17 травня 2015 року в актовій залі управління освіти і науки відбулося засідання акмеоклубу учителів-словесників з теми: "Формування медіакомпетентності педагога"

   Основний доповідач -  викладач ТОКІППО  к.п.н. Городецька О.В.

Тези виступу

Медіакомпетентність– розуміння видів медіа та їх впливу на людину і суспільство

Медіакомпетенція – вміння користуватися різними медіатехнологіями, вести пошук необхідної інформації, робити правильний вибір її та створюватимедіапродукти

Медіаграмотність – це комплекс навичок та вмінь не лише користуватися технікою мас-медіа та спілкуватися за її допомогою, а насамперед розрізняти першорядну й другорядну інформацію, абстрагуватися від надлишкової, сповна сприймати зміст, “прочитувати” підтекст і тлумачити їх

Медіаграмотна аудиторія розуміє:
  медіа транслюють ідеї, інформацію, новини з погляду якихось людей;
  для емоційного впливу на публіку використовуються спеціальні технології для більшого ефекту, якого домагаються творці медіатексту;
  усі медіатексти вигідні одним людям і невигідні іншим

Медіаграмотна аудиторія шукає альтернативні джерела інформації та розваги

Медіакультура особистості – здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі

Засоби масової комунікації (ЗМК) – мас-медіа, медіа – це засіб, через який опосередковано здійснюється комунікація між людьми, групам людей (радіо, телебачення, преса, кінематограф, фотографія, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, мобільний зв'язок, Інтернет тощо)

Медіа – технічні засоби створення запису, копіювання, тиражування, зберігання, поширення, сприйняття інформації та обміну її між суб’єктом (автором медіатексту) і об’єктом (масовою аудиторією)

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ПЕДАГОГА повинна містити такі складові:
культура пошуку нової інформації;
культура читання та сприйняття інформації;
уміння вести особисті інформаційно-пошукові системи;
розуміння важливості міжособистісного професійного спілкування для успішності будь-якої трудової діяльності;
прагнення до підвищення рівня комунікаційної компетентності;
уміння спілкуватися з використанням для цього телекомунікаційних засобів;

здатність особистості адекватно поводитися в багатоджерельному інформаційному середовищі;
орієнтуватись в потоках інформації;
сприймати критично та вибірково ті чи інші явища, події факти;
вміння ефективно та з користю використовувати отриману інформацію;
внутрішня необхідність особистості сприймати якісну, перевірену, достовірну інформацію.

Медіаграмотність педагога включає:
уміння аналізувати, критично осмислювати і створювати медіатексти;
здатність визначати джерела медіатекстів, їхні політичні, соціальні, комерційні, культурні інтереси й контексти;
спроможність інтерпретувати медіатексти й цінності, що несуть в собі медіа;
навики добору відповідних медіа для створення та розповсюдження власних медіатекстів;
вільний доступ до медіа для споживання та виробництва власної медіапродукції;
безпечну, активну та ефективну поведінку в інформаційному та медіапросторі

Практична робота в групах.
Створення інформаційних повідомлень.
  Кожна група створює власне інформаційне повідомлення або наводить приклади раніше почутого, використовуючи способи маніпулювання.
  Типи інформаційних повідомлень:
рекламне повідомлення;
повідомлення з пропагандистською метою;
представлення позитивної події в негативному світлі;
представлення негативної події в позитивному світлі;
представлення однієї події як в негативному, так і в позитивному світлі;
представлення інформації дозовано: лише ту частину, яка вигідна;
повідомлення, що містить посилання на авторитет.

Аналіз створених інформаційних повідомлень:
Кому вигідне таке повідомлення?  
Які інтереси переслідує творець повідомлення?
Які маніпулятивні способи використані при складанні повідомлення?
На які сфери психіки людини впливає повідомлення?

Обговорення у групах:
«Які складові повинна містити медіакомпетентність» :

1. особи;
2. педагога.