовувати виклад навчального матеріалу до особливостей аудиторії. Мету занять визначає стихійно, без урахування підготовленості учнів. Навчально-методичну літературу використовує мінімально. Переважають традиційні методи одностороннього пояснення, учні пасивно сприймають інформацію. Елементи організаційної структури уроку не обгрунтовані, не чіткі.
Середній	Володіє стратегією навчання учнів ЗУНам за розділами курсу. Мета i завдання діяльності обгрунтовані. Переважають традиційні методи i прийоми навчально-пізнавальної дільності. Активізація діяльності учнів здійснюється без глибокого дидактичного обгрунтування
Достатній	Володіє стратегією компетентнісного підходу. Мета уроку формулюється у діяльнісній формі. Чітко визначає етапи уроку, форми i  методи навчально-пізнавальної діяльності відповідно до етапів. Зміст, методи, прийоми та технології навчання відповідають меті та змісту уроку. Вміло використовує різні моделі (пасивна, активна, інтерактивна) навчання. Може формувати предметну компетентність учнів. Використовує діяльнісний, диференційований та особистісно-орієнтований підхід.
Високий	Володіє стратегією компетентнісного підходу. Мета уроку формулюється у діяльнісній формі. Чітко визначає етапи уроку, форми i   методи навчально-пізнавальної діяльності відповідно до етапів. Зміст, методи, прийоми та технології навчання відповідають меті та змісту уроку. Вміло використовує різні моделі (пасивна, активна, інтерактивна) навчання. Може засобами навчального предмета формувати в учнів ключові, загальнопредметні та предметні компетентності. Використовує діяльнісний, диференційований та особистісно-орієнтований підхід.

Еталонна модель готовності вчителя до інноваційної діяльності (автор – О.Я.Мариновська)

Критерії / Показники	Рівні готовності педагогів до інноваційної діяльності
	Достатній 2 бали	Високий 3 бали	Творчий 4 бали
МОТИВАЦІЙНО-ОРІЄНТАЦІЙНИЙ КРИТЕРІЙ    Для чого впроваджувати інновацію?
Особистісно- смислові орієнтації	Усвідомлення        Заради чого треба впроваджувати інновації?
	смисл его­центричний	смисл групоцентричний	смисл просоціальний
Мотивація вибору технології	Мотивація              Для чого/для кого треба це робити?
	мотив визнання	мотив   досяг­нення успіху	внутрішня потреба
Цілепокладання	Цілепокладання    Чого я хочу досягти у процесі впровадження інновації?
	цілепокладання формальне	цілепокладання внутрішньо задане	цілепокладання внутрішньо задане
Провідний вид соціально-професійної активності	Цілереалізація       Саме так... треба, бо я прагну....
	модель самовираження	модель самоствердження	модель самоактуалізація
ЗМІСТОВИЙ КРИТЕРІЙ       Що знаю про інновації та їх упровадження в практику?
Поінформо­ваність про різні інновації	Прогнозувати    Яку інновацію вибрати для використання?
	частково поінформова­ний	добре поінформова­ний	дуже добре поінформова­ний
Знання про способи впро­вадження тех­нологій	Знати                    Як упроваджують інновації?
	Знання частково сформовано	знання сформовано	знання дуже добре сформовано
Знання про сутність обраної інновації	Знати                 Що я знаю про інновацію, яку планую впровадити?
	Знання частково сформовано	знання сформовано	знання дуже добре сформовано
Інструментальність знань	Розуміти             Чи розумію базові поняття, що розкривають її суть?
		знання сформовано	знання дуже добре сформовано
ОПЕРАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КРИТЕРІЙ  Як я буду впроваджувати інновацію?
Проєктування плану дій       упровадження інновації	Моделювати       Як втілити концепт технології?
	знання частково сформовано	знання сформовано	знання дуже добре сформовано
Конструюван­ня персонал-технології досвіду	Конструювати     Як творчо розробити її технологічну оболонку?
	знання частково сформовано	знання сформовано	знання дуже добре сформовано
Узагальнення власного інноваційного досвіду	Узагальнювати   Як узагальнити власний інноваційний досвід?
	знання частково сформовано	знання сформовано	знання дуже добре сформовано
РЕФЛЕКСИВНО-ПРОГНОСТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ    Що робити далі? Що зроблено?
Сформованість  рефлексивних умінь	Рефлексувати   Чи вдалося мені досягти поставленої мети?
	знання частково сформовано	знання сформовано	знання дуже добре сформовано
Результатив­ність упрова­дження інновації	Аналізувати Як впливає інновація на результати освітнього процесу?
	знання частково сформовано	знання сформовано	знання дуже добре сформовано
Аналіз позитивних змін	Мислити системно, критично   Які зміни відбулися?
	знання частково сформовано	знання сформовано	знання дуже добре сформовано
Прогнозуван­ня розвитку інновації	Прогнозувати  Як краще адаптувати інновацію до конкретних умов?
	знання частково сформовано	знання сформовано	знання дуже добре сформовано
ІНТЕГРАЦІЙНИЙ КРИТЕРІЙ Розвиток професійного потенціалу - системний показник готовності до інноваційної діяльності
Кількість балів
Інтегрований показник:

Методика М. Рокича «Ціннісні орієнтації»

Інструкція:

• Уважно вивчить наведений нижче список цінностей і проранжуйте їх, поставивши найбільш значущу цінність на перше місце. Найменш важлива для Вас цінність займе останнє, 18 місце. Працюйте, не поспішаючи, вдумливо, якщо в процесі роботи Ви поміняєте свою думку, можете виправити вибір. Кінцевий результат має відображати Вашу істинну позицію. 11

Перелік А (термінальні цінності):

• 1. активне діяльнісне життя (повнота і емоційна насиченість життя);
• 2. життєва мудрість (зрілість суджень и здоровий глузд, що досягається життєвим досвідом);
• 3. здоров’я (фізичне і психічне);
• 4. цікава робота;
• 5. краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі і мистецтві);
• 6. любов (духовна и фізична близькість з коханою людиною);
• 7. матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних утруднень);
• 8. наявність гарних і вірних друзів; 
• 9. суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, колег);
• 10.пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток);
• 11. продуктивне життя (максимальне використання своїх можливостей, сил і здібностей);
• 12. розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне вдосконалення);
• 13. розваги (приємне, легке проведення часу, відсутність обов’язків);
• 14. свобода (самостійність, незалежність у судженнях і вчинках);
• 15.щасливе сімейне життя;
• 16.щастя інших (добробут, розвиток і вдосконалення інших людей, всього народу, людства в цілому);
• 17. творчість (можливість творчої діяльності);
• 18. упевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх

Перелік А (термінальні цінності):

№ цінності	1	2	3	4	5	6	7	8	9
№ місця (за важливістю)
№ цінності	10	11	12	13	14	15	16	17	18
№ місця (за важливістю)

Перелік Б (інструментальні цінності) :

• 1. охайність (акуратність, уміння тримати в порядку речі, порядок у справах;
• 2. вихованість (гарні манери);
• 3. високі запити (високі вимоги до життя і високі домагання);
• 4. життєрадісність (почуття гумору);
• 5. виконавська дисципліна (дисциплінованість);
• 6. незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);
• 7. непримиренність до недоліків у собі та інших;
• 8. освіченість (широта знань, висока загальна культура);
• 9. відповідальність (почуття обов’язку, вміння тримати слово);
• 10. раціоналізм (уміння логічно мислити, приймати обґрунтовані, раціональні рішення);
• 11. самоконтроль (стриманість, самодисципліна);
• 12. сміливість у відстоюванні своєї думку, своїх поглядів;
• 13. тверда воля (уміння наполягти на своєму, не відступати перед труднощами);
• 14. терпимість (до поглядів і думок інших, уміння прощати іншим їх помилки);
•  15. широта поглядів (уміння зрозуміти іншу точку зору, поважати інакші смаки, звичаї, звички)
• 16. чесність (правдивість, щирість);
• 17. ефективність у справах (працьовитість, продуктивність у роботі);
• 18. чуйність (турботливість).

Перелік Б (інструментальні цінності) :

№ цінності	1	2	3	4	5	6	7	8	9
№ місця (за важливістю)
№ цінності	10	11	12	13	14	15	16	17	18
№ місця (за важливістю)

Опрацювання та інтерпретація результатів

• Аналізуються цінності, які займають перші 6 позицій (як найбільш значущі для педагога) та ті, які займають останні 6 позицій і є такими, які педагог вважає несуттєвими для себе з огляду на їх духовність й відповідність цінностям педагогічної діяльності.

Опитувальник «Інтегральна задоволеність роботою» (Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М. : Изд-во Института Психотерапии. 2002. – С.470–473)

Інструкція. Прочитайте кожне із запропонованих тверджень та оцініть, наскільки воно є правильним для Вас. Обведіть відповідну літеру.

• 1. Те, чим я займаюся на роботі, мене цікавить: а) так; б) почасти; в)ні.
• 2. За останні роки я досяг успіху в своїй професії а) так; б) почасти; в)ні.
• 3. У мене склалися хороші стосунки з членами нашого колективу: а) так; б) не з усіма; в)ні.
• 4. Задоволення, яке я отримую від роботи, важливіше ніж висока зарплата а) так; б) не завжди; в)ні.
• 5. Моє службове становище не відповідає моїм здібностям: а) так; б) почасти; в)ні.
• 6. У роботі мене насамперед приваблює можливість узнати щось нове а) так; 15 б) час від часу; в)ні.
• 7. З кожним роком я відчуваю, як зростають мої професійні знання а) так; б) не впевнений; в)ні.
• 8. Люди, з якими я працюю, поважають мене а) так; б) щось середнє; в)ні.
• 9. У житті часто бувають ситуації, коли неможливо виконати всю покладену на Вас роботу: а) так; б) середнє; в)ні.
• 10. В останній час керівництво не раз висловлювало задоволення з приводу моєї роботи а) так; б) рідко; в)ні.
• 11. Роботу, яку я виконую, не може виконувати людина з більш низькою кваліфікацією а) так; б) середнє; в)ні.
• 12. Процес роботи дає мені задоволення: а) так; б) час від часу; в)ні.
• 13. Мене не влаштовує організація праці в нашому колективі: а) так; б) не зовсім; в)ні.
• 14. У мене часто бувають розбіжності з колегами по роботі: а) так; б) іноді; в)ні.
• 15. Мене рідко заохочують за роботу: а) так; б) важко сказати; в)ні.
• 16. Навіть якби мені запропонували більш високий заробіток, я не змінив би місце роботи: а) так; б) можливо; в)ні.
• 17. Мій безпосередній керівник часто не розуміє або не хоче зрозуміти мене: а) так; б) важко сказати;16 в)ні.
• 18. У нашому колективі створені сприятливі умови праці: а) так; б) не зовсім; в)ні

Опрацювання та інтерпретація результатів

Твердження	Варіанти відповідей			Твердження	Варіанти відповідей
	a	б	в		a	б	в
1	2	1	0	10	2	1	0
2	2	1	0	11	2	1	0
3	2	1	0	12	0	1	2
4	2	1	0	13	0	1	2
5	2	1	0	14	0	1	2
6	2	1	0	15	0	1	2
7	2	1	0	16	2	1	0
8	2	1	0	17	0	1	2
9	0	1	2	18	2	1	0

Підрахувати кількість балів за шкалами:

• Інтерес до роботи:1; 6; 12.
• Задоволеність досягненнями у роботі: 2; 7.
• Задоволеність взаємовідносинами з колегами: 3; 8; 14.
• Задоволеність взаємовідносинами з керівництвом: 10; 15; 17.
• Задоволеність професійним статусом: 5; 11.
• Задоволеність змістом роботи порівняно із заробітком: 4; 16.
• Задоволеність умовами праці: 3; 18.
• Професійна відповідальність: 9.
• Загальна задоволеність працею: сума балів за пп. 1 – 14.

Середній рівень задоволеності працею визначається у 45-55% діапазоні від загальної суми балів; низький – у 1-44% діапазоні, а високий – понад 56%.

Програма виявлення рівня педагогічної майстерності (Автор – Л. Ромадіна)

I. Створення загальних умов ефективності навчально-виховного процесу

1. Забезпечення загальних умов ефективності уроку:

• (1) а) попередні вказівки за планом уроку (мета, задачі, основні етапи, лаконічність, ясність тощо);
• (1) б) навчальні посібники, ТЗН, що сприяють швидкому включенню учнів у роботу;
• (1) в) немає непотрібних затримок і відсутності на уроці.

2. Адаптація навчання до учнів:

• (1) а) навчання відповідає віковим особливостям учнів;
• (1) б) у необхідних випадках учитель ураховує індивідуальні здібності школярів;
• (2) в) для учнів з різним рівнем навченості даються групові завдання відповідної складності. Групова діяльність - зв'язок, відносини, загальна задача, рішення задачі спільно.

II. Викладацька компетентність

1. Володіння навчальним предметом і методами навчання:

• (1) а) інформація та демонстрація відповідають темі, точні, сучасні;
• (1) б) без утруднення використовуються принаймні дві форми та методи навчання;
• (2) в) застосовуються оригінальні методи та прийоми навчання.

2. Організація навчальної діяльності, послідовність, досягнення мети уроку, закріплення вивченого матеріалу, інтеграція:

• (2) а) урок починається зі стимулюючого введення - залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації;
• (1) б) новий матеріал представляється як питання-відповідь на запитання, поставлені на попередньому занятті у введенні;
• (2) в) підсумки уроку підбиваються як співвідношення досягнутих результатів із пройденими раніше іншими предметами, з життям (нову ідею пов'язати зі старою).

III. Техніка пояснення

1. Усні й письмові пояснення:

• (1) а) ключові моменти уроку відбиті на дошці (опора для розумової діяльності учнів);
• (1) б) записи на дошці акуратні та розбірливі;
• (1) в) вимова й побудова усного мовлення правильна та професійна.

2. Роз'яснення при нерозумінні матеріалу учнями:

• (1) а) виявляються незрозумілі слова чи фрази та заміняються загальнодоступними описовими вираженнями;
• (1) б) пояснення даються за допомогою аналогій і прикладів;
• (2) в) неявна навчальна інформація вводиться з аналізу наявних знань.

IV. Навчальна взаємодія

1. Оцінювання та корекція діяльності учнів:

• (1) а) оцінка дій школяра виробляється незалежно від особистого ставлення до нього педагога;
• (1) б) учитель уникає прямих указівок і корекції діяльності учнів;
• (2) в) учні мотивуються до самооцінки та самокорекції, а також до оцінювання та корекції один одного.

2. Використання запропонованих ініціатив і запитань учнів на уроці:

• (1) а) запитання та пропозиції школярів приймаються з вдячністю;
• (1) б) тактовно відзначаються слабкі місця у прикладах і пропозиціях школярів;
• (2) в) ідеї учнів розробляються та використовуються на уроці.

V. Створення продуктивної атмосфери на уроці

1. Стимулювання інтересу учнів:

• (1) а) використовуються цікаві, незвичайні аспекти теми, парадокси, гумору тощо;
• (2) б) пропонуються проблемні та творчі завдання;
• (2) в) на уроках використовується життєвий досвід учнів.

2. Допомога учнів у виробленні позитивної самооцінки:

• (1) а) у мові педагогів відсутні сарказм, глузування, докори тощо;
• (1) б) конкретні учні заохочуються за конкретну роботу;
• (1) в) педагог підтримує, схвалює школярів, які зіштовхуються з ускладненнями.

VI. Підтримка належної дисципліни у класі

1. Підтримка ділової включеності учнів на уроці:

• (1) а) використання прийомів активізації уваги учнів;
• (2) б) застосування активних методів навчання (дискусія, ділова гра, діалог і т. п.);
• (2) в) використання спеціальних способів організації роботи активних і пасивних учнів.

2. Вплив при порушенні дисципліни:

• (1) а) педагог не зауважує дрібних ненавмисних порушень;
• (1) б) негайно, але виважено реагує на серйозні порушення дисципліни;
• (2) в) педагог по можливості не бореться з порушниками дисципліни, а використовує їх для організації особливих форм навчальної роботи.

Визначення рівня професіоналізму

• Набрана кількість балів поділяється на кількість критеріїв (36).
• 1,1 + 0,31 - учитель володіє сучасними методами навчання та професійною майстерністю;
• 0,8 + 0,51 - норма;
• менш 0,51 - учитель не володіє ані сучасними, ані класичними методами навчання.
• Кількість балів проставлена в дужках перед буквами.

Анкета самооцінювання (наказ Державної служби якості освіти України №01-11/16 від 4 квітня 2019 року )

Методика «Здібності педагога до творчого саморозвитку» (І. В. Нікішина). 

Мета методики:

• вивчити здібності педагога до творчого саморозвитку в процесі інноваційної діяльності.

Питання: 

1. Я прагну вивчати себе.
2. Я залишаю час для розвитку, як би не був зайнятий роботою і домашніми справами.
3. Виникаючі перешкоди стимулюють мою активність.
4. Я шукаю зворотній зв'язок, так як це допомагає мені пізнати й оцінити себе.
5. Я аналізую свою діяльність, виділяючи на це спеціальний час.
6. Я досліджую свої почуття і досвід.
7. Я багато читаю.
8. Я широко дискутую з потрібних мене питань.
9. Я вірю в свої можливості.
10. Я прагну бути більш відкритим.
11. Я усвідомлюю той вплив, який чинять на мене оточуючі люди.
12. Я керую своїм професійним розвитком і отримую позитивні результати.
13. Я отримую задоволення від засвоєння нового.
14. Відповідальність не лякає мене.
15. Я би поставився позитивно до мого просуванню по службі.

Оцінювання:

• 5 балів - твердження повністю відповідає дійсності;
• 4 бали - щвидше відповідає, ніж ні;
• 3 бали - і так, і ні;
• 2 бали - швидше не відповідає;
• 1 бал - не відповідає.

Підбиття підсумків:

• 75-55 балів. Активний саморозвиток.
• 54-36 балів. Відсутня стійка спрямованість на саморозвиток, орієнтація на розвиток залежить від різних умов.
• 35-15 балів. Зупинений саморозвиток.

 Узагальнена таблиця показників та методик дослідження особистісного саморозвитку вчителя (Шикер Л.В. "Методика дослідження рівнів особистісного саморозвитку вчителів закладів загальної середньої освіти")

Для дослідження складових особистісного саморозвитку вчителів запропоновано застосовувати такі психодіагностичні методики:

• вивчення когнітивно-рефлексивної складової – методика «Самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії» (Фетіскін, 2002), методика «Діагностика рівня парціальної готовності до професійнопедагогічного саморозвитку» (Рогов, 1999), «Методика визначення рефлективності» (Карпов, 2003);
• визначення ціннісно-мотиваційної складової – «Методика діагностики реалізації потребу у саморозвитку» (Фетіскін, 2002), «Методика дослідження мотивації професійного і особистісного зростання» (Бондарчук, 2009), тест «Визначення рівня самоактуалізації особистості» (Мацко, 2010), «Шкала первинних актуальних здібностей Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії (WIPPF)» (Ханецька, 2017; Черенщикова, 2012);
•  дослідження операційно-діяльнісної складової – методика «Діагностика рівня парціальної готовності до професійно-педагогічного саморозвитку» (Рогов, 1999), «Шкала вторинних актуальних здібностей Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії (WIPPF)» (Ханецька, 2017; Черенщикова, 2012)

№	Назва показника	Методика дослідження		Високий рівень	Середній рівень		Низький рівень
Когнітивно-рефлексивна складова
1	Онтогенетична рефлексія	Методика «Самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії»		0-49 балів	50-99 балів		100-150 балів
2	Рівень загальних, спеціальних знань	Шкала «Когнітивний компонент»методики «Діагностика рівня парціальної готовності до професійно- педагогічного саморозвитку»		23 бали і менше	24-36 балів		37 і більше
3	Здатність до саморозуміння	Методика визначення рефлексивності		7 стенів і більше	4-6 стенів		0-3 стенів
Ціннісно-мотиваційна складова
4	Цінність саморозвитку	Методика діагностики реалізації потреб у саморозвитку	55 балів і більше			36-54 бали	15-35 балів
5	Прагнення до самоактуалізації	Тест «Визначення рівня самоактуалізації особистості»	66-100%			33-65%	0-32%
6	Мотивація професійної діяльності	Методика дослідження мотивації професійного і особистісного зростання	Мотиви особистісного професій ного вдоско налення			Соціальні, власне професійні мотиви	Прагматич- ні, престижні мотиви
7	Первинні актуальні здібності	Шкала первинних актуальних здібностей Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії	6-9 балів			10-12 балів	0-5 балів
Операційно-діяльнісна  складова
8	Здатність до самореалізації	Шкала «Морально-вольовий, гностичний компоненти,здатність до самоврядування» методики «Готовність до професійно–педагогічного саморозвитку»		2,1-3 балів	1,6-2 балів		0-1,5 балів
9	Загальноорганізаційні вміння	Шкала «Організаційний компонент» методики «Готовність до професійно – педагогічного саморозвитку»		27 балів і менше	28-42 бали		43 бали і більше
10	Комунікативні здібності	Шкала «Комунікативний компонент» методики «Готовність до професійно – педагогічного саморозвитку»		19 балів і менше