Зарихта О.В. Українська література, 9 клас
Тема. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи, у трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч».
Мета: дослідити, як вирішується ця проблема у площині різних аспектів (економічного, духовного і психологічного) та з’ясувати основні засоби комічного, які використав автор; розвивати вміння висловлювати власні думки про проблеми, порушені у творі; виховувати почуття духовності та милосердя.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.
Форма проведення: урок-мандрівка.
Засоби навчання: текст трагікомедії «Сто тисяч», презентація, відеоматеріал.
Епіграф до уроку: Яка користь людині, як цілий світ здобуде,
а занапастить власну душу.
Святе Письмо
Перебіг уроку
- Організаційний етап. Створення сприятливого мікроклімату. Забезпечення емоційної готовності до уроку. (Учитель бажає усім гарного настрою, позитивного спілкування й активної роботи)
- Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя
Слайд 1
Дорогі діти! Сьогодні ми з вами продовжуємо аналізувати серйозний драматичний твір, п’єсу «Сто тисяч», у якій показане справжнє, непідсолоджене життя, створене глибоким і дужим талантом визнаного драматурга. Іван Карпенко-Карий, поза всяким сумнівом, належить до когорти тих геніальних постатей, що тримають і нас з вами, бо найбільше щастя кожної нації бути одержимою своєю культурою. Свого часу драматург сказав: «Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене». Той театр, який не просто став основною формою українського мистецтва, а виявився трибуною українського духу, сценою українського політичного буття. Карпенко-Карий неодноразово наголошував, що театр – це основна просвітницька інституція. Я більше скажу, зважаючи на сьогоднішні реалії, це основний політичний маркер зрілої нації. І коли в українців не було нічого, жодних решток державності, у них зоставалася сцена. І ту сцену творив він, «батько новочасного українського театру», якого так високо цінував не менш геніальний Іван Якович Франко.
Тема сьогоднішнього уроку: проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи в трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч».
Сьогоднішнє заняття інтегроване. Ми з вами не просто аналізуватимемо твір, а гортатимемо уявні сторінки багатогранності людського існування. Успіх сьогоднішнього уроку буде залежати від того, чи досягнемо ми мети заняття: дослідити, як вирішується ця проблема у площині різних аспектів (економічного, духовного і психологічного) та з’ясувати основні засоби комічного, які використав автор. Ви матимете чудову нагоду продемонструвати свої навички роботи з текстом, вміння логічно мислити, спостерігати, узагальнювати і робити висновки.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Отож, сторінка 1 «Економічна»
Слайд 2
Своєрідним лейтмотивом цієї сторінки стануть слова із Святого Письма («Не збирайте скарбів на землі») та мудрий народний вислів: Гроші – сила, одних підкуплять, других напоять, а третім лиха накоять.
(Висловлювання ліцеїсти записують в зошитах)
Та перш ніж аналізувати дану проблему з економічної точки зору, з’ясуймо лексичне значення основних економічних понять, на яких і зав’язаний сюжет твору.
- З’ясування основних економічних понять (за тлумачним словником).
Слайд 3
Гроші – металеві чи паперові знаки, що є мірою вартості під час купівлі чи продажу
Прибуток – кількісне вираження між доходами і витратами.
Дохід – гроші або матеріальні цінності, одержані внаслідок певної діяльності.
Витрати – гроші чи кошти, витрачені на що-небудь.
Калитка – торба для грошей, гаманець.
Учні з’ясовують, як, усі ці терміни пов’язані з головним героєм, який вважає себе хазяїном.
Слайд 4
- Вибір найоптимальнішого лексичного значення для характеристики головного героя
Хазяїн (господар):
- той, що веде господарство;
- глава дому, сім’ї;
- той, що володіє чимось;
- (біолог.) організм, в якому живе паразит.
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
- Інтерактивна бесіда (обговорення наступних питань):
Що для Калитки найважливіше у житті? (земля і гроші)
Чим постійно марить наш герой? (Смоквиновою землею)
Який спосіб збільшення власних земельних володінь найбільше приваблює нашого героя? (за допомогою фальшивих грошей скупити навколишні землі)
- Постановка проблемного питання:
Чи можна Калитку вважати прототипом «нового українця»?
(так: із колишніх мужиків вибився в пани, має власне господарство, 200 десятин землі, найманих робітників;
ні: у сучасному цивілізованому світі підприємець може бути жорстоким, але не має права переступати загальноприйняті норми моралі).
- Складання інформаційного грона «Гроші»
Висновок викладача
Як бачимо, тема багатства і грошей завжди хвилювала людство. Бути багатим – не злочин. Проте дуже важливо те, яким чином ти розбагатієш, чи не призведе шалена гонитва за наживою та ненаситна жадоба до збагачення до твого морального падіння, породивши безліч негативних явищ. Загальновідомо, що матеріальне нерозривно пов’язане із духовним. Іноді надлишок одного призводить до часткової або повної втрати іншого.
Отже, сторінка 2 «Духовна»
Слайд 5
Лейтмотивом цієї сторінки стануть вислови із Святого Письма:
Завидюща людина спішить до багатства і не знає, що прийде до неї нужда.
Яка користь людині, що світ цілий здобуде, а занапастить власну душу.
Висловлювання ліцеїсти записують в зошитах.
Досліджуючи моральний аспект цієї проблеми, ми будемо виходити з того, як Біблія трактує духовну деградацію людини (її гріхопадіння).
Що таке гріх? (дія людини, яка переступає Божі заповіді)
Святе Письмо подає сім смертних гріхів: гординя, скупість, нечесність, заздрість, непоміркованість, гнів і лінощі).
Перш ніж ми з’ясуємо, у чому можна звинуватити Герасима Калитку, давайте подивимось
1 відеофрагмент
Як бачимо, Калитка постійно говорить про гріх. Гріх вдосвіта спати, гріх красти хазяйський хліб, гріх навіть їсти у неділю. І навіть сам того не помічає, як грішить сам.
У яких гріхах можна звинуватити Калитку? (гордість, скупість, заздрість, нечесність).
Ми вже з’ясували, що грішити – це переступати Божі заповіді.
Які із них порушує головний герой? (щонайменше 4 )
Таким чином, Калитка – зовсім не побожний чоловік, незважаючи на те, що кожна йог дія супроводжується словами: З Богом, Боже поможи. Те, що він робить, є абсолютно неприйнятним для істинного християнина, який по-справжньому боїться Божої кари.
А зараз спробуємо визначити внутрішню сутність Герасима Никодимовича Калитки.
Тому переходимо до сторінки 3 «Психологічної»
Слайд 6
Лейтмотивом цієї сторінки стануть вислів із Святого Письма:
Хто сіятиме кривду, той жатиме лихо і народна мудрість
Скупому душа дешевше гроша.
Висловлювання ліцеїсти записують в зошитах.
Психологічне дослідження. Будьте уважні.
Психологічне завдання 1 (за поданою характеристикою визначити героя)
«Я слава Богу вік прожив, а тріски чужої не взяв» (Бонавентура)
«Отважний чоловік, до чорта ходив. Він на все піде за гроші» (Савка)
«Ох, земелько, свята земелько - Божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи» (Калитка)
Психологи стверджують, що людина (в даному випадку персонаж) не зовсім підвладна сама собі, вона завжди грає якусь роль. Ми маємо трьох персонажів.
Психологічне завдання 2 (встановити відповідність між психологічним типом та персонажем твору, відповідь обґрунтувати)
Персонаж, який грає власну, самостійно обрану для себе роль (Калитка)
Персонаж, який грає роль, зумовлену обставинами (Бонавентура)
Персонаж, який грає роль, яку йому нав’язують інші (Савка)
Давно помічено, що справжня сутність проявляється не на людях, а в оточенні рідних. Перед ними не треба прикидатися, бо вони знають тебе, як облупленого. Вашій увазі пропонується наступний відеофрагмент. Будьте уважні. Після його перегляду вам необхідно буде лаконічно: одним реченням сформулювати сутність головного героя.
2 відеофрагмент
Висновок викладача
Як бачимо, Калитка – психічно адекватна людина лише формально, адже з погляду психології він повністю залежить від своєї хворобливої пристрасті до наживи, яка і зробила з нього моральну потвору.
Нам залишилось перегорнути іще одну сторінку 4 «Літературознавчу»
Слайд 7
Оскільки ми сьогодні розглядаємо сатиричний твір, то основним лейтмотивом цієї сторінки стане народна мудрість:
Сміятися не гріх над тим, що видається нам смішним та вислів нашого шановного гумориста Павла Глазового:
Добрий сміх не б'є, не мучить, він на світі жити учить.
Висловлювання ліцеїсти записують в зошитах.
На минулому уроці ми з вами з’ясовували засоби комічного зображення у п’єсі. Тому наступне завдання буде логічним продовження попереднього. Увага на екран.
Слайд 8
Установити відповідність.
V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Ну що ж наша уявна мандрівка наближається до свого логічного завершення. Тож я, як і обіцяла, хочу повернутися до нашого епіграфа. Визначте два ключових поняття у цих рядках (користь і душа).
Що обирає головний герой? (користь)
І до чого це призводить? (руйнування власної душі і деградації його самого)
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Щастя не в грошах, а…
VІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
Письмово дати відповідь на запитання:
Роль якого персонажа я хотів би (хотіла б) зіграти і чому? або
Роль якого персонажа я не хотів би (не хотіла б) зіграти і чому?
А завершити урок я хочу словами нашого співвітчизника Віктора Дони, який, пишучи рядки вдячності справжнім митцям, ніби сказав і про Карпенка-Карого теж:
Шедеври пишуться життям,
Ціною крові.
Душі й небесних сил тертя
У їх розмові.
Світи викрешують любов
У серці сина.
І творить він Шедеври знов,
Щоби спасти нас.