Урок №1

Олександр Олесь. «Заспів», «Україна в старовину»

Мета: ознайомити з життям  і творчістю письменника, поезіями з книги «Княжа Україна»; розвивати навички виразного читання поетичних творів, переказу, висловлювання власних міркувань щодо прочитаного; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків.

Тип уроку:засвоєння нових знань і формування вмінь.

                                                     ПЕРЕБІГ  УРОКУ

1. Організація класу
2. Актуалізація опорних знань

Створення проблемної ситуації

Складіть список мудрих порад, які наші предки передали нащадкам через літописи.

1. Мотивація навчальної діяльності

Про складний і багатий різноманітними подіями світ наших предків розповідають не лише літописи. Про нього писали й багато митців слова пізніших часів. Серед них — український письменник Олександр Олесь.                      

1. Повідомлення теми та мети уроку             (слайд 1)
2. Опрацювання навчального матеріалу

Вступне слово вчителя  

Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь - літ. псевдонім) народився                5 грудня 1878 р. у м. Крига (тепер Білопілля) на Сумщині.  По батьківській лінії його рід походив із чумаків, по материнській — із кріпаків. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де й утопився у Волзі, коли Сашкові було 11 років. Мати Олександра залишилась сама з трьома дітьми. Виховувала дітей в любові. Чотирирічним Сашко уже вмів читати. Незабаром перед ним почала відкриватися чарівна поезія Шевченкового «Кобзаря».

У рідному містечку навчався в початковій школі, потім у двокласному училищі. У 15 років Сашко вступив до хліборобської школи в містечку Дергачі неподалік від Харкова. Під час навчання в хліборобській школі починає видавати рукописний журнал «Комета», у якому друкує свої вірші, написані російською та українською мовами. Після хліборобської школи Олександр не мав права вступати до університету. Розуміючи це, він вивчає болгарську, сербську, польську мови, ще навчаючись у школі. Стає вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, але через матеріальні нестатки залишає його 1903 року і вступає до Харківського ветеринарного інституту.

Для Олександра Кандиби визначальним в його громадсько-національному формуванні стали відвідини Полтави, де у 1903 р. відбулося відкриття пам’ятника Іванові Котляревському. На це відкриття з’їхалися найвідоміші тогочасні письменники України: Леся Українка, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський, Володимир Cамійленко, Борис Грінченко, Михайло Старицький та інші. Однак місцева влада заборонила проводити відкриття українською мовою. Тому після коротких сухих офіційних промов більшість учасників урочистостей зібралася в садибі Панаса мирного на околиці Полтави. Не відомо, чи був там Олександр Кандиба (бо тоді він ще тільки починав свій шлях у літературі), однак з приводу заборони вшановувати зачинателя української літератури його ж рідною українською мовою писав до В.А.Свадковської (своєї дружини, яка вперше називати його Олесем. Саме так він і підписав свою першу поетичну збірку, що вийшла друком у 1906 р. „З журбою радість обнялися” ). 

Після завершення навчання в інституті Олесь з родиною проживав у Києві   (1909 – 1919 рр. працював на скотобійні!), де його і застали події революції 1917 року. Він прихильно поставився до падіння царату, вбачаючи у цьому можливість демократично-національних перемін в Україні. У цей час співробітничав з газетами „Відродження”, „Трибуна”. Негативно поставився до жовтневих подій та подальшої громадянської війни (оцінював як братовбивчу).

1912 року О. Олесь виїздив за кордон, до Австрії та Італії, де зустрічався з           І. Франком та О. Кобилянською.

У січні 1919 р. майже на очах О.Олеся від вибуху снаряда загинув його друг Костянтин Хороманський, трохи згодом петлюрівці розстріляли брата дружини (О.Олесь: „Далі я не можу витримати! .. Я збожеволію”). Тому О.Олесь приймає рішення стосовно еміграції: у лютому 1919 р. у складі дипломатичної місії УНР виїздить до Будапешта, а згодом (1923 р.) переїздить до Чехословаччини, куди переїжджають його рідні.

 Пізніше він жив у Відні та Берліні, остаточно оселився в Празі, де й провів решту життя.

У кінці червня 1944 р. одержав звістку про загибель сина Олега (одного із провідників Організації Українських Націоналістів (ОУН). Мав вищу історичну освіту, був визнаний у світі як археолог, автор кількох поетичних збірок, загинув у фашистському концтаборі Заксенхаузені). Це остаточно підірвало здоров’я О.Олеся (мав хворобу серця).

Помер 22.07.1944 р., похований у Празі на кладовищі Ольшани (там поховано багато представників української діаспори).

Робота з підручником  (Коваленко Л. Т. Українська література : підручник для 5 класу. – Освіта, 2013)

Зачитати, що писали про О. Олеся його сучасники ( с. 170-171)

Розповідь про історію створення твору  (слайди 2, 3)

Добірка віршів «Княжа Україна» була створена поетом восени 1920 року, коли Українська Народна Республіка зазнала поразки. Ці вірші є поетичною оповіддю про минуле українського народу, про князів

Київської Русі, про їхню мудрість, любов до рідної землі, хоробрість та мужність.

Складається ця книга з 43 віршіві охоплює період від язичницьких часів („Заспів”, „Дажбог”, „Волос”, „Перун”) до зруйнування Києва монголо-татарами (1240 р.), тому задумувалась як своєрідний підручник (чи посібник) з історії Київської Русі у віршах.

Книга була написана дуже швидко – з 15. 10 до 8.11. 1920 року, що може свідчити про те, що Олесь просто переводив у римовані форми добре знайомі йому факти з минулого Батьківщини. Саме простота - головна риса віршів з цієї збірки.

Про історію її написання довідуємось із слів самого поета: «Княжу Україну» я написав випадково за якихось 17-20 днів, перебуваючи в 1920 році в Марієнбаді на лікуванні. Антін Крушельницький прислав мені підручник Крип’якевича і страшно просив мене написати. Я вважив його волю і хоч часу було мало, постановив написати працю до від’їзду з Марієнбадена.». Вийти друком їй довелося аж через десять років у Львові (друге видання вишло у празькому видавництві «Пробоєм» 1940 р.). З огляду на те, що поет писав «Княжу Україну» на замовлення дитячого журналу «Малі друзі», що виходив тоді у Львові, адресував він цю річ насамперед юнацтву, хоча значний інтерес вона становить і для дорослого читача.

(слайд 4) Тема: розповідь про історичне минуле нашого народу, вірування наших пращурів, утворення Києва та Київської Русі, княже правління, війни та військові походи.  

Ідея: уславлення пращурів-героїв, їхнього патріотизму та відданості рідній землі.

Опрацювання поезії «Заспів»

Виразне читання поезії  

Словникова робота

Бувальщина —   те, що було насправді;                         

Дажбог — бог світла і сонця;

Волос   (Beлес)—бог, покровитель худоби;                  

Стрибог — бог вітру.

Перун — бог наймогутніших божественних сил неба і землі, блискавки і грому.

мавки —   лісові істоти у вигляді красивих дівчат; коритись —   підкорятись;

хапуни —   ті, що хапають.

Бесіда за змістом прочитаного

1) Поясніть (за здогадом, з набутих знань та досвіду) вирази у переносному значенні (фразеологізми): «вже мохом поросло» (минуле); «за водою попливло» (забуте); «з вірою в серцях»; «ревіти левом»; «ріки крові розлились».

2) На що натякає поет у поданих рядках?

Де ясним промінням-цвітом Дивна папороть цвіла... (На легенду, за якою люди, що знайшли на свято Купала квіт папороті, можуть відкрити усі скарби.)

І чому так довго в хмарах Сонце рідної землі...

(Йдеться про постійну боротьбу наших предків з ворогами-загарбниками, про складні часи новітньої історії України, її підневільне становище.)

3) Назвіть, які наукові відомості з історії містяться в поезії Олександра Олеся.

(1. Язичницька віра предків: боги — земні, уособлювали явища природи. 2. Походження Києва, Київської Русі, розвиток державності. 3. Подальші змагання за Україну.)

Опрацювання поезії «Україна в старовину»

Виразне читання поезії  

Перед нами постає незаймана дика природа, багаті звіром ліси, людина в змаганні з природою.

Словникова робота

Граби,   вільхи,   явори—породи дерев;

потоки —   стрімкі ріки;

смарагдові—   зелені;

багно —   болото; став —   водоймище;

 вепрі—   дикі свині, кабани;

 тури—   дикі бики.

Поясніть вислів:

Спочивала Україна

В золотих дитячих снах. (Йдеться про давнє минуле, своєрідне «дитинство» нашої держави.)

1. VI. Підсумки уроку

Постановка проблемного питання

Як автор ставиться до минулого, до предків? Свою думку обґрунтуйте

       VIІ. Домашнє завдання

Прочитати твори Олександр Олесь «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий».