Вівторок, 26 січня 2021 12:10

ДОБІРКА МАТЕРІАЛІВ СТОСОВНО ОЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛІВ У ВНУТРІШНІЙ СИСТЕМІ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

  • Якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг. 
  • Якість освітньої діяльності — рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг. Закон України «Про освіту» (п.п. 29, 30 ч.1 ст.1)
  1. Механізм побудови у закладі освіти внутрішньої системи оцінювання якості освіти
  2. Інституційний аудит
  3. Методичний інструментарій для самооцінювання вчителів у процесі професійного розвитку
  4. Розвиток професійної майстерності та креативності педагогів
  5. Інструменти самоооцінювання і взаємооцінювання вчителів української мови й літератури
  6. Показники ефективності освітньої діяльності вчителів
  7. Як оцінюють навчальне заняття в новій українській школі
  8. Як оцінюємо урок словесності

КОМПОНЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ У ЗАКЛАДІ ЗГРУПОВАНІ ЗА ЧОТИРМА НАПРЯМАМИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

  • освітнє середовище
  • система оцінювання здобувачів освіти
  • педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти
  • управлінські процеси закладу освіти

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності є важливим компонентом внутрішньої системи, який стосується усіх учасників освітнього процесу. Його формування спрямоване на недопущення таких явищ, як плагіат, обман, фальсифікація, списування, несправедливе оцінювання тощо. Процедурами забезпечення академічної доброчесності можуть бути: інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності, запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі, реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо.

Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання розробляються на основі визначених законодавством критеріїв оцінювання шляхом їх конкретизації відповідно до навчальних предметів (інтегрованих курсів), форм організації освітнього процесу, видів діяльності учнів. Відповідні критерії, правила і процедури оцінювання, а також вибір шкали оцінювання (визначеної законодавством або власної) мають бути обґрунтованими, сформульованими у зрозумілій для батьків та учнів формі, а також оприлюднені. Процедури проведення різних видів оцінювання (формувального, поточного, тематичного, семестрового, річного, державної підсумкової атестації, що проводься в закладі освіти) мають бути прозорими та відповідати політиці (політикам) щодо оцінювання, визначеній(ими) закладом освіти, наприклад, політиці справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання учнів, політиці забезпечення компетентнісного підходу в оцінюванні результатів навчання учнів.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів. Процедурами оцінювання педагогічної діяльності можуть бути розроблення та використання певної шкали такого оцінювання (відповідно до визначених критеріїв оцінювання), проведення внутрішнього моніторингу в закладі освіти, визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного прапрацівника, які потребують удосконалення та педагогічної підтримки (за потреби).

Об’єкти моніторингу - це питання, які моніторитимуть

  • знеособлена інформація про учасників освітнього процесу
  • освітні та управлінські процеси в закладі освіти
  • різні види діяльності учасників освітнього процесу — навчальна, викладацька, організаційна, управлінська тощо
  • умови здійснення освітньої та управлінської діяльності — матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо
  • результати запровадження освітніх змін, інновацій
  • стан організації освітнього процесу в закладі освіти
  • результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх компетентностей
  • інші об’єкти, визначені в програмі моніторингу (далі — Програма)

Суб’єкти моніторингу - це ті, хто  може проводити моніторинг

  • Міністерство освіти і науки України
  • Державна служба якості освіти України (далі — Служба), її територіальні органи
  • Український центр оцінювання якості освіти, його регіональні центри (далі — УЦОЯО, РЦОЯО)
  • наукові організації, наукові, науково-методичні установи, інші установи, які належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України
  • заклади освіти, їх засновники або уповноважені ними особи
  • інші юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності

Учасники моніторингу (ті, чию діяльність "моніторять")

  • заклади дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти
  • здобувачі загальної середньої освіти та позашкільної
  • педагогічні працівники
  • батьки, інші законні представники здобувачів освіти
  • у закладах дошкільної освіти здобувачів освіти не включають до переліку учасників дослідження

Види моніторингу

  • Моніторинг може бути внутрішнім і зовнішнім.
  • Внутрішній моніторинг ініціює та проводить заклад освіти. Він може визначати порядок проведення з урахуванням вимог цього Порядку та інших актів законодавства.
  • Зовнішній моніторинг можуть проводити на рівні закладу освіти, місцевому, регіональному, загальнодержавному, міжнародному рівнях. Моніторинг на загальнодержавному рівні можуть ініціювати та проводити: МОН, Служба, УЦОЯО, РЦОЯО, наукові організації, які належать до сфери управління МОН.
  • МОН організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти.

Етапи проведення моніторингу

  • планування та підготовка моніторингу
  • розробка Програми
  • проведення дослідження
  • збір та оброблення результатів моніторингу
  • аналіз та інтерпретація результатів моніторингу
  • оприлюднення результатів моніторингу

Методи моніторингу

  • опитування — анкетування, інтерв’ювання
  • тестування
  • спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладах освіти
  • фокус-група
  • аналіз документації закладів освіти, їх засновників
  • аналіз статистичних даних про стан системи освіти за встановленими формами звітності
  • інші методи, визначені у Програмі

Форми моніторингу

  • безпосереднє одержання інформації від учасників дослідження
  • опосередковане одержання інформації від учасників дослідження — у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо
  • одержання інформації без залучення учасників дослідження — вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо
  • моніторинг можуть провести й дистанційно

Як забезпечують участь у моніторингу

  • Участь закладів освіти та учасників освітнього процесу в зовнішньому моніторингу якості освіти — добровільна, окрім моніторингу на загальнодержавному або міжнародному рівнях.
  • Учасники мають надати суб’єкту моніторингу письмову згоду про їх участь. Якщо здобувачі освіти неповнолітні, згоду надає один з батьків, інших законних представників.

Суб’єкти моніторингу забезпечують

  • інформування учасників щодо вимог проведення моніторингу
  • виконання учасниками дослідження завдань, розроблених згідно з Програмою
  • дотримання етичних правил поведінки під час проведення моніторингу
  • безпечні умови для всіх учасників дослідження під час його проведення
  • організацію безкоштовної медичної допомоги за місцем проведення моніторингу за потреби
  • Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу освіти, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.
  • Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження динаміки результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), відвідування учнями закладу освіти, ефективності управлінських процесів тощо.
  • Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344373. Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті закладу освіти (у разі його відсутності - на вебсайті засновника).

Для організації самооцінювання рекомендують  передбачити:

  • збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації;
  • узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
  • обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕКОМЕНДУЮТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ТАКІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ:

  • опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв'ю, фокус-групове дослідження)
  • спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять тощо)
  • вивчення документації закладу освіти

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об'єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.Окремі методи збору інформації (опитування, спостереження за проведенням навчальних занять) можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій (з метою розвитку сфери цифровізації освіти, в умовах віддаленості учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання, карантинних обмежень тощо). Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв'ю).

АНКЕТУВАННЯ (ПИСЬМОВО)

  • Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для педагогічних працівників, учнів та батьків.
  • Анкетування передбачає складання форми (бланку) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.
  • Водночас варто брати до уваги, що анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.
  • Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.
  • Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв'язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.
  • Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.
  • Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу в одному опитувальнику.

ІНТЕРВ'Ю (УСНО)

  • Індивідуальне інтерв'ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію щодо ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв'ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.
  • Неструктуроване інтерв'ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розповіді у відповідь (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, як Ви реалізуєте політику академічної доброчесності в закладі освіти»). Такий тип інтерв'ю застосовуються, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати  протокольну фіксацію відповідей (можливо аудіо- або відеофіксацію) для детального аналізу одержаної інформації.
  • Структуроване інтерв'ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які види оцінювання Ви використовуєте для перевірки ключових компетентностей?»). Такий підхід застосовується, якщо необхідно зібрати інформацію з різних питань у досить великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.
  • Напівструктуроване інтерв'ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв'ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв'ю.
  • Групове інтерв'ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (у тому числі, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.
  • Загалом, інтерв'юер обов'язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, в який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв'ю).

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись 

  • за станом освітнього середовища
  • проведенням навчальних занять 

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення  інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо. Крім керівництва закладу освіти та/або особи, відповідальної за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування в закладі освіти.

Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів, потреби в розвитку їх професійних компетентностей або надання їм підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

  • формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти;
  • спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень;
  • роботу учнів під час навчального заняття;
  • оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання;
  • використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;
  • комунікацію педагогічного працівника та учнів;
  • організацію роботи з особами з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації закладу освіти дає можливість отримати інформацію щодо освітньої діяльності закладу, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських - рішень на основі аналізу задокументованих процесів у закладі освіти.

  • Наприклад, вивчення класного журналу з метою аналізу динаміки результатів навчання учнів може забезпечити одержання додаткової інформації щодо вивчення справедливості та об'єктивності оцінювання результатів навчання учнів, відвідування ними навчальних занять, особливостей планування роботи педагогічних працівників тощо.
  • За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради закладу освіти можна одержати інформацію щодо відповідності ухвалених педагогічною радою рішень змісту стратегії розвитку закладу освіти, а також оперативним завданням і потребам, напрямів професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників закладу освіти, системності роботи з питань адаптації учнів до навчання, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.
Прочитано 712 разів