Креативність – це риса, яку можна розвивати під час будь-якого уроку, тренуючи уяву та спостережливість. Для розвитку креативного мислення на уроках української мови в НУШ є такі вправи:

• 1. Вправа «Ляпки». Акварельними, або звичайними фломастерами чи олівцями, ставиться ляпка у вигляді літери. Треба придумати не менше 5 предметів чи істот, на які вона схожа. Також, необхідно заохочувати учнів дивитись на зображення з різних боків – перевертати аркуш. Наприклад, літера «О» схожа на відкритий рот дитини, повітряну кульку, бублик, колобка, обручку, сонце, обруч для занять фізичною культурою, нуль.
• 2. Вправа «Чарівні речення». Вивчаючи нову літеру на уроці української мови, за можливості та доцільності, запропонувати учням скласти речення зі слів, які починаються лише з неї. На початковому етапі введення цієї вправи можна дозволити учням використовувати прийменники, незважаючи від вивченої літери. Наприклад, літера «В»: Василько ввечері виглядав веселку. Весна вітала всіх весняним вітерцем. 3. Вправа «Продовж ряд». Ця вправа розвиває креативне мислення, спонукає знаходити зв’язки, спільні риси між словами. Необхідно обрати та написати слова, які на перший погляд не пов’язані між собою. Запропонуйте учням прочитати їх, знайти закономірність та продовжити ряд. Наприклад, обираємо тему овочів, записуємо на дошці: картопля, морква, кукурудза …. Далі продовжують учні. Важливо, щоб вони назвали спільну ознаку для всіх слів. Для прикладу, можна обрати слова, які починають послідовно з літер абетки – апельсин, банан, виноград ….
• 4. Вправа «Обери зайве». Подано перелік слів, які об’єднані спільною ознакою. Необхідно назвати цю ознаку та прибрати зайве слово, за можливості продовжити ряд. Наприклад, учитель називає слова-іменники і дієслово: вишня, дівчина, стіл, камінь, пише, учитель. Учні міркують, прибирають слово «пише» та продовжують ряд 3-5 словами: дерево, калина, телефон. Можна використовувати такі спільні ознаки для слів, як слова жіночого роду, слова, які мають нульове закінчення, слова-синоніми, спільнокореневі слова та ін.
• 5. Вправа «Письменники». Для виконання вправи необхідно організувати клас так, щоб учні сиділи колом. Можна об’єднати їх у 2-3 команди (залежить від кількості учнів у класі). У кожного учня має бути аркуш та ручка. Учитель формулює загальну тему для написання історії, наприклад, зимова казка. На дошці записує слова, які були новими для дітей протягом тижня (зі стіни слів). За командою вчителя кожен учень має написати лише одне речення та передати аркуш сусіду справа. Наступний має написати друге речення, але щоб воно було логічно пов’язане з попереднім. І так по колу. Важливо: всі учні мають використати будьяке одне слово з написаних на дошці. Коли аркуш обійшов коло, учень, який писав перше речення вигадує останнє – фінал історії. Створені історії зачитують та проводять рефлексію. У ході виконання вправи «Письменники» можна не лише навчити учнів створювати креативні історії, а й відпрацьовувати вивчений навчальний матеріал (наприклад, у реченнях мають бути використані іншомовні слова, слова у кличному відмінку, власні назви та ін.) [2].
• 6. Вправа «Заплутані слова» сприяє розвитку асоціативного, креативного мислення, а також напрацювання навичок виходу за рамки стереотипних ланцюгів міркувань. Принцип виконання вправи: необхідно об’єднати учнів у дві команди, кожна отримує аркуш паперу. Перша записує слова-іменники, інша – дієслова чи прикметники. Після цього вчитель навмання обирає по одному слову з двох аркушів і записує на дошці, або гучно промовляє утворені словосполучення. Наприклад, «кричить сніг», «бігає роса», «обідає осінь» та інші. Завдання учнів – пояснити, як таке може бути насправді. Це дає змогу учням використовувати слова у прямому та переносному значенні. Наприклад, «бігає роса» – зранку росинки перетікають з одного листочка на інший, ніби біжать.
• 7. Вправа «Незвичайні запитання». Таку вправу можна виконувати під час вивчення різних тем, для відпрацювання матеріалу. Необхідно скласти якомога більше речень, поєднуючи два слова, які пропонує вчитель. Наприклад, заєць та журнал: – Що про зайця написано в журналі? – Чи можна зайця обгорнути журналом? – Заєць більший, ніж журнал? – Можна журналом приголубити зайця? Важливо, щоб учні не боялись висловлювати власні думки, створювати незвичні, часом смішні запитання. 

Критичне мислення характеризується певними ознаками:

• 1) незалежність мислення, відносна самостійність переконань, активне висловлювання думок;
• 2) уміння помічати помилки у власних висловлюваннях та в інших людей, уміти протистояти навіюванню думок;
• 3) прагнення до знаходження оптимальних шляхів розв’язання завдань;
• 4) уміння комунікувати та обґрунтовувати власну позицію. 

Необхідно зазначити, що розвиток критичного мислення поєднує в собі вищенаведені ознаки, і не існує вправ чи завдань, які б впливали лише на один аспектах, тільки на їхню сумарну кількістьПроцес критичного розмірковування складається з 4 умовних етапів:

• 1. Породження або зіткнення з проблемою, що в свою чергу спонукає до усвідомлення задачі.
• 2. Намагання подолати проблему знайомим методом. Але цей варіант не спрацьовує і виникає блокада.
• 3. Переструктурування знань. Відбувається процес осяяння, тобто знаходження нових способів дій.
• 4. Розв’язок. Обґрунтування винайденого рішення і його презентація [1].

Основні етапи розвитку критичного мислення на уроці української мови.

• 1) Розминка – тобто, створення сприятливого психологічного клімату. Лише за такої умови урок мине не даремно
• . 2) Обґрунтування навчання – цей етап містить постановку мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми уроку.
• 3) Актуалізація – зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку.
• 4) Усвідомлення змісту – знайомство з новою інформацією, її аналіз та особисте розуміння.
• 5) Рефлексія – цей етап містить низку компонентів: осмислення та узагальнення вивченої інформації, формування в кожного учня власного ставлення до отриманих знань, відбувається оцінка та самооцінка проведеної діяльності [6].

Для розвитку критичного мислення на уроках української мови пропонуємо використовувати нижче подані вправи та ігри.

• 1. Прийом «Мозкова атака». Це прийом швидкого висловлення думок, за допомогою якого можна швидко «пробудити» в учнів цікавість до уроку та згенерувати нові, зовсім несподівані ідеї. Наприклад, учням пропонується показати свої знання з теми іменник (визначення, правила, чи має рід, число, відмінки, назвати декілька іменників, про які вони вперше почули на уроках української мови і т.п.).
• 2. Гра «Вірю – не вірю». Такий прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку, щоб привернути увагу учнів і зацікавити їх вивченням теми. Наприклад, чи вірите ви, що іноді суфікс може стояти перед коренем? 3. Метод «Кубування». Ми пропонуємо коригувати та підлаштовувати первину методику «Кубування» під власні цілі уроку. На гранях куба записані завдання/запитання, які учні можуть виконувати як усно, так і письмово. Учитель може самостійно зробити такі кубики з різними запитаннями. Наприклад, на період вивчення частин мови, універсальний буде куб з такими завданнями: – частина мови; – запитання; – рід; – число; – відмінок; – член речення.
• 4. Вправа «Сенкан». Цю вправу можна використовувати навіть тоді, коли учням не знайомі поняття іменник, дієслово, прикметник – достатньо написати запитання цих частин мови, таким чином, учні будуть орієнтуватись на них. Також, можна залучати до використання слова зі «стіни слів», щоб учні вчились вживати не тільки нові слова, а й ті, які є винятками у написанні. Наприклад, при складанні сенкану, учні мають обов’язково вжити у реченні одне слово з переліку: легший, менший, морквяний.
• 5. Стратегія «РАФТ». Вона передбачає написання оригінальних текстів, які в свою чергу спрямовані на розвиток критичного мислення. Учитель завчасно готує таблицю РАФТ, з усіма необхідними поясненнями: Р – роль, А – аудиторія, Ф – формат, Т – тема. Як працювати з цією стратегією педагогам НУШ відомо, ми пропонуємо її ускладнити. Наприклад, створити таблицю слів, які учень має обов’язково використати. Це можуть бути іменники, фразеологізми чи слова вжиті в переносному значенні. Наводимо приклад обов’язкових слів для написання казки: зарубай собі на носі, оберемок квітів, золоті руки, сумна берізка та ін.
• 6. Гра «Словниковий калейдоскоп» з обов’язковим коментуванням. Учитель завчасно готує картинки з зображенням істот та неістот. Учням необхідно записати слова у два стовпчики: в перший стовпчик – іменники, що відповідають на питання хто?, а в другий – іменники, які відповідає на питання що? При цьому, вчитель демонструє картки з зображенням, наприклад, котик, стіл, дівчинка, м’яч, зошит, ведмідь, собака. Після виконання роботи учні коментують, чому вони розподілили слова саме так.
• 7. Вправа-пастка «Шукачі пригод». На дошці зображена схема-пояснення, що таке підмет. Завдання учнів знайти та виправити помилку. Наприклад, помилково написано, що підмет – це другорядний член речення. Тему можна обирати будь-яку.
• 8. Вправа «Групування слів». Завдання: скласти всі можливі пари та групи слів із записаних на дошці, або з табличок розданих індивідуально (ускладнений варіант). Наприклад, пропонуєте слова з таких тем як іменники, прикметники та дієслова: гарний, малюнок, шити, веселий, весняний, ходить, співає, авто, вікно. Учні виконують, а потім коментують свою роботу.
• 9. Вправа «Детектив». У поданому переліку слів знайди допущені помилки. Поясни, як правильно написати ці слова. Виконується усно або письмово. Наприклад, поет, Леся українка, котик Мурчик, я люблю свого Хомяка Тосю, Тарас григорович Шевченко. Які слова слід писати з великої літери? Чому?