АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ (20)

Пояснювальна записка

Актуальність курсу. В умовах інформаційного полікультурного простору стала особливо важливою суспільна роль учителів української мови і літератури, істотно підвищились вимоги до якісного рівня їхньої професійної підготовки. З огляду на динамічний розвиток сучасного літературно-мистецького процесу, зміщення акцентів у системі цінностей людства, оновлення літературознавчої науки, що породжують необхідність зміни технологій вивчення української літератури, зросла значущість літературознавчої компетентності в професійно-особистісній структурі педагога-філолога. Відтак у просторі післядипломної освіти словесників виникає проблема реформування літературознавчої та оновлення методичної підготовки на засадах компетентнісного підходу.

У курсі викладено й систематизовано наукові ідеї, поодиноко запропоновані в наукових розвідках чи спеціальних монографіях. Ці ідеї мотивують до поглибленого засвоєння знань і сприяють професійному зростанню вчителів-словесників, стимулюють до постійної самоосвіти і самовдосконалення у фаховій діяльності.

Метою викладання курсу є підвищення професійної підготовки сучасного вчителя-словесника, формування дослідницьких якостей, розвиток творчого потенціалу його особистості, здібностей та самостійності у пошуку нестандартних рішень методичних проблем.

Основними завданнями вивчення курсу є:

• поглибити знання вчителів стосовно методологічних та психолого-педагогічних засад, специфіки викладання літератури в школі й особливостей літературного розвитку учня;
• схарактеризувати актуальні проблеми методики викладання шкільного курсу «українська література» у ХХІ ст.;
• простежити історію розвитку науки та методики викладання української літератури в школі, історичну зміну методів її викладання;
• висвітлити взаємозв’язок сприйняття та аналізу літературного твору;
• демонструвати вміння та навички організації в загальноосвітньому навчальному закладі ІІ–ІІІ ступеня таких процесів: читання, інтерпретації, аналізу тексту  твору з урахуванням його родової та жанрової специфіки; засвоєння питань історії та теорії світової літератури школярами; мовної діяльності учнів, їхньої літературної творчості; формування читацьких стратегій, інтересів, компетенцій; виховання, навчання та розвитку особистості учня засобами художнього слова.

Слухачі курсу повинні знати:

• предмет, об’єкт, мету, структуру, напрями методики викладання української літератури ХХІ ст.;
• зміст, структуру, мету, специфіку шкільного курсу «Українська література», принципи, інноваційні методи та прийоми його викладання в школі ХХІ ст.;
• специфіку сучасного уроку української літератури, його структури та критеріїв ефективності відповідно до Державного стандарту базової загальної середньої освіти та концептуальних засад реформи «Нова українська школа»;
• проблему типології інноваційних уроків літератури;
• етапи вивчення літературного твору в школі, особливості вивчення художніх творів;
•  специфіку вивчення питань теорії та історії літератури в середніх і старших класах;
• інтегративні методи вивчення літератури в системі міжпредметних зв’язків дисциплін гуманітарного циклу.

Слухачі курсу повинні вміти:

• планувати та організовувати працю на інноваційних засадах;
• моделювати і проводити уроки літератури з урахуванням сучасних тенденцій розвитку методики викладання літератури в школі;
• формувати літературну предметну компетентність учнів;
• раціонально використовувати інноваційні методи та прийоми викладання літератури, зокрема аналізу художнього твору на уроках літератури;
• інтегрувати процес викладання української літератури в системі міжпредметних зв’язків дисциплін гуманітарного циклу.

Освітня програма

Сучасні теоретико-методологічні засади й наукові основи методики викладання української літератури в ХХІ ст. Основні напрями методики викладання української літератури у ХХІ ст.  Естетизація навчання (Л. Нежива). Екзистенційно-діалогічне навчання (В. Токмань). Естетизація навчання (С. Жила). Філософізація навчання (Ю. Бондаренко). Компаративне навчання (А. Градовський). Технологічне навчання (А. Ситченко). Психологізація навчання (В. Уліщенко). Структуральне навчання (В. Шуляр). Тезаурус учителя-словесника (В.Іванишин).

Аналіз (інтерпретація, розкодування) літературного твору. Методологічні проблеми вивчення літературного твору в сучасному літературознавстві. Принципи, методи, способи, прийоми аналізу художнього твору. Підходи й алгоритми, відповідність методів аналізу естетичній природі тексту, певному художньому напряму та творчому методу письменника. Аналіз літературного твору в школі. Текстоцентрична й читацькоцентрична парадигми вивчення літературного твору в школі. Формування предметної літературної компетентності.

Сучасний урок української літератури.Типологія уроків. Методичні структури уроків різних типів. Особливості проведення інтегрованих та нестандартних уроків Методичні структури компетентнісно орієнтованого уроку (Н. Бібік), компетентнісно-діяльнісного уроку літератури (В.Шуляр), особистісно зорієнтованого уроку (С. Подмазін). Реалізація наскрізних змістових ліній на уроках літератури. Формування ключових компетентностей на уроках української літератури.

Педагогічні технології викладання української літератури. Завдання методики викладання літератури в контексті концепції «Нова українська школа». Діалог культур як методологія та форма сучасної освіти. Інтерактивні методи викладання літератури. Метод проектів та його роль у формуванні умінь та навичок учнів. Візуалізація. Сторітелінг. Відео-, аудіопрезентація, мультимедійні технології викладання української літератури. Ейдетика як навчальна технологія. Вивчення літератури за опорними схемами та образними асоціаціями. Інтегративні методи вивчення літератури в системі міжпредметних зв’язків дисциплін гуманітарного циклу.

Навчально-методичне забезпечення роботи вчиттел української літератури в НУШ. Оцінювання навчальних досягнень.  Модельні та навчальні програми, підручники в роботі вчителя. Оцінювання на уроках літератури. Поточне  й формувальне оцінювання на уроках української літератури. 

Навчально-тематичний план

Навчальний контент

1. Ващук О. В. Інтеграція та інтегративний підхід як основа формування готовності вчителя до роботи з обдарованими дітьми : сутність, шляхи реалізації. Вісник Житомирського державного університету. Серія : Педагогіка. Вип. 5 (71).  Житомир, 2013.  С. 103–109.
2. Галич О. А. та ін. Теорія літератури : підручник.  Київ: Либідь, 2008.  488 с.
3. Дроздовський Д. Компетентності літератури.  Київ : Альфа, 2019.  105 с.
4. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури.  Київ : Академія, 2010.  253 c.
5. Костусенко О. Ю., Шелехова Г.Т., Гнаткович Т. Д. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів з української мови та літератури.  Ужгород, 2018 р.  92 с
6. Куцевол О. М. До нових висот методичної науки. Методичний пошук учителя-словесника. Вип. 5.  Вінниця, 2016.  С. 7–15.
7. Марко В. Аналіз художнього твору. Київ: Академвидав, 2015. 256 с.
8. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах . Київ, 2007.  415 с.
9. Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістики.  Київ, 2006.  347 с.
10. Нікітіна О. В. Педагогічний дискурс учителя-словесника.  К., 2013.  338 с.
11. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах : навчальний посібник.  Київ, 2000.  348 с.
12. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання.  К., 2006.  141 с.
13. Пультер С.О., Лісовський А.М. Методика викладання української літератури в школі : курс лекцій для студентів-філологів.  Тернопіль : Підручники і посібники, 2009.  144 с.
14. Романишина Н. Нова інтерпретація феномену креативності. Нова педагогiчна думка. Вип. 2 (86).  Рівне, 2016. С. 59–61.
15. Сиротенко В. П. Історія української літератури ХХ сторіччя та методика її викладання.  Київ., 2016. 391 с.
16. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства.  Київ, 2003.  208 с.
17. Токмань Г.Л. Методика навчання української літератури в середній школі: Підручник.  Київ: Академія, 2012.  310 с.
18. Фасоля А. Читацька компетентність: що формуємо, що і як перевіряємо й оцінюємо. Дивослово.2017р. № 9. С.13-15.
19. Яценко Т. Тенденції розвитку методики навчання української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах (друга половина ХХ – початок ХХІ століття).  Київ, 2016.  360 с.

Форми контролю

Теми для самостійного опрацювання

1. Профільне вивчення української літератури.
2. Методологічні підходи до проблеми студіювання літератури сучасних літературних критиків.
3. Реалізація міжпредметних зв’язків на уроках української літератури.
4. Формування читацької копетентності на уроках українскої літератури.

Запитання для самоконтролю

1. Яка специфіка сучасного уроку української літератури ?
2. Як трактують науковці і практики проблему типології інноваційних уроків літератури?
3. Які етапи вивчення літературного твору в школі?
4. У чому полягає сенс інтерпретації твору на уроці літератури?
5.  У чому специфіка вивчення питань теорії та історії літератури в середніх і старших класах?
6. Які інтегративні методи вивчення літератури варто застосовувати?
7. Як планувати та організовувати працю на інноваційних засадах?
8. Як моделювати і проводити уроки літератури з урахуванням сучасних тенденцій ?   
9. Як формувати літературну предметну компетентність учнів?
10. Як раціонально використовувати інноваційні методи та прийоми викладання літератури, зокрема аналізу художнього твору на уроках літератури?