Тема : Г.Малик. «Незвичайні  пригоди  Алі   в  країні  Недоладії». Морально-етичні проблеми   в  казці: добро  і  зло,  відповідальність  за  свої  вчинки,  уміння   долати  перешкоди   на  шляху  до  мети.

Урок  підготувала  вчитель української  мови  та  літератури  ЗОШ  І-ІІІ  ст. .№27  Сава  І.Б.

Мета:  навчити  учнів  аналізувати  казку,  визначати   основну думку  твору;  розвивати  навички   виразного  читання,  навички   висловлювати  власні  думки; виховувати  позитивні  риси  характеру.

Тип  уроку:  урок  засвоєння  нових знань.

Засоби  навчання:  підручник,  ілюстрації  до  твору,  роздавальний  матеріал,  сигнальні  картки  червоного й  зеленого  кольорів,  проектор.

                           Перебіг   уроку

І. Організаційно-мотиваційний  етап.

ІІ.  Перевірка   домашнього   завдання.

ІІІ. Повідомлення  теми,  цілей  і  завдань   уроку. Мотивація  учіння.

Вступне  слово  вчителя.

Мені   до   рук  потрапило  незвичне  оголошення,  послухайте.

                                                  Увага!

Розшукується   дівчинка.  Особливі  прикмети: вона  нічого  не  може  доробити  до  кінця.  «Почне  малювати –  кине,  бо  набридло. Почне  ліпити  щось  із   пластиліну –  кине,  бо  нудно.  Навіть  заплестися  в  неї  не  вистачало  терпіння. Заплете  одну  кіску,  а  з  другою,  недоплетеною,  так  і  ходить  цілий   день». Усі, хто  знає  про  перебування  цієї  дівчинки,  відгукніться!

–       Чи  відомо  вам,  діти,  про кого  мова. ( Про Алю,  героїню  твору «Незвичайні  пригоди  Алі в  країні  Недоладії» ).

–       У  цій  країні,  я  гадаю,   бодай  раз  у  житті  опиняється   кожен  із  нас.  Під  час  уроку  ми   дізнаємося,  як   не  потрапити   до  країни  Недоладії.  Зрозуміло,  щоб   досягти   успіху,  нам   потрібно  визначити  мету  уроку.  Прокладемо  уявну  стежину   знань:  продовжіть  речення.

Ми  аналізуватимемо…  казку Г.Малик  «Незвичайні  пригоди Алі…».

Читатимемо…                 виразно   текст.

Розкриємо…                   прихований  зміст  образів  твору.

ІV. Сприймання й  усвідомлення  учнями   фактичного  матеріалу,  осмислення  зв’язків,  залежностей  між  елементами   вивченого  матеріалу.

Прийом  «Перевтілення».

Учениця  від   імені  Алі  розповідає  про   те, що  трапилося  з  нею.

Бесіда.

–       Хто  збудував   країну  Недоладію?  Який  матеріал  використано  під  час  будівництва?  (Недочеревик  збудував  країну  з  того,  що   гублять  люди).

–       Чи  довго  ще Недочеревик  займатиметься   цією  роботою?  (Залежить  від   людей.  Недочеревик  будуватиме   доти,  поки   люди  не   навчаться  хазяйнувати).

–       Чому  Недочеревик   вигадав  країну,  в  якій   кожному  чогось   не  вистачає? (Тому,  що  він   не   мав  душі,  серед  неповноцінних   людей   його  вада   була  менш  помітною).

–       Що   найбільше  вражало  в  цьому  місті? (Незвичним   було  те,  що  ніхто   не  усміхався).

–       Назвіть  мешканців  цього  міста. Хто  з  них  наділений   добрими  рисами,  а  хто – злими? ( Добро   уособлюють  Недоладько,  Недоштанько,  Недопопелюшка, зло – Недорадник, Недочеревик).

–       Правитель  Недороль  Х –  злий  чи  недобрий  персонаж? (Він  настільки   боягузливий,  що  не  зумів  виявити  добрі   риси   характеру).

 Робота   з  підручником.

Учні   шукають  і  зачитують   цитати,  що  характеризують  героїв.  (Наприклад,   карлик  Недочеревик –  «чоловічок  з  червоним   ковпаком,  на   ногах  черевики  із  червоними  шнурами.  Мав  неприємний,  якийсь  неживий,   безбарвний  голос,  дуже   неприємний,  ніби   цвяхом   дряпали   по  склу».  Недоладько –  «кремезний,   широкоплечий   хлопчина.  Ліва  нога  коротша  від  правої,  без   лівого  вуха.  Мав   лагідні  очі»  тощо).

 Гра «Кіт  у   мішку».

Діти   витягують  із  мішечка  роздруковані  прислів’я, приказки,  зачитують  їх,  пояснюють,  кого  з  героїв   вони   характеризують.

• Душа  в   п’яти   утекла.
• Моя   хата   скраю,  нічого  не   знаю.
• Злість  –  зброя  слабких.
• Добро  будує,  а  зло  руйнує.
• Друг  пізнається  в  біді.
• У  лиху  годину   пізнаєш   вірну   людину.
• І  за  холодну   воду  не   береться.
• Бити   лихом  об  землю
• Найгірше  колесо  у  возі  найголосніше  скрипить.

Фізкультхвилинка.

1. V. Узагальнення  й  систематизація   знань.

Робота  в  парах.

На  сигнальних  картках  роздруковано   вчинки  Алі.  Учні  аналізують   наслідки   цих вчинків. Причому  на  картках  червоного  кольору   наведено  приклади   негативних  вчинків,   а  на  картках  зеленого  кольору – позитивних.

НЕГАТИВНІ   ВЧИНКИ	НАСЛІДКИ    (учні  самостійно заповнюють)
Аля   нічого  не   доробляла  до   кінця.	Дівчинка  росла  недисциплінованою, потрапила  в Недоладію.
Дівчинка  не  любила   заплітати   волосся.	Аля  мала  неохайний  зовнішній   вигляд.
Аля  не  дошила   рушник  бабусі.	Бабуся  образилась,   батьки  дорікнули.
Дівчинка  не  домалювала  чоловіка.	Створила  злого   Недорадника,  який  відрубував  голови жителям  Недоладії.

 

ПОЗИТИВНІ   ВЧИНКИ	НАСЛІДКИ
Аля   пришила  крильце  бабці.	Комаха   полетіла.
Дівчинку  полагодила  Недоквартирку.	Бабуся  Недоквартирка  одужала.
Аля  вуглинкою  домалювала  вухо,  підправила  ніс  Недоладьку.	Недоладько  перетворився  в  красеня.
Недоладяни  допомагали  один  одному.	Жителі   міста  почали   усміхатися.

 

Бесіда.

• Чому  використано  картки  різних  кольорів?( Червоний  попереджує:  так  чинити   не   треба,   зелений   колір  сигналізує,  що  такі   вчинки   відкривають  дорогу   до  добра,  чесності,  благородства).
• Чи   змінилося   життя  Алі  після  того,  як   вона   стала  відповідальною?  Яким  чином? (Безумовно,  змінилося. Дівчинка стала  впевненішою,  завоювала   довіру  та  повагу   жителів  міста).

Робота  з  підручником.

Діти  шукають  поетичні  рядки,  які  виражають   головну  думку,  пояснюють,  як  їх  розуміють.

Виходить,  ти  і  я за  все-усе  в  одвіті?                                                                                                     Що   тут  не  доробив –                                                                                                                        Отам   вилазить   боком!                                                                                            Буває,  що  добро                                                                                                             З  одним   виходить  оком!                                                                                                                          А   чесність –   без  руки,                                                                                                                                                       А   правда  –   без  ноги!                                                                                                                           Буває,  що  і  з   друзів                                                                                                                       Виходять  вороги!

• Чому  Г.Малик   наприкінці  твору   запитує  читача,  чи   не  приходила  до  нього  Аля?  (Авторка  спонукає  дітей   замислитися   над  своїми   вчинками).

«Сходинки   духовного   зростання». Учні  розмірковують   над   тим,  як   потрібно  працювати  над  собою,  щоб   бути   відповідальними,   дисциплінованими,  щоб  не  розгубити   духовні  скарби.

Потрібно

• Діяти, творити.
• Не   відмежовуватися   від   інших.
• Долати  перешкоди  легше  з  друзями.
• Не  сидіти  на  місці,  чекаючи  невідомо   чого.
• Ставитися  до  інших  з  повагою
• Турбуватися  про  інших.
• Любити  ближнього.

Побажання   вчителя. Діти,  не  зупиняйтеся  в  духовному  розвитку.  Хай   ваше  серце  випромінює   світло  ваших  учинків!

VІ. Рефлексивно-оцінювальний  етап.

« Займи  позицію».

Після   обговорення  змісту  казки  Г.Малик   я…

• Мабуть,…
• Точно…
• Можливо,..
• Ніколи…

VІІ. Домашнє  завдання,  інструктаж  його  виконання.

Навчитися  виразно   читати  в  ролях   улюблений  епізод  казки.

                                                                                              

Тема: Література рідного краю. Українські народні пісні в записах Володимира Гнатюка

Мета: познайомити учнів із геніальним земляком ―  етнографом, його творчим доробком, розвивати навички виразного читання, дослідницько- пошукової роботи; виховувати шанобливе ставлення до митців рідного краю, формувати естетичні смаки, любов і повагу до фольклору­ ― духовної спадщини нашого народу.

Тип уроку: урок-екскурсія (формування комунікативної компетенції).

Засоби навчання: таблиці, стендовий матеріал, експонати музею, аудіозаписи, фрагмент кінофільму “Тіні забутих предків ”.

Перебіг уроку

1. Організаційний етап.
2. Установчо-мотиваційний етап.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
4. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя

Великий та шляхетний вплив має на людину музей. Тут вона розширює свій кругозір та пізнання.

Сьогодні у нас урок літератури рідного краю і проведемо ми його у творчій лабораторії нашого педагогічного університету у музей В. Гнатюка. Ви прослухали розповідь екскурсовода, побачили багато експонатів, які студенти привезли з етнографічних експедицій. Ознайомилися з фотографіями та виданнями збірок фольклориста Володимира Гнатюка. Побачили рукописи митця і зрозуміли, що збирати фольклор ― то справа тяжка та клопітка. Для цього потрібна велика сила духу та натхнення, терпіння, наполегливість.  Зрозуміли, що серед видатних учених, уродженців Тернопільщини, чільне місце належить Володимирові Михайловичу Гнатюкові. Феномен цієї людини можна зрозуміти лише тоді, коли безпосередньо звернемось до тої багатої спадщини, яку він залишив, проаналізуємо різні напрямки громадської діяльності. Усе багатство й розмаїття праць Володимира Гнатюка й досі, на жаль, не вивчено. Сьогодні нам випадає нагода осягнути створений ним золотий фонд не лише української, а й світової етнології.

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Що цікавого ви дізналися про Володимира Гнатюка? (народився у селі Велеснів, у бідній багатодітній сім’ї. Коли йому було п’ять років, то уже починав читати, дивував дорослих феноменальною пам’яттю, раз почуту пісню чи казку міг слово в слово повторити навіть через кілька місяців).

Скільки років було Гнатюку, коли він упорядкував свою рукописну збірку? (йому було сімнадцять років і вона вміщувала понад 500 мелодій, а коли йому було десять років, то він знав близько ста фольклорних творів).

Який обсяг фольклорних збірників? (6-1000 сторінок).

Чим уславився?

Володимир Михайлович досліджував майже всі жанри: казки, легенди, перекази, пісні, прислів’я, звичаї. Сьогодні ми будемо знайомитися з піснями, які записав етнограф (Упродовж 1945-1907рр. Гнатюк видав три томи “Коломийок”, 1909 ―  “Гаївки”, 1914 ―  “Колядки” і щедрівки).

Ви отримали випереджувальне завдання: познайомитися із спадщиною нашого земляка, знайти і роздрукувати пісні, які збирав етнограф.

На попередніх уроках ми з вами вже вивчали коломийки. Сьогодні знову повернемося до цієї теми, але вже будемо знайомитися з тими творами, які збирав В. Гнатюк на Тернопільщині та у Карпатах.

Визначити тематику коломийок дуже важко, тому, що, як сказав І.Франко, вони “перекочуються і мерехтять, наче перли розсипаного намиста”, і тільки “зведені докупи в систему, вони складаються на широкий образ нашого сучасного народного життя, безмірно багатий деталями й кольорами, де бачимо сльози й радощі, і спочивки, турботи і забави, серйозні мислі…, його традиції й вірування…”

Виразне ланцюжкове читання коломийок, які ми роздрукували заздалегідь. (Учні читають коломийки різних тематичних груп).

Прослуховування аудіозапису коломийок

(Фрагмент кінофільму “Тіні забутих предків”. Коломийки у виконанні Івана Миколайчука).

Чи сподобалися вам коломийки? Чому?

Що ви відчули?

Про що українці складали коломийки?

Які негативні явища, риси характеру, вчинки людей висміюються в коломийках?

Чи мають вони сталий зміст?

Чи залежить зміст коломийки від уподобань співака та обставин виконання?

Отже, можна зробити короткий підсумок, що коломийки ― це “перли розсипаного мистецтва”, які намагався зібрати докупи наш земляк . Щоб вони не розгубилися і не забулися, а ще довго жили у пам'яті наших поколінь.

Наступним нашим етапом уроку буде знайомство з колядками і гаївками.

Пригадайте, що таке колядки, гаївки.

Прослуховування аудіозапису колядок, гаївок.

Чим відрізняються колядки від гаївок?

Які художні засоби використовуються у цих піснях (епітети, порівняння, гіперболи, анафори та рефренти), яка їхня роль?

У чому, на ваш погляд, виявляється патріотизм пісень зимового циклу?

Які звертання використовують у колядках?

Коли виконували гаївки?

Про що йшлося у гаївках?

Ці твори – це шедеври, які чи не найповніше характеризують нашу ментальність, показують душу народу. Ми ніби розбудили нашу генетичну та історичну пам'ять через глибоке осмислення народнопісенної спадщини, щоб шанувати і плекати у собі ці твори – вечірню і світанкову зірницю, бо фольклор – душа народу.

1. Підсумки. Оцінювання

Клоуз-тест.

Доповніть речення

1. На сьогоднішньому уроці ми дізналися про …
2. Мені запам’яталися коломийки …
3. Патріотизм колядок виявляється …
4. У колядках вживаються епітети, порівняння …
5. Часто в колядках згадується про …
6. Фольклористика …(наука про фольклор).

1.  Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Богдан Лепкий. Зібрати відомості про видатного земляка. Прочитати “Цвіт щастя”

 11 клас

 Тема. Література рідного краю. Володимир Зенонович Гжицький.Автобіографічний роман-трилогія «Ніч і день»

Мета: ознайомити учнів із творчістю письменника, уродженця Тернопільщини, розвивати інтерес до його спадщини, допомогти їм усвідомити проблеми, порушені у романі;формувати вміння аналізувати твір, висловлювати свою думку; працювати у групах;виховувати повагу до видатних людей нашого краю.

Обладнання: портрет письменника, проектор, свічка, твори В.Гжицького.

Тип уроку: урок-презентація.

                                             Перебіг уроку.

На дошці написані слова:

Я хотів би бути чесним письменником, і нехай мене судять як такого.

                                                                                                    Е. Хемінгуей.

Роман-трилогія «Ніч і день» є книгою особистого болю письменника – прологом до великої Книги Болю нашого народу, яку ще буде написано.

                                                                                                      Роман Лубківський.

На стіні висить портрет, запалена свічка. Діти сидять групами.

ІІ. Емоційне налаштування на урок.

Вчитель.

Сьогодні ми поведемо розмову  про складний і трагічний період в історії нашої держави. Це період репресій, переслідувань. Це час утисків літературних талантів, кричущої несправедливості. Це тисячі людей з покаліченою сталінським режимом долею. Серед цих людей було дуже багато і наших земляків.

Ми побували з вами на екскурсії у Тернопільському музеї політв’язнів та репресованих. Що найбільше вразило вас під час розповіді екскурсовода?

Які експонати ви запам’ятали? Чому?

Як, на вашу думку,  жилося людям у той період, про який розповідають експонати музею? Кому було найтяжче?

Усний домашній міні-твір «Мої роздуми у музеї».

Ми ознайомилися із складним життям передової молоді в умовах беззаконня, політичного цинізму, злочину перед мільйонами людей.

Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

Вчитель.

1. У музеї політв’язнів та репресованих ми бачили багато матеріалів про трагічну долю нашого Тернопільського письменника В.Гжицького. Отож, сьогодні на уроці ми дізнаємося більш детальні відомості з біографії письменника і ознайомимося з його автобіографічним твором «Ніч і день».

2. Обговорення епіграфів уроку.

Протягом уроку пропоную вам подумати над питанням: «Чи актуальний цей твір сьогодні, на початку XXIст.?»

ІІІ. Усвідомлення навчального матеріалу.

Робота в групах.

(біографи, історики, дослідники, літературознавці, психологи.)

1. Група «Біографи»

Короткі відомості із біографії письменника.

Проектор висвітлює назви творів, які написав письменник.

2. Група «Історики»: достовірні факти про епоху, час, місце, де відбуваються події, відображені у творі.

3. Група «Літературознавці»:

-         Що таке автобіографічний роман?

-         Що таке роман-трилогія?

-         Побудова роману.

Доведіть, що роман «Ніч і день» Гжицького є яскравим виявом письменницької честі і сумління.

5. Група «Психологи».

-         Що об’єднало Гаєвського і Варю?

-         Які почуття переповнювали Гаєвського і Криворука при зустрічі «двох земляків у далекій закутині»?

-         Як склалася доля Павла Голубенка?

-         Якими були відвідини України Гаєвським?

IV. Систематизація і узагальнення вивченого.

Вчитель.

Отже, побувавши у музеї політв’язнів та репресованих, прочитавши автобіографічний роман, ми дізналися про складну долю письменника, який понад усе любив свою Україну, жив заради неї, трудився і віддав своє життя заради майбутнього нашої держави. Люди в такій екстремальній ситуації перебували на межі між життям і смертю. Я пропоную скласти сенкан до слів перша і друга група «життя», третя і четверта «смерть».

Чи варто зараз вивчати такі твори?

V. Рефлексія.

Метод «Прес».

1. Я вважаю, що…
2. Тому що…
3. Отже…

Вчитель.

Вклонімося синові своєму, володареві слова і пера.

Крізь біль і радість, роздуми і втому

Любов його безсмертна проросла.

Проходять роки, одне покоління змінюється іншим, але ніколи не забуваються народні таланти. Так і наша земля не забуває своїх синів і дочок. А сини в свою чергу повертаються рано чи пізно.

VI.Оцінювання.

 6 клас

 Тема. Докладний письмовий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення.

Складний план готового тексту.

Мета: удосконалювати вміння учнів усвідомлювати тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення почутого; розвивати вміння шестикласників уважно слухати, логічно та грамотно писати переказ, сприймати текст, розуміти його та докладно відтворювати; виховувати почуття гостинності, привітності, любові до України, українців, їхніх традицій і мистецтва, гордості за свій народ.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок (формування комунікативної компетенції).

Засоби навчання: текст переказу «Прочани», тлумачний словник української мови, експонати шкільного музею.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

Вступна бесіда.

• Які вам відомі стилі мовлення?
• Назвіть типи мовлення.
• Що таке інтер’єр та екстер’єр?
• У чому полягає мета художнього опису?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемні запитання (інформаційна компетентність).

• Як ви розумієте поняття «українська гостинність»?
• Чи вважаєте себе гостинними людьми? Відповідь аргументуйте.
• Яке значення має молитва в житті людини?
• Чи молитесь ви до Бога? Чому?

Запис теми на дошці та в зошитах.

ІV. Колективна робота з текстом.

Читання вчителем тексту переказу (інформаційна компетентність).

Прочани

Надвечір прочани прийшли в село. Хата, в яку зайшли подорожні, була чи не найкраща на всю вулицю.

Уздовж двох стін стояли чисто вимиті ослони. У кутку над столом світилися завішані білими рушниками образи. Вишиті червоним кінці рушника звисали по обидві сторони.

На полу виділа за прядивом дівчина в білій сорочці. Вона колихала ногою підвішену до стелі люльку й наспівувала пісню. Біля запаленої печі метушилася ще не стара жінка в очіпку. Видно, це була сама господиня.

Подорожні помолилися до образів, а потім уже привіталися з господарями й попросили дозволу переночувати.

Хазяйка з українською привітністю просила прочан сідати й кинулася з ганчіркою обтирати ослони, що й так були не запорошені. Але такий вже обов’язок охайної господині.

Старий заговорив із хазяйкою, розповів їй про Київ, про свою дорогу й теперішні врожаї. Маруся підійшла до дівчини й почала з нею свою розмову. Вона спитала молоду господиню, якої вона співала пісні, коли подорожні ввійшли до хати… (За П. Кулішем; 153 сл.).

Бесіда за змістом прочитаного.

• Визначте, про що розповідається в тексті.
• Сформулюйте тему та основну думку тексту.
• Назвіть учасників висловлювання.
• До якого типу мовлення можна віднести цей текст?
• Що саме автор описує в тексті?
• Які мікротеми ми можемо виділити в цьому тексті?
• Якого висновку можна дійти, прослухавши текст?

Екскурсія до шкільного музею старожитностей.

Словникова робота (компетентність саморозвитку і самоосвіти).

Прочани - богомольці, що ходили до монастирів на прощу: благали Бога простити їм гріхи.

Піл – підлога кімнати.

Ослін – вид меблів, призначений для сидіння; дошка (або кілька дощечок) на стояках, на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; переносна кімнатна лава для сидіння.

Очіпок – обов’язків головний убір заміжніх жінок у стародавній Україні.

Люлька (колиска) – маленьке ліжечко або корзина для грудних дітей, в якій колисали дитину.

Образи – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і святого письма.

Глечик – найвідоміший гончарний виріб, має характерну незмінну форму: наповнений низ та циліндричний зручний для руки верх.

Горщик – гончарна форма призначена для других страв.

Прялка – предмет народного побуту, знаряддя праці, на якому пряли нитки.

Піч - споруда зцегли,каменюабометалу(чавуна,сталі), призначена для:

• опалення приміщення та/або приготування їжі.
• теплової обробки матеріалів у якому-небудь технологічному процесі.

Вишиваний рушник - це прямокутний шматлляногочи конопляногополотна, що має на кінцях, а часто і на всьому полі різноманітні вишитіабо виткані композиції, які відображають світоглядта звичаїпредків, несуть інформацію про добро, достаток, здоров'я. Рушники є символом матеріальної культури слов'ян, важливою складовоюобрядівтаритуалів.

Творча майстерня.

• Доберіть синоніми до слів:

Образи – ікони;

люлька – колиска;

ослін – стілець, лавка;

піл – підлога;

проща – відпуст;

мотовило – кужіль;

прялка – коловороток .

• Запишіть слова та поясніть орфограми:

Прядиво, хазяйка, ввійти, надвечір, уздовж.

Колективне складання плану тексту переказу.

Орієнтовний план

1. Прочани прийшли в село.

2. У хаті:

а) образи, завішені рушниками;

б) дівчина за прядивом;

в) жінка біля печі.

3. Подорожні в господі.

4. Привітність хазяйки.

5. Розмова прочан з господарями.

Повторне читання тексту.

Переказування учнів за пунктами плану.

Самостійна письмова робота учнів на чернетках.

Зачитування власних робіт.

Редагування написаного.

Фізкультхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трішки відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись

І гарненько усміхнись.

Плесни раз, ще кілька раз.

Гаразд, до роботи час.

Переписування тексту переказу в зошит.

V. Підсумки. Рефлексія.

VІ.Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

(Скласти усне висловлювання (7-8 речень) на тему «Моя кімната» (опис у художньому стилі)). 

 Тема. Написання не з іменниками

Мета: повторити найважливіші відомості про особливості творення іменників, ознайомити учнів із правилами написання  не з іменниками; формувати вміння застосовувати ці правила на практиці, розвивати творчі вміння використання вивченого матеріалу у висловлюваннях; формувати вміння  систематизувати здобуті знання, самостійно робити висновки; розвивати логічне мислення, пам'ять, зв’язне мовлення; виховувати бажання сумлінно вчитися, прагнути до самовдосконалення.

Тип уроку: урок вивчення та засвоєння нових знань; урок - гра

Обладнання: підручник, словники, мультимедійні засоби, презентація, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Аукціон знань  вивченого  матеріалу.

Учні доповнюють один одного.

-Які частини мови ви знаєте?На які дві групи вони поділяються?

-Що таке іменник?Назвіть його граматичні ознаки.

-На які відміни та групи поділяються іменники?Наведіть приклади.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

.1.Загадка  про НЕ.

2.Оголошення теми уроку.

3. Робота в групах.

 Учні діляться на групи, досліджують своє питання. Один із представників  переходить у іншу групу, щоб ознайомити учнів із уже вивченим питання.

 Група 1 – « Не з іменниками пишеться разом…»

Група 2 – «Не з іменниками пишеться окремо…»

Група 3 –  мовне дослідження  (Виконати впр.№311. Сформулювати правило про написання слів із не).

.3.Контроль  здобутих  знань.

Поясніть написання не з іменниками, зміст прислів’їв.

Група 1

 (Не) згода дім руйнує.

Група 2

         (Не) згода,а розбрат запанував між людьми.

Група 3

         Намагайся власні (не)доліки пізнавати.

4. Мовне дослідження. Робота із  тлумачним словником .

–  Поясніть лексичне значення слів.

Невіглас, неук, неґречність.(Лексична розминка).

5.Коментоване письмо.

Неправдою світ пройдеш, а назад не вернешся. Не краса прикрашає, а розум.Чує серце недоленьку, сказати не вміє. Учений іде, неук слідом спотикається. Грамота не хвороба, літ не збавить. Догоджай не людям, а своїй совісті.

6.Ігрове завдання. Відгадайте загадки та прокоментуйте орфограми з НЕ.

1) Круглий, та (не) місяць; зелений, та (не) діброва; з хвостом, та (не) миша.

2) Кинув (не) палку, піймав (не) галку; скубу (не) пір’я, їм (не) м’ясо.

4) Солоне, а (не) сіль; біжить, а (не) річка; блищить, а (не) золото (Нар. творчість).

Довідка: кавун, риба, рогатий жук, сльози.

7.Робота у групах. Дібрати до поданих слів синоніми.

Недружелюбність- ворожість;  непоступливість-впертість;       несподіванка- сюрпиз;

Незгода- розбрат, чвари;                        нещастя- горе, біда;                                 нерішучість -вагання;

Непорядок- безлад;                   нещирість- лицемірство;               недолік- вада,упущення

ІV. Узагальнення та систематизація.

Розповідь за таблицею «Написання НЕ з іменниками».

Наведення власних прикладів.

V. Підсумок уроку.

Рефлексія. «Мікрофон».

- На уроці найбільше сподобалось?

-На уроці я дізнався …

-Труднощі виникали під час…

-Набуті на уроці знання і досвід можна застосувати…

(*Розв’язати кросворд.)

VI. Домашнє завдання.

Вивчити правила § 37, повторити вивчені відомості про іменник,виконати вправу №315.

  Тема:  Література рідного краю. Сторінки життя Іванни Блажкевич.

                                     Огляд її творів для дітей

    Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Іванни Блажкевич,  її найкращими творами для дітей, розвивати емоційну та  чуттєву  сферу п’ятикласників, їхні пізнавальні та творчі здібності, навики виразного читання; виховувати любов до поетичного слова, доброту, бережливе   ставлення до природи, рідної землі.

  Обладнання: презентація, збірки дитячих книжок І. Блажкевич.

  Тип уроку: урок-екскурсія

                                         Перебіг уроку

 Організаційний момент.

 

1. Мотивація навчання.

          Сьогодні, діти, ми з вами вкотре повернемося у маленьку, чарівну, казкову країну дитинства, яку полюбляють не тільки малюки, а й дорослі, погортаємо сторінки дитячих творів Іванни Блажкевич. ЇЇ життя – це боротьба, мука і передчуття щастя України.

           А епіграфом до нашого уроку буде вислів Петра Тимочка:

                                                                     «…І кожне нею вимовлене слово

                                                                          Хвилює душі, збуджує людей…» 

Запитання до учнів.

-         Як ви розумієте ці слова?   

1. Оголошення теми та мети уроку.

                                         Слово вчителя          

        Діти, на сьогоднішньому уроці літератури рідного краю ми познайомимось

із життям та творчістю нашої землячки, письменниці, поетеси, культурно-громадської діячки, педагога Іванни Омелянівни Блажкевич.

        Про цю жінку ходили легенди і за її життя, і після нього. Вона залишила по собі цікаву літературну спадщину і світлу пам’ять серед галичан. А надто серед жителів села Денисова на Козівщині, де І. Блажкевич жила, творила, займалася громадською діяльністю. Тут стоїть пам’ятник письменниці, паралельно з історико-краєзнавчим музеєм діє музей-садиба, де пораються її онуки та правнуки.

 III. Робота з новим навчальним матеріалом.

        Пропоную ознайомитися із життєвим і творчим шляхом нашої краянки, відвідавши музей школи під назвою «Вчителька нашої державності». Під час екскурсії звертати увагу на цікаві епізоди з життя письменниці, її культурно-громадську діяльність.

 

              Народилась Іванна Блажкевич 9 жовтня 1886 року в с. Денисові (Козівський район, Тернопільської області)  в родині народного вчителя і культурно-громадського діяча Омеляна Бородієвича.

             Раннє дитинство Іванки проходило в рідній домівці в Денисові , де батьки мали гарний сад, квітники, велику пасіку, своє поле, коней, корів, птицю. Коли дівчинці минув четвертий рік, померла її мати- Марія Сильвестрівна, осиротивши четверо малих дітей. Після цього Іванку та однорічного брата Євгена взяли до себе на виховання батьки матері до Збаража.

             У початковій школі в рідному селі після двох тижнів навчання її переводять  відразу у другий клас. Після закінчення у 1900 році Тернопільської семирічної школи заснувала і очолила товариство « Кружок руських дівчат» в Денисові.

             Не отримавши дозволу батька на подальше навчання, Іванна змушена свої знання поповнювати самоосвітою.

             У 1904 році розпочала працю народною вчителькою початкових класів та вихователькою дитячих садків в с. Суботові біля Галича.

             У 1911 році Іванна Блажкевич виходить заміж за вчителя  Івана Блажкевича і  переїжджає до села Суботове на Івано-Франківщині, де обоє працюють у школі.  29 серпня 1912 року в них народжується син Богдан ( в майбутньому  доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки України, член – кореспондент Академії Наук України).

            Окрім сина , у неї було ще троє дочок, двох з яких (Любцю і Зоню) отруїли польські офіцери. Коли дівчатка гралися у дворі, до них підійшли двоє незнайомців і пригостили шоколадними цукерками. Цей шоколад був отруєним, і дівчата, промучившись три дні у страшних конвульсіях, померли.

             У 1914 році Іванну переводять директором школи у с. Залуква, де їх сім’ю  розлучає війна на сім років.

              Іванну Блажкевич знають як дитячу письменницю. Навчаючи у школі дітей, зростала духовно.  Одним із перших її  опублікованих творів був вірш –протест «Грудка на могилу Марка Каганця». Згодом почала писати більше оповідань  та п’єс для дітей. Підписувалася письменниця не тільки власним прізвищем, а використовувала ініціали і псевдоніми.

               Була Іванна Блажкевич хорошим педагогом. Авторка кількох творів на педагогічні і морально-виховні теми, створила на Подільську дитячі садки і сирітські притулки.

                Крім того, що вона була талановитою письменницею і хорошим педагогом, виросла також і культурно-громадською діячкою. Нею було проведено більше 700 віч, зборів, мітингів.

                Смерть двох дочок, переслідування влади, побиття, смерть чоловіка зробили Іванну інвалідом, але  не зламали її бойового духу, відданості українській ідеї.

                Прожила Іванна Блажкевич майже століття, померла 2 березня 1977 року і похована в своєму рідному селі. На її могилі стоїть пам’ятник у вигляді скелі. Ця чудову письменниця, хороший педагог, культурно-громадська діячка назавжди залишиться в народній пам’яті.

          Прослухавши екскурсію, учні повертаються у клас, де об’єднуються у групи.

 Робота в групах.

Кожна група виконує певне завдання.

1-ша група: на основі побаченого і почутого підготувати  власну розповідь про життя І. Блажкевич.

2-га група: узагальнити і презентувати матеріал про І. Блажкевич як письмен-

                   ницю.

3-тя група: узагальнити і презентувати матеріал про І. Блажкевич як культурно-

                   громадську  діячку і педагога.

4-та група: І.Блажкевич в пам’яті народній.

      ( Відповіді учнів )

                        Бесіда

-         Розгляньте виставку книжок. Прочитайте назви збірок.

-         Чи можна здогадатися про кого чи про що буде йти мова у творах із малюнка на обкладинці чи назви збірки?

-         Які твори за жанром увійшли до книжок І. Блажкевич? 

                              Слово вчителя

               І. Блажкевич писала п’єси, вірші, оповідання для дітей і про дітей. У творах письменниці відлунюють дитячі поневіряння в роки воєнної розрухи, тут є і сирітство, і сльози, і  провини, але між героями завжди панує шляхетність у стосунках. Дітей гарно одягають, вчать чесності й порядності, хоча не обходиться без певних непорозумінь. Однак поміж рядками завжди проглядається обнадійлива думка – світ дитинства єднає всі покоління.

                      Бесіда    

-         Чи погоджуєтесь ви з думкою, що дитинство – найкраща пора в житті

людини? А чи найлегша?

Справді, дитина повинна багато працювати над собою, багато вчитися,  

сформувати  свої уявлення про оточуючий світ, з’ясувати своє місце в ньому. Чи легко це зробити? Що може допомогти дітям у цьому? Звичайно ж, книга.

Учні готували на урок випереджувальні завдання. Частина дітей повинні були ознайомитися із віршами  Іванни Блажкевич ( на вибір ), підготуватися до  їх виразного читання й ідейно-художнього аналізу.

Інші – читали оповідання для дітей ( пропонувалися твори «Утаєні скарби», «Щаслива рука».) Ці оповідання цікаві своїм повчальним змістом і носять автобіографічний характер.

Ще інші – із драматичними творами, зокрема п’єсою «Лис Микита» за твором

 І. Франка «Фарбований Лис», яку вони читали у I семестрі .

  ( Відповіді учнів)

IV. Систематизація і узагальнення знань.

V. Підбиття підсумків.

                   Слово вчителя

             Прикладом для кожного, хто хоче прислужитися рідному народові, повинні бути сама авторка та герої її творів. Письменниця твердо вірила у волю і державність України, але суверенність воскресла для українців вже після її смерті. А сьогодні ми по праву можемо її назвати вчителькою нашої державності.

                            

     Рефлексійна бесіда

-         Чи сподобався вам урок?

-         Що нового ви дізналися? Чого навчилися?

-         Чим збагатили скарбничку свого життєвого досвіду?

-         Повернімося до нашого епіграфа. Який новий зміст ви тепер вбачаєте в цих словах?

VI. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

VII. Домашнє завдання.

        Прочитати твори поетів-краян про рідну землю ( С. Будного, В. Вихруща,  Г. Костів-Гуски, Я. Бензи ).

               

                                  

                                 

5     КЛАС.    ЛІТЕРАТУРА    РІДНОГО  КРАЮ. 

ОБРАЗ  РІДНОЇ   ЗЕМЛІ  У ПОЕЗІЯХ   С.БУДНОГО  «ЗЕМЛЯ»,   В.ВИХРУЩА   «РІДНА   ХАТА»,   Г.КОСТІВ-ГУСКИ  «ВІЛІЯ»,   Я.БЕНЗИ  «КРИНИЦЯ».

МЕТА:  ознайомити   учнів   із   творами  поетів-тернополян, 

               формувати   навички  самостійно  знаходити   інформацію з  різних  джерел,

               розвивати   уміння   аналізувати  ліричні  твори,   висловлювати   власну   думку,

               виховувати  естетичні   смаки ,  почуття  любові  до  рідного  краю,  почуття  гордості  за  своїх  земляків.

ТИП  УРОКУ:  урок   засвоєння  нових  знань.

ОБЛАДНАННЯ :  мультимедійна  дошка ,  літературна   карта   Тернопільщини  (на  карті  Тернопільщини  до  назв  с.  Струсів,   с.Августівка  Козівського   району,  с.Бабинці  Борщівського  району,  с.Бариш   Бучацького  району   прикріплено  сердечка),  світлини  із  зображенням   мальовничої  природи  Тернопільщини,  книжкова   виставка  «Поетичний  дивограй»   (збірки  поезій  С.Будного «Людина  до   сонця   йде»,  «Поезії»,   «Син   землі»,   В.Вихруща  «Барви  сонця»,  «Веління  серця»,  «  З  висоти  літа»,     «Мамина   світлиця», «Серпень   моєї  душі», Г.Костів-Гуски  «Нічлава»,  «Цвіте   біля   хати  калина», «Страсна  дорога», «Це  тихий   сум  вечірнього  вікна», «Червоні   кетяги  калини», Б.Бензи  «Чарунки» ), тексти  поезій,  пам’ятки «Критерії  оцінювання  презентації  проекту».

ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНІ  ЗАВДАННЯ : клас  поділити  на  4  групи,  кожна  група  повинна  створити  і  презентувати  проект  за   однією  із  поезій:  «Земля»  С.Будного  ( 1 гр.),   « Рідна  хата» В.Вихруща ( 2 гр.) , « Вілія» Г.Костів-Гуски (  3 гр.) , «Криниця» Я.Бензи ( 4 гр.).

                                         Завдання  проекту:

1.Повідомлення  учнів  про  життєвий,  творчий  шлях поета.

2.Декламування  напам’ять  поезії.

3.Визначення  теми, актуальності  ідеї  вірша.

4.Створення  усних  малюнків  до  твору.

4.Аналіз  художніх  засобів. 

МЕТОДИ,  ПРИЙОМИ  ТА  ФОРМИ  РОБОТИ :  стратегія  «Одне  слово»,  «Асоціативна  сітка», «Незакінчене  речення» , озвучення  випереджувальних  завдань,  «Щоденник  подвійних   нотаток» , « Сенкан», «Мікрофон», акродиктант,  «Рефлексія».

                                                       Епіграф:  Ти  намагайся  серцем  все  почути

                                                                        І  все  побачити. Тоді  пізнаєш  світ.

                                                                                                                    Б.Демків

                                   ПЕРЕБІГ   УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП.

Вступне  слово  вчителя.Доброго  дня,  діти!  Уявіть, як  теплі промінчики  весняного  сонечка   торкаються  ваших   пальців,  піднесіть  долоньки   до  ваших  сердець.Уявіть, що  у  ваших   грудях  пульсує  золота  куля -  це  справжнє  сонце . Відчуйте, як  воно  випромінює радість,  поділіться  нею, подаруйте   усмішку однокласнику. Сьогодні  на  уроці  ми  спробуємо «почути»    серцем   поезії  наших  земляків.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ   УРОКУ.

  Стратегія  «Одне  слово».Учні   уважно  слухають   притчу  В.Сухомлинського , останнє  речення  завершують  одним  словом,  яке  пропущено  у  тексті.

Був у  матері  син. Поїхав  він  у  далекий  край. Жив  там  довго, але  великий  сум  був  у  його  серці. Написав  син  матері  листа: «Надішли  , матінко,  з  дому   щось   найдорожче  для   мене.»  Послала  ненька  жменьку  рідної  землі.  Приклав  син  землю  до  серця,  одразу  ж  перед  його  очима  постали   сади,  уквітчані   рожевим   цвітом,  Дніпро  велично   ніс  води,  посміхалася  матуся,  вдалині   біліла  рідна   хата. Зрозумів  юнак,  що   біля   серця    тримає  те,  що   найважливіше  для  людини. Це… (Батьківщина).

«Асоціативна  сітка».    Діти   добирають  асоціації  до    лексеми  «Батьківщина»  та  до  слів-опор.

                                 БАТЬКІВЩИНА

                          /                                           \

ЗЕМЛЯ                        РІДНИЙ  ДІМ              СИМВОЛИ-ОБЕРЕГИ

    /            /                         /                /                        \             \              \ 

Мати , природа           затишок,  спокій                  рушник, калина,  верба 

СЛОВО   ВЧИТЕЛЯ. Саме  про вплив рідної  землі  на  формування  світогляду  поетів-  краян  буде  мова  на  уроці.

Учні  записують  у зошити  тему  уроку,  визначають   мету.

«Незакінчене  речення». На   уроці  хочу  дізнатись про…

                                           Цікаво  було  б  простежити…

                                            Для  мене   важливо  переконатися…

ІІІ.ОСВОЄННЯ   НОВОГО   МАТЕРІАЛУ.

Презентація   випереджувальних  завдань. Під  час   їх   прослуховувань    учні   заповнюють  «ЩОДЕННИК  ПОДВІЙНИХ  МІРКУВАНЬ»  .

Висловлювання   учня	Мої   міркування

ПРЕЗЕНТАЦІЯ   І  ПРОЕКТУ  « Вічні  істини у  поезії  «Земля»  С.Будного».

1 учень.С.Будний – поет, учитель,  публіцист. Народився  23  серпня  1933 року  у  селі  Струсів  Теребовлянського  району.   Після  закінчення  середньої  школи  вступив  на  філологічний   факультет Чернівецького      університету.  У  студентські  роки  публікував  твори  у Чернівецькій  обласній  газеті  «Радянська  Буковина» , у  тернопільській  газеті  «Вільне  життя».    По  закінченні  навчання   Степану  Будному  пропонували   роботу в  одній  із  чернівецьких  шкіл  та  в  редакції  обласної  газети,  але юнак  відмовився, бо   вдома  його  чекала  самотня  матір. Учителював у  Кровинківській  семирічці,  працював  у  районній  газеті  «Червоні  зорі». Степан  Франкович  спішив  жити,  творити.  Напевно, відчував,  що  роки  спливають,  тому   писав:

  …запалю  багаття  над  землею,

  Своїх  пісень  роз’ятрений  вогонь.

  Я- молодий  нащадок  Прометея,

   Я- дух  його.

Підступна  невиліковна  хвороба  обірвала  життя  С.Будного  22 червня  1958 року. Похований  у  рідному  с.Струсів. Поетичні  збірки  було  видано  уже  після  смерті поета: «Людина  до  сонця  йде»  (1961 р.),  «Поезії» (1972 р.), «Син  землі» (1997 р.). Поет  збагатив нашу  лірику  новими  темами,  створив  цікавий  тип  ліричного  героя,  яскраво  виразивши дух  його   гуманізму,  волелюбності.

2  учень .Ліричний  герой  поезії «Земля» - це  син-патріот,  який   відчуває  свій  зв’язок  із   рідною  землею,  усвідомлює, що  його  щастя  полягає  у  відданості своїй  Батьківщині.

Учень  декламує   напам’ять  вірш   «Земля»  С.Будного.

3   учень   аналізує  поезію.  «Земля» - це  життєдайне  джерело  краси   і  радості  людини,  котра  живиться  соками  рідної  землі. С.Будний  утверджує  думку  про  невмирущість  людини-патріота,  оспівує  духовну  красу  ратая,  хлібороба. Для  автора  земля  і  мати  -  синоніми  ніжності,  любові,  символи  життя,  святості ,  вічності. Саме  тому  її,  Батьківщину ,  «не  можна  трошки»   любити. Патріотизм  є  тим   сильним  почуттям, яке  дає   змогу  людині  пережити найскладніші  випробування.

4  учень створює  словесний  малюнок. Можливий  такий  варіант. Мені  здається,  що  я  знаходжуся  у  безкрайому   полі . Чую , як  сміється ,співає  земля, як ведуть  тиху  розмову  діброви, як  шумлять могутні  дуби.      Мазками проглядаються  і  «світло-синій  вогник  волошки» , і  «молоде   гречане  молоко».  Поезія  мовби  насичена  яскравими  барвами  :  золотисто-жовтими,  небесними ,  блаватними,  зеленими – кольорами  радості,  молодості  та  життя. Тільки   оптиміст  міг  створити  цю  поезію.              Учень  називає  художні  засоби,  характеризує  їх   значення: метафори  допомагають «оживити»  землю ( «забринить,  заквітне, засміється»  земля,  «чистою  росою  враз  заб’ється»,  «вона,  кохана,  не  мовчить», «дише  в   серце   за   селом»),   епітети  виділяють  яскраві  ознаки,  акцентують  увагу  на  них ( «рідна  і пахуча» земля).  

НАПИСАННЯ   СЕНКАНУ (за  поезією  «Земля» ).

1 рядок – слово-тема  (іменник),

2  рядок -  2  прикметники (епітети , вжиті  у  поезії ),

3  рядок -  3  дієслова  (метафори ,  використані  у  вірші ),

4  рядок -   фраза  із  4  слів  (розуміння  теми,  ставлення  до неї ),

5  рядок -   слово-висновок   (іменник-  синонім).

Наприклад,      

   ЗЕМЛЯ

Рідна ,  пахуча

Забринить,  заквітне , засміється

Із  нею  вічно  буду  жити

    МАТИ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ   ІІ  ПРОЕКТУ « Образ   батьківської  хати  у  поезії   В.Вихруща».                                                                                                               1 учень  повідомляє  про  життєвий  і  творчий  шлях   В.Вихруща.   Народився  4  березня  1934  року  в  с.Августівка  Козівського  району. Навчався у    Конхівській   восьмирічній    школі,  Львівському   фінансово-кредитному  технікумі,  Одеському  кредитно-економічному  інституті,  аспірантурі.  Працював  у  районній  газеті,  головою   колгоспу. Захистивши  докторську  дисертацію,  був  деканом   фінансово-кредитного  інституту,  заступником  голови  Тернопільського  облвиконкому.                                 Володимир  Павлович -  автор  понад  100  наукових  праць,  багатьох  монографій, навчальних   посібників.  Лауреат  літературно-  мистецької   премії  імені  братів  Лепких  та  премії І.Блажкевич.                                               Його  життєве  кредо:                                                                                             Велике  щастя -  це  любов  до  Бога,                                                                       Любов  до  України,  до  людей.                                                                          Помер  В.Вихрущ  23  червня    1999 року, похований  у  місті  Тернополі. Видано  такі  збірки  поезій : «Барви  сонця» ( 1972 р. ),  « Веління  серця»      ( 1979  р.),  «З висоти  літа» ( 1997 р. ),  «Серпень  моєї  душі» ( 1990 р. ), «Поезії» ( 2007 р.)  та  інші.

2 учень.Секрет   В.Вихруща  криється   у  світлі  домашнього   вогнища,  у  якому  причащалася  його  юна  душа. Декламує  напам’ять  поезію  «Рідна  хата».                                                                                                                            3 учень аналізує  вірш. Українська  хата  не  лише   витвір  мистецтва,  а  й колиска  духу  народу: «красива   квітами  і  людьми». Поезія  пройнята  повагою  до  батьківської  хати ,  у якій  закладалися  морально-етичні  цінності.                                                                                                              Душу  ліричного  героя  наповнює   спокій,  тепло,  адже  поряд  з  ним  добрі  ангели-охоронці  - його  батьки.Смисл  їхнього  буття-  невтомна  праця  на  рідній  землі.

А  хіба  ми  можемо  уявити  українську  оселю  без  рушників, образів- вічних  оберегів, символів  незрадливості? Безумовно, ні.                                                Стежки  любові,  добра   неодмінно  починаються  з  батьківського  дому.

4  учень створює   словесний   малюнок.Перш  за  все,  відчуваю  золоту  м’якість  тепла,  любові ,світла  краси.Тому на   картині  домінують  ніжні, чисті   відтінки.Хата  наче  писанка.Сонячне  проміння  ллється  крізь  вікно, і  від  того  світла  виграють   яскравими  барвами  рушники. Весь   простір  наповнює  неповторний  аромат свіжоспеченого  хліба.                                                  Учень  визначає  роль  художніх  засобів  у  поезії («найкраща  в світі -  рідна хата / Під   ясеновими  крильми»,  «хліб  домашній  на  обрусі-  неначе  сонце  весняне»,  «йдемо   додому, як  на  свято»).

СТРАТЕГІЯ  «МІКРОФОН».Діти  дають  відповідь  на  запитання:  наскільки  актуальним  є вірш «Рідна  хата»  сьогодні?

ПРЕЗЕНТАЦІЯ  ІІІ  ПРОЕКТУ «Значущість  маленької  річечки   у  поезії  «Вілія»  Г.Костів-Гуски».

1 учень  подає   відомості   про  Г.Костів-Гуску. Ганна  Михайлівна   народилася  18  квітня  1947  року  в  с.Бабинці   Борщівського  району.Закінчила  Бабинецьку  восьмирічну  школу,  Чортківське   медичне  училище.  Працювала  в  сільських  медичних   закладах  Заліщицького,  Борщівського  районів.  Після  навчання  у   Тернопільському   медичному  інституті  працювала  психіатром-наркологом  у  районних   лікарнях  Шумського   та  Борщівського  районів.Була  власним  кореспондентом  обласної  газети  «Свобода»  у  Борщівському  районі.  Г.Костів-Гуска виконувала  обов’язки  депутата    Тернопільської  обласної  ради  ІІІ , ІV   скликань. Член  товариства  «Просвіта»,  очолює  Конгрес   української  інтелігенції  Борщівщини.                                                                                                   Поетичні  збірки : «Автограф  вірності» ( 1978 р.) , «Нічлава» ( 1985 р.),  «Цвіте  біля  хати  калина» ( 1993 р. ),  «Зона» ( 1996 р.) , «Голгофа» (2001 р.),  «Жоржиновий  вогонь» ( 2004 р. ), « Червоні  кетяги  калини. Вибране»           ( 2006 р.)   та  інші.

2  учень  декламує  напам’ять  вірш  «Вілія»  Г.Костів-Гуски.

3  учень  аналізує  поезію. Відчути   гармонію  у  природі  може   лише  людина  з  чистою ,  ніжною  ,  сповненою   любові    душею .Дивовижна незаймана  краса  рідного  краю  викликає  почуття  радості,  гордості.  Поетеса  говорить  про  значущість  маленької  річечки  як  символу   малої  батьківщини.

4 учень створює  уявний  малюнок : Г.Костів- Гуска  так  зворушливо  змальовує   ,  що  ми  чітко   уявляємо   кожну   деталь.Ось  річка   стрічечкою  звивається   поміж   зеленої   соковитої   трави,  ось  річечка  виграє  хвилями,   несе  свої  води  « до   батечка,  до  Дніпра».На  березі  сумна  красуня-верба  похилилась ,  виводить  тужливу  мелодію. Від  споглядання  цієї  краси  і  думки  стають   чистішими,  а  душевні  поривання  -  благородніші. Тому  поезія  насичена   пестливими  словами,які  передають  поетичність  україн- ськї  душі.                                                                                                                               Учень  з’ясовує  роль  художніх  засобів (пестливі  слова,  порівняння,  авторський  неологізм )  у  створенні  образу  ріки.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ  ІV  ПРОЕКТУ  «Життєдайна  сила   води  з   отчої  криниці  у  вірші  Я.Бензи».

1  учень розповідає  про  життя  і  творчість Я.Бензи. Ярослав  Антонович  народився  20  лютого  1950  року  в  с.Бариш  Бучацького  району.Після  закінчення  школи  вступив  до  Львівського  університету  на   факультет   журналістики. З  1974  року  працював  у  Тернопільській  обласній  телерадіокомпанії. Я.Бенза -  автор  збірки  для  дітей «Чарунки» ( 1995 р.). Друкував  твори   у  журналах «Україна»,  «Барвінок», «Тернопіль».

2  учень  декламує  поезію  «Криниця»  Я.Бензи.

3  учень  аналізує  вірш : загляньмо  у  криницю   творчості  Я.Бензи. У   поезії  описано,  на  перший  погляд,  звичайнісіньку  криницю : «стара,  на   зрубі  -  мох».Та,  ні. На  запрошення  «журавля»   скуштувати  води  відгукуються  усі  .Вип’ють  ковток  прохолодної  води  і  відчують,  як  по  тілу  розтікається  живлюща  сила. Автор   стверджує :  криниця   з   чистою    водою -  невичерпне  джерело   здоров’я.  А  старі  криниці, «на  зрубах  яких  мох»,  ще  й  акумулюють  історичну  пам’ять.Тому  наш   обов’язок-  дбати  про  кожну   криницю.

4  учень  створює  уявний  малюнок : у  затінку  ясена  -  старенька  криниця,   обплетена   мереживом   стежин. Те,  що   діється,  нагадує  казку  .З дубової  діжки   п’ють   воду  орли,  півні та  навіть   зоря  втамовує   спрагу.                             Метафори  допомагають  «оживити»  малюнок ( «кланяється  низько   сусідам   журавель», «з  криниці   п’є  зоря» ). Особливістю   поетичної  мови  є  вживання  діалектизмів ( кректати,  цебер ).

«ЩОДЕННИК  ПОДВІЙНИХ   МІРКУВАНЬ». Діти  зачитують  власні  думки  з  приводу  певних  висловлювань  однокласників.

АКРОДИКТАНТ.  Учні  записують  відповіді  у  стовпчик ,  підкреслюють  першу  букву  кожного відгаданого  слова ,  зачитують  утворене  слово.                                            1.Яке  слово  пропущено:  «опівдні  з  криниці  п’є …».

2.Який  художній  засіб   вжито  у  словосполученні «барвисті  рушники».

3.Який  художній  засіб  використано  у  рядку  «забринить,  заквітне,  засміється»  земля.

4.Як  називається  один  із  трьох  родів  літератури , у  якому  навколишня   дійсність  зображена   шляхом   передачі  почуттів.

5.Під  якими  крильми найкраща  хата  в  світі?

        Відповіді :   1.Зоря.                                                           

                              2.Епітет.

                              3.Метафора.

                              4.Лірика.

                              5.Ясеновими.

ІV. РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ   ЕТАП.                «МІКРОФОН».Яким  постає  образ  рідної  землі  у  прочитаних  поезіях?       Які « уроки  серця»  ви   пізнали   на  уроці?                                                                   

ОЦІНЮВАННЯ  ПРЕЗЕНТАЦІЙ  ПРОЕКТІВ  за такими  критеріями :  чіткість  ,  доступність  виступів , змістовність  відповідей,  артистизм,  уміння  зацікавити  аудиторію,  використання  наочності ( світлин , відеоматеріалів ),  дотримання  мовних  норм ,  оригінальність.

«РЕФЛЕКСІЯ» : Чи  справдились    ваші очікування  щодо  змісту  уроку ?                                                           Чий  проект  найбільше    сподобався?                                                                                Чи   хотіли  б  ви  прочитати  інші  твори  поетів-краян?  Кого  саме?

V.ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ. Скласти  рекламу  улюбленого  твору, прочитаного  у  5  класі.

           

      

                            

                              

 

                                     

                                                   

 

 

                                                                                                      

 

                               

Літературно-  музична  композиція а творами Т.Г.Шевченка " Душі   жіночої   криниця"

Мета: розкрити   силу  таланту  та  цінність  поетичної   спадщини  Т.Шевченка,  ознайомити учнів  із  драматичними   моментами   кохання  Кобзаря,  виховувати   повагу  до  дівчини, жінки.

Презентація до заходу

                                          Перебіг  заходу

Звучить  пісня   Н. Бучинської   « Ми  –   українці». Танцівники   виконують  хореографічну   композицію   (слайд  1).

На   сцену  виходять   три   дівчини  у  вишиванках. Звертаються  до   образу  Божої  Матері   (слайд 2).

І  дівчина.  Станемо  на  коліна  перед  Матір’ю   Божою  і  помолимося  за  Україну.

ІІ   дівчина. І  душею  засвітимося  праведно,  як  на  сповіді.

ІІІ  дівчина. І вознесемося  духом   аж  до  небес.

І дівчина. Є  одна  Україна,  бере   вона   витоки  із  глибини  матінки-землі  й  пречистого  світла  батька-неба.  І  зоріє  в  тому   сяйві українська   душа.

ІІ дівчина.  Рідна  Україна  і  рідна   мати –  два  крила  любові,  які  несуть  українську   душу  через   віки  і  не  мліють  у  вічному  польоті.

ІІІ   дівчина. Жінка… Найзагадковіше Боже створіння… Матір, Берегиня роду, кохана, сестра, дружина, донька… Скільки у неї імен! Але кожна з них випромінює життєдайне світло любові, щирості й добра.

І  дівчина.    Надіятися,  вірити,  ждати,

                      Родинний  вогонь  берегти,

                      Коханому  серце   віддати,

                      О жінко,   це  ти!

ІІ  дівчина.   Дитячу  колиску  гойдати,

                      Любов’ю   над   нею   цвісти.

                       Майбутнє   народу  плекати,

                       О   жінко!  Це  ти!

ІІІ  дівчина. Трудитися, втоми  не  знати,

                     Зробити  усе,  що  могти,

                     І   зіркою   пам’яті   стати.

                     О   жінко,   це  ти!

                     Кохана,  дружина  і  мати –

                     Твої   найсвятіші  таланти.

 Читець.  Нехай   мені   доля  вготовила  муки.

               Не  камінь  на  плечі, а   цілий  обвал.

               Я   буду  до  щастя   простягувать   руки.

               Я   буду   молитись  на  свій  ідеал.

               Нехай  моя   доля  знедолено  плаче.

               Карає  і  мучить  нестерпним   життям.

               Я…  все-таки  сильна.

               Я… щось-таки   значу.

               Я…  світ   цей  дивую  красивим  дитям.

               Накотяться  біди –   повинна   здолати.

               Підкотиться   туга – повинна  мовчать.

                     Немеркнуче   світло:   я –жінка,  я – мати,

               Запалена  Богом   остання   свіча.

               І   хто  мене  кине,  покинутим   буде.

               Хто  словом   осудить,  осудиться  сам.

               Земна і  небесна   такою  прибуду!

             Такою   дістанусь  грядущим  вікам!

Ведучий  1.   У кожного митця є добірка творів, присвячених її величності Жінці. Священна  дума- заповідь   шанувати  жінкою  окрилилася  у  Шевченковому  слові.    З перших сторінок «Кобзаря» читач поринає у безмежний дивосвіт Шевченкових образів,  найбільше хвилюють долі обездолених дівчат — Причинної, Катерини, Тополі, наймички Ганни, Мар’яни-черниці…

Ведучий  2.  Поет милується їхньою красою — як зовнішньою, так і душевною, щирістю, безпосередністю.

Але світ такий жорстокий! Зло, зрада, підступність, людська байдужість і заздрість ламають, нівечать душі цих жінок, забирають або розум, або життя…

Діти   виконують  пісню на слова Т.Шевченка "Зоре моя вечірняя…"  

( слайд 3)

 Ведучий 1. Сьогодні ми піднімемо завіси над найбільш загадковою сторінкою творчості Кобзаря. У найпотаємнішій глибині Тарасового серця народжувалися палкі почуття юнацької пристрасті, хвилювали уяву, душу, зігрівали своїм промінням  дорогих йому людей.

Ведучий 2.Тарас Шевченко завжди захоплювався красою жінки, уболівав за  її долю, мріяв бачити щасливою. Образ нещасної, закріпаченої  жінки поет носив, "неначе цвяшок, у серце вбитий". Цей зойк     душі, крик раненого серця випливе пекучим гнівом до панів-лиходіїв, які топтали жіночу гідність, плюндрували жіночу красу, розпинали материнську радість.

Ведучий 1. Образ жінки приваблював Т.Шевченка різними своїми гранями:          жінка-мати, вдова, сестра, покритка, жінка-кохана.

Ведучий 2. Кобзарем його ми звемо,

                   Так від роду і до роду:

                  Кожен вірш свій і поему

                  Він присвячував народу.

Ведучий 1. Чисту матір і дитину

                     Він прославив серцем чистим,

                     Всю осяяв Україну

                     Поглядом він променистим.

Світло  тьмяніє  (слайд  4). Ледь   чутно  звучить   бандура.  Звучання  бандури переростає   в   пісню «Думи  мої,  думи  мої».  Вслухаючись  у  пісню,  на  сцені  з’являється  Т.Шевченко. Поет  підходить   до  столу,  запалює   свічку,  на  хвилину   завмирає ,  пише.  Лине   пісня.  Поет  бере  списаний   ним  аркуш,  читає:

                      Думи   мої,  думи  мої,

                     Квіти  мої,   діти!

                     Виростав   вас,  доглядав  вас.

                    Де  ж  мені  вас  діти?

Поет  у   розпачі   шматує  написане:           

                    В   Україну  ідіть,  діти!

                   В   нашу  Україну…

                   Там   найдете  щире   серце

                   І  слово   ласкаве,

                  Там  найдете   щиру  правду,

                  А  ще,  може,  славу…

Поет  скорбно   схиляє  голову,   відходить   за  куліси.  Голосніше   звучить  пісня  «Думи  мої,  думи  мої».

Ведучий 1(  за   лаштунками).І читає та пише до ночі,

                 Плинуть мрії – живі   ручаї.

                  І минулого сльози невтішні твої.

                  Катерина, Оксана, Марина,

                 Божевільна від горя Сова.

                 І задума, як темна хмарина,

                 На високе чоло наплива.

 Ведучий 2 ( за   лаштунками ). Ой поете, великий пророче!

                 Скільки сил ти віддав у житті,

                  Захищаючи долю жіночу.

                  І завжди в самоті, в самоті …

Звучить  пісня «Віють   вітри,   віють  буйні».

На   сцену   по   одній   сходяться     героїні  Шевченкових   творів.

Перша  героїня   декламує  «Нащо  мені  чорні   брови?»  (слайд  5) .  Сідає   на  лаву.

Другою  виходить  Катерина  (слайд  6).  Декламує  уривок   з   поеми «Катерина» .

                    Мій батечку, мій братику!

                   Ти хоч не цурайся!

                    Наймичкою тобі стану…

                   З другою кохайся…

                   З цілим світом…Я забуду,

                   Що колись кохалась,

                   Що од тебе сина мала,

                   Покриткою стала…

                    Утік! Нема! Сина, сина

                   Батько одцурався!

                   Боже ти мій!

                   Дитя моє!

                   Де дінусь з тобою?

                   Москалики, голубчики!

                   Візьміть за собою…

                   Візьміть його… бо покину,

                   Як батько покинув.

  Згодом  Катерина  кладе   немовля  край  сцени, сідає  на  лаву  поряд   першої  героїні.

Третьою  виходить  Наймичка (слайд  7)  . 

                     Ой тумане, тумане, −

                     Мій латаний талане!

                    Чому мене не сховаєш

                    Отут серед лану?

                    Чому мене не задавиш,

                     У землю не вдавиш?

                    Чому мені злої долі,

                     Чом віку не збавиш?

                     Ні, не дави, туманочку!

                    Сховай тілько в полі, −

                    Щоб ніхто не знав, не бачив

                    Моєї недолі…

                    А я ледве добила

                   До вашої хати,

                   Не хотілось на чужині

                   Одній умирати!

                   Коли б Марка діждатися…

                   Так щось тяжко стало!

                  Марку!

                  Прости мене! Я каралась

                  Весь вік в чужій хаті…   

                  Прости мене, мій синочку!

                   Я… я твоя мати…

Наймичка   сідає  поряд  Катерини.

Четвертою  виходить  Лілея (слайд 8)  . Декламує  поему  «Лілея».

Перша  героїня, Катерина,  Наймичка  підходять  до  Лілеї,  запитують  одна   одну.

 1-а  дівчина. Єсть на світі доля…

                       А хто її знає?

 Катерина.   Єсть на світі воля,

                       А хто її має?

 Наймичка.    Єсть люде на світі –

                        Сріблом-злотом сяють,

 Лілея.             Здається, панують,

                        А долі не знають, −

                        Ні долі, ні волі!

1-а  дівчина Возьміть срібло-злото

                      Та будьте багаті.

 Катерина.   А я візьму сльози –

                      Лихо виливати;

                       Затоплю недолю

                      Дрібними сльозами.

 Наймичка.    Затопчу неволю

                        Босими ногами!

 Лілея.             Тоді я весела,

                  Тоді я багата,

                  Як буде серденько

                  По волі гуляти!

 Дівчата   в  українських  костюмах   виконують   танець.

  Ведучий  1. Здається, все знаємо про Тараса Шевченка, та все ж знову відкриваємо для себе щоразу іншого, нового поета. Та звернемося до найпотаємніших сторінок його особистого життя.

Ведучий 2. Будучи емоційною і чутливою натурою, Т.Шевченко, як і кожен поет, закохувався часто. Однак лиха недоля переслідувала його все життя, не даючи йому щастя жити у шлюбі, у любові з дружиною, про яку мріяв, особливо в останні роки свого життя.

Ведучий 1.То хто ж вони були, ті музи, які надихали поета, які давали йому втіху і навівали смуток, які кохали  його.

   Ведучий 2. Перше кохання   Т. Шевченка було до дівчинки Оксани, з якою  пов’язані в нього спогади про дитячі роки. Ті перші чисті пориви дитячих почувань на тлі безрадісного нещасливого буття   Тараса перетворилися на щире полум’я, що не покидало його серце до останніх років життя.

 Шевченко   декламує  « Ми   вкупочці  колись  росли».

 .Ведучий  1.  У   40-их   роках   поет   переживає справжнє    велике      кохання…21-річна Ганна   Закревська  –  дружина   полковника.

 .На  екрані   мультимедійної  дошки   з’являється  портрет  Ганни  Закревської (слайд  9) . Голос  за  лаштунками   коментує.      З  портрета   на  нас  дивиться  великими  темно-голубими   очима  справді  «Ганна   вродлива»,   як   називав  її  поет  в  одному  зі  своїх  листів. Скільки   лагідної  покірності,   щирого   бажання  душевного  спокою  звучать  у  Тарасових   словах :

                             Усміхнися,  моє  серце,

                              Тихесенько-  тихо,

                              Щоб   ніхто   і  не   побачив…

                              Та  й  більше   нічого.

Для  нього,   колишнього  кріпака,  Ганна   Закревська  залишається   недосяжногю  мрією.

Діалог  Шевченка  і  Закревської  «Якби зустрілися ми   знову».

  Ведучий  2. Музою і моральним наставником поета   хотіла  стати княжна  Варвара   Рєпніна,правнучка   Кирила  Розумовського. Чи соціальна нерівність, чи відсутність справжнього почуття з боку Шевченказавадили   розгорітися   справжньому  коханню,   не   відомо. Ця   таємниця   назавжди залишилася схованою в  серцях  Варвари  й  Тараса. Але вже той факт, що   Шевченко подарував княжні  свій автопортрет, присвятив поему російською мовою  «Тризна», є свідченням   глибокої   симпатії   до цієї неординарної жінки.

 На  екрані   мультимедійної  дошки   з’являється  портрет Варвари  Рєпніної (слайд  10) .  Голос  за  лаштунками коментує.

  Проти шлюбу Варвари і Тараса виступила мати княжни, поглумилася над почуттями Шевченка, заявивши, що «…не буде голуба дворянська кров мішатися з чорною мужицькою».       

  Усвідомивши неможливість одруження, Варвара подарувала Тарасу Біблію і сказала: «Люди розлучають нас, але Бог повінчає як не на цьому, так на тому світі». Саме  ці слова трактують,   чому  ні  Варвара, ні Тарас так і не одружилися з іншими.  Княжна  була єдиною, хто не побоявся листуватися з опальним поетом, підтримувати його навіть у засланні.

   Ведучий   1. Кажуть, генії   здебільшого   бувають   наївні, як діти. Очевидно, Шевченкові в жінці більше   важила доброта, ніж інтелект і такт. Він спілкувався з  освіченими,  добре   вихованими  жінками,  а вибирав із середовища, з якого сам вийшов. Чи міг він у такому випадку бути щасливим? Навряд.

 Ведучий  2.  Любов … сліпа. І генії теж підвладні цій хворобі. Останнім почуттям, що   спалахнуло в серці Шевченка, була любов до Ликери Полусмакової, колишньої наймички, кріпачки. Для поета це  почуття  врешті-решт стало   моральною трагедією.

Ведучий  1. Вибір знову  був   невдалий. Ликера й близько не уявляла, з ким звела її доля. Через роки про це напрочуд точно напише Ліна Костенко:  «Коли безсмертя впало на Ликеру, вона якраз по бублики ішла».

  На   екрані   мультимедійної   дошки  з’являється   портрет  Ликери   Полусмакової  ( слайд  11) .  Голос  за  лаштунками   коментує.  20-літня   граціозна  Ликера  Полусмакова   полонила  душу  поета, пробуджуючи знову, вкотре, надію  знайти  милу  серцю  дружину. Колишня  кріпачка

для Шевченка була останньою соломинкою, яка мала порятувати його від самотності, останньою надією на створення свого маленького раю. Всепоглинаюча самотність примушує його написати ці рядки:

                   Ні! Треба одружитись, хоча б на чортовій сестрі!

                   Бо доведеться одуріть в самотині…

 Тарас Григорович запропонував Ликері   одружитися   й виїхати в Україну. Вірив, що саме з нею вдасться  «лихо донести і поховать лихо дебеле в хатині тихій і веселій». Поет  присвячує  своїй  коханій вірш,  який  так   і  називає  « Ликері».

 

Читець  декламує  «Ликері».

 Голос   за  лаштунками :  Останні  роки  свого  життя  Полусмакова   доглядала   могилу   поета.

                    Шкода, що мрія не збулась,
                    Що в парі їх Дніпро не видів,
                    Що пізно вивершила з квітів
                    Кріпачка Кріпаку палац…

 Ведучий   2. На   жаль,   жодна   із   претенденток  на  руку  і  серце   Шевченка  повністю не відповідає мріям поета  про ідеал дружини. 

Не дається, видно, особисте щастя людям, покликаним служити   іншим.Можливо,   психолог  допоможе  з’ясувати   причину  негараздів.

  Психолог (слайд 12)  .  Кажуть,  як  корабель  назвеш,  так і  на  ньому   попливеш. Ім'я   «ТАРАС»   походить з давньогрецької,  означає  « неспокійний, бунтар, баламут».  Серед  Тарасів  є   багато  розумних  і талановитих людей, однак  їм  не  завжди  вистачає  активності, щоб  реалізувати свої здібності.  Лякаючись  потенційних труднощів, вони  неохоче  беруться за нові справи. У Тараса багато ідей, з якими він ділиться  з  друзями,   оскільки  сам  втілити  в життя  їх  не  може.

    За знаком зодіаку   Шевченко – риби. Це останній  із знаків Зодіаку. Риби  звичайно розуміють  всіх  і  кожного, крім себе. Усе  життя  можуть шукати власне "я",   часто   помиляється.   Немає  більш  складного серця, ніж серце Риби - воно широке, загадкове, незбагненне як море.

З претенденток  жодна  повністю  не  відповідає  мріям  Тараса   Григоровича  про ідеал дружини, йому заважає його ж сум'яття.

 Ведучий 1. Дослідження теми жінки  в житті Тараса Григоровича є певною спробою подальшого прочинення дверей до складної і своєрідної душі поета. З одного боку.

 Ведучий 2. А з другого, відкриваючи в Шевченкові все більше земного, людяного, ми дедалі більше осягаємо його геніальність, наближаємося до пізнання філософії його впливу на долю України.  

5   клас. СКЛАДАННЯ   ПРОДОВЖЕННЯ  КАЗКИ «НЕЗВИЧАЙНІ   ПРИГОДИ  АЛІ  В  КРАЇНІ  НЕДОЛАДІЇ» Г.МАЛИК.

  Мета   уроку:  – навчити  дітей  складати  казку,  

–       розвивати   творчу  уяву ,  фантазію,

–        виховувати    почуття   прекрасного ,  прагнення  робити  добро.  

Тип уроку :  урок   розвитку  зв’язного  мовлення.         

Обладнання : підручник ,пам’ятки «Як  редагувати  письмову  роботу».

Методи,  прийоми   і  форми   роботи : бесіда,  «Кошик» ,  «Аукціон» , «Крісло  автора», «Рефлексія».

                              ПЕРЕБІГ   УРОКУ

I.ОРГАНІЗАЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНИЙ    ЕТАП.

ІІ.ОГОЛОШЕННЯ   ТЕМИ,   МЕТИ  УРОКУ.

Вступне  слово   вчителя.

І   досі   ми  слухаємо  казки ,  затамувавши   подих. Очевидно,   вони   приваблюють  читача  різного  віку,  бо  дарують   віру   в  диво,  життєдайну  силу. Сьогодні  спробуємо  самі  створити  казку.

 Кажуть, що  існують  певні  закони казки : по-перше,  її  творцем   може  бути  людина  з  чистими  помислами ,  по-друге ,  казки   дуже   часто  збуваються , а  звідси  відповідальність  автора  за   роботу.  Нехай  Синій  птах , символ  удачі,  торкнеться  своїм  крилом  кожного  із  вас. 

Учні  в  зошитах  записують  тему   уроку,  усно  визначають  мету  та  завдання  уроку.     

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ   ОПОРНИХ   ЗНАНЬ.                                

                                                                                  

  ПРИЙОМ  « КОШИК»  . На  картках  учні  записують  терміни ,  що  стосуються  теми  ( казка , заголовок,  тема,  головна думка , зачин  , основна  частина , кінцівка , розповідь , опис ). Діти  ,  складаючи  картки  у  кошик, пояснюють  значення  терміна.

«АУКЦІОН». Учні  отримують  завдання  за  рядами.

1  ряд  записує  у  зошити   можливі  варіанти  зачинів  у  казках. (  Було  ще  за  старих  часів…  Жили-були… Не  в  нас і  не  тепер…Десь  за  горами  ,   за  лісами,  не  знати ,  в  якій  державі  жили…Було  це  в  сімдесят  сьомій  державі, за  Скляною  горою… тощо)

2  ряд   записує  у  зошити  усталені  мовні  звороти,  які  використовують  у  основній  частині (  Пішла  світ  за  очі.Сіла  й  зажурилась. От  вони  порадились  й  вирішили. Ідуть   вони  день,  ідуть  другий ,  а  на  третій  бачать…  Скоро  казка  мовиться ,  та  не  скоро  діло  робиться.  І  що  б   ви  думали?  тощо)

3  ряд  записує  у  зошити  традиційні  для  казки   кінцівки   ( І  стали  вони   жити-поживати  і  добра   наживати.  От  вам   і  казка  ,  а  мені  бубликів  в’язка . Цю  казку   розповіла   баба  дідові , а дід – сусідові ,  сусід  – кумі  на  толоці ,  кума  вороні  та   сороці,  а  сорока  жити  не  могла  ,  доки  всім   не  розповіла.) 

БЕСІДА :        

 –  Назвіть    головних  та  другорядних  героїв  казки   «Незвичайні   пригоди   Алі  в  Недоладії»  Г.Малик.

–Яку  рису   характеру  засуджує  Г. Малик ? Чому ?

–Які  вади  характерні  для  ваших  однолітків ?

–Уявіть  ,  що  ці  негативні  риси  «живуть» у  певних  державах ,   назвіть ці країни  по-особливому.                                                                                  2

–Які  герої  можуть  жити  у  вигаданих  вами  країнах ? Доберіть  їм   незвичайні  імена .

–Які  фантастичні  предмети  стануть  у  пригоді  ? 

« КРІСЛО   АВТОРА» . Учні  за  бажанням  сідають  у  «крісло  автора»  і   діляться   ідеями    щодо   можливих   пригод    Алі .  

 ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА .

                                            У  казковій  країні  розминка –

                                                              Довгождана  фізична  хвилинка.

                                             Втому  проженем  руками ,

                                             Вгору  їх  піднімемо  з  вами .

                                                               Потім  присядемо  дружно ,

                                             Ноги  згинаємо  пружно.

                                             Руки , мов  крила ,  розправимо,

                                             До  теплого  сонця  полинемо.

                                                                Швидко  минула  хвилинка , 

                                                                Нас  збадьорила  розминка .                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

ІV. САМОСТІЙНА   РОБОТА .

РОБОТА  З   ЧЕРНЕТКОЮ ( учні  пишуть  чорновий  варіант  казки).

V. ПЕРЕВІРКА  І  РЕДАГУВАННЯ  КАЗКИ.

Кілька   учнів  зачитують  казки. Учитель  вносить  деякі  корективи ,  попереджує  недоліки.

Діти   ознайомлюються  з  пам’яткою « Як  редагувати   творчу  роботу».

1. Визначте , чи  вдало  дібрана  назва  казки ,  чи  відповідає  написане  назві .
2. Перевірте  наявність  всіх  структурних  частин  казки :  зачину ,  основної  частини , кінцівки .
3. Простежте , чи  послідовно  викладено  думки .                                  3
4. Зверніть  увагу  на  те  ,  чи    повторюються  ті  самі  слова ,  вирази , чи  є  русизми . Можливо , потрібно  замінити  деякі  речення  вдалішими.
5. Подумайте ,  чи  можна  зробити  текст  більш  цікавим  для  читача. Відкорегуйте  написане .

VІ.РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ  ЕТАП. 

«РЕФЛЕКСІЯ».  Мої  очікування …

                              Настрій  у  мене …

                              Мені  сподобалось …

                              Виникли  труднощі …

ОЦІНЮВАННЯ   ВІДПОВІДЕЙ   УЧНІВ.                      

VІІ.ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ : завершити   редагування  казки.  Переписати   роботу  на   окремий   аркуш   паперу  ,   намалювати   ілюстрацію до  казки. Два  учні  отримують  випереджаюче  завдання :  намалювати  карту  країни  Недоладії.

                                                                                                                                                                              

• МЕНЕСТРЕЛІ - Коляда "Народився Бог на санях" на слова Б.-І. Антонича https://www.youtube.com/watch?v=nde74ob4erI
• Юрій Андрухович «Богдан-Ігор Антонич: у пошуках Дому за зорею...» https://www.youtube.com/watch?v=a8LZ-u3dWaE
• "Мова гайова" Б. І. Антонич, Тарас Чубай "Плач Єремії" https://www.youtube.com/watch?v=kUV9A5EqOkY
• Е-бібліотеки http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=140&type=tvorch, https://onlyart.org.ua/ukrainian-poets/virshi-antonycha-bogdana-igorya/
• Вікторія Левицька: Богдан-Ігор Антонич – принагідний гість http://litakcent.com/2007/11/21/viktorija-levycka-bohdan-ihor-antonych-prynahidnyj-hist/