Неділя, 15 жовтня 2017 01:37

Розвиток критичного мислення як необхідної складової формування особистості учнів на уроках української мови та літератури шляхом використання інтерактивних технологій. З досвіду роботи вчителя УМЛ ТЗОШ№21 Кучерук С.П.

Тема досвіду: Розвиток критичного мислення як необхідної складової формування особистості учнів на уроках української мови  та літератури шляхом використання інтерактивних технологій.

Вступ

Сучасне життя потребує активної творчої особистості, сформувати яку можна лише впровадженням у педагогічну практику сучасних методів навчання й виховання учнів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб молода людина під час роботи на уроці й у позаурочний час усвідомила реалії, які її оточують, і вміла знаходити шляхи розв’язання проблем. Такий підхід співзвучний концепції особистісно зорієнтованого навчання та виховання й нерозривно пов’язаний із застосуванням інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури.

         Мета вивчення мови й літератури, за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти,- формування комунікативної й літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях. Спираючись на основні нормативно – правові документи, можна зробити висновок, що сьогодні організація активного навчання та розвиток критичного мислення учнів є дуже важливими. Актуальність цієї проблеми полягає в упровадженні таких методів навчання, які розвивають уміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, виробляють навички , потрібні для життєвого й професійного вибору.

         Відомо, що лише 10% учнів методи, використовувані в традиційній школі, є прийнятними; решта ж також здатні вчитися, але не з книжкою в руках, а по-іншому: своїми вчинками, реальними справами, всіма органами чуття. Результати багатьох досліджень підказують висновок: навчання має будуватися таким чином, щоб усі учні могли вчитися. Ось тут на допомогу словесникові приходять інтерактивні технології , а особливо - технологія розвитку критичного мислення .

         Поняття « критичне мислення» використовується в методичній літературі близько 50 років. З 1956р., коли Б.Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей, критичне мислення означає мислення вищого рівня. Та це поняття настільки широке, що спеціалісти різних галузей освіти сприймають його теж по-різному. Для філософів критичне мислення – це вміння логічно мислити й аргументувати. О.Тягло назвав його «просунутою сучасною логікою». З погляду теоретиків літератури (Ч.Темпл), критичне мислення – це підхід, за яким тексти розкладаються на частини і який розглядає, як вони досягають впливу на читачів, у чому полягають мотиви тих, хто їх написав. Воно дає змогу міркувати про свої думки й причини, які стоять за нашими точками зору. У психології (Л.Терлецька) критичне мислення – це мислення, що має такі характеристики: глибина, послідовність, самостійність, гнучкість, швидкість, стратегічність.

         Критичне мислення є переходом від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного мислення учнів. А чи не найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету. Як правило, критичне мислення- це не критика недоліків , а вміння визначити проблему й виробити оптимальну стратегію її розв’язання. Це процес, який починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і закінчується прийняттям рішення ( М.Ліпман). Канадський профессор Р.Джонсон визначає критичне мислення як особливий вид розумової діяльності, у результаті якої людина може винести раціональне судження щодо запропонованої їй точки зору або моделі поведінки. До критичного мислення звертаємося, щоб виконати завдання, сформулювати висновки, оцінити інформацію, прийняти якесь важливе рішення.

         Інтерес до технології розвитку критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Цю проблему досліджували науковці О.Пометун, Л.Пироженко (інтерактивні методи), І.Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання), Н.Вукіна, Н.Дементієвська (критичне мислення), В.Макаренко, О.Туманцова(як опанувати технологію формування критичного мислення) та ін.

         Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що ґрунтується на дослідженні проблем і ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки й визначення міри корисності інформації для особистих потреб і завдань. Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмислен-

ням і творчим генеруванням ідей у результаті такої діяльності. Це процес, що найчастіше починається з визначення проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв’язання поставленої проблеми.

         Особливості навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення:

         ˃ використання завдань, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня;

         ˃ навчальний процес організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними;

         ˃ результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення;

         ˃ критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доказами та формулювання умовисновків;

         ˃ здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення, оскільки підтримує діалог, реалізує спільну мету і взаємне вивчення цінностей;

Уроки, на яких застосовується технологія розвитку критичного мислення,- це уроки співпраці, пошуку й відкриттів.

         Характеристика суб’єкта та об’єкта технології, особливості їх взаємодії.

         Виявляючи критичне мислення, діти виступають у ролі дослідників; самостійно здобуті знання сприяють самореалізації учнів, врешті-решт – самоствердженню. Рішуче змінюється і роль учителя: його найголовнішим завданням при підготовці до уроку стає організація навчальної праці, підбір необхідних для реалізації уроку стратегій та прийомів.

         Технологічна карта:

  1. фаза «виклику» , або актуалізації( актуалізувати в пам’яті учнів наявні знання; неформально оцінити те, що вони вже знають, зокрема встановити і їхні помилкові думки та уявлення; визначити мету навчання ; зосередити увагу учнів на темі, викликати інтерес до її засвоєння);
  2. фаза побудови знань, або осмислення(пошук та осмислення нової інформації, поєднання змісту вивченого з досвідом учнів, особисте розуміння , самостійна робота з інформацією);
  3. фаза консолідації, або рефлексії (готовність і спроможність до самооцінки, самопізнання, аналізу своїх дій, учинків, настрою, до зіставлення їх з діями та вчинками інших людей; оцінювання процесу навчання; з’ясування виниклих додаткових запитань).

         Структурна побудова знань на основі технології критичного мислення учнів змінює саму суть навчального процесу, наповнюючи його спілкуванням, де вчитель і учень працюють для того, щоб навчатися, ділитися своїми знаннями, досягненнями життєвого досвіду.

Основні інтерактивні технології.

Навчання – потужний освітньо-культурний чинник, який має бути спрямований на розкриття внутрішніх ресурсів особистості, виявлення вже закладених в ньому потенційних можливостей. Від того, як учень навчиться мислити, узагальнювати і висловлювати свої думки, залежить творчий чи нетворчий шлях у майбутньому він обере для себе.Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння вчителя обрати метод чи прийом у конкретних умовах для кожного уроку, застосовувати оптимальні педагогічні технології, які б проектували кінцеві навички особистості.

Сьогодні на перший план розвитку шкільної освіти поставлено питання про зміну форм та методів навчання школярів.Ми, вчителі, більш наполегливо повинні працювати над утворенням таких форм навчальної діяльності, які б сприяли індивідуальному розвитку особистості учня.

Упровадження інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури забезпечує партнерство вчителя та учня, активізує пізнавальну активність школяра, допомагає розв’язати суспільно та особистісно найважливіші навчальні й життєві проблеми. За такого підходу учень є співавтором уроку, а завдання вчителя полягає у тому, щоб виявити індивідуальні здібності, нахили дітей, створити сприятливі умови для подальшого їх розвитку.

         Сучасна дидактика нагромадила багатий арсенал методів і прийомів організації активного навчання та розвитку критичного мислення. Так, на уроках української мови можуть бути використані такі інтерактивні форми роботи: «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Дошка запитань», «Павутинка дискусій», «Швидке письмо», «Вільне письмо» та ін.. На уроках української літератури доцільними є такі методи і прийоми: «Спрямоване читання», «Почергові запитання», «Припущення на основі запропонованих слів», «Залиште за мною останнє слово», «Читання з маркуванням тексту», «Спрямоване слухання», «Твір-п’ятихвилинка», «М – схема», «Т – схема», «Картка персонажа», «РОФТ» (роль, отримувач, форма, тема).

Фахівці з критичного мислення, які будують урок за трьома фазами, передбачають застосування певних стратегій (методів, прийомів, технологій) навчання на кожній із фаз уроку.

Використання технології критичного мислення – не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття почуття страху, навіювання дитині певних своїх сил, налаштування на успіх, виявлення творчих здібностей. Освоєння технології розвитку критичного мислення є вимогою часу, адже тільки критично мисляча людина вміє визначити проблему, перевірити використану інформацію, проаналізувати твердження, оцінити альтернативні погляди, виявити наявність підтексту в інформації, синтезувати здобуті знання, зробити висновок, прийняти оптимальне рішення.

Аналіз діяльності вчителя з проблеми

Мета: розкрити значення використання інтерактивних технологій з метою розвитку критичного мислення, формування та розвитку творчої особистості учнів.

Завдання: розгляд суті та ефективності застосування інтерактивних технологій; аналіз діяльності вчителя і учнів в процесі використання інтерактивних форм і методів навчання, які здатні зацікавити учнів, розвивати критичність мислення, стимулювати та активізувати процес пізнання.

Над розвитком критичного мислення учнів шляхом використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури працюю четвертий рік. Саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватися, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію.

Інтерактивні технології відіграють важливу роль в організації навчально- виховного процесу завдяки тому, що вони надають учителю можливість урізноманітнити форми та методи роботи на уроці.

Основна ідея досвіду: розвиток критичного мислення інтерактивними методами приводить до формування основних груп компетентностей: соціальної, інформаційної, комунікативної. Виокремлюють шість ключових елементів критичного мислення:

       1)уміння мислити;

       2)відповідальність;

       3)формулювання самостійних суджень;

       4)критерії оцінки ідей у процесі їх аналізу чи критики;

       5)самокорекція;

       6)увага на апелювання до контексту.

                   З метою розвитку критичного мислення практикую різні типи і структури уроків: засвоєння нових знань, формування умінь і навичок, застосування знань,умінь і навичок, уроки-лекції, уроки-семінарські заняття, а також нестандартні уроки: уроки-дослідження, подорожі, уроки – проекти, інтегровані уроки тощо. Кожен урок розпочинається з актуалізації(передбачення), під час якої увага учнів спрямовується на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, і ставили запитання.Учні активно пригадують, що вони знають із цієї теми, висловлюють рівень власних знань з предмета. Потім підводжу учнів до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них. На завершальному етапі уроку учні закріплюють та узагальнюють вивчене, обмінюються з іншими про те, які нові знання вони отримали на уроці. На кожному етапі уроку використовую різні методи і прийоми навчальної діяльності: евристичні бесіди, дискусії, літературні диктанти, вправи,; інтерактивні методики, такі як: «Спрямоване читання», «Читання з маркуванням тексту», «Читаємо і запитуємо», метод ПРЕС, «Займи позицію», «Синтез думок», «Асоціативний кущ», «Гронування», «Павутинка дискусії», «Дебати», «Вільне письмо», «Структурований огляд», «Шкала цінностей», «Кластер», «Кубик» та ін.; робота з опорними схемами та конспектами.

                Звичайно, інтерактивних технологій є багато, всі вони цікаві, проте вчитель повинен обрати ті з них, які будуть ефективними на етапі уроку або при вивченні певної теми.Тому, плануючи урок літератури чи мови, орієнтуюся на активні інтерактивні форми і методи навчання.

Особливу увагу звертаю на розвиток критичного мислення у5-8класах.Учні з перших уроків повинні свідомо ставитись до навчання, розуміти, навіщо вони «це вивчають».Розвиток критичного мислення чітко прослідковується на всіх уроках.

Тому я поставила перед собою завдання – показати на конкретних прикладах, як у процесі викладання української мови та літератури можна застосовувати ту чи іншу модель або її частину із технологій інтерактивного навчання.

Зупинюся більш детально на структурі уроків критичного мислення та використанні під час їх проведення ІКТ:

  1. Розминка. Головна функція – створення сприятливого психологічного клімату для творчого розвитку особистості на уроці. Наприклад, під час вивчення роману І.Багряного «Тигролови»(урок-проект) у 11 класі(див. додаток 1)налаштовую дітей до співпраці зі мною, бажаю їм гарного настрою, позитивного спілкування, активної роботи, вказую на те, що урок сьогодні у нас незвичайний, бо це урок про саму сутність людини, її духовну красу, про історичну пам’ять, боротьбу добра і зла в людському житті. При цьому наголошую, що ця тема вічна і кожен письменник , в тому числі і І.Багряний, розкриває її по-своєму, на тлі певних життєвих подій.

Під час вивчення теми «Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання» у 8 класі (див.додаток 2), на цьому етапі уроку застосовую модель «Нас чекає сьогодні незвичайний матеріал…», а також застосовую прийом «Вільне письмо», при цьому даю учням завдання написати, що вони вже знають про життя Т.Шевченка, що відчувають. А вивчаючи у 10 класі «Лісову пісню» Лесі Українки («Я душу дав тобі? А тіло звабив!» (Проблема кохання й зради в драмі- феєрії Лесі Українки «Лісова пісня») (див.додаток 3), емоційний фон уроку створюється, коли я декламую під музичний супровід уривок з твору «Твоя сопілка має кращу мову… до слів… «Як солодко грає, як глибоко крає…».

  1. Обґрунтування навчання. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується на практиці та усвідомлюється теоретично. Майбутнє відкривається дітям, які критично перевіряють інформацію та вибудовують свої особисті реальності.Отже, кожна тема має бути обґрунтованою. Наприклад, готуючи учнів до сприйняття оповідання В.Винниченка «Федько – халамидник» (6 клас), пропоную поміркувати на заздалегідь підготовленою життєвою ситуацією та порівняти з текстом твору. А під час вивчення роману «Тигролови» І.Багряного (11 клас) звертаю увагу учнів на епіграф уроку «Сміливі завжди мають щастя», ставлю перед ними проблемні питання: - А чи справді у сміливих є щастя? Якою має бути людина? Чи можна бути людиною та ще й щасливою в умовах тоталітарної системи? Хто переможе – особистість чи тоталітарна система?

       Під час вивчення драми – феєрії «Лісова пісня» (10 клас) на цьому етапі ставимо проблемне питання: «Як треба кохати? Як пережити зраду?Чи кожен здатен на високі почуття?Чому в житті є місце зраді? За епіграф уроку пропоную взяти слова: «Любов виникає з любові ; коли хочу , щоб мене любили, я сам перший люблю». При цьому наголошую, що епіграф уроку – проблемне питання, відповідь на яке учні зможуть дати, активно працюючи на уроці.

3.Актуалізація. На цьому етапі учні активно пригадують, що вони знають із цієї теми, встановлюють рівень власних знань з предмета, до якого можуть додати нові знання.Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати, що вони знають».Установлення мети навчання є вирішальним моментом тривалого навчання.

Наприклад, вивчаючи у 5 класі поезію П.Тичини «Не бував ти у наших краях…» (див. додаток 4), на цьому етапі уроку застосовую прийом «Подаруй квітку», наголошуючи при цьому: «Я дарую тобі цю квітку для того, щоб…» Своєю чергою учень дарує цю квітку комусь із присутніх , супроводячи це відповідними поясненнями.

Під час проведення уроку розвитку мовлення у 8 класі на тему «Складання діалогу з ліричним героєм філософської лірики Т.Шевченка в контексті його біографії» (див.додаток 5) проводжу гру «Чиста дошка» (дошка списана запитаннями. Учитель по одному витирає те завдання, на яке учні дали відповідь).

4.Усвідомлення змісту. На даному етапі учень знайомиться з новою інформацією. Методики критичного мислення передбачають, що на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учень самостійно отримує та аналізує інформацію.

На цьому етапі під час вивчення драми- феєрії «Лісова пісня»учні осмислюють зміст й послідовність застосування способів виконання дій; самостійно виконують завдання під контролем і за допомогою вчителя; звітують про роботу і теоретичне обґрунтування отриманих результатів. Для того, щоб кожен із учнів замислився над значенням поняття « кохання», пропоную створити «асоціативний кущ», доповнивши створену модель символами щасливого й нещасливого кохання. Проводжу роботу з текстом драми-феєрії: учні знаходять у тексті твору цитати, які б ілюстрували розуміння кохання; проводжу бесіду за питаннями, які допоможуть скоординувати роботу учнів під час роботи з цитатним матеріалом.Далі за допомогою методу «Незакінчених речень» пропоную дати визначення «Любов – це…». Під час «хвилинки відпочинку» - послухати, яким постає кохання в розумінні деяких молодих людей. Цікавою формою роботи на цьому етапі є проведення дискусії за питаннями, адже на попередніх уроках, аналізуючи «Лісову пісню», ми звертали увагу на проблему зради.

5. Рефлексія. Учень висловлює своїми словами певну думку.Він стає власником ідеї, коли висловлює її своїми словами. Відбувається обмін думками. Мислити критично легше в атмосфері демократичності. У такій атмосфері приймають правильне рішення. Так, на цьому етапі уроку застосовую інтерактивний метод «Синтез думок». Проводжу бесіду за питаннями, кінцевий результат – учні створюють «Психологічну модель ідеальної сучасної молодої людини». Цікавою формою роботи на цьому етапі є інтерактивна вправа «Моя думка», коли учні узагальнюють проведену на уроці роботу ( Іван Багряний «Тигролови»).

Проілюструю також використання деяких інтерактивних технологій на уроках української мови.

Так при вивченні теми «Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду» (див.додаток до уроку 6) у 6 класі застосовую інтерактивну технологію «Мозковий штурм», при цьому учні виписують і розділяють у три стовпчики іменники ж.р., ч.р., с.р..

За допомогою методу «Мікрофон» учні називають: 1) іменники, рід яких визначили; 2) іменники, рід яких було визначити складно чи неможливо, записують їх на дошці; 3) з’ясовують, чого бракує шестикласникам для визначення роду цих іменників; 4) робота з підручником: самостійне опрацювання відомостей про особливості визначення роду незмінних іменників.

       Цікавим видом роботи є колективна робота: складання таблиці – опори «Рід іменників». Не менш цікавою - «Акваріум», коли учні:

  1. Обговорюють результати роботи в групі.
  2. Аргументують спільне рішення.
  3. Доповідають результати.

При цьому вчитель ставить до класу такі запитання:

- Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

- Чи була думка достатньо аргументованою, доведеною?

Під час вивчення теми «Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників» у 7 класі (див.додаток 7) застосовою такі інтерактивні методи, прийоми і форми роботи, а саме:

1.На етапі «Мотивація навчальної діяльності» використовую метод «Мікрофон» ( «Я хочу…»).

2. На етапі вивчення нового матеріалу (основний зміст роботи) проводжу «Інтелектуальну хвилинку» - лінгвістичну гру «Прихована частина мови».

3. На етапі закріплення вивченого - «Скарбниця слова»: станьте авторами афоризмів і продовжте думку»; лінгвістичну гру «Закуті слова», коли відповідно до поданих моделей учні утворюють і записують прислівники.

4. На етапі рефлексії – метод «Мікрофон» («Дерево очікувань» від уроку); прийом «Асоціативний рядок», коли учні при цьому дають відповідь на питання «Знати рідну мову…- це…».

Під час проведення уроку у 8 класі на тему «Форми дієслова» (загальне ознайомлення) (див. додаток 8 ) на етапі «Мотивації навчальної діяльності» пропоную вправу «Незакінчене речення», «Мікрофон», визначаючи при цьому очікування від уроку. «Згоден?-Не згоден?- Обґрунтуй! ( ставлю перед учнями проблемні питання). На етапі сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, а також на етапі рефлексії використовую прийом «Сходинки»: «Знаємо» - «Бажаємо дізнатися» - «Дізналися».

На уроках української мови та літератури на різних етапах використовую опорні схеми, таблиці, електронні словники, електронні підручники, мультимедійні диски, мультимедійні презентації, навчальні комп’ютерні програми з української мови для 5-7 класів, української літератури для 5-7 класів, 10-11класів, які дають можливість учням узагальнити матеріал, самостійно чи за допомогою вчителя визначити місце того чи іншого мовного явища в мовній системі, забезпечують умови для формування самооцінки учня та його самостійної роботи, відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей.

Останнім часом на своїх уроках використовую метод проектів. Найчастіше - творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, висловити власне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності. Адже метод проектів спрямований на активізацію пізнавальних інтересів учнів та формування критичного мислення школярів.

Так, під час проведення уроку- захисту творчих проектів у 11класі з української літератури на тему «Сміливі завжди мають щастя» (за романом І.Багряного «Тигролови») учні досліджували певний тематичний пласт роману, беручи його за назву свого проекту, перед ними було поставлено завдання – створити «спільний проект – продовження роману - нову сюжетну лінію «Дорога у нове життя» у формі інсценізації.

       Вивчаючи тему «Речення з однорідними членами» у 8 класі (див.додаток 9), учні захищали проект- написання шкільної стінгазети. На уроці вони завершували роботу над проектом. А також кожна група, яка брала участь у ньому, мала можливість представити свою творчу роботу на тему «У вирі шкільного життя».Учні захищали міні-проект(працювали в групах). Вдома вони писали замітки-інформації, ввівши у них речення з однорідними членами та підготувавши до них ілюстрації.На уроці учні працювали у своїх групах, вибирали найкращі замітки й ілюстрації, а творча група займалася оформленням шкільної

стінгазети.

       Цікавою формою роботи, яку я застосовую у своїй практичній діяльності, є створення відеорядів до поезій чи пісень літератирного походження. Така форма роботи включає критичне сприйняття і творчу уяву, адже в безлічі картинок і фонів потрібно вибрати саме те.

Робота над проектами дає можливість розвинути світоглядні можливості учнів, і задля того, щоб зробити критичне мислення компетентністю учнів, необхідно попіклуватися про:

       - чітке виділення правил критичного мислення;

       - застосування вправ на використання правил критичного розмірковування;

       - систематичне виконання тренувальних вправ, що потребують критичного аналізу.

Саме за таких умов ми можемо розраховувати на те, що учні стануть компетентними у критичному розмірковуванні і матимуть свідому світоглядну позицію.

Велику увагу приділяю домашньому завданню. При цьому, обдумуючи напередодні уроку його зміст та обсяг, керуюсь такими правилами:

  1. Не переобтяжувати школярів.
  2. Не дублювати жодного завдання, виконаного під час уроку.
  3. Одне із завдань має бути творчого характеру.
  4. Завдання має бути цікавим і корисним.
  5. Перевірку здійснюю через систему вправ, завдань (часто- дискусійного характеру).

Наприклад, після знайомства з біографією письменника пропоную знайти факт із життя і творчості письменника, про який не згадувалося на уроці. Під час знайомства зі змістом твору учні не лише виписують цитати до образів, визначають проблеми, а й будують схеми, складають систему запитань і завдань, тести, обираючи певний напрямок(образ, жанр, композиція, проблематика, ідейна спрямованість твору). На наступному уроці результати «досліджень» презентуються, обговорюються та оцінюються. Після опрацювання твору діти самостійно обирають завдання, до яких , як правило, входять такі:

  1. Виконати тестові завдання( за рівнями ).
  2. Дописати епілог до твору, враховуючи жанр і стиль письменника.
  3. Написати власний твір(роздум, мініатюру).

При вивченні мови та літератури жоден урок не обходиться без міжпредметних зв’язків з історією, географією, образотворчим мистецтвом, музикою. Їх впровадження здійснюється використанням знань учнів з цих предметів для актуалізації опорних знань, мотивації навчальної діяльності.Учні готують презентації, реферати, повідомлення, користуючись ресурсами Інтернету.

Розвитку критичного мислення учнів сприяє також і позакласна робота, а саме: проведення факультативних занять,літературних екскурсій, робота з обдарованими учнями, гурткова робота, тематичні заходи з української мови та літератури, конкурси, олімпіади. Успіх позакласної роботи з української мови та літератури залежить від багатьох умов. Найцікавішими є дві: задоволення творчих потреб учнів і цілеспрямованість їх у роботі. При проведенні належної позакласної роботи у значній мірі задовольняються запити і прагнення учнів у поглибленні знань з мови та літератури.Це сприяє кращому засвоєнню програмового матеріалу, стимулює учнів до вивчення предмету. Прикладом цього є авторська програма «Робота з обдарованими учнями», яку я, як голова методичної комісїї учителів української мови та літератури, розробила для учителів кафедри української мови і літератури.

      Саме робота на уроках української мови та літератури, позакласна робота допомагає вчителеві в повному обсязі розкрити здібності вихованців, їхні нахили та інтереси, сформувати етичне і толерантне ставлення до чужої думки, які стануть підґрунтям розвитку їх критичного мислення.

 

Висновки

Отже, формування критичного мислення – це складний процес, який вимагає дотримання принципу систематичності, послідовності, доступності, обґрунтованості, доцільності застосування мисленнєвих операцій. Тому вчитель , на мою думку, повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості школярів, загальний рівень їх розвитку, а також передбачити умови для успішної реалізації поставлених завдань:

˃ створити доброзичливий мікроклімат;

˃ сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

˃ забезпечити підтримку дітей як рівноправних учасників навчального процесу;

˃ висловити сподівання у здатності кожного учня висловлювати критичні судження;

˃ дозволити учням вільно розмірковувати;

˃ приймати різноманітні судження;

˃ цінувати міркування дітей.

Я вважаю, що уроки української мови та літератури є благодатним ґрунтом для розвитку критичного мислення школярів.Адже зміст навчального матеріалу у поєднанні з методами, формами та прийомами його опрацювання – це той фундамент, який стимулює учнів до пізнавальної активності, усвідомлення важливості здобутих знань, застосування мисленнєвих операцій у повсякденному житті, до пошуку нестандартних підходів щодо вирішення проблемної ситуації, до аналізу й оцінювання результатів власної роботи, до розвитку здібностей та творчого потенціалу, а значить - до формування всебічно розвиненої , духовно багатої , соціально адаптованої особистості.

Моніторинг дослідження розвитку умінь і навичок учнів при впровадженні прийомів і методів критичного мислення на уроках української мови і літератури, проведений спільно із психологом школи, дав можливість відстежити рівень сформованості готовності до впровадження технології критичного мислення, а також навчальних досягнень школярів, їх вихованості та розвитку особистісних якостей, з’ясувати, чи є ефективною робота по впровадженню технології критичного мислення. Це дало змогу з’ясувати, чи вміють діти критично мислити, обґрунтовувати свою думку, толерантно відстоювати її, логічно наводити переконливу аргументацію, чи є вони відкритими до сприйняття думок інших.

       Упровадження інтерактивних технологій сприяє ефективності та якості засвоєння знань учнями, формування ключових компетентностей.При їх застосуванні виграє весь навчально-виховний процес, бо вони дають можливість залучити кожного учня до обговорення проблеми, а це сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення, уміння доводити.Таким чином досягається головна мета інтерактивного навчання: «Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

 

        

Прочитано 2700 разів