K2 Content

Фільтрувати матеріали за датою: квітня 2026
Вівторок, 28 квітня 2026 10:46

Вітаємо з перемогою!

Вітаємо з перемогою    ученицю ТЗОШ№13 імені Андрія  Юркевича  Федун Анастасію, яка здобула диплом ІІ ступеня у Всеукраїнському конкурсі «Я — журналіст» 
 
«Я — журналіст!» — це всеукраїнський конкурс творчих робіт для учнів та студентів (5–11 класи, ПТО, ВНЗ), спрямований на розвиток медіанавичок та творчого самовираження. Учасники надсилають статті, фото чи відео, присвячені важливим подіям, людям чи явищам, часто пов'язаним із війною та історією.
Опубліковано в Інші конкурси
Вівторок, 28 квітня 2026 00:00

Стартуємо!

27 квітня 2026 року розпочато навчання на курсах підвищення кваліфікації для вчителів української мови й літератури  "НУШ. 9 клас. Державний стандарт базової середньої освіти і модельні програми. Освітня галузь мовно-літературна:  вчителі української мови і літератури".   Упродовж квітня-червня курс прослухають чотири групи!  Натхненного навчання, колеги!

Опубліковано в ФІДБЕК

Вітання переможцям четвертого етапу ХVІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка! 

 Третє місце:
  • Кравчук Софія, 5 клас, Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №29 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради 
  • Середа Анастасія, 9 клас,Тернопільський академічний ліцей „Українська гімназія” ім.І.Франка

Наказ МОНУ https://api.man.gov.ua/api/assets/man/2a4e0402-2c0d-4ca4-aff7-c2b10b59c38b/nakaz-mon-651-konkurs-t.shevchenka.pdf?version=0

Опубліковано в Тараса Шевченка

Шановні директори закладів освіти та вчителі!

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника з нагоди Дня університету та 155-річчя від дня народження його патрона — видатного українського письменника Василя Стефаника - запрошує учнів та педагогів закладів загальної середньої освіти взяти участь в онлайн-турнірі комп’ютерної гри-вікторини «Шлях Василя Стефаника».

Це унікальна інтелектуальна подія, що поєднує літературну спадщину класика української літератури із сучасними цифровими технологіями та ігровим форматом навчання. Учасники матимуть можливість у цікавій інтерактивній формі перевірити свої знання, ерудицію, логічне мислення та командну взаємодію.

Турнір відбудеться 7 травня 2026 року о 14:00 в онлайн-форматі.

До участі запрошуються команди у складі 6 учнів 10–11 класів або студентів 1–2 курсів закладів фахової передвищої освіти. Обов’язковою є реєстрація капітана команди та вчителя, який здійснює підготовку учасників.

Реєстрація триває до 25 квітня 2026 року за посиланням:
https://forms.gle/HzRmW27LQes5czBJ6

На учасників чекають інтерактивні завдання, динамічний формат змагання та атмосфера справжнього інтелектуального драйву. Найкращі 10 команд будуть запрошені до університету на урочисте нагородження. Переможці отримають грамоти ректора, пам’ятні подарунки, а вчителі — сертифікати підвищення кваліфікації.

Будемо щиро вдячні за сприяння у поширенні інформації серед учнів та вчителів вашого закладу та за підтримку участі команд у турнірі.

З питань участі можна звертатися до організаторів:
Галина Волощук – 097 247 82 16Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..ua

Ірина Воробець – 068 681 74 13Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ольга Русакова – 096 566 19 11Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Олександр Солецький – 050 671 78 62oleksandr.soletskyi@cnu.edu.ua

Опубліковано в Інші конкурси
Щиро вітаємо переможців V Міжнародного конкурсу для вчителів «Українознавчі пріоритети освітнього процесу»!
Цьогоріч у номінації  " Авторський урок із предметів суспільно-гуманітарного, фізико-математичного або природничого циклу на українознавчій основі для базової загальної середньої школи (5–9 класи)"  перемогли педагоги Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 імені Андрія Юркевича:
  • вчителька української мови та літератури Антонюк Наталія Антонівна;
  • вчитель георафії, економіки, фінансової грамотності Антонюк Сергій Миколайович. 
Їх спільна робота - розробка уроку для 8 класу з теми "Людина та гроші, або Фінансове шахрайство (за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»)" посіла перше місце!
 ВІТАМО!!!
Опубліковано в Учитель року

8 квітня 2026 року в “Open Space Ternopil” для охочих учителів української мови й літератури було проведено заняття з теми "Універсальний дизайн навчання в роботі вчителя-словесника". 

Спікер  - Гапон Л.О., ТКМЦНОІМ. Презентація тут:https://drive.google.com/file/d/1lLOs7VlKV9MtYGip471ktrtCp4s19FEv/view?usp=sharing

Універсальний дизайн навчання (УДН) — це освітня концепція, що дозволяє вчителю-словеснику створювати гнучке навчальне середовище, де кожен учень (незалежно від рівня підготовки чи особливостей сприйняття) має рівний доступ до знань. Замість того, щоб адаптувати урок під конкретну дитину з особливими потребами, вчитель від самого початку проєктує заняття так, щоб воно було зручним для всіх.

Джерела

  1. Закон України «Про освіту» (стаття 1, пункт 28).
  2. Універсальний дизайн навчання: посібник для вчителя / за заг. ред. Софій Н. З. Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2018. 
  3. Сайт CAST (CenterforAppliedSpecialTechnology): cast.org — головне світове джерело з УДН (є таблиці з переліком засобів представлення та залучення).
  4. Курс «Робота вчителів початкових класів із дітьми з особливими освітніми потребами» на платформі EdEra (містить окремі модулі про універсальний дизайн).
  5. Освіторія Медіа: Статті за тегом «Інклюзія» та «Універсальний дизайн» ( кейси вчителів-словесників).
  6. Картки з підказками https://drive.google.com/file/d/1QkQZvGd_e_0l1QloG1449DjvoYxrVrDM/view?usp=sharing
  7. Українська версія посібника “Шекспір живе у школах”

 

 

Вівторок, 07 квітня 2026 23:19

Долаємо мовні бар'єри

7 квітня 2026 року в ТСШ№5 відбулося планове заняття з української мови в Розмовному клубі для внутрішньо переміщених осіб «Слово».
Повторювали правопис, відмінювання й уживання числівників та слів числівникового походження.
Одна з найцікавіших і найскладніших тем — як правильно називати предмети після чисел: граматичне узгодження числівників з іменниками. Наприклад, 2, 3, 4 узгоджуються з  іменниками  у формі  називного відмінка множини (два стільці, три лікарі, чотири студенти),  5 і більше - з іменниками  у формі  родового відмінка множини (п'ять стільців, десять лікарів). Числівник "один" — єдиний, що поводиться як прикметник і змінюється за родами та числами: одна книжка, одне вікно, одні окуляри.
У багатьох мовах (зокрема в українській) відмінювання числівників — це найскладніший рівень. Наслідком успішного вивчення цієї теми є повна мовна адаптація
 
 
 
 
 
 
Опубліковано в Розмовний клуб "Слово"
 Формування компетентного мовця в умовах сучасної освіти вимагає відходу від репродуктивних методів навчання. Сьогодні мовленнєва компетенція — це не лише знання правил, а вміння ефективно комунікувати, критично сприймати інформацію та створювати власний контент у цифровому просторі. Комплексне використання ІТ стає тим містком, що поєднує академічні знання з реальною мовленнєвою практикою учня.
Наукове підґрунтя такої діяльності базується на працях сучасних дослідників. Зокрема, питання медіаосвіти та формування цифрової компетентності висвітлено в роботах Г. Онкович, яка наголошує на важливості медіадидактики. Питання розвитку комунікативних здібностей через технології досліджували О. Горошкіна та К. Пономарьова. Їхні праці доводять, що технологізація навчання не нівелює роль слова, а навпаки — створює нові контексти для його функціонування.
Насамперед, ІТ-інструменти дозволяють змінити роль учня з пасивного слухача на активного творця. Наприклад, під час роботи над лексикологією чи стилістикою доцільно використовувати хмари слів (Word Art). Це не просто візуалізація: учні аналізують частотність вживання слів у тексті, виділяютьключові поняття або ж самостійно кодують емоційне забарвлення твору. Такий підхід стимулює аналітичне мислення та збагачує активний словник.
Для розвитку навичок публічного виступу та діалогічного мовлення незамінними є аудіовізуальні технології. Замість класичного переказу тексту, ми пропонуємо учням створити буктрейлер або короткий подкаст. Використання сервісів на кшталт Canva (для монтажу відео) чи Vocaroo (для запису голосу) змушує дитину почути себе зі сторони, відредагувати власну дикцію, темп та інтонацію, що є основою культури мовлення. 
Колективна взаємодія в цифровому середовищі реалізується через інтерактивні дошки (Padlet, Miro). Тут формується писемна компетенція: учні вчаться аргументувати думку, вести етичну дискусію в коментарях та спільно редагувати тексти. Це створює ситуацію успіху, де помилка сприймається не як вирок, а як об’єкт для спільного вдосконалення.
LearningApps.org є популярним сервісом, який дає можливість створювати ігри, колекції ігор, використовувати вже наявні вправи, а також вносити зміни до них. До кожної вправи-гри можна додати «Довідку», яка міститиме підказки, та «Зворотний зв’язок» із текстом, який відображатиметься учням після виконання завдання. З-поміж усього різноманіття вправ найбільш
продуктивними і цікавими для роботи з ліцеїстами будуть такі: «Знайти пару», «Класифікація», «Вільна текстова відповідь», «Заповнити пропуски», «Пазл», Отже, комплексне застосування ІТ дозволяє кожному учню вибудувати власну траєкторію розвитку як мовця — мобільного, грамотного та здатного до самовираження в інформаційному суспільстві.
Широкий діапазон можливостей щодо урізноманітнення уроку надає портал «Всеосвіта», а саме його інноваційний інструмент для створення навчальних ігор – вебквест. Портал має вже готову бібліотеку вебквестів, створених учителями. До речі, учителі мають можливість додавати свої матеріали за певну плату або ж зробити їх приватними.
Ще однією корисною платформою, яка допоможе створити ефективне інформаційно-освітнє середовище й організувати взаємодію з учнями, є сервіс «Wordwall». Це зручний і багатофункціональний інструмент із українськомовним інтерфейсом, що сприяє підвищенню мотивації учнів, активізує їхню пізнавальну діяльність і забезпечує можливість швидко перевірити рівень засвоєння матеріалу. Він має широкий функціонал, оскільки дає змогу не лише створювати інтерактивні дидактичні вправи, завдання, ігри й відтворювати їх на різних пристроях, а й за потреби друкувати створені матеріали.
Крім того, для урізноманітнення уроків учитель може запропонувати учням створити власні онлайн-ігри для однокласників, наприклад, для командного змагання, квесту чи перевірки виконання домашнього завдання, або розробити вправи для менших учнів школи у рамках підготовки індивідуальних проєктів до Днів самоврядування, Тижня української мови, звичайних уроків чи  
індивідуальних занять. Широкий вибір шаблонів для створення різних типів онлайн-ігор, можливість налаштувати різноманітні параметри проходження гри формують в учнів уважність до деталей, уміння прораховувати дії наперед і обирати найзручніші й найефективніші прийоми.
Досить нетиповим інструментом для створення онлайн-ігор є сервіс «Powtoon». Він більше відомий у розробленні анімованих мультимедійних презентацій, однак педагогічна творчість дає змогу використовувати навіть не призначені для цього, на перший погляд, програми.
Це англомовний онлайн-сервіс зі зрозумілим і доступним інтерфейсом, який має як безкоштовний доступ, так і платний із більшою кількістю функцій. Ресурс має велику кількість тематичних шаблонів, графічних ілюстрацій, коміксів, інфографік, анімацій тексту тощо, а також можливість озвучити текстовий ряд, що допомагає задіяти більше каналів сприйняття інформації,
простежити й відпрацювати на практиці мовні норми.
Платформа «Kahoot» із початком дистанційного, а згодом і змішаного навчання набула значної популярності серед педагогів, оскільки допомагала, по-перше, закріпити знання з виучуваної теми (створювані ігри-кахути є універсальними і доречними практично за будь-якої теми), по-друге, провести діагностику знань учнів на уроках у цікавій і нестандартній формі.
Перевагами цього сервісу є сучасний, візуально красивий і зрозумілий інтерфейс, інтерактивний режим проходження, змагальний характер ігор і автоматичне формування таблиці ігрових результатів учасників. До речі, в іграх на цій платформі враховується не лише правильність відповідей, а й швидкість, із якою вони були дані. У кінці учасникам пропонуються результати кожного із
них або команд, що особливо подобається тим учням, які люблять змагатися і тим, кому важливо побачити свої результати в цифрах. Позитивна атмосфера конкурентності та запалу допомагає учням подолати сором’язливість і втому від можливої одноманітності уроку й перетворює якийсь конкретний його етап
(вступ, закріплення знань, поглиблення, рефлексія, контроль) у захопливу й невимушену гру.
 
Ефективним інтерактивним онлайн-ресурсом є сервіс «Quizlet», що дозволяє створювати різноманітні електронні картки. «Quizlet» стане в пригоді на уроках української мови під час вивчення і повторення груп лексики:
синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, діалектизмів, професіоналізмів та слів іншомовного походження. Цей ресурс використовують і при вивченні фразеологізмів або певних термінів.
Платформа має опцію озвучування тексту, що є додатковою перевагою для всіх, хто дбає про власну вимову, а також для учнів з особливими освітніми потребами. Інтерактивні можливості ресурсу забезпечуються ще й додатковими опціями «З’єднай» і «Напиши». Окрім того, учні мають змогу пройти тест, сформований платформою, для самостійного оцінювання свого результату.
Упродовж тривалого дистанційного навчання все більшої популярності набуває інтерактивна платформа «Liveworksheets». Учитель може створювати власні інтерактивні аркуші або ж використовувати ті, що є в базі ресурсу.
Платформа зручна тим, що фактично будь-який PDF-файл можна перетворити на інтерактивний живий аркуш. Учні залюбки виконують завдання в такому форматі й мають змогу одразу перевірити їх.
«Online Test Pad» – це платформа, на якій, окрім тестів, можна створювати тінтерактивні опитувальники, кросворди, логічні ігри, сканворди, діалоги.
Наприклад, «Конструктор кросвордів» дозволяє створити 5 типів завдань:
класичний кросворд, сканворд, японський кросворд, кольоровий японський кросворд, філворд. Інтерактивні завдання такого типу можна використовувати під час повторення розділів «Лексикологія», «Фразеологія», «Морфологія».
Серед переваг сервісу – інтерактивність, зручність, різноманітність, можливість використання зображень, аудіо- та відеофайлів. Різні види інтерактивних завдань з української мови пропонує платформа «Learning.ua». Сервіс має кілька великих блоків завдань залежно від віку дітей: дошкільне навчання, початкова школа, середні та старші класи. Для учнів ліцею, здобувачів освіти 10-11 класів, «Learning.ua» пропонує інтерактивні онлайн-ігри з української мови в різних тематичних теках: «Лексикологія», «Лексикографія», «Фразеологія», «Фонетика і орфоепія», «Правила 
наголошування слів», «Будова слова. Словотвір», «Орфографія», «Складні випадки написання», «Морфологічна норма», «Пряма і непряма мова» та інші Отже, комплексне застосування ІТ дозволяє кожному учню вибудувати власну траєкторію розвитку як мовця — мобільного, грамотного та здатного до самовираження в інформаційному суспільстві.
 
 
Опубліковано в Методичні рекомендації

 1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови на засіданні розглянула й затвердила Український правопис як стандарт державної мови. Цим рішенням Комісія виконала постанову Верховної Ради України від 15 січня 2026 року № 4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави», резолюцію Прем’єр-міністра України від 24 січня 2025 року № 2336/1/1-25 до листа Уповноваженого із захисту державної мови від 20 січня 2025 року № 341/02-Вих., резолюцію Віцепрем’єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністра цифрової трансформації України від 20 лютого 2025 року № 2336/3/1-25 до листа Міністерства освіти і науки України від 11 лютого 2025 року № 1/2540-25 і ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису.

https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/2026/rishennja-komisiji/01-03/sdm-ukrayinskii-pravopis-vidannia.pdf

Опубліковано в Корисні покликання

17.04.2026  в інтерактивній школі вчителя-словесника проведено заняття на тему «Комплексне компетентнісне завдання (ККЗ) як інструмент оцінювання за групами результатів» спрямоване на те, щоб навчити педагогів створювати інструменти, які вимірюють не просто знання, а здатність учня діяти в реальних ситуаціях. Спікер Гапон Л.О. зазначила, що ККЗ працюватиме як інструмент оцінювання, якщо містить  стимульний матеріал, джерела, запитання/завдання і критерії оцінювання. Гапон Л.О. запропонувала низку прикладів і методичних порад

 Методичні зауваги

  1. Компетентність як результат навчального процесу представлена сукупністю певних критеріїв: знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій та якостей особистості, що визначені відповідною компетенцією (діяльністю) учня в межах відповідної навчальної дисципліни.До важливих показників компетентності відносять цілепокладання, самооцінювання та рефлексію, що визначає ключову роль самостійної діяльності у навчанні на основі компетентнісного підходу. Отже, максимально можлива частка як на вивчення нового матеріалу, так і на його закріплення має відбуватися в процесі самостійного виконання компетентнісних завдань.
  2. Проте це висуває до таких завдань низку вимог, а саме: вони мають бути цікавими та значущими для учнів, реалізовувати міжпредметні зв‘язки та володіти можливістю застосування у повсякденному житті учня. Відповідно, за допомогою компетентнісного завдання перед кожним учнем має постати значуща для нього проблемна ситуація, що ініціюватиме активізацію його самостійної пізнавальної діяльності. Родовим поняттям для КЗ є поняття «завдання», що актуалізує потребу у його визначенні. За В. Бондарем «завдання» – те, що задається для виконання аналітико-вербальним, лабораторним чи практичним способами, окремі дослідницькі дії поетапного руху до мети наукового пошуку» .
  3. На думку А. Фасолі «компетентнісне завдання» – спеціально створена дидактична конструкція, що використовується з метою формування і перевірки рівня предметних, міжпредметних і ключових компетентностей» .Виконання КЗ вимагає використання наявних або освоєння нових предметних і загальнонавчальих знань і вмінь з метою розв’язання побудованої на предметному і життєвому матеріалі проблемної ситуації .Водночас, як зазначає О. Кривонос, «компетентнісні завдання – головний засіб формування предметної компетентності школярів і студентів і перевірки та оцінювання рівня сформованості предметної компетентності».Науковці Н. Павлова та А. Романюк визначають компетентнісні завдання як інтегративні дидактичні одиниці змісту, технології та моніторингу якості підготовки студентів, які орієнтовані не лише на засвоєння знань, але і вироблення умінь їх самостійно здобувати та активно використовувати для розв’язування актуальних завдань у конкретних умовах з передбачуваними наслідками .
  4. Крім цього, компетентнісне завдання володіє специфічною структурою.На думку С. Ревчук, компетентнісне завдання у своїй структурі має мати такі обов’язкові елементи: стимул; задачне формулювання; джерело інформації; бланк для виконання завдання; інструмент перевірки. Стимул повинен бути настільки коротким, наскільки це можливо (не більше трьох речень). Він ні в якому разі не може містити інформації, яка відволікала б учня від виконання завдання. Задачне формулювання точно вказує на ту діяльність, яку він повинен здійснити, і не може допускати різних тлумачень.
  5. Вимоги до способу представлення результатів роботи також повинні бути в задачному формулюванні і однозначно трактуватися учасниками навчального процесу. Головна вимога до джерела інформації – щоб воно було достатнім для виконання заданої діяльності. Щоб воно було надійним, учитель має відбирати такі джерела, які, на його думку, до моменту роботи над завданням не були відомі учневі.
Сторінка 1 із 2