Ключові трансформації та пріоритети освітнього процесузгідно з інструктивно-методичними рекомендаціями  МОНУ щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році:

1. Подолання освітніх втрат та психологічна підтримка:
   • Діагностичні роботи на початку навчального року допоможуть виявити прогалини у знаннях, особливо з української мови та математики.
   • Адаптація навчальних програм, диференційоване навчання та індивідуальні плани корекції знань є важливими інструментами.
   • Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» розробила матеріали та рекомендації щодо пріоритетних напрямів психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу учасників освітнього процесу.
   • Для вчительства доступні ресурси та курси з соціально-емоційного навчання (СЕН) та психосоціальної підтримки, що сприятимуть створенню атмосфери безпеки та емоційного комфорту. The LEGO Foundation також реалізувала Програму СЕН «Зерна».
2. Цифровізація освіти та розвиток критичного мислення:
   • Безпечна онлайн-поведінка та кібербезпека є пріоритетом. Проєкт «Кібер Брама» та методичні рекомендації щодо відновлення української освіти на деокупованих територіях надають інструменти для формування онлайн-безпечного шкільного середовища та захисту персональних даних.
   • Медіаграмотність є критично важливою у зв’язку з ШІ-маніпуляціями та дезінформацією. Рекомендовані модельні програми, посібники та онлайн-курси, такі як «Very Verified 2.0» та «Впровадження медіаграмотності в освітню сферу», допоможуть учням розпізнавати фейки та розвивати інформаційну стійкість.
   • Використання штучного інтелекту (ШІ) в освіті заохочується як помічника для вчительства у підготовці до уроків та створенні завдань. Запропоновано курси для оволодіння навичками роботи з інструментами ШІ.
   • З 2025 року Е-додаток (інтерактивний електронний додаток) став обов’язковим складником підручників, що пройшли конкурсний відбір, посилюючи їх функціональні можливості мультимедійним контентом.
3. Автономія вчителя та індивідуалізація навчання:
   • Педагогічні працівники можуть розробляти календарно-тематичне планування у довільній формі, що відкриває широкі можливості для реалізації інтегративного підходу.
   • Особистісно орієнтована модель освіти передбачає максимальне врахування прав, здібностей, потреб та інтересів кожної дитини, втілюючи принцип дитиноцентризму.
   • Вчитель має автономію у виборі організаційних форм, видів, методів та засобів навчальної діяльності.
   • Індивідуалізація навчання важлива, з можливістю вибору засобів навчання та використання матеріалів різного ступеня складності.

Держстандарт заохочує вчительство працювати за особистісно орієнтованою моделлю освіти. Це означає, що школа має максимально враховувати права, здібності, потреби та інтереси кожної дитини, ефективно втілюючи в життя принцип дитиноцентризму. Такий підхід створює умови для повного розкриття потенціалу учнів /учениць і їхнього гармонійного розвитку.

Обравши модельну навчальну програму, учитель / учителька на її основі складає навчальну програму, у якій зазначає послідовність й орієнтовний час вивчення тем у певному класі з урахуванням особливостей технічного забезпечення, кадрового складу, рівня підготовки та освітніх пріоритетів учнівства тощо. У модельній навчальній програмі авторські колективи пропонують послідовність вивчення тем, зміст і види навчальної діяльності, які є орієнтовними. Тому з модельної навчальної програми вчитель / учителька до кожної теми навчальної програми добирає з-поміж запропонованих або ж додає ті елементи змісту й способи діяльності, що в умовах певного навчального закладу й класу є найоптимальнішими.

Учитель / учителька має автономію у виборі організаційних форм, видів, методів та засобів навчальної діяльності з метою забезпечення передбачуваних Державним стандартом навчальних досягнень учнів / учениць як результату освітнього процесу. Реалізовувати освітній процес важливо на основі діяльнісного підходу, зважаючи на природні інтереси учнів / учениць відповідного віку, а також з достатньою гнучкістю для урахування як особливих освітніх потреб, так і динамічних умов навчання.

Іншою важливою умовою організації освітнього процесу є вибір системи методів і прийомів активного навчання, зокрема змішаного. Форми організації освітнього процесу мають враховувати види навчальної діяльності, що пропонуються обраною навчальною програмою, а також мають бути спрямовані на подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема подолання освітніх втрат.

При плануванні уроків потрібно визначити види навчальної діяльності учнівства з використанням компетентнісного і діяльнісного підходів.

Вимоги до уроку, які необхідно враховувати:

• урок повинен передбачати не лише виклад матеріалу, змісту, але й завдання, що передбачають засвоєння, застосування навчальної інформації на практиці;
• частина знань і вмінь повинна бути отримана учнями та ученицями у процесі самостійного пошуку шляхом розв’язування пошукових задач та опанування способів діяльності у процесі пошуку;
• виклад навчального матеріалу на уроці може і повинен бути варіативним. В одних випадках викладається готова інформація у формі пояснення, практичного показу і виконання вправ. В інших випадках матеріал вивчається шляхом постановки вчителем / вчителькою проблеми та розкриття шляхів і видів навчальної діяльності учнів / учениць для її доказового рішення.

Важливою умовою уроку є індивідуалізація навчання. Цьому сприяє програмна позиція можливості індивідуального вибору засобів навчання на кожному уроці. Використання навчального матеріалу різного ступеня складності за змістом, кількістю повторень, темпом виконання враховує інтереси та можливості різних учнів / учениць. Складний матеріал, величина навантаження можуть виявитись не під силу деяким учням / ученицям для активного засвоєння і виконання. Повідомлення учням та ученицям завдань для самостійного виконання передбачає, щоб вони могли поступово переходити від менш важких завдань до складніших.

Події, які тривають внаслідок російського вторгнення в Україну з 24 лютого 2022 року, зумовили необхідність оновлення змісту навчальних предметів та інтегрованих курсів, що реалізувалося в прибиранні російських творів та напрацювань у змісті. Також наголошуємо, що стаття 7 Закону України «Про освіту» визначає українську мову як мову освітнього процесу. Лист Міністерства освіти і науки України від 27.10.2023 № 1/16742-23 «Про застосування державної мови у сфері освіти» закликає не застосовувати мову агресора в освітньому процесі.