У 5-6 класах  освітній процес у закладах загальної̈ середньої освіти в 2023/2024 навчальному році  буде відбуватися згідно з вимогами  Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898).

Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі в закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році  рекомендовані такі навчальні програми для 5-6 класів – модельні навчальні програми, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом від 12.07.2021 № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08. 2021 р., № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02. 2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, ві 11.04. 2022 р. № 324) (гриф Міністерства станом на 01 серпня 2022 року надано 95 модельним навчальним програмам).

Лист Міністерства освіти і науки України від 21.10.2022 № 1/12394-22 “Щодо практичного використання методичних рекомендацій”

Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 6-х класах для закладів загальної середньої освіти, які є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»  

Перелік модельних та/або навчальних програм в освітній програмі закладу має охоплювати досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-nadannya-grifa-rekomendovano-ministerstvom-osviti-i-nauki-ukrayini-modelnim-navchalnim-programam-dlya-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti із внесеними змінами:

• Наказ МОН №898 від 10 серпня 2021 року https://drive.google.com/file/d/1e_j16VaTbj28dW4C3ykyfeRkGbpJehRs/view
• Наказ МОН №1031 від 29 вересня 2021 року https://drive.google.com/file/d/1hu64xUsasNxy6W0XLhZef9gcyA-2Ca8A/view
• Наказ МОН №1358 від 13 грудня 2021 року https://drive.google.com/file/d/1btoprcpAicBAL0qxzpLKR9ZwQonuaK23/view
• Наказ №96 від 02 лютого 2022 року https://drive.google.com/file/d/1ZbICahrsnqzCCMVJD_Uy-sjnD6jAuer-/view
• Наказ МОН №143 від 09 лютого 2022 року https://drive.google.com/file/d/1E_d3znSeUDZDcTePGAQXNv_ufUMd0Dp0/view
• Наказ МОН №324 від 11 квітня 2022 року  https://drive.google.com/file/d/1s9utllKACLuCTXvocSE48deGLd7OaELZ/view ).

Для реалізації обраної модельної навчальної програми / навчальної програми заклад освіти використовує:

- навчальні матеріали авторських колективів, які здійснюють підтримку відповідних модельних навчальних програм авторськими навчальними матеріалами, які за підсумками експертизи отримали гриф “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”; постійно оновлювані переліки таких матеріалів розміщено у відкритому доступі на сайті Державної установи “Інституту модернізації змісту освіти”;

- самостійно розроблені за потреби навчальні матеріали, зокрема для підтримки модельних навчальних програм тих предметів та інтегрованих курсів, які є в навчальному плані закладу освіти, але не мають навчально-методичного забезпечення, розробленого відповідними авторськими колективами.

На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно- тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно- тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області є неприпустимим.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково- педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.

Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти мають бути конкретизовані у навчальні програми. На основі обраної модельної навчальної програми закладом освіти розробляється навчальна програма предмета, інтегрованого курсу (у тому числі білінгвальних курсів). Така програма має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідною модельною навчальною програмою, розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку, опис видів навчальної діяльності. У модельних навчальних програмах відсутній розподіл навчальних годин у розрізі розділів, тем тощо. Кількість годин, необхідна для вивчення тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо), визначається вчителем/вчителькою у навчальній програмі в межах загальнорічної кількості годин, передбаченої навчальним планом закладу освіти на вивчення цього предмета/інтегрованого курсу, та з урахуванням очікуваних результатів навчання, визначених навчальною програмою. Розробляючи навчальну програму педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета/інтегрованого курсу, відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес, зокрема: доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент; розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо; доповнювати тематику практичних/творчих робіт; вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу. Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання. Види навчальної діяльності, запропоновані у модельних навчальних програмах, мають рекомендаційний характер. При розроблені навчальної програми педагоги визначають ті види навчальної діяльності, які будуть використовуватися в освітньому процесі для досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом. Педагоги можуть: обирати види навчальної діяльності з тих, що запропоновані в модельній навчальній програмі;
адаптувати рекомендовані модельною навчальною програмою види діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу; додавати або пропонувати інші види навчальної діяльності, відповідно до освітніх методик і технологій, які використовує вчитель, а також наявних засобів навчання. Навчальна програма оформляється за зразком модельних навчальних програм. На титульному аркуші зазначається назва та авторський колектив модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму закладу. Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти. Педагоги можуть розробляти навчальні програми курсів за вибором і навчальні програми предметів/інтегрованих курсів не на основі модельних навчальних програм. Такі навчальні програми визначають послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета/інтегрованого курсу (курсу за вибором), опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження. Навчальні програми, розроблені не на основі модельних навчальних програм, можуть використовуватись у закладах освіти за умови що вониотримали відп овідний гриф Міністерства згідно вимог чинного законодавства (наказ Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2020 р. № 931 «Про затвердження порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 р. за № № 1119/35402, у редакції наказу
Міністерства освіти і науки України від 08.11.2021р. № 1203).

 ПІДРУЧНИКИ ДЛЯ 6-тих  КЛАСІВ

УКРАЇНСЬКА МОВА

• 1. «Українська мова» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.).
• 2. «Українська мова» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Авраменко О. М., Тищенко З. Р.).
• 3. «Українська мова» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О. В., Заболотний В. В.).
• 4. «Українська мова» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Семеног О. М., Калинич О. В., Дятленко Т. І., Білясник М. Д., Волницька В. В.).
• 5. «Українська мова» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Літвінова І. М.).
• 6. «Українська мова» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Онатій А. В., Ткачук Т. П.).
• 7. «Українська мова» підручник для 6 класу з навчанням молдовською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) (авт. Свінтковська С. А., Михайловська Н. А., Верготі Л. Т., Левинська М. В.).
• 8. «Українська мова» підручник для 6 класу з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) (авт. Фонарюк Т. І., Кульбабська О. В., Костіна-Кніжницька А. В.).
• 9. «Українська мова» підручник для 6 класу з навчанням угорською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) (авт. Беца С. Д., Павлишина М. Г., Павлович Ю. П., Певсе А. А.).
• 10. «Українська мова» підручник для 6 класу з навчанням угорською мовою закладів загальної середньої освіти (з аудіосупровідом) (авт. Шумицька Г. В., Гнаткович Т. Д., Лукач А. Ю., Калинич О. В., Борисова Є. Е.).

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

• 1. «Українська література» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Слижук О. А.).
• 2. «Українська література» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Коваленко Л. Т., Бернадська Н. І.).
• 3. «Українська література» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Авраменко О. М.).
• 4. «Українська література» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Калинич О. В., Дячок С. О., за ред. Ковбасенка Ю. І.).
• 5. «Українська література» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Архипова В. П., Січкар С. І., Шило С. Б.).
• 6. «Українська література» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний В. В., Заболотний О. В., Слоньовська О. В., Ярмульська І. В.).
• 7. «Українська література» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Чумарна М. І., Пастушенко Н. М.).
• 8. «Українська література» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Борзенко О. І., Столій І. Л.).

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

Компетентнісний підхід скеровує навчально-виховний процес на формування вучнів ключових і предметних компетентностей. На уроках він простежується у акцентуванні уваги учня на усвідомленні себе як мовця/читача, важливості умінь керувати мовленнєвим / читацьким саморозвитком; формуванні умінь цілевизначення і планування, наявності навчального маршруту, запитань і завдань для рефлексії навчальних досягнень відповідно до критеріїв оцінювання результатів навчання; наявності різнорівневих завдань, зокрема й компетентнісно зорієнтованих:
 для формування предметних мовних компетенцій (мовленнєвої, мовної,соціокультурної, діяльнісної);
 для формування ключових компетентностей (спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, компетентності у природничих науках, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, соціальні та громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і здорове життя); звернення до різноманітних джерел інформації,навчальних технологій.

Особистісно орієнтований підхід покликаний забезпечувати всебічний розвиток ісаморозвиток учня як суб'єкта пізнання і навчальної діяльності з урахуванням його пріоритетів і здібностей. Це передбачає: спрямування уваги учня на усвідомлення себе як особистості, потреби в самотворенні; наявність запитань і завдань для створення ситуації успіху, вибору, прояву особистісних якостей; для роботи із суб'єктним досвідом, задіяння обох півкуль головного мозку, провідних каналів інформації; формування ціннісних ставлень.

Діяльнісний підхід спрямовує навчально-виховний процес на опануванняучням ирізних видів діяльності, у яких вони здобувають знання, набувають умінь і навичок,досвіду взаємодії з іншими людьми, із суспільством і світом. Реалізується цей підхід за таких умов: настанова на самостійну роботу з навчальним матеріалом, дотримання принципу первинності учнівської продукції; наявністьзавдань для самостійної і парної (групової) роботи, наявність завдань дляформування умінь працювати з інформацією, звернення до інтерактивних прийомів, методів,
видів роботи.

Для формування ключових компетентностей важливо зосередити зусилля на формуванні загальнопредметних умінь (працювати з інформацією, аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, висловлювати припущення і робити висновки, розв’язувати проблеми, працювати в команді, приймати рішення, ефективно спілкуватися, генерувати нові ідеї тощо), розвиткові критичного мислення й емоційного інтелекту.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Вивчення кожної теми рекомендуємо починати з цілевизначення, що сприяє становленню цілеспрямованості, активізації внутрішніх мотиваційних резервів, умотивованості рефлексії, оскільки між цілевизначенням і рефлексією є логічний зв’язок, що забезпечує здатність учнів/учениць займати зовнішню позицію стосовно свого «Я», критично оцінити себе, свою діяльність, виявити невикористані резерви, окреслити шляхи подальшого самовдосконалення. З огляду на це доцільно пропонувати завдання й запитання, які учні зможуть застосовувати як орієнтири в пошуках шляхів розв’язання повсякденних життєвих проблем.

У процесі навчання необхідно заохочувати й підтримувати самостійність мислення, що дає змогу учням/ученицям розмежовувати власну й чужу позицію, порівнювати й оцінювати їх, формувати систему ставлень.

Цінними є такі вміння: виявити і сформулювати проблему; швидко знайти інформацію, необхідну й достатню для розв’язання проблеми; оцінити, чи достатньо цієї інформації для розв’язання проблеми; у разі потреби з’ясувати, якої інформації бракує для розв’язання проблеми, використати зібрану інформацію для розв’язання проблеми.

Учитель має акцентувати увагу учнів на правилах комунікативно доцільного використання одиниць усіх рівнів мови в усному й писемному мовленні, зокрема приділяти увагу труднощам слововживання, складним випадкам наголошування, правопису, нормам узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо.

Компетентний мовець має знати правила застосування мовних формул, з допомогою яких він може познайомитися і подружитися, з’ясувати або уточнити певну інформацію, пояснити, запросити, попросити вибачення, привітати когось або висловити співчуття тощо. Для цього введено до програм, наприклад, відомості про мовленнєві жанри.

Системний характер ознайомлення учнів з мовленнєвими жанрами забезпечує насамперед їхнє місце в освітньому процесі: водночас на спеціально відведених для конкретного жанру уроках і на уроках вивчення (закріплення, повторення, узагальнення тощо) мовної теорії.

Актуальними є завдання, що забезпечують формування в учнів умінь працювати з різноманітними лексикографічними джерелами. Привертаємо увагу до іншої важливої проблеми – навчання працювати в команді, групі, парі і методів, що сприяють цьому.

ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання  здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є такі:

1. Поточне : призначене для встановлення рівнів опанування здобувачами освіти навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосованих технологій навчання; упроваджувати поточне оцінювання необхідно систематично, використовуючи завдання на повторення пройденого матеріалу й закріплення вивченого.
2. Підсумкове : тематичне, семестрове, річне.
3. Формувальне:самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

За рішенням педагогічної ради заклад освіти визначає адаптаційний період з__________ до _________, коли поточне та тематичне оцінювання не здійснюється.

Результати формувального (поточного формувального) оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо) педагог фіксує в особистих джерелах.

Заклад/учителі має/мають право внести в освітню програму й ухвалити:

• шкалу оцінювання (за потреби);
• правила переведення загальної оцінки результатів навчання в 12-бальну шкалу для виставляння оцінок у Свідоцтво досягнень (за умови використання власної шкали);
• термін адаптаційного періоду для 5-тих класів, коли не здійснюється поточне і підсумкове оцінювання);
• форми, зміст та способи оцінювання;
• види та кількість контрольних (діагностувальних) робіт;
• спосіб визначення підсумкових оцінок: тематичних, семестрових, річних:  урахування / неврахування поточних оцінок (діагностувальних / контрольних робіт) для виставлення тематичних оцінок; урахування результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень , для виставлення семестрової оцінки (Лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 р. № 1/9530-22) .

Важливо врахувати й те, що педпрацівники можуть розробляти критерії та дескриптори до кожної теми відповідно до загальних критеріїв (Наказ Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р. № 289).

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України №289 від 01.04.2022.

Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за власною шкалою, або за системою оцінювання, визначеною законодавством. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень.Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.  

Свідоцтво досягнень (Додаток 1)відображаєрезультати навчальних досягнень учня/учениці 6-го класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти. Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень результатів навчання з предметів/інтегрованих курсів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.

Рекомендуємо систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Етика / Курси морального спрямування» «Фізична культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень. Визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) з зазначених вище галузей нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради.

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів досягнення учнями/ученицями результатів навчання та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу.

Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестрове оцінювання (контроль) здійснюється на основі контролю груп загальних результатів навчання, зафіксованих у Державному стандарті базової середньої освіти й відображених у Свідоцтві досягнень.Семестровий контрольпроводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних балів, отриманих учнями раніше двічі на рік. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю груп загальних результатів.

Залежно від специфіки навчального предмета (одногодинні курси) контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року. Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру.

Річне оцінювання здійснюється на основі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри.Окремі види контрольних робіт як правило не проводяться.

Запропоновані загальні критерії оцінювання результатів навчання (Додаток 2) є орієнтовними і можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою. Критерії оцінювання за освітніми галузями розробляються відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів відповідної галузі.

Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу. 

Якщо рівень  результатів навчання  учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягненьроблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами  здійснюютьвідповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування  певних форм оцінювання.

Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.

 При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ.

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі/учениці, його/її батькам (іншим законним представникам).

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Для розроблення та/або оцінки вже розроблених власних критеріїв і шкали оцінювання заклад освіти може використати орієнтовні вимоги до критеріїв та галузеві шкали оцінювання. Ці орієнтовні вимоги мають допоміжний характер і не є обов’язковими до використання.