Тема. П.Тичина. Коротко про поета. «Не бував ти у наших краях!»

Мета: ознайомити учнів з окремими фактами життя і творчості поета; проаналізувати поезію «Не бував ти у наших краях…»; формувати вміння сприймати текст на слух; удосконалювати навички виразного читання поетичного твору , аналізу його, висловлювати власні судження щодо прочитаного, передавати свої відчуття; розвивати творчу уяву та образне мислення учнів ,зв’язне мовлення , вміння розповідати про відчуття, викликані прочитаною поезією, відтворювати в уяві картини природи; виховувати любов до рідного краю , природи, мистецтва , плекати почуття патріотизму.

Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу.

Міжпредметні зв’язки : живопис, музичне мистецтво, зарубіжна література, історія , географія , етика , інформатика.

Засоби навчання:       портрет П.Тичини ,   збірки його творів, ілюстрації до поезій; пейзажні картини, виставка літератури про поета , технологічні і опорні картки , пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршовані твори» , комп’ютерна презентація життєвого шляху П.Тичини.

Теорія літератури: віршована мова та її особливості.  

Епіграф :

                         Ах , скільки радості , коли ти любиш землю,

                         Коли гармонії шукаєш у житті.

                                                                           П.Тичина

        Перебіг уроку

I. Актуалізація опорних знань.

«Подаруй квітку».

Учитель. Квітка в моїх руках – невипадково. Одному з вас я подарую цю квітку , пояснюючи , чому це зроблено , промовляючи при цьому фразу «Я подарую тобі цю квітку для того , щоб…». Своєю чергою ви даруєте квітку комусь із присутніх , супроводячи це відповідними поясненнями.

З’ясування емоційного стану учнів.

Учитель. Щойно дзвінок повідомив про початок уроку. Уявімо , що звуковий дзвінок замінили на кольоровий. Якого кольору він був би для вас на початку уроку? А наприкінці? Спробуйте саме так передати свій настрій у кольорах, звуках, словах , заповнивши опорну картку.

Етапи уроку	Колір	Звуки природи	Слово
Початок	Зелений (спокійний, очікування)	Ранковий спів птахів	Сподівання
Середина	Жовтий(активність)	Бурхливий шум річки	Пізнання
Закінчення	Рожевий(радість праці)	Тихий дощ	Упевненість

II.Актуалізація суб’єктивного досвіду.

Учитель. Проекспериментувавши , ми переконалися , що розрізнено сприймаємо колір і звук , тим часом є люди , у яких це сприйняття взаємопов’язане. Наприклад , у них звучання кожного слова асоціюється з певною барвою. Як ви гадаєте , які таланти може розвинути така людина?

III.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Повідомлення теми й мети уроку.

Учитель. Сьогодні ми спробуємо ширше відкрити для себе дивовижний світ творчості Павла Тичини , відчути її серцем й осягнути розумом, переконатися в неповторності й глибокій гармонії його поезії з іншими видами мистецтва.

Аналіз епіграфа.

-         Як ви розумієте ці поетичні рядки?

-         Що таке гармонія?

-         У чому вона виявляється?

«Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».

Учитель. Пригадайте , чи вивчали ви творчість Павла Тичини в початкових класах. Які вірші цього поета ви знаєте? Запишіть у колонку таблиці «Що знаємо?» ваші знання про вірші Павла Тичини. У колонку «Про що хочемо дізнатися?» запишіть свої запитання із зазначеної теми. Озвучте їх. Ваші запитання збігаються з метою нашого уроку.

Що знаємо?	Про що хочемо дізнатися?	Про що дізналися?

III.   СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. 1.Розповідь учителя про життя і творчість П.Тичини «Уявна екскурсія в робочий кабінет митця».

Завдання: слухаючи розповідь учителя і переглядаючи слайди комп’ютерної презентації, запишіть у таблицю «Особистість поета» біографічні відомості й характеристику Павла Тичини як особистості.

Учитель.

Видатний український поет Павло Григорович Тичина (1891 — 1967) народився в чудовому куточку України — на Чернігівщині, у родині сільського дяка. У ті часи було заведено йти шляхом бать­ків, і Павло закінчив бурсу, потім духовну семінарію. Але життя круто змінилося, і вищу освіту майбутній письменник здобув у Ки­ївському комерційному інституті. А перед цим було захоплення музикою, співом (співав у церковному хорі, два літа гастролював у складі капели по Україні), малюванням, творчими вечорами по «суботах» у знаменитого письменника Михайла Коцюбинського, який і дав молодому поетові «путівку» в літературне життя.

Проте не став Тичина ні священиком, ні комерсантом. Усі свої сили, здібності він віддав літературі, мистецтву. Працював у харківському журналі «Червоний шлях», був директором Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка Академії наук України, очолював Міністерство освіти.

Перша збірка поезій «Сонячні кларнети», яка вийшла 1918 року, стала справжньою подією не лише в українській, а й у європей­ській літературі. Є багато перекладів з інших мов. Для дітей Пав­ло Тичина написав кілька окремих поетичних книжок, серед них віршовані казки «Івасик-Телесик», «Дударик» та ін.

Ось як писав відомий літературознавець Леонід Новиченко про його поезію: «Мальовничою, сповненою ніжної й чуйної душі по­стає в віршах П. Тичини українська природа — така рідна і близь­ка (луки, ниви, гаї, верби, тополі, озера й струмки, соняшники і рожі, бджоли й метелики, голуби й ластівки) і водночас наче побачена з іншої висоти. А крім того, майже скрізь ніби оточена незримим космічним ореолом...

Природа як повірниця настроїв поета, співучасниця його... жит­тя... Вона така близька й рідна П.Тичині у всіх своїх відмінах...».

2.Особистість поета

«Почергові запитання». Робота з підручником.

3.Виразне читання вірша П.Тичини «Не бував ти у наших краях!». (Учителем, учнями.)

4.Обмін враженнями від поезії.

Евристична бесіда за змістом поезії.

-Що, на ваш погляд, незвичне у побудові вірша? (Вірш побудований у формі незримого діалогу, суперечки, про­тиставлення. Поет захоплюється красою свого краю, його мужніми, працьовитими, співучими людьми, які «не люблять, не вмі­ють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати», і ставить за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині-песимісту, якого завжди бачить «в сльозах».)

—         Як, на думку поета, впливає природа на людину? Чи згодні
ви з таким авторським баченням?

(Поет вважає, що природа деякою мірою формує характер лю­дини, наповнює душу красою, оптимізмом.)

5. Гра «Ключове слово»(робота в парах).Знайдіть у вірші ключові образи , складіть пірамідки зі слів ,які найбільше вразили вас під час читання тексту. Порівняйте свої роботи. Виділіть головні слова й вилучте другорядні.

6.Словникова робота. Прокоментуйте поетичний рядок «Там степи , там могили, як гори».Про які степи й могили йдеться у вірші? Що ви про це знаєте?

7. «Ґронування». Які асоціації викликають у вас образи рідний, край , могила? На основі асоціативних одиниць складіть власне ґроно , вписавши слова у схематичне зображення соняшника, бо саме він символізує в українській міфології коло, світило, і на обкладинці першої збірки Павла Тичини зображено теж соняшники.

8. Фізкультхвилинка.

Встаньте , діти, усміхніться,

Землі рідній поклоніться,

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться.

Раз присядьте, два присядьте,

І за парти тихо сядьте.

9.   Самостійна робота.

-Назвіть художні засоби, які є у вірші, і з'ясуйте їхню роль для розкриття теми та ідеї.

(Епітет (блакитні, веснянії), порівняння (як гори), перелічення (степи, могили, ночі), повтори (б'ється), вигуки, питальні, оклич­ні речення, обрамлення (однакові початок і кінець).)

-         Яку настроєність створюють ці художні засоби?

-         Опишіть свій настрій , навіяний віршем.

-         Які художні засоби використали б ви , пишучи поезію на таку тему? Чому?     

10.   Характеристика автора за його поезією.

(Чутливий, вразливий, любить свій край, пишається його людьми, тонко відчуває природу, оптиміст.)

11.   Проблемне питання.

Спробуйте довести, що твір П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» написаний віршованою мовою.

(У творі передаються почуття ліричного героя; є рима (просто-ри-гори, краях-гаях, вернувся-простягнувся); ритм:

Не бував ти у наших краях! Там же небо — блакитні простори... Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!..

— два ненаголошених склади чергуються з одним наголошеним.)

12. Виразне читання вірша учнями. Робота зі схемою пам’ятки «Як навчитися виразно читати віршовані твори».

Завдання : використовуючи технологічні картки «Символи кольорів» та світ музики», спробуйте розкрити зміст змальованої поетом палітри барв і музики. За допомогою технологічної картки складіть кольоровий калейдоскоп настрою , який виник у вас після прочитання вірша. Дайте музичну характеристику прослуханого твору.

13. Установлення міжпредметних зв’язків.

- З якими віршами зарубіжних поетів асоціюється у вас змальована у вірші П.Тичини картина?

- Прослухайте поезію шотландця Роберта Бернса «Моє серце в верховині…» і знайдіть спільні риси її з твором Павла Тичини.

14. Створення сенкана за поезією «Не бував ти у наших краях…»

15. Обговорення проблемного запитання.

? Коли б вам нічого не було відомо про автора поезії «Не бував ти у наших краях…», то за якими ознаками ви дізналися б, що він описує саме рідний край, а не просто гарний пейзаж? Доведіть.

IV. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання.

«Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».

Учитель. Завершуючи урок, повернімося до таблиці, з якої починали роботу. Залишилася незаповненою остання колонка – «Про що ви дізналися?» Запишіть у цю колонку таблиці відповіді на свої запитання , які поставили на початку уроку , а також додайте до неї цікаві або важливі ідеї , які виникли під час роботи. Озвучте свої записи. Заповніть також опорну картку , бо саме настав час закінчення уроку. Які кольори , звуки, слова доберете?

V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Навчитися виразно читати вірш «Не бував ти у на­ших краях…»; уміти розповідати про поета; зробити ілюстрації. Творче завдання: провести бесіду з батьками (дискусію) з проблемного питання, порушеного на уроці, розповісти про результати.