Четвер, 08 грудня 2022 09:23

Як учителеві НУШ реалізувати академічну свободу, або Ще раз про підручники, модельні програми, оцінювання в 5-6 класах

Відповідно до статті 54 «Права та обов'язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу» нового Закону України «Про освіту», педагоги мають право на:

  • академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
  • педагогічну ініціативу;
  • розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів;
  • вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ та організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників тощо [1].

Широке поле для професійної творчості педагога окреслює реформа «Нова українська школа».

І. Вибір модельних навчальних програм і підручників.

Учитель обирає модельну програму предмета чи інтегрованого курсу з переліку модельних програм, затверджених МОН, та підручник, створений на основі цієї програми, із переліку підручників, рекомендованих МОН. За потреби вчитель може користуватися декількома підручниками чи посібниками, рекомендованими МОН [3].

ІІ. Створення навчальних програм.

В «Інструктивно-методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році» (Лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 р. № 1/9530-22) вказано: «Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти мають бути конкретизовані у навчальні програми» [3]. Останні оформлюються за зразком модельної (див. Лист МОН від 24.03.2021 № 4.5/637-21 «Потенційним авторам/укладачам модельних навчальних програм для базової середньої освіти») і затверджується на педагогічній раді [3;4].

Розробляючи навчальну програму на основі модельної, педагоги можуть:

  • вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета/інтегрованого курсу,
  • доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент; розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо);
  • доповнювати тематику практичних/творчих робіт;
  • вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу;
  • змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання;
  • додавати або пропонувати інші види навчальної діяльності, відповідно до освітніх методик і технологій, які використовує вчитель, а також наявних засобів навчання.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20% [3, с.17–19 ].

Навчальні програми, розроблені не на основі модельних навчальних програм, можуть використовуватись тільки у закладах освіти, у яких вони створені, і тільки за умови, що ці програми отримали відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Календарно-тематичне планування здійснюється на основі навчальної програми у довільній формі і може бути об’єднано з навчальною програмою в один документ [3, с. 20 ].

ІІІ. Участь у розробленні процедур та інструментарію оцінювання.

Одним із обов’язкових елементів освітньої програми закладу є розділ, у якому описано інструменти, правила та процедури оцінювання в закладі.

Заклад/учителі має/мають право внести в освітню програму й ухвалити:

  • шкалу оцінювання (за потреби);
  • правила переведення загальної оцінки результатів навчання в 12-бальну шкалу для виставляння оцінок у Свідоцтво досягнень (за умови використання власної шкали);
  • термін адаптаційного періоду для 5-тих класів, коли не здійснюється поточне і підсумкове оцінювання);
  • форми, зміст та способи оцінювання;
  • види та кількість контрольних (діагностувальних) робіт;
  • спосіб визначення підсумкових оцінок: тематичних, семестрових, річних:

ü  урахування / неврахування поточних оцінок (діагностувальних / контрольних робіт) для виставлення тематичних оцінок.

ü  урахування результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень , для виставлення семестрової оцінки (Лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 р. № 1/9530-22) [3, с. 26].

Важливо врахувати й те, що педпрацівники можуть розробляти критерії та дескриптори до кожної теми відповідно до загальних критеріїв (Наказ Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р. № 289) [5].

            ІІІ. Вільний вибір форм, методів і засобів навчання в межах освітньої програми.

30.07.2022 р. Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності».

У цьому документі запропоновано доповнити статті 6, 33 Закону України «Про освіту» і статтю 3-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» твердженням про те, що освітні програми, науково-освітні програми та наукові дослідження не можуть містити посилання на джерела інформації, створені:

  • на території держави-агресора або держави-окупанта;
  • державною мовою держави-агресора або держави-окупанта;
  • фізичною особою, яка є громадянином (підданим) держави-агресора або держави-окупанта;
  • юридичною особою зареєстрованою на території держави-агресора або держави-окупанта [6].

В умовах необхідності захисту освітньо-інформаційного простору України від «русского міра» при виборі запропонованих кимось чи створених самостійно методичних продуктів необхідно врахувати неприпустимість використання в них будь-яких елементів (текстів, ілюстрацій, методик, діагностувальних карт, анкет тощо), пов’язаних із країною-агресором.

Основними видами освітніх ресурсів, які можуть створюють педагогічні працівники є: методичні розробки, плани-конспекти, сценарії, додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків, контрольні роботи, тести, практичні і проєктні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять і вдома, завдання для самостійного опрацювання учнями; навчальні програми, календарно-тематичні плани, електронні освітні ресурси для дистанційного навчання, інші інформаційні ресурси.

            Способами оприлюднення педагогічних доробків учителів можуть бути: публікації на сайті закладу та/або засновника, освітніх онлайн-платформах; у блогах, професійних спільнотах соціальних мереж, матеріалах та/або виступах конференцій, фахових виданнях тощо.

Щоб не сприяти агресору, треба дуже ретельно перевіряти джерельну базу публікацій; вивчати біографічні дані про авторів; не використовувати інтернет-передруків, не знайшовши первинної публікації.

Наприклад, статтю «Найпоширеніші випадки помилок у використанні лапок» за покликанням https://zno.if.ua/?p=6065 опубліковано на сайті «Українська мова і література». Джерелом публікації вказано сайт «Всеосвіта». Тутза покликанням http://surl.li/egzcj знаходимо ту саму статтю і вказівку на її первинне джерело – російський сайт mel.fm, доступ до якого зараз заборонено. Не всі правила, викладені в статті, відповідають чинному Українському правопису, однак через необачність користувачів матеріал досі активно поширюється в мережі. Разом з ним поширюються помилки.

Для формування в дітей багатого українськомовного тезаурусу, популяризації української мови в освітньому просторі, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 4373, публікації педагогів мають відповідати вимогам нової редакції Українського правопису [7]. 

Прочитано 189 разів