Фільтрувати матеріали за датою: грудня 2024

Тема. Сходинками до краси. Діалогічне й монологічне мовлення.

   Мета. Узагальнити й систематизувати знання про спілкування,   види мовленнєвої діяльності; повторити основні правила спілкування; розвивати мовне чуття, вміння активно користуватися лексичним багатством української мови; виховувати культуру поведінки, любов до рідної мови, дбати про її культуру.

Тип уроку. Урок-подорож

Обладнання. Методична та художня література, таблиці.

Хід уроку

Вчитель.

Сьогодні у нас незвичайний урок:

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову,

Отож, ми сьогодні побуваємо в чарівній країні Слова.

А слово за словом - зложиться мова.

Щоб подорож була цікавою й корисною, в наші зошити робочі тему ми запишемо. (Учні записують тему уроку. Сходинками до краси).

Вчитель.

На уроці ми повинні узагальнити і систематизувати знання про культуру спілкування, вчитися правильно користуватися мовними засобами, дбати про рідну мову, про її красу і чистоту,

Вчитель.

А епіграфом нашого уроку нехай будуть слова Василя Сухомлинського:

... Мовна культура - це дивовижний корінь культури розумової, всього розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності,

Вчитель.

- А зараз звернемося до витоків слова «культура».

- Що ж воно означає? (Учень заздалегідь робить підготовлене повідомлення),

Вчитель,

Про яку красу ведеться мова?

На це питання ви повинні відповісти в кінці уроку.

Вчитель,

Ну щоб, здавалося, слова…

Слова та голос - більш нічого

А серце б'ється - ожива,

Як їх почує!..

Мова! А що ж таке мова?

Народ говорить, що «слово до слова - зложиться мова» -

-А ви як думаєте?

(Читання поезії «Народження слова»).

Учень.1

Буква до букви-слово вродилось,

Заусміхалось, заколосилось;

Серце зраділо слову, як брату,

Слово - це щастя, слова - це свято.

Учснь.2

Слово до слова - думка зродилась,

З уст, ніби пісня, щиро полилась.

Ніжна, красива, мудра, крилата,

Думка - це радість, думка - це свято.

Вчімося, друзі, слово любити,

Слово до слова - й думка сповита.

Люди без думки - птиці безкрилі,

З думкою люди мудрі й щасливі.

Вчитель.

Отже, діти, що ж таке мова?

Учень.1

Мова - краса спілкування.

Учень.2

Мова - як сонце ясне.

Учснь.3

Мова - то предків надбання.

Учень.4

Мова - багатство моє.

(Виконується пісня «Мова у серці народу»).

Вчитель.

   Буває, слухаєш чиюсь розповідь, і аж заслухаєшся. І справа навіть не в тому про що говориться, а в тому - як, якими словами,

Вчитель.

Діти, пригадайте, яким повинно бути наше мовлення? (Учні відповідають:

1) змістовним;

2) послідовним;

3) багатим;

4) точним,

5) виразним,

6) доречним;

7) правильним).

Вчитель.

   Так. А це культура мовлення. З нею не народжуються, нею потрібно

оволодіти і вдосконалювати її протягом усього життя.

Культуру мовлення найбільше помітно у щоденному спілкуванні людей. Ми постійно думаємо, розмовляємо.

- Діти, а які дві форми мовленнєвої діяльності ви знаєте? (усну і писемну).

Вчитель.

Коли ми розмовляємо один з одним, то використовуємо що?

Учень.

   Діалог.

Вчитель.

- Що таке діалог? (розмова двох або кількох осіб).

- Що таке репліка? (слова кожної особи, яка бере участь у розмові).

- Що таке монолог? (зв'язне висловлювання однієї особи).

Вчитель.

- Діти, а зараз погляньте на дошку. Ви бачите схему, прокоментуйте її:

 За схемою ми вже знаємо, які розділові знаки ставляться при діалозі.

- Діти, а ви вітаєтесь вранці зі своїми батьками, сестричками, братиками,

бабусею й дідусем (Так)

- А які слова ви використовуєте? (ввічливості, чарівні).

Вчитель.

А зараз завдання таке: спробуйте скласти діалог за цією схемою, використовуючи слова ввічливості (спочатку усно, а потім письмово).

Вчитель.

Скажіть, будь ласка, чи вмієте ви правильно спілкуватися, чи додержуєтесь правил поведінки під час спілкування, коли вступаєте у розмову. (Так)

Вчитель.

Тож пригадайте основні правила ведення діалогу:

Учень.1. Доброзичливо, шанобливо стався до співрозмовника.

2. Говори ввічливо, до старших звертайся на Ви.

3. У розмові торкайся теми, яка цікавить співрозмовника.

4. Чітко став запитання, зрозуміло висловлюйся.

5. Учись уважно слухати співрозмовника. Не перебивай його, поки він не закінчить свою розповідь. Чим уважніше ти слухатимеш, тим приємніше буде людям з тобою розмовляти.

6. Не намагайся говорити голосніше від співрозмовника. Це невигідно тобі ж самому: хто говорить не підвищуючи голосу, до того прислухаються уважніше, ніж до крикуна.

7. Не починай розмову без потреби.

Вчитель.

Отож, ми повторили правила ведення діалогу, а тепер складаємо за схемо

діалог. (Зразок діалогу)

Кожного ранку я вітаюсь із своєю бабусею:

- Добридень, бабусю!

- Доброго здоров'я, дитинко! - лагідно відповідає вона.

Вчитель.

- А зараз поетична хвилинка.

Звернемось до вірша Уляни Кравченко «Що треба любити». (Вірш

записаний на роздаткових картках

Що треба любити

Ти питаєш, дитино,

Що треба любити-

Полюбиш ту міць, що каже

Сонечку світити.

А потім отця і неньку

Любити потреба;

Вони тобі оборона,

Придана із неба.

Полюби людину бідну,

Наче свого брата.

Хай будуть тобі ще милі

Край рідний і хата.

Полюби в природі квіти,

Всю красу, всі дива -

Серцем обійми вселенну -

І будеш щаслива.

   Читання виразно поезії однією дитиною, всі інші уважно слідкують).

Вчитель.

- Чи вказані дійові особи у поезії?

Учень.

   У вірші не вказано конкретно, хто з ким розмовляє.

Вчитель.

   Спробуймо уявити собі дійових осіб і складемо діалог. (Зразок діалогу)

   Якось маленька внучка запитала у свого дідуся й бабусі:

- Кого в світі треба любити?

- Найперше любити треба ту міць, що каже сонечку світити! – сказав дідусь.

Бабуся додала:

- Люби отця і неньку. Завдяки їм ти існуєш на цій землі. Вони твоя оборона і найперша порада.

- Дідусю, і все?

- Ні, внучко, полюби ще бідну людину, наче свого брата.

Пам'ятай, якщо ти будеш людям допомагати, то вони тобі обов'язково допоможуть.

А бабуся порадила:

- Полюби свою домівку і рідний край, бо ріднішого місця, ніж те, де ти народилася і живеш, - немає.

- Полюбити ще треба кожну квіточку, комашку й деревце, - усміхнуся дідусь.

Внучка підійшла до дідуся і бабусі, обняла їх, поцілувала, і відповіла:

- Спасибі, мої рідненькі!

- Як буду я все це на світі любити, тоді й буду щаслива.

Вчитель.

Діти, сподобався вам цей діалог.(Так).

Вчитель.

А чому? (Тому що дівчинка любить своїх бабусю і дідуся, шану і зберігає українські традиції, яких навчають її рідні, любить свою мову. Дівчинка не є байдужою у ставленні до мови, вона хоче знати історію свого краю, українські традиції.

Вчитель.

Молодці, з цим завданням ви справились,

- Діти, дорога ще далека, а ви вже напевно трохи втомилися.

- Тож давайте відпочинемо.

Зачитування вчителем поезії «Чарівні слова»

-   До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі,

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти друже, мусиш знати їх,

Запам'ятать неважко:

Маленькі ключики твої - «Спасибі» і «Будь ласка»

- Отож, відпочиваємо. Гра «Чарівні слова».

Завдання І групи учнів.

Вчитель.

У кожного з вас на парті є чарівна квіточка. Ви повинні заповнити пелюстки цієї квіточки чарівними словами (вибачте, будь ласка, дозвольте, прошу Вас, спасибі, дякую, доброго дня).

Завдання II групи учнів.

Вчитель.

На листочках записаний текст. На місці крапок вставити «чарівні слова». Якось Вітя поїхав до театру. В трамваї він сів біля вікна і з цікавістю розглядав вулиці. На зупинці в трамвай зайшла жінка. Вітя підвівся і сказав... (сідайте, будь ласка!). Жінка відповіла... (Дякую). Раптом трамвай несподівано загальмував. Вітя ледве не впав і сильно штовхнув якогось дядечка. Той хотів розсердитись, та Вітя чемно сказав:... («Пробачте, будь ласка»).

Вчитель.

   Молодці, правильно справились із цим завданням.

Вчитель.

Коли ти мовиш слово, як належить -

Слово чисте, як роса- -

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

Діти, прикро говорити, але ще сьогодні є люди різного культурного рівня, і по-різному вони ставляться до мови. Одні розуміють усю глибину значення мови в житті народу, плекають її, дбають про неї.

Але є люди, які не звикли надавати значення тому, які слова вживати; правильні вони чи ні, їм - «всьоравно» (все одно). Тому пересипана буває наша мова таким словесним бур'яном, як: бомага (папір), очки (окуляри). площадка (майданчик).

Вчитель.

На жаль, досить часто така наша байдужість у ставленні до мови призводить до ситуацій, які й кумедними назвати важко.

Вчитель.

А зараз пропонуємо вашій увазі кілька сценок із життя. (Інсценізація усмішки П. Глазового «Кухлик».)

Автор.       Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші - не мина

Жодної крамниці.

Попросив він...

Дід.             Покажіть,

Кухлик той, що з краю.

Продавець.   Што? Чєво?

Я не понімаю.

Дід.                 Кухлик, люба, покажіть,

                       Той, що збоку смужка.

Продавець.     Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід (у руки кухлик взяв і насупив брови):

На Вкраїні живете

Й не знаєте мови...

Продавець.   У мєня єсть свой язик.

Ні к чому мнє мова...

Дід.                   Цим пишатися не слід,

                         Бо якраз така біда

                         В моєї корови:

                         Має, бідна, язика

                         І не знає мови.

(Інсценізація розмови у транспорті).

Жінка. Мужчина, ви виходите на слідкуючій остановці?

Чоловік. Виходжу на наступній зупинці, шановна. Прикметника «слідуючий» в українській мові немає.

Жінка. Як хочу, так і говорю. Як вам непонятно, відійдіть в сторону.

Чоловік. Відійти в бік, не можу, бо тут тісно. Мені не «понятно» мені зрозуміло, що свою мову треба шанувати і знати, а не спілкуватися суржиком...

Жіка. Мужчина, ну що ви обзиваєтесь! Ніякий я не суржик , а такий пасажир, як оце ви...

Чоловік. Суржик - це не лайка. Це наша біда. Узагалі - то суржик – це змішане борошно з різних видів зерна. А от мовний суржик – то поєднання чи перемішування слів чи форм двох різних мов.

Жінка. Не розстроюйтесь так. Я старатимусь. Ви на слідкуючій виходите ілі нєт?

Вчитель.

   Це сміх крізь сльози, чи не так?

Вчитель.

   Діти, наш урок закінчується. Але на декілька хвилин ми повернемось до теми уроку, до проблемного запитання «сходинками до краси...» Що це за сходинки і про яку красу йдеться?

Учень.1

Сходинки - це наші слова, наша мова. Слова - це велика сила, яка може приголубити людину, розрадити, підняти їй настрій, але може й образити, розчарувати, завдати болю.

Учень.2

Розмовляючи з людиною треба постійно думати, підбирати такі слова і вирази щоб не скривдити її, не образити.

Вчитель.

Так, діти. Ми повинні вміти правильно користуватися словом. Адже у народі говорять: «Слово не горобець, вилетить - не спіймаєш». Справді, скажеш невдало, а в людини - камінь на серці.

Вчитель.

Пам'ятаймо: культура кожного народу закодована в його мові, без знання якої неможливо нині стати повноцінним громадянином України. У народі кажуть, що саме в молитві закодоване розуміння будь - якого явища. То ж нехай прозвучить молитва до мови. Послухаємо і замислимося, хто ми є на цій землі без мови.

Звучить музика, пісня «Господи помилуй нас» Т.Петрененка.

Три дівчинки - україночки з свічками в руках читають молитву.

І.             Боже, Отче милостивий,

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну, нашу власну.

II.           Тою мовою співала

Нам маленьким наша мати,

Тою мовою навчала

Тебе, Боже, прославляти.

III.         Тою мовою ми можем

Величатись перед світом,

Бо між мовами ця мова,

Мов троянда поміж цвітом.

IV.         За препишні тії скарби,

Що в тій рідній мові скриті,

Зволь від нас. Могутній Творче,

В дяку щирую прийняти.

V.           І прийми сердечну просьбу,

Що до тебе шлемо. Боже:

Хай ніхто вже тої мови

Відібрати в нас не зможе.

VI.         Дай нам силу, дай відвагу

Рідну мову боронити.

Щоб завжди та гомоніла

Вільно: в хаті, в церкві, в школі.

VII.      Дай дістати пошанівку

Рідного святого слова,

Щоб цвіла на славу Божу...

Наша українська мова!

VIII.   Підсумок уроку

Д/з. Скласти монологічне висловлювання на тему:

1. Споконвіку було слово...

2. Все вмістилося у мові.

3. Нема просто слова.

Мовний матеріал до теми; світ почався зі слова; першим приходить слово з, маминою піснею; мова - це джерело з, якого починається пізнання навколишнього світу; розум, прагнення, бажання думки передаються мовою; у мові - культура народу, побут і звичаї; «мова - спів, мова - казка. Все сказати неможливо: є і гнів, є і ласка»; не кидайся словами; спершу подумай, а тоді говори; можна вбити мечем, а ще більше - словом.

 

 

 

 
 
 
Субота, 02 квітня 2016 21:28

Наказ МОНУ №94 ДПА-2016

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 94 від 08 лютого 2016 року

Про затвердження орієнтовних вимог до
проведення державної підсумкової атестації
учнів (вихованців) у системі загальної
середньої освіти у 2015/2016 навчальному році

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 30 грудня 2014 року № 1547 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році, що додаються.

2. Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників навчальних закладів.

3. Управлінню зв'язків з громадськістю та забезпечення діяльності Міністра (патронатній службі) (Загоруйко Ю. А.), департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.), забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки. України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П.К.

Міністр       Сергій Квіт

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
від 08. 02. 2016 p. № 94

Орієнтовні вимоги
до проведення Державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році

Загальні положення

Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2015/2016 році проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547(далі МОН України), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та наказів МОН України від 16.09.2015 № 940 "Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти y 2015/2016 навчальному році", від 08.10.2015 № 1050 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 16 вересня 2015 року № 940".

Державна підсумкова атестація проводиться у загальноосвітніх навчальних закладах: І ступеня - з 12 по 21 травня з трьох предметів: української мови, літературного читання та математики; ІІ ступеня - з 1 по 8 червня з трьох предметів: української мови, математики та предмета за вибором навчального закладу; ІІІ ступеня - з трьох предметів обов’язково для всіх випускників: 5 травня у пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання – з української мови у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО); 11 травня у пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання – з математики або 13 травня у пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання з історії України у формі ЗНО; 20 травня у навчальному закладі – з іноземної мови за завданнями Міністерства освіти і науки України. При цьому результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуються як результат державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти для всіх випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2016 року.

ДПА у формі ЗНО буде проводитися як під час основної, так і під час додаткової сесій ЗНО, тобто якщо випускник (випускниця) через поважні причини не зміг (змогла) взяти участь у ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за ДПА, в основну сесію, то він (вона) має пройти ДПА під час додаткової сесії ЗНО. Відповідно, атестат він (вона) отримує пізніше.

У випадку, якщо учень (учениця) складатиме ЗНО і з математики, і з історії - до атестата вноситься оцінка за ДПА з того предмета, який він (вона) указав (указала) при реєстрації на ЗНО (при реєстрації для участі в ЗНО учень (учениця) може обрати лише один з цих двох навчальних предметів для зарахування результату ЗНО як оцінки за ДПА).

Випускникам, які братимуть участь в апробаційному ЗНО з іноземних мов, що відбудеться 16 квітня 2016 року, результати апробаційного ЗНО можуть зараховуватися (за їх бажанням), як результати ДПА з іноземної мови.

Український центр оцінювання якості освіти (далі - УЦОЯО) надсилає навчальним закладам результати ДПА, проведеної у формі ЗНО під час основної сесії, до 30 травня 2016 року, додаткової сесії - до 30 червня 2016 року. Про спосіб надання результатів ДПА, проведеної у формі ЗНО, УЦОЯО буде повідомлено додатково.

Відповідно до Порядку визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого наказом МОН України від 16.03.2015 № 300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03. 2015 № 359/26804, тестові бали переводяться в оцінки за шкалою 1-12 балів. При цьому звертаємо увагу на те, що внесення оцінок за ДПА до додатка до атестата здійснюватиметься з урахуванням наслідків розгляду апеляційного звернення випускника (відповідно такий випускник атестат отримує пізніше).

Бали за атестацію виставляються в класному журналі у колонку з написом ДПА "без зазначення дати після колонки з написом "Річна".

Результати атестації виставляються у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту та до атестатів про повну загальну середню освіту у графі "державна підсумкова атестація" та враховуються при визначенні середнього балу атестата. Особам звільненим від проходження ДПА за станом здоров’я у додаток до атестата замість оцінки робиться запис "звільнений" ("звільнена").

Реєстрація осіб з числа випускників старшої школи, які проходитимуть ДПА у формі ЗНО, триватиме до 4 березня 2016 року. Внести зміни до реєстраційних даних можна до 18 березня 2016 року. Реєстрація випускників здійснюється з використанням реєстраційної форми, розміщеної на сайті УЦОЯО. Кожен випускник може самостійно сформувати комплект реєстраційних документів, який надсилається до РЦОЯО навчальним закладом.

При цьому звертаємо увагу на цьогорічні зміни, що відбудуться при реєстрації:

  • у реєстраційній формі необхідно вказувати статус результату з української мови та літератури, математики, історії України;
  • надсилання комплектів реєстраційних документів до РЦОЯО може здійснюватися частинами;
  • у разі внесення випускником змін до реєстраційних даних надсилання комплекту реєстраційних даних має також здійснювати навчальний заклад.

Учням (вихованцям) вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів, Міжнародної української школи, закладів при установах пенітенціарної системи надається право пройти атестацію з усіх предметів, визначених МОН України, за місцем навчання за завданнями укладеними навчальними закладами. Учням (вихованцям) вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів, які зареєструвалися для проходження ЗНО, оцінка за ДПА з відповідного предмета виставляється за результатами ЗНО.

Особам, які з’явилися для проходження ДПА у формі ЗНО та роботу над тестом яких достроково припинено у зв’язку із допущеними ними порушеннями процедури проходження ЗНО, виставляється нуль тестових балів, що відповідає одному балу за ДПА. Відповідно до документа про освіту за ДПА з цього предмета виставляється 1 (один) бал.

Особи, які не з’являться для проходження ДПА у формі ЗНО без поважних причин та особи, які зареєструвалися на екстернатну форму навчання після 4 березня 2016 року, але не зареєструвалися у встановлені терміни для участі в ЗНО, за винятком осіб, які проживають на тимчасово окупованій території (лист МОН від 14.09.2015 №1/9-436 "Щодо продовження здобуття загальної середньої освіти особами, які проживають на тимчасово окупованій території України"), матимуть можливість пройти ДПА в навчальному закладі у вересні поточного року за завданнями, укладеними навчальними закладами.

Учні (вихованці), які хворіли під час проведення атестації, та учні (вихованці), які не з’явилися для проходження атестації або не взяли участь під час і основної, і додаткової сесії ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за ДПА, через поважні причини, зобов'язані надати довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом його керівника їм надається право пройти атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.

Учні (вихованці), які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення атестації, проходитимуть атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.

В окремих випадках, згідно пункту 13 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію, дозволяється проводити атестацію достроково за завданнями, укладеними навчальними закладами.

Учні (вихованці), які проживають на тимчасово окупованій території, проходять атестацію у Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташовані поза тимчасово окупованою територією або в навчальних закладах, шо перемістилися з такої території. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, надається право пройти атестацію екстерном. При цьому атестацію мають можливість пройти особи, які зараховані на екстернатну форму навчання.

Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту у поточному навчальному році (Deutches Spraehdiplom (DSD), Osterreichisches Spraehdiplom Deutsch (ОЗВ), Goethe-Zertifikat В], Goethe-Zertifikat B2 - німецька мова; DELF/DALF французька мова; IELTS, TOEFL, Cambridge English Language Assessment, Pearson Test of English (PTE) - англійська мова; D.E.L.E. - іспанська мова) рівня В-1 - для загальноосвітніх навчальних закладів, В-2 - для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов, результати зазначених іспитів зараховуються як атестація. У додаток до атестата про повну загальну середню освіту виставляється атестаційна оцінка з цих предметів 12 балів.

У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестація може складатися мовою вивчення предмета.

Детальна інформація про умови зарахування на екстернатну форму навчання та перелік загальноосвітніх навчальних закладів розміщено на офіційному сайті МОН України (mon.gov.ua).

Інформацію про порядок реєстрації та графік проведення ЗНО розміщено на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua).

Оформлення атестаційної роботи (зразок)

Атестаційна робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт, до прикладу:

Робота
на державну підсумкову атестацію
з української мови за курс початкової (основної) школи
учня (учениці) 4(9) класу
прізвище, ім'я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, до прикладу:

Диктант
Тарас Шевченко

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до прикладу: 05.06.2016 р. Підписування роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки.

Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи здійснюється учнем (ученицею) на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється навчальним закладом. У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою і не зараховуються як правильні відповіді.

4 клас

Орієнтовні вимоги до змісту підсумкових контрольних робіт

У загальноосвітніх навчальних закладах державній підсумковій атестації (далі атестація) підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української мови (мов і літературного читання) та математики.

Атестація результатів навчання з української мови учнів, які почали вивчати її в поточному навчальному році, здійснюється за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

Атестація з кожного предмета проводиться письмово y формі підсумкових контрольних робіт.

Контрольні роботи проводяться в загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п'ятниці, а також днів перед і після святкових.

На проведення контрольної роботи відводиться 1 академічна година (один урок): 5 хв. - на пояснення змісту роботи та інструкції щодо її виконання і 35 хв. - на її виконання.

Тексти підсумкової контрольної роботи вчитель записує до початку уроку на дошці або заздалегідь друкує на окремих аркушах і перед уроком роздає кожному учневі.

Оцінювання підсумкових контрольних робіт здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказами МОН України від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304, від 21.08.2013 № 1222 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти", та Інструктивно-методичних матеріалів щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН України від 28.01.2014 №1/9-74).

Додаткові підсумкові контрольні роботи у 4 -х класах не проводять.

Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учня, визначених чинними навчальними програмами для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Завдання для підсумкових контрольних робіт розробляються методичним об'єднанням учителів (кафедрою) початкових класів загальноосвітнього навчального закладу (вчителем початкових класів у школах з малою наповнюваністю учнів).

При підготовці завдань для підсумкової контрольної роботи необхідно враховувати такі аспекти:

  • перевірці підлягає навчальний матеріал, що вивчався учнями впродовж навчання в початковій школі;
  • контрольна робота повинна містити завдання різних рівнів складності;
  • кількість і обсяг завдань мають бути оптимальними для виконання впродовж часового проміжку, відведеного на контрольну роботу;
  • тестові завдання бажано формулювати в одному стилі: або у формі запитання, або спонукання;
  • завдання для проведення підсумкової контрольної роботи готують у двох рівноцінних варіантах (окрім текстів для диктанту).

Особливості змісту контрольної роботи з української мови

Зміст контрольної роботи може бути сконструйовано у двох комбінаціях (за вибором учителів).

І комбінація контрольної роботи з української мови формується з тексту для диктанту або списування (з пропущеними орфограмами) для виявлення правописних умінь і завдань до тексту: творчого - на побудову зв’язного висловлювання для перевірки мовленнєвих умінь та завдань для перевірки мовних знань.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 1.

Таблиця

Вимоги до формування змісту І комбінації контрольної роботи з української мови

№ з/п Види завдань Кількість завдань Кількість балів за кожне правильно виконане завдання Максимальна кількість балів
1 Диктант або текст для списування з пропущеними орфограмами обсягом 55-60 слів (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 40-45 слів) і кількістю орфограм 25% від загальної кількості слів у тексті (для шкіл з навчанням мовами національних меншин 20%), у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати. Текст не має містити більше 2 слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою початкової школи** 1 по 6 балів* 6 балів
2 Завдання до тексту для перевірки мовних знань 4 по 1 балу 4 бали
3 Творче завдання до тексту: побудова зв’язного висловлювання з 4-5 речень (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 2-3 речень 1 по 2 бали*** 2 бали
Разом 6 - 12 балів


*за кожну допущену y диктанті або списуванні помилку знімається по 1 балу;

**y разі, коли y тексті є слово на орфограму, вивчення якої не передбачено програмою початкової школи, воно заздалегідь записується на дошці і під час виконання роботи учитель звертає увагу дітей на його правильний запис;

***у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

ІІ комбінація підсумкової контрольної роботи з української мови формується з тестових завдань закритого типу (на вибір однієї відповіді з трьох пропонованих), відкритого типу (з короткою відповіддю і на встановлення послідовності або відповідності для перевірки мовних знань), диктанту або списування тексту з пропущеними орфограмами для виявлення правописних умінь і творчого завдання на побудову зв’язного висловлювання для перевірки мовленнєвих умінь.

Частину роботи (диктант/списування і творче завдання) учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи), дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з мов. Тестові завдання виконує на окремому аркуші з тестовими завданнями, виданому вчителем.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Завдання для до формування змісту ІІ комбінації контрольної роботи з української мови

№ з/п Види завдань Кількість завдань Кількість балів за кожне правильно виконане завдання Максимальна кількість балів
1 Диктант або текст для списування з пропущеними орфограмами обсягом 40-45 слів (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 30-35 слів) і кількістю орфограм 25% від загальної кількості слів у тексті (для шкіл з навчанням мовами національних меншин 20%), у тому числі 1 слово з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати. Текст не має містити більше 1 слова на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою початкової школи** 1 по 3 бали* 3 бали
2 Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів 3 по 1 балу 3 бали
3 Завдання відкритого типу з короткою відповіддю 1 по 2 бали*** 2 бали
4 Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами 1 по 2 бали*** 2 бали
5 Творче завдання: побудова зв’язного висловлювання з 4-5 речень (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 2-3 речень 1 по 2 бали*** 2 бали
Разом 7 - 12 балів


*за кожну допущену у диктанті або списуванні помилку знімається по 1 балу;

**у разі, коли у тексті є слово на орфограму, вивчення якої не передбачено програмою початкової школи, воно заздалегідь записується на дошці і під час виконання роботи учитель звертає увагу дітей на його правильний запис;

***у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

Особливості конструювання змісту контрольної роботи з літературного читання

Зміст контрольної роботи може бути сконструйовано у двох комбінаціях (за вибором учителя).

І комбінація підсумкової контрольної роботи має формуватись з тексту для читання мовчки для перевірки сформованості навичок читання, завдань до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом і творчого на побудову висловлювання власної думки до змісту прочитаного.

Письмову частину роботи (творче завдання) учень оформлює на аркушах зі штампом школи. Інші завдання виконує на аркуші з текстом, виданому вчителем.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 3.

Таблиця 3

Вимоги до формування змісту І комбінації контрольної роботи з літературного читання

№ з/п Види завдань Кількість завдань Кількість балів за кожне правильно виконане завдання Максимальна кількість балів
1 Текст (незнайомий учням) для самостійного читання з мови навчання обсягом 350-400 слів, (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 200-250 слів). Кількість слів, які потребують пояснення – не більше 2. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній. 1 по 3 бали* 3 балів
2 Завдання до тексту для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом 7 по 1 балу 7 бали
3 Творче завдання: письмове висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту з 4-5 речень***, для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 2-3 речень*** 1 по 2 бали*** 2 бали
Разом 9 - 12 балів


ІІ комбінація підсумкової контрольної роботи з читання має формуватись з тексту для самостійного читання i завдань до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного і вміння працювати з текстом: тестових закритого типу (з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих) i відкритого типу (на встановлення послідовності або відповідності та з короткою відповіддю) і творчого.

Частину роботи (творче завдання) учень письмово оформлює на листочках зі штампом школи. Тестові завдання виконує на окремому аркуші з тестовими завданнями, виданому вчителем.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 4.

Таблиця 4

Вимоги до формування змісту ІІ комбінації контрольної роботи з літературного читання

№ з/п Види завдань Кількість завдань Кількість балів за кожне правильно виконане завдання Максимальна кількість балів
1 Текст (незнайомий учням) для самостійного читання з мови навчання обсягом 295-305 слів (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 155-165 слів). Кількість слів, значення які потребує пояснення – не більше 1. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній. 1 по 3 бали 3 бали
2 Завдання до тексту закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів 3 по 1 балу 3 бали
3 Завдання до тексту відкритого типу з короткою відповіддю 1 по 2 бали** 2 бали
4 Завдання до тексту відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами 1 по 2 бали**  
5 Творче завдання до тексту: письмове висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту – 4-5 речень*** 1 по 2 бали** 2 бали
Разом 7 - 12 балів


*якщо учень прочитав за хвилину 130 і більше слів, завдання оцінюється 3 балами, якщо від 130 до 149 слів - 2 балами, від 129 до 124 слів - 1 балами;

** якщо творче завдання виконано частково, неточно - 1 балом; якщо y творчому завдання учень логічно, правильно висловлює думку, обґрунтовує її, дає свою оцінку вчинкам героїв, описаним подіям, завдання оцінюється 2 балами;

*** бали за письмову частину роботи з читання виставляються без урахування помилок за грамотність.

Визначення техніки читання організовують таким чином:

  • учитель пропонує дітям взяти в руки олівці;
  • за вказівкою вчителя діти починають читати текст (мовчки);
  • через 2 хвилини вчитель зупиняє читання і пропонує Поставити олівцем крапку над словом, на якому зупинився читати учень;
  • учитель пропонує дітям продовжити читання тексту до кінця i виконати завдання до нього, працюючи з текстом.

Далі, вчитель встановлює кількість прочитаних слів кожним учнем за 2 хвилини, яку діліть на 2, i отримує кількість слів, прочитаних за хвилину.

Особливості конструювання змісту контрольної роботи з математики

Зміст контрольної роботи може бути сконструйовано у двох комбінаціях (за вибором учителя).

І комбінація контрольної роботи з математики має формуватись з таких основних завдань: складеної задачі на 3 дії; виразу з багатоцифровими числами на визначення порядку дій (з дужками); на порівняння і перетворення величин; знаходження частини від числа; застосування геометричного матеріалу.

Роботу учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись у зошиті.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 5.

Таблиця 5

Вимоги до формування змісту І комбінації контрольної роботи з математики

№ з/п Види завдань Кількість завдань Кількість балів за кожне правильно виконане завдання Максимальна кількість балів
1 Задача на три дії 1 по 3 бали* 3 бали
2 Знаходження значення виразу (з дужками) з багатоцифровими числами, що передбачає визначення порядку дій 1 по 2 бали** 2 бали
3 Порівняння чисел і величин 2 по 1 балу 2 бали
4 Перетворення величин 2 по 1 балу 2 бали
5 З находження частини від числа 1 по 1 балу 1 бал
6 Геометричний матеріал 1 по 2 бали** 2 бали
Разом 6 - 12 балів


ІІ комбінація контрольної роботи для державної атестації з математики має формуватись зтестових завдань (відкритого і закритого типу), задачі на три дії та завдань з геометричним матеріалом.

Частину роботи (задачу i геометричний матеріал) учень письмово оформлює на аркушах зi штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики. Тестові завдання виконує на окремому аркуші з тестовими завданнями, виданому вчителем. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись відповідно у зошиті і на аркуші з тестовими завданнями.

Вимоги до змісту завдань і їх оцінювання подано у таблиці 6.

Таблиця 6

Завдання для до формування змісту ІІ комбінації контрольної роботи з математики

№ з/п Види завдань Кількість завдань Кількість балів за кожне правильно виконане завдання Максимальна кількість балів
1 Задача на три дії 1 по 3 бали* 3 бали
2 Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів 3 по 1 балу 3 бали
3 Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами 1 по 2 бали** 2 бали
4 Завдання відкритого типу з короткою відповіддю 1 по 2 бали** 2 бали
5 Геометричний матеріал 1 по 2 бали** 2 бали
Разом 7 - 12 балів


*якщо неправильно виконано одну дію задачі, її розв’язання оцінюється 2 балами, якщо неправильно виконано дві дії – 1 балом;

**якщо завдання виконано частково, воно оцінюється 1 балом.

Пропонуємо приклади завдань для контрольних робіт:

до тексту для перевірки мовних знань

1. Знайди i підкресли (або випиши) y тексті диктанту (списаного тексту) слово, яким можна замінити вислів як сніг на голову.

2. Підкресли (або випиши) y двох останніх реченнях тексту займенник.

3. Підкресли (або випиши) у останньому реченні слово, яке відповідає звуковій моделі.

4. Підкресли (або познач) спонукальне речення.

до тексту (побудова зв’язного висловлювання)

Допиши, чим може закінчитись подія, описана у тексті для списування (диктанту).

Заміни останній абзац (кінцівку) тексту так, щоб фінал події був щасливим.

Доповни текст описом власних спостережень (для текстів-описів природи).

Приклади завдань у тестовій формі закритого типу, які передбачають вибір правильної відповіді із трьох запропонованих варіантів

1. Визнач рядок, y якому подано синоніми до слова сміятися.

  • А реготати, хихикати
  • Б плакати, сумувати
  • В сміх, смішний

2. Визнач закінчення, яке матимуть подані іменники в орудному відмінку.

Марія, лінія, олія.

  • А -ею
  • Б -ою
  • В -єю

3. Визнач відмінок виділеного в реченні прикметника.

B усі пори року Київ нагадує великий парк.

  • А називний
  • Б родовий
  • В знахідний

Приклади відкритих завдань y тестовій формі, виконання яких передбачає коротку письмову відповідь

Добери й запиши прислівники, якими можна замінити подані вирази.

Як кіт наплакав _______

На весь голос _________

Приклади завдань на встановлення послідовності або відповідності

Пронумеруй слова за алфавітом (або за кількістю складів, або за порядком ударного складу тощо).

Приклад творчого завдання (побудова зв`язного висловлювання)

Який навчальний предмет у школі тобі подобається найбільше? Напиши, чому ти так думаєш.

Приклади завдань до тексту для перевірки розуміння його змісту

1. Знайди і підкресли у тексті речення, яке відображає головну думку твору.

2. Пригадай і запиши прислів’я, яким можна замінити назву твору.

3. Підкресли речення, у якому розповідається про...

4. Підкресли у тексті слова, які відображають тему твору.

5. Обведи слова, якими автор висловлює своє ставлення до

6. Підкресли у тексті слова, які пояснюють вчинок (ім’я персонажа).

7. Познач речення, в якому автор використав порівняння.

Приклади творчих завдань (висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту)

Запропонуй свій варіант заголовку до цього твору. Обґрунтуй свій вибір.

Що найбільше вразило тебе в тексті? Чому?

Приклади завдань у тестовій формі закритого типу, які передбачають вибір правильної відповіді із трьох запропонованих варіантів

1. Визнач жанр прочитаного твору.

  • А оповідання
  • Б казка
  • В байка

2. Визнач, де відбуваються події, описані y творі.

  • А y парку
  • Б y лісі
  • В y гаю

3. Визнач, y якому розділу книги можна розмістити цей твір.

  • А «Сторінки з книги природи»
  • Б «Людина починається з добра»
  • В «З джерела народної мудрості»

Приклад відкритих завдань у тестовій формі, виконання яких передбачає коротку письмову відповідь

Закінчи речення.

Утворі ідеться про…

9 клас

Державна підсумкова атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня проводиться у письмовій формі з навчальних предметів, згідно переліку затвердженому наказом МОН України від 16.09.2015 № 940 "Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році".

Завдання для проведення атестації укладають учителі відповідного фаху, погоджує педагогічна рада та затверджує керівник навчального закладу.

Завдання для проведення атестації мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими МОН України.

Українська мова

Державна підсумкова атестація з української мови проводиться у формі текстового диктанту.

Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила, ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації, належним чином оформляти роботу.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.

Варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначених в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.

За обсягом тексти диктантів повинні містити 160 -170 слів.

Визначаючи кількість слів у диктанті, враховують як самостійні, так і службові частини мови.

Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці.

Методика проведення диктанту є традиційною, однак проведення державної підсумкової атестації у формі диктанту має певні особливості.

Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту вчитель читає перше речення, учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, вчитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи між реченнями і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

  • орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
  • повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;
  • розрізняють грубі помилки й негрубі (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, шо вимагають розрізнення не і ні - у сполученнях не хто інший, як...; не що інше, як...; ніхто інший не..., ніщо інше не ...; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності);
  • орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
  • за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Нормативи оцінювання диктанту

Бали Кількість помилок Бали Кількість помилок
1 15-16 і більше 7 4
2 13-14 8 3
3 11-12 9 1+1(негруба)
4 9-10 10 1
5 7-8 11 1(негруба)
6 5-6 12 -


Мови і літератури національних меншин України

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин державна підсумкова атестація з мови у 9 класі може проводитися у формі диктанту, переказу (докладного або стислого) або виконання тестових завдань.

Текстовий диктант - є основною формою визначення орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів. За його допомогою перевіряються вміння правильного написання слів за вивченими орфографічними правилами та уміння застосувати розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації. Тексти диктантів для проведення державної підсумкової атестації мають ураховувати вимоги діючої навчальної програми, бути доступними для учнів цієї вікової категорії та відповідати нормам сучасної літературної мови.

Рекомендуємо обирати для диктантів тексти, які стосуються питань естетичного та етичного характеру, природи рідного краю, шкільного життя учнів, а також ознайомлюють з історичним минулим, звичаями, традиціями, символами й оберегами, духовною культурою й мистецтвом представників народів, які мешкають на теренах України, відомими пам'ятками України та світу, видатними постатями історії, культури, науки тощо.

Обсяг диктанту має складати 120-130 слів, але він може бути збільшений до 160-180 слів в залежності від рівня підготовки учнів, особливо тих, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням мов, гімназіях, ліцеях.

Час написання диктанту складає 1 астрономічну годину. Диктант оцінюється однією оцінкою за параметрами, вказаними в методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин (лист Міністерства освіти і науки України від 30.08.2013 № 1/9-592).

За допомогою переказу (докладного або стислого) визначаються: рівень комунікативної компетенції, орфографічна та пунктуаційна грамотність учнів, їх уміння працювати з текстом, зв’язно та логічно викладати його зміст за допомогою відбору відповідних мовних засобів, аргументовано доводити свої погляди.

Завданням докладного переказу є повне відтворення (з усіма деталями) змісту тексту зі збереженням його типу, стилю мовлення, композиційних і мовних особливостей; у стислому переказі ставиться завдання передати саме головне та суттєве змісту наданого тексту, використовуючи при цьому відповідні мовні засоби узагальнюючого характеру.

Тексти для переказу можуть бути із творів класичної та сучасної літератури художнього, публіцистичного, науково-популярного стилів різного типу мовлення (розповідь, опис, роздум).

За тематикою ці тексти можуть бути присвячені Батьківщині, природним явищам, родині, мистецтву, науці, спорту тощо.

Обсяг текстів для переказу 210-240 слів. На його проведення відводиться 90 хвилин. Переказ оцінюється Однією оцінкою, яка є середнім показником набраних балів за зміст та мовне оформлення/грамотність роботи (див. Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин).

Державна підсумкова атестація з мови може відбуватися і у тестовій формі.

Вчитель має розробити не менше 10 варіантів атестаційних робіт з тестовими завданнями, які передбачають перевірку знання та вміння учнів розпізнавати вивчені мовні явища, групувати та класифікувати їх, виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні, сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи при цьому належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою тощо.

Рекомендуємо можливу структуру атестаційної роботи: завдання з вибором однієї правильної відповіді (до кожного завдання добирається 4-5 варіантів відповідей, з яких правильним може бути одна); завдання на встановлення відповідності (необхідно встановити відповідність між інформацією, яку позначено цифрами, та поняттями або прикладами, що позначено буквами, утворивши між ними логічні пари); завдання на читання та розуміння тексту (до тексту додаються групи завдань, які потребують вибір однієї правильної відповіді та яким перевіряється розуміння тексту, його змісту, побудови (композиції).

На проведення державної підсумкової атестації у тестовій формі відводиться 90 хвилин.

Державна підсумкова атестація з інтегрованого курсу «Література» (національна та зарубіжна) у 9 класі може проводитися у формі твору або виконання тестових завдань.

Tвip - монологічне висловлювання, яке дає можливість перевірити знання учнями змісту художніх творів, біографічних відомостей про письменника; уміння використовувати теоретико-літературні, морально-етичні поняття; уміння створювати свій власний текст, тобто володіти письмовим мовленням.

Пропонуємо виконувати твір у традиційному жанрі літературно-критичної статті, а також у жанрі рецензії.

Тестові завдання мають відповідати вимогам діючих навчальних програм. Вчитель самостійно визначає кількість тестових завдань наступних форм: завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох або двох правильних відповідей із 5 (6) запропонованих тощо; завдання на встановлення правильної послідовності викладення подій у художньому творі, розташування частин (глав) літературного твору, створення твору, життя письменників, існування літературних та культурних епох, стилів, напрямів; завдання на встановлення відповідності (пропонується встановити відповідність між певними літературними фактами, розміщеними у двох колонках); завдання з розгорнутою відповіддю.

Завдання мають бути побудовані таким чином, щоб учні змогли продемонструвати вміння розуміти та інтерпретувати художній текст, визначати родову й жанрову специфіку та стильову своєрідність художнього твору, багатство його ідейно-художнього змісту та особливості поетики, сприйняття конкретного твору в літературно-мистецькому контексті епохи, у зв’язках із літературною традицією України і світу.

Атестація у тестовій формі проводиться протягом 90 хвилин. Відлік часу розпочинається з моменту початку роботи учнів над завданнями.

Звертаємо увагу на те, шо вчителі, які розроблятимуть завдання для державної підсумкової атестації у тестовій формі, обов’язково мають сформулювати критерії оцінювання, чітко зазначивши кількість балів для кожного із запропонованих завдань з урахуванням загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з мови та літератури.

Історія України. Всесвітня історія

Завдання для ДПА мають бути зорієнтовані на визначення рівня навчальних досягнень учнів, котрі включають основні питання програми.

Учитель готує кілька варіантів атестаційних робіт (наприклад, 10).

Кожен з таких варіантів може містити по 22 тестових завдання з історії таких форм:

  • завдання 1-16 мають чотири варіанти відповідей, серед яких треба вибрати одну правильну;
  • y завданнях 17, 18 до кожної інформації, позначеної буквами, потрібно добрати одну правильну відповідь з варіантів, позначених цифрою;
  • у завданнях 19, 20 потрібно розташовувати історичні події у хронологічній послідовності;
  • завданнях 21, 22 мають сім варіантів відповідей, серед яких треба вибрати три правильні.

Зміст тестових завдань повинен відповідати навчальним програмам для загальноосвітніх навчальних закладів та змісту підручників з історії, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Під час виконання завдань учні мають виявити:

  • знання історичних фактів, подій, явищ, процесів, понять, термінів, хронології,
  • картографії, історичних особистостей, культурно-історичних пам’яток;
  • уміння аналізувати, узагальнювати, визначати причини й наслідки історичних подій та явищ, оцінювати їхнє значення;
  • уміння встановлювати відповідність і послідовність між подіями, явищами, процесами та пері0дами;
  • уміння працювати з історичними джерелами: історичними документами, картами, схемами, фотоматеріалами тощо.

Правознавство. Практичний курс

Державна підсумкова атестація з предмета «Правознавство. Практичний курс» учнів 9-х класів проводиться в письмовій формі.

При складанні завдань для ДПА вчителеві слід взяти до уваги наступне:

  • спрямування завдань на перевірку вмінь і навичок учнів, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;
  • відповідність завдань концепції та змісту чинної навчальної програми з предмета;
  • різноманітність завдань, що уможливить виявлення й оцінювання рівня сформованості правової предметної компетентності дев’ятикласників у сукупності таких компетенцій як інформаційна (правові знання), логічна (розвиток юридичної логіки), процесуальна (правові вміння), аксіологічна (емоційно-ціннісне ставлення учня до правових явищ і процесів);
  • поточні зміни в чинному законодавстві України;
  • відповідність завдань віковим особливостям учнів 9-х класів (розвиток критичного мислення, вміння абстрагувати, життєвий досвід тощо);
  • можливість застосування для оцінювання 12-ти бальної шкали.

Для ДПА вчителеві слід підготувати не менше двох варіантів комплексних завдань. При цьому кожний варіант має бути уніфікований за формою й типами завдань. Кількість завдань у кожному варіанті - 4-6.

Рекомендуємо у ДПА з практичного курсу правознавства використовувати такі типи завдань:

1. Teстові завдання на вибір однієї або кількох (варіант зі сполученням цифр) правильних відповідей. Виконання таких завдань зводиться до репродуктивного відтворення учнями наявних в них правових знань. Тестові завдання на пошук відповіді зі сполученням цифр передбачають обрання учнями варіанту, в якому значаться цифри, під якими містяться відповідні ознаки. Виконання такого типу завдання передбачає визначення ознак понять, складників явищ, етапів процесів у їх сукупності й виявляють уміння учнів співставляти та аналізувати правову інформацію, визначити, що відноситься до того чи іншого поняття (явища, процесу).

2. Завдання зі встановлення відповідності. Такі завдання, як і попередні типи завдань, - це відтворення учнями на репродуктивному рівні набутих знань з правознавства. Алгоритм виконання учнями такого типу завдання зводиться до підшукування відповідностей (пар) між поняттями й визначеннями, назвами й описом тощо.

3. Завдання з визначення поняття та ілюстрації його прикладом. Виконуючи такі завдання, учням слід відтворити поняття якомога точніше до дефініцій, поданих у нормативно-правових актах, або ж подати визначення поняття у сукупності його суттєвих ознак. Важливо, щоб учні продемонстрували вміння ілюструвати теоретичне положення конкретним прикладом, що й слугуватиме індикатором їхнього розуміння основних теоретичних положень правознавства.

4. Завдання на виявлення трьох відмінностей між правовими поняттями. Такі завдання перевіряють вміння учнів розрізняти й порівнювати правові поняття, явища, процеси тощо. Для з’ясування відмінностей учневі слід спочатку визначити, до якого роду належать зазначені види понять, а потім знайти відмінне в них за визначеними лініями (показниками, критеріями) порівняння.

5. Завдання з побудови логічного ланцюжка. Виконуючи завдання такого типу, учень має віднайти зайве поняття й пропущене в запропонованому ланцюжку поняття, узагальнити й указати, якому правовому явищу чи процесу ці поняття відповідають.

6. Завдання з виявлення помилок та/або недоречностей у запропонованих текстах. Такі завдання вимагають від учнів демонстрації засвоєних правових знань.

7. Завдання з аналізу фрагмента юридичного документа (положення нормативно-правового акта). Такий аналіз здійснюється учнями за поданими до фрагмента запитаннями на кшталт: про яке поняття йдеться у фрагменті НПА; що означає це поняття; які правовідносини врегульовуються зазначеним положенням тощо. Відповідаючи на запитання до фрагменту НПА, учні мають віднайти і виписати основне поняття, згадуване у фрагменті, дати його визначення, продемонструвати свої знання пов’язаних з чільним поняттям питань/проблем тощо.

8. Аналіз (розв’язанням) правової ситуації за запитаннями до неї. Виконання такого завдання передбачає застосування учнями комплексу предметних знань (в тому числі й положень законодавства) й спрямоване на виявлення навичок учнів застосовувати набуті правові знання й предметні вміння, а також представляти оцінні судження щодо правових подій, явищ і процесів. Запитання до ситуації можуть бути такими: про який вид правовідносин за галуззю права йдеться; положеннями якого нормативно-правового акту регулюється ця ситуація; як має бути розв'язана ситуація (вирішена справа) тощо.

Окремі завдання ДПА мають носити творчий характер і уможливлювати демонстрацію учнями вміння висловлювати власні емоційно-оцінні судження щодо юридичних подій, явищ і процесів.

При оцінюванні комплексних завдань для ДПА з практичного курсу правознавства рекомендується застосовувати загальноприйняту 12-ти бальну систему оцінювання. Оцінювання завдань ДПА з практичного курсу правознавства може бути, наприклад, таким: тестові завдання на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох або тестові завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр) оцінюються по 0,5 бала за кожну правильну відповідь чи комбінацію цифр; завданню на встановлення відповідності присвоюється 1 бал, який виставляється при правильному знаходженні учнем усіх відповідностей (пар) у завданні; завдання з визначення поняття й наведення прикладу оцінюється в 2 бали, де виконання першої частини завдання - це 1,5 бали, а приклад - 0,5 бали; завдання з пошуку трьох відмінностей між правовими поняттями/явищами оцінюється в 0,5 бала за кожні правильні пари відмінностей однієї лінії порівняння; аналіз фрагмента юридичного документа оцінюється у 2 бали; 3 бали присвоюється завданню з аналізу правової ситуації і т.д. Утім, учитель може на власний розсуд застосовувати будь-яку систему оцінювання завдань з подальшим її «переведенням» у 12-ти бальну шкалу.

Іноземні мови

Атестація з іноземних мов проводиться у письмовій формі і складається з трьох частин (читання, використання мови та письмове повідомлення) за матеріалами, підготовленими вчителем.

При цьому необхідно дотримуватися основних вимог щодо підготовки завдань, насамперед - відповідності завдань рівням зазначених у державних стандартах та навчальних програмах для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень А2+; для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов рівень В 1.

Матеріали повинні забезпечити виявлення рівня сформованості в учнів умінь за двома видами мовленнєвої діяльності та виявляти рівень володіння учнем (ученицею) іноземною мовою.

Вчитель формує завдання з трьох вищезазначених складових відповідного рівня відповідно до типу навчального закладу на окремому бланку. До матеріалів обов’язково включаються: текст для читання з одним післятекстовим завданням; текст із пропущеними словами на використання мови та одного завдання для написання письмового повідомлення.

Кількість варіантів готується вчителем відповідно до кількості учнів у класі. Кожен (кожна) учень (учениця) отримує окремий варіант. Правильність виконання завдань оцінює вчитель відповідно до критеріїв та схеми оцінювання завдань. На виконання усіх завдань відводиться одна астрономічна година.

Вимоги до складових частин атестації.

Перше завдання - читання тексту та виконання післятекстового завдання. Мета - виявити рівень сформованості умінь учнів читати і розуміти тексти самостійно, у визначений проміжок часу.

Типи текстів: статті із періодичних видань; листи (особисті, офіційні тощо); оголошення, реклама; розклади (розклад уроків, руху поїздів тощо); меню, кулінарні рецепти; програми (телевізійні, радіо тощо); особисті нотатки, повідомлення.

Форми завдань: завдання із вибором правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності (добір логічних пар); запитання з короткими відповідями (2-3 слова); встановлення логічного порядку простого тексту; знаходження аргументів та висновків; встановлення зв’язків між інформаційними блоками; вибір назв абзаців тексту із запропонованих назв.

Для кожного тестового завдання запропоновано декілька варіантів відповідей, з яких тільки одна правильна. Завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь.

Друге завдання - використання мови. Це завдання відкритої форми з короткою відповіддю. Мета - визначити рівень володіння лексичними, граматичними, семантичними та прагматичними знаннями, що дадуть можливість учням вільно спілкуватися іноземною мовою.

Забезпечення: тексти різні за обсягом та складністю, пов’язані із ситуаціями спілкування в контексті дійсності та життя у країнах, мова яких вивчається.

Форми завдань:

завдання із вибором однієї правильної відповіді (завдання полягає у тому, щоб учень(учениця) вибрав(ла) одну правильну відповідь із чотирьох варіантів відповідей);

текст із пропусками для заповнення (учень (учениця) має заповнити пропуски в тексті, використовуючи подані слова або словосполучення); таке завдання вважається виконаним правильно, якщо B бланку відповідей записана одна правильна відповідь.

Третє завдання - писемне мовлення. Мета - визначити рівень сформованості в учнів навичок та вмінь необхідних для вирішення на письмі комунікативних завдань, що пов’язані із повсякденним життям. Запропоновані завдання супроводжуються спеціальними поясненнями, які визначають про що саме учні повинні написати. Від учнів вимагається створити тексти на основі конкретної ситуації і направляючих вказівок: письмових підказок (повідомлень, листів, оголошень, реклами тощо); візуальних підказок (картинок, фотографій, таблиць, схем тощо). Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо учень надав запис завдання без граматичних та лексичних помилок.

Географія

Завдання для проведення атестації мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими МОН України.

Для проведення атестації вчитель на свій розсуд готує декілька варіантів завдань. Кожен варіант має тестові завдання різних типів і рівнів складності, зокрема:

1) завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих використовують для оцінювання знань географічних понять, термінів, умінь працювати із джерелами інформації (10 завдань);

2) завдання на визначення відповідності передбачають вибір взаємопов’язаних понять, явищ, процесів і встановлення між ними логічних зв’язків (з завдання);

З) завдання, що містять сім варіантів відповідей, три з яких є правильними, використовують для перевірки здатності виявляти характерні ознаки окремих об’єктів і явищ, перелік окремих об’єктів, процесів, явищ тощо (2 завдання);

4) одне завдання, яке передбачає виконання різних дій практичного характеру (розрахунок, визначення, опис тощо) з використанням малюнків, схем, таблиць, діаграм і статистичних матеріалів;

5) два завдання, що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені запитання і забезпечать можливість перевірки вміння учнів висловлювати власні думки, наводити аргументи, складати географічні характеристики, описувати географічні процеси і явища, робити висновки, застосовувати знання і вміння у новій ситуації, порівнювати географічні об’єкти і явища, пояснювати розвиток і просторове поширення географічних процесів і явищ на основі виділення їх істотних ознак, встановлювати риси подібності та відмінності, переваг та недоліків природних та економічних умов, уміння застосовувати наявні знання і вміння для вирішення запропонованих завдань (2 завдання, одне з яких стосуватиметься курсу фізичної географії України, а інше – курсу економічної і соціальної географії України;

6) два завдання, що передбачають для отримання правильної відповіді виконання певних математичних розрахунків з відповідним записом у бланку відповідей;

7) також необхідно розробити одне завдання на контурній карті, що передбачає нанесення на карту інформації відповідно завдання та розробку легенди карти. Це завдання даватиме змогу визначити картографічну грамотність та знання особливостей просторового розміщення об’єктів і явищ.

Під час виконання завдання учням потрібно розробити легенду карти за всіма правилами і картографічними вимогами, а потім виконати завдання на контурній карті. Виконуючи завдання на контурній карті, всі позначення і записи здійснюються тією ж ручкою, що й інші завдання.

Отже, кожен варіант такої атестаційної роботи налічуватиме: 15 тестових завдань різних типів і рівнів складності; Одне завдання, що передбачає роботу з малюнками, схемами, таблицями, діаграмами або статистичними матеріалами; два завдання, що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені запитання; дві географічні задачі; завдання на контурній карті.

Для класів з поглибленим вивченням географії пропонується додати до атестаційної роботи ще два завдання: одне - практичного спрямування, а друге теоретичного, творчого характеру.

На виконання атестаційної роботи відводиться 90 хвилин. Для класів з поглибленим вивченням географії - 120 хвилин.

Виконання атестаційної роботи не передбачає користування атласами та іншими джерелами картографічних знань.

Біологія

Атестаційна робота з біології укладається вчителем із завдань, що відповідають змісту і державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з таких розділів програми з біології для 7 - 9 класів: «Людина», «Біологічні основи поведінки людини» - 70 % завдань; «Рослини», «Гриби та лишайники», «Бактерії», «Тварини», «Організми i середовища існування» - 3O % завдань.

Елементи змісту атестаційної роботи: роль біології в практичній Діяльності людини; методи вивчення живих об’єктів (спостереження, опис, вимірювання, експеримент); ознаки організмів; особливості рослин, грибів, бактерій, тварин, їх значення у природі та використання у практичній діяльності людини; взаємодія різних видів в природі, правила поведінки в природі; будова рослинних і тваринних клітин; особливості організму людини, його будови та процесів життєдіяльності (тканини, органи і системи органів, процеси життєдіяльності, внутрішнє середовище, імунітет, нейрогуморальна регуляція процесів життєдіяльності, профілактика захворювань, правила здорового способу життя, надання першої допомоги).

До атестаційної роботи включаються завдання різних рівнів складності:

завдання на відтворення знань, які передбачають уміння розпізнавати типові біологічні об’єкти, процеси, явища; давати визначення основних біологічних понять; користуватися біологічними термінами і поняттями тощо;

  • завдання на застосування знань, які передбачають використання уміння описувати, характеризувати, порівнювати біологічні об’єкти, явища, процеси;
  • описувати і пояснювати результати експерименту, дані таблиць, графіків;
  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки;
  • використовувати знання у практичній діяльності.

Атестаційна робота має включати 75 % завдань на відтворення і 25 % завдань на застосування знань.

До атестаційної роботи включаються завдання різних типів: тестові завдання закритої форми (з однією правильною відповіддю, з кількома правильними відповідями, на встановлення відповідності); обов’язково включаються завдання відкритої форми (з короткою та розгорнутою відповіддю); пропонуємо, насамперед у класах з поглибленим вивченням біології, включати завдання, які передбачають здійснення аналізу діаграм, графіків, таблиць та завдання, в яких учням пропонується прочитати текст і використовуючи його зміст виконати завдання.

Приклад завдання з однією правильною відповіддю:

Діяльність дощових червив в екосистемах призводить до:

  • А пошкодження коренів рослин;
  • Б пригнічення розвитку ґрунтових організмів;
  • В підвищенню родючості ґрунту;
  • Г зменшенню кількості кисню в ґрунті.

Приклади завдань з кількома правильними відповідями:

Укажіть ознаки, які характеризують підшлункову залозу:

  • 1) виробляє гормон інсулін;
  • 2) виробляє підшлунковий сік;
  • 3) виробляє гормон тироксин;
  • 4) виробляє шлунковий сік;
  • 5) залоза змішаної секреції;
  • 6) травна залоза.

Впишіть у текст пропущенні терміни із переліку, що зазначений нижче. Запишіть у текст цифри обраних відповідей.

Кров переносить від травної системи до клітини тіла . Від легень до тканин і органів кров транспортує ____. Кров переносить також _____ - речовини, які виділяються залозами внутрішньої секреції і забезпечують регуляцію діяльності організму.

Перелік термінів:

  • 1) кисень;
  • 2) імунна;
  • 3) ферменти;
  • 4) поживні речовини;
  • 5) гормони;
  • 6) вуглекислий газ.

Приклад завдання з короткою відповіддю:

  • Запишіть три складові частини аналізатора.

Приклади завдань з розгорнутою відповіддю:

  • При підвищенні температури середовища організм людини збільшує тепловіддачу. В який спосіб це здійснюється?
  • Поясніть чому шкідливо носити тісне взуття, а в підлітковому віці - і взуття на високих підборах.

Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель. Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації 3 біології, або інші збірники завдань з біології, що мають відповідний гриф, з урахуванням вимог, що зазначені вище.

Фізика

Атестаційна робота укладається вчителем із завдань різних типів і рівнів складності з усіх розділів базового курсу фізики спввідносно навчальному часу, передбаченому на вивчення певної теми. Завдання добираються вчителем так, щоб вони надали можливість визначити рівень навчальних досягнень учнів щодо розуміння основних фізичних понять і законів, уміння аналізувати фізичні явища та процеси, сформованість навичок розв’язання задач. Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації з фізики, або інші збірники завдань з фізики, що мають відповідний гриф. Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель.

До складу атестаційної роботи можуть бути включені завдання у тестовій формі на встановлення однієї правильної відповіді 3 4-5 запропонованих; завдання на встановлення відповідності. Ці завдання спрямовані на визначення рівня засвоєння основних понять, уміння здійснювати нескладні розрахунки тобто на репродуктивне відображення навчального матеріалу.

Приклади завдань:

Яка фізична величина завжди є однаковою в колі для всіх провідників, з’єднаних паралельно?

  • А сила струму;
  • Б напруга;
  • В опір;
  • Г потужність.

Установіть відповідність між назвою джерела струму та його типом.

А електрофорна машина 1 світлове джерело струму
Б акумулятор 2 теплове джерело струму
В термопара 3 механічне джерело струму
Г сонячний елемент 4 хімічне джерело струму
  5 електромагнітне джерело струму


Яка кількість теплоти виділяється під час охолодження 1 кг алюмінію на 10 °C? Питома ємність алюмінію 920 Дж/(кг -°C).

  • A 92 Дж;
  • Б 9200 Дж;
  • В 930 Дж;
  • Г 910 Дж.

До складу атестаційної роботи обов’язково включаються завдання на застосування знань, що передбачають розгорнуту відповідь. Такі завдання потребують повної, логічної, розгорнутої відповіді з визначенням сутності запропонованих у завданні фізичних явищ, формулюванням фізичних законів, аналізом явищ і процесів, наведенням ілюстрацій у вигляді графіків, таблиць або схем та обґрунтування.

Приклад завдання:

  • Поясніть, що відбувається з надувною гумовою кулькою якщо її винести взимку з теплого приміщення нa вулицю.

Обов’язковою складовою атестаційної роботи є завдання з використанням графіків, рисунків, а також задачі: типові та комбіновані.

Під час оцінювання виконання задач звертають увагу на такі вимоги щодо оформлення розв’язку задачі, а саме:

  • запис умови в скороченому вигляді;
  • переведення одиниць фізичних величин в одиниці Міжнародної системи одиниць;
  • логічна послідовність вибору фізичних формул і виведення кінцевої формули;
  • хід розв’язання з усіма послідовними діями і необхідними поясненнями, графічними ілюстраціями;
  • аналіз і перевірка вірогідності отриманого результату;
  • запис повної відповіді, якщо потрібно знайти декілька величин або результатів.

Для класів з поглибленим вивченням фізики пропонується включити в атестаційну роботу більше завдань високого рівня складності. Критерієм складності для завдань у тестові формі є кількість логічних кроків, які потрібно виконати для його розв’язання.

Під час проведення державної підсумкової атестації з фізики учням дозволяється користуватися калькуляторами. Оскільки під час атестації учні не можуть користуватися додатковою літературою потрібно всі дані, що необхідні для розв’язування завдання, наводити в тексті завдання.

Хімія

Атестаційна робота з хімії укладається вчителем із завдань, що охоплюють різні теми курсу хімії основної школи у такому співвідношенні:

Відсоток завдань Клас Теми
15 7

початкові хімічні поняття;

прості речовини метали і неметали.

45 8

кількість речовини, розрахунки за хімічними формулами;

основні класи неорганічних сполук;

періодичний закон і періодична система хімічних елементів Менделєєва;

будова атома хімічний зв’язок і будова речовини.

40 9

розчини;

хімічні реакції;

найважливіші

органічні сполуки.


Атестаційна робота складається iз завдань різних типів i рівнів складності, зокрема: завдання з вибором однієї правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності; завдання на встановлення правильної послідовності; завдання з короткою відповіддю, серед яких завдання на відтворення генетичного зв’язку між класами неорганічних сполук, завдання на складання рівнянь окисно-відновних реакцій та електронних балансів до них, реакцій йонного обміну в молекулярній та йонній формах; завдання з розгорнутою відповіддю, серед яких задачі різних типів, які передбачають розгорнутий запис розв’язування задачі з обґрунтуванням кожного етапу.

До атестаційної роботи включаються завдання на визначення рівня сформованості основних умінь та способів дій, які можна пропонувати як в тестовій формі, так і у вигляді завдань з короткою або розгорнутою відповіддю, а саме:

- називати речовини за їх формулами, типи хімічних реакцій;

приклади завдань:

Установіть відповідність між назвами кислот і хімічними формулами:

Назва кислоти Хімічна формула
А нітратна 1 H2SO3
Б нітритна 2 HNO2
В сульфатна 3 H2S
Г сульфідна 4 HNO3
  5 H2SO4


Укажіть хімічну формулу етанолу:

  • А СН4;
  • Б CH3OH;
  • B C2H5OH;
  • Г C2H6.

- складати формули найважливіших неорганічних та органічних сполук вивчених класів, схеми будови атомів перших 20 елементів періодичної системи, рівняння хімічних реакцій;

приклади завдань:

Укажіть валентність Сульфуру у леткій сполуці з Гідрогеном:

  • А І;
  • Б II;
  • В IV;
  • Г VI;

Складіть хімічне рівняння реакції хлоридної кислоти з магнієм.

Укажіть електронну формулу атома Силіцію.

- характеризувати елементи (від Гідрогену до Кальцію) за їх положенням у періодичній системі та особливості будови їх атомів, хімічні властивості речовин – представників різних класів неорганічних сполук, процеси окиснення і відновлення;

приклади завдань:

Користуючись періодичною системою, схарактеризуй хімічний елемент Натрій.

Укажіть колір лакмусу в розчині, що утвориться при розчиненні у воді сульфур (IV) оксиду:

А синій Б червоний В фіолетовий Г жовтий


Установіть генетичний ланцюжок добування з кальцій гідрогенкарбонату кальцій гідроксиду. Складіть відповідні хімічні рівняння.

А Са(НСО3)2
Б СаО
В СаСО3
Г Са(ОН)2


- визначати належність речовин до певного класу, тип хімічної реакції, вид хімічного зв’язку у типових прикладах, ступінь окиснення елементів, можливість перебігу реакцій йонного обміну;

приклади завдань:

Укажіть реакцію обміну:

А взаємодія магнію з хлором
Б взаємодія магній оксиду з нітратною кислотою
В взаємодія магнію з хлоридною кислотою
Г взаємодія магній оксиду з карбон(IV) оксидом


Укажіть пару речовин, у складі яких є хімічний елемент зі ступенем окиснення 0:

1) CO2 2) O2 3) NH3 4) NO 5) HCl 6) N2
А 1, 3          
Б 2, 6          
В 3, 5          
Г 2, 4          


- обчислювати об’єм газу за нормальних умов, відносну густину газів, масу, об’єм, кількість речовини реагентів та продуктів реакції, об’ємні відношення газів за хімічними рівняннями;

приклад завдання:

Укажіть співвідношення між об’ємами метану й кисню у реакції повного окиснення:

А V(CH4) : V(O2) = 1 : 1
Б V(CH4) : V(O2) = 1 : 2
В V(CH4) : V(O2) = 1 : 4
Г V(CH4) : V(O2) = 2 : 1

Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель. Для укладання атестаційних робіт можна використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації 3 хімії, або інші збірники завдань з хімії, що мають відповідний гриф.

Під час проведення державної підсумкової атестації з хімії учням дозволяється користуватися калькуляторами і таблицями: «Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва», «Розчинність кислот, солей, основ та амфотерних гідроксидів у воді», «Ряд активності металів».

Математика

Для проведення державної підсумкової атестації готують декілька варіантів атестаційних робіт. Для учнів загальноосвітніх класів пропонується поділити роботу на 3 частини.

Перша частина - 10-12 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю на кожне завдання. Для кожного тестового завдання рекомендується подати 4-5 варіантів відповіді.

Наприклад:

Частина перша (завдання 1 - 10)

Виконуючи завдання першої частини, учень не повинен наводити будь-які міркування. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в роботі указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь.

Друга частина атестаційної роботи може складатися із 4-6 завдань відкритої форми з короткою відповіддю.

Наприклад:

Частина друга (завдання 11-16)

Розв’яжіть завдання і подайте до кожного відповідь:

19. Вишиванки для хлопчика і дівчинки коштували разом 750 грн. Після того, як вишиванка для хлопчиків подешевшала на 20%, а для дівчаток подорожчала на 20%, вони стали коштувати 660 грн. Знайдіть початкову ціну кожної вишиванки.

20. Довжини сторін трикутника дорівнюють 5 см, 6 см, 10 см. Знайти довжину медіани, проведеної до більшої сторони трикутника.

Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу розв'язання та надав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань, з якими учні завчасно ознайомлені.

Для класів з поглибленим вивченням математики пропонується додати четверту частину роботи. Її рекомендується скласти із з завдань, що відповідають програмі поглибленого вивчення математики.

Наприклад:

Частина четверта (завдання 21 - 23)

Розв’яжіть завдання:

21. Розв’яжіть рівняння

У кожній iз частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри і геометрії у орієнтовному відношенні 2 до 1. Також завдання мають охоплювати увесь курс математики 5-9 класу.

Завдання третьої та четвертої частин атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.

Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 135 хв. для учнів загальноосвітніх класів.

Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 180 хвилин.

Для оцінювання письмової роботи необхідно користуватися критеріями оцінювання затвердженими наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Систему переведення балів у оцінку обґрунтовують і оприлюднюють.

Інформатика

Для проведення державної підсумкової атестації готують декілька варіантів атестаційних робіт (якщо кількість учнів в класі менша 10, то по одному варіанту на кожного учня).

Пропонується атестаційну роботу поділити на 3 частини.

Перша частина - рекомендується включити 12-14 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю на кожне завдання, завдання з вибором кількох правильних відповідей, завдання на встановлення відповідності.

Наприклад:

У завданнях оберіть одну правильну відповідь.

1. Укажіть рік, коли було створено першу електронно-обчислювальну машину в Україні.

  • А) 1942 рік;
  • B) 1946 рік;
  • B) 1951 рік;
  • D) 1953 рік.

2. Укажіть режим відображення презентації, створеної засобами MS PowerPoint, який дає змогу переглянути всі слайди презентації у вигляді ескізів.

  • А) сторінки нотаток;
  • Б) показ слайдів;
  • B) звичайний;
  • Г) сортувальник слайдів.

3. Укажіть, від чого залежить ступінь стиснення файлів під час архівування.

  • А) швидкодії комп'ютера;
  • Б) Даних, що зберігаються у файлі;
  • B) обсягу дискового простору;
  • Г) обсягу оперативної пам'яті.

4.Укажіть тип графічного редактора, шо вбудований у середовище текстового процесора MS Word.

  • векторний;
  • Б) растровий;
  • тривимірний;
  • Г) фрактальний.

5. Укажіть правильне продовження твердження: «Область, у якій створюються і монтуються проекти в середовищі програми MS Windows Movie Maker, відображається у двох видах...».

  • А) на розкадровці та у вікні попереднього перегляду;
  • Б) на розкадровці та на шкалі часу;
  • B) у вікні попереднього перегляду та на шкалі часу;
  • Г) у вікні попереднього перегляду та в рядку стану.

6. Укажіть назву базової алгоритмічної структури, блок-схему якої подано на малюнку.

  • А) слідування;
  • Б) розгалуження зі скороченою формою;
  • B) цикл з передумовою;
  • Г) цикл з післяумовою.

Друга частина атестаційної роботи може містити одне завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю на складання блок-схеми алгоритму.

Наприклад:

У завданні складіть блок-схему алгоритму розв'язування задачі.

Нехай відомо кількість мешканців у кожному з ЛГ будинків деякої вулиці. Нумерація будинків неперервна, від 1 до ЛГ. З лівого боку вулиці розташовані будинки, що мають непарні номери, а з правого боку - ті, номери яких є парними. Знайдіть, на якому боці вулиці проживає більше мешканців.

Третя частина атестаційної роботи виконується на комп’ютері й може містити 2 практичних завдання, одне з яких повинно передбачати написання програми.

Наприклад:

Завдання передбачають безпосереднє їх виконання на комп'ютері з використанням програмних засобів, що вивчалися відповідно до чинної навчальної програми.

1. Засобами текстового процесора створіть новий файл, шо міститиме відомості про шкідливе програмне забезпечення. Для цього:

1) одним з відомих вам способів створіть текстовий документ, до якого додайте таблицю з назвою «Шкідливе програмне забезпечення», що містить дані про різні види шкідливого програмного забезпечення, шляхи їхнього розповсюдження та принципи дії;

2) складіть і запишіть до документа список ознак прояву шкідливих комп'ютерних програм;

3) запишіть у Документ основні рекомендації щодо захисту інформаційної системи від дій шкідливого програмного забезпечення;

4) збережіть документ у файлі з іменем Шкідливі програми.dос у папці Атестація_Прізвище.

У завданні 2 запишіть програму відомою вам мовою програмування. При цьому врахуйте, що вхідні дані вводяться з клавіатури, а вихідні виводяться на екран монітора (у консольному варіанті). Файл коду програми та виконуваний файл (ім'я файлів - program. *) збережіть у папці Атестація_Прізвище.

2. Запишіть програму формування та виведення масиву з N елементів (N < 1000). Елементи масиву - перші N простих чисел (просте число - це натуральне число, відмінне від одиниці, яке ділиться тільки на 1 і на себе).

Завдання атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом загальноосвітнього навчального закладу. Вихідні файли розв’язки завдань на комп’ютері роздрукувати на аркушах формату А4 або іншого доступного формату із заздалегідь поставленим штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.

Державна підсумкова атестація з інформатики проводиться протягом 120 хв.

При оцінюванні письмової роботи необхідно користуватися критеріями оцінювання затвердженими наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Систему переведення балів у оцінку обґрунтовують і оприлюднюють.

Фізична культура

До складання державної підсумкової атестації допускаються учні основної медичної групи, які мають дозвіл (списки учнів, які здають зазначене випробування завіряються лікарем медичної установи, який обслуговує навчальний заклад).

Випускники 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, які вивчали навчальний предмет «Фізична культура», повинні:

  • розуміти значення фізичної культури для особистісного розвитку;
  • мати знання щодо функціональної спрямованості фізичних вправ, їх ефективного використання з метою зміцнення здоров’я та підвищення фізичної підготовленості;
  • застосовувати елементарні правила гігієни, прості прийоми самоконтролю;
  • володіти способами організації самостійних занять фізичними вправами різної функціональної спрямованості, корекції постави, надання першої допомоги та страхування під час виконання фізичних вправ;
  • виконувати залікові вправи (навчальні нормативи);
  • уміти використовувати фізичні вправи під час активного відпочинку.

Державна підсумкова атестація з навчального предмета «Фізична культура» проводиться в один день. Вона складається з трьох частин: тестові завдання з теоретико-методичних основ фізичної культури (у формі контрольних робіт), практичних завдань інструктивно-оздоровчого спрямування та залікових вправ.

На виконання тестових завдань відводиться 45 хв., практичних завдань 90 хв. Загальна тривалість атестації не повинна перевищувати 3 академічні години.

Завдання для державної підсумкової атестації з навчального предмета «Фізична культура» для учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, складаються навчальним закладом.

Кожен учень, який проходить державну підсумкову атестацію з фізичної культури, отримує індивідуальний варіант роботи (теоретико-методичних основ фізичної культури) та бланк для відповідей підготовлений навчальним закладом зі штампом навчального закладу.

Вибір варіанту атестаційної роботи з теоретико-методичних основ фізичної культури для кожного з учнів повинно бути організовано комісією з державної підсумкової атестації шляхом вибору учнем номерів, наприклад від 1 до 10.

Випробування з теоретико-методичних основ фізичної культури складається з розроблених навчальним закладом варіантів контрольних робіт, кожен з яких складається з тестових завдань, які відповідають вимогам знань випускників 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізичної культури. До кожного із завдань розробляють 4 варіанти відповідей, серед яких є як вірна, так і невірна або вірна частково (неповна відповідь). Правильною вважається та, що найповніше відповідає на поставлені запитання. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Як приклад, максимальна кількість балів - 36, що відповідає 12 балам за 12-ти бальною шкалою оцінювання (табл. 1):

Таблиця 1

Рівень навчальних досягнень Тестові завдання (бали) Оцінка за 12 -ти бальною шкалою
Низький 0-3 1
4-6 2
7-9 3
Середній 10-12 4
13-15 5
16-18 6
Достатній 19-21 7
22-24 8
25-27 9
Високий 28-30 10
31-33 11
34-36 12


Вибір варіанту практичної частини інструктивно-оздоровчого спрямування та залікових вправ для кожного з учнів повинно бути організовано комісією з державної підсумкової атестації шляхом випадкового вибору учнями білетів. Білети складаються з двох завдань (практична частина інструктивно-оздоровчого спрямування, залікова вправа), які вчитель розробляє для хлопців та дівчат окремо.

Практичні випробування інструктивно-оздоровчого спрямування складаються із завдань, які дозволяють оцінити уміння учнів в організації і проведенні самостійних занять різного спрямування, фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, рухливих ігор та залікових вправ, що оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (табл. 2):

Таблиця 2

Рівень компетентності Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий 1 Учень (учениця) розрізнює окремі елементи рухової дії, володіє знаннями, необхідними для виконання певного елементу на рівні розпізнання.
2 Учень (учениця) намагається виконати окремі елементи техніки рухової дії, володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння.
3 Учень (учениця) володіє технікою виконання окремих елементів фізичної вправи (комбінації вправ), але зі значним зниженням результату, виконує нормативний показник початкового рівня.
Середній 4 Учень (учениця) намагається виконати окремі елементи техніки в цілісній структурі та може пояснити умови правильного їх виконання.
5 Учень (учениця) при виконанні рухової дії допустив суттєве відхилення від правильного виконання техніки (одна груба помилка*).
6 Учень (учениця) здатний виконати техніку окремої фізичної вправи не порушуючи структури рухової дії, виконує нормативні показники середнього рівня.
Достатній 7 Учень (учениця) володіє технікою рухової дії з деякими незначними помилками та може пояснити причини неточного їх виконання, виконує нормативні показники.
8 Учень (учениця) виконав рухову дію. Допущено 1-2 незначні помилки, але не порушено структуру рухової дії і практично не знижено кількісний показник, виконує нормативні показники.
9 Учень (учениця) близький до правильного виконання техніки рухової дії, але припускається неточностей в амплітуді, напрямку рухів тощо, виконує нормативні показники достатнього рівня.
Високий 10 Учень (учениця) впевнено володіє технікою та підтверджує її засвоєння кількісним показником високого рівня.
11 Учень (учениця) уміє пояснити, показати та виконувати правильно рухову дію, виконує нормативні показники високого рівня.
12 Учень (учениця) має системні навички техніки виконання рухової дії, володіє узагальненими, міцними знаннями з предмета; виконує нормативні показники високого рівня.


Примітки: * груба помилка - помилка, яка порушує структуру рухової Дії або її окремі елементи.

При проведенні залікових вправ учитель фізичної культури повинен ураховувати стан здоров’я (на час складання залікових вправ) та рівень фізичного розвитку учнів.

Вимоги до безпечного проведення практичної частини випробувань:

  • перевірка безпечності місць занять та справності інвентарю;
  • обов’язкова присутність медичного працівника;
  • проведення розминки.

Загальна оцінка за державну підсумкову атестацію є середня арифметична суми трьох випробувань: тестових завдань з теоретико-методичних основ фізичної культури, практичних завдань інструктивно-оздоровчого спрямування та залікових вправ.

Приклади тестових завдань з теоретико-методичних основ фізичної культури:

1. Хто складає олімпійську клятву?

  • А. Спортсмени.
  • Б. Спортсмени і судді.
  • B. Спортсмени, судді і глядачі.
  • Г . Судді.

2. До стройових вправ належать:

  • А. Перешикування.
  • Б. Біг.
  • B. Загальнорозвиваючі вправи.
  • Г. Вправи на гнучкість.

3. Чим відрізняється біг від ходьби?

  • А. Фазою приземлення.
  • Б. Фазою польоту.
  • B. Фазою відштовхування.
  • Г. Фазою підготовки.

4. Скільки фаз має стрибок у довжину з розбігу?

  • А. 3
  • В. 4
  • B. 5
  • Г. 2

Приклади практичних завдань:

1. Скласти і провести з групою комплекс фізкультурної хвилинки.

2. Скласти і провести з групою комплекс фізкультурної паузи.

З. Скласти і провести з групою комплекс ранкової гігієнічної гімнастики з гімнастичною палицею для дітей молодшого шкільного віку.

4. Провести 3 групою рухливу гру «Невід».

5. Провести 3 групою рухливу гру «Вудочка».

Залікові вправи (часові та кількісні показники) для проведення державної підсумкової атестації розробляються окремо для дівчат та юнаків, відповідно до вимог навчальної програми.

11 клас

Іноземні мови

Державна підсумкова атестація з іноземних мов, відповідно до наказу МОН України від 16.09 2015 p. №940 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році» та внесених до нього змін, проводиться 20 травня за єдиними завданнями. Завдання для державної підсумкової атестації з іноземних мов на 2015/2016 навчального року підготовлені експертною групою та міжнародними організаціями з урахуванням особливостей національного навчально-методичного забезпечення та зорієнтовані на рівні Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти та Державного стандарту базової та повної загальної освіти та відповідно до чинних навчальних Програм з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів (рівень B1) та загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням іноземних мов (рівень В2).

Міністерством підготовлено методичні рекомендації щодо формату, критеріїв оцінювання та зразки тестів Державної підсумкової атестації з іноземних мов, які будуть надіслані безкоштовно до кожного навчального закладу (1 примірник) та розміщені на спеціально-створеному сайті dpa2016.com.ua Навчальні заклади отримають на кожного учня 11-го класу, безкоштовно, тестові зошити з бланками відповіді для проведення державної підсумкової атестації з іноземних мов.

Зміст і формат ДПА враховує головну мету навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах формування в учнів комунікативної компетенції, базою для якої слугують комунікативні вміння, сформовані на основі мовних завдань і навичок. Зміст тестових завдань будується на автентичних зразках мовлення, прийнятих у англомовних країнах та відповідає сферам і тематиці ситуативного спілкування, зазначеним у шкільній навчальній програмі. Об’єктами контролю визначаються читання і письмо як види мовленнєвої діяльності, а також лексичний і граматичний аспекти іншомовної комунікації через використання мови.

Розділ І. Читання та використання мови

Завдання для визначення рівня сформованості іншомовної компетенції в читанні орієнтуються на різні стратегії: з розумінням основної інформації (ознайомлювальне читання), повної інформації (вивчальне читання) та пошук окремих фактів (вибіркове читання).

Джерелами для добору текстів слугують автентичні інформаційно-довідкові, рекламні та газетно-журнальні матеріали, адаптовані за складністю уривки художніх текстів (тільки рівень В2). Зміст текстів узгоджується з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів (рівень B1) та для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням іноземних мов (рівень В2).

Деякі тексти містять візуальну інформацію до змісту, шо допоможе випускникам визначити мету повідомлення. До більших за обсягом автентичних текстів, які представлені у вигляді фрагментів із брошур, журнальних оголошень або інформації з веб-сторінок, надаються запитання, спрямовані на пошук окремих фактів. Зміст текстів стосується інформації, з якою випускники можуть зустрітись у реальних ситуаціях спілкування. Послідовність сформульованих запитань відповідає логіці представлення цієї інформації в тексті.

Тексти для ознайомлювального читання містять до 5% незнайомих слів, а для вивчального та вибіркового читання - до 3%, про значення яких можна здогадатись із контексту, за словотворчими елементами, за співзвучністю з рідною мовою (слова- інтернаціоналізми).

Рівень уміння використовувати мову (лексико-граматичний аспект) перевіряється під час читання та письма.

Загальний обсяг текстів складає до 1500 (рівень B1) та до 2000 слів (рівень В2).

Детальний опис завдань рівня B1

Розділ І: Завдання множинного вибору з трьома варіантами відповіді до кожного тексту (вибір однієї правильної відповіді з трьох).

Формат завдання: Шість коротких окремих текстів, представлених у формі листівки, оголошення, вивіски, інструкції на товарах широкого вжитку, інформаційних повідомлень (друкованих чи письмових).

Мета завдання: Перевірка умінь виокремлювати загальну та детальну інформацію з текстів, що використовуються в повсякденному спілкуванні. Завдання альтернативного вибору (правильно/неправильно).

Формат завдання: Один текст загальним обсягом до 400 слів, що містить фактичну інформацію практичного змісту.

Мета завдання: Перевірка умінь диференціювати основні факти і другорядну інформацію, переглядати текст з метою пошуку необхідної інформації для виконання певного завдання.

Завдання множинного вибору на заповнення пропусків у тексті.

Формат завдання: Один текст описового або сюжетного змісту з пропущеними словами обсягом до 400 слів.

Мета завдання: Визначити сформованість мовних умінь, навичок та рівень засвоєння лексичного і граматичного матеріалу (використання мови).

Детальний опис завдань рівня В2

Розділ І: Завдання множинного вибору з трьома варіантами відповіді до кожного тексту (вибір однієї правильної відповіді з трьох).

Формат завдання: Шість коротких окремих текстів (листівки, оголошення, вивіски, інструкції на товарах широкого вжитку, інформаційні повідомлення (друковані чи письмові).

Мета завдання: Перевірка умінь виокремлювати загальну та детальну інформацію iз текстів загального спрямування.

Завдання множинного вибору з чотирма варіантами відповіді до одного тексту (вибір однієї правильної відповіді з чотирьох).

Формат завдання: Один текст загальним обсягом до 650 слів. Типи текстів, представлені у завданні, включають статті із періодичних видань, автентичні тексти різних жанрів і стилів, що відображають реалії повсякденного життя та відповідають віковим особливостям учнів.

Мета завдання: Перевірка умінь знаходити та аналізувати необхідну інформацію, подану у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації, робити висновки з прочитаного; виділяти основну думку/ідею, диференціювати основні факти і другорядну інформацію, аналізувати і зіставляти інформацію, розуміти логічні зв’язки всередині тексту та між його частинами.

Завдання альтернативного вибору (правильно/неправильно).

Формат завдання: Один текст загальним обсягом до 200 слів, що містить фактичну інформацію практичного змісту.

Мета завдання: Перевірка умінь диференціювати основні факти і другорядну інформацію, переглядати текст з метою пошуку необхідної інформації для виконання певного завдання.

Завдання множинного вибору на заповнення пропусків у тексті.

Формат завдання: Один текст описового або сюжетного змісту з пропущеними словами обсягом до 500 слів.

Мета завдання: Визначити сформованість мовних та мовленнєвих умінь і навичок, а також якість засвоєння лексичного і граматичного матеріалу (використання мови).

Розділ ІІ. Писемне мовлення

Метою завдань, розміщених у розділі “Писемне мовлення”, є визначення рівня сформованості у випускників умінь, необхідних для виконання на письмі комунікативних завдань, які пов’язані із повсякденним життям.

Цей розділ тесту передбачає створення власного письмового висловлювання та зорієнтований на виконання комунікативно-творчих завдань: написання короткого повідомлення у формі листівки, записки або неофіційного електронного листа (для учнів загальноосвітніх навчальних закладів на рівень В1). Учням загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням іноземних мов на рівень В2 додатково до вищезазначених може бути запропоновано створити розповідь, зробити запис у блозі, на форумі чи написати офіційний лист. Зміст завдань пов’язаний з інтересами та комунікативними потребами учнів загальноосвітніх шкіл, з якими вони можуть стикатися у реальних ситуаціях спілкування.

Завдання для писемного мовлення сформульовані у вигляді мовленнєвих ситуацій, у змісті яких чітко визначені мета і об’єкт спілкування. Вибір комунікативної ситуації передбачає міжкультурне спілкування, а відтак, зміст мовленнєвих ситуацій включає як соціокультурні особливості англомовних країн, так і України.

Випускники повинні вміти писати особисті листи, використовувати формули мовленнєвого етикету, прийняті в англомовних країнах, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передавати повідомлення у вигляді записки довільної форми. Учні також повинні вміти розповісти про перебіг подій, описати людину, об’єкт, написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема про побачене, почуте та згідно із запропонованою мовленнєвою ситуацією обґрунтувати власну точку зору.

Обсяг письмового повідомлення складає 50-80 слів (для учнів загальноосвітніх навчальних закладів на рівень B1) та 80-100 слів (для учнів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням іноземних мов на рівень В2). Завдання містить вказівки, адресата та мету написання повідомлення і включає три змістові умови, що повинні бути розкриті у письмовому висловлюванні.

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних завдань ДПА у разі її проведення у навчальному закладі

Українська мова

Державна підсумкова атестація з української мови проводиться у формі переказу за традиційною методикою. За обсягом тексти переказів повинні містити 350-450 слів. На виконання роботи відводиться 90 хвилин, протягом яких учні сприймають текст, докладно відтворюють його в письмовій формі з урахуванням смислової і структурної цілісності. Відлік часу розпочинається після другого прочитання вчителем тексту переказу.

Історія України

Зміст завдань державної підсумкової атестації з історії України для учнів визначається вчителем. При укладанні завдань вчитель має звернути увагу на виявлення засвоєння учнями: основних дат, подій, фактів, імен тощо, а також вміння порівнювати, зіставляти конкретно-історичні процеси і явища, робити висновки та узагальнення на основі їх аналізу; користуватися певними історичними джерелами (аналізувати інформацію, використовувати зміст документів під час відповіді, визначати позицію автора, висловлювати власне ставлення до змісту джерела, формулювати висновки на основі аналізу), застосовувати відому інформацію в нових навчальних ситуаціях, зокрема під час аналізу незнайомого історичного тексту.

Математика

При проведенні ДПА вчитель самостійно визначає: час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт. Пропонується атестаційну роботу поділити на 3 частини.

Перша частина - 12-16 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю на кожне завдання. Для кожного тестового завдання рекомендується подати чотири-п’ять варіантів відповіді. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в роботі указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір.

Наприклад:

Частина перша (завдання 1-15)

Друга частина атестаційної роботи може складатися iз 6-8 завдань відкритої форми з короткою відповіддю. Такі завдання вважаються виконаними правильно, якщо записана правильна відповідь (наприклад: число, вираз, корені рівняння тощо). Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують на чернетках.

Наприклад:

Третя частина атестаційної роботи може складатися з завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу розв'язку та надав правильну відповідь. Правильність виконання завдань оцінює вчитель відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань з якими учні завчасно ознайомлені.

Для учнів що вивчали математику на рівні стандарту третя частина повинна містити 1 завдання, для академічного - 3 завдання, профільного – 4 завдання. При цьому для профільних класів варто в третій частині подати одне завдання підвищеної складності.

Наприклад:

Частина ІІІ (завдання 23 - 26)

Розв’яжіть завдання:

26. *Паралельно осі циліндра, радіус основи якого дорівнює 5 см, проведено переріз, сторони якого пропорційні числам 1 і 2. На якій відстані від осі циліндра розташований цей переріз, якщо його площа дорівнює 48 см2. Розгляньте всі можливі випадки.

У кожній із частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри і геометрії у орієнтовному відношенні 2 до 1. Також завдання мають охоплювати весь курс математики 5-11 класів.

Завдання атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.

Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 135 хв.

Директор департаменту       Ю.Г. Кононенко

Опубліковано в ЗНО, ДПА

Тема. Пряма мова. Діалог. Цитата. Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитаті

Мета. Повторити, узагальнити та закріпити знання про пряму мову, її різновиди. Систематизувати навички розстановки розділових знаків у реченнях з прямою мовою, при діалогах, цитатах.

Методи, прийоми і форми роботи. Методи «Мікрофон», бесіда, робота в групах, прийом створення проблемної ситуації, бесіда, робота з таблицею, метод тренувальних вправ, робота з текстом (метод «Вчу навчаючись»), лінгвістична гра.

Тип уроку. Узагальнення і систематизація знань.

Обладнання. Роздруки текстів, підручники, таблиці, схеми, ПК, схема-алгоритм, ілюстрації, мультимедійна установка.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. Вчитель. Доброго дня, діти. Сьогодні у нас незвичайний урок. Він присвячений матінці-природі. (Слайд 2 )

Як не любить той край, де вперше ти побачив

солодкий дивний світ, що звав життям,

де вперше став ходить і квіткою неначе

в його теплі зростав і усміхавсь квіткам.   (В.Бичко)

ІI. Вчитель. Епіграфом нашого уроку нехай стануть слова Л. Костенко.

(Слайд 3 )

                                            Скільки років землі — і мільярд, і мільйон,

                                             а яка вона й досі ще гарна!

Л. Костенко

ІII. Вчитель. Зверніть увагу на слайд, прочитайте речення (учні читають речення із слайда). (Слайд 4 )

Спитайте у будь-кого, чи любить він природу, і неодмінно почуєте: «Та хто ж її не любить?»

  1. Вчитель. Та чому ж доводиться спостерігати сліди неправильної, безжалісної поведінки дорослих і дітей у природі, ніби для них вона, мов завойована, чужа країна? Виходить, радісна зелень, видиво квітки привабили, щоб бути зірваними, знищеними? Як ви гадаєте? Метод „Мікрофон” (учні по черзі висловлюють свої думки).

Учні (можливі варіанти). Так, дійсно, людство останнім часом настільки захопилось власним добробутом, економічними негараздами, що призабуло про Природу.

V. Вчитель. Тому я пропоную сьогодні порушити цю тему. Погоджуєтесь? Але для початку давайте з’ясуємо, що між нами щойно відбулось? Яким мовним терміном ми називаємо нашу дискусію?

Учні (можливі варіанти). Діалог, дискусія, спілкування.

VI. Вчитель. Отже, під час нашого спілкування відбувся діалог, який базується на реченні з прямою мовою. Отож, наша розмова має торкнутися такої теми, як пряма мова, діалог, цитата. (Слайд 5 )

VII. Вчитель.Тому давайте запишемо тему уроку у зошити разом з епіграфом, представленим словами витонченої поетки ХХ століття Л. Костенко. (Слайд 6 )

                                             Скільки років землі — і мільярд, і мільйон,

                                             а яка вона й досі ще гарна!

Л. Костенко

VIII. Вчитель. (Слайд 7 ) Отож, ми сьогодні маємо змогу повторити, узагальнити та закріпити знання про пряму мову, її різновиди.
Систематизувати навички розстановки розділових знаків у реченнях з прямою мовою, при діалогах, цитатах.

IX. Вчитель. У кожного на парті є аркуш «Рефлексія», тобто аналіз, мета якого – осмислити результати та почуття у процесі діяльності, звертаю вашу вагу, що в кінці уроку ви зможете самі поставити собі оцінку (Слайд 8 ) .

Рефлексія

1. Щодо процесу діяльності:

  • Що ми робили на уроці?
  • З якою метою? Чи досягли мети завдання?
  • Які форми роботи сподобались найбільше?
  • Які хотілося б використати на наступних уроках?

2. Щодо почуттів:

  • Чи задоволений результатом?
  • Чим запам’ятався урок найбільше?
  • Що я зрозумів сьогодні про себе?
  • Що найбільше зацікавило?

Робота над темою уроку

Х. Вчитель: А зараз логічно буде пригадати відомі вам правила про пряму мову, діалог, цитату. Для допомоги я пропоную скористатись слайдами. (Слайд 9 )

(Слайд 10 )

(Слайд 11 )

ХІ. Вчитель. А тепер я пропоную вам скористатись слайдом картою-схемою розстановки розділових знаків.(Слайд 12 )

  • А : «П?»       А : «П.»
  • «П», - а.     «П?», - а.
  • «П, - а, - П».    

         «П?, -а. – П.»

  • «Ц». (А)         Цитати завжди беруться в лапки, крім випадків, коли       цитата є частиною речення, тоді вона пишеться з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку.

         Віршований текст у лапки не береться, оформляється як звичайна       цитата.

Різновид цитати – епіграф. Він у лапки не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, крапка після неї не ставиться.

  • П, -а.      

   - П.  

     -П, - а, - П.

Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире.

Якщо репліки записуються не з абзацу, а підряд, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире:

         «П, - а.- П?» - «П, - а. – П.»

(Слайд 13 )

ХІІ. Вчитель. Зверніть увагу на слайд. На ньому уривок з твору Л. Костенко. Випишіть речення яке містить пряму мову, накресліть його схему.

Чого хвилюються народи

І люди замишляють зло?

Хто їм сказав: «Вінець природи?»

Хіба для них її чоло?

Л. Костенко

Відповідь: Схема підкресленого речення     А : «П?»

Актуалізація опорних знань.

ХІІ. Вчитель. А зараз лінгвістична гра «Перевіримо свої знання» (Слайд 14 )

Увага! Запитання

  1. Чужа мова - це мова іншої особи, не автора, не мовця? Так
  2. Спосіб передачі чужої мови без збереження лексичних, синтаксичних особливостей – це пряма мова?   Ні
  3. Дослівне відтворення чужої мови – це пряма мова?   Так
  4. Непряма мова становить складносурядне речення?   Ні А яке? (СПР)
  5. Змістове ядро у конструкції з прямою мовою становлять слова автора?   Ні А що? (пряма мова)
  6. Невласне пряма мова поєднує в собі елементи прямої та непрямої мови? Так
  7. Різновидом прямої мови є діалог?   Так
  8. Нова репліка діалогу записується з нового рядка?   Так
  9. Репліки діалогу інколи беруться в лапки? Так (Коли? - учні відповідають усно - коли записуються підряд, не з абзацу, а між ними ставимо тире)
  10. Цитати завжди беруться в лапки?   Ні А коли не беруться в лапки? – не беруться в лапки, якщо цитується   віршований текст )
  11. З малої літери пишеться цитата? Так (Коли? – усно відповідають - коли є частиною речення)
  12. Епіграф є різновидом цитати? Так

ХІІІ. Вчитель: Що ж чудово попрацювали, а зараз я вас запрошую взяти участь у читацькій стратегії, тобто у читанні з позначками (Слайд 27 ).

Читацька стратегія (читання з позначками)

Завдання. Прочитати текст, зробити позначки на полях, підготувати про це короткі пояснення

       V - відома інформація

       + - нова інформація

       – - змусила думати інакше

       ? - викликала інтерес

(Слайд 28 ) (А) Коли Пабло Пікассо побачив картини Катерини Білокур, кажуть, він довго стояв біля них, мов загіпнотизований, а потім назвав її геніальною й порівняв із Серафін Луїз, відомою художницею, яка вславилася в наївному мистецтві.

(Б) І додав Якби в нас була такого рівня художниця, ми змусили б світ заговорити про неї.

(В) На більшості з полотен художниці стоїть напис Малювала з натури Катерина Білокур.

(Г) Справді, природа була її головним учителем, а квіти найулюбленішими мотивами.

(Д) Квіти, як і люди, - живі, мають душу казала художниця й тому ніколи не зривала їх, а змальовувала, бо вважала що зірвана квітка вже не квітка.

ХІV. Вчитель: Обговорення опрацьованого тексту, перевірка розстановки розділових знаків.

Осмислення вивченого матеріалу.

(Слайд 29 )

ХV. Вчитель: Попрацюємо в групах. Групова робота ( групи учнів отримують уривки запропонованого тексту, а потім звіряють свої відповіді із слайдами на мультимедійній презентаційній дошці). Відреставруйте вірш, складіть на його основі речення з прямою мовою.

«Якщо ти віриш у майбутнє»

Якщо ти віриш у майбутнє,

В його прийдешність, у _________

Дзвони у дзвони, _______ людям,

Бо більш не буде вороття.

Віддай забуту __________травам,

Відмий від бруду всі хмарки,

Від реставруй нам ______ небо

І дощ крізь ______ проціди.

Бережімо, ________, землю,

Кожну квітку й деревце,

Нищити _______ не треба,

Пам’ятайте всі про це.

( зачитування учнями своїх варіантів)

ХVІ. Вчитель: А зараз звіримо, як ви від реставрували вірш. (Слайд 30 )

Якщо ти віриш у майбутнє,

В його прийдешність, у життя

Дзвони у дзвони, кричи людям,

Бо більш не буде вороття.

Віддай забуту свіжість травам,

Відмий від бруду всі хмарки,

Відреставруй нам синє небо

І дощ крізь сито проціди.

Бережімо, люди, землю,

Кожну квітку й деревце,

Нищити її не треба,

Пам’ятайте всі про це.

ХVII. Вчитель: А зараз виконаємо вправу «Синонімічний ланцюжок». (Слайд 31 )

Завдання. До слова «діалог»придумати   якнайбільше слів-синонімів.

Діалог – розмова – …

(Можливі варіанти відповідей)

Діалог – розмова – дискусія – полілог – суперечка – спілкування – говоріння – сварка – обговорення – балаканина – перемова – порозуміння…

Узагальнення знань. Творча лабораторія

ХVIIІ. Вчитель: Вправа «Обери позицію». (Слайд 32 ) Завдання. Закінчити речення, обравши           власну позицію. У “сердечка” вписати відповідь, коротко пояснити свій вибір.

Зробімо кращим Наш Дім, бо …

ХІХ. Вчитель: Повернімось до епіграфа. (Слайд 34 )

ХХ. Вчитель: (Слайд 35 )Пам’ятка –порада «Яким має бути світ?»

Завдання. Скласти пам’ятку-пораду “Яким має бути світ ”, вживаючи звертання та пряму мову.

Пам’ятка-порада

  1. Дивіться на цей світ очима своєї любові – і він буде прекрасним!
  2. Будуйте цей світ руками своїх надій – і …
  3. Несіть цей світ у долонях добра – і …
  4. Будіть цей світ світлом своєї віри – і …

ХХІ. Вчитель: (Слайд 36 ) Прийом «Логічне завершення» Пригадайте, що стало початком нашого уроку? Так, ця дивовижна весняна квітка, невід’ємна частина живої природи і така розкішна частина життя людини. (Вчитель бере знову крокус до рук, пропонує кільком учням відчути їх аромат).

ХХІІ. Вчитель: Скажіть, а чи можна удосконалити цю чарівну квітку?

(Учні доходять висновку , що ця квітка – сама досконалість, і її не можна зробити ще кращою). Отак і сама матінка-природа створена досконало, і в руках людини знищити її або допомогти їй залишитись такою нащадкам.

ХХІІІ. Вчитель: (Слайд 37 ) Підведемо підсумки нашого уроку.

Рефлексія

Мета рефлексії – пригадати і усвідомити цілі та процес діяльності, співвіднести отримані результати, осмислити свої почуття у процесі діяльності.

ХХІV. Вчитель: Домашнє завдання. Скласти діалог на тему:

“Берегти природу – це наш обов’язок”

 

 

 

Тема.  І. Франко «Фарбований Лис»

Мета. Зацікавити п’ятикласників творчістю І.Я.Франка, з’ясувати зміст казки, вчити школярів складати характеристику дійових осіб, виявляти особисте ставлення до прочитаного, поповнювати знання з теорії літератури, розвивати навички виразного читання, за дійовими особами.

Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання: портрет І. Я. Франка, карта України.

Хід уроку

Епіграф

Не тим цікава байка-казка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тої неправди криє, звичайно, велику правду. Говорячи ніби про звірів, вона одною бровою підморгує.

Іван Франко.                                                                                     

 І. Організаційний момент.

Вчитель. Цікавою сторінкою нашого учнівського життя сьогодні на уроці стане ще одна мандрівка у царство Казки. Ми вирушаємо в мандри дорогами літературної казки. І до класу зі мною незримо зайшли герої казки прекрасного українського поета, драматурга, ученого, літературного критика, письменника-казкаря.

Розшифруємо її  назву.Шифр написано заздалегідь на дошці.

24.  0.  20. 1. 18. 2. 0. 17. 10. 13.

15. 10. 21.

Посередині дошки розставлені картки-дешифратори (учні розшифровують назву)      

а    б    в    г    ґ    д    е    є    ж    з    и

0    1    2    3   4    5    6    7    8    9    10 

і    ї     й    к    л    м    н    о    п    р    с 

      11  12  13  14  15   16  17  18  19  20  21  

       т   у    ф    х    ц    ч    ш    щ    ь    ю    я

      22  23  24  25  26   27  28  29   30   31  32   

1. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель. – Твір, який вивчатимемо, належить перу незвичайної людини.

                   Це казка «Фарбований Лис» І.Я.Франка.

А епіграфом нашого уроку нехай стануть слова І. Франка.

         Не цікава байка-казка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тої неправди криє, звичайно, велику правду. Говорячи ніби про звірів, вона одною бровою підморгує.

Сьогодні ми ближче познайомимось з великим письменником, доторкнемось душею до його бентежної душі, відчуємо серцем биття його молум’яного серця.

Де і в якій сім’ї народився майбутній письменник-казкар, як здобував освіту, коли почав писати.

Щоб відповісти на ці запитання, пропоную помандрувати літературною картою України.

Спочатку вирушимо на Львівщину, в село Нагуєвичі.

Готуючись до уроку, ми з вами на деякий час стали дослідниками, вивчали окремі сторінки дитинства і творчості письменника.

І сторінка «Дитинство І. Франка. Батьки»

1. Учень. Поетична-хвилинка.

У Франковій хаті пахнуть чорнобривці,

Де скувалось тихо мамине життя .

І доріжка ткана сяє на долівці,

Простиляє стежку до його життя.

У печі селянській там вогонь палає,

 Гріє, наче пам'ять, мліє, мов печаль,

І в одежу слова думку задягає,

 Береже надію зустрічей-прочань.

Господині дому дикі груші сушать –

І чекають знову бажаних гостей.

У Франковій хаті пахнуть дикі груші,

Як життя родюче спраглістю ідей.

На подвір’ї кузня – батькова наука,

До народу свого пломені тепла.

Тут кувалась пісня – зачудовна штука,

Й переможну силу праця їй дала.

Пригощає доля вдячністю святого,

У Франковій хаті гості знов і знов…

Вам стола застелять барвою простого.

У Франковій хаті – правда і любов.

2-й учень-дослідник.

В родині сільського коваля 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі народився майбутній письменник-казкар І.Я. Франко. Батько його, Яків Іванович, був шанованою в селі людиною і славився не тільки своєю роботою, а й вдачею-живого, товариського, людяного.

 Маленький хлопчик Івась дуже любив свого батька. Саме батько хлопчика відіграв велику роль у формуванні характеру хлопця та його поглядів на життя. Батько дуже любив сина, часто брав його до кузні, що стала для Івася першою школою життя: «Мене тягло до кузні. Мені хотілося власними очима дивитися на все, слухати всього, що там робиться  і говориться. Мене манило звучне батькове ценькання і грубий, уриваний стук важких молотів…»

У батьковій кузні хлопчик довідався, що на світі є бідні й багаті, добрі і злі люди. Батько виховував у хлопця почуття любові, обов’язку та глибокої пошани до народу. Він розповідав синові багато казок, притч, легенд. Помітний слід у вихованні та житті малого Івася залишила його бабуся Людвіга Кульчитська, що жила у селі Ясениця Сільна.

Учень знаходить на карті цей населений пункт.

Серед зелених луків в оточенні сивого пасма гір зароджувалися його художні уподобання.

3-й учень-дослідник.

А від мами, як казав Франко, у нього серцем м’яке на красу, на добро податливе і горда душа, а ще – непогасна любов до народної пісні:

Тямлю як нині: малим ще дитиною

В мамині пісні заслухався я;

Пісні ті стали красою єдиного

Бідного мого, тяжкого життя («Пісня і праця»)

4-й учень-дослідник

Коли Іванові було шість років, батько віддав його до Ясеницької школи. Тут він навчився читати і писати по-українськи, по-польськи, і по-німецьки, рахувати, співати під час церковної служби.

Після навчання в початковій школі батьки віддають Івана до «нормальної» школи у Дрогобичі ( учень показує місто на карті) викладали тут  німецькою мовою. Та, незважаючи на важкі умови навчання, Франко виявив надзвичайні здібності і став першим учнем класу. Основним було пристрасне, всепоглинаюче бажання вчитись. Франко багато читає. Збирає власну бібліотеку.

Блискуче закінчивши Дрогобицьку гімназію, І.Франко вступає до Львівського університету на філософський факультет ( учень показує м. Львів).

ІІ сторінка. «Творчість Каменяра».

Він був людиною високопоставленою, демократичних поглядів, справжнім «титаном праці» й думки. Його творчий спадок – це понад чотири тисячі творів різних жанрів.

Вчитель. Так. Понад 40 років працював І.Я. Франко на  терені української і світової літератур і науки. Як поет він створив класичні зразки політичної поезії, шедеври лірики світового значення, філософські, історичні, соціально-побутові поеми. Його перу належать вісім повістей  і більше ста оповідань, що становлять цілу епоху  в історії української прози, а також проявив себе як майстер казки.

5-й учень дослідник. Книжку казок про тварин «Коли ще звірі говорили» І. Франко написав для власних дітей – Андрія, Тараса, Петра та Ганни. До цієї книжки і ввійшла казка «Фарбований Лис».

Сам про книжку «Коли ще звірі говорили» І. Я. Франко пише: «… казки ці заставляють сміятися і думати, розбуджують цікавість дітей та увагу до явищ природи… Я бажав би, щоб наші діти в інтересі здорового і морального розвою якнайдовше витали фантазією в тім світі простих характерів і простих відносин у світі, де все видно ясно  і симпатії не потребують ділитися. Відси вони винесуть перші і міцні основи замилування до «чесноти, правдомовності і справедливості»…

Вчитель. Як ви думаєте, чи сам письменник у дитинстві любив казки?

(діти висловлюють свої думки) Як зазначала дочка письменники, Ганна Іванівна; І. Франко знав безліч народних казок. Ще в дитинстві він вмів фантазувати, захоплювався різними вигаданими історіями і тому сам писав казки.

Вчитель. Назвіть українські народні казки, в яких персонажем є хитра Лисичка-Сестричка. Кого вона  найчастіше обдурювала? Про кого найперше дбала?

Вчитель. У казці «Фарбований Лис» І Франко теж змальовує найхитрішого і найспритнішого Лиса Микиту, який не зупиняється ні перед якими злочинами.

Учень. Як називається казка, складена однією людиною-письменником?

Отже, сьогодні ми вивчатимемо літературну казку І Я. Франка «Фарбований Лис».

Ви повинні були прочитати казку всі, читаючи, ви помітили незрозумілі вам слова.

 Тому звернемось до тих, хто працює в «Довідниковому бюро», з проханням пояснити значення слів.

Словникова робота

  1. Ярина – посіви ярих зернових: пшениці, вівса чи ячменю.
  2. Пліт – плетена з лози огорожа.
  3. Курява – пилюка.
  4. Чкурнути – втекти.
  5. Діжа – широка дерев’яна бочка, в якій готують тісто чи хліб.
  6. Миля – міра довжини, більша за кілометр.
  7. Баньки – очі.
  8. Кантата – вокально-інструментальний твір для солістів хору й оркестру.
  9. Витягати соло – співати головну партію.

Робота в групах.

І група уважно дає відповіді на запитання.

Бесіда за питаннями

  1. Читаючи казку, ви сміялися. Над ким? Чи над чим?
  2. Хто є головним персонажем казки І Я. Франка?
  3. Розкажіть про спосіб життя Лиса Микити. Чому він став гордим?
  4. Що на вашу думку, допомагало Лисові врятуватися від собак: кмітливість чи випадковість? (Відповідь підтверджують цитатами з твору.)
  5. Проаналізуйте його міркування в діжці з фарбою та вранці, коли виявив свій незвичайний вигляд.
  6. Чому лисові вдалося так швидко обдурити лісових звірів?
  7. Висловте своє ставлення до Лиса Микити і до звірів.
  8. Що змінилося в житті звірів під час царювання Микити?
  9. Чи згодні ви з тим, що він був справедливим царем? Яким, на вашу думку , має бути справедливий цар?
  10. Чи випадково Лис назвав себе Остромислом?
  11. Що розлютило звірів? На чому трималося царювання Микити?
  12. Чому звірі не прогнали Лиса, а розірвали на шматки?

 На основі відповідей ІІ група складає характеристику до образу Лиса. І записує у таблицю. (запис у зошитах).

Риси характеру Цитати
Гордість …незвичайне щастя і хитрість зробили його гордим
Сміливість Лис Микита відважився , розбігся і одним духом скочив через тин на вулицю
Кмітливість Не довго думаючи, він шмигнув у наближчі отворені сіни, а з сіней на подвір’я
Хитрість Приступіть ближче, я вам усе розповім, - лагідно і солодко говорив Лис.
Необачливість …Всі кинулися на нещасного Лиса Микиту і розірвали його на шматочки.

ІІІ група («Юні художники») зображують образ Лиса на малюнку.

Конкурс-вікторина на краще запитання щодо змісту казки.

Робота в парах. Одні учні формулюють запитання інші-відповідають.

  1. Хто є головним персонажем казки І Франка?
  2. Чим прославився Лис Микита серед своїх товаришів? Якої оцінки заслуговують такі його здібності?
  3. Чи на краще змінили характер Лиса незвичайне щастя і хитрість?
  4. Хто є іншими мешканцями лісу? Якими вони постають перед тобою на відміну від Лиса?
  5. Чи можна сказати, що прочитаний твір-літературна казка! Доведи свою думку.
  6. Яка головна думка в казці? Чого вона навчає?

Підсумок уроку.

Вчитель.

На крилах уяви ми мандрували сьогодні на уроці землею, де народився, жив і творив прекрасний український письменник Іван Якович Франко. Побували у царстві лісових звірів, побачили там справжніх жителів лісу, познайомились із фарбованим Лисом. Ми не прощаємося з автором казки, читателями його твору і будемо чекати того часу коли в старших класах вивчатимемо його мистецьку спадщину.

Домашнє завдання.

Виразно читати казку; відповідати на запитання. Навчитися характеризувати образ Лиса, використовуючи цитати.

 

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №580/2015

Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки

З метою виховання громадянина-патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією, а також визначення ефективних механізмів системної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного вихованняпостановляю:

1. Затвердити Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки (додається).

2. Кабінету Міністрів України:

1) розробити за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, провідних вітчизняних учених та затвердити:

у двомісячний строк — план дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

до 31 грудня 2015 року — державну цільову програму з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

2) забезпечувати щороку підготовку та оприлюднення до 14 жовтня звіту про виконання у поточному році плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

3) опрацювати питання стосовно визначення центрального органу виконавчої влади з виконання функцій щодо координації заходів, здійснюваних органами виконавчої влади з національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям активізувати на відповідній території роботу з національно-патріотичного виховання дітей та молоді, створивши для цього, зокрема, координаційні центри як допоміжні органи та залучивши до їх діяльності представників громадськості.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України П.ПОРОШЕНКО

13 жовтня 2015 року


ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 13 жовтня 2015 року

№ 580/2015

СТРАТЕГІЯ

національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки

1. Загальні положення

В Україні національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України.

Актуальність національно-патріотичного виховання громадян, особливо дітей та молоді, зумовлюється процесом консолідації та розвитку українського суспільства, сучасними викликами, що стоять перед Україною і вимагають дальшого вдосконалення системи національно-патріотичного виховання, оптимізації державної політики у зазначеній сфері.

Національно-патріотичне виховання має набути характеру системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства, громадян з формування у людини і громадянина високої національно-патріотичної свідомості, почуття відданості своїй державі.

В основу системи національно-патріотичного виховання має бути покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму у дітей та молоді.

Основними складовими національно-патріотичного виховання мають стати громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне, духовно-моральне виховання.

Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху в Україні. Також національно-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013-2014 роках, учасників антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

У національно-патріотичному вихованні дітей та молоді важливо використати і виховний потенціал, пов’язаний із героїзмом українців, які боролися в арміях держав — учасників Антигітлерівської коаліції та в рухах опору нацистській Німеччині та її союзникам під час Другої світової війни 1939 — 1945 років, учасників міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки.

Також одним із важливих чинників національно-патріотичного виховання має бути шанобливе ставлення до пам’яті про жертв комуністичного та інших тоталітарних режимів в Україні, зокрема жертв Голодомору, політичних репресій і депортацій.

Водночас важливою складовою національно-патріотичного виховання має стати поширення інформації про досягнення наших співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації, зокрема у сферах освіти, науки, культури, мистецтва, спорту.

Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки (далі — Стратегія) розроблена відповідно до положень Конституції України, законів України «Про освіту», «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років», Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2015 року № 373-УІІІ «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» та інших нормативно- правових актів, а також на основі аналізу стану і проблем національно-патріотичного виховання в Україні за часів її незалежності.

2. Стан і проблеми національно-патріотичного виховання дітей та молоді

Досвід державної політики впродовж усіх років незалежності України засвідчив, що національно-патріотичному вихованню дітей та молоді не приділялось достатньої уваги.

У зв’язку з цим актуалізувалася низка таких проблем:

відсутність ефективного механізму формування та реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання;

брак комунікацій з громадянським суспільством з питань національно-патріотичного виховання;

недостатні зусилля держави у сфері політики консолідації суспільства, формування активної громадянської позиції та національно-патріотичної свідомості громадян України, особливо дітей і молоді;

брак духовності і моральності у суспільстві;

наявність істотних відмінностей у системах цінностей, світоглядних орієнтирах груп суспільства, населення певних територій держави, окремих громадян;

наявність імперсько-тоталітарних рудиментів у суспільній свідомості та зумовлених нищенням української духовно-культурної спадщини та історичної пам’яті розбіжностей в уявленнях про історичне минуле, зокрема про тоталітарну добу, голодомори і політичні репресії;

незавершеність процесу формування національного мовно-культурного простору, стійкості його ціннісної основи до зовнішнього втручання;

відсутність єдиної державної інформаційно-просвітницької політики щодо питань організації та висвітлення заходів із національно-патріотичного виховання;

перетворення інформаційного простору на поле маніпуляцій суспільною свідомістю, продукування ціннісної дезорієнтації;

недостатня нормативно-правова урегульованість сфери національно-патріотичного виховання;

недостатній рівень гармонізації законодавства й управлінських практик у сфері формування громадянської позиції з законодавством та кращими практиками держав Європейського Союзу та інших розвинутих держав;

відсутність єдиних методичного та термінологічного підходів до процесу національно-патріотичного виховання;

відсутність єдиних стандартів щодо процесів, суб’єктів, їх компетенції та повноважень, якості діяльності у сфері національно-патріотичного виховання;

недостатність кваліфікованого кадрового потенціалу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у навчальних закладах для організації та здійснення заходів із національно-патріотичного виховання, нерозвиненість низової ланки в системі координації виховних процесів у цьому напрямі;

низький рівень матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури у сфері національно-патріотичного виховання.

Відтак, існує нагальна потреба вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді, надання цьому вкрай важливому для держави процесу системності.

3. Мета Стратегії

Метою Стратегії є визначення пріоритетів та основних напрямів національно-патріотичного виховання дітей та молоді, розвитку відповідних інститутів держави і суспільства, забезпечення змістового наповнення національно-патріотичного виховання на основі:

формування національно-культурної ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвитку духовно-моральних цінностей Українського народу;

усвідомлення досягнень Українського народу, його інтелектуальних і духовних надбань;

розвитку діяльнісної відданості у розбудові України, формування у дітей і молоді активної громадянської, державницької позиції та почуття власної гідності;

скоординованої роботи та взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання, їх ефективної співпраці з громадськістю;

формування широкої громадської підтримки процесів національно-патріотичного виховання, розширення ролі та можливостей громадських об’єднань, підвищення ролі сім’ї, активної участі волонтерів, активістів;

забезпечення системних змін, досягнення високої якості, ефективності, цілеспрямованого та прогнозованого розвитку у сфері національно-патріотичного виховання;

сприяння консолідації українського суспільства навколо ідей спільного майбутнього, захисту територіальної цілісності України, реформ і державотворення.

4. Основні напрями досягнення мети Стратегії

Досягнення мети Стратегії здійснюватиметься за такими основними напрямами:

удосконалення нормативно-правової бази стосовно національно-патріотичного виховання дітей і молоді;

підвищення ролі української мови як національної цінності; забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання;

вивчення сучасних виховних систем, технологій і методик у сфері національно-патріотичного виховання, узагальнення та поширення

найкращого досвіду у цій сфері;

впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як основи формування особистості та підгрунтя для національно-патріотичного виховання;

формування єдиних стандартів діяльності у сфері національно-патріотичного виховання та інструментів їх впровадження;

підвищення професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання, налагодження конструктивної взаємодії між суб’єктами національно-патріотичного виховання;

забезпечення умов і підтримки з боку держави для ефективної діяльності інститутів громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання;

забезпечення оптимальної скоординованої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання;

організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання;

здійснення заходів, спрямованих на підвищення престижу військової служби;

упорядкування та вдосконалення системи допризовної військової підготовки, підготовки з військово-облікових спеціальностей;

профілактика негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму серед дітей та молоді шляхом залучення дітей і молоді до участі у заходах із національно-патріотичного виховання;

розвиток міжнародної співпраці з державами Європейського Союзу та іншими розвинутими державами, які успішно впроваджують заходи у сфері національно-патріотичного виховання;

створення системи ефективного моніторингу у сфері національно-патріотичного виховання.

5. Цільові групи Стратегії

Цільовими групами Стратегії є молоді громадяни, які визначають свої життєві перспективи та потребують насамперед світоглядної опори, що не суперечить їхньому практичному досвіду, але розкриває нові можливості, а також діти з огляду на актуальність для них прикладів для наслідування, способів поведінки, що дають їм визнання в колективі однолітків і серед дорослих.

6. Сфери національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання має охоплювати насамперед такі сфери:

освіта;

наука;

культура та мистецтво;

профорієнтація на військові спеціальності;

історія, вшанування пам’ятних дат та історичних постатей;

краєзнавство;

туризм;

охорона довкілля;

фізкультура, спорт, популяризація здорового способу життя;

цивільна оборона;

оборона України.

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді має здійснюватися згідно з розробленими відповідними центральними органами виконавчої влади концепціями, заходами у відповідних сферах національно-патріотичного виховання, із залученням провідних вчених, незалежних експертів, із урахуванням міжнародного досвіду.

7. Стандарти у сфері національно-патріотичного виховання

У сфері національно-патріотичного виховання дітей та молоді мають бути розроблені уповноваженим центральним органом виконавчої влади за участю вчених, незалежних експертів, з урахуванням кращого міжнародного досвіду успішних демократичних держав та упроваджені єдині стандарти, зокрема щодо засобів і способів, форм і методів національно-патріотичного виховання, оцінки досягнень відповідних суб’єктів у цій сфері та їх компетентності.

8. Шляхи та механізми реалізації Стратегії

Для об’єднання зусиль органів державної влади, органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання існує потреба у впровадженні єдиної державної політики, адекватних механізмів для консолідації і координації відповідної роботи в економічній, політичній, соціальній, культурній та інших сферах.

Ефективна реалізація Стратегії потребує:

чіткої координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері національно-патріотичного виховання;

здійснення заходів з активізації національно-патріотичного виховання дітей та молоді на всіх рівнях такої діяльності у тісній взаємодії між державою та інститутами громадянського суспільства на принципах взаємозацікавленого співробітництва;

підвищення рівня організації, покращення функціонування як окремих елементів системи національно-патріотичного виховання, так і всієї системи в цілому;

створення механізму підтримки об’єднань, центрів, клубів, діяльність яких пов’язана з національно-патріотичним вихованням дітей та молоді;

розроблення системи заохочення громадських об’єднань та активістів за плідну діяльність у сфері національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

Для цього має бути розроблено дієвий механізм формування і реалізації державної політики, зокрема опрацьовано питання щодо визначення центрального органу виконавчої влади, на який буде покладено здійснення такої координації, проведення грунтовного дослідження сучасного стану національно-патріотичного виховання дітей та молоді, організацію його поточного моніторингу.

Активізація роботи з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на місцевому рівні потребує створення місцевими державними адміністраціями координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання як дорадчих органів при місцевих державних адміністраціях із залученням до складу таких рад фахівців з питань освіти, молодіжної політики, фізичної культури та спорту, культури та мистецтва, запобігання надзвичайним ситуаціям, представників Товариства сприяння обороні України, а також інститутів громадянського суспільства відповідного спрямування.

9. Підвищення кваліфікації та професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання

Важливим кроком реалізації Стратегії є кадрове забезпечення процесу національно-патріотичного виховання дітей та молоді. У зв’язку з цим на початковому етапі розбудови системи національно-патріотичного виховання зусилля державних органів і неурядових організацій мають бути зосереджені на організації підготовки фахівців із національно-патріотичного виховання дітей та молоді, підвищенні кваліфікації фахівців, які працюють у цій сфері, оволодінні ними знаннями, уміннями і навичками, розробленні для цього відповідних навчальних програм, що забезпечить ефективне впровадження змісту національно-патріотичного виховання, визначеного Стратегією.

Удосконалення професійної компетентності фахівців із національно-патріотичного виховання має відбуватися за допомогою сучасних інтерактивних форм і методів роботи.

10. Удосконалення нормативно-правової бази з національно-патріотичного виховання дітей і молоді

Дальше вдосконалення нормативно-правової бази з питань національно-патріотичного виховання має відбуватися комплексно та у стислий період часу шляхом підготовки нових та внесення змін до чинних нормативно-правових актів щодо:

закріплення в установленому порядку завдань та повноважень центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання;

створення єдиної нормативно-правової основи національно-патріотичного виховання в системі освіти;

визначення механізму взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання.

11. Реалізація, моніторинг за впровадженням Стратегії

Реалізація Стратегії забезпечуватиметься спільними зусиллями органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства.

Для здійснення моніторингу реалізації Стратегії залучатимуться в установленому порядку представники інститутів громадянського суспільства, вчені, фахівці.

Оцінка ефективності реалізації Стратегії грунтуватиметься на результатах виконання відповідного плану дій.

Індикаторами ефективності реалізації заходів із національно-патріотичного виховання дітей та молоді мають стати, зокрема:

збільшення відвідуваності дітьми та молоддю закладів, що популяризують культурні та національно-мистецькі традиції Українського народу, а також експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;

підвищення рівня знань у дітей і молоді про видатних особистостей українського державотворення, визначних вітчизняних учених, педагогів, спортсменів, провідних діячів культури і мистецтва, а також духовних провідників Українського народу;

збільшення передплати та обсягів розповсюдження україномовних дитячих і молодіжних друкованих видань;

збільшення кількості глядачів на переглядах творів кіномистецтва, що розкривають героїчне минуле та сьогодення Українського народу;

розширення сфери застосування української мови дітьми та молоддю; збільшення кількості дітей і молоді, які пишаються своїм українським походженням, громадянством;

збільшення кількості дітей і молоді, які подорожують в інші регіони України та до держав Європейського Союзу;

збільшення чисельності членів громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;

збільшення кількості проведених зустрічей дітей і молоді з ветеранами війни, борцями за незалежність України у XX столітті, учасниками антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях;

збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України;

збільшення кількості заходів із вшанування героїв боротьби Українського народу за незалежність і територіальну цілісність України.

Глава Адміністрації Президента України Б.ЛОЖКІН

Опубліковано в Матеріали МОНУ

Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

Наказ МОН №601 від 20.07.04 рок

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№601 від 20 липня 2004 року

Про затвердження Положення про навчальні кабінети
загальноосвітніх навчальних закладів

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту", з метою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу і оснащення навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів (додається).

2. Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести наказ до відома керівників місцевих органів управління освітою та керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів опублікувати в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" та розмістити на сайті міністерства.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Огнев'юка В.О.

Міністр           В.Г.Кремень

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
20.07.2004 №601

ПОЛОЖЕННЯ
про навчальні кабінети загальноосвітніх
навчальних закладів

1. Загальні положення

Положення про навчальні кабінети (далі - кабінети) розроблено відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" та інших законодавчих актів України.

Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах.

Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі - заклади) незалежно від типу та форми власності.

Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.

2. Мета, завдання та основні форми організації навчальних кабінетів

2.1. Основна мета створення кабінетів полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року за N24.

2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:

  • організації індивідуального та диференційованого навчання;
  • реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
  • забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого навчання;
  • організації роботи гуртків та факультативів;
  • проведення засідань шкільних методичних об'єднань;
  • індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.

2.3. Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів з метою визначення стану готовності їх до проведення занять.

2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 N63 (v0063588-01) (далі - ДсанПіН 5.5.2.008-01), та ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".

3. Типи навчальних кабінетів

3.1. Організація навчальних кабінетів передбачає:

визначення предметної специфіки;

розміщення кабінетів;

оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єдиними вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.

3.2. У закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів:

кабінети з окремих предметів;

комбіновані кабінети з декількох споріднених предметів - класна кімната з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для декількох предметів.

3.3. У закладах створюються кабінети: фізики, інформатики, біології, хімії, майстерень трудового навчання, обслуговуючої праці з лабораторними приміщеннями, що прилягають до цих кабінетів, спортивні, актові зали та інші кабінети відповідно до умов і потреб закладу.

Лабораторні приміщення повинні мати вихід до кабінету та окремий вихід у коридор чи на подвір'я школи.

3.4. Переважно у початкових школах і загальноосвітніх навчальних закладах з малою наповнюваністю класів можуть створюватися комбіновані кабінети для викладання споріднених предметів.

Найбільш доцільним є поєднання предметів, що належать до однієї освітньої галузі, мають споріднене обладнання, наприклад хімії та біології, фізики й астрономії, біології і природознавства, правознавства та історії, мови й літератури тощо.

3.5. Майстерні для проведення занять з технічних та обслуговуючих видів праці і комбіновані кабінети - розміщують на першому поверсі, як правило, ізольовано від інших основних приміщень і вони повинні мати окремий вихід на шкільне подвір'я.

3.6. У загальноосвітніх навчальних закладах з допрофесійним або професійним навчанням обладнується кабінет з відповідних навчальних дисциплін (за умови, що школа не обслуговується міжшкільним навчально-виробничим комбінатом).

3.7. Фізкультурно-спортивні зали належить розміщувати не вище другого поверху, актові - не вище третього згідно з ДБН В.2.2-3-97 п.3.8.

3.8. Для дотримання безпечності руху учнів під час перерв, розміщення кабінетів (якщо у школі існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5-9 класів, для 10-12 класів - на іншому (в іншому блоці або секції).

Класні кімнати для учнів I класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2-4 - не вище третього згідно з ДБН В.2.2-3-97 п.3.29.

3.9. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи інших причин.

4. Матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів

4.1. Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів.

4.2. Шкільні меблі та їх розміщення у кабінетах (класних кімнатах) та майстернях має відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01 (v0063588-01) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".

У класних кімнатах та кабінетах початкової, основної і старшої школи встановлюються шкільні меблі: парти, (одно-) двомісні учнівські столи та стільці учнівські, в кабінетах хімії, фізики та біології - спеціальні двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги (трьох розмірів за 4, 5, 6 ростовими групами).

Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного кольору. Зріст учнів до 115 см (1-а група) - лінія оранжевого кольору, 115-130 см (2-а група) - фіолетового, 130-145 см (3-а група) - жовтого, 146-160 см (4-а група) - червоного, 161-175 см (5-а група) - зеленого і більше 175 см (6-а група) - блакитного.

Парти (столи учнівські) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п. 8.2. ДсанПіН 5.5.2.008-01 (v0063588-01).

У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативні столи зі зміною висоти згідно з антропомітричними даними школярів. У класних кімнатах повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка для визначення учням необхідного розміру меблів (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01 (v0063588-01).

4.3. Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології та трудового навчання монтуються на підвищенні, обладнуються демонстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з препараторською частиною - висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (ящиками) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстраційної частини стола (висотою 90 см) підводять електричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї.

У кабінеті хімії необхідно обладнати демонстраційний стіл витяжною шафою (розміром 64х85х250 см) під кутом 45 град., додатковим місцевим освітленням, підведенням гарячої та холодної проточної води відповідно до вимог ДСанПін 5.5.2.008-01 (v0063588-01).

4.4. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємозв'язаних електричних пристроїв і джерел, які вмикаються до мережі змінного трифазного струму (з фазною напругою 127В або 220В) та однофазного (від 5В до 250В), постійного струму з напругою від 0 до 100В. У лаборантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток, з випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою).

До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться постійний електричний струм (до 42В).

4.5. У кожному кабінеті (класній кімнаті) розміщується класна (аудиторна) дошка різних видів: на одну, три або п'ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.

Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих площ може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.

На окремих робочих площах залежно від специфіки предмета може бути:

  • розташовано набірне полотно для демонстрації розрізних карток зі словами, літерами, складами, реченнями, цифрами та лічильним матеріалом тощо - для початкових класів;
  • нанесено контурну карту України або півкуль - для кабінету географії;
  • нанесено графічну сітку для проведення уроків каліграфічного письма - для початкової школи;
  • накреслено графічну сітку для побудови графіків - у кабінетах математики і фізики.

Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).

Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.

Поряд з класною (аудиторною) дошкою в кабінетах галузі технологій і математики розміщують демонстраційні креслярські інструменти.

4.6. Лабораторні приміщення відповідно до специфіки обладнуються: витяжною шафою, секційними шафами для збереження приладів та лабораторного посуду, металевими шафами або сейфами для збереження хімічних реактивів, рукомийником, столом для підготовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для занять, однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта, столом з пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів, пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.

4.7. Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо у залежності від розміру, виду і матеріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений.

Посуд для збереження реактивів повинен мати етикетки з чітким і яскравим написом їх назви. Усі шафи для зберігання хімічних реактивів повинні замикатися.

Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються залежно від їх властивостей (гігроскопічні реактиви, легкі, горючі і органічні речовини, кислоти).

На посуді з отруйними речовинами має бути етикетка з написом "Отрута", з горючими - етикетка з написом червоного кольору та знаком оклику - "Вогненебезпечно!".

4.8. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.

4.9. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою (додаток 1).

4.10. Матеріальні об'єкти (предмети) і матеріали, що витрачаються в процесі роботи (хімреактиви, посуд, міндобрива тощо) заносяться до матеріальної книги (додаток 2).

4.11. Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.

4.12. Кабінети і майстерні мають бути забезпечені:

  • аптечкою з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги;
  • первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України.

4.13. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються НАПБ В.01.050-98/920 Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міносвіти України і Головне управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.98 №348/70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за №800/3240 (із змінами і доповненнями).

5. Навчально-методичне забезпечення навчальних кабінетів

5.1. Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників (не менше одного примірника кожної назви) з предмету, типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального призначення, зразків навчально-наочних посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.

5.2. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп, у кабінеті (класній кімнаті), лабораторних приміщеннях по секціях меблів спеціального призначення.

5.3. У кабінеті (класній кімнаті) створюється тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

5.4. У кабінеті фізики, інформатики, хімії, майстернях трудового навчання, обслуговуючої праці має бути інструкція і журнали ввідного та періодичного інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки.

5.5. Додатково кабінети можуть бути оснащені:

  • підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;
  • фаховими журналами;
  • інформаційними збірниками Міністерства освіти і науки України;
  • бібліотечкою суспільно-політичної, науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;
  • матеріалами перспективного педагогічного досвіду, розробками відкритих уроків та виховних заходів;
  • інструкція для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, фізичного практикуму тощо;
  • краєзнавчими матеріалами;
  • інструментами і матеріалами для відновлення і виготовлення саморобних засобів навчання.

6. Оформлення навчальних кабінетів

6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету: "Кабінет фізики", "Кабінет хімії", "Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання" тощо.

Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути цифрове позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас початкової школи, наприклад "1-А клас".

6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.

6.3. До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать:

  • державна символіка;
  • інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;
  • портрети видатних учених, письменників, композиторів;
  • таблиці сталих величин, основних формул;
  • еволюція органічного світу та його класифікація;
  • таблиця періодичної системи елементів Д.І.Менделєєва, електрохімічний ряд напруг металів, розчинність солей, основ і кислот;
  • системи вимірювання фізичних одиниць;
  • політична карта світу, політико-адміністративна карта України, фізична карта України тощо.

6.4. У класних кімнатах початкової школи необхідно розмістити:

  • правила пожежної безпеки та дорожнього руху;
  • класний куточок, де записано права і обов'язки школярів, правила поведінки учнів, органи самоврядування, відображено життя колективу класу.

6.5. У секційних шафах кабінетів демонструються прилади, колекції, муляжі тощо.

6.6. До експозицій змінного характеру належать:

  • виставка кращих робіт учнів;
  • матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, державної атестації;
  • додаткова інформація відповідно до навчальної програми, зокрема, про життєвий і творчий шлях письменників, учених, висвітлення поточних подій у нашій країні та за її межами;
  • матеріали краєзнавчого характеру;
  • результати експериментальної та дослідницької роботи учнів;
  • результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.

Матеріали експозицій оновлюються при переході до вивчення нової теми.

6.7. Для розташування експозицій використовуються змінні пластинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщують на стінах.

6.8. Навчальні кабінети загальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені настінними термометрами або психрометрами.

7. Керівництво навчальним кабінетом

7.1. Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених учителів наказом по загальноосвітньому навчальному закладу.

7.2. Завідувач кабінету несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальних цінностей.

7.3. До обов'язків завідувача кабінетом належать:

  • складання перспективного плану оснащення кабінету;
  • забезпечення умов для проведення уроків;
  • сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабінету;
  • систематизація та каталогізація матеріальних об'єктів;
  • забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та пожежної безпеки, чистоти, порядку тощо;
  • систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матеріальних цінностей;
  • керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги та сприяння підвищенню рівня його кваліфікації.

7.4. Розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) завідувача кабінетом (майстернею) загальноосвітніх навчальних закладів встановлюється згідно з наказом МОН України від 29.03.2001 №161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2001 за №303/5494.

7.5. Перспективний план оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з директором закладу, у разі необхідності (закупівля і встановлення нового складного обладнання) - з місцевим органом управління освітою, органами державної санітарно-епідеміологічної служби та пожежної охорони.

У відповідності до Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОН України від 05.02.2001 №45 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2001 за №146/5337 і в межах, що належать до компетенції піклувальної ради, робота і матеріально-технічне оснащення навчальних кабінетів контролюються і спрямовуються піклувальною радою загальноосвітнього навчального закладу.

7.6. За згодою директора (заступника директора) закладу приміщення кабінетів можуть використовуватись для проведення уроків з інших предметів, виховних заходів, батьківських зборів.

7.7. Лаборант несе перед завідувачем кабінету відповідальність за належне зберігання навчального обладнання, навчально-наочних посібників, посуду, хімічних реактивів і матеріалів тощо.

7.8. До обов'язків лаборанта належать:

систематичне вдосконалення своїх знань, практичних умінь і навичок із забезпечення викладання навчального предмету;
забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистоти повітря і порядку розміщення засобів навчання і шкільного обладнання;
сприяння справності навчального обладнання;
збереження в належному порядку протипожежних засобів і засобів першої медичної допомоги;
утримання навчального обладнання в робочому стані і забезпечення безпеки під час виконання учнями лабораторних і практичних робіт, фізичного практикуму;
дотримання вимог правил пожежної безпеки;
допомога вчителю в організації проведення демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт, позаурочної роботи з навчального предмету;
щоденне наведення загального порядку в лабораторії, дотримання вимог з техніки безпеки під час закриття кранів для води, вимикання струму на розподільному щиту, освітлення, нагрівальних приладів, миття лабораторного посуду тощо.

Перший заступник
Директора Департаменту
загальної середньої та
дошкільної освіти              Я.П.Корнієнко

Опубліковано в шкільна документація
П'ятниця, 01 квітня 2016 22:31

Академія журналістики

 

 
15 грудня 2015 р. у ТНВК « Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів- економічному ліцеї № 9» відбулося  відкриття міського відділення  громадської організації  "Міжнароднаа  академія літератури і журналістики". Метою МАЛіЖу є надати можливість кожній обдарованій дитині розкрити талант, поспілкуватися зі своїми ровесниками, відомими письменниками та журналістами, митцями фото та малюнка, композиторами. 
Ректор МАЛіЖу – заслужений журналіст України, письменник Тарчинець Василь Федорович -  прийняв усіх охочих учнів школи у члени громадської організації.  Головою міського відділення  було обрано Човніцьку І.Є.  - учителя української мови та літератури
 
На відкритті міського відділення МАЛіЖу були присутні гості, які привітали юних маліжат, а саме: заступник міського голови Бицюра Леонід Олексійович, заступник начальника управління освіти і науки Тернопільської міської ради Гайда Наталія Володимирівна, директор  Тернопільського обласного відділення міжнародного центру впровадження програм ЮНЕСКО – Віталій Семенюк та його заступник Юрій Семенюк, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти в Тернопільській області Уруський Володимир Іванович,о.Андрій Пиптик,о.Вячечлав - військовий капелан.
 
Опубліковано в Сьогодні у школі

Тема. Тренувальні вправи. Написання не- з іменниками.

Мета. Повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про написання не- з іменниками ; використовувати іменники з не- у власних висловлюваннях; дбати про рідну мову; виховувати любов і повагу до Великого Кобзаря, його творів.

Тип уроку - урок узагальнення й систематизації знань.

Тип уроку. Узагальнення і систематизація знань.

Обладнання. Підручники, словники, таблиці, ілюстрації, мультимедійна установка.

   Епіграф уроку

                                                                 Ну, що б здавалося слова…

                                                                 Слова та голос – більш нічого.

                                                               А серце б’ється – ожива.

                                                               Як їх почує!...

                                                                                 Т. Шевченко.

                                         Перебіг уроку

І.Організаційний момент.

Учитель. Доброго дня, діти , шановні гості.

                 Рідне слово - таке ніжне,барвисте, найдорожче. Воно хвилює серце, бо мова вкраїнська - це невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, багата, ласкава і ніжна. Ще здавна люди розуміли велику силу слова,тісний генетичний зв’язок.

   СЛАЙД 2. Недаремно ж і Тарас Шевченко писав:

                                                               Ну,що б здавалося слова…

                                                              Слова та голос – більш нічого.

                                                               А серце б’ється – ожива.

                                                               Як їх почує!...

Учитель. Тож нехай слова Тараса Шевченка стануть епіграфом нашого уроку. Адже рідне слово відкриває красу світу, змушує захоплюватися, милуватися. Воно викликає різні емоції. Будить фантазію, розвиває уяву,закликає до боротьби.

СЛАЙД 3. А зараз поетична хвилинка (учениця читає вірш Л. Яцури «Тарасе,знаєш, з нами ти!»)

                                  

Тарасе, знаєш, з нами ти!

                   Тарасе, знаєш,з нами ти!

                               Сьогодні кроки по тобі звіряємо

                   Ми розігнулися,щоби іти

                   Із гідністю,і честь в собі ми маємо.

                                                                              А Україна тебе вибрала сама -

                                               Ти ж бережеш її і словом обіймаєш

                                               Все бачиш із небес:майдан… зима…

                                               «Небесну сотню» нашу зігріваєш.

                   Тарасе! Із Чернечої гори

                   Ти чуєш кожну мить, війни негоду.

                   Знай, що у кого в серці ти,

                   Той піде в бій за волю і свободу.

                                               А слово твоє житиме крилате

                                               У вишиваній та вишневій Україні!

                                               Де є Дніпро, родина, пісня, хата,

                                               Там віра є, що ця земля – єдина.

ІІ . Повідомлення теми , цілей і завдань уроку.

     Мотивація учіння.

Учитель. Епіграф нашого уроку підібраний не випадково, бо прослухавши поезію, присвячену Тарасу Шевченку, ви ще раз переконалися у багатстві та неповторності рідного слова. Кожне слово у ній, ніби намистинки. Саме тому важливо його плекати та берегти для прийдешніх поколінь, як це робив Тарас Шевченко.

СЛАЙД 4.

Учитель. Отже, тема нашого уроку. Тренувальні вправи. Написання не- з іменниками.

Мета нашого уроку: узагальнити і систематизувати вивчене про написання не- з іменниками, вчитися правильно використовувати їх у мовленні, дбати про рідну мову, її красу і чистоту.

СЛАЙД 5

Учитель. Отож, діти,

Зробіть усе, що можете, застосувавши те, що знаєте, знаходячись там, де ви є.       

                                                                                     Теодор Рузвельт

Учитель. А зараз завдання таке (у вас на партах є зелені листочки і квіти). З поданих слів (написаних на зелених листочках) дібрати ті, які стосуються теми нашого уроку. Зачитайте їх будь ласка (неволя, недруг, неправда, ненависть).

СЛАЙД 6.

Учитель. У «вінок Кобзареві» – символ рідної землі, ми вплетемо ці слова листочки. У мене слово «незалежність».

                 Яким ви бачите його?

Учень. Цим словом можна висловити власне ставлення до тих чи інших подій.

Учитель. Що воно означає? (свободу, волю, суверенність, самостійність).

Учитель. Ми переконуємося, що у словах – безмежність, тому я першою у вінок вплету слово «незалежність». (Учитель кріпить до віночка першим слово незалежність)

Тепер слова ви оберіть і до віночка і до віночка прикріпіть. (Учні кріплять листочки).

Учитель. Оберіть квіточку, яка найбільше вам до вподоби. Покладіть її перед собою. Нехай вона вам подарує радість, наполегливість, старанність, а вкінці уроку ми вплетемо їх у вінок.

Учитель. Як пишемо ці слова? (разом)

Чому пишемо ці слова разом? Пригадайте правила.

Для допомоги я пропоную скористатись талицею, яка зображена на слайді.

СЛАЙД 7. Таблиця. Правила написання не з іменниками.

Учитель. А коли не з іменниками пишемо окремо? (учні відповідають, користуючись таблицею на слайді).

Учитель. Попрацюємо біля дошки.

Завдання 2. Записати речення на дошці, пояснити написання не- з іменниками.

1.У нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко «Доля»). (неправда – обман брехня(заміняємо синонімом, не є префіксом)).

2. Не хлібом єдиним живе людина. (Не- частка). Слово без не – вживається.

СЛАЙД 8-12. Лінгвістична гра. Перевіримо свої знання. Увага! Запитання. (тести. Відповідь записати у зошити).

  1. Окремо не пишемо. Якщо не- заперечує лексичне значення слова. (так).
  2. Разом не пишемо. Якщо слово не вживається без не (так).
  3. Не з іменниками здебільшого пишемо окремо? (так).
  4. Разом не пишемо. Якщо слово можна замінити іменником без не (так).

Учитель. Що ж, чудово попрацювали, а зараз я вас запрошую взяти участь у творчій лабораторії. Пригадайте, що таке синоніми? (слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням).

СЛАЙД 13. Завдання. До поданих іменників дібрати слова – синоніми з префіксом не-.

Горе – нещастя

Ворог – недруг

Рабство – неволя

Злість – ненависть

Хвороба – недуга

Учитель. Який розділ науки вивчає словниковий склад мови? (лексикологія).

Яким словником ми користуємося, щоб пояснити значення слова? (тлумачний).

Отож, у нас «лексична розминка».

СЛАЙД 14. Попрацюємо із тлумачним словником.

Не бійтесь заглядати у словник.

Це пишний яр, а не сумне провалля.

М. Рильський.

На слайді слова: невіглас, неук, некчема, невдаха.

Завдання. У тлумачному словнику знайти подані слова, пояснити їх значення і написання.

1 група слова: невіглас, неук (без не- не вживається).

2 група: некчема, невдаха (без не- не вживається).

Записати слова у зошит.

Невіглас – неосвічена людина, яка немає достатніх знань, досвіду.

Неук – обмежена, невихована, некультурна людина.

Нечема –

Невдаха –

СЛАЙД 17.Фізкультхвилинка.

СЛАЙД 18. На слайді записано два прислів’я.

  1. 1.Вчення світ, а невчення – тьма.
  2. Слово не стріла, а глибше ранить.

Учитель. Діти, вашим завдання до уроку було: «групі Мовознавці» письмово пояснити значення прислів’їв. Групі «Дослідники» намалювати малюнок до цих прислів’їв. (Перевіримо це завдання).

СЛАЙД 19-20. Робот а в групах. Перлини Шевченківської творчості.

Завдання. Із поданих слів скласти строфу вірша, пояснити написання не- з іменниками.

Група «Мовознавці»

  1. Вечірняя, зоре, моя

Горою, над, зійди

Тихесенько, поговорим

З, не, тобою, в, волі.

Зоре моя вечірняя

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою. (синонім рабство)

  1. Група «Дослідники»

Рідна, рідне, мово, слово

Забуває, вас, хто

У, той, не, грудях, серденько

Має, тільки камінь.

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько

Тільки камінь має. (Не- є часткою).

СЛАЙД 21.

Учитель. Підручник – друг наш незамінний,

Супутник у житті відмінний.

Без нього світла не знайдеш

А з ним розумним ти зростеш!

Попрацюємо з підручником у групах. Виконаємо вправу 316. (письмово).

Група «Мовознавці» - 1, 2, 3 речення

Група «Дослідники» - 4, 5, 6 речення

(Перевірка вправи)

Я хочу, щоб ішов не дощ,

____________ сніг.

І щоб зима нам принесла

Не сум, а _______ сміх.

Щоб в Україні не війна,

_________ запанував

Щоб мову рідну, веселкову

_________ не забував.

 

СЛАЙД 22-23. Творче завдання. Допишіть текст прозою чи віршем.

Я хочу, щоб ішов не дощ,

А білий-білий сніг.

І щоб зима нам принесла

Не сум, а тільки сміх.

Щоб в Україні не війна,

А мир запанував

Щоб мову рідну, веселкову

Ніхто не забував.

 

                                   

                                                                                                                                                                                                     

СЛАЙД 24.

Учитель. Я вірю, що над Україною ще зійде світанкова щаслива зоря волі й добра, зоря миру і свободи.

Безсмертне слово Кобзаря дає можливість нам усвідомлювати нам хто ми є, розуміти свою націю, виховувати у собі патріотизм, який так необхідний нам сьогодні. Встане Україна. І розвіє тьму неволі…

                                                                           («Великий льох»)

СЛАЙД 25. Учитель. Отож, вплетіть у «вінок Кобзареві», квіти – слова, які ви обрали на початку уроку. (Діти кріплять квіти у віночок на дошці).

Ми вплели слова в вінок барвистий,

І урочисто квіти зацвіли.

Я додам калиноньки намисто,

Щоб у серці ви слова ці зберегли.

СЛАЙД 26.

  1. Підсумок уроку. А зараз підведемо підсумок уроку.

Незакінчене речення.

Сьогодні на уроці я дізнався (лась) (що не- з іменниками пишеться окремо)

Найбільш цікавим було…. (творчі завдання).

Я намагався (лась) … (правильно виконувати завдання)

Я зрозумів (ла) … що ..

Урок запам’ятався мені тим, що …

  1. Оцінювання й мотивація навчальних досягнень.

СЛАЙД 27.

  1. Домашнє завдання. Повторити правила §37.

СЛАЙД 28.

Ну, що б здавалося, слова?

Вони звичайні

І такі незвичні…

Шануймо, бережімо кожне слово,

Плекаймо нашу рідну українську мову.

    ДОДАТОК

до наказу Міністерства освіти і науки України

від       16. 06. 2015 р.    № 641

КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІВСТУП

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (раtria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.

Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності та ін.

Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції.

Разом із тим, національно-патріотичне виховання не повинно прищеплювати ідеї культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної культури. Ця Концепція виходить з ідеї об’єднання різних народів, національних та етнічних груп, які проживають на території України, довкола ідеї української державності, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхній всебічний соціальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-які форми дискримінації, підтримуючи всі мови і культури, що зазнали такої дискримінації в часи колоніальної залежності України.

На жаль, до сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної традиції, досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді, у попередні часи боялися взагалі терміну “національний”, а “патріотичне виховання” сприймали винятково в етнонародному або неорадянському вимірі.

Протягом останніх десятиліть було розроблено низку концепцій:

Концепція національної системи виховання (1996);

Концепція національно-патріотичного виховання (2009);

Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 рр.;

Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012).

Проте жодна з них не була розгорнута і не втілилася в конкретні кроки з реалізації через зміну векторів розвитку держави і, відповідно, освітньої політики, через різні уявлення правлячих еліт на ідеологію і напрями розвитку освіти.

На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

- повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);

- участь у громадсько-політичному житті країни;

- повага до прав людини;

- верховенство права;

- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;

- рівність всіх перед законом;

- готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Відтак, враховуючи всі обставини, виникає гостра потреба у розробленні концепції, яка б визначала нову стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу виховання суб’єкта громадянського суспільства, громадянина-патріота України.

1. Мета та завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.

Системна організація військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

2. Принципи патріотичного виховання

Патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:

- принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

- принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

- принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;

- принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;

- принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;

- принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.

3. Шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді

3.1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:

- підготовка нормативно-правових документів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;

- розроблення державних і громадських заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни;

- розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих і на національно-патріотичне виховання молодих людей;

- підготовка комплексної програми військово-патріотичного виховання та нормативно-методичного забезпечення її реалізації з метою виховання здорового підростаючого покоління, готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність України;

- вироблення науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховання молоді: включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів (через світову історію можна показати, як державність поновлювали інші народи, зокрема чехи та поляки; через зарубіжну літературу показати, як ці народи утверджували свою ідентичність; через дисципліни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українців у науці і техніці, якими слід пишатися тощо, бо тільки цілісна і системна картина гарантуватиме осягнення мети Концепції);

- вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;

- забезпечення активної участі сім’ї та родини в розвитку фізичного і морального здорової, патріотично налаштованої зростаючої особистості.

3.2. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання:

- проведення заходів спрямованих на реалізацію патріотичного виховання в закладах системи освіти, культури, спорту;

- підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та самоорганізації українських громадян, спрямованої на заохочення молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України;

- створення умов для популяризації кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки професійної й самодіяльної творчості;

- активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та їхніх сімей, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію;

- залучення молоді до участі у збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі задля громадянського миру і злагоди;

- сприяння спортивній і фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання;

- налагодження співпраці з військовими формуваннями України як мотивація готовності до вибору військових професій;

- сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання та інших громадських організацій, які здійснюють патріотичне виховання молоді;

- активізація виховної роботи з дітьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”);

- удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів, які займаються питаннями національного і патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти, культури, спорту.

3.3. Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством:

- активне залучення до національно-патріотичного виховання дітей та молоді дитячих і молодіжних громадських організацій (об’єднань), використання їхнього досвіду, потенціалу, методів роботи у вихованні патріотів України;

- організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;

- долучення батьківської громадськості до популяризації кращого досвіду патріотичного виховання;

- посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді.

3.4. Інформаційне забезпечення національно - патріотичного виховання дітей та молоді:

- організація у теле-, радіопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованій пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій; підтримка україномовних молодіжних засобів масової інформації;

- запобігання пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що суперечать загальнолюдським та національним духовним цінностям, заперечують суверенність Української держави;

- виробництво кіно - і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування;

- підготовка інформаційної та науково-популярної літератури для батьків з питань патріотичного виховання дітей та молоді у сім’ї; висвітлення в засобах масової інформації кращого досвіду родинного виховання;

- здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг патріотичної спрямованості.

Процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам.

Етапи впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді

На першому етапі (2015 р.) планується :

- створення нормативно-правового підґрунтя, інформаційно-методичного забезпечення для здійснення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

- створення Центру патріотичного виховання у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України;

- створення інформаційного ресурсу, присвяченого цій тематиці;

На другому етапі (2016-2017 рр.) передбачається:

- розроблення програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих освітніх закладів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді;

- підготовка та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання тощо;

На третьому етапі (2018-2019 рр.) забезпечується :

- проведення моніторингу системи патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою соціологічних опитувань, анкетування, психологічного тестування;

- проведення науково-методичних конференцій, створення банку передового педагогічного досвіду на інформаційному веб-ресурсі;

- аналіз здобутого, встановлення досягнень і викликів, корекція навчально-виховних впливів з урахуванням результатів моніторингу.

Очікувані результати:

У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується:

– забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті;

– зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;

– збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;

– створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;

– консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.

Необхідною умовою втілення Концепції в практику є широке обговорення її положень і завдань, проведення конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати порушені цією Концепцією питання і завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходів з їх реалізації.

Опубліковано в Матеріали МОНУ
П'ятниця, 01 квітня 2016 05:47

Найкращі з найкращих

Освітяни Тернополя - найкращі серед найкращих на Всеукраїнських професійних змаганнях педагогів України. Про це свідчать результати участі учителів міста у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2015."

Всеукраїнський конкурс "Учитель року" проводиться з 1995 року з метою виявлення і підтримання творчої праці вчителів, підвищення їх професійної майстерності та популяризації педагогічних здобутків. Оссвітяни Тернополя неодноразово демонстрували на конкурсі високі результати, однак особливо щедрим на нагороди став саме 2015 рік.

По-перше, після дванадцятилітньої перерви ми знову маємо переможців найвищого – всеукраїнського рівня!

По-друге, уперше за двадцятилітню історію конкурсу одразу троє педагогів Тернополя стали фіналістами його всеукраїнського етапу, а двоє з них посіли найвищі сходинки професійного олімпу. Так, у номінації «Образотворче мистецтво» абсолютну перемогу на всеукраїнському етапі здобула Галина Кізілова, учитель загальноосвітньої школи №4, а в номінації «Правознавство» перше місце виборола Тетяна Кульчицька, учитель спеціалізованої школи № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов. Лауреатом всеукраїнського етапу конкурсу «Вчитель року-2015» у номінації «Українська мова і література» стала учитель ТНВК «Школа-ліцей №6» Олександра Флешар.

По-третє, уперше переможців фахових змагань буде нагороджено не лише почесними грамотами, дипломами і подяками, а й значними грошовими винагородами, наданими міською владою. Так, за перемогу на всеукраїнському етапі конкурсу «Вчитель року» учителі отримають по 10000 грн., за перемогу на міському етапі – по 2000 грн. Передбачено також заохочувальні премії у сумі 1500грн. і 1000 грн. призерам міського етапу і фіналістам всеукраїнського етапу конкурсу.

Урочиста церемонія нагородження переможців відбудеться 29 грудня 2015 року в актовій залі школи №4 (початок об 11.00). Грамотами управління освіти і науки Тернопільської міської ради і грошовими преміями будуть відзначені переможці всеукраїнського етапу конкурсу «Вчитель року - 2015», переможці міського етапу конкурсу «Вчитель року-2016» і переможці міського етапу конкурсу «Класний керівник року» у 2015 році». Учасників і міських етапів конкурсів «Учитель року-2016» і «Класний керівник року» у 2015 році» буде нагороджено подяками управління освіти і науки Тернопільської міської ради.

Нагороди вручатимуть: міський голова Сергій Надал, заступник міського голови Леонід Бицюра і начальник управління освіти і науки Тернопільської міської ради Ольга Похиляк.

Переможцями міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2016» стали:

у номінації «Захист Вітчизни»:

  • Валерій Бондар, директор Школи допризовної підготовки,
  • Ганна Ягнич, вчитель Школи допризовної підготовки,

у номінації «Математика»:

  • Людмила Ільчук вчитель спеціалізованої школи № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов,

у номінації «Історія»:

  • Інна Чарнецька, вчитель загальноосвітньої школи №11,

у номінації «Англійська мова»:

  • Олеся Дідик, вчитель спеціалізованої школи № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Кращими на міському етапі Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник року» у 2015 році» були:

 у номінації «Класний керівник 5-7 класів»:

  • учитель ТНВК «Школа-економічний ліцей №9» Світлана Мурза,

у номінації «Класний керівник 8-9 класів»:

  • учитель загальноосвітньої школи №24 Тетяна Головань,

у номінації «Класний керівник  10-11 класів»:

  • учитель загальноосвітньої школи №16 Надія Юречко.

Ми щиро вітаємо переможців, дякуємо міській владі за високі винагороди освітянам і висловлюємо впевненість у тому, що такі приємні події у нашому професійному житті будуть повторюватися щорічно.

Опубліковано в Учитель року