Тема . Відокремлені обставини.

 Мета :

• актуалізувати знання учнів про дієприслівник та дієприслівниковий   зворот ;
• розвивати навички правильної побудови речень з дієприслівниковим зворотом ;
• виховувати повагу до рідної землі.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Вправа. Запишіть афоризми, вкажіть дієприслівники та дієприслівникові звороти. Поясніть значення висловів.

• Навчаючи інших, ми вчимося самі ( Сенека).

• Говорити не думаючи – все одно, що стріляти не цілячись ( Сервантес).

• Пробуджуючись від помилок, людина з новою силою тягнеться до істини ( Гете).

• Читаючи гарних авторів, ми звикаємо гарно висловлюватись ( Вольтер).

Бесіда.

 • Що таке дієприслівник та дієприслівниковий зворот ?

 • Як виділяється дієприслівник та дієприслівниковий зворот в усному мовленні та на письмі ?

 • Яким членом речення виступає одиничний дієприслівник та дієприслівниковий зворот ?

 • Чи можна їх вважати відокремленими членами речення ? Якими, на вашу думку ?

Вправа – конструювання. Виділені присудки, де це можливо, перетворіть на дієприслівник або дієприслівниковий зворот .

• Біжать низько по небу хмарки і волочать за собою тіні по землі.

• Хлопчина дивиться й дивується.

• А що коли наступити ногою на тінь і притримати її ?

• Чи зупиниться хмарка, чи побіжить далі ?

• Хлопець став на тінь, але вона накрила його, і хмарка побігла далі.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 Робота з підручником ( учні самостійно опрацьовують теоретичний матеріал, після чого вчитель здійснює бесіду).

 • Які види відокремлених обставин є ?

 • Чим виражені поширені обставини ?

 • Що таке непоширена відокремлена обставина ?

 • За яких умов відокремлюються поширені обставини ?

 • Які особливості відокремлення одиничних дієприслівників ?

Спостереження над структурою тексту.

 Учні за допомогою різнокольорових карток визначають у реченнях відокремлені члени : - червона картка – відокремлене означення ;

-         синя картка – відокремлена обставина, виражена одиничним дієприслівником ;

-         зелена картка – відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом.

Вправа.

• Троянди, гріючись на сонці нескупім, нам серце радують відродженням своїм.( З.к.)

• На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни. ( Ч.к.)

• Лелеки, відлітаючи, прощально зупинилися над хатою. ( С.к.)

• Світла ніч стояла над містом. Чиста, прозора, вона просвічувала його наскрізь. ( Ч.к.)

• Повіяв легенький вітерець, струшуючи з листу неопалі краплі. (З.к.)

IV. Закріплення знань.

 Робота в групах з роздатковим  матеріалом.

І група.  Вправа.„ Я- літературний редактор”  Відредагуйте  речення, уникаючи лексичних та граматичних помилок. • Поїзд згідно розкладові прибув до Києва в шість годин вечора. • Не дивлячись на втому, ми відразу поїхали в музей. • Я йшов швидко, незважаючи собі під ноги. • Дякуючи зусиллям працівників музею, тут зібрано самі цінні експонати з усієї України. • Екскурсовод закінчив свою розповідь і подякував нас.

ІІ група.  Вправа.„ Знайди та розтлумач фразеологізм”  • Всякому своя доля :один працює, не покладаючи рук, а другий його працю без клопоту поїдає. • Він стояв, згораючи з сорому, кліпав очима і ладен був йти світ за очі. • Вітер жене, шумить, вона біжить, не оглядаючись і не торкаючись землі. • Заморивши черв’ячка, Марко вийшов та задумався.

ІІІ група.  Вправа. „ Розвиваючи творчість” Утворіть дієприслівникові звороти та введіть їх в речення.  • милуючись ... ; • поспішаючи... ; • шануючи... ; • пам’ятаючи... ;

V. Узагальнення вивченого.

  Лінгвістична гра „ Позмагаємось з письменником”

Замість крапок поставте пропущені дієприслівникові звороти. Доберіть власні варіанти та звірте із запропонованими автором.

 • Вітер бринить билиною, що ... блякло, торішньо ворушиться біля ніг.

• Кущ калини... де – не – де червоніє ягіддям, краплинами крові на кетягах.

• Мов стрічка, що ... безладно летить на екрані, летить... мигтючо до хаосу, так щодалі швидше відлітають дні, місяці, роки.

• Ярославна... пішла вздовж течії донизу і ... зупинилася.

Довідка: пробившись крізь товщу снігу; до пояса потонувши в заметах ; рвучись; прискорюючись шалено ; неквапом ступаючи з каменя на камінь; не доходячи містка.

Вправа.

Знайдіть та виправте граматичні помилки при побудові речень з дієприслівниковим зворотом.

• Завдяки наполегливої праці,  школярі домоглися успіхів у навчанні.

• Слухавши розповіді про давні традиції українського народу, проймаємося гордістю за наше славне минуле.

• Не виконавши дорученого нам завдання, учитель покарав нас.

• Прочитавши поезії Т.Г.Шевченка, мене вразила глибинна любов поета до рідної землі.

VI. Підбиття підсумків.

 Учитель зачитує лінгвістичну легенду.

Лінгвістична легенда „ Відокремлена обставина”

     Я – відокремлена Обставина. Я неповторна, ні на кого не схожа і не хочу бути схожою ( як, скажімо, Означення на Прикладку). На мою думку, Обставина – найважливіша в реченні. Без мене речення бідніє, втрачає смислові відтінки, бо тільки я вказую на додаткову дію, доповнюю зміст.    Ось посудіть самі. Маємо речення : Археологи переїхали на нові місце. Зразу постає питання : чому ? А коли сказати : Закінчивши розкопки, археологи переїхали на нове місце, то відразу все стає зрозумілим. Ось  яка велика користь від відокремленої Обставини !     Життя моє, порівняно з іншими відокремленими членами, напрочуд легке. Коли виражена дієприслівниковим зворотом, то в реченні я – королева, бо завжди відокремлююсь, незалежно від того, яке місце займаю. А якщо я – одиничний дієприслівник, то почуваюся гостею на королівському балу. Коли сиджу ліворуч від головного дієслова, то відокремлююсь, а коли праворуч – то ні.    Як бачимо, моє життя дуже схоже на життя коронованих осіб. Тому мені видається зайвим багато говорити про моє місце в світі мови.

   Бесіда.

1. З якою метою в реченні використовуємо відокремлену обставину ?
2. Якої інтонації слід дотримуватися у реченнях з відокремленою обставиною ?
3. Як уникнути помилок при побудові речень з дієприслівниковим зворотом ?

VII. Домашнє завдання.

   Написати твір – мініатюру, використовуючи подані словосполучення в ролі відокремлених членів речення :

• безмежне море, спокійне, величне ; залите місячним сяйвом ; набігаючи на берег ; міняючи свій колір ;  граючись розгойданими хвилями ; віддзеркалюючи вогні міста ; слухаючи плескіт води.

Тема: Олександр Довженко. Розповідь про видатного українського     кінорежисера й письменника. «Зачарована Десна» — твір про великий і красивий світ дитинства Сашка

Мета: ознайомити учнів із найважливішими фактами з біографії О. Довженка, його творчими здобутками, дати поняття про кіноповість як жанр художньої літератури ; розвивати навички сприймання тексту на слух та його аналізу; удосконалювати вміння виразно читати описи (пейзажі, портрети), монологи;формувати ціннісне ставлення особистості до природи, до духовних пріорітетів.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Обладнання: портрет О. Довженка, вислови відомих людей (слайд-шоу),фото -     колаж фотографій О. Довженка, аудіозапис фільму «Зачарована Десна», аудіозапис мелодій, текст повісті «Зачарована Десна», літературознавчий словник

Епіграф:                                                       «Зачарована Десна» -- енциклопедія   

                                                                      сільського життя України кінця XIX

                                                                     початкуXX століття .

                                                                                                     Олесь Гончар

Перебіг уроку

І. Організація навальної діяльності.

1.Визначення емоційної готовності до уроку (прийом «Долоньки»).

2.Слово вчителя.

Слайд №1 схема висловів про О. Довженка.

Митця, про якого сьогодні будемо розповідати, нерідко порівнюють із видатними майстрами епохи Відродження, які були водночас живописцями і поетами, архітекторами й природознавцями. Видатний письменник Олесь Гончар назвав його «українським Мікеланджело», англійський кіносценарист Айвор Монтегю – «поетом життя вічного» , А. Малишко говорив, що « він залишався як дерево, що вічно цвіте, вічно плодоносить, який може стояти поряд із Сократом і Гомером», а знаменитий американський актор і кінорежисер Чарлі Чаплін стверджував, що слов’янство дало світовій кінематографії лише одного митця — Олександра Довженка.                        

Діти, ми почули відомі прізвища: Мікеланджело, Сократ і Гомер. Хто вони такі ?

ІІ. Захист самостійно здобутих знань.

        1.Інформаційно-пошукова робота  учениці …

(Повідомлення «Цікавинки із мистецької торбинки»).

Мікеланджело – великий італійський художник, скульптор, живописець, поет, який створив відомі світу полотна «Битва кентаврів»,  «Мадонна».

Гомер – давньогрецький  поет, який написав відомі поеми «Ілліаду» і «Одісею».

Сократ – давньогрецький  філософ, який  переконував суспільство, що кожна людина – неповторна особистість.

Саме про Довженка, геніального режисера, талановитого письменника, художника, філософа ми говоритимемо на уроці.Знайомство наше буде дещо незвичайне: кадр за кадром ми переглянемо уявний кінофільм, прочитаємо кіноповість його життя і творчості.                                       

2.Ознайомпення із  терміном «кіноповість».

(Слайд№2. Схема-алгоритм «Кіноповість»). [Увага: джигсоу ]

Кіноповість —  це літературний твір, за яким складають кінофільм.                   

  Це короткі оповіді епізодів, лаконічні діалоги, авторські пояснення, монтаж епізодів.

Ми сьогодні працюватимемо над автобіографічною кіноповістю. Пригадайте, що ж таке автобіографічний твір?

Автобіографічний твір – життєпис людини, який вона склала самостійно у хронологічному порядку.

ІІІ. Коригувальна мотивація пізнавальної діяльності учнів спрямована в єдине русло.

1.Запишіть тему уроку... 

Отже, сьогодні ми розпочнемо перегляд цікавих кадрів уявного кінофільму.

2. Оголошення епіграфа уроку.

О.Гончар про кіноповість сказав: «Зачарована Десна – енциклопедія сільського життя України кінця XIX початку XX століття».

3.Формулювання проблемного запитання з поясненням опорного слова.

Чому ж енциклопедія? Ми скажемо вкінці уроку. Поясніть, що ж таке енциклопедія?  Слайд №3.

       Енциклопедія – науково-довідкове видання, яке об*днує відомості з усіх галузей знань.

4.Внесення доцільних корекцій до формулювання мети.

Ознайомимося із творчим здобутками митця, розвиватимемо навички сприймання тексту та ідейно-художнього аналізу персонажів, виховуватимемо любов до природи, повагу до старших. У ході роботи на уроці вчитимемось відбирати із поданої інформації головне, аналізувати і систематизувати матеріал.

IV. Поглиблена проблематизація навчального діалогу (метод джигсоу).

1.Слово вчителя.

Генії починаються змалку. Пам’ятайте про це! Ми всі родом із дитинства. Отже, сьогодні помандруємо «чарівною річкою життя». Познайомимося із Довженком-автором і Довженком-героєм твору. Удома кожен попередньо ознайомився із найважливішими фактами біографії О.Довженка та прочитав кіноповість «Зачарована Десна». Розпочинаємо роботу. У вас на парті лежать картки оцінювання«Піраміда успіху», прошу виконати самооцінку згідно із виконаним домашнім завданням.

2.Навчальний діалог(інтерактивна вправа «Перекотиполе»).

Погляньте на схематичну річечку життя митця і наповніть її знаннями  з біографії Довженка. (Фото розставлено хаотично. Той, хто дає відповідь на питання розташовує фото у потрібному порядку).

      ►Коли і де народився Довженко? (Фото №1).

 (10 вересня 1894 р. в с. Сосниці на Чернігівщині в родині неписьменного хлібороба. Невеличка хатка-мазанка знаходиться неподалік мальовничої Десни).

►Чи великою була родина О.Довженка? (Фото №2)

(У родині було 14 дітей, які помели із різних причин, живими залишилося  двоє — Сашко і Поліна, яка стала лікарем. Хоч у родині були страшні злидні, але Сашко ріс напрочуд доброю дитиною і любив милуватится рідними краєвидами).

►Де навчався і працював  О. Довженко? (Фото №3).

(Початкову освіту здобув у сільській школі, потім вступив до Глухівського учительського інституту. Навчався у Києві на економіста, працював українським дипломатом за кордоном у Варшаві, Парижі, Лондоні. У Берліні навчався на художника. Згодом працював карикатуристом у місцевій газеті ).

3.Слово вчителя.

Маленький човник життя завжди плавав у бурхливих водах. Під час Другої світової війни у 1941 році Олександр Довженко(47років) – солдат- фронтовик(фото№4).Усе життя натхненно працював, любив те, що робить.Напевне, тому кожен твір, написаний ним, є шедевром. А їх чимало. (Фото №5, таблиця ).

У таблиці «Скарбниця надбань» вміщено назви кінофільмів, роки їх видання і кіностудії, на яких знімалися ці шедеври. Серед них — автобіографічна стрічка «Зачарована Десна», над якою Довженко працював 14 років.А «Поема про море» стала його лебединою піснею.

      ►Коли поиер О.Довженко? Де він похований?

У 1956 р. під час зйомок цього фільму помер геній кінематографії. Поховай Довженко у Москві на Новодівичому кладовищі (фото № 6).

Зараз на подвір’ї батьківської садиби стоїть скульптура замисленого хлопчика Сашка, який ніби пригадує цікаві історії з життя.

Інтерактивна вправа «Віночок очікування»з використанням фонової  музики та слайд-шоу Десни.

4.Актуалізація ціннісних пріорітетів учнів.

У кіноповісті «Зачарована Десна» автор чуттєво описав ті місцини, де промайнуло його дитинство. І ми маємо можливість доторкнутися душею до тієї краси, щоб вийти після уроку іншими. Якими ви би хотіли вийти після уроку?

(Добрими, люблячими, щирими, кращими, співчутливими, доброзичливими, незаздрісними, такими, що приходять на допомогу…)

Читаючи кіноповість «Зачарована Десна», ми пірнаємо у чарівний світ почуттів головного героя і сповнюємося любов’ю до усього живого.

Драмхвилинка «Малий Сашко» /монолог/ та її обговорення.

Уявіть собі, що до нас на урок завітав маленький Сашко (учень розповідає уривок напам’ять, с.93  (Слайд № 3) /спів пташок і слайди/. Сідай, Сашко, перепочинь. А ви, діти, скажіть, які думки і почуття викликав у вас цей монолог? /Інтерактивна вправа «Закінчи речення» /.Прослухавши цей монолог, ми дізналися про…

–       велику любов хлопця до природи;

–       те, що Сашко був надзвичайно спостережливим;

–       велику любов до землі, людей;

–       Сашка, якого на городі цікавило геть усе.

Саме ця надмірна цікавість і формувала такого уважного, бешкетливого хлопчика, який любив своїх рідних, боявся і поважав їх, захоплювався красою Десни.

Знайомство із героями твору відбудеться у формі літературного конструювання,

яке ми проведемо за такою схемою: (Слайд № 4«Піраміда успіху»)прочитав → вибрав → сформулював власну позицію.

У вас на парті три кольорових краплинки (зелена, голуба, жовта). Оберіть ту, яка вам найбільше сподобалась. А тепер візьміть аркуш того ж кольору, на якому надруковано уривок із тексту. Прочитайте і відгадайте, кого так описував Сашко. Далі ми будемо працювати у парах, які вкінці об’єднаються у велику групу.

! Гра «Чи знаєте ви  свого літературного героя?». Виразно прочитайте уривки і відгадайте кого так описував Сашко. Молодці.Ви уважно читали.

Прочитайте завдання на барвистих краплинках і виконайте їх (3-5 хв.).Цитати висвічуються на екрані.(Слайд № 1, 2, 3 почергово).

Краплинка № 1. 1) Ким для Сашка є дідусь Семен? Опишіть словесно діда              (випишіть слова і словосполучення, які б характеризували його у дії).

2)Поясніть виділені слова.

Краплинка № 2.1) Чому Сашко найбільше боявся баби? (які дієслова її влучно характеризують внутрішній світ?)

2) Які художні засоби використовує автор для характеристики баби Марусини? Підкресліть.             

Краплинка № 3. 1) Чому Сашко порівнює батька з Богом? За що його так любить? (випишіть ті слова, які найвлучніше характеризують персонажа).5

2) Відзначте у тексті ті художні засоби, якими автор характеризує героя (наведіть приклади).

   5. Літературне конструювання.

►Першою сходинкою літературного конструювання є прочитання цитат. Чи впізнали ви свого літературного героя?

Слайд №1. (Дід Семен)

«… Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати Псалтир. Ні він , ні ми не розуміли прочитаного... Він був добрий дух лугу і риби. Гриби і ягоди збирав він у лісі краще за усіх і розмовляв із кіньми, з телятами…Любив ..  гарну бесіду і добре слово...»    

Мандруємо далі.Слайд №2. (Баба Марусина)

«…Вона була маленька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі. Їй можна було по три дні не давати їсти. Але без прокльонів тепер вона не могла прожити ні дня. Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст потоком...»

А чи впізнаєте ви наступного героя?  Слайд№3 (Батько).

 «…Багато бачив я гарних людей, ну такого, як він не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку. Жарт любив точне, влучне слово…Мав руки широкі, щедрі.

Одне, що у нього було некрасиве — одяг. Із нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених… Був схожий на Бога…»

м».                                                                      

  ►Молодці. Другою сходинкою нашої «Піраміди успіху» є робота із запитаннями, які сформульованні на краплинках.

Відповідь 1. Ким для Сашка є дід?... (Дід є символом добра, розуму, честі, гідності, а також є справжнім другом, який, незважаючи на свої роки, вів Сашка незвіданими чумацькими шляхами; був найвправнішим рибалкою, цікавим оповідачем. Про чималі роки свідчила не лише потреба полежати на погребі ближче до сонця; любив погрітися на сонці; любив дід кашляти (старі люди по дідовому кашлю вгадували навіть погоду —  це був своєрідний сільський барометр).

Відповідь 2. Чому Сашко найбільше боявся баби? (які дієслова її влучно характеризують внутрішній світ? Які художні засоби підкреслювали колоритність образу ?)

Епітети: маленька, прудка, мала видющі й гострі очі.

Метафори: прокльони лились

Гіпербола: без прокльонів не могла прожити ні дня.

Порівняння : прокльони були духовною їжею.         

Відповідь 3. Чому Сашко порівнює батька з Богом? Випишіть слова, які влучно характеризують його.                                                       

 (Тому, що здавна на Україні образ батька є символом мудрості, справедливості, захисту від усього злого. А ще Сашко любив батька за те, що той завжди захищав малого від нападів матері, брав його на косовицю, а ще він був вправним рятівником під час повені.Батько любив жарт, влучне слово, рятував людей від повені, був вправним косарем.)

Гіпербола: багато бачив я гарних людей, ну такого, як він не бачив.

Епітети: великі розумні сірі очі;точне, влучне слово; руки широкі, щедрі.

Метафори: в очах було повно смутку, жарт любив.

Порівняння : був схожий на Бога.

-- Мандруючи сторінками кіноповісті, Сашко розповідає нам про …

Слайд №4 (Річка Десна)

«Благословенна будь, моя дівице…, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.

Далека красо моя! Щасливий я, що народився…, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».                              

-- Які звертання використовує Довженко до Десни ?

Моя дівице.Далека красо моя.

Довженко - митець звертається до річки, як до людини, дякує їй за те, що вона зробила його добрим, щедрим, щасливим, навчила радіти життю і долати перешкоди. З  великою любов*ю Сашко описує своїх рідних, наділяє їх яскравими рисами характеру і зображає кожного в дії.

    ►Отже, третьою сходинкою «Піраміди успіху» є сформулювати думку, підсумувати вивчене і вибрати влучні дієслова, які яскраво передадуть внутрішній світ персонажів.

  V.Закріплення навчальних досягнень.

Бліц-опитування.

1. Що найбільше любив дід  Улас? (Кашляти)
2. Що найбільше любила баба Марусина? (Проклинати)    
3. Що найбільше любив робити батько? (Рятувати, косити)
4. Що найбільше любила робити мати? (Саджати)
5. Що найбільше любив робити Сашко? (Розповідати, спостерігати)
6. Чого, за словами О.Довженка, навчила його Десна? (Жити, радіти).

VІ. Рефлексія та оцінювання продуктивності навчання.

1.Асоціативний інструктаж.

Погляньте, якою повноводною була ріка життя О. Довженка. Тож наповнюймо і ріки нашого життя краплинками вміння, добра, розуміння. Сьогоднішній урок-кіноподорож завершимо (Слайд № Епіграф) словами Олеся Гончара: «Зачарована Десна» — енциклопедія сільського життя України кінця ХІХ початку ХХ століття. Чому кіноповість називають енциклопедією? Сформулюйте свою позицію і наповніть ріку краплинками - думками.

2.Інтерактивна вправа «Сформулюй позицію».

Кіноповість називають енциклопедією життя, тому що у ній розповідається про... Очікувані відповіді.

–       перші захоплення і розчарування;        --  долю українського народу;

–       культуру родини Сашка;                        --  народну творчість;

–       українське село;                                      --   красу природи;

–       сімейні традиції;                                     --  долю допитливого хлопця.

–        духовну красу людини;

–       тонкий гумор;                                           

–       чарівний світ природи;

–       тяжке життя хлібороба;                                                                   

–       непохитну віру у справедливість;

–       торжество добра над злом.

(Учні записують на краплинках свої твердження).

      Усі разом піднімімо краплинки – думки вгору. Подивіться, діти, якою

повноводною стала ріка життя не лише О.Довженка, а й наша.                        

3. Словесне цінування та оцінювання учнів.

Молодці, сьогодні усі гарно працювали, отож поставте відповідні бали згідно із карткою оцінювання і ознайомтеся із диференційованим домашнім завданням.

VІI. Проектування домашнього завдання.

Вибір учнями диференційованого домашнього завдання з додатковими коментарями вчителя.

 1. Переказ епізоду «На косовиці».

2. Письмовий міні-твір на тему: «Чим причарувала мене кіноповість «Зачарована Десна»?                 

Урок I.

Тема. Сходинками до краси. Діалогічне й монологічне мовлення.

   Мета. Узагальнити й систематизувати знання про спілкування,   види мовленнєвої діяльності; повторити основні правила спілкування; розвивати мовне чуття, вміння активно користуватися лексичним багатством української мови; виховувати культуру поведінки, любов до рідної мови, дбати про її культуру.

Тип уроку. Урок-подорож

Обладнання. Методична та художня література, таблиці.

Хід уроку

Вчитель.

Сьогодні у нас незвичайний урок:

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову,

Отож, ми сьогодні побуваємо в чарівній країні Слова. А слово за словом - зложиться мова.

Щоб подорож була цікавою й корисною, в наші зошити робочі тему ми запишемо. (Учні записують тему уроку. Сходинками до краси).

Вчитель.

На уроці ми повинні узагальнити і систематизувати знання про культуру спілкування, вчитися правильно користуватися мовними засобами, дбати про рідну мову, про її красу і чистоту,

Вчитель.

А епіграфом нашого уроку нехай будуть слова Василя Сухомлинського:

... Мовна культура -  це дивовижний корінь культури розумової, всього розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності,

Вчитель.

- А зараз звернемося до витоків слова «культура».

- Що ж воно означає? (Учень заздалегідь робить підготовлене повідомлення),

Вчитель,

Про яку красу ведеться мова?

На це питання ви повинні відповісти в кінці уроку.

Вчитель,

Ну щоб, здавалося, слова…

Слова та голос - більш нічого

А серце б'ється - ожива,

Як їх почує!..

Мова! А що ж таке мова?

Народ говорить, що «слово до слова - зложиться мова» -

-А ви як думаєте?

(Читання поезії «Народження слова»).

Учень.1

Буква до букви-слово вродилось,

Заусміхалось, заколосилось;

Серце зраділо слову, як брату,

Слово - це щастя, слова - це свято.

Учснь.2

Слово до слова - думка зродилась,

З уст, ніби пісня, щиро полилась.

Ніжна, красива, мудра, крилата,

Думка - це радість, думка - це свято.

Вчімося, друзі, слово любити,

Слово до слова - й думка сповита.

Люди без думки - птиці безкрилі,

З думкою люди мудрі й щасливі.

Вчитель.

Отже, діти, що ж таке мова?

Учень.1

Мова - краса спілкування.

Учень.2

Мова - як сонце ясне.

Учснь.3

Мова - то предків надбання.

Учень.4

Мова - багатство моє.

(Виконується пісня «Мова у серці народу»).

Вчитель.

    Буває, слухаєш чиюсь розповідь, і аж заслухаєшся. І справа навіть не в тому про що говориться, а в тому - як, якими словами,

Вчитель.

Діти, пригадайте, яким повинно бути наше мовлення? (Учні відповідають:

1) змістовним;

2) послідовним;

3) багатим;

4) точним,

5) виразним,

6) доречним;

7) правильним).

Вчитель.

   Так. А це культура мовлення. З нею не народжуються, нею потрібно

оволодіти і вдосконалювати її протягом усього життя.

Культуру мовлення найбільше помітно у щоденному спілкуванні людей. Ми постійно думаємо, розмовляємо.

- Діти, а які дві форми мовленнєвої діяльності ви знаєте? (усну і писемну).

Вчитель.

Коли ми розмовляємо один з одним, то використовуємо що?

Учень.

   Діалог.

Вчитель.

- Що таке діалог? (розмова двох або кількох осіб).

- Що таке репліка? (слова кожної особи, яка бере участь у розмові).

- Що таке монолог? (зв'язне висловлювання однієї особи).

Вчитель.

А

- Діти, а зараз погляньте на дошку. Ви бачите схему, прокоментуйте її:

             :

	П

 

-                        .(?!)

	П		А

 

-          , - (?!) -           .

  Вчитель.

  За схемою ми вже знаємо, які розділові знаки ставляться при діалозі.

- Діти, а ви вітаєтесь вранці зі своїми батьками, сестричками, братиками,

  бабусею й дідусем (Так)

- А які слова ви використовуєте? (ввічливості, чарівні).

Вчитель.

А зараз завдання таке: спробуйте скласти діалог за цією схемою, використовуючи слова ввічливості (спочатку усно, а потім письмово).

Вчитель.

Скажіть, будь ласка, чи вмієте ви правильно спілкуватися, чи додержуєтесь правил поведінки під час спілкування, коли вступаєте у розмову. (Так)

Вчитель.

Тож пригадайте основні правила ведення діалогу:

Учень.1.  Доброзичливо, шанобливо стався до співрозмовника.

2. Говори ввічливо, до старших звертайся на Ви.

3. У розмові торкайся теми, яка цікавить співрозмовника.

4. Чітко став запитання, зрозуміло висловлюйся.

5. Учись уважно слухати співрозмовника. Не перебивай його, поки він не закінчить свою розповідь. Чим уважніше ти слухатимеш, тим приємніше буде людям з тобою розмовляти.

6. Не намагайся говорити голосніше від співрозмовника. Це невигідно тобі ж самому: хто говорить не підвищуючи голосу, до того прислухаються уважніше, ніж до крикуна.

7. Не починай розмову без потреби.

Вчитель.

Отож, ми повторили правила ведення діалогу, а тепер складаємо за схемо

діалог. (Зразок діалогу)

Кожного ранку я вітаюсь із своєю бабусею:

- Добридень, бабусю!

- Доброго здоров'я, дитинко! - лагідно відповідає вона.

Вчитель.

- А зараз поетична хвилинка.

Звернемось до вірша Уляни Кравченко «Що треба любити». (Вірш

записаний на роздаткових картках

Що треба любити

Ти питаєш, дитино,

Що треба любити-

Полюбиш ту міць, що каже

Сонечку світити.

А потім отця і неньку

Любити потреба;

Вони тобі оборона,

Придана із неба.

Полюби людину бідну,

Наче свого брата.

Хай будуть тобі ще милі

Край рідний і хата.

Полюби в природі квіти,

Всю красу, всі дива -

Серцем обійми вселенну -

І будеш щаслива.

   Читання виразно поезії однією дитиною, всі інші уважно слідкують).

Вчитель.

- Чи вказані дійові особи у поезії?

Учень.

   У вірші не вказано конкретно, хто з ким розмовляє.

Вчитель.

   Спробуймо уявити собі дійових осіб і складемо діалог. (Зразок діалогу)

   Якось маленька внучка запитала у свого дідуся й бабусі:

- Кого в світі треба любити?

- Найперше любити треба ту міць, що каже сонечку світити! – сказав дідусь.

Бабуся додала:

- Люби отця і неньку. Завдяки їм ти існуєш на цій землі. Вони твоя оборона і найперша порада.

- Дідусю, і все?

- Ні, внучко, полюби ще бідну людину, наче свого брата.

Пам'ятай, якщо ти будеш людям допомагати, то вони тобі обов'язково допоможуть.

А бабуся порадила:

- Полюби свою домівку і рідний край, бо ріднішого місця, ніж те, де ти народилася і живеш, - немає.

- Полюбити ще треба кожну квіточку, комашку й деревце, - усміхнуся дідусь.

Внучка підійшла до дідуся і бабусі, обняла їх, поцілувала, і відповіла:

- Спасибі, мої рідненькі!

- Як буду я все це на світі любити, тоді й буду щаслива.

Вчитель.

Діти, сподобався вам цей діалог.(Так).

Вчитель.

А чому? (Тому що дівчинка любить своїх бабусю і дідуся, шану і зберігає українські традиції, яких навчають її рідні, любить свою мову. Дівчинка не є байдужою у ставленні до мови, вона хоче знати історію свого краю, українські традиції.

Вчитель.

Молодці, з цим завданням ви справились,

- Діти, дорога ще далека, а ви вже напевно трохи втомилися.

- Тож давайте відпочинемо.

Зачитування вчителем поезії «Чарівні слова»

-    До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі,

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти друже, мусиш знати їх,

Запам'ятать неважко:

Маленькі ключики твої - «Спасибі» і «Будь ласка»

- Отож, відпочиваємо. Гра «Чарівні слова».

Завдання І групи учнів.

Вчитель.

У кожного з вас на парті є чарівна квіточка. Ви повинні заповнити пелюстки цієї квіточки чарівними словами (вибачте, будь ласка, дозвольте, прошу Вас, спасибі, дякую, доброго дня).

Завдання II групи учнів.

Вчитель.

На листочках записаний текст. На місці крапок вставити «чарівні слова». Якось Вітя поїхав до театру. В трамваї він сів біля вікна і з цікавістю розглядав вулиці. На зупинці в трамвай зайшла жінка. Вітя підвівся і сказав... (сідайте, будь ласка!). Жінка відповіла... (Дякую). Раптом трамвай несподівано загальмував. Вітя ледве не впав і сильно штовхнув якогось дядечка. Той хотів розсердитись, та Вітя чемно сказав:... («Пробачте, будь ласка»).

Вчитель.

   Молодці, правильно справились із цим завданням.

Вчитель.

Коли ти мовиш слово, як належить -

Слово чисте, як роса- -

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

Діти, прикро говорити, але ще сьогодні є люди різного культурного рівня, і по-різному вони ставляться до мови. Одні розуміють усю глибину значення мови в житті народу, плекають її, дбають про неї.

Але є люди, які не звикли надавати значення тому, які слова вживати; правильні вони чи ні, їм - «всьоравно» (все одно). Тому пересипана буває наша мова таким словесним бур'яном, як: бомага (папір), очки (окуляри). площадка (майданчик).

Вчитель.

На жаль, досить часто така наша байдужість у ставленні до мови призводить до ситуацій, які й кумедними назвати важко.

Вчитель.

А зараз пропонуємо вашій увазі кілька сценок із життя. (Інсценізація усмішки П. Глазового «Кухлик».)

Автор.        Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші - не мина

Жодної крамниці.

Попросив він...

Дід.             Покажіть,

Кухлик той, що з краю.

Продавець.    Што? Чєво?

Я не понімаю.

Дід.                 Кухлик, люба, покажіть,

                        Той, що збоку смужка.

Продавець.     Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід (у руки кухлик взяв і насупив брови):

На Вкраїні живете

Й не знаєте мови...

Продавець.    У мєня єсть свой язик.

Ні к чому мнє мова...

Дід.                   Цим пишатися не слід,

                          Бо якраз така біда

                          В моєї корови:

                          Має, бідна, язика

                          І не знає мови.

(Інсценізація розмови у транспорті).

Жінка. Мужчина, ви виходите на слідкуючій остановці?

Чоловік. Виходжу на наступній зупинці, шановна. Прикметника «слідуючий» в українській мові немає.

Жінка. Як хочу, так і говорю. Як вам непонятно, відійдіть в сторону.

Чоловік. Відійти в бік, не можу, бо тут тісно. Мені не «понятно» мені зрозуміло, що свою мову треба шанувати і знати, а не спілкуватися суржиком...

Жіка. Мужчина, ну що ви обзиваєтесь! Ніякий я не суржик , а такий пасажир, як оце ви...

Чоловік. Суржик - це не лайка. Це наша біда. Узагалі - то суржик – це змішане борошно з різних видів зерна. А от мовний суржик – то поєднання чи перемішування слів чи форм двох різних мов.

Жінка. Не розстроюйтесь так. Я старатимусь. Ви на слідкуючій виходите ілі нєт?

Вчитель.

   Це сміх крізь сльози, чи не так?

Вчитель.

   Діти, наш урок закінчується. Але на декілька хвилин ми повернемось до теми уроку, до проблемного запитання «сходинками до краси...» Що це за сходинки і про яку красу йдеться?

Учень.1

Сходинки - це наші слова, наша мова. Слова - це велика сила, яка може приголубити людину, розрадити, підняти їй настрій, але може й образити, розчарувати, завдати болю.

Учень.2

Розмовляючи з людиною треба постійно думати, підбирати такі слова і вирази щоб не скривдити її, не образити.

Вчитель.

Так, діти. Ми повинні вміти правильно користуватися словом. Адже у народі говорять: «Слово не горобець, вилетить - не спіймаєш». Справді, скажеш невдало, а в людини - камінь на серці.

Вчитель.

Пам'ятаймо: культура кожного народу закодована в його мові, без знання якої неможливо нині стати повноцінним громадянином України. У народі кажуть, що саме в молитві закодоване розуміння будь - якого явища. То ж нехай прозвучить молитва до мови. Послухаємо і замислимося, хто ми є на цій землі без мови.

Звучить музика, пісня «Господи помилуй нас» Т.Петрененка.

Три дівчинки - україночки з свічками в руках читають молитву.

І.             Боже, Отче милостивий,

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну, нашу власну.

II.           Тою мовою співала

Нам маленьким наша мати,

Тою мовою навчала

Тебе, Боже, прославляти.

III.          Тою мовою ми можем

Величатись перед світом,

Бо між мовами ця мова,

Мов троянда поміж цвітом.

IV.         За препишні тії скарби,

Що в тій рідній мові скриті,

Зволь від нас. Могутній Творче,

В дяку щирую прийняти.

V.           І прийми сердечну просьбу,

Що до тебе шлемо. Боже:

Хай ніхто вже тої мови

Відібрати в нас не зможе.

VI.          Дай нам силу, дай відвагу

Рідну мову боронити.

Щоб завжди та гомоніла

Вільно: в хаті, в церкві, в школі.

VII.        Дай дістати пошанівку

Рідного святого слова,

Щоб цвіла на славу Божу...

Наша українська мова!

VIII.    Підсумок уроку

Д/з. Скласти монологічне висловлювання на тему:

1. Споконвіку було слово...

2. Все вмістилося у мові.

3. Нема просто слова.

Мовний матеріал до теми; світ почався зі слова; першим приходить слово з, маминою піснею; мова - це джерело з, якого починається пізнання навколишнього світу; розум, прагнення, бажання думки передаються мовою; у мові - культура народу, побут і звичаї; «мова - спів, мова - казка. Все сказати неможливо: є і гнів, є і ласка»; не кидайся словами; спершу подумай, а тоді говори; можна вбити мечем, а ще більше - словом.

Урок II.   

Тема.  І. Франко «Фарбований Лис»

Мета. Зацікавити п’ятикласників творчістю І.Я.Франка, з’ясувати зміст казки, вчити школярів складати характеристику дійових осіб, виявляти особисте ставлення до прочитаного, поповнювати знання з теорії літератури, розвивати навички виразного читання, за дійовими особами.

Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання: портрет І. Я. Франка, карта України.

Хід уроку

Епіграф.  Не тим цікава байка-казка, що говорить неправду, а тим, що під    

                 лушпиною тої неправди криє, звичайно, велику правду.

                 Говорячи ніби про звірів, вона одною бровою підморгує

                                                                                                   І. Франко

І. Організаційний момент.

Вчитель. Цікавою сторінкою нашого учнівського життя сьогодні на уроці стане ще одна мандрівка у царство Казки. Ми вирушаємо в мандри дорогами літературної казки. І до класу зі мною незримо зайшли герої казки прекрасного українського поета, драматурга, ученого, літературного критика, письменника-казкаря.

Розшифруємо її  назву.Шифр написано заздалегідь на дошці.

24.  0.  20. 1. 18. 2. 0. 17. 10. 13.

15. 10. 21.

Посередині дошки розставлені картки-дешифратори (учні розшифровують назву)      

а    б    в    г    ґ    д    е    є    ж    з    и

0    1    2    3   4    5    6    7    8    9    10 

і    ї     й    к    л    м    н    о    п    р    с 

      11  12  13  14  15   16  17  18  19  20  21  

       т   у    ф    х    ц    ч    ш    щ    ь    ю    я

      22  23  24  25  26   27  28  29   30   31  32   

1. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель. – Твір, який вивчатимемо, належить перу незвичайної людини.

                   Це казка «Фарбований Лис» І.Я.Франка.

А епіграфом нашого уроку нехай стануть слова І. Франка.

         Не цікава байка-казка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тої неправди криє, звичайно, велику правду. Говорячи ніби про звірів, вона одною бровою підморгує.

Сьогодні ми ближче познайомимось з великим письменником, доторкнемось душею до його бентежної душі, відчуємо серцем биття його молум’яного серця.

Де і в якій сім’ї народився майбутній письменник-казкар, як здобував освіту, коли почав писати.

Щоб відповісти на ці запитання, пропоную помандрувати літературною картою України.

Спочатку вирушимо на Львівщину, в село Нагуєвичі.

Готуючись до уроку, ми з вами на деякий час стали дослідниками, вивчали окремі сторінки дитинства і творчості письменника.

І сторінка «Дитинство І. Франка. Батьки»

1. Учень. Поетична-хвилинка.

У Франковій хаті пахнуть чорнобривці,

Де скувалось тихо мамине життя .

І доріжка ткана сяє на долівці,

Простиляє стежку до його життя.

У печі селянській там вогонь палає,

 Гріє, наче пам'ять, мліє, мов печаль,

І в одежу слова думку задягає,

 Береже надію зустрічей-прочань.

Господині дому дикі груші сушать –

І чекають знову бажаних гостей.

У Франковій хаті пахнуть дикі груші,

Як життя родюче спраглістю ідей.

На подвір’ї кузня – батькова наука,

До народу свого пломені тепла.

Тут кувалась пісня – зачудовна штука,

Й переможну силу праця їй дала.

Пригощає доля вдячністю святого,

У Франковій хаті гості знов і знов…

Вам стола застелять барвою простого.

У Франковій хаті – правда і любов.

2-й учень-дослідник.

В родині сільського коваля 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі народився майбутній письменник-казкар І.Я. Франко. Батько його, Яків Іванович, був шанованою в селі людиною і славився не тільки своєю роботою, а й вдачею-живого, товариського, людяного.

 Маленький хлопчик Івась дуже любив свого батька. Саме батько хлопчика відіграв велику роль у формуванні характеру хлопця та його поглядів на життя. Батько дуже любив сина, часто брав його до кузні, що стала для Івася першою школою життя: «Мене тягло до кузні. Мені хотілося власними очима дивитися на все, слухати всього, що там робиться  і говориться. Мене манило звучне батькове ценькання і грубий, уриваний стук важких молотів…»

У батьковій кузні хлопчик довідався, що на світі є бідні й багаті, добрі і злі люди. Батько виховував у хлопця почуття любові, обов’язку та глибокої пошани до народу. Він розповідав синові багато казок, притч, легенд. Помітний слід у вихованні та житті малого Івася залишила його бабуся Людвіга Кульчитська, що жила у селі Ясениця Сільна.

Учень знаходить на карті цей населений пункт.

Серед зелених луків в оточенні сивого пасма гір зароджувалися його художні уподобання.

3-й учень-дослідник.

А від мами, як казав Франко, у нього серцем м’яке на красу, на добро податливе і горда душа, а ще – непогасна любов до народної пісні:

Тямлю як нині: малим ще дитиною

В мамині пісні заслухався я;

Пісні ті стали красою єдиного

Бідного мого, тяжкого життя («Пісня і праця»)

4-й учень-дослідник

Коли Іванові було шість років, батько віддав його до Ясеницької школи. Тут він навчився читати і писати по-українськи, по-польськи, і по-німецьки, рахувати, співати під час церковної служби.

Після навчання в початковій школі батьки віддають Івана до «нормальної» школи у Дрогобичі ( учень показує місто на карті) викладали тут  німецькою мовою. Та, незважаючи на важкі умови навчання, Франко виявив надзвичайні здібності і став першим учнем класу. Основним було пристрасне, всепоглинаюче бажання вчитись. Франко багато читає. Збирає власну бібліотеку.

Блискуче закінчивши Дрогобицьку гімназію, І.Франко вступає до Львівського університету на філософський факультет ( учень показує м. Львів).

ІІ сторінка. «Творчість Каменяра».

Він був людиною високопоставленою, демократичних поглядів, справжнім «титаном праці» й думки. Його творчий спадок – це понад чотири тисячі творів різних жанрів.

Вчитель. Так. Понад 40 років працював І.Я. Франко на  терені української і світової літератур і науки. Як поет він створив класичні зразки політичної поезії, шедеври лірики світового значення, філософські, історичні, соціально-побутові поеми. Його перу належать вісім повістей  і більше ста оповідань, що становлять цілу епоху  в історії української прози, а також проявив себе як майстер казки.

5-й учень дослідник. Книжку казок про тварин «Коли ще звірі говорили» І. Франко написав для власних дітей – Андрія, Тараса, Петра та Ганни. До цієї книжки і ввійшла казка «Фарбований Лис».

Сам про книжку «Коли ще звірі говорили» І. Я. Франко пише: «… казки ці заставляють сміятися і думати, розбуджують цікавість дітей та увагу до явищ природи… Я бажав би, щоб наші діти в інтересі здорового і морального розвою якнайдовше витали фантазією в тім світі простих характерів і простих відносин у світі, де все видно ясно  і симпатії не потребують ділитися. Відси вони винесуть перші і міцні основи замилування до «чесноти, правдомовності і справедливості»…

Вчитель. Як ви думаєте, чи сам письменник у дитинстві любив казки?

(діти висловлюють свої думки) Як зазначала дочка письменники, Ганна Іванівна; І. Франко знав безліч народних казок. Ще в дитинстві він вмів фантазувати, захоплювався різними вигаданими історіями і тому сам писав казки.

Вчитель. Назвіть українські народні казки, в яких персонажем є хитра Лисичка-Сестричка. Кого вона  найчастіше обдурювала? Про кого найперше дбала?

Вчитель. У казці «Фарбований Лис» І Франко теж змальовує найхитрішого і найспритнішого Лиса Микиту, який не зупиняється ні перед якими злочинами.

Учень. Як називається казка, складена однією людиною-письменником?

Отже, сьогодні ми вивчатимемо літературну казку І Я. Франка «Фарбований Лис».

Ви повинні були прочитати казку всі, читаючи, ви помітили незрозумілі вам слова.

 Тому звернемось до тих, хто працює в «Довідниковому бюро», з проханням пояснити значення слів.

Словникова робота

1. Ярина – посіви ярих зернових: пшениці, вівса чи ячменю.
2. Пліт – плетена з лози огорожа.
3. Курява – пилюка.
4. Чкурнути – втекти.
5. Діжа – широка дерев’яна бочка, в якій готують тісто чи хліб.
6. Миля – міра довжини, більша за кілометр.
7. Баньки – очі.
8. Кантата – вокально-інструментальний твір для солістів хору й оркестру.
9. Витягати соло – співати головну партію.

Робота в групах.

І група уважно дає відповіді на запитання.

Бесіда за питаннями

1. Читаючи казку, ви сміялися. Над ким? Чи над чим?
2. Хто є головним персонажем казки І Я. Франка?
3. Розкажіть про спосіб життя Лиса Микити. Чому він став гордим?
4. Що на вашу думку, допомагало Лисові врятуватися від собак: кмітливість чи випадковість? (Відповідь підтверджують цитатами з твору.)
5. Проаналізуйте його міркування в діжці з фарбою та вранці, коли виявив свій незвичайний вигляд.
6. Чому лисові вдалося так швидко обдурити лісових звірів?
7. Висловте своє ставлення до Лиса Микити і до звірів.
8. Що змінилося в житті звірів під час царювання Микити?
9. Чи згодні ви з тим, що він був справедливим царем? Яким, на вашу думку , має бути справедливий цар?
10. Чи випадково Лис назвав себе Остромислом?
11. Що розлютило звірів? На чому трималося царювання Микити?
12. Чому звірі не прогнали Лиса, а розірвали на шматки?

 На основі відповідей ІІ група складає характеристику до образу Лиса. І записує у таблицю. (запис у зошитах).

Риси характеру	Цитати
Гордість	…незвичайне щастя і хитрість зробили його гордим
Сміливість	Лис Микита відважився , розбігся і одним духом скочив через тин на вулицю
Кмітливість	Не довго думаючи, він шмигнув у наближчі отворені сіни, а з сіней на подвір’я
Хитрість	Приступіть ближче, я вам усе розповім, - лагідно і солодко говорив Лис.
Необачливість	…Всі кинулися на нещасного Лиса Микиту і розірвали його на шматочки.

ІІІ група («Юні художники») зображують образ Лиса на малюнку.

Конкурс-вікторина на краще запитання щодо змісту казки.

Робота в парах. Одні учні формулюють запитання інші-відповідають.

1. Хто є головним персонажем казки І Франка?
2. Чим прославився Лис Микита серед своїх товаришів? Якої оцінки заслуговують такі його здібності?
3. Чи на краще змінили характер Лиса незвичайне щастя і хитрість?
4. Хто є іншими мешканцями лісу? Якими вони постають перед тобою на відміну від Лиса?
5. Чи можна сказати, що прочитаний твір-літературна казка! Доведи свою думку.
6. Яка головна думка в казці? Чого вона навчає?

Підсумок уроку.

Вчитель.

На крилах уяви ми мандрували сьогодні на уроці землею, де народився, жив і творив прекрасний український письменник Іван Якович Франко. Побували у царстві лісових звірів, побачили там справжніх жителів лісу, познайомились із фарбованим Лисом. Ми не прощаємося з автором казки, читателями його твору і будемо чекати того часу коли в старших класах вивчатимемо його мистецьку спадщину.

Домашнє завдання.

Виразно читати казку; відповідати на запитання. Навчитися характеризувати образ Лиса, використовуючи цитати.

Урок ІІІ

Тема. Пряма мова. Діалог.  Цитата. Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитаті

Мета. Повторити, узагальнити та закріпити знання про пряму мову, її різновиди. Систематизувати навички розстановки розділових знаків у реченнях з прямою мовою, при діалогах, цитатах.

Методи, прийоми і форми роботи. Методи «Мікрофон», бесіда, робота в групах, прийом створення проблемної ситуації, бесіда, робота з таблицею, метод тренувальних вправ, робота з текстом (метод «Вчу навчаючись»), лінгвістична гра.

Тип уроку. Узагальнення і систематизація знань.

Обладнання. Роздруки текстів, підручники, таблиці, схеми, ПК, схема-алгоритм, ілюстрації, мультимедійна установка.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Вчитель. Доброго дня, діти. Сьогодні у нас незвичайний урок. Він присвячений матінці-природі. (Слайд 2 )

Як не любить той край, де вперше ти побачив

солодкий дивний світ, що звав життям,

де вперше став ходить і квіткою неначе

в його теплі зростав і усміхавсь квіткам.   (В.Бичко)

ІI.  Вчитель. Епіграфом нашого уроку нехай стануть слова Л. Костенко.

(Слайд 3 )

                                             Скільки років землі — і мільярд, і мільйон, 

                                              а яка вона й досі ще гарна!

Л. Костенко

ІII.  Вчитель. Зверніть увагу на слайд, прочитайте речення (учні читають речення із слайда). (Слайд 4 )

Спитайте у будь-кого, чи любить він природу, і неодмінно почуєте: «Та хто ж її не любить?»

1. Вчитель. Та чому ж доводиться спостерігати сліди неправильної, безжалісної поведінки дорослих і дітей у природі, ніби для них вона, мов завойована, чужа країна? Виходить, радісна  зелень, видиво квітки привабили, щоб бути зірваними, знищеними? Як ви гадаєте? Метод „Мікрофон” (учні по черзі висловлюють свої думки).

Учні (можливі варіанти). Так, дійсно, людство останнім часом настільки захопилось власним добробутом, економічними негараздами, що призабуло про Природу.

V. Вчитель. Тому я пропоную сьогодні порушити цю тему. Погоджуєтесь? Але для початку  давайте з’ясуємо, що між нами щойно відбулось? Яким мовним терміном ми називаємо нашу дискусію?

Учні (можливі варіанти). Діалог, дискусія, спілкування.

VI. Вчитель. Отже, під час нашого спілкування відбувся діалог, який базується на реченні з прямою мовою. Отож, наша розмова має торкнутися такої теми, як пряма мова, діалог, цитата. (Слайд 5 )

VII. Вчитель.Тому давайте запишемо тему уроку у зошити разом з епіграфом, представленим словами витонченої поетки ХХ століття Л. Костенко. (Слайд 6 )

                                             Скільки років землі — і мільярд, і мільйон, 

                                              а яка вона й досі ще гарна!

Л. Костенко

VIII. Вчитель. (Слайд 7 ) Отож, ми сьогодні маємо змогу повторити, узагальнити та закріпити знання про пряму мову, її різновиди.
 Систематизувати навички розстановки розділових знаків у реченнях з прямою мовою, при діалогах, цитатах.

IX. Вчитель. У кожного на парті є аркуш «Рефлексія», тобто аналіз, мета якого – осмислити результати та почуття у процесі діяльності, звертаю вашу вагу, що в кінці уроку ви зможете самі поставити собі оцінку (Слайд 8 ) .

Рефлексія

1. Щодо процесу діяльності:

üЩо ми робили на уроці?

üЗ якою метою? Чи досягли мети завдання?

üЯкі форми роботи сподобались найбільше?

üЯкі хотілося б використати на наступних  уроках?

2. Щодо почуттів:

üЧи задоволений результатом?

üЧим запам’ятався урок найбільше?

üЩо я зрозумів сьогодні про себе?

üЩо найбільше зацікавило?

Робота над темою уроку

 Х. Вчитель: А зараз логічно буде пригадати відомі вам правила про пряму мову, діалог, цитату. Для допомоги я пропоную скористатись слайдами. (Слайд 9 )

 (Слайд 10 )

(Слайд 11 )

ХІ. Вчитель. А тепер я пропоную вам скористатись слайдом картою-схемою розстановки розділових знаків.(Слайд 12 )

• А : «П?»       А : «П.»
• «П», - а.     «П?», - а.
• «П, - а, - П».    

          «П?, -а. – П.»

• «Ц». (А)         Цитати завжди беруться в лапки, крім випадків, коли        цитата є частиною речення, тоді вона пишеться з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку.

          Віршований текст у лапки не береться, оформляється як звичайна       цитата.

Різновид цитати – епіграф. Він у лапки не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, крапка після неї не ставиться.

• П, -а.       

    - П.   

     -П, - а, - П.

  Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире.

Якщо репліки записуються не з абзацу, а підряд, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире:

          «П, - а.- П?» - «П, - а. – П.»

(Слайд 13 )

ХІІ. Вчитель. Зверніть увагу на слайд. На ньому уривок з твору Л. Костенко. Випишіть речення яке містить пряму мову, накресліть його схему.

Чого хвилюються народи

І люди замишляють зло?

Хто їм сказав: «Вінець природи?»

Хіба для них її чоло?

Л. Костенко

Відповідь: Схема підкресленого речення      А : «П?»

Актуалізація опорних знань.

ХІІ. Вчитель. А зараз лінгвістична гра «Перевіримо свої знання» (Слайд 14 )

Увага! Запитання

1. Чужа мова -  це мова іншої особи, не автора, не мовця? Так
2. Спосіб передачі чужої мови без збереження лексичних, синтаксичних особливостей – це пряма мова?    Ні
3. Дослівне відтворення чужої мови – це пряма мова?   Так
4. Непряма мова становить складносурядне речення?   Ні  А яке? (СПР)
5. Змістове ядро у конструкції з прямою мовою становлять слова автора?   Ні  А що? (пряма мова)
6. Невласне пряма мова поєднує в собі елементи прямої та непрямої мови? Так
7. Різновидом прямої мови є діалог?   Так
8. Нова репліка діалогу записується з нового рядка?   Так
9. Репліки діалогу інколи беруться в лапки? Так  (Коли?  - учні відповідають усно - коли записуються підряд, не з абзацу, а між ними ставимо тире)
10.  Цитати завжди беруться в лапки?   Ні  А коли не беруться в лапки? – не беруться в лапки, якщо цитується   віршований текст )
11. З малої літери пишеться цитата? Так (Коли? – усно відповідають - коли є частиною речення)
12. Епіграф є різновидом цитати? Так

ХІІІ. Вчитель: Що ж чудово попрацювали, а зараз я вас запрошую взяти участь у читацькій стратегії, тобто у читанні з позначками (Слайд 27 ).

Читацька стратегія (читання з позначками)

Завдання. Прочитати текст, зробити позначки на полях, підготувати про це короткі пояснення

        V  - відома інформація

        +  - нова інформація

        –  -  змусила думати інакше

        ?  - викликала інтерес

(Слайд 28 )  (А) Коли Пабло Пікассо побачив картини Катерини Білокур, кажуть, він довго стояв біля них, мов загіпнотизований, а потім назвав її геніальною й порівняв із Серафін Луїз,  відомою художницею, яка вславилася в наївному мистецтві.

(Б) І додав Якби в нас була такого рівня художниця, ми змусили б світ заговорити про неї.

(В) На більшості з полотен художниці стоїть напис Малювала з натури Катерина Білокур.

(Г) Справді, природа була її головним учителем, а квіти найулюбленішими мотивами.

(Д) Квіти, як і люди, -  живі, мають душу казала художниця й тому ніколи не зривала їх, а змальовувала, бо вважала що зірвана квітка вже не квітка.

ХІV. Вчитель: Обговорення опрацьованого тексту, перевірка розстановки розділових знаків.

Осмислення вивченого матеріалу.

(Слайд 29 )

ХV. Вчитель: Попрацюємо в групах. Групова робота ( групи учнів отримують уривки запропонованого тексту, а потім звіряють свої відповіді із слайдами на мультимедійній презентаційній дошці). Відреставруйте вірш, складіть на його основі речення з прямою мовою.

«Якщо ти віриш у майбутнє»

Якщо ти віриш у майбутнє,

В його прийдешність, у _________

Дзвони у дзвони, _______ людям,

Бо більш не буде вороття.

Віддай забуту __________травам,

Відмий від бруду всі хмарки,

Від реставруй нам ______ небо

І дощ крізь ______ проціди.

Бережімо, ________, землю,

Кожну квітку й деревце,

Нищити _______ не треба,

Пам’ятайте всі про це.

( зачитування учнями своїх варіантів)

ХVІ. Вчитель: А зараз звіримо, як ви від реставрували вірш.  (Слайд 30 )

Якщо ти віриш у майбутнє,

В його прийдешність, у життя

Дзвони у дзвони, кричи людям,

Бо більш не буде вороття.

Віддай забуту свіжість травам,

Відмий від бруду всі хмарки,

Відреставруй нам синє небо

І дощ крізь сито проціди.

Бережімо, люди, землю,

Кожну квітку й деревце,

Нищити її не треба,

Пам’ятайте всі про це.

ХVII. Вчитель: А зараз виконаємо вправу «Синонімічний ланцюжок». (Слайд 31 )

Завдання. До слова «діалог» придумати   якнайбільше слів-синонімів.

Діалог – розмова – …

(Можливі варіанти відповідей)

Діалог – розмова – дискусія – полілог – суперечка – спілкування – говоріння – сварка – обговорення – балаканина – перемова – порозуміння…

Узагальнення знань. Творча лабораторія

ХVIIІ. Вчитель: Вправа «Обери позицію». (Слайд 32 ) Завдання. Закінчити речення, обравши            власну позицію. У “сердечка” вписати відповідь, коротко пояснити

Це наш обов»язок

 свій вибір.

Це джерело благополуччя

Зробімо кращим Наш Дім, бо …

								Тут нам жити
	Це невичерпні запаси для суспільства					Природа просить про допомогу

 

ХІХ. Вчитель: Повернімось до епіграфа. (Слайд 34 )

ХХ. Вчитель: (Слайд 35 )Пам’ятка –порада «Яким має бути світ?»

Завдання. Скласти пам’ятку-пораду “Яким має бути світ ”, вживаючи звертання та пряму мову.

 Пам’ятка-порада

1. Дивіться на цей світ очима своєї любові – і він буде прекрасним!
2. Будуйте цей світ руками своїх надій – і …
3. Несіть цей світ у долонях добра – і …
4.  Будіть цей світ світлом своєї віри – і …

ХХІ. Вчитель: (Слайд 36 ) Прийом «Логічне завершення» Пригадайте, що стало початком нашого уроку? Так, ця дивовижна весняна квітка, невід’ємна частина живої природи і така розкішна частина життя людини. (Вчитель бере знову крокус до рук, пропонує кільком учням відчути їх аромат).

ХХІІ. Вчитель: Скажіть, а чи можна удосконалити цю чарівну квітку?

(Учні доходять висновку , що ця квітка – сама досконалість, і її не можна зробити ще кращою). Отак і сама матінка-природа створена досконало, і в руках людини знищити її або допомогти їй залишитись такою нащадкам.

ХХІІІ. Вчитель: (Слайд 37 ) Підведемо підсумки нашого уроку.

Рефлексія

Мета рефлексії – пригадати і усвідомити цілі та процес діяльності, співвіднести отримані результати, осмислити свої почуття у процесі діяльності.

ХХІV. Вчитель: Домашнє завдання. Скласти діалог на тему:

“Берегти природу – це наш обов’язок”

Урок IV

Тема. Тренувальні вправи. Написання не- з іменниками.

Мета. Повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про написання не- з іменниками ; використовувати іменники з не- у власних висловлюваннях; дбати про рідну мову; виховувати любов і повагу до Великого Кобзаря, його творів.

Тип уроку - урок узагальнення й систематизації знань.

                

Тип уроку. Узагальнення і систематизація знань.

Обладнання. Підручники, словники, таблиці, ілюстрації, мультимедійна установка.

                   

   Епіграф уроку

                                                                 Ну, що б здавалося слова…

                                                                 Слова та голос – більш нічого.

                                                                А серце б’ється – ожива.

                                                                Як їх почує!...

                                                                                  Т. Шевченко.

                                          Перебіг уроку

І.Організаційний момент.

Учитель. Доброго дня, діти , шановні гості.

                 Рідне слово - таке ніжне,барвисте, найдорожче. Воно хвилює серце, бо мова вкраїнська - це невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, багата, ласкава і ніжна. Ще здавна люди розуміли велику силу слова,тісний генетичний зв’язок.

    СЛАЙД 2. Недаремно ж і Тарас Шевченко писав:

                                                               Ну,що б здавалося слова…

                                                               Слова та голос – більш нічого.

                                                               А серце б’ється – ожива.

                                                               Як їх почує!...

Учитель. Тож нехай слова Тараса Шевченка стануть епіграфом нашого уроку. Адже рідне слово відкриває красу світу, змушує захоплюватися, милуватися. Воно викликає різні емоції. Будить фантазію, розвиває уяву,закликає до боротьби.

СЛАЙД 3. А зараз поетична хвилинка (учениця читає вірш Л. Яцури «Тарасе,знаєш, з нами ти!»)

                                   

Тарасе, знаєш, з нами ти!

                    Тарасе, знаєш,з нами ти!

                               Сьогодні кроки по тобі звіряємо

                   Ми розігнулися,щоби іти

                   Із гідністю,і честь в собі ми маємо.

                                                                              А Україна тебе вибрала сама -

                                               Ти ж бережеш її і словом обіймаєш

                                               Все бачиш із небес:майдан… зима…

                                               «Небесну сотню» нашу зігріваєш.

                   Тарасе! Із Чернечої гори

                   Ти чуєш кожну мить, війни негоду.

                   Знай, що у кого в серці ти,

                   Той піде в бій за волю і свободу.

                                                А слово твоє житиме крилате

                                               У вишиваній та вишневій Україні!

                                               Де є Дніпро, родина, пісня, хата,

                                               Там віра є, що ця земля – єдина.

ІІ . Повідомлення теми , цілей і завдань уроку.

      Мотивація учіння.

Учитель. Епіграф нашого уроку підібраний не випадково, бо прослухавши поезію, присвячену Тарасу Шевченку, ви ще раз переконалися у багатстві та неповторності рідного слова. Кожне слово у ній, ніби намистинки. Саме тому важливо його плекати та берегти для прийдешніх поколінь, як це робив Тарас Шевченко.

СЛАЙД 4.

Учитель. Отже, тема нашого уроку. Тренувальні вправи. Написання не- з іменниками.

Мета нашого уроку: узагальнити і систематизувати вивчене про написання не- з іменниками, вчитися правильно використовувати їх у мовленні, дбати про рідну мову, її красу і чистоту.

 СЛАЙД 5

Учитель. Отож, діти,

Зробіть усе, що можете, застосувавши те, що знаєте, знаходячись там, де ви є.        

                                                                                     Теодор Рузвельт

Учитель. А зараз завдання таке  (у вас на партах є зелені листочки і квіти). З поданих слів (написаних на зелених листочках) дібрати ті, які стосуються теми нашого уроку. Зачитайте їх будь ласка (неволя, недруг, неправда, ненависть).

СЛАЙД 6.

Учитель. У «вінок Кобзареві» – символ рідної землі, ми вплетемо ці слова листочки. У мене слово «незалежність».

                 Яким ви бачите його?

Учень. Цим словом можна висловити власне ставлення до тих чи інших подій.

Учитель. Що воно означає? (свободу, волю, суверенність, самостійність).

Учитель. Ми переконуємося, що у словах – безмежність, тому я першою у вінок вплету слово «незалежність». (Учитель кріпить до віночка першим слово незалежність)

Тепер слова ви оберіть і до віночка і до віночка прикріпіть. (Учні кріплять листочки).

Учитель. Оберіть квіточку, яка найбільше вам до вподоби. Покладіть її перед собою. Нехай вона вам подарує радість, наполегливість, старанність, а вкінці уроку ми вплетемо їх у вінок.

Учитель. Як пишемо ці слова? (разом)

Чому пишемо ці слова разом? Пригадайте правила.

Для допомоги я пропоную скористатись талицею, яка зображена на слайді.

СЛАЙД 7. Таблиця. Правила написання не з іменниками.

Учитель. А коли не з іменниками пишемо окремо? (учні відповідають, користуючись таблицею на слайді).

Учитель. Попрацюємо біля дошки.

Завдання 2. Записати речення на дошці, пояснити написання не- з іменниками.

1.У нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко «Доля»). (неправда – обман брехня(заміняємо синонімом, не є префіксом)).

2. Не хлібом єдиним живе людина. (Не- частка). Слово без не – вживається.

СЛАЙД 8-12. Лінгвістична гра. Перевіримо свої знання. Увага! Запитання. (тести. Відповідь записати у зошити).

1. Окремо не пишемо. Якщо не- заперечує лексичне значення слова. (так).
2. Разом не пишемо. Якщо слово не вживається без не (так).
3. Не з іменниками здебільшого пишемо окремо? (так).
4. Разом не пишемо. Якщо слово можна замінити іменником без не (так).

Учитель. Що ж, чудово попрацювали, а зараз я вас запрошую взяти участь у творчій лабораторії. Пригадайте, що таке синоніми? (слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням).

СЛАЙД 13. Завдання. До поданих іменників дібрати слова – синоніми з префіксом не-.

Горе – нещастя

Ворог – недруг

Рабство – неволя

Злість – ненависть

Хвороба – недуга

Учитель. Який розділ науки вивчає словниковий склад мови? (лексикологія).

Яким словником ми користуємося, щоб пояснити значення слова? (тлумачний).

Отож, у нас «лексична розминка».

СЛАЙД 14. Попрацюємо із тлумачним словником.

Не бійтесь заглядати у словник.

Це пишний яр, а не сумне провалля.

М. Рильський.

На слайді слова: невіглас, неук, некчема, невдаха.

Завдання. У тлумачному словнику знайти подані слова, пояснити їх значення і написання.

1 група слова: невіглас, неук (без не- не вживається).

2 група: некчема, невдаха (без не- не вживається).

Записати слова у зошит.

Невіглас – неосвічена людина, яка немає достатніх знань, досвіду.

Неук – обмежена, невихована, некультурна людина.

Некчема –

Невдаха –

СЛАЙД 17.Фізкультхвилинка.

СЛАЙД 18. На слайді записано два прислів’я.

1. Вчення світ, а невчення – тьма.
2. Слово не стріла, а глибше ранить.

Учитель. Діти, вашим завдання до уроку було: «групі Мовознавці» письмово пояснити значення прислів’їв. Групі «Дослідники» намалювати малюнок до цих прислів’їв. (Перевіримо це завдання).

СЛАЙД 19-20. Робот а в групах. Перлини Шевченківської творчості.

Завдання. Із поданих слів скласти строфу вірша, пояснити написання не- з іменниками.

Група «Мовознавці»

1. Вечірняя, зоре, моя

Горою, над, зійди

Тихесенько, поговорим

З, не, тобою, в, волі.

Зоре моя вечірняя

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою. (синонім рабство)

1. Група «Дослідники»

Рідна, рідне, мово, слово

Забуває, вас, хто

У, той, не, грудях, серденько

Має, тільки камінь.

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько

Тільки камінь має. (Не- є часткою).

СЛАЙД 21.

Учитель. Підручник – друг наш незамінний,

Супутник у житті відмінний.

Без нього світла не знайдеш

А з ним розумним ти зростеш!

Попрацюємо з підручником у групах. Виконаємо вправу 316. (письмово).

Група «Мовознавці» - 1, 2, 3 речення

Група «Дослідники» - 4, 5, 6 речення

(Перевірка вправи)

Я хочу, щоб ішов не дощ, ____________ сніг. І щоб зима нам принесла Не сум, а _______ сміх. Щоб в Україні не війна, _________ запанував Щоб мову рідну, веселкову _________ не забував.

СЛАЙД 22-23. Творче завдання. Допишіть текст прозою чи віршем.

Я хочу, щоб ішов не дощ, А білий-білий сніг. І щоб зима нам принесла Не сум, а тільки сміх. Щоб в Україні не війна, А мир запанував Щоб мову рідну, веселкову Ніхто не забував.

                                   

                                                                                                                                                                                                     

СЛАЙД 24.

Учитель. Я вірю, що над Україною ще зійде світанкова щаслива зоря волі й добра,  зоря миру і свободи.

Безсмертне слово Кобзаря дає можливість нам усвідомлювати нам хто ми є, розуміти свою націю, виховувати у собі патріотизм, який так необхідний нам сьогодні. Встане Україна. І розвіє тьму неволі…

                                                                           («Великий льох»)

СЛАЙД 25. Учитель. Отож, вплетіть у «вінок Кобзареві», квіти – слова, які ви обрали на початку уроку. (Діти кріплять квіти у віночок на дошці).

  Ми вплели слова в вінок барвистий,

І урочисто квіти зацвіли.

Я додам калиноньки намисто,

Щоб у серці ви слова ці зберегли.

СЛАЙД 26.

1. Підсумок уроку. А зараз підведемо підсумок уроку.

Незакінчене речення.

Сьогодні на уроці я дізнався (лась) (що не- з іменниками пишеться окремо)

Найбільш цікавим було…. (творчі завдання).

Я намагався (лась)  … (правильно виконувати завдання)

Я зрозумів (ла) … що ..

Урок запам’ятався мені тим, що …

1. Оцінювання й мотивація навчальних досягнень.

СЛАЙД 27.

1. Домашнє завдання. Повторити правила §37.

СЛАЙД 28.

Ну, що б здавалося, слова?

Вони звичайні

І такі незвичні…

Шануймо, бережімо кожне слово,

Плекаймо нашу рідну українську мову.

Слайд №1

Тема. Звертання. Поширені і непоширені звертання. Розділові знаки при звертанні. Тренувальні вправи.

Мета:

-         поглиблювати знання про звертання, аналізувати їхню стилістичну роль;

-         правильно інтонувати речення зі звертаннями, розставляти розділові знаки;

-         удосконалювати вміння визначати спосіб морфологічного вираження звертань;

-         розвивати творчі вміння перебудовувати прості неускладнені речення на речення зі звертаннями;

-         розвивати культуру спілкування;

-         виховувати любов до України, почуття відповідальності за долю своєї держави.

Тип уроку: урок застосування здобутих знань, умінь і навичок (удосконалення мовної і мовленнєвої компетенцій).

Епіграф уроку:                                                                  

                                                                     Можна все на світі вибирати, сину,

                                                                     Вибрати не можна тільки Батьківщину.

                                                                                                       Василь Симоненко

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Добрий день! Рада вітати вас, учні та гості. Бажаю всім гарного настрою і плідної співпраці на уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Мозкова атака.

   Привели одного разу до грецького філософа Сократа юнака, аби той навчив хлопця мистецтву слова. І Сократ, щоби перевірити здібності юнака, сказав: «Заговори, щоб я тебе побачив». «Яка людина, така його і мова», - вважав Сократ.

• Чи погоджуєтеся ви з думкою давньогрецького філософа?

Слово вчителя

Справді, культура мови – це частина загальної культури людини. І знання з синтаксису нам неабияк допоможуть у цьому. З цього приводу дуже влучно сказав літературознавець Микола Сулима: «Слова у словнику кажуть нам, про що думають люди, а синтаксис відтворює, як вони думають»

ІV. Повідомлення теми й мети уроку.

Ми живемо в суспільстві, тому щодня спілкуємося з іншими людьми. Мета цього спілкування різна: обмін інформацією, новими знаннями, висловлення своїх почуттів, переживань, роздумів. Ми розповідаємо щось і запитуємо, просимо і відмовляємо, сперечаємося і промовляємо слова любові, ранимо й лікуємо словом… І при цьому постійно використовуємо звертання.

Українська культура багата на різні етикетні формули звертання.

На превеликий жаль і подив, ми більше знаємо сьогодні про китайський церемоніал, японські поклони ввічливості, французький етикет і набагато менше про те, як личить за традицією поводитись українцеві в товаристві, з друзями, у гостях... Нам ніколи задуматись, чим відрізняється наш етикет з-поміж інших. Ми повинні відкинути все, що прийшло непрошеним гостем у наш етикет, і звернутись до невичерпного й цілющого джерела народної культури.

Отож тема сьогоднішнього уроку «Звертання. Поширені і непоширені звертання. Розділові знаки при звертанні. Тренувальні вправи».

Сформулюйте, будь ласка, мету уроку, послуговуючись словами

Слайд №2

-         поглиблювати...

-         розвивати …

-         удосконалювати…

-         формувати…

-         виховувати…

Слайд №3 А я доповню…

Слайд №4

Епіграфом нашого уроку стануть слова Василя Симоненка. Пригадайте, з якого твору ці рядки? Як ви гадаєте, чому саме ці слова я обрала?

Правильно, а ще тому, що сьогодні, як ніколи, дуже важливо кожному з нас відчути свою причетність до долі Батьківщини.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Пригадаймо відомості про звертання у формі лінгвістичної гри «Ловлю на слові».

1. Лінгвістична гра «Ловлю на слові». (Відповідає на питання той, кого називає вчитель. Допускається відповідь «так» або «ні»).

1. Звертання називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням. (Так).
2. Звертання за походженням бувають похідні й непохідні. (Ні).
3. За складом звертання поділяються на непоширені й поширені. (Так).
4. Звертання виражається іменником або іншою частиною мови в значенні іменника. (Так).
5. Звертання найчастіше вживається у формі О.в.одн. (Ні).
6. На письмі звертання виділяється тире. (Ні).
7. На письмі звертання виділяється комою або знаком оклику. (Так).
8. Звертання не виконує ніякої синтаксичної функції. (Так).
9. Звертання може стояти лише на початку речення (Ні).
10. Звертання може стояти на початку, у середині, у кінці речення. (Так).
11. Звертання вживаються в різних стилях мовлення. (Так).
12. За допомогою звертання можна висловити певне ставлення до нього. (Так).

Слайд №5

2.Лексико-пунктуаційна робота.

Прочитайте уривок з поезії. Назвіть звертання, з’ясуйте, чим воно виражене, яке за будовою, як виділяється інтонаційно та на письмі.

Україно! Ти – моя молитва,

                                             Ти моя розпука вікова.

           Гримотить над світом люта битва

                                              За твоє життя, твої права.

Україно – непоширене звертання, виражене іменником у формі Кл.в. Стоїть на початку речення, вимовляється з окличною інтонацією, на письмі виділяється знаком оклику.

З'ясуйте значення виділеного слова.

Розпука– безнадія, відчай; душевний біль, страждання.

Коли, на вашу думку, був написаний цей вірш? З яких рядків ви це зрозуміли?

Вірш, уривок із якого ви прочитали, його автор В.Симоненко написав у далеких 60-х роках минулого століття. У поета було дуже непросте життя, але він завжди вболівав за долю України більше, аніж за свою власну. Як називається таке почуття? (Патріотизм).

Сьогодні на уроці, крім мовного матеріалу, ми ще й спробуємо з’ясувати, що це за почуття і кого можна назвати патріотом.

1. Продовжимо роботу.

Зробити лінгвістичне повідомлення про розділові знаки при звертанні (на основі таблиці).

Слайд №6

 Орієнтовна відповідь учня:

Звертання на письмі виділяють комами на початку речення й комами з двох боків у середині речення. Якщо звертання стоїть наприкінці речення, то кому ставлять перед ним. Емоційно забарвлене звертання, яке стоїть на початку речення, виділяють знаком оклику. Звертання можуть вживатися в різних реченнях за метою висловлювання.

Розділові знаки при звертаннях

Пунктограма	Приклади
Зв., …	Україно, ти для мене диво! (В. Симоненко)
…, Зв., …	Не журися, козаченьку, ти ще молоденький. (Народна творчість)
…, Зв.	Посивів, Дніпре мій. (П. Тичина)
Зв!…	Україно! Україно! Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг. (Т. Петриненко)
…, Зв!(?)	Де ти в світі погибаєш, сину мій єдиний? (Т. Шевченко)
Гей, Зв.,…	Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках. (І. Нехода)
О (Ой) Зв.,…	О краю мій, тужу я за тобою! (М. Рильський) Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче, за тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче. (Народна творчість)

Доповнення вчителя про інші випадки постановки розділових знаків при звертаннях.

1)   Виділення вигуків при звертаннях.

Вигуки відділяють від звертання комами: Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках. (І. Нехода)

1. Якщо перед звертанням стоять вигуки о, ой, які виконують роль підсилювальної частки, то кому після них не ставлять: О краю мій, тужу я за тобою! (М. Рильський). Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче, за тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче.(Народна творчість).

ІV. Застосування знань, умінь і навичок.

1. Пояснювальний диктант.

Виконайте синтаксичний розбір двох останніх речень. (Ланцюжкове опитування послідовності розбору).

1) Шануймось, браття, ми одна сім’я. (З. Ружин)

1. Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно. ( В.Сосюра)
2.  Ой ти, козаче з чужого краю, чи ти не знаєш, де я мешкаю? (Народна творчість)

(Робота з підручником – сторінка 187).

У реченнях зі звертаннями особові займенники ти і ви здебільшого виступають у ролі підмета.

4) Рости ж, синку, в забаву, козачеству на славу, вороженькам в розправу. (Речення спонукальне, неокличне, просте, односкладне, означено-особове, поширене, ускладнене непоширеним звертанням і однорідними обставинами).

5) Гей, вдарте в струни, кобзарі, натхніть серця піснями!

(Речення спонукальне, окличне, просте, односкладне означено-особове, поширене, ускладнене непоширеним звертанням, яке виражене іменником).

 Слово вчителя.

Наш народ з особливою увагою ставився до слова, вірив у його магічну силу. Українці витворили свій мовний етикет . Він формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей. До засобів мовного етикету належать словесні формули вираження ввічливості, уживання пошанливої множини (займенник Ви), а також форми звертання.

Презентацію про те, як змінювалися форми звертання протягом часу, відповідаючи тій чи іншій епосі, заздалегідь підготувала учениця.

3. Презентація про традиційні формули звертання в українській культурі.

  Із давніх-давен на вибір форми звертання впливали вік людини, її соціальне становище, титул, стосунки, рівень знайомства.

 У Київській Русі поширеними були звертання княже, князю, дружино, людіє.

Дуже уболіваю я, княже Святославе, що не береш мене з собою, бо там я ені сил, ані самого життя не пошкодував би для себе (С.Скляренко. «Святослав»).

За часів Запорозької Січі офіційні звертання стають дуже схожими до родинних. Тут зустрічаємо братці, братики, братія, діти мої, братове, батьку та інші. Це зумовлено законами, які передбачали рівність усіх козаків між собою та родинним характером стосунків між старшими і молодшими.

Слухай, приятелю, не буду я з тобою битись; тепер моя рука на тебе не підніметься (П.Куліш. «Чорна рада»).

Ви знаєте, моє товариство миле, мої рідні братчики, із якими достатками прийшов я до вас на Січ (П.Куліш. «Чорна рада»).

Форма  братіє у ХІХ ст. вживалася як дружнє звертання серед людей одного соціального середовища, однієї професії.

Слово батько щодо нерідної людини вже кілька століть тому вживалося як шанобливе звертання до козацької старшини, отаманів тощо:

Ой Богдане, батьку Хмелю,

Славний наш гетьмане!

Встала наша Україна

На вражого пана.

Козаки широко використовували звертання товариш і товариство. Взагалі, історія вживання слова товариш дуже цікава. Так називали не лише людей, у народній творчості товаришем називають сонце, місяць, коня:

Ой я вас прошу, три товариші.

Перший товариш – ясний місячик,

Вихвалює ся другий товариш,

Другий товариш – світлеє сонечко…

Звертання товариш знаходимо і в поезії Богдана Лепкого «Чуєш, брате мій, товаришу мій».

Саме слово товариш тюркського походження. Умовно його можна поділити на дві частини: товар та іш. Перша частина називає худобу, призначену для продажу. У деяких діалектах української мови так досі називають домашню худобу, але призначену для власного спожитку: «вигнати товар на пашу» означає «пустити худобу пастися».

Друга частина слова –іш називає людину, яка компаньйоном під час продажу. Складені обидві частини слова називають людину, яка разом із своїм напарником продає худобу. А для кочівників-турків така оборудка була дуже важлива, бо давала засоби до життя.

Офіційним звертанням в Україні слово товариш стало після революції 1917 року. Традиційні для України панове, пані, пане, добродійко, добродію зникли з ужитку на довгі-довгі роки.

На форму вибору звертання впливають також національні традиції. Найбагатші в Україні, звичайно, родинні та інтимні звертання. Вони передають усю задушевність, сердечність та красу спілкування. Тут багато здрібніло-пестливих форм.

До дівчини в Україні зверталися таким словами: зіронько, серденько, лебедонько, горличко, любонько, чорнобрива, моя квіточко, берізонько, зоре моя, зірниченько тощо.

1. Робота в групах.

Творче конструювання.

З поданими звертаннями утворіть речення. Поясніть уживання розділових знаків.

І група.

В офіційно-діловому стилі: пане Петренко, шановна громадо, високоповажний пане міністре.

1. Шановна громадо! 25 лютого 2016 року в палаці культури «Березіль» імені Леся Курбаса відбудуться урочисті заходи з нагоди дня народження Лесі Українки.

2. Пане Петренко! Просимо терміново сплатити кошти за використану вами електроенергію.

3. Високоповажний пане міністре! Запрошуємо Вас на святкування Шевченківських днів у нашій школі, яке відбудеться 9 березня 2016 року о 14 годині в актовій залі школи.

ІІ група.

У художньому стилі: матінко моя, земле рідна, мово моя солов’їна.

1. Я вдячний тобі, матінко моя, за все, що ти навчила.

2. Земле рідна! Твоя краса завжди буде в моєму серці.

3. Милуюся красою й багатством твоїм, мово моя солов’їна.

ІІІ група.

У розмовному стилі: Мамусю! Тату, любі діти.

1. Матусю! Я сьогодні затримаюся в школі до четвертої години.

2. Я хочу запитати твоєї поради, тату.

3. Любі діти, зараз я вам прочитаю казочку Лесі Українки «Біда навчить».

ІV група.

У публіцистичному стилі: шановні виборці, вельмишановна громадо, юначе.

1. Шановні виборці! Закликаємо вас прийти і проголосувати за нашого кандидата на пост міського голови.

2. Вельмишановна громадо! Кожен із нас несе частку відповідальності за долю своєї країни.

3. Юначе! Перед тобою лежить непроста життєва дорога.

Зробити висновок про особливості вживання звертань у різних стилях мовлення. Якого забарвлення надають ці етикетні форми? (Звертання підсилюють виразність та емоційність мовлення)

1. Творча робота.

Слайд №7

На картинці зображений чоловік. Його звати Богдан Іванович Ткачук. Як його називали чи називають

-         діти ( тату, любий таточку, батьку)

-         дружина (Богдане, рідний мій, коханий)

-         співробітники (Богдане Івановичу)

-         сусіди (пане Богдане)

-         племінники (дядьку Богдане, вуйку, стрийку)

-         однокласники, коли він навчався в школі? (Богдане, Бодьку).

Як ви вважаєте, чи можна його назвати патріотом? Що таке патріотизм?

Як має виглядати справжній патріот?

Доповнення вчителя.

Патріотизм (від гр. patris – батьківщина, вітчизна) – любов до батьківщини, почуття відповідальності за її долю, готовність і здатність служити її інтересам і сприяти її успіхам.

Мабуть, ви вже зрозуміли, що йдеться про вигляд скоріше внутрішній, ніж зовнішній. Що має бути в людині, щоб її можна було назвати патріотом, щоб вона була гідна цього звання?

Достатньо бути чесною людиною, порядно поводитися з іншими, бути фахівцем і вболівати за свою країну власними справами, а не словами. Дуже важливо мати гарні приклади – з книжок, з історії, серед людей, що вас оточують. І розвиватися, удосконалюватися, не зупинятися аж до того часу, коли портрет справжнього патріота можна буде побачити в дзеркалі.

Оголошення узагальнених результатів анонімного анкетування «Патріотизм у розумінні молоді».

Слайд №8

1. Колективна робота.

 Слайд №9

Перетворити підмет у звертання в поданих реченнях.

1. Несе ж мене кінь по чистому полю.
2. Ожила козацька слава у бандурних струнах.

     3) Не плаче,  не журиться молодий козак.

Пояснити розділові знаки. Визначте риторичне звертання.

 

V. Узагальнення та систематизація матеріалу.

Слайд №10

Доповніть :

Звертання

(семантичні, структурно-граматичні особливості)

- називає (особу того, до кого (або до чого) звернене мовлення)

- виражається (іменником у формі кличного відмінка або іншими частинами мови в значенні іменника, а також словосполученнями)

- вимовляється (зниженим голосом, виділяється невеликими паузами; емоційно забарвлені звертання на початку речення вимовляються з окличною інтонацією)

- за складом може бути(непоширене й поширене).

Слад №11

Дайте відповіді на запитання:

Звертання

 (синтаксично-стилістичні особливості)

- Яке місце звертання у реченні? (на початку, у середині й у кінці речення)

- Як виділяється на письмі? (комами або знаком оклику)

- Яким членом речення виступає? (не є членом речення)

- У який стилях мовлення вживається? ( художньому, розмовному, публіцистичному, офіційно-діловому).

Слайд №12

VI. Домашнє завдання:

Обов’язкове: вивчити теоретичний матеріал підручника (параграф 25), виконати вправу 303.

За бажанням:скласти усний твір-роздум на тему “Портрет патріота».

 

Анкета «Патріотизм у розумінні молоді»

Вчитайтесь, будь ласка, у зміст кожного питання і оберіть той варіант відповіді, який найбільше відповідає ваші точці зору. Анкета анонімна, її не потрібно підписувати. Ваші відповіді будуть враховуватись тільки в узагальненому вигляді.

1. Чи вважаєте себе українцем?

а) Так

б) Ні

в) Мені байдуже

г) Інша відповідь ______________________________________

2. Чи хотіли ви б жити за кордоном?

а) Так

б) Ні

в) Мені байдуже, де жити

г) Інша відповідь_________________________________________

3. Чи пишаєтесь, що вас називають українцем(кою)?

a) Так

б) Ні

в) Мені байдуже

г) Інша відповідь__________________________________________

4. Що для вас означає бути патріотом?

a) Жити та народитись в Україні

б) Спілкуватись українською мовою

в) Наслідувати традиції свого народу, цікавитися історією держави

г) Працювати для добробуту своєї держави

e) Інша відповідь______________________________________

5. Чи любите свою державу?

a) Так

б) Ні

в) Мені байдуже

г) Інша відповідь__________________________________________

6. Що ви робите для того, щоби бути патріотом своєї держави?

a) Живете в Україні і робите все можливе, щоби гордитися своєю країною і своїм народом

б) Розмовляєте українською мовою, шануєте народні звичаї та традиції, цікавитеся історичним минулим своєї держави

в) Я живу у своє задоволення, і, що робиться з державою, мені не важливо

г) Інша відповідь_________________________________________

7. Чому ви б надали перевагу?

a) Працювати за кордоном

б) Працювати в Україні

в) Працювати в Україні з хорошою заробітною платою

г) Мені байдуже, де працювати, головне, щоб я був забезпечений

д) Інша відповідь__________________________________________

8. Чий життєвий приклад надихає на патріотичні вчинки вас сьогодні? Кого із  названих людей ви вважаєте справжнім патріотом, а його вчинки гідні поваги й наслідування?

a) київського князя Святослава

б) Тараса Шевченка

в) Олександра Усика

г) Героїв Небесної сотні та воїнів АТО

д) Інша відповідь_____________________________________________

 

Уроки 1-2

Тема. Написання слів іншомовного походження. Словник іншомовних слів. Орфограми у словах іншомовного походження.

Мета: навчити правильно вимовляти і вживати слова іншомовного походження; вміти виділяти в запозичених словах орфограми, обґрунтовувати їх, користуватися словником іншомовних слів; розвивати зв’язне мовлення; прищеплювати любов до української мови.

Тип уроків: урок засвоєння нових знань та формування практичних умінь та навичок.

Вид уроку: практичне заняття.

Обладнання: підручник, словник іншомовних слів, презентація.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Проблемне запитання.  Які існують шляхи  поповнення лексичного запасу будь-якої мови?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. (Текст, написаний І.Вихованцем.)

Сьогодні навіть важко уявити собі, що такі знайомі та рідні для нас з дитинства слова як хата, школа, козак — іншомовного походження. Вони прийшли до нас з інших мов.

Наприклад, слово альбом запозичене з французької мови у XIX столітті. У французькій мові albumозначає «альбом для фотографій», а раніше це слово виражало значення «лист, таб­личка». А французька назва походить від латинського слова album«біле», що було формою середнього роду прикметника albus«бі­лий». Прикметник albumперейшов у латинській мові в іменник і позначав білу табличку. На такій табличці стародавні римляни писали різні повідомлення, розпорядження, а потім вивішували їх в багатолюдних місцях. Змінювалися часи — змінювався зміст слова альбом. У Середні віки, наприклад, альбом — це вже зо­шит, який, щоправда, не поривав родинних зв’язків з альбомом-попередником. До альбома середньовічний лицар або інша осо­ба записували історію свого роду, різні висловлювання і подібне.Впродовж свого існування альбом «байдужів» до кольору. Тепер він не обов’язково має бути білим, хоч, як і колись, називається альбомом. Розширились і його обов’язки.

                                                    (За І. Вихованцем.)

ІV. Формулювання учнями теми, мети та завдань  уроків.

V. Опрацювання нового матеріалу.

1. Гра «Пошук». Заміни українськими синонімами іншомовні слова. З 2 (1+1) словами склади речення. (Слайд 2)

Журнал, тираж, резонанс, бар’єр, азарт, девіз, п’єдестал, пейзаж, візит, бюст, ін’єкція, експеримент, дефект.

Для довідок.  Розголос, відвідини, погруддя, часопис, краєвид, запал,  наклад, перепона, гасло, підніжжя, укол, дослід, хиба.

1. Робота з підручником(О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. – Київ, «Генеза», 2013)

Орфограма  И,І  в словах іншомовного походження.

Опрацювання теоретичного матеріалу, с.115.- 116.

1. Вправа  267 (усно).
2. Виконання вправ.
   1. Запишіть речення, вставте и та і в словах іншомовного походження. (Слайд 4)

В Асканію завезли б..зонів, майже цілком винищених за півстоліття на амер..канському конт..ненті (О. Гончар). Про ск..фів добре згадував Есх..л. Щоб перейняти дещо з мед..ц..ни, сам Г..ппократ у Ск..фії бував (Л. Костенко).Там, де ти колись ішла, тиха стежка зацвіла вечоровою мат..олою (Б. Олійник). Як же гарно! Глянь ти… Краплі падають з весла, наче д..аманти (В. Сосюра).

1. Перекласти українською мовою. (Слайд 5)

Абориген, ветеринар, диктор, диета, митинг, химия, фабрика, цистерна, Америка, Сочи, Миссисипи, демократия, иллюстрация.

1. Спостереження над мовою.

Прочитайте вголос слова іншомовного походження. З’ясуйте, чи є відмінності у правилах уживання апострофа, м’якого знака, подвоєння приголосних у словах власне українських  та іншомовних.  Зробіть висновок.

Браконьєр, монпасьє, Етьєн, каньйон, п’єдестал, ад’ютант, прем’єра, вілла, бароко, хокей, Діккенс, Голландія, голландець.

1. Робота з підручником.

Орфограма подвоєння приголосних, м’який знак, апостроф.

Опрацювання теоретичного матеріалу,  с.117-119.

1. Вправи 270, 272.
2. Словникова робота.
   1. З’ясуйте значення незрозумілих слів (вправи 270,272) за словником іншомовних слів. Уведіть кілька слів у речення.
   2. Ознайомлення зі структурою словникової статті: а) слово-заголовок;   б) етимологічна довідка; в) тлумачення слова.
   3. Ознайомлення зі списком скорочень: а) скорочення ремарок; б) скорочення назв мов; в) скорочення в тексті статей.

VІ.  Закріплення знань, умінь та навичок

1. Спиши, вставляючи, де потрібно, апостроф.З виділеними     словами    склади  речення.(Слайд 10).

Прем..єра, грав..юра, нат..юрморт, р..юкзак, п..єдестал, манік..юр, п..юре, ад..ютант, п..юпітр, ф..юзеляж, б..юджет, кур..єр.

1. Вибірковий диктант. Випиши слова іншомовного походження, підкресли орфограму, поясни написання та лексичне значення цих слів. (Слайд 11)

Гаряче повітря танцює тарантелу по скелях… Все наситив своїм диханням сироко (М.Коцюбинський). Хай же линуть акорди кудлаті  і сплетуться із сяєвом зір (Д. Фальківський).    Я прямував сюди щороку.                 Не знаю, що мене вело: чи глас віків, чи далі спокій, чи пишний холод рис бароко, чи шляхом сонним серце йшло (М. Філянський).

1. «Коректор».  Попрацюйте в ролі коректора. Прочитайте слова, запишіть їх, виправивши допущені помилки. (Слайд 12).

Вол’єр, М’юнхен, павільон, амидопирін, кольє, сімфонія, премьєр, барельєф, тона, нето, бруто,  ассистент, Великобрітанія, терраса.

1. Практична робота. Слова, подані в транскрипції, записати орфографічно. (Слайд 13).

[компйу́теир], [атеил′йе́], [барйе́р], [пул′с], [адйута́нт],[б’іл′йа́рд], [кастан′йе́ти], [б’удже́т], [ва́н:а],[валеирйа́нка], [ір:еиа́л′н′іс′т′], [бл′уз].

1. У майстерні художника.  Назви одним словом (усно).

(Слайди 14,15)

• Картина, де природа є її основним змістом, називається ….
• Картина, героями якої є різні предмети побуту, фрукти, овочі, квіти,        гриби, називається …
• Якщо бачив, що з картини

                            Дивиться хто-небудь з нас,

                            Чи то тато, чи то мама,

                            Або в робі верхолаз,

                            Льотчик або балерина,

                            Або принц в плащі стариннім,

                            А не сцена й не балет, -

                            То подібна цій картина

                            Називається …. (За О. Кушнером)

• Твори мистецтва, що написані будь-якими фарбами, називаються ….
• Фарби, що розводяться водою, і роботи, написані ними, називаються …
• Малюнки, написані олівцем або тушшю, називаються ….
• Малюнки в книжці – це ….

1. Робота в парах.
   1.  Робота з підручником. Вправа 280.
   2. Скласти діалог, що міг би відбутися між однокласниками, які

• щойно були на прийомі у лікаря;
• відвідали  художню виставку;
• зустрічалися з відомим спортсменом,

використовуючи іншомовні слова відповідної тематики.

1. Словниковий диктант «Мовчанка».  Слова запишіть,  підкресліть орфограми. (Слайд 16)

Груп..а, кас..а, (и,і)нжир, кол..ектив, фін.., Пар..ж, ком..с..я, ван..а, д..сц..пл..на, л..брет..о, ін..єкція, Міс..урі, Калькут..а, гол..андець, ф..з..ка, д..станц..я, рад..о, хок..ей, ал..ея, прем..єра,  Мол..єр, кан..йон, рад..ус, такс...

VІІ. Підбиття підсумків уроків

Опитування «Закінчіть речення».

«Найцікавішим для мене на уроці було …»

(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)

VІІІ. Домашнє завдання

• Підручник, , вправи 268, 274виписати із словника іншомовних слів  два-три слова на вивчені орфограми, запам’ятати їх написання і лексичне заначення.
• Підручник, , вправи 279, 278.

Список використаної літератури:

1. Вихованець І.Р. Таїна слова. – Київ, 1990.
2. І.О.Ніколаєнко, Т.П.Терновська, В.Д.Ужченко. Збірник вправ і завданю з української мови. – Київ: Освіта, 1997.
3. Куриліна О.В., Земляна Г.І.. Українська мова та література. Довідник + тести. – Кам’янець-Подільський, 2015.
4. О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. – Київ: Генеза, 2013.
5. О.В. Заболотний. Практичні завдання з української мови. -  Харків:  Основа, 2004.
6. Український правопис. – 4-те вид., випр.. й доп. -  Київ: Наукова думка, 1994.
7. Т.М. Шабельник. Рідна мова. Плани-конспекти. – Ранок, 2009.

Ярмолик Оксана Іванівна – директор Тернопільської гімназії №30, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічне звання – «учитель – методист» Педагогічний стаж – 22 роки	Коло професійних інтересів – охоплює впровадження сучасних освітніх технологій, розвиток критичного мислення та читацької грамотності, використання цифрових ресурсів у викладанні української мови та літератури, формування національно – патріотичних цінностей учнів засобами слова. Професійна активність – Бере участь у міських та обласних освітніх заходах, є учасницею конкурсів професійної майстерності. Має досвід у підготовці переможців мовно – літературних конкурсів. Працює над упровадженням інноваційних методів викладання української мови та літератури, виступає з доповідями на конференціях та семінарах. Бере участь у семінарах, вебінарах, методичних об’єднаннях, ділиться досвідом з колегами. Публікації – має публікації у фахових педагогічних виданнях.
Ваврик Ольга Володимирівна – заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії» Педагогічний стаж – 19 років	Коло професійних інтересів – пошук шляхів подолання труднощів у навчанні та вихованні, робота з різними категоріями учнів та їх мотивація, розвиток комунікативної , інформаційної та продуктивної компетентностей учнів. Публікації –співавторка посібника Українська література . Розробки уроків. 7 клас
Гарасим Юлія Андріївна – вчитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія – спеціаліст Педагогічний стаж – 3 роки	Коло професійних інтересів – сучасні підходи до навчання української мови та літератури, впровадження інтерактивних методів навчання, використання цифрових освітніх технологій, а також інтеграція міжпредметних зв’язків у навчальному процесі.

Тема. Число іменників. Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини.

Мета: узагальнити та поглибити знання учнів про число іменників; дати відомості про іменники, що вживаються тільки у формі однини чи тільки у формі множини; вчити доцільно вживати такі іменники у власному мовленні; виховувати любов до  природи, вміння помічати світ навколо себе.

 Тип уроку: комбінований.

 Обладнання: підручники, картки, роздруковані тексти.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап. 

ІІ. Повторення вивченого матеріалу.  Перевірка домашнього завдання

1.Усне опитування

• Яка частина мови називається іменником?
• Як змінюється іменник?
• Які категорії постійні?

2.Словниковий диктант

Приморськ, чорнява  українка, Президент України,газета «Молодь України», День Перемоги,кінь Буян, Королівство Бельгії, журнал «Дніпро»,Різдво Хрестове, Малий Віз,Божа Матір, Говерла, країна Берег Слонової Кості, Кабінет Міністрів України,  Микола, День вчителя, аеропорт «Бориспіль», запорізькі вулиці, площа Свободи.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Оголошення теми і мети уроку.

Бліц-опитування.

1. Пригадайте , яка форма  іменника використовується  для позначення назви одного предмета? /вживається однина: зошит, щоденник

2. Пригадайте , яка форма  іменника використовується  для позначення назв двох і більше  предметів? /вживається множина: зошити, щоденники

3.Виберіть правильний варіант     Осипалось  листя  /   Осипались листя

4.Пригадайте, які іменники називаються збірними? В якому числі вживаються збірні назви?

 ІV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Лінгвістичне дослідження.      /на картках/

1.  Визначте,що означає кожна група іменників (назва дій,якостей ,почуттів,речовин,збірні назви), і  спробуйте поставити їх у множині:

• Студентство, дітвора, птаство, волосся, молодь, людство;
• Залізо, молока, масло, віск, золото, вовна;
• Малювання, біганина, сміливість, гнів,радість, жовтизна.

Чи можна поставити ці іменники у множині?

Висновок:

Частина іменників,що означають назви речовин, дій, якостей  почуттів, збірні назви, вживаються тільки в однині.

2. Визначте,що означає кожна група іменників(збірні назви,географічні назви, назви  станів,почуттів,предметів,парних за своєю будовою)

• Люди,дитина, кури, гуси,дрова;
• Ножиці, штани, сіни, ворота;
• Лінощі, веселощі,  заздрощі, пахощі;
• Карпати, Черкаси, Суми, Альпи, Апенніни.

Чи можна поставити ці іменники в однині?

Висновок:

 Невелика   кількість іменників, які означають збірні назви, назви парних за будовою  предметів, назви станів,почуттів, а також деякі географічні назви, вживаються тільки у множині.

2.Пояснювальний диктант.

Визначте, від яких іменників можна утворити форму множину,а від яких ні. Поясніть чому.

Машина,болото, книга, вапно, сало, поле, вікно, озеро, краса, гордість, доброта, закон, сміливість, жіноцтво, колосся, гарбузиння, автобус, гайвороння, милосердя, читання, гнів,  яблуко, толерантність, океан, вітер, Дунай, братство.

3. Робота з підручником

         1.Опрацюйте теоретичний матеріал с.25,27

         2.Виконання вправи № 57, 59

4. Робота з текстом.

Визначте тип і стиль мовлення тексту, його тему.  Випишіть із тексту іменники,позначте рід, число.

Під осінніми високими зорями затихають оселі, і тепер стає чутнішою  мова роси, напівроздягнених дерев  і  вчорнілих задуманих соняшників,що вже не тягнуться  ні до сонця ні до зірок.

Мене все життя ваблять і хвилюють зорі  - їхня довершена  і завжди нова краса, і таємнича мінливість, і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади  мого дитинства  починаються із зірок.

І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть сіном, велетенські шоломи копиць,останній срібний дзвін коси  і перший скрип деркача, і соняшник вогника  під косарським таганком.  І пофуркування  невидимих  коней,що зайшли в туман…( за М.Стельмахом)

Таганок – триніжок,до якого підвішують казан під вогнищем.

5.  «Я редактор».

Відредагуйте речення і запишіть.

1.До бабусі ми їхали троє суток. 2. В моїй кімнаті  стоїть старі часи.  3.Мені подарували нові коньки. 4.Сусіди завезли нову мебель.

6. Вправа «Із народної мудрості».

Запам’ятайте стійкі звороти,поясніть їх значення . З двома із них складіть речення.

Аж пір’я летить (дуже сильно);  жити мов у  Бога за дверима (жити без турбот);  ні в тин, ні в ворота (не до ладу);  задля меблів сидіти (нічого не робити,не відігравати ніякої ролі);  влипнути,як муха в мед (потрапити в надзвичайно  скрутне становище);  відбити бажання  (позбавити бажання робити щось);  купатися,як сир в маслі (жити в достатку);  сама довершеність (говорять про того,хто наділений  лише позитивними якостями)

  

V.   Систематизація й узагальнення знань.

1.  - Як утворюються іменники у формі множини?

 - Чи всі іменники мають форму  однини і множини?

- Які іменники називаються  збірними?

- Які іменники вживаються тільки  в однині?

- Які  іменники вживаються тільки в множині?

2. Гра «Хто швидше».

У три колонки запишіть іменники,що вживаються: 1) тільки в однині; 2) тільки в множині;  3)ті, що мають форму і однини, і множини.

Птаство, двері, вода, радощі, чорнило,верба, стіл, канікули, мед, спостереження, ножиці, Запоріжжя, совість, спагеті, шахи, береза, мальви, дітвора, чорнобривці.

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити теоретичний матеріал підручником  § 7, виконати вправу 63

Література

1.О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. Українська мова  для загальноосвітніх навч. закл.  з навч. рос.  мовою: підруч. для 6кл. – К. «Генеза»,2014.

2.Шкільний фразеологічний словник української мови/уклад.:О. Давидова. - Тернопіль: «Підручники і посібники», 2010

Тема: Іменник як частина мови. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: Повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників, формувати загально пізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх роль у реченнях, розвивати творчі вміння, використання іменників у власних висловлюваннях, виховувати пошану до народних символів України.

Знати: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

Вміти: знаходити іменники в текстах, визначати їх роль у реченнях.

Обладнання: на застеленому вишитим рушником столі лежить хліб – сіль, у вазі – пучок калини. Квітка – таблиця «Іменник як частина мови», роз даткові картки до теми «Конкретні та абстрактні іменники», картки з віршем до теми «Число іменників».

Тип уроку: урок-повторення з елементами поглиблення.

Хід уроку:

І. Організаційно-вступна частина.

1. Оголошення теми, мети.

Сьогодні на уроці ми повторимо й поглибимо ваші знання про одну із частин мови країни Морфології. А про яку – ми зараз дізнаємося, виконавши завдання граматичної арифметики.   

 Ім'я -‘я + ен + ник = іменник.

Отже, ми поглибимо наші знання про іменник як частину мови: його загальне значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

1 слайд

2. Оголошення епіграфа уроку.  

         Прошу звернути увагу на слова, записані на дошці.

Треба берегти, як зіницю ока, безцінну культурну спадщину нашого народу.

О. Гончар.

Це своєрідний епіграф до лексичного матеріалу теми, яка буде вивчатися на уроці.

3. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку.    

         Технологія «Озвучення очікування результатів»

Як ви вважаєте, якою буде у нас сьогодні робота на уроці?

Учні закінчують речення, почате вчителем «Думаю, робота над темою «Іменник як частина мови» буде…»

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Повідомлення вчителя про гостя з країни Морфологія. Отже, сьогодні до нас на урок завітав дуже поважний гість з країни Морфології – Іменник.

         Все, що оточує нас, - це предмети. Предметів дуже багато, і кожен з них має свою назву. А слова, що є назвами предметів, називаються іменниками.

ІІІ.  Пояснення та поглиблення вивчення матеріалу за опорною квіткою – таблицею.

         Сьогодні у нашій роботі ми будемо використовувати квітку-таблицю.

Пелюстка «Лексичне значення»

1) Знайдіть у вправі 227 та зачитайте визначення іменника. 2 слайд, 3 слайд

2) Усне виконання вправи 227 (за тлумачним словником учні з'ясовують лексичне значення виділеного слова «символом»).

3) Проблемне запитання. Зверніть увагу на стіл. Як ви думаєте, чому він так оформлений? (на столі – хліб – сіль, рушник, калина)

а) Узагальнена учнівська розповідь.

         Тому, що на столі ми бачимо одвічні народні символи: калину, вишиваний рушник, хліб та сіль. Вони – святиня нашого народу.

б) Учнівська розповідь про хліб та сіль.

         Хлібом – сіллю у нас зустрічають гостей, хліб на святах розцвіта в коровай. І кращих немає на світі вістей, ніж «Хліб уродився у рідному краї». Хліб – сіль – нероздільні поняття, адже вирощування хліба – важка та нелегка праця, і поки його виростиш, то сім пудів солі виступить на чолі хлібороба.

в) Учнівська розповідь про калину.

         Про калину в народі говорять: «Червона калина – символ України, бо гілочка червоної калини – символ волі у нашого народу».

г) Учнівська розповідь про рушник.

         Вишиваний рушник – це оберіг, - це символ – благословення, символ материнства, як у пісні співається:

«Рідна мати моя,  ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний

На щастя, на долю дала.»

д) Учнівська розповідь.

         Хліб на рушникові – висока ознака гостинності українського народу для кожного хто приходить з чистими та добрими помислами. Цей хліб – для вас, шановні гості.

4) Самодиктант. Записати слова-святині хліб, сіль, рушник, калина.

Ці предмети ми об'єднали словом святиня. Виконайте словниковий самодиктант, запишіть ці іменники – святині, зачитайте їх.

5) Презентація учениці про народні символи. Учні самостійно дописують самодиктант (іменники-святині). 4-14 слайд

Пелюстка «Конкретні та абстрактні іменники» (постійна граматична ознака)

а) Іменники поділяються на конкретні та абстрактні. Це постійні граматичні ознаки. Конкретні іменники називають предмети, явища, які пізнаються органами чуття людини (книга, олівець, нога, вітер, цукор, зоря).

До абстрактних належать іменники, що називають поняття, властивості й ознаки, явища, почуття, одиниці міри та ваги, які не мають конкретного предметного значення (інтеграл, хоробрість, радість, цінність, кохання, гнів, тонна, грам, вольт).

б) Робота з карткою. Вказати, конкретний чи абстрактний іменник: деревій, барвінок, ромашка, вишня, калина, мак, мальва, любисток, волошки.

- Творче завдання: що можете сказати про ці квіти?

- Творче завдання: складіть речення з поданими іменниками.

Учні першого ряду назвуть абстрактні іменники.

Пелюстка «Іменники назви істот та неістот» (постійна граматична ознака)

Наступною постійною граматичною ознакою є поділ іменників на назви істот і не істот.

Гра «Вгадай, істота чи неістота» (діти хлопають в долоні).

Жайворонок, вугілля, дівчина, кошеня, дерево, клен, стіл, листя, сонце, хлопець, синиця, рушник.

Пелюстка «Власні та загальні назви» (постійна морфологічна ознака)

Про загальні та власні іменники (постійну морфологічну ознаку ви прочитаєте у підручнику на ст. 129).

Лінгвістична гра «Назви іменник – власну назву» за кінцевою буквою попереднього слова: Київ…

Пелюстка «Рід іменників» (постійна морфологічна ознака). 15 слайд

Учнівська розповідь про рід іменника.

Тестове завдання: знайди, підкресли та поясни зайве слово: 16 слайд

Сонце, небо, батько.

Земля, Україна, поле.

Герб, прапор, пісня.

Жінка, калина, дуб.

Пелюстка «Число іменника» (не постійна ознака) 17 слайд

У даному вірші вказати число іменників (не постійну ознаку), роздаю вірш на карточці, учні працюють парами по одному рядку.

На Землі великій є одна країна,

Гарна,неповторна, красна, як калина.

І живуть і ній люди добрі, працьовиті

І скажу, вам люди, ще й талановиті.

Землю засівають і вірші складають,

На бандурі грають і пісні співають

Про лани і гори і про синє море,

Про людей і квіти,

То скажіть же, діти, що це за країна?

Наша велика, славна Україна.

Пелюстка «Відмінки іменників» (не постійна ознака) 18 слайд

Усна робота за таблицею про відмінки іменників

Використовуючи таблицю, провідміняйте іменник «хустка».

Пелюстка «Відміни іменників»  19 слайд

За особливостями відмінювання іменники поділяють на 4 відміни.

Назвіть відміни іменників за таблицею.

Визначити синтаксичну роль іменників у реченнях. 20 слайд

За річкою, за Дунаєм козаченько пісню грає.

Вишивала молоденька мати вишиванку.

Мова – краса спілкування.

Рефлексія та оцінювання діяльності учнів. 21 слайд

Чи є серед вас такі, хто поповнив та збагатив свої знання про іменник як частину мови?

Висновок. 22 слайд

За квіткою-таблицею назвіть лексичне значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль іменника.

Чому 2 пелюстки є іншого кольору? (2 непостійні морфологічні ознаки: число та відмінок іменників).

Оцінювання.

Домашнє завдання.

1. Вивчити § 15, Впр. 230.
2. Скласти твір-мініатюру «Одвічні народні символи».

   Урок 1.  ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧАСТИН МОВИ

                

Мета: створити умови для цілісного сприйняття учнями розділу «Морфологія» завдяки формуванню гармонійного образу засобами біаодекватної технології.

Завдання уроку:

• повторити та закріпити знання учнів про самостійні та службові частини мови;
• формувати вміння розпізнавати частини мови в реченні та тексті;
• показати принципову різницю між самостійними та службови­ми частинами мови;
• розвивати вміння використовувати під час навчальноїзони комфортного мислення знання, виведення «образу інформації» на рівень словесного опису;
• сприяти здоров’язбереженню та здоров’ятворенню як результату активізації цілісного (право- та лівопівкульного) мислення; робота з кольором, музикою, запахом;
• виховувати культуру спілкування.

Тип уроку: урок повторення та узагальнення вивченого матеріалу.

Форма уроку: урок-подорож.

Міжпредметні зв’язки: художня культура, мистецтво, етнографія, українська література.

Формування надпредметних компетенцій: ціннісно-смислової, пізнавальної, пошукової, дослідницької, комунікативної, соціальної, творчої.

Здоров’язбережувальний аспект уроку: активізація різних органів чуттів (зорового, слухового, нюхового), навчальна зона комфортного мислення, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку.

Дизайн уроку: проектор та комп’ютер, аудіозапис музики (на вибір учителя), аромалампа, мультимедійна презентація за темою уроку.

Перебіг уроку

І етап – організаційний. Синхронізація роботи правої та лівої півкуль головного мозку, мотивація сприйняття навчального матеріалу, актуалізація різних каналів сприйняття інформації (сенсорне, чуттєве налаштування).

Доброго дня, друзі. Мені дуже приємно вас бачити усміхненими. Перед тим, як ми розпочнемо роботу, пропоную вам налаштувати мозок на хвилю пізнання та творчості. Давайте переглянемо невеликий відеофільм, який нам у цьому допоможе.

(Учні переглядають фільм на синхронізацію півкуль головного мозку)

Мотивація вивчення нового матеріалу.

Учитель.

• Чи любите ви мандрувати?
• Чи є на нашій земній кулі місця, де ви не були, але дуже хотіли б потрапити? Назвіть їх.

Зараз ми з вами спробуємо здійснити уявну подорож до країни Морфології. Під час цієї незвичайної подорожі кожен із вас відчує себе справжнім мандрівником.

(Звучить тиха спокійна музика, використовується аромалампа.)

ІІ етап  – символьний: здобуття нових знань, формування мислеобразу безмежного океану морфології.

а) Підготовча частина (проектування віртуальної моделі комфортної зони мислення).

Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого тіла…

Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, як ви виглядаєте, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.

б) Основна частина (проектування віртуальної моделі інформації, що вивчається).

Уявіть себе на березі океану, на тропічному острові, де Ви почуваєте себе спокійно, де Ви абсолютний господар…

Уявіть, що вилежите на ніжному теплому пісочку на березі океану і дивитеся на хвилі, що граються із вітром. Придивіться, якого кольору вода? Прислухайтеся, прибій щось тихо нашіптує Вам: «Морфологія. Морфологія». Так, це океан морфології. Посеред океану раптом піднімаються три веселі хвильки і швидко біжать до берега. Придивіться, із крапельок води на першій хвилі складаються слова: «Самостійні частини мови». Вона набігає на берег і розбивається біля ваших ніг на бризки. Із цих бризок складаються слова: «Іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник». Вода відповзає назад, а на піску залишаються слова: «Вказують на щось; відповідають на питання; виступають членом речення». Та ось набігає друга хвиля. Із піни на її гребені складаються слова: «Службові частини мови». Хвиля теж розбивається об берег на три струмені бризок: «Прийменник, сполучник, частка». Аж ось за нашими хвилями на берег набігає остання, третя хвилька. Вона зовсім маленька у порівнянні із старшими подругами. Хвилька набирається сили і викидає на пісок лише одну фразу: «Вигук – особлива частина мови». Хвилі повернулися назад, в океан, залишивши нам спогад про себе. Найбільша, яка символізувала собою самостійні частини мови: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник. Вони вказують на щось,  відповідають на питання, виступають членом речення.  Середня, що розказала нам про службові частини мови: прийменник, сполучник, частку. Та найменшенька, що нагадала нам про особливу частину мови: вигук. Подякуйте океану за те, що він так просто розповів вам про частини мови. Візьміть до рук теплий пісок, подякуйте йому теж. Час повертатися додому.

в) підсумкова частина.

Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями, плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть голову праворуч, ліворуч… Посміхніться і зробіть глибокий вдих… Не поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Який у Вас настрій після відпочинку на березі океану?

ІІІ етап – логічний і лінгвістичний: «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення.

Обмін думками:

- Чи вдалося вам розслабитись, знайти своє місце спокою?

- Яким постав перед вами берег океану? Це був океан з вашого особистого досвіду чи зі світу фантазії?

- Опишіть його. Які фарби, запахи, рухи були в ньому присутні?

- Чи сподобалось вам бути мандрівником?

- Скільки хвиль ви побачили в океані морфології? Символом чого вони є?

- Пригадайте, що символізувала перша хвиля? Друга? Третя?

- Які слова залишила на піску перша хвиля?

- Що вам найбільше сподобалось під час мандрівки?

- Чим наповнився ваш внутрішній світ?

ІV етап – моторно-кінестетичний: робота з навчальним образоном, нанесення в зошиті мислеобразу інформації, отриманої під час навчання у зоні комфортного мислення, у вигляді «малюнку-згортання».

Учитель пропонує замалювати учням абрис океанських хвиль, що вони їх уявляли під час подорожі у свій внутрішній світ. Поступово, по 1-2 слова, наповнюється і замальовується цілісний мислеобраз інформації, отриманої в зоні психологічного комфорту. Учитель «рухає» загальну бесіду питаннями, демонструє захопленість, перевіряє правильність записів і формулювань. Учні першими промовляють те, що пригадують, учитель лише уточнює. Закріплюється образ через рух руки, візуалізацію малюнку, кольорів. (Учитель демонструє учням образон, який виник у нього. Учні звіряють записи у зошитах з цим образом.)

Бесіда:

- Погляньте, будь ласка, на створений мною образ. Порівняйте його зі своїми.

- Яку інформацію було важко пригадувати?

- Що хочете змінити в своєму образоні?

V етап.Звставлення мислеобразу з теоретичним матеріалом. Виконання вправ на закріплення розглянутого матеріалу. Архівування інформації.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу за підручником

1. Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 126. Робота з таблицею, с. 127.

2. Виконання вправ 224, 225.

2. Вибірково-розподільний диктант.

Завдання: розподілити слова, вжиті в реченнях, за частинами мови (спочатку — самостійні, потім — службові).

Пасічницькі вірування

Жоден вид промислу не позначений такою кількістю різноманітних вірувань, як пасічницький.

Власники бджіл протягом року вдавалися до всіляких апокрифічних дійств. Скажімо, на Різдво було за обов’язок тричі кидати до стелі кутю. За кількістю прилиплих після третьої спроби зернин завбачували взяток та роїння.

На Водохреща пасічники забирали із собою ті кілки, якими піднімали і тримали льодяного хреста. Кілок застромлювали на пасіці, щоб бджолам не заважали різні напасники.

(За В.Скуратівським)

3. Валеохвилинка. Вправи на гармонізацію роботи обох півкуль головного мозку.

Учитель.Трохи відпочинемо.

Розітріть долоні рук одна об одну.

Вправа «Гребінець». Подушечками пальців розчешіть своє волосся (повторіть кілька разів).

Вправа «Цвяхи» Подушечками пальців постукайте по кістках голови (кілька разів).

Вправа «Вісімка» Зробіть горизонтальні рухи у вигляді вісімки спочатку правою, потім лівою рукою, потім обома руками разом.

4. Творча робота в групах.

І група — скласти усно висловлювання на тему «Вірування українців».

ІІ група — записати давні обряди чи вірування, які досі побутують у ваших сім’ях.

ІІІ група — скласти діалог «Чи варто в сучасному світі пам’ятати про давні звичаї?».

VІ етап – заключний: підбиття підсумків уроку, оцінювання учнів, рефлексія, домашнє завдання.

Учитель. Підведемо підсумок. Яку ми тему сьогодні вивчали? У якому місці познайомилися з розділом «Морфологія»? На які три групи поділяються частини мови? Що вас вразило найбільше на уроці, заставило задуматись?

Домашнє завдання:

• Доопрацювати образон або створити інший (для всіх);
• Вивчити § 14, повторити таблицю (с. 127), вправа 226.
• За бажанням –  завдання підвищеної складності, с. 128.

Прощання:

…

…

 

Урок 2. ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Мета: створити установку на цілісне сприйняття учнями іменника як самостійної частини мови завдяки гармонізації право- та лівопівкульного типів мислення учнів.

Завдання уроку:

• повторити й систематизувати знання учнів про іменник як частину мови;
•  формувати вмін­ня знаходити іменники в текстах, визначати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль;
• розвивати вміння доцільно використовувати іменники в усних та письмових висловлю­ваннях;
• розвивати вміння використовувати під час навчальноїзони комфортного мисленнязнання, виведення «образу інформації» на рівень словесного опису;
• сприяти здоров’язбереженню та здоров’ятворенню як результату активізації цілісного (право- та лівопівкульного) мислення; робота з кольором, музикою, запахом;
• виховувати зацікавленість духовною культурою наших предків.

Тип уроку: урок повторення та узагальнення вивченого матеріалу.

Форма уроку: урок-подорож.

Формування над предметних компетенцій: ціннісно-смислової, інформаційної, пізнавальної, пошукової, дослідницької, комунікативної, соціальної, творчої.

Здоров’язбережувальний аспект уроку: активізація різних органів чуттів (зорового, слухового, нюхового), навчальна зона комфортного мислення, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку.

Дизайн уроку: проектор та комп’ютер, аудіозапис музики (на вибір учителя), аромалампа, мультимедійна презентація за темою уроку.

Перебіг уроку

І етап – організаційний. Синхронізація роботи правої та лівої півкуль головного мозку, мотивація сприйняття навчального матеріалу, актуалізація різних каналів сприйняття інформації (сенсорне, чуттєве налаштування).

Доброго дня, друзі. Рада бачити вас знову у цьому кабінеті.

1. Перевірка домашнього завдання: доопрацьовані образони океану морфології, вправу за підручником та завдання підвищеної складності.

Учитель. Сьогодні пропоную продовжити розпочату на минулому уроці подорож. Але для цього знову налаштуймо свій мозок на плідну роботу.

(Учні переглядають фільм на синхронізацію півкуль головного мозку)

Мотивація вивчення нового матеріалу.

Учитель.

• Чи сподобалася вам мандрівка, у яку ми поринули на минулому уроці?
• Чи хотіли б ви побувати у тих місцях ще раз, більше дізнатися про частини мови?

Збираймося в дорогу: нас чекає нова захоплююча подорож у країну морфології..

(Звучить тиха спокійна музика, використовується аромалампа.)

ІІ етап  – символьний: здобуття нових знань, формування мислеобразу коралової гілки іменника.

а) Підготовча частина (проектування віртуальної моделі комфортної зони мислення).

Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого тіла…

Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, як ви виглядаєте, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.

б) Основна частина (проектування віртуальної моделі інформації, що вивчається).

Уявіть себе на березі океану, де хвилі подарували нам знання про частини мови. Доторкніться до прозорої води, відчуйте, яка вона тепла та приємна на дотик. Зануртеся у неї, отримайте задоволення від плавання. Ми попливемо до коралового рифу, що знаходиться недалеко від берега. Уявіть собі його. Якого кольору рибини плавають у воді? Якого кольору самі корали? Придивіться, один із них найяскравіший. На його гілочках щось ясніє, наче квіточки? Наблизьтесь до нього. Подивіться: на стеблі яскравого корала виступає слово: «Іменник». Саме так називається цей корал. А на його гілочках видніються написи. На першій – «Власні і загальні назви», на другій – «Істоти і неістоти», на третій – «Конкретні і абстрактні назви». Подивіться нижче, на наступній гілочці написано: «Число: однина і множина», на четвертій – «Рід: чоловічий, жіночий, середній, спільний», а на останній – «Відмінок: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний». Доторкніться до гілочок корала, ще раз прочитайте написане на них: на першій написано: «Власні і загальні назви», на другій – «Істоти і неістоти», на третій – «Конкретні і абстрактні назви». Нижче, на наступних трьох: «Число: однина і множина», «Рід: чоловічий, жіночий, середній, спільний», «Відмінок: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний». Подякуйте океану за те, що він дав Вам задоволення спілкування з собою. Подякуйте коралу, який познайомив нас із частиною мови «іменник». Попрощайтеся з ними, помахайте рукою непосидючим рибкам. Час повертатися додому.

в) Заключна частина.

Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями, плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть голову праворуч, ліворуч… Посміхніться і зробіть глибокий вдих… Не поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як Ви себе почуваєте після подорожі дном океану?

ІІІ етап – логічний і лінгвістичний: «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення.

Обмін думками:

- Чи вдалося вам розслабитись, знайти своє місце спокою?

- Яким сьогодні постав перед вами океан? Чи відкрив свої таємниці?

- Опишіть дно океану. Які фарби, запахи, рухи були в ньому присутні?

- Чи сподобалось вам бути дайвером?

- Що побачили ви на дні океану? Символом чого є цей предмет?

- Пригадайте, що символізували гілочки коралу?

- Що вам найбільше сподобалось під час мандрівки?

- Чим наповнився ваш внутрішній світ?

ІV етап – моторно-кінестетичний: робота з навчальним образоном, нанесення в зошиті мислеобразу інформації, отриманої під час навчання у зоні комфортного мислення, у вигляді «малюнку-згортання».

Учитель пропонує замалювати учням абрис коралу, що вони уявили під час під час подорожі у свій внутрішній світ. Поступово, по 1-2 слова, наповнюється і замальовується цілісний мислеобраз інформації, отриманої в зоні психологічного комфорту. Учитель «рухає» загальну бесіду питаннями, демонструє захопленість, перевіряє правильність записів і формулювань. Учні першими промовляють те, що пригадують, учитель лише уточнює. Закріплюється образ через рух руки, візуалізацію малюнку, кольорів.

(Учитель демонструє учням образон, який виник у нього. Учні звіряють записи у зошитах з цим образом.)

Бесіда:

- Погляньте, будь ласка, на створений мною образ. Порівняйте його зі своїми.

- Яку інформацію було важко пригадувати?

- Що хочете змінити в своєму образоні?

V етап. Співвіднесення мислеобразу з теоретичним матеріалом. Виконання вправ на закріплення розглянутого матеріалу. Архівування інформації.

1. Схема - розповідь учителя з використанням уза­гальнюючої таблиці «Іменник» [19, 16].

Іменник [ім.]

СЗЧМ

(самостійна змінна частина мови)

Завдання: використовуючи узагальнюючу таблицю, скласти зв’язну розповідь на тему «Іменник як частина мови».

2. Робота за підручником.Виконання вправи 227, 228.

3. Валеохвилинка.  Вправи для очей.

Учитель.Спробуємо трохи відпочити та зняти навантаження з очей, тому що попереду нас іще чекає напружена робота.

Вправа 1. Поверніться до вікна. Подивіться на небо, на його синій, глибокий колір… Роздивіться зелень за вікном…

Вправа 2.  Тепер повільно, не поспішаючи, зробимо кругові рухи очей за часовою стрілкою (повторити 3 рази), потім кругові оберти очей проти часової стрілки (повторити 3 рази).

Вправа 3.  Заплющіть, будь ласка, очі. Явіть по черзі кольори веселки якомога виразніше, яскравіше… Тепер можна розплющити очі.

4. Виконання вправ на осмислення.

Завдання І: розподілити іменники за групами: І — на­зивають предмет; ІІ — ознаку; ІІІ — дію. Виписати іменники-синоніми, додати до них прикметники-означення.

Повітря, оселя, радість, шикування, господиня, одяг, Коваленко, посередник, зелень, свіжість, житло, будинок, голубінь, біг, ведення, господа, обійстя.

Завдання ІІ: з-поміж поданих слів виписати іменники, з’ясувати їх значення. Позначити морфеми у виділених сло­вах, з першими трьома іменниками скласти і записати сло­восполучення.

Бездоганний, аромат, газохідний, комп’ютер, журавлик, близнятко, жовтий, гуснути, улюблений, ґатунок, десять, чергування, господар, одруження, сосна, віл, професор, зцілювати, Десна, учнівський, початківець.

5. Творча робота.

Спробуйте описати будь-яку пору року, використовую­чи лише іменники та прикметники.

VІ етап – заключний: підсумок уроку, оцінювання учнів, домашнє завдання.

Опитування-інтерв’ю.(Метод «Мікрофон».)

Що нового про іменник ви дізналися на уроці?

Домашнє завдання:

• Доопрацювати образон або створити інший (для всіх);
• Вивчити § 15, повторити таблицю (с. 130), вправа 232.
• За бажанням –  завдання підвищеної складності, с. 132.

АБО

• Підготувати повідомлення на лінгвістичну тему «Іменник як частина мови»; зробити одну картку із завданнями для однокласників для перевірки теми, що вивчається.

 

Урок 3. ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ

Мета: створити установку на цілісне сприйняття учнями поділу іменників на відміни та групи завдяки гармонізації право- та лівопівкульного типів мислення учнів.

Завдання уроку:

• систематизувати знання учнів про поділ імен­ників на відміни та іменників І—ІІ відмін на групи;
• розвивати вміння самостійно відміню­вати іменники, позначати орфограми у від­мінкових закінченнях;
• поглиблювати вміння опрацьовувати матеріал підручника, робити висновки та узагальнення;
• розвивати вміння використовувати під час навчальної зони комфортного мислення знання, виведення «образу інформації» на рівень словесного опису;
• сприяти здоров’язбереженню та здоров’ятворенню як результату активізації цілісного (право- та лівопівкульного) мислення; робота з кольором, музикою, запахом;
• виховувати любов до природи.

Тип уроку: урок повторення та узагальнення вивченого матеріалу.

Форма уроку: урок-подорож.

Міжпредметні зв’язки: художня культура, мистецтво, українська література, етнографія, етика.

Формування над предметних компетенцій: ціннісно-смислової, інформаційної, пізнавальної, пошукової, дослідницької, комунікативної, соціальної, творчої.

Здоров’язбережувальний аспект уроку: активізація різних органів чуттів (зорового, слухового, нюхового), навчальна зона комфортного мислення, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку.

Дизайн уроку: проектор та комп’ютер, аудіозапис музики (на вибір учителя), аромалампа, мультимедійна презентація за темою уроку.

Перебіг уроку

І етап – організаційний. Синхронізація роботи правої та лівої півкуль головного мозку, мотивація сприйняття навчального матеріалу, актуалізація різних каналів сприйняття інформації (сенсорне, чуттєве налаштування).

Доброго дня. Маю надію, що сьогоднішня наша зустріч справить на вас неабияке враження.

1. Перевірка домашнього завдання: вправу за підручником та завдання підвищеної складності.

2. Самостійна робота з картками, виготовленими учнями.

Картка № 1

Провідміняйте іменники мед, Харків, радість. Виділіть закінчення. Поясніть особливості правопису. З двома іменниками складіть речення.

Картка № 2

Спишіть, вставляючи пропущені букви, м’який знак та апостроф. Визначте рід, число, відмінок імен­ників.

А на долині і на стеж..і знову ні лялечк.., тільки жито покр..ває мене з голово.., тільки со..нце кріз.. житню дрімот.. накупує мене промін..ям і тінями.

Вулиц..ю йде дяд..ко Микола. Раптом біля шкіл..ної огорож.. верхи на коні з..явився дяд..ко Себастіян.

(М. Стельмах.)

Картка № 3

Поставте подані іменники в давальному та місце­вому відмінках. Порівняйте відмінкові закінчення. Зробіть висновок.

Жнива, канікули, сходи, роковини, кучері, заздро­щі, ворота, ясла.

Складіть кілька речень.

Картка № 4

Спишіть словосполучення, додаючи потрібні за­кінчення. Два словосполучення введіть до самостійно складених речень.

Іти по стежц..; назва книг..; лист Олен.. Іванівн..; зупинилися біля веж..; принести лиж..; прочитай у статт.. ; за високою круч.. ; сидіти під груш.. ; ростуть на високій груш.. .

Учитель. Перед початком основної роботи потрібно налаштувати наш мозок на сприйняття нової інформації. Пропоную вам вправу «Вісімка».

Вправа «Вісімка».Зробіть горизонтальні рухи у вигляді вісімки спочатку правою, потім лівою рукою, потім обома руками разом.

Мотивація вивчення нового матеріалу.

Учитель.

• Чи подобається вам мандрувати незнаними країнами?
• Чи хотіли б ви побувати у тих місцях ще раз, більше дізнатися про частини мови?

Збираймося в дорогу: нас чекає нова захоплююча подорож у країну Морфології.

(Звучить тиха спокійна музика, використовується аромалампа.)

ІІ етап  – символьний: здобуття нових знань, формування мислеобразу золотих рибок – відмін іменника.

а) Підготовча частина (проектування віртуальної моделі комфортної зони мислення).

Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого тіла…

Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, як ви виглядаєте, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.

б) Основна частина (проектування віртуальної моделі інформації, що вивчається).

Уявіть себе на березі океану поблизу коралового рифу. Ми уже відвідували це місце, але не встигли познайомитися з непосидючими рибками серед коралових хащ. Подивіться, як їх багато: рожеві, жовті, блакитні, смугасті… Усі вони поспішають у справах, та декілька зраділи Вашій присутності, підпливають до Вас, наче хочуть познайомитися. Ці рибки живуть серед гілок прекрасного рожевого корала під назвою «Іменник». Перша рибинка розповідає вам, що звуть її І відміна. Вона має тверду, м’яку та мішану групи, до неї відносяться іменники чоловічого та жіночого роду на -а, -я. Друга рибка каже, що її звати ІІ відміна, вона також має тверду, м’яку і мішану групи, але до неї відносяться іменники чоловічого роду із нульовим закінченням та закінченням -е, а також іменники середнього роду із закінченням -о, -е, -я. Третя рибка підпливла зовсім близько, вона хоче розповісти, що її звати ІІІ відміна, до неї відносяться іменники жіночого роду з нульовим закінченням, а також іменник мати. Четверта ж повідомила, що її звуть ІV відміна, до неї відносяться іменники середнього роду на -я, які при відмінюванні мають суфікси -ат-, -ят-, -ен-. Доторкніться до кожної рибинки, повторіть ще раз їхні ознаки. До першої відміни відносяться іменники чоловічого й жіночого роду із закінченням -а,         -я, до другої – іменники чоловічого роду з нульовим закінченням чи закінченням -е, а також іменники середнього роду із закінченням -о, -е, -я. До ІІІ відміни відносимо іменники жіночого роду з нульовим закінченням, а також слово мати. До четвертої –  іменники середнього роду на -я, які при відмінюванні мають суфікси -ат-, -ят-, -ен-. Ще раз подякуйте рибинкам за приємне і корисне спілкування з ними. Подякуйте їм за те, що вони познайомили Вас із відмінами іменників. Попрощайтеся з ними. Час повертатися додому.

в) Заключна частина.

Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями, плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть голову праворуч, ліворуч… Посміхніться і зробіть глибокий вдих… Не поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як Ви себе почуваєте після подорожі кораловим рифом?

ІІІ етап – логічний і лінгвістичний: «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення.

Обмін думками:

- Чи вдалося вам розслабитись, знайти своє місце спокою?

- Яким був кораловий риф? Чи доторкнулися ви до коралів?

- Опишіть дно океану. Які фарби, запахи, рухи були в ньому присутні?

- Чи побачили ви рибки серед коралів?

- Скільки було рибок? Що вони символізували?

- Які рибки-відміни мають тверду, м’яку та мішану групи?

- Що вам найбільше сподобалось під час мандрівки?

- Чим наповнився ваш внутрішній світ?

ІV етап – моторно-кінестетичний: робота з навчальним образоном, нанесення в зошиті мислеобразу інформації, отриманої під час навчання у зоні комфортного мислення, у вигляді «малюнку-згортання».

Учитель пропонує замалювати учням абрис рибок, що вони уявили під час під час подорожі у свій внутрішній світ. Поступово, по 1-2 слова, наповнюється і замальовується цілісний мислеобраз інформації, отриманої в зоні психологічного комфорту. Учитель «рухає» загальну бесіду питаннями, демонструє захопленість, перевіряє правильність записів і формулювань. Учні першими промовляють те, що пригадують, учитель лише уточнює. Закріплюється образ через рух руки, візуалізацію малюнку, кольорів.

(Учитель демонструє учням образон, який виник у нього. Учні звіряють записи у зошитах з цим образом.)

Бесіда

- Погляньте, будь ласка, на створений мною образ. Порівняйте його зі своїми.

- Яку інформацію було важко пригадувати?

- Що хочете змінити в своєму образоні?

V етап. Зіставлення мислеобразу з теоретичним матеріалом. Виконання вправ на закріплення розглянутого матеріалу. Архівування інформації.

1. Робота за підручником.

• Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 142 (таблиця).
• Виконання вправ 256, 257.

2. Виконання вправи на закріплення знань.

Завдання: прочитати текст, переписати, поставити імен­ники в дужках у потрібному відмінку. Визначити, до яких відмін вони належать.

До найважливіших весняних обрядових (хліби) належить (паска), яку ротували до (Великдень). (Паска) обов’язково святили в (церква) разом із (писанки), (крашанки) та іншими (страви) святкового (стіл). (Паска), (писанки) й (крашанки) наділяли магічними (властивості) та приписували їм цілющу (сила). (Паска) мала символічне (значення) (Бог), (єднання) (люди) із вищим (розум), слугувала обереговим (знак) перед (сили) (зло).

(За Л.Кожуховською)

3. Валеохвилинка.  Вправи для очей.

Учитель.Спробуємо трохи відпочити та зняти навантаження з очей, тому що попереду нас іще чекає напружена робота.

Вправа 1. На витягнутій руці тримайте олівець і закріпіть погляд на його кінці, потім проведіть плавно олівець до кінчика носа і знову на витягнуту руку. Не відриваючись, слідкуйте за кінцем олівця.

Вправа 2. Спробуйте робити рух очима, як би малюючи «вісімку» у повітрі. При цьому намагайтеся охопити поглядом як можна більший простір. І що важливо, голова повинна бути зафіксована в одному положенні.

Вправа 3.  Для виконання цієї вправи для очей виберіть який-небудь предмет на відстані 25-30 см, сфокусуйте на ньому свій погляд і тримайте його 5 секунд, потім закрийте одне око і дивіться на предмет ще 5 секунд, після заплющіть друге око і знову дивіться на предмет 5 секунд.

4. Завдання з розвитку зв’язного мовлення.

—   Прочитайте діалог. Чи любите ви природу? Поміркуй­те, чому слід прислухатися до поради Оленчиної мами? Звер­ніть увагу на іменники, вжиті в тексті. Визначте їх відмінок та відміну. Яка синтаксична роль іменників кличного від­мінка?

—   Знайдіть у тексті іменники-синоніми, продовжте си­нонімічний ряд.

Складіть та розіграйте діалог на запропоновану у вислов­люванні тему.

—   Доброго ранку, Оленочко! Чому ти так рано прокину­лася?

—   Привіт, мамо! У мене сьогодні прекрасний настрій, і я вирішила раніше вийти з дому.

—  Але ж до уроків ще багато часу?!

—   Мамо! Я по дорозі хочу зайти до парку послухати спів птахів, подихати свіжим вранішнім повітрям, просто поду­мати.

—   Це гарна ідея, просто чудова. А ще я раджу тобі, доню, поза щоденним шумом, гамом, метушнею намагатися поміча­ти красу і милуватися нею.

VІ етап – заключний: підсумок уроку, оцінювання учнів, рефлексія, домашнє завдання.

Опитування «Закінчіть речення».

(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)

«На уроці найцікавішим (найскладнішим) було...»

Домашнє завдання:

• Доопрацювати образон або створити інший (для всіх);

Прощання:

З яким настроєм йдете з уроку…

З яким почуванням…

Побажання всього найкращого…