Основні напрями діяльності

І. Організаційно-керівна діяльність.

Інформаційний супровід викладання предметів базового компонента 

№	ПІП	Посада, навантаження	Предмет	Опорна школа
1.	Гапон Леся Олексіївна	методист	Українська мова і література

Діяльність щодо покращення умов, якості та  професійної майстерності працівників

№	Зміст роботи (тема, назва заходу)	Відповідальні	Термін
ІКТ
1.	Висвітлення на сайті учителів української мови і літератури, на блозі методиста	Гапон	Постійно
2	Науково-інформаційний супровід предмета засобами ІКТ	Гапон	Постійно
3	Мережева взаємодія з головами МО	Гапон	Постійно
Зміцнення науково-методичної та матеріально-технічної бази
4	Створення інформаційних банків даних учителів УМЛ,  реалізації програм професійного розвитку .	Гапон	Вересень-жовтень
5	Створення інноваційних банків даних , каталогів інноваційних технологій, ППД УМЛ	Гапон	Вересень-жовтень
Організаційні засади щодо покращення умов, якості та професійної майстерності працівників
6	Участь в обласних семінарах¸ тренінгах	Гапон	Постійно

Інструктивно-методичні заходи

№	Зміст роботи (тема, назва заходу)	Термін	Відповідальний
1	Складати місячні плани-циклограми	щомісяця	Гапон
2	Скласти , погодити, затвердити плани роботи форм методичного навчання	вересень	Гапон
3	Взяти участь у підготовці серпневої конференції	серпень	Гапон
4	Скласти звіт про методичну діяльність	травень	Гапон
5	Аналіз матеріалів фахових конкурсів	грудень	Гапон
6	Проаналізувати кадрові зміни	вересень	Гапон
7	Самоосвіта	щоп’ятниці	Гапон

ІІ. Науково - методичне забезпечення реалізації державних, регіональних, міських програм.

2.1. Державні програми.

• Концепція мовної освіти
• Концепція літературної освіти
• Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді
• Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки

2.2. Регіональні програми.

• Обласна програма розвитку і функціонування української мови на 2013 – 2017 роки

2.3.  Міські програми.

• Міська програма «Освіта»

ІІІ. Педагогічні заходи обласного, всеукраїнського та міжнародного    рівня.

3.1. З педагогічними працівниками.

3.2. З учнівською молоддю.

                             

1

«Змагаймось за нове життя», присвячений Лесі Українці

Всеукраїнський творчий учнівський конкурс

ЗД з ВР, учителі укр. мови і літератури, музичного і образотворчого мистецтва, учні ЗНЗ

02.2017

ТКМЦНОІМ

                               V. Науково-методична діяльність.

5.1. Розробка програм, посібників, рекомендацій, інструктивно-методичних листів, концепцій, положень.

№	Тема	Форма роботи	Термін	Місце проведення	Відповідальний
1	Особливості викладання УМЛ, роботи методичних структур УМЛ в 2016-2017 н.р.	Інструктивно-методичний лист	серпень	ТКМЦНОІМ	Гапон
2	Особливості роботи методичних структур УМЛ в 2016-2017 н.р.	Інструктивно-методичний лист	вересень	ТКМЦНОІМ	Гапон
3	Підготовка до ЗНО, ДПА	Інструктивно-методичний лист	березень	ТКМЦНОІМ	Гапон
4	Медіаконструктор УЛ	Ітернет-проект	серпень-травень	http://gapon.hol.es/	Гапон
5	Відеоурок УМ «10 хвилин»	Ітернет-проект	серпень-травень	http://gapon.hol.es/	Гапон
	Національно-патріотичне виховання на уроках УМЛ, заняттях гуртків і факультативів	Рекомендації	січень	ТКМЦНОІМ	Гапон

                      VІІ.  Навчально-методична діяльність

Структура та форми організації науково-методичної діяльності за напрямами

Фахове об’єднання учителів української мови і літератури

1        Методичне об’єднання  голів шкільних методичних об’єднань учителів української мови і літератури (керівник – Гапон Л.О., ТКМЦНОІМ)

2       Постійний семінар голів шкільних методичних об’єднань учителів української мови і літератури (керівник – Гапон Л.О. ТКМЦНОІМ)

3       Акмеоклуб учителів вищої кваліфікаційної категорії з педагогічними званнями (науковий керівник – Боднар О.С., координатор – Гапон Л.О.)

4       Школа професійного зростання учителів 1, 2, вищої кваліфікаційної категорії (керівник – Шендеровська Л.В.,ТСШ№3, координатор – Гапон Л.О.)

5       Літературно-мистецька студія (керівник – Гапон Л.О., ТКМЦНОІМ)

6       Практикум «Впровадження Держстандартів» у 8 класах (керівник – Грабовська О.М., координатор - Гапон Л.О.)

7       Медіастудія (керівник – Гапон Л.О., ТКМЦНОІМ)

8       Міжшкільні методичні об’єднання учителів української мови і літератури:

• шкільного округу «Сонячний-Східний» (ТЗОШ№27)
• шкільного округу «Центр-Дружба»( ТСШ№3)

№		Зміст роботи (тема, назва )		Форма	Учасники		Дата			Місце проведення
МО голів шкільних  методичних об’єднань учителів української мови і літератури»:
1		Особливості викладання УМЛ, роботи методичних структур УМЛ в 2016-2017 н.р.		Засідання методичного об’єднання	Голови шкільних МО вчителів укр. мови і літератури			Серпень 2016			ТНВК ШЕЛ №9
2		Підготовка до ЗНО, ДПА		Засідання методичного об’єднання	Голови шкільних МО вчителів укр. мови і літератури			Березень 2017			ТКМЦНОІМ
Постійний семінар голів шкільних методичних об’єднань учителів української мови і літератури
1		Креативні методики для активізації процесу навчання мови як засіб реалізації компетентнісного підходу		Семінар	Голови МО учителів укр. мови і літератури			листопад			ТСШ№29
2		Інтегрування медіаосвіти в процес вивчення літератури.		Семінар	Голови МО учителів укр. мови і літератури			лютий			ТЗОШ№11
Школа професійного зростання  для вчителів-словесників спеціалістів ІІ і І категорій
1		Майстерня поетичного слова на уроках УЛ як дієвий засіб розвитку творчих здібностей школярів,		Школа фахової майстерності	Вчителі-словесники, спеціалісти І і ІІ категорії			січень			ТСШ№16
2		Інноваційні підходи до проведення уроків УМ.		Школа фахової майстерності	Вчителі-словесники, спеціалісти І і ІІ категорії			квітень			ТСШ№24
Практикум «Впровадження Держстандартів»
1		Висвітлення нових тем з УМ у 8 класах	Вироблення рекомендацій				вересень		Грабовська О.М., ТУГ; Гапон Л.О., ТКМЦНОІМ
2		Уроки УМ у 8  класах Уроки УМ у 5-11  класах	Панорамні уроки			Учителі укр. мови і літ.	Листопад-грудень		МО «Дружба - Центр»
3		Висвітлення нових тем з УЛ у 8 класах	Вироблення рекомендацій				жовтень		Грабовська О.М., ТУГ; Гапон Л.О., ТКМЦНОІМ
4		Уроки УЛ у 8 класах Уроки УМ у 5-11  класах	Панорамні уроки			Учителі укр. мови і літ.	Січень лютий		МО «Сонячний-Східний»
Акмеоклуб
1	Акмеосередовище учителя-словесника. Подолання синдрому емоційного вигорання			Тренінг	Учителі укр. мови і літ. вищої категорії		вересень			ТЗОШ№19
2	Акмеотехнології на уроках УМЛ			Модерація	Учителі укр. мови і літ. вищої категорії		грудень			ТЗОШ№24
3	Акмеоурок. Секрети педагогічної творчості			Методична панорама	Учителі укр. мови і літ. вищої категорії		лютий			ТЗОШ№23
Літературно-мистецька студія
1	Відзначення річниці від Дня народження Івана Франка			Літературні читання	Учителі укр. мови і літератури, учні ЗНЗ		27.08.2016			Біля пам’ятника І.Франка
2	Відзначення Дня української писемності та мови			Панорама виховних заходів	ЗД з ВР, учителі укр. мови і літератури, учні ЗНЗ		09.11.2016			ЗНЗ
3	Відзначення Дня рідної мови			Цикл виховних заходів	ЗД з ВР, КК, учителі-словесники		17-19. 02. 2017			ЗНЗ
4	«Змагаймось за нове життя», присвячений Лесі Українці			Творчий учнівський конкурс	ЗД з ВР, учителі укр. мови і літератури, музичного і образотворчого мистецтва, учні ЗНЗ		02.2017			ТКМЦНОІМ
5	Декада вшанування пам’яті Т.Шевченка			Панорама виховних заходів	Учителі української мови і літератури		01-10.03.2017			ЗНЗ
6	Конкурс читців Т.Г.Шевченка та І.Я.Франка			Творчий конкурс	Учителі української мови		03.2017			ТНВК ШЕЛ№9
7	Відзначення Дня перепоховання Т.Шевченка			Літературні читання	Учителі української мови		22 .05.2017			Біля пам’ятника Т.Шевченка
8	Відзначення Дня слов’янської писемності			Панорама виховних заходів	ЗД з ВР, КК, учителі-словесники		24.05.2017			ЗНЗ
9	Відзначення Дня філолога				Учителі -словесники		25.05.2017			ТКМЦНОІМ

X. Інформаційно-видавнича діяльність.

№	Зміст роботи	Термін
1	Підготовка інформаційних матеріалів за результатами педагогічних та мистецьких конкурсів	Серпень-червень
2	Підготовка науково-методичних матеріалів для друку за результатами методичних та науково-методичних заходів	Серпень-червень
3	Ітернет-проект«Медіаконструктор УЛhttp://gapon.hol.es/	Вересень-травень
4	Ітернет-проект «Відеоурок УМ «10 хвилин» http://gapon.hol.es/	Вересень-травень

XІ. Прогнозування розвитку. Основні завдання на 2016-2017 н.р.

• реалізація завдань нових освітніх стандартів;
• професійне зростання учителів-словесників у системі особистісно зорієнтованої системи післядипломної освіти;
• підвищення рівня інноваційної компетентності та медіаграмотності учителів-словесників.

 

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Вживання розділових знаків

Кунцьо Н.С.,вчитель української мови і літератури ТехліцеюТернопіль - 2016

Квітковий урок

Тема: Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку . Вживання розділових знаків

Мета: систематизувати й поглибити знання учнів про складне речення з різними видами зв’язку, смислові відношення між його частинами; вдосконалити вміння складати схеми речень, правильно інтонувати різні типи складних речень, ставити відповідні розділові знаки; розвивати культуру мовлення, логічне мислення, сприяти реалізації творчого потенціалу школярів; виховувати свідоме ставлення до вивчення рідної мови, інтерес до результатів своєї праці, критичне ставлення до своїх помилок, любов до природи.

Тип уроку: урок систематизації і узагальнення знань

Обладнання:  роздавальний матеріал, словник асоціацій, проектор

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

              Добрий день,діти! Ще один урок

              Прийшов до нас за розкладом сьогодні.

              Тому,озброївшись і книгою, й пером,

              Пірнемо знову в мовну цю безодню!

Слово вчителя

    Надворі весна. Починає зеленіти травичка, розпускаються перші квіти, і всім хочеться чогось незвичайного. Тому проведемо квітковий урок на тему : «Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Вживання розділових знаків»

  Перше слово побажання для нашого уроку заховане в поданих реченнях. Правильно вставивши літери, ми прочитаємо його.

  1. І..нувало повір’я : кол.. покла….и пуч..чок квіток на ніч під голову, то у сновидіннях людина ..оже поб..чи.... власну долю. А ще гадали , коли людина ….сне навесні на ….й траві, то їй подарована буде здатність у сні передбачати майбутт... (М.Гоголь).

- Яке слово ви склали з пропущених літер?

(Систематизація)

- Тож на цьому уроці ми повинні… (систематизувати і узагальнити вивчене про складне речення з різними видами зв’язку; вміти визначати основні ознаки і структуру складних речень з різними видами зв’язку ( сурядним, підрядним, безсполучниковим); будувати складні речення з різними видами зв’язку; виконувати синтаксичний розбір речення; правильно ставити розділові знаки й обґрунтовувати їх).
ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Повторення теоретичного матеріалу.

Учитель

   Коли приходить весна, дівчата й хлопці поспішають на побачення. Євген і Мар’яна вирішили теж зустрітися біля квіткового дерева. Лише їхній діалог буде не про почуття , а про складні речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку.
Побачення біля квіткового дерева(діалог хлопця та дівчини про складні речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку)

IV. Вивчення матеріалу

Учитель

   Кожного разу ,вивчаючи складне речення,я уявляю, що речення — це будинок, а ви — архітектори. Вам потрібно спроектувати будинки для декількох сімей. Кожен будинок (просте речення) буде зручно поєднуватися(сполучні засоби) з сусіднім. Звісно,ви зараз проектувати будинок не будете, бо не маєте креслярського приладдя, але створити квітковий букет із  складних речень з сполучниковим і безсполучниковим

зв’язком зможете. Якщо  правильно складете  речення та вкажете його вид,вам дозволяється поставити у вазу одну квітку. Я думаю: букет буде чудовим.

1. Квітковий букет із речень

 ● Підсніжники - це опущені дзвоники, спершу закриті білястим опушенням, а коли потепліє і мине пора приморозків, розкриваються вони у всій своїй красі.

 ● Роза - найпоетичніша квітка українських народних пісень, найкрасивіша серед усіх квітів, які подарували і якими тішить нас щедра природа.

 ● В книжках пишуть: первоцвіт дарує людині здоров’я, його цілющі властивості відомі здавна, ще древнім грекам, які вважали його квіткою священної гори богів Олімпу.

 ● В німців існувало таке повір’я: якщо дівчина першою на Великдень знайде квітку первоцвіту, то неодмінно цього ж року вийде заміж.

 ● Квітку водяної лілії треба було не зрізати, а тільки зривати, бо зрізане стебло почне кривавитися, і від цього людину стануть переслідувати тяжкі сни, а то й заманить безодня.

● Вірили, хто знайде квітку папороті, буде розуміти мову тварин і рослин, передбачати майбутнє, навіть знаходитиме вкрадені речі.

2. Вважаю, що святковості нашому уроку додадуть правильні відповіді під музичний супровід. (Звучить музика)

  Кодований диктант  (робота у  парах)

( Картка №1)

Завдання: усно проаналізуйте подані речення, запишіть у таблицю номери та схеми, що їм відповідають .

Вид речення	№	Схема речення
Просте речення
Складносурядне речення
Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним
Складнопідрядне речення з кількома підрядними
Складне речення з різними видами зв’язку

  1. Весна, перемішавши промені сонця й фарби веселки, кидала їх з високості на землю.

  2. Вірили колись індіанці, що біле латаття утворилося з іскор, які впали після зіткнення двох зірок.

  3. Минали роки, і чудесна сила чар-зілля поступово кудись зникала.

  4. Неповторна краса, коли цвіте мак.

  5. Теофраст застерігав, що викопувати айстру треба з коренем і обов’язково вночі, попередньо звівши над нею намет – так тільки зберігаються її сили.

  6. Говорять, що здавна в народі шанують подорожник, ромашку, звіробій, полин

 3. Лінгвістичні хованки

Учитель

  Доля багатьох людей пов’язана з квітами. Перед вами текст про народну художницю України Катерину Білокур. В ньому заховалось речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Знайдіть і  

запишіть його.           

Картка № 2                            

1.Творчість Катерини Білокур із с. Богданівки належить до найкращих надбань української культури ХХ століття. 2. Художниця прожила своє життя, визначаючи час за цвітінням квітів і трав. 3. Малюючи їх, Катерина Білокур неначе сягала найдосконалішої, найгармонійнішої краси, яку закладено природою в квітах і якої їй бракувало в житті особистому.

 4. Якби майстрині сказали, що квіти можуть бути мертвим об’єктом  живопису, вона б , мабуть, простодушно здивувалася.    5. Катерина Білокур − художниця, народжена для квітів, бо вони були її вільною мовою, ними вона оперувала на своїх полотнах із віртуальною легкістю. 6. Катерина Білокур − майстриня компонування. 7. Її картини виникають з мозаїки цілком закінчених фрагментів, наче тчуться в гобелени чи «вишиваються» пензлем.

4. Квіткові вітражі

Учитель

   Мені дуже сподобався вислів, що картини Катерини Білокур «наче тчуться в гобелени чи «вишиваються» пензлем». Ми теж створимо свої «вітражі» − синтаксичний розбір речення.

Робота біля дошки. Синтаксичний розбір речення

  Катерина Білокур − художниця, народжена для квітів, бо вони були її вільною мовою, ними вона оперувала на своїх полотнах із віртуальною легкістю.(Речення складне з різними видами зв’язку (сполучниковим підрядним і безсполучниковим),розповідне, складається з 3частин:1ч.- реч. просте,розп .,двоскл.,пошир.,ускл. дієприкм. зворотом,головне;2ч.-реч . прос- те,розп.,двоскл.,пошир.,неускл.,підр.; 3ч.-реч.просте,розп.,двоскл., пошир.,не- ускл.).           чому?

         [        ], бо (        ), [        ].

V. Узагальнення і систематизація знань

Людина і квіти(з використанням складних речень з різними видами зв’язку)

Завдання випереджувального характеру для трьох груп

 1 група.  (Презентація квіткового календаря)

 2 група.  (Презентація словника асоціацій )

3 група.  (Презентація фільму про Катерину Білокур)

Учень

     Катерина Білокур – народна художниця України , геніальна особистість,

одна з визначних постатей XX століття, яка в своїх чудових полотнах втілила невмирущу красу української природи, щедрі дарунки родючої землі і розмаїття квітів – символ радості , щастя і духовного життя народу.

 Учень

Картини Катерини Білокур звучать урочисто , як органна музика , в них знаходимо відсвіт глибоких емоцій , думок , світлих почуттів і ясних настроїв, в них просвітлена зачарована квітами душа.

 (Звучить пісня «Квітка - душа» у виконанні учениці )

 Учитель

   Душа кожного із нас – це квітка, про яку треба пам’ятати,яку необхідно леліяти та оберігати.

VІ .  Підсумок уроку. Рефлексія

На такій емоційній ноті завершуємо наш квітковий урок.

− Як ви вважаєте, чи досягли ми поставлених цілей?

− Які завдання, виконані на уроці, вам сподобалися? Чому?

 ЕМОЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА (Картка № 3)

VII. Домашнє завдання
(на вибір учнів)
1. Скласти тестові завдання «Складне речення з різними видами сполучникового та безсполучникового зв’язку» ,використовуючи матеріал про квіти.

2. Написати твір-мініатюру „Чарівний світ Катерини Білокур”, використовуючи речення з різними видами сполучникового та безсполучникового зв’язку.

Слем (від англ. slam — ляскати (особливо дверима); в американському сленгу : сильний удар (по м'ячу); різка критика; брутальна відповідь) — читання віршів, але читання, в якому важливим є не лише те, ЩО читають, а й те, ЯК. Слем-турнір є химерним поєднанням спорту та мистецтва: це змагання поетів у артистичному читанні. Змагання в повному сенсі цього слова: з оцінками довільно обраного з-поміж глядачів журі, з чітким часовим регламентом, з штрафними санкціями за порушення встановлених правил. 

В українській фразеології є яскравий відповідник слему — ляскати (тряскати, траскати) язиком. 

Історія

1984 року інженер Сміт Марк, який писав поезію з 19-річного віку, влаштував у Чикаго перший поетичний слем-турнір. А за кілька років той самий Марк Сміт у тому самому Чикаго став організатором регулярних слем-змагань у джаз-клубі з назвою «Green Mill Jazz Club», який став однією з найвідоміших домівок американського слему.

Український слем

Існує суперечка про дату народження українського слему. Поет Сергій Жадан запевняє, що український слем з'явився 1997 року в Харкові. А головний редактор інтернет-видання www.proza.com.ua, критик культури, автор книги SLAM! Теория и практика поэтической революции. — К.: Издательский Дом «Чили», 2007. — 88 с., слем-майстер і можна сказати культурний революціонер Анатолій Ульянов вважає, що український слем народився відразу після фестивалю «Киевские Лавры 2006», там був встановлений український формат слему, там пройшов перший заявлений турнір зі слему в Україні.

• Вікторія Наріжна. Народження українського слему: купатися чи не купатись?
• Тарас Прохасько. Slam: Так затраскуються двері
• Інтерв'ю з Анатолієм Ульяновим
• Анатолій Ульянов. Зубастый украинский слэм

Тема досвіду «Формування естетичної компетентності учнів на уроках української мови і літератури шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах»

Адреса досвіду   4600 м. Тернопіль, вул. Юності, 11, Тернопільська спеціалізована школа I-III ступенів № 7  з поглибленим вивченням іноземних мов

Автор -Луканюк Марія Степанівна -  учитель української мови і  літератури вищої кваліфікаційної  категорії

Обґрунтування актуальності  та  перспективності

Сучасне суспільство потребує творчих, діяльних, обдарованих громадян, здатних до життєвого самовизначення. Школа покликана дати людині не лише суму знань, умінь і навичок, а формувати в неї компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки навчанню. Новітня філософія освіти спрямовує навчально-виховний процес на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенціальних можливостей та здібностей учнів, забезпечення умов для їх життєвої самореалізації.

Про естетичну компетентність учнів має дбати учитель-словесник, зважаючи на тенденції реформування шкільної освіти, відображені в нових документах – та Концепції літературної освіти.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти визначено естетичну компетентність як здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти спрямовує учителів на використання  «особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти».  Тому я обрала для самоосвітньої роботи науково-методичну проблемну тему «Формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах».

Значущість і своєчасність проблеми формування естетичної компетентності сучасної молоді обумовлена відірваністю молодого покоління від духовного коріння вітчизняної культури, забуттям і втратою культурних традицій; незатребуваністю духовного потенціалу української культури; непорозумінням дітей і дорослих, негативним ставленням підлітків до традицій і цінностей «батьків».

Естетична компетентність стосується сфери розвитку культури  особистості у всіх її аспектах, що передбачає розвиток особистості, який зумовлює місце учня в суспільстві й навчально-виховному просторі.

Мета досвіду

Удосконалювати професійні знання  щодо впровадження інтерактивних методів на уроках української мови та літератури з метою створення найбільш оптимальних умов для формування естетичної компетентності та  розвитку творчих         здібностей учнів.

Ідея досвіду

Розширити світогляд учнів, сприяти естетичному вихованню на уроках української мови і літератури. Формувати художні смаки й активізувати знання  з української мови і літератури, покращуючи результативність уроків.                                                    

Завдання

- Забезпечити умови для оволодіння рідною мовою на високому рівні, формувати здатність учнів застосовувати навички мовлення та відповідної мовної культури, активно використовувати рідну мову,  символіку та тексти, готовність і вміння налагоджувати соціальний контакт на різних психологічних дистанціях.

- Розвивати вміння аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та  світової науки і культури.

- Формувати розумову культуру, здатність застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей.

Науково-теоретичне обґрунтування досвіду

Теоретичні основи проблеми естетичної компетентності учнів розглядалися в працях класиків педагогіки А. Дістервега, В. Сухомлинського, К. Ушинського, А. І. Кузьмінського, М. М. Фіцули.

Спираючись на дослідження О. Пометун, О. І. Когут, Л. В.Пироженко,   Т. О. Сиротенко, структуру естетичної компетентності учнів можна представити у вигляді взаємопов’язаних компонентів – емоційно-ціннісного, когнітивного та особистісного.

Розбудова національної системи освіти ставить нові вимоги до формування особистості. Глибоке знання державної мови, культури, літератури рідного народу є сьогодні засобом дальшого зміцнення суверенітету держави, громадянського виховання підростаючого покоління, прилучення його до високих духовних надбань народу, загальнонародних моральних цінностей. Слово, мова – основа всього, в чому проявляється духовне життя. Без мови немає і самого народу. Вона – основа людського буття, культури, процесу навчання і виховання, прилучення до мистецтва, літератури, до всього, що визначає людську духовність. Уроки рідної мови є органічною складовою частиною виховного процесу, одним із засобів формування особистості школяра. Вивчення мовних одиниць на основі аналізу тексту в єдності змісту і форми вносить в уроки мови необхідний емоційний компонент, дає змогу розвивати в школярів чуття мови, виховувати естетичні смаки, розвивати творчу активність. Вагомим у плані естетичного виховання є образне слово. У свій час ще В. Сухомлинський відзначав, що виховання чуття слова та його відтінків є однією з передумов гармонійного розвитку особистості: "Чуйність до краси слова – це величезна сила, що облагороджує духовний світ дитини. У цій чуйності – одне з джерел людської культури"; "…найважливіше виховне завдання полягає в тому, щоб слово з його багатогранною, радісною, облагороджуючою красою стало невичерпним джерелом і засобом пізнання прекрасного, внутрішнім духовним багатством і водночас засобом вираження цього багатства"; "…коли людина відчуває, переживає найтонші відтінки, пахощі, емоційний підтекст слова, вона немовби пробуджує дрімотні сили розуму"; "…пізнання слова несе в собі енергію думки".

Без поетичного, емоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. У психологічному плані показовим є те, що звернення до літературного матеріалу вносить в організацію уроку мови живий естетичний струмінь, створює емоційну основу для засвоєння лінгвістичних знань. А опора на знання мовних закономірностей допомагає глибше усвідомлювати естетичні можливості слова в художньому творі. Але з найвищим виявом мовлення ми зустрічаємося саме в літературі, де слово переливається всіма барвами, набуває здатності виражати естетичну функцію, виступати в такій дії, до якої його може спонукати лише справжній майстер слова, письменник. Важливим засобом естетичного виховання є фольклор, уривки з художніх творів. Джерелом, з якого довго питимуть нащадки, назвав фольклор П. Грабовський, бо все краще, створене народом, базується на народному ґрунті, живиться народною мораллю. І. Франко розглядав народну творчість як пропедевтику історії мови й літератури. Він відзначав великі потенційні можливості фольклору для виховання молоді, бо саме у своїх приповідках, піснях і казках народ "…поставив тривкий пам’ятник своєї здорової, розумної, чесної мислі, своєї прихильності до світла, до справедливості". К. Ушинський вважав, що немає кращого засобу привести дитину до живого джерела народної мови, ніж прислів’я. Подібну думку виражав В. Сухомлинський: "Коли виникає питання: а чим же найбільш виховують уроки мови?, – то кожного разу переконуєшся в тому, що їх виховна сила – саме у формуванні, в утвердженні чутливості до слова, до найтонших порухів душі, виражених у ньому". Учений вважав слово наймогутнішим засобом впливу на учня, його думку; слово в устах учителя – це сила, яку нічим не можна замінити. Він привчав дітей звертатися до фольклорних творів. Так, наприклад, до прислів’їв та приказок слід звертатися під час вивчення іменника, дієслова, займенників: (Як у воду глянув; Не все те золото, що блистить; Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся; Яка шана , така й дяка; Не той друг, хто медом маже, а той, друг, хто правду каже і т. д.). Через фольклорний матеріал передається вироблене віками ставлення до природи, довкілля, людей. Втратити у вихованні почуттів спорідненості з Матір’ю-природою у ранньому віці компенсувати пізніше просто неможливо. Неможливо перебороти емоційно-естетичну глухоту молодої людини, яка починається з неуваги до слова, до природи. Вводячи учнів у неповторний світ прекрасного, слід пам’ятати застереження М. Пришвіна про те, що йдучи в ліс з єдиною метою зібрати гриби, їх можна не знайти. Але варто прийти, щоб помилуватися лісом, прийти безкорисливо – гриби самі будуть потрапляти тобі на очі". Письменник бачив у цьому закон життя. Іншими словами, прагнучи пробудити увагу до слова, до його прирощеного змісту, ми сприяємо розвитку самостійності мислення школярів, вихованню естетичних почуттів. Використання творів мистецтва з метою естетичного впливу на свідомість учнів може бути здійснено на всіх уроках української мови. Для роботи над мовним матеріалом використовую тексти, що мають естетичну вагу, уривки з творів художньої літератури, які сприятимуть вихованню уваги до слова, пізнанню слова, збагаченню мовного запасу, формуванню читача і слухача, розвитку чуття мови, уміння бачити всі відтінки значення слова, вироблення естетичного смаку, розумінню краси слова, глибини його виразності.

К. Д. Ушинський великого значення надавав формуванню естетичної культури, основними засобами якої вважав рідну мову, мистецтво, природу. Важливе значення, на його думку, має процес збагачення дітей естетичними враженнями, формування виразної, влучної, повноцінної мови на основі усної народної творчості, прислів’їв, приказок, скоромовок, які розвивають у дітей відчуття звукової краси рідної мови.

Естетичний розвиток – не самоціль, а важлива умова й шлях досконалого та гармонійного розвитку людини. За К. Д. Ушинським, це максимальне розкриття особистості в тій діяльності, яка найбільше відповідає її душі. Мета формування естетичної культури – розвиток у кожній людині її пізнавально-творчого потенціалу, допомога у відкритті самої себе, розкритті творчого потенціалу та задатків. Прагнення до досконалості у сфері краси, на думку педагога, – це душевна потреба людини, а краса – це ставлення людини до об’єктивного світу, яке має бути творчим. Гармонійно розвинена особистість – це людина з тонким художнім смаком і глибоко розвиненою емоційною сферою, яка знаходить прекрасне в літературних творах, мистецтві, розуміє й шанує добре, засуджує зло. Душею педагогічної системи К. Д. Ушинського є рідна мова – невичерпне джерело виховання гармонійно розвиненої особистості, формування в кожної людини естетичних засад. Рідна мова є «найбільшим народним наставником». Особливе місце педагог відводив різноманітним жанрам усної народної творчості (казкам, пісням, прислів’ям, приказкам), які розвивають літературно-творчі здібності дітей, «відбивають народне життя з усіма мальовничими особливостями». Провідною ідеєю системи виховання, за К. Д. Ушинським, була народність, яку він розумів як своєрідність кожного народу, зумовлену його історичним розвитком, соціальними умовами, географічними особливостями. Ця ідея базувалась на переконанні в тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою, побудовану на кращих традиціях. Важливого значення К. Д. Ушинський надавав професійній підготовці вчителя-філолога, оскільки саме на ньому лежить місія формування естетичних почуттів, свідомості, поведінки, смаку учнів різноманітними засобами, зокрема й народознавством. На уроках мови та літератури вчитель формує світогляд учнів, розвиває їхню уяву, фантазію, творчі здібності. Саме від учителя-філолога, від рівня його естетичної культури, педагогічної майстерності залежать естетичні вподобання та естетичний розвиток учнів.

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні навчально-виховний процес спрямований на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу . До складових процесу формування естетичної культури молоді належать естетичне виховання, формування естетичного сприйняття дійсності, переживання естетичних почуттів, наявність естетичних ідеалів, розвиток естетичного смаку тощо. Розглянемо кожне з понять.

Естетичне виховання, за визначенням Фіцули М. М., це – «складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини».

Естетичне сприйняття – початковий момент у процесі естетичного ставлення до дійсності, проявляється у спостережливості, у вмінні виділити найважливіше, що віддзеркалює зовнішню і внутрішню красу людини, предмета, явища, процесу.

Естетичне почуття, на думку Фіцули М. М., це – «особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в навколишній дійсності чи мистецтві. Наявність таких почуттів є ознакою розвинутого естетичного сприйняття, істотним критерієм естетичної культури людини».

Естетичний ідеал, як зазначає Кузьмінський А. І., це – своєрідний зразок, з позиції якого особистість оцінює певні явища, предмети навколишньої дійсності.

Естетичний ідеал відображає певні уявлення людини про красу, підкреслює критерії, за якими варто оцінювати ті чи інші явища, предмети. Естетичний ідеал, з одного боку, є своєрідним еталоном, а з другого боку, він все ж не позбавлений впливу індивідуальних суджень. Естетичний смак – це стійке емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий, суб’єктивний характер.

У свою чергу Фіцула М. М. зазначає, що «естетичний смак – здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного». Сучасні дослідники, педагоги, митці намагаються наблизити світове та українське мистецтво до молоді.

На мою думку, сформувати особистість можливо лише за умови, коли центральною фігурою навчально-виховного процесу стане кожен окремий учень як суб’єкт навчання. Cаме цьому сприяє особистісно зорієнтоване навчання.

Яким же чином сформувати естетичну компетентність особистості та підготувати особистісно зорієнтований урок?

Намагаюсь будувати навчально-виховний процес на діяльнісній основі, щоб кожен учень активно працював впродовж уроку, вчився самостійно здобувати знання і застосовувати їх. Розумію, що дуже важливими  є для школярів в умовах особистісно зорієнтованого навчання навички цілевизначення, планування, організації, рефлексії, оцінки, корекції. Тому для їх формування виділяю певний час на кожному уроці. Коли учні знатимуть, чого вони хочуть досягнути, тоді процес здобуття знань стає осмисленим і, звичайно, результативнішим.

Етап цілевизначення є обов’язковим на кожному уроці. Так само, як і етапи мотивації, рефлексії й оцінювання. Мотивація має «зробити виучуваний матеріал особистісно значущим для учня» (А. Фасоля). На цьому етапі використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання.

Урок традиційно починаю зі з’ясування емоційної готовності учнів до уроку, з позитивної установки на роботу, це сприятиме зацікавленості в результаті. Для цього використовую такі прийоми :

- графічне або кольорове зображення настрою;

- обмін компліментами;

- побажання удачі, успіхів тощо.

Намагаюсь дібрати вдалий девіз до кожного уроку.

Під час рефлексії «учні обговорюють хід роботи, аналізують здобуті результати, труднощі й шляхи їх подолання, досягнення намічених цілей, участь кожного в спільній діяльності, осмислюють свої відчуття, порівнюють їх з відчуттями й міркуваннями однокласників».

При проведенні оцінювання використовую такі форми роботи, як самооцінка, взаємооцінка (в парах і групах), порівняння самооцінки й оцінки, виставленої вчителем та однокласниками.

Уроки будую на підставі рівноправного партнерства і спілкування на творчих засадах з використанням інтерактивних форм та методів: діалог, робота в парах, малих групах, мовна дуель, «карусель», синтез думок, коло ідей, мікрофон, мозковий штурм, аналіз ситуації, «дерево рішень», «ти –редактор», рольова гра, драматизація, інсценізація, «спіймай помилку», реклама, усний журнал, словесне моделювання, вільне письмо, «займи позицію», лінгвістична загадка, незакінчений ланцюжок та ін.

Під час уроків намагаюся довести учням, що мова – найважливіший засіб спілкування, тож дуже важливо, вивчаючи слово, пізнавати світ, розвивати особистість як найвищу цінність суспільства. Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і я прагну дати йому не лише певний вантаж знань, а й уміння мислити, прагну стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати. Застосування інтерактивних методів сприяє формуванню в дітей уміння співпрацювати, розвиває такі якості особистості: толерантність, прагнення до демократичного діалогу.

В умовах особистісно орієнтованого навчання учень є суб’єктом навчання, а вчитель є не лише носієм певних знань, а й помічником становлення школяра як особистості. Тому, говорячи про уроки мови та  літератури, можна сказати, що їх мета полягає у відкритті неповторного «Я» кожної дитини, створення умов для її самореалізації. Успішному розв’язанню цих завдань сприяють, на мою думку, нетрадиційні форми навчальної діяльності, інтерактивні технології навчання. Наприклад, на уроках літератури використовую такі інтерактивні вправи: «діалог», «синтез думок», «коло ідей», «асоціативний кущ», «сенкан», «мікрофон».

Використовую роботу в групах та роботу парах, яка  є однією з форм роботи в малих групах. 

Широко використовую на своїх уроках лінгвістичні ігри: кросворд, вікторина, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача,  ребус, «Я – редактор», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Сортування», «Найрозумніший», «Хто швидше», усний журнал, захист  проекту.

Працюю над виробленням в учнів навичок культури спілкування, адже це теж одна з ознак естетичної компетентності. Часто використовую вправи на редагування.

Проводжу також  нетрадиційні уроки: брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження, які  зацікавлюють учнів і підвищують рівень творчої діяльності при вивченні рідної мови та літератури, спонукають до використання суб’єктного досвіду.

Особистісне  сприйняття навчального матеріалу забезпечується участю в роботі всіх учнів. Я широко залучаю до проведення уроків учнів-асистентів, які готують повідомлення історичного, біографічного, літературознавчого характеру, підбирають ілюстративний матеріал, коментують його.

За висновками науковців, у школярів підліткового віку відбувається найбільш інтенсивний процес присвоєння естетичних цінностей, їхнього соціокультурного самовизначення, що створює сприятливе підґрунтя для формування в них загальнокультурної компетентності. 

Багатьма вченими (Е.Абрамян, Л.Богачева,  Б.Лихачов, В.Сухомлинський та інші) установлено, що на емоційно-ціннісну сферу особистості позитивно впливає національні культурні традиції, які забезпечують спадкоємність культури; виступають каналом збереження та передачі інформації та цінностей між різними поколіннями. Тому я намагаюсь на кожному уроці збагачувати кругозір учнів знаннями про культурні традиції українців, виховувати ціннісне ставлення до них. На уроках української мови систематично використовую тексти українознавчого змісту, прислів’я, приказки, фразеологізми. Даю дітям завдання конструктивно-творчого характеру: ввести фразеологізми чи приказки в речення, побудувати за прислів’ям твір, діалог тощо.

Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що такі форми роботи, як: рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, презентації - сприяють загальному розвитку учнів.

На  уроках створюю ситуацію довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності. І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.

Вважаю, що формуванню естетичної компетентності якнайкраще сприяє світ художньої літератури. У літературних творах діти часто знаходять власні життєві ідеали, вважливі для них ідеї. Мистецтво слова значною мірою формує їхній світогляд. Адже література є своєрідним компасом для людини, яка цінує досвід інших, дає відповіді на багато запитань, допомагає не збитися зі шляху праведного. 

 На мій  погляд, головне на уроках літератури – навчити школярів глибоко особистісно сприймати художній твір. А для цього потрібно створити оптимальні умови для активізації творчої діяльності учнів у процесі роботи з  художнім текстом. Особистісно орієнтовані технології націлюють читача на "ретельне прочитання", на дослідницьку і співтворчу позицію щодо прочитаного, на самостійний пошук способів поєднання тексту та історико-культурного контексту.

Читаючи, кожен пізнає себе. Потрібно, щоб урок літератури став своєрідним майданчиком для самопізнання і самовираження школярів. Учитель має  створити  такі умови, за яких читач  захотів би докласти додаткових зусиль, а текст зміг би виявити свої можливості.

Дуже важливо не давати готових істин, а спонукати мислити, самостійно розв’язувати проблеми. Цьому сприяють запитання проблемного характеру, які  активізують мислення старшокласників, створюють інтелектуальну атмосферу, дух співтворчості.

Вивчення художнього твору в старших класах намагаюсь вибудовувати таким чином, щоб школярі не лише засвоювали його ідейне багатство, зростали духовно, а й глибше  пізнавали рідну мову. Виразне  звучання зразків красного письменства на уроках літератури розкриває школярам художню силу слова, спонукає замислюватися над його змістом, усвідомлювати його могутність. Пильна увага до слова у тексті активізує художнє сприймання, а відтак підводить до розуміння  індивідуальної манери письма митця, його стильових особливостей. Тому під  час аналізу художніх творів учням варто пропонувати завдання, які поглиблюють розуміння ролі слова, образу.

У старших класах вважаю доречним  застосування проектних технологій, різноманітних дослідницьких методів, бо вони якраз і спрямовані на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж певного часу. Учні отримують завдання і самостійно  досліджують певне питання, користуючись рекомендованою літературою.

На кожному уроці  працюю над розвитком творчих здібностей учнів. На уроках мови і літератури діти складають казки, вірші, оповідання, гуморески, кросворди і ребуси. Наприклад, вивчаючи у 5 класі літературні казки, я пропоную учням скласти кросворди до казок, написати вірш про героя казки, скласти свою літературну казку, у якій головним героєм був би звір тощо.

Ефективною формою персоналізації навчального процесу вважаю інсценізації літературних текстів та рольові ігри. Вони дають змогу поєднувати різні види дитячої творчості, сприяють повнішому розкриттю індивідуальності учня, збагачують гаму його почуттів,  внутрішній емоційний досвід.

Застосування комп'ютерної техніки робить уроки української мови яскравими, насиченими. На них кожен учень працює активно, зростає   допитливість, пізнавальний інтерес. Комп'ютер дозволяє підсилити мотивацію навчання  розмаїтістю й барвистістю інформації (текст + звук + колір + анімація), шляхом орієнтації навчання на успіх (дозволяє самостійно створити алгоритми правопису, схеми, послідовність міркувань тощо), зацікавити ігровою формою, забезпечити зв’язок із життям шляхом демонстрації роликів, реклам, конкретних діалогів, що стимулюють учнів до вивчення мови,аналізу мовних явищ, дискусії та ін.

  При проведенні уроків мови та літератури  використовую мультимедійні презентації.   На таких уроках реалізуються принципи доступності, наочності. Вони ефективні своєю естетичною привабливістю. Урок-презентація  - можливість подати великий  обсяг інформації та завдань за короткий період, створити ситуації для діалогів, продемонструвати асоціативний та наочний матеріали, що стимулюють до роздумів та комунікативної діяльності, використовувати бібліотеки навчального електронного обладнання: підручники, енциклопедії, довідники, словники, методичні посібники, ППЗ до підручників, відеофрагменти, презентації (динамічний плакат, анімація викладення нового матеріалу, практичне застосування навчального матеріалу,  мовні та літературні диктанти і їх перевірка, тести, ігри, план уроку та інше) тощо.

Результативність досвіду

Досвід з формування естетичної компетентності в умовах особистісно зорієнтованого навчання української мови і літератури, на мою думку, є результативним, тому що   мої учні стали більше цікавитися мовою і літературою.  

Джерела

1. Жовновата Н. Я. Модель підготовки компетентного випускника/ Н.Я. Жовновата. // Управління школою. – 2010. - №4. – С. 16-26.
2. Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури /Упоряд. К.Ю.Голобородько, Н.П.Ткаченко. – Харків: Вид. група «Основа», 2007 (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»;  Вип. 4 (41).
3. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / уклад. О.Пометун, Л.Пироженко. — К.: АПН, 2002.
4. Нетрадиційні уроки. Українська література 5-12 класи / Укладач Л. Нечволот. - Харків, 2007.
5. Орищин Р., Залюбовська. Л. Інтерактивні технології на уроках української літератури. - Тернопіль, 2008.
6.  Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти — К.: АСК, 2002. — 255 с.
7. Пентилюк М., Окуневич Т. Сучасний урок української мови. - Харків, 2007.
8. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К.: СПД
9. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5-ти т. Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. К.: Рад. школа, 1977. –. Т. 3. – 672 с.
10. Сухомлинський В. О. Слово рідної мови // Українська мова і література в школі. – 1978. – № 12. – С. 1-6.
11. Франко І. Я. Зібрання творів: У 50-ти т. – К.: Наукова думка, 1980. –Т. 26. – 470 с.

ЯКУБИШИНА ГАЛИНА БОГДАНІВНА –  Учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – «учитель-методист»  Педагогічний стаж – 32 роки	Коло професійних інтересів Серед професійних інтересів Галини Богданівни – сучасні методи викладання української мови і літератури, розвиток творчих здібностей учнів, робота з обдарованими дітьми, застосування інноваційних технологій та підвищення власної педагогічної майстерності. Професійна активність Фіналістка всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2024», сертифікований учитель (2023), керівник шкільного методичного об’єднання вчителів-словесників, член журі заключних етапів Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (2022) та Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури (2023–2025). Публікації Співавторка   4 методичних посібників, має публікації на освітніх порталах «На Урок», «Всеосвіта»  Громадська діяльність Волонтер ЗСУ  Покликання  «Всесвіта» - https://vseosvita.ua/user/id847462 «На Урок» - https://naurok.com.ua/profile/907675
СВАТЕНКО ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА– учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – «учитель-методист» Педагогічний стаж – 36	Коло професійних інтересів Серед професійних інтересів Вікторії Володимирівни - проєктні технології та технології критичного мислення, індивідуальний підхід під час викладання мови та літератури. Професійна активність До 2021 десять років керівник шкільного методичного об’єднання вчителів-словесників, член журі заключних етапів Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика (2019-2024); старший екзаменатор ЗНО.  Публікації Авторка і співавторка чотирьох методичних посібників, має публікації на освітньому порталі “Всеосвіта”.  Громадська діяльність Волонтер ЗСУ
КЛИМКО ОКСАНА ОРЕСТІВНА - учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – «старший вчитель» Педагогічний стаж – 25 років	Коло професійних інтересів Професійні інтереси Климко О. О. зосереджені на сучасних методах викладання української мови та літератури. Серед особистісного розвитку : постійне самовдосконалення, участь у тренінгах, конференціях, семінарах, а також підвищення кваліфікації. Професійна активність Учасник МАН, член журі Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика Публікації Авторка   посібника дидактичних матеріалів для внутрішньошкільного користування,наявні публікації на освітньому порталі «Всеосвіта»  Громадська діяльність Волонтер ЗСУ  Покликання : https://vseosvita.ua/school/402632/teacher-site?id=143132
СЕМЕНЕЦЬ ГАЛИНА ВАСИЛІВНА -  учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – «учитель-методист»  Педагогічний стаж – 28 р.	Коло професійних інтересів Формування компетентного мовця інформаційної доби шляхом упровадження елементів медіаосвіти на уроках української мови та літератури; розвиток медіаграмотності, критичного мислення, комунікативної та інформаційної компетентностей учнів. Професійна активність Переможець міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021», лауреат обласного туру Всеукраїнського конкурсу«Учитель року – 2021»,   сертифікований учитель (2023), член журі заключних етапів Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, член журі заключних етапів Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика,екзаменатор ЗНО. Публікації Авторка і співавторка чотирьох методичних посібників, має публікації на освітньому порталі “Всеосвіта”.  Громадська діяльність Волонтер ЗСУ

Тема. Вогонь і надія Лесі Українки.

Мета:

• систематизувати знання учнів про життя і творчість Лесі Українки;
• сформувати цілісний образ Лесі Українки – мисткині, жінки й патріотки – як прикладу для  наслідування;
• вшанувати пам’ять української поетеси Лесі Українки.

Форма проведення виховного заходу:

• літературно-мистецький вечір, присвячений 145-й річниці з дня народження української поетеси Лесі Українки

Обладнання:

• портрет Лесі Українки;
• плакат «Україна нині не має поета, щоб міг силою і різносторонністю свого таланту зрівнятись з Лесею Українкою»(І. Франко);
• книжково-ілюстративна виставка.

І ведучий

Ти себе Українкою звала,

І чи краще знайти ім’я

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як вітчизна велика твоя.

(М. Рильський)

ІІ ведучий

Як на снігу червоний жар калини,

Як у віках любов всесильна жінки,

Світитиметься в небі України

Свята надія Лесі Українки.

І ведучий

У жодній із світових літератур немає такого прекрасного сузір’я жінок письменниць, яке прикрашає українську літературу: легендарна поетеса Маруся Чурай, Марко Вовчок, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Ліна Костенко та ін. У цьому сузір’ї незгасною зорею сіяє ім’я Лесі Українки.Світ ще не знав такої поетеси. Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її серце і загорілася ясним вогнем.

Слайд-шоу «Дитячі роки Лесі Українки»

ІІ ведучий

Велика українська поетеса Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в місті Новограді-Волинському в інтелігентній родині.Мати – письменниця Олена Пчілка. Батько – юрист, громадський і культурний діяч Петро Антонович Косач.Усього в сім’ї Косачів зросталошестеро дітей. Першим був син Михайло, старшою дочкою Леся. Коли Лариса народилася,родину спіткало лихо – мати захворіла на тяжку хворобу, не могла годувати немовля. Тато змушений був усі турботи взяти на себе. Усе своє життя він був особливо добрим і ніжним до Лариси.Сестра Ольга пояснює виняткову любов не тільки жалістю до хворої, але й поважнішими причинами. Може, й тому, що він мав властивість скоро й влучно складати ціну кожній людині.Отже, певно, багато раніше за інших склав ту високу ціну Лесі, якої вона була варта.Леся відрізнялася лагідною вдачею, працьовитістю, винятковими здібностями до науки, поезії, музики.Мати її кохалася в народній творчості, навчила дітей шанувати рідну мову, пісню.

Сценка «Маленька Леся»

М а л е н ь к а  Л е с я

      Скажи, матусю, звідки беруться пісні?

М а т и

      Як то звідки? Люди складають.

М а л е н ь к а  Л е с я

      Люди… А я теж хочу скласти!

М а т и

     Виростеш, той, може, складеш.

М а л е н ь к а  Л е с я

      Ні, я тепер хочу.

І ведучий

     Її мрія здійснилась.У 4 роки Леся читала, а в 9 років, коли заарештували її улюблену тітку Олену Косач, написала першого вірша «Надія».

Читець

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

                                          (Леся Українка «Надія»)

ІІ ведучий

Маленька Леся захоплювалась народними казками, піснями, легендами. Із задоволенням брала участь у дитячих хороводах, любила дивитисяна святкування Івана Купала, Різдва.Ще зовсім малою пішла з Михайлом до Стиру на Водохреща. Із захопленням спостерігала за освяченням води, слухала пісні. Стояла, не відчуваючи тріскучого морозу. Леся застудилася і тяжко захворіла. Місяць вона не підводилась. Наслідки цієї важкої хвороби лягли сумним тягарем на все Лесине життя.Із спогадів сестри Ольги:«Скоро по тому у неї почала боліти права нога, що вона, незважаючи на те, що й тоді була дуже терпляча, аж плакала від болю. Вважали, що то гострий ревматизм. Од тої пори треба датувати початок Лесиної, як вона жартуючи називала, 30-літньої війни з туберкульозом».

І ведучий

 Важко лежати хворій. Що ж воно буде? Ні вишивати, ні писати, ні грати. Але ні – це не кінець. Не бути цьому. Вона ще співатиме, гратиме, думала Леся. У кімнаті було тихо. Леся насилу добралася до фортепіано. Легенько торкнула декілька клавіш. Тільки хотіла заграти, як шпигонуло в ліву долоню, пронизало все тіло. Леся зрозуміла, що змушена попрощатись зі своїм фортепіано.

Фонова музика – «Місячна соната» Л. Бетховена.

Декламаторка (підходить до фортепіано, виконує уривок з поезії)

Мій давній друже! Мушу я з тобою

Розстатися надовго… Жаль мені!

З тобою звикла я ділитися журбою

Вповідувать думки веселі і сумні.

Коли я смуток свій на струни клала,

З’являлась ціла зграя красних мрій.

Веселкою моя надія грала,

Далеко линув думок легких рій.

Розстаємось надовго ми з тобою!

Зостанешся ти в самоті німій,

А я не матиму, де дітися з журбою…

Прощай же, давній, любий друже мій!

           (Леся Українка «До мого фортепіано»)

ІІ ведучий

Важка хвороба не дала дівчинці ходити до школи, вона не закінчила жодного навчального закладу, учителями її були батько, книги і життя. Та здібність до науки, розум, наполеглива праця дали змогу Лесі стати високоосвіченою людиною свого часу, її різногранні і глибокі знання вражали сучасників.Маючи феноменальні здібності до мов, Леся знала майже всі основні європейські мови, а також старогрецьку та латинську – всього понад 10 мов. Французькою, італійською, німецькою могла писати навіть вірші. Згодом поезії Лесі Українки також перекладуть багатьма мовами світу.

Читець

Як дитиною, бувало,
Упаду, собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.

«Що болить?» — мене питали,
Але я не признавалась —
Я була малою горда,—
Щоб не плакать, я сміялась.

А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма,—

Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.

           (Леся Українка «Як дитиною, бувало…»)

Читець

As a child I sometimes fell,
Hard enough for it to hurt
Though my heart with pain would swell,
Yet I rose without a word
They asked me, «Did you hurt yourself?
I'm all right», I would reply —
My pride would then assert itself:
I laughed in order not to cry.
But now the drama soon will end;
For me, a bitter cup to sip,
And a clever epigram
Is on the brink of tongue and lip
But laughter may be merciless:
I fear the blade of open chaff.
And so, surrendering my pride,
I cry in order not to laugh.

І ведучий

У 13 років Лариса почала друкуватися під псевдонімом Леся Українка. Уся творчість Лесі Українки – це дивовижна, животворна пісня, яка захоплює мужністю, мудрістю, ніжністю.В. Гюго писав: «Поезія – змах крил…». Леся Українка, пускаючи в люди свою першу поетичну ластівку – свою збірку, і називаючи її «На крилах пісень», навряд чи мала на увазі ці слова великого француза. Народ дав їй крила, на яких вона злетіла до вершин свого мистецтва, злетіла, але не відірвалася від землі, од коріння. Усе життя вона найбільше любила свою Україну:

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється.

                                         (Леся Українка «Сім струн»)

Слайд-шоу «На крилах пісень»

ІІ ведучий

Тридцятилітня війна з туберкульозом гнала її світами. Болгарія, Італія, Швейцарія, Єгипет, Австрія – ось неповний перелік подорожей Лесі. Ні краса цих країн, ні лагідність їх південного клімату не приносили їй душевного спокою. Чужина завжди викликала тугу за рідним краєм, серце рвалось на батьківщину. А зловісна хвороба відмірювала останні роки життя. Вона перенесла дві операції. Пізніше туберкульоз зачепить легені і проникне в нирки. Та Леся не корилася хворобі «Я постараюся доказати, –  говорила Леся, –  що я таки не до кінця інвалід. І докажу це без слів! Коли вже хтось живе, то треба жити, а не скніти». І мужньо линуть слова: «Хто вам сказав, що я слабка? Чи дух, чи думка мої кволі?!» Віра в перемогу над складними обставинами життя, спричиненими недугою, звучить у вірші«Сontra spem spero!».

Читець

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

Так! Я буду крізь сльози сміятись.

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! – Геть думи сумні!

                                        (Леся Українка «Сontra spem spero!»)

І ведучий

У Ялті Леся Українка познайомилася з Сергієм Мержинським.Їх поєднала спільна праця, мрії, навіть хвороба. Сергій був чудовим співрозмовником. Вони могли годинами говорити. Часом про все і ні про що. Часом мовчали, сидячи над загадковим морем. І відбувалося неймовірне: унеї зникав біль у нозі і в руці, він переставав кашляти.Згодом вони зустрічались у Києві, листувалися.

Сценка «Він і Вона»

(Музичне тло – мелодія з опери «Орфей і Евридика» К.Глюка.)

В і н

«Я вірю в Вашу безсмертну зірку, Лесю. Коли я дивлюся на Вас, мені здається, що Ви з тонкого скла зроблені. Одного разу бачив дивний сон, неначе падав скляний дощ. І коли я простяг угору руки, тонкі нитки дощу ламалися з таким ніжним звуком. Коли Вас немає – мучуся, боячись, щоб Ви не впали, не послизнулись, не зламались».

В о н а

«Мій друже, любий мій друже, створений для мене. Як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?.. Я бачила тебе і раніше, але тепер я йду до тебе з усією душею, як дитина йде в обійми того, кого вона шкодує…Це нічого, що ти мене не обіймав ніколи, це нічого, що між нами не було поцілунків… Тільки з тобою я не одна. Тільки з тобою я не на чужині…» (Леся Українка «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами…»)

ІІ ведучий

Леся Українка не приховувала своїх почуттів. Але як же їй залікувати незагойну рану, котру лишає на все життя нерозділене кохання?

І ведучий

Гірку чашу нерозділеного кохання ця феноменальна жінка випила до дна і зуміла переплавити своє безмежне горе у вогні творчої фантазії. Невимовна туга звучить у цей час у її творах:

Все, все покинуть, до тебе полинуть,

Мій ти єдиний, мій зламаний квіте!

Все, все покинуть, з тобою загинуть,

То було б щастя, мій згублений світе!

                          (Леся Українка «Все, все покинуть, до тебе полинуть…»)

В о н а

Я бачила, як ти хиливсь додолу. Пригнічений своїм важким хрестом. Ти говорив.

В і н

Я втомлений…так, справді… Я дуже втомлений… Боротися? Навіщо? Я одинокий і… немає вже сили!

В о н а

Ти говорив так просто і спокійно, щось в голосі тремтіло, мов сльоза. Та полиском сухим світились очі, як завжди… Я стояла біля тебе, не зважилась ані за руку взяти, ані схилитись до твого чола, ані тебе підвести… Я дивилась. Як ти хилився під своїм хрестом.

ІІ ведучий

  Леся Українка не любила показувати перед людьми своє особисте горе. Не несла своїх жалів ні друзям, ні рідним, намагалася сховати їх у собі. Тільки білі листки паперу чули сумний і змучений шепіт її спраглих вуст.

І ведучий

Майже два з половиною місяці Леся відважно боролася за життя свого друга. Та рятунку не було – 3 березня він помер у неї на руках.

Змучена, знесилена й розбита, поверталась вона додому. І знову своє горе виливала у вірші…

Читець

Уста говорять: «Він навіки згинув!»

А серце каже: «Ні, він не покинув!»

Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?

Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча,

Тут в глибині і б’ється враз зі мною:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Так завжди, чи в піснях забути хочу муку,

Чи хто мені стискає дружньо руку,

Чи любая розмова з ким ведеться,

Чи поцілунок на устах озветься,

Струна бринить лагідною луною:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Чи я спущусь в безодні мрій таємні,

Де постаті леліють ясні й темні,

Незнані й знані, і наводять чари,

І душу опановують примари,

А голос твій бринить, співа з журбою:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Чи сон мені склепить помалу вії,

Покриє очі втомлені від мрії,

Та крізь важкі, ворожії сновиддя

Я чую голос любого привиддя,

Бринить тужливо з дивною журбою:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

І кожний раз, як стане він бриніти,

Тремтять в моєму серці тії квіти,

Що ти не міг їх за життя зірвати,

Що ти не хтів їх у труну сховати,

Тремтять і промовляють враз зо мною:

«Тебе нема, але я все з тобою!»

                    (Леся Українка «Уста говорять: «Він навіки згинув!»)

ІІ ведучий

Тяжко пережила Леся втрату коханого. Цей розпач залишався з нею протягом всього життя. Пізніше вона пише сестрі:

«Не міряй і не важ, хто більше, а хто менше любить… не збирайся жити, а живи, люби, скільки можеш і як можеш, то менше буде жалю, вір мені, ніж коли б ти все розмірила, розважила і відклала на завтра, бо «завтра» не завжди приходить».

І ведучий

На початку ХХ століття Леся Українка утверджує себе в новому для неї жанрі – драматичної поеми. Хто не знає її драматичних творів «Одержима», «Кассандра», «Осіння Казка», «Бояриня», «Лісова пісня»?

У «Лісову пісню» Леся Українка вклала «цвіт душі». Вона вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою слова.

Це пісня пісень не лише Лесі Українки, а й усієї української драматургії, це твір, який варто б назвати Лесиним словом – дивоцвіт, Лесиною лебединою піснею.

Слайд-шоу «Лісова пісня»

Інсценізація уривка з «Лісової пісні»

Лісовик хоче щось відмовити, але виходить  Лукаш із сопілкою.Лісовик і Мавка ховаються.Лукаш хоче надрізати ножем березу, щоб сточити сік, Мавка кидається й хапає його за руку.

М а в к а

                          Не руш! не руш! не ріж! не убивай!

Л у к а ш

                          Та що ти, дівчино? Чи я розбійник?

                          Я тільки хтів собі вточити соку

                          з берези.

М а в к а

                          Не точи! Се кров її.

                          Не пий же крові з сестроньки моєї!

Л у к а ш

                          Березу ти сестрою називаєш?

                          Хто ж ти така?

М а в к а

                          Я – Мавка лісова.

Л у к а ш (не так здивовано, як уважно придивляється до неї)

                          А, от ти хто! Я від старих людей

                          про мавок чув не раз, але ще зроду

                          не бачив сам.

М а в ка

                           А бачити хотів?

Л у к а ш

                          Чому ж би ні?.. Що ж, ти — зовсім така,

                          як дівчина.. ба ні, хутчій як панна,

                          бо й руки білі, і сама тоненька,

                          і якось так убрана не по-наськи...

                          А чом же в тебе очі не зелені?

                                        (Придивляється.)

                          Та ні, тепер зелені... а були,

                          як небо, сині... О! тепер вже сиві,

                          як тая хмара... ні, здається, чорні,

                          чи, може, карі... ти таки дивна!

М а в к а  (усміхаючись)

                          Чи гарна ж я тобі?

Л у к а ш (соромлячись)

                           Хіба я знаю?

М а в к а (сміючись)

                          А хто ж те знає?

Л у к а ш (зовсім засоромлений)

                           Ет, таке питаєш!..

М а в к а (щиро дивуючись)

                          Чому ж сього не можна запитати?

                          Он, бачиш, там питає дика рожа:

                          «Чи я хороша?»

                          А ясень їй киває в верховітті:

                          «Найкраща в світі!»

Л у к а ш

                          А я й не знав, що в них така розмова.

                          Я думав — дерево німе, та й годі.

М а в к а

                          Німого в лісі в нас нема нічого.

Л у к а ш

                          Чи то ти все отак сидиш у лісі?

М а в к а

                          Я зроду не виходила ще з нього.

Л у к а ш

                          А ти давно живеш на світі?

М а в к а

                          Справді,

                          ніколи я не думала про те...

                                         (Задумується.)

                          Мені здається, що жила я завжди...

Л у к а ш

                          І все така була, як от тепер?

 М а в к а

                          Здається, все така...

Л у к а ш

                                                        А хто ж твій рід?

                          Чи ти його зовсім не маєш?

М а в к а

                          Маю.

                          Є Лісовик, я зву його: «дідусю»,

                          а він мене: «дитинко» або «доню».

Л у к а ш

                          То хто ж він — дід чи батько?

М а в к а

                          Я не знаю.

                          Хіба не все одно?

Л у к а ш (сміється)

                          Ну, та й чудні ви

                          отут у лісі! Хто ж тобі тут мати,

                          чи баба, чи вже як у вас зовуть?

М а в к а

                          Мені здається часом, що верба,

                          ота стара, сухенька, то — матуся.

                          Вона мене на зиму прийняла

                          і порохном м’якеньким устелила

                          для мене ложе.

Л у к а ш

                          Там ти й зимувала?

                          А що ж ти там робила цілу зиму?

М а в к а

                          Нічого. Спала. Хто ж зимою робить?

                          Спить озеро, спить ліс і очерет.

                          Верба рипіла все: «Засни, засни...»

                          І снилися мені все білі сни:

                          На сріблі сяли ясні самоцвіти,

                          Стелилися незнані трави, квіти,

                          блискучі, білі... Тихі, ніжні зорі

                          спадали з неба — білі, непрозорі —

                          і клалися в намети... Біло, чисто

                          попід наметами. Ясне намисто

                          з кришталю грає і ряхтить усюди...

                         Я спала. Дихали так вільно груди.

                         По білих снах рожевії гадки

                         легенькі гаптували мережки,

                         і мрії ткались золото-блакитні,

                         спокійні, тихі, не такі, як літні...

Л у к а ш (заслухавшись):

                          Як ти говориш...

 М а в к а

                          Чи тобі так добре? (Лукаш потакує головою.)

                          Твоя сопілка має кращу мову.

                          Заграй мені, а я поколишуся.

Мавка сплітає віття на березі, сідає в нього й гойдається тихо, мов у колисці. Лукаш грає соло, прихилившись до дуба, й не зводить очей з  Мавки. Лукаш грає веснянки. Мавка, слухаючи,мимоволі озивається тихесенько на голос мелодії № 8, і Лукаш їй приграє вдруге мелодію № 8. Спів і гра в унісон.

І ведучий

З листа Лесі Українки до матері:«Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку в умі держала. Ще із того часу, як ти мені щось про мавок розказувала… Потім яв Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) ітам ждала, щоб мені привиділася Мавка.Зачарував мене цей образ на весь вік».

ІІ ведучий

 Леся писала, писала свої прекрасні твори.А тим часом її здоров’я  погіршувалося.На світанку 1 липня 1913 року, на сорок другому році життя зупинилося полум’яне серце поетеси.У жалобі схилила голову мати Україна. 

 (Музичне тло – «Етюд» М.Скорика.)

ІІ ведучий

З листа Олени Пчілки до Ольги Кобилянської: «Нема Лесі! Не тільки боляче, але якось дивно уявити собі це. Такий величний вогонь перестав горіти, такий високий і тонкий інтелект перестав жити, думати, працювати! Кому, нащо потрібна дочасна згуба цієї прекрасної людини і ще серед таких мук?

І ведучий

Ще перед смертю Леся Українка просила не класти на останній сумний повіз металевих вінків. Очевидець говорить про море квітів, у яких потонули і труна, і колісниця. І не хотілось думати, що це похід смерті… Але навіщо ж про це? Вона жива! Вона лише перейшла в безсмертя!

Як я умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримуваний пломінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме удень.

(Леся Українка «Як я умру, на світі запалає покинутий вогонь моїх пісень…»)

Д о р о с л а   Л е с я У к р а ї н к а

Горить моє серце, чуєте, люди. Його запалила іскра палкої до вас любові. Ви навчили мене ніжності і мужності, пісням своїм і плачам, добру навчили і злу, радощам і стражданням. Спасибі вам, люди! Я не гніваюсь на свої муки, не нарікаю на долю. Вони дали мені сил Прометеєвих, терпіння народного. Я ними житиму, я маю в серці те, що не вмирає. Я йду до вас, люди!!!

ІІ ведучий

Твій голос в пісні нашій, в нашому житті,

Твоя зоря цвіте над рідним краєм,

Так! Ти жива! Ти будеш вічно жити!

Ти в серці маєш те, що не вмирає.

                                (В. Гей)

СОЛЬНИК НАТАЛІЯ ІВАНІВНА –учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – «учитель-методист» Педагогічний стаж – 35 років	Коло професійних інтересів Технології розвитку критичного мислення, візуалізація на уроках української мови та літератури. Професійна активність                                                                               Учасниця конкурсу «Учитель року – 2015», член журі     2етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (2015-2024) ; екзаменатор ЗНО (2010-2021), інструктор ЗНО(2010-2018), старший інструктор ЗНО (2019-2021); відвідує семінари, тренінги, конференції; освітній експерт Тернопільської області з оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації вчителів української мови та літератури( 2023,2024). Публікації Співавторка  методичних посібників з української мови 5-9 класи, посібника із тест-контролю для 7 класу….. Громадська діяльність - волонтер
МРИЧКО ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА - учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія-«спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання-«старший вчитель» Педагогічний стаж-41 рік	Коло професійних інтересів Постійно вдосконалює свої знання в галузі мовознавства та літературознавства, опановує сучасні педагогічні технології та методики навчання. Професійна активність Екзаменатор ЗНО (2008-2021).   волонтер
ЯСЬКІВ ГАЛИНА ДМИТРІВНА - учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія–«спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання- « учитель–методист» Педагогічний стаж- 44 роки	Коло професійних інтересів Використання інтерактивних технологій, формування творчих здібностей на уроках української мови та літератури. Професійна активність Учасниця конкурсу «Учитель року», член журі     2(міського ) етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, член журі обласних олімпіад з української мови, екзаменатор ЗНО. Літературний редактор і коректор поетичних збірок поетеси Тамари Гнатович. Публікації Співавторка методичних посібників з української мови 5-9 класи.
ЮРИН СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА-учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія-«спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання-«старший вчитель» Педагогічний стаж- 31 рік	Коло професійних інтересів Застосування інформаційно - комунікативних технологій для оптимізації професійної діяльності та змоги навчати учнів адекватно діяти в інформаційному суспільстві. Професійна активність Член організаційного комітету   2(міського ) етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, організатор відкриття 3 (обласного) етапу Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика (2024). Громадська діяльність - волонтер
ПЕСОЦЬКА ОЛЬГА ІВАНІВНА-учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічний стаж – 30 років	Коло професійних інтересів Професійні інтереси скеровані на широке використання під час уроків мовно-літературної галузі штучного інтелекту в різних його форматах; залучення до спільної діяльності учнів під час уроків літератури з метою розвитку в них соціально-емоційних навичок та підтримки благополуччя дітей. Професійна активність Активний учасник роботи шкільного методичного об’єднання, старший інструктор ЗНО(_2017-2019__), учасник різноманітних педагогічних конференцій регіональних та всеукраїнських. Публікації Методичні публікації на сайті «На Урок» . Громадська діяльність Член громадської організації «Рука в руці», волонтер…. Покликання   https://naurok.com.ua/profile/145958
МАКСИМ’ЯК СОФІЯ МИРОСЛАВІВНА –  учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст першої категорії» Педагогічний стаж – 7 років	Коло професійних інтересів Література й читання, культура мовлення, творчість учнів, методика викладання, театральне й кіномистецтво, подорожі літературними місцями, сучасні технології, культура й мистецтво, професійний розвиток.. Професійна активність Проведення уроків і позакласних заходів, підготовка учнів до конкурсів та олімпіад, створення навчальних матеріалів, участь у методичних об’єднаннях, семінарах і тренінгах, впровадження інноваційних технологій, організація літературних вечорів, екскурсій, театралізованих дійств, постійне самонавчання й підвищення кваліфікації. Публікації Авторка   статті про співучителювання, переваги викладання інтегрованого курсу літератур.
БУКАТА ОКСАНА ВАСИЛІВНА –учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст другої категорії» Педагогічний стаж – 4 роки	Коло професійних інтересів Формування ключових компетентностей учнів відповідно до вимог Нової української школи; розвиток читацької культури та любові до художнього слова; застосування інноваційних форм роботи на уроках (квести, проєкти, дискусії, ігри). Професійна активність Проведення уроків української мови та літератури із застосуванням сучасних педагогічних технологій та інтерактивних методів; підвищення кваліфікації та самоосвіта (проходження онлайн-курсів, участь у професійних спільнотах).
ПАСЄКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА– учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст другої категорії» Педагогічний стаж – 17 років	Коло професійних інтересів  використання інноваційних технологій на уроках   літератури, виховання в учнів навичок критичного мислення, ознайомлення з новими творами, аналіз сучасних тенденцій у літературі, залучення учнів до читання. Професійна активність Учасниця (не)конференцій Edcamp, проводила майстерку   “Наступність у вивченні фінансової грамотності: від “Лісових комерсантів” у початковій школі до “Життєвого капіталу” у старшій” (2024), слухачка різноманітних курсів та майстерок. Публікації Статті в Освітньому Альманасі “Медіаграмотність на уроках історії”(2022), “Наступність у вивченні фінансової грамотності: від “Лісових комерсантів” у початковій школі”до “Житєвого капіталу” у основній та старшій школі”(2025). Громадська діяльність  Амбасадор фінансової грамотності з 2021року . Покликання: https://ligafgnataliyapaseka.blogspot.com/
ДАВИДА ОЛЬГА БОГДАНІВНА-учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання –«старший вчитель» Педагогічний стаж – 43 роки	Коло професійних інтересів Реалізація компетентнісного підходу на уроках української мови та літератури як вимога сучасності. Професійна активність Учасниця (не)конференцій Edcamp, бере участь у проведенні методичних заходів на базі школи, відвідує семінари та тренінги. Публікації Громадська діяльність - волонтер
ЛЕБЕДЄВА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА-учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія –   «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – «старший вчитель» Педагогічний стаж – 32 роки	Коло професійних інтересів Створювати умови для всебічного розвитку учасників освітнього процесу. Професійна активність Активність учителя проявляється у постійному вдосконаленні своїх знань ,навичок, участі у професійних спільнотах   та обміні досвідом з іншими педагогами. Публікації Автор статті у журналі «Зарубіжна література в школі»(2018).
СНІТОВСЬКА ГАЛИНА ПЕТРІВНА-учитель української мови та літератури  Кваліфікаційна категорія –«спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання-« учитель–методист» Педагогічний стаж- 44 роки	Коло професійних інтересів Впровадження сучасних інновоційних   технологій, формування позитивного іміджу педагога. Професійна активність Активність вчителя проявляється у постійному вдосконаленні своїх знань ,навичок, участі у професійних спільнотах   та обміні досвідом з іншими педагогами; член журі мовно-літературних конкурсів.

Опис досвіду роботи вчителя української мови і літератури Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 імені Володимира Левицького Балящук Марії Михайлівни

Актуальність і перспективність досвіду

Метою школи XXI ст. є формування індивіда, здатного вийти за межі отриманих знань, відкритого до інновацій, саморозвитку та безперервної освіти протягом усього життя. Сучасні освітні парадигми розвивального, креативного навчання ставлять на перший план не передачу учням готового соціального досвіду, а підготовку їх до самостійного здобування знань та творчої праці в будь-якій сфері людської діяльності.

Неабияку роль у цих процесах відіграє профілізація навчальних закладів, адже, свідомо окресливши сферу майбутньої діяльності, учень працює не «на оцінку», а задля ґрунтовного, глибокого, творчого оволодіння знаннями.

Особливо важливо організувати у класах філологічного профілю навчання так, щоб воно активізувало розвиток учнівської креативності. А це не є реальним без упровадження в систему роботи вчителя інноваційних освітніх і педагогічних технологій.

Кожен учитель повинен знати, що будь-яка винайдена методика є лише сходинкою, на котрій треба зупинитися для того, аби йти далі.

У сучасних умовах, коли зростають вимоги до якості знань та ускладнюються освітні завдання, важко вибрати таку навчальну діяльність, яка б «не розважала» учня на уроці, а навчала. Головне у цьому - не загубити навчальне зерно. Сьогодні важливим є як сам процес навчання, так і шляхи здобування учнями глибоких знань.

Відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти (проект) перед учителем стоять такі завдання: розвивати творчу особистість, формувати в неї гуманістичний світогляд, національну свідомість, високу мораль, активну громадянську позицію, мовленнєву і читацьку культуру, комунікативну й літературну компетентності, естетичні смаки, ціннісні орієнтації.

З огляду на це актуальним є  формування індивіда, здатного вийти за межі отриманих знань, відкритого до інновацій, саморозвитку та безперервної освіти, здатного мислити критично, неординарно. В основі науково-педагогічних концепцій Якиманської І.С., Бех І.Д., Ікге Унт, Чередник Г.Ю., Хоменко П.В., Авдєєвої І.М., Фісун О.В., Шуляр В.І., Токмань Г.П. учень визнається творчою особистістю. Науковці доводять, що сучасний учитель повинен керувати навчальним процесом, коригувати дії дитини. Найважливішою для педагога є можливість дати учневі реалізуватися у навчальному процесі, тобто постійно формувати багатогранну особистість. Яким же чином словесник відстежуватиме процес формування непересічної особистості?

Працюючи 19 років у школі, завжди експериментую, шукаю ефективні методи навчання, які активізують пізнавальну діяльність, стимулюють самостійну роботу учнів, підтримують інтерес до предмета, готують дітей до життя. Водночас не секрет, що у сучасній освіті існує чимало проблем:

1.Формування знань, умінь і навичок.

2.Учні не вміють оцінити себе у навчальній діяльності.

3.Навчання школярів не має практичної значущості.

4.Учні не вміють  учитися самостійно.

Зазначені вище труднощі в реалізації навчально-виховного процесу і методологічні засади інноваційної освіти та практичний досвід спонукали мене до вибору проблеми «Особистісно орієнтована технологія та метод джигсоу як засіб формування продуктивного навчання на уроках словесності».

Новаційна та інноваційна значущість досвіду.

Особистісно орієнтована технологія передбачає організацію навчання, яке побудовано із урахуванням індивідуальних потреб і можливостей учня, глибокої поваги та інтересу до його особистості. Дитина сприймається як свідомий і відповідальний суб`єкт навчально-виховної діяльності.

Завдання особистісно орієнтованої технології.

Учні не просто слухають розповідь учителя, а постійно співпрацюють із ним, висловлюючи свої думки, обговорюючи те, що пропонують однокласники. Учитель, у свою чергу не примушує, а переконує дітей засвоїти запропонований зміст із позиції наукового знання. Навчання стає – суб`єкт-суб`єктним. Формуючи особистість у навчально-виховному процесі слід враховувати такі особистісні образи: «образ Світу» – середовище , «образ-Я» – психологічні особливості, «образ-Я-в-Світі» – індивідуальність.

Особистісно орієнтований урок має за мету допомагати дитині в усвідомленні себе як особистості, підтримувати її прагнення до саморозвитку, самореалізації, самооцінки, самовдосконалення. [Д.1]

Саме на особистісно орієнтованих уроках педагог відкритий до діалогу, він прагне побачити світ очима дитини, підтримати її. Домінує не позиція «над», а позиція «рівного», виникає діалог, а отже, і найбільша сприйнятливість одного учня іншим і відкритість їх у спілкуванні.

Дотримання зазначених вимог до особистісно орієнтованного уроку передбачає його специфічну структуру: орієнтація – визначення мети – проектування – організація – реалізація – контроль – корекція – оцінка. [Д.2]

Активно впроваджую у систему своєї роботи джигсоу-презентації, бо вважаю, що це дає можливість дитині розкритися, проявити себе, самоствердитися, самовдосконалитися. Метод джигсоу поєднує категорії нового і старого, нормативного і новаторського. Зміст цього методу передбачає вивчення інформації із подальшим складанням схеми або проекту і презентацією проблемної роботи перед учнями. Це спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, який супроводжується організацією роботи учнів і реалізацією задуму, виконання завдань, спільною оцінкою і самооцінкою.

 Практичне значення досвіду

Місія вчителя полягає у тому, щоб спрямувати роботу на уроці на збагачення особистості соціально цінним досвідом, виховання свідомої життєвої позиції.

Вважаю, що для розв'язання цього завдання особливі можливості має українська література, оскільки:

• зміст предмета базується на роботі з різними носіями інформації, кінцевою метою якої є ідеалізація художнього образу, збагачення дитини життєвим досвідом;
• вивчення літератури передбачає дослідження різних, інколи діаметрально протилежних точок зору стосовно одного й того ж  явища;
• джигсоу визначає пріоритет розв'язання навчального завдання на особистісному рівні, що дає можливість мобілізовувати і розвивати інтелект дитини;
• цей вид діяльності полягає у забезпеченні оптимальної побудови процесу навчання у тісній взаємодії «учитель — учень».

Педагогічна ідея: досягнення високої продуктивності в умовах особистісно зорієнтованого уроку найоптимальніше забезпечує метод джигсоу.

Практикую як індивідуальні, так і групові джигсоу-презентації.

Опис основних методів і технік джигсоу

«НОВА ХВИЛЯ»

«Нова хвиля» — це додавання нового до раніше визначеного, вивченого, опрацьованого; це своєрідне оновлення традиційного, уточнення та відшліфовування ґрунтовних знань. Учитель може виступити активатором, але генератором оригінальних ідей має стати учень. Наприклад, пропонується створити оновлену модель на основі раніше презентованого джигсоу.

«НОУ-ХАУ»

«Ноу-хау» — це опрацювання абсолютно незнайомої інформації із подальшими аналітично-синтетичними процесами,  зіставлення нового із протилежними точками зору. Цей метод використовується здебільшого під час здобуття учнями нових знань, особливо тоді, коли діти самостійно опрацьовують літературний твір. Результати проведеної роботи — джигсоу-презентація.

«БРУНЬКУВАННЯ»

«Брунькування» — унікальний метод сходження від простого до складного, головною ідеєю якого є шлях «від нерозкритої бруньки до соковитої ягідки». Особливе завдання вчителя — на рівній «гілочці» (у даному випадку — художній твір) знайти «бруньку» (факт) і «квітку» (невирішену проблему), а потім разом із учнем «викохати» налиту «ягідку» (життєві пріоритети на прикладі джигсоу) [Д. 3].

Етапи проведення джигсоу.

• На підготовчому етапі учитель має допомагати учням у виборі теми й напряму справи. Зазначу, що передує цьому детальне вивчення інформації. Досить важливо, щоб діти виявляли ініціативність. Це може бути прайс-реліз із кращими варіантами, пропозиціями, проектами джигсоу. Учитель нарівні з дітьми бере участь у конкурсі і пропонує власні варіанти. Усе це обговорюється, і кращі з кращих обираються для виконання.
• Протягом другого етапу визначаємо виконавців, які опрацьовують ухвалені варіанти. Учитель спрямовує справу на розвиток в учнів творчого пошуку. Не потрібно нав'язувати своїх пропозицій дітям, нехай вони прозвучать як ще один внесок до «скарбнички творчості». Найкраще, якщо думка дорослого буде ніби розвитком того, що обмірковували діти, вони тоді почуватимуться співавторами. Таким чином реалізується мета: виявлення креативу на тлі звичайного, простого.
• На третьому .етапі відбувається індивідуальна або групова підготовка джигсоу. Ось тут, власне, і починається найцікавіше. Це ніби диво-лабораторія, де важливим є поєднання осмислення, зіставлення, розробки та творчого злету думки. Роль учителя — координатор, помічник, діагност, диригент.
• Четвертий етап — проведення джигсоу. В умовах активного застосування інформаційно-комунікаційних технологій найбільш розповсюдженими видами роботи є мультимедійні презентації. Учитель стежить за тим, як саме вони проходять, зокрема, коментуються, розігруються, уточнюються. Проте корисними іноді є і відхилення від задуму, що виникають під час цього найвідповідальнішого моменту через різні непередбачувані обставини й помилки, яких припускаються учасники. Усе це є також необхідною школою життя. Головне для організатора як керівника і провідного учасника джигсоу — створювати й зміцнювати мажорний тон, дух бадьорості, впевненості у своїх силах, здатності нести радість іншим, прагнення подолати будь-які труднощі.
• П’ятий етап — підбиття підсумків джигсоу. Це надважливо, бо діти очікують результатів. Ефективними методами є самооцінювання та взаємооцінювання. Найчастіше застосовую «Аналітичне зерно» , картка оцінювання  «Піраміда успіху» [Д3]. :

Практикую різні типи уроків, які допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, особливого погляду на життя. Це, як правило, урок – урок-журнал, урок-дослідження фрейм-проблеми , урок-парцеляція, фасилітативний урок, урок-демонстраційний експеримент, урок- віртуальна подорож, урок-моделювання, урок- практикум.

УРОК-ДОСЛІДЖЕННЯ ФРЕЙМ-ПРОБЛЕМИ

Урок-дослідження фрейм-проблеми (від англ. frате — рамка, структура) передбачає організацію міркування над певною проблемою з подальшою джигсоу-презентацією.

Фрейм-проблема складається, як правило, з п'яти основних частин, логічно пов'язаних між собою[Д.4]:

• формулювання проблеми;
• матеріалу для спостереження і спонукання до самостійного її розв'язання;
• побудови плану розв'язання;
• формулювання розв'язку або пояснення проблеми;
• практичного застосування сформульованих по­ложень (джигсоу-презентація).

УРОК-МОДЕЛЮВАННЯ

Урок-моделювання передбачає аналіз матеріалу шляхом побудови й вивчення джигсоу-моделей.

Життєво важливі пріоритети:

• упроваджуючи дану іметодику, створюємо соціально-педагогічні умови для самоствердження, самореалізації, самовдосконалення кожної особистості;
• широко практикуємо пообразний та проблемно-тематичний літературні аналізи, а відповідно до їхніх вимог накопичується цитатний матеріал, відкриваючи широке поле для творчої діяльності;
• стимулювання школярів до самостійного творчого мислення через аспект «моделювання-презентація»;
• аналізуючи художній твір, звертаємо увагу на його самобутність, особливість творчого почерку письменника, влучне майстерне використання  засобів творення літературних образів;
• учитель ненавязливо пропонує школярам теми, які б вони бажали презентувати, враховуючи позитивний вплив «світу тексту» на «світ читача».

УРОК-ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

Урок-демонстраційний експеримент — це організація навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі засвоєння знань шляхом сприймання їх в умовах проблемної ситуації. Даний вид діяльності передбачає активний розвиток мислення учнів: вони засвоюють не лише результати наукового пізнання, а й безпосередньо власне процес здобуття цих результатів (джигсоу)  [Д. 5].

УРОК-ПАРЦЕЛЯЦІЯ

Урок-парцеляція (від франц. parceller —поділяти на дрібні частини) базується на виконанні джигсоу шляхом розбивання матеріалу на дві частини — базову і парцелят — з метою посилення і увиразнення кожного компонента  [Д. 6].   .

ФАСИЛІТАТИВНИИ УРОК

Фасилітативний урок — це новий тип стосунків між суб'єктами навчально-пізнавального процесу. Учитель — організатор, консультант, партнер у співпраці з учнями, де посередником виступає літературно-мистецький твір. Методологічна основа такого уроку — сучасна філософська концепція про людину як носія сукупності суспільних відносин, де вона виступає суб'єктом діяльності, пізнання і спілкування. Структура подібного уроку дещо вирізняється від вищеназваних видів організації навчального процесу [Д. 7].  

Створення таких умов на уроці забезпечує особистості формування «образу — себе — буття» і його складників:

• «образу Я»,
• «образу Автора»,
• «образу художнього твору»,
• «образу літературного персонажа»,
• «образу Я і літературного героя»,
• «образу Світу»,
• «образу Я у Світі» тощо.

Практичне застосовування методу джигсоу на різних етапах уроку:

Така цілісність і повнота взаємодії людини зі світом активізує внутрішні потенції особистості, що сприятиме вдосконаленню безпосередньо її й суспільства.

З метою створення атмосфери успіху (складова методу джигсоу) для мотивації навчальної діяльності використовую такі прийоми: «Віночок очікування», «Кросворд», «Чайнворд». Рефлексію проводжу в письмовій та усній формі, як-от: «Коло друзів», «Бліц-опитування», «Тест-нумеролог». Свою систему уроків будую так, щоб учні працювали з повною самовіддачею, з інтересом.

Аби перевірити ефективність застосування учнями видів джигсоу («Нова хвиля», «Ноу-хау», «Брунькування»), використовую картку оцінювання «Піраміда успіху», робота з нею проходить у три етапи:

І етап – це самооцінювання учнів щодо виконаного диференційованого домашнього завдання.

ІІ етап – робота з текстом.

ІІІ етап – домашнє завдання «Торбинка творчих цікавинок».

Як приклад пропоную картку оцінювання знань учнів, застосовану на уроці на тему «Олександр Довженко. Розповідь про видатного українського     кінорежисера й письменника. «Зачарована Десна» — твір про великий і красивий світ дитинства Сашка» [Д. 8].

Працюючи над етапами фасилітативного уроку (вид джигсоу «Брунькування»), опираюся на сучасну філософську концепцію. У ній людина  виступає носієм сукупності суспільних відносин і суб'єктом діяльності, пізнання та спілкування.

При вивченні біографії О.Довженка і кіноповісті «Зачарована Десна» учні досліджували середовище, у якому зростав маленький бешкетник Сашко, визначали, чому цей твір Олесь Гончар назвав «енциклопедією сільського життя України кінця ХІХ початку ХХ століття».

Пропоную практичне застосування прийому «Брунькування» у методі джигсоу. На першому етапі застосовую методичний прийом «Перекотиполе».

Слово → Речення → Питання → Відповідь (Урок на тему «Дієслово. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль»)

Наприклад:

Дієслово → Самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета й відповідає на питання що робити? що зробити? → Чому дієслово називають самостійною частиною мови? → Тому що воно має лексичне і граматичне значення слова, а також виконує синтаксичну роль у реченні.

Другий етап уроку проходить у формі літературного конструювання «Піраміда успіху» (роботу проводжу у парах). Учні отримують такі завдання:

прочитати потрібний матеріал,вибрвти основне в тексті, сформулювати власну думку [Д. 9].

На третьому етапі учні формулюють власну думку, роблять висновки, відповідають на бліц-питання одним словом (характеристика персонажів у діях). Діти аргументують, чому «Зачарована Десна»  - «енциклопедія сільського життя України кінця ХІХ початку ХХ століття». На цьому етапі використовую інтерактивну вправу «Краплинки».

Наприклад:

Чому кіноповість називають енциклопедією? Сформулюйте свою позицію і наповніть ріку краплинками - думками.

Інтерактивна вправа «Сформулюй позицію»

Кіноповість називають енциклопедією життя, тому що у ній розповідається про...

перші захоплення і розчарування; культуру українського села; сімейні традиції; дотепне спілкування; тонкий гумор; життя допитливого хлопця; тяжке життя хлібороба; взаємодопомогу; торжество добра над злом...  

Учні записують на краплинках свої твердження.

Завдяки методу джигсоу учень замість абстрактної «готової» інформації отримує суспільний досвід, стає не лише активним учасником, дослідником, а й уміє визначати перспективи.

Традиційно вважається, що новий матеріал краще запам’ятовується, коли він законспектований, але сучасні дослідження вчених Чередник Г.Ю. і Хоменка П.В. доводять, що нотування не зберігається у мозку. Краще запам’ятовується інформація у вигляді схем, моделей, асоціацій, кросвордів, чайнвордів. Тому практикую на уроках записи нового матеріалу схематично. Саме цей метод використовую як на уроках мови (правила-схеми), так і на уроках літератури (блок-схеми).

Наприклад, розглянемо урок на тему «Олександр Довженко. Розповідь про видатного українського кінорежисера й письменника. «Зачарована Десна» — твір про великий і красивий світ дитинства Сашка». Для опрацювання матеріалу з теорії літератури застосовую таку схему [Д. 10].

Практична ж діяльність учнів на уроках української мови полягає й у виконанні вправ, тестових завдань, написанні переказів, творів. Саме схематичне подання правил сприяє кращому запам’ятовуванню. Велику увагу приділяю компетенції продуктивної творчої діяльності через стимулювання дослідницької роботи учнів.

При виконані тестів школярам часто доводиться вибирати між «так» і «ні». Тому, наприклад, на уроці на тему «Іменник. Повторення і вивчення з теми» для формування навичок аргументованого відстоювання своєї позиції (складова методу джигсоу) використовую таку схему:

1) Формулювання завдання

  Іменник – це частина мови, яка вказує на предмет або особу і відповідає на питання хто? що?

2) Вибір позиції:

           а) так, іменник самостійна частина мови, бо має лексичне, граматичне значення слова і виражена синтаксично в реченні;

           б) ні…

           в) перегляд позиції (відбувається за умови, якщо відповідь була неправильною)

           г) висновок

           Отже, іменник самостійна частина мови.

На  уроках створюю ситуацію довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності. І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.

   Уроки будую на підставі рівноправного партнерства і спілкування на творчих засадах з використанням інтерактивних форм та методів: діалог, робота в парах, малих групах, мовна дуель, «карусель», синтез думок, коло ідей, мікрофон, мозковий штурм, аналіз ситуації, «дерево рішень», «ти –редактор», рольова гра, драматизація, інсценізація, «спіймай помилку», реклама, усний журнал, словесне моделювання, вільне письмо, «займи позицію», лінгвістична загадка, незакінчений ланцюжок та ін.

     Під час уроків намагаюся довести учням, що мова – найважливіший засіб спілкування, тож дуже важливо, вивчаючи слово, пізнавати світ, розвивати особистість як найвищу цінність суспільства. Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і я прагну дати йому не лише певний вантаж знань, а й уміння мислити, прагну стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати. Застосування інтерактивних методів сприяє формуванню в дітей уміння співпрацювати, розвиває такі якості особистості: толерантність, прагнення до демократичного діалогу.

      Учень на основі власного життєвого досвіду, враховуючи свої можливості, знаходить істину та робить відповідні висновки. Особистісно орієнтоване навчання поступово формує розвиток кожного учня, а це дає можливість школярам проявити власне «я», вільно спілкуватися, аргументовано доводити свою думку, визнавати власні помилки, дбати про культуру мовлення, дискусії, навчає уникати категоричності, використовувати адекватну лексику.

     Будь-які зміни, нововведення – нелегка, кропітка праця. Це невдачі і прорахунки, промахи і поразки, але водночас це і знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Важливо, щоб у цьому процесі учні займали не пасивну позицію, були не спостерігачами, а співтворцями уроку. І це сприятиме формуванню комунікативної    компетентності, вихованню успішного, конкурентноспроможного громадянина України. У цьому контексті найбільш ефективним засобом для формування  дитини є особистісно орієнтоване навчання.

    Особистісно орієнтоване навчання - спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, особисту спроможність.

    Зміст навчання полягає  в тому, що пізнавальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання (групове, колективне, навчання у співпраці), де вчитель і учні є рівноцінними суб'єктами. В організації особистісно орієнтованого навчання передбачаю моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час такої співпраці діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати зважені рішення. Застосування на уроках інтерактивних методів у поєднанні з іншими формами навчальної діяльності допомагає не тільки кращому засвоєнню матеріалу, а й вчить школярів використовувати набуті знання й досвід, пов'язуючи їх із реальними ситуаціями. Це сприяє формуванню життєвої компетентності учнів, що і є одним з основних завдань сучасної освіти.

    Застосування комп'ютерної техніки робить уроки української мовияскравими, насиченими. На них кожен учень працює активно, зростає   допитливість, пізнавальний інтерес. Комп'ютер дозволяє підсилити мотивацію навчання  розмаїтістю й барвистістю інформації (текст + звук + колір + анімація), шляхом орієнтації навчання на успіх (дозволяє самостійно створити алгоритми правопису, схеми, послідовність міркувань тощо), зацікавити ігровою формою, забезпечити зв’язок із життям шляхом демонстрації роликів, реклам, конкретних діалогів, що стимулюють учнів до вивчення мови,аналізу мовних явищ, дискусії та ін.

   При проведенні уроків мови та літератури  використовую мультимедійні презентації.   На таких уроках реалізуються принципи доступності, наочності. Вони ефективні своєї естетичною привабливістю. Урок-презентація  - можливість подати великий  обсяг інформації та завдань за короткий період, створити ситуації для діалогів, продемонструвати асоціативний та наочний матеріали, що стимулюють до роздумів та комунікативної діяльності, використовувати бібліотеки навчального електронного обладнання: підручники, енциклопедії, довідники, словники, методичні посібники, ППЗ до підручників, відеофрагменти, презентації (динамічний плакат, анімація викладення нового матеріалу, практичне застосування навчального матеріалу,  мовні та літературні диктанти і їх перевірка, тести, ігри, план уроку та інше) тощо.

Саме особистісно орієнтована технологія та метод джигсоу допомагає створити дитині власну модель цінностей, за якою звірятиметься сталий рух до вершини життєвої досконалості. Пропоную схему «Піраміда успіху», завдяки якій реалізуються творчі можливості вихованців:

На мою думку, чільне місце на запропонованих уроках мають посідати такі фактори:

• контакт «учитель-учень»;
• емоційна самореалізація;
• вільне вираження «Я».

Досвід   сприяє покращенню рівня успішності учнів із української мови і літератури та збільшенню зацікавленням предметом. Учні  проявляють себе як активні учасники творення мови, висловлюють власну громадянську позицію у молодіжних організаціях «Пласт», «Наснага», мають перемоги у філологічних випробуваннях, стають студентами  факультету журналістики.

Результати тематичних та семестрових замірів у контрольному та апробаційному класі засвідчують, що використання методу джигсоу як основної складової продуктивного навчання не лише розвиває інтерес до предмета, але  й покращує якість знань. Важливо, що ці результати чітко корелюються з підсумками діагностичних та прогностичних тестів рівня саморозвитку особистості і продуктивності навчання, які переконливо засвідчують суттєве зростання показників в учнів, з якими працюю. [Д. 11] А це і є одним із найважливіших продуктів навчальної діяльності. Середній показник якості навченості у звичайному класі – 57,48  , у якому застосовую вищезгадану методику -  65,2.

 

Список літератури

1. Авдєєва І.М. Принципи педагогічної фасилітації / Ірина Миколаївна Авдєєва. – К.: Главник, 2005. – Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України: вип. 26 у 4-х т.( За ред. С.Д.Максименко) Т.1. – 2005. - С.24-28.
2. Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Освіта України, 2005. – 288 с.: іл.
3. Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Освіта України, 2006. – 288 с.: іл.
4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Освітня галузь «Мова і література» (Проект) // Дивослово. – 2011. - №8 (653). – С.20-27.
5. Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підруч. для 7-го кл. – К.: Грамота, 2007. – 296 с.: іл.
6. Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Українська  мова: Підруч. для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Грамота, 2009. – 304 с.: іл.
7. Методика викладання літератури. Термінологічний словник. / Сипченко А.Л., Шуляр В.І., Гладишев В.В. – К. 2008.
8. Мищенко О.І. Українська літ.: підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Олена Міщенко. – К.: Генеза, 2009. – 304 с.:іл.
9. Мовчан Р.В. Українська література: Підручник для 5-го класу загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 206. – 240 с.: іл.
10. Обдарована модель України: оцінка сучасного стану та поширення перспективного досвіду роботи з обдарованою молоддю в регіонах України [Терепищий С.О., Антонова О.Є., Науменко Р.А. …]. – К.: ВМГО «Союз обдарованої молоді», 2008. – 156с.
11. Омельчук Сергій. Проблемно-пошукове навчання синтаксису рідної мови // Дивослово. – 2007. - №10. – С.2-7.
12. Скуратівський Л.В. Інформаційні технології як засіб мовленнєвого розвитку учнів у процесі навчання української мови в основній школі // Укр. мова і літ-ра в школі. – 2005. - №4.
13. Слоньовська Ольга. Українська література: Підруч. для 7 кл. загальноосв. навч. закл. – К.: Освіта, 2007. – 352с.
14. Сорочан Т.М. Фасилітація – нова функція післядипломної педагогічної освіти / Т.М. Сорочан // Освіта на Луганщині. – 2004. - №2 (21). – С. 8-11.
15. Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи на уроках української літератури / Дивослово – 2010 - №9.
16. Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / Г.Ф. Семенюк, М.П. Ткачук, О.В. Слоньовська [та ін.]; за заг. ред. Г.Ф. Семенюка. – К.: Освіта, 2010. – 352 с.
17. Фісун О.В. Реалізація ідей фасилітації в діяльності вчителя // Педагогіка формування творчої особистості у вищій та загальній школі. – 2009. - №2. – С. 385-391.
18. Шуляр В. Компетентнісний підхід у діяльності вчителя літератури та учня-читача // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006.- №12. – С.10-13.
19. Шуляр В., Огренич Н. Учень-читач і вчитель-фасилітатор